Будинок-музей М.О. Волошина: від традиційного музею до міжнародного інформаційно-культурного центру (перспективи впровадження нових технологій у музейній діяльності)

У доповіді розглядаються напрями розвитку музею як інформаційно-культурного центру, приділяється увага використанню нових інформаційних технологій у реалізації проекту «Бібліотека Будинку-музею М.О. Волошина»....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2008
Автор:	Мірошниченко, Н.М.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2008
Теми:	Материалы «Крымской секции» – EVA-2007
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/6959
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Будинок-музей М.О. Волошина: від традиційного музею до міжнародного інформаційно-культурного центру (перспективи впровадження нових технологій у музейній діяльності) / Н.М. Мірошниченко // Культура народов Причерноморья. — 2008. — Спецвыпуск. — С. 35-39. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-6959
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-69592010-03-22T12:02:25Z Будинок-музей М.О. Волошина: від традиційного музею до міжнародного інформаційно-культурного центру (перспективи впровадження нових технологій у музейній діяльності) Мірошниченко, Н.М. Материалы «Крымской секции» – EVA-2007 У доповіді розглядаються напрями розвитку музею як інформаційно-культурного центру, приділяється увага використанню нових інформаційних технологій у реалізації проекту «Бібліотека Будинку-музею М.О. Волошина». В докладе рассматриваются направления развития музея как информационно-культурного центра, уделяется внимание использованию новых информационных технологий в реализации проекта «Библиотека Дома-музея М.А. Волошина». 2008 Article Будинок-музей М.О. Волошина: від традиційного музею до міжнародного інформаційно-культурного центру (перспективи впровадження нових технологій у музейній діяльності) / Н.М. Мірошниченко // Культура народов Причерноморья. — 2008. — Спецвыпуск. — С. 35-39. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/6959 069:027.021+004:908 uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Материалы «Крымской секции» – EVA-2007 Материалы «Крымской секции» – EVA-2007
spellingShingle	Материалы «Крымской секции» – EVA-2007 Материалы «Крымской секции» – EVA-2007 Мірошниченко, Н.М. Будинок-музей М.О. Волошина: від традиційного музею до міжнародного інформаційно-культурного центру (перспективи впровадження нових технологій у музейній діяльності)
description	У доповіді розглядаються напрями розвитку музею як інформаційно-культурного центру, приділяється увага використанню нових інформаційних технологій у реалізації проекту «Бібліотека Будинку-музею М.О. Волошина».
format	Article
author	Мірошниченко, Н.М.
author_facet	Мірошниченко, Н.М.
author_sort	Мірошниченко, Н.М.
title	Будинок-музей М.О. Волошина: від традиційного музею до міжнародного інформаційно-культурного центру (перспективи впровадження нових технологій у музейній діяльності)
title_short	Будинок-музей М.О. Волошина: від традиційного музею до міжнародного інформаційно-культурного центру (перспективи впровадження нових технологій у музейній діяльності)
title_full	Будинок-музей М.О. Волошина: від традиційного музею до міжнародного інформаційно-культурного центру (перспективи впровадження нових технологій у музейній діяльності)
title_fullStr	Будинок-музей М.О. Волошина: від традиційного музею до міжнародного інформаційно-культурного центру (перспективи впровадження нових технологій у музейній діяльності)
title_full_unstemmed	Будинок-музей М.О. Волошина: від традиційного музею до міжнародного інформаційно-культурного центру (перспективи впровадження нових технологій у музейній діяльності)
title_sort	будинок-музей м.о. волошина: від традиційного музею до міжнародного інформаційно-культурного центру (перспективи впровадження нових технологій у музейній діяльності)
publisher	Кримський науковий центр НАН України і МОН України
publishDate	2008
topic_facet	Материалы «Крымской секции» – EVA-2007
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/6959
citation_txt	Будинок-музей М.О. Волошина: від традиційного музею до міжнародного інформаційно-культурного центру (перспективи впровадження нових технологій у музейній діяльності) / Н.М. Мірошниченко // Культура народов Причерноморья. — 2008. — Спецвыпуск. — С. 35-39. — укр.
work_keys_str_mv	AT mírošničenkonm budinokmuzejmovološinavídtradicíjnogomuzeûdomížnarodnogoínformacíjnokulʹturnogocentruperspektivivprovadžennânovihtehnologíjumuzejníjdíâlʹností
first_indexed	2025-07-02T09:47:10Z
last_indexed	2025-07-02T09:47:10Z
_version_	1836528047658893312
fulltext	© Н.М. Мірошниченко Будинок-музей М. О.Волошина: від традиційного музею до міжнародного інформаційно-культурного центру (перспективи впровадження нових технологій у музейній діяльності) Культура народов Причерноморья (спецвыпуск) Материалы «Крымской секции» – EVA-2007 35 УДК 069:027.021+004:908 БУДИНОК-МУЗЕЙ М. О.ВОЛОШИНА: ВІД ТРАДИЦІЙНОГО МУЗЕЮ ДО МІЖНАРОДНОГО ІНФОРМАЦІЙНО-КУЛЬТУРНОГО ЦЕНТРУ (ПЕРСПЕКТИВИ ВПРОВАДЖЕННЯ НОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ У МУЗЕЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ)1 Н.М. Мірошниченко (Будинок-музей М.О. Волошина КРУКЕІКЗ «Кіммерія М.О.Волошина», пмт. Коктебель, Україна) У доповіді розглядаються напрями розвитку музею як інформаційно-культурного центру, приділяється увага використанню нових інформаційних технологій у реалізації прое- кту «Бібліотека Будинку-музею М.О. Волошина». Ключові слова: фондова колекція, експонат, бібліотека поета В докладе рассматриваются направления развития музея как информационно- культурного центра, уделяется внимание использованию новых информационных технологий в реализации проекта «Библиотека Дома-музея М.А. Волошина». Ключевые слова: фондовая коллекция, экспонат, библиотека поэта Після розпаду СРСР безліч унікальних культурно-історичних цінностей виявилася по різні сторони кордонів. Сучасній Україні у спадок дісталося ціле намисто дорогоцінних пам’ятників. Однією з найцінніших перлин цього намиста є Будинок-музей М.О. Волошина в Коктебелі на кримському півострові. Музей розташований на самому березі красивої бухти, на стику степу, моря і початку кримських гір, у меморіальній будівлі, збудований Максиміліаном Волошиним у 1903-1913 рр. за власними кресленнями і має автентичну колекцію більш ніж 55 тис. експонатів. Цей будинок, широко відомий серед інтелігенції минулого століття в Росії та Європі як Будинок По- ета – єдиний, що зберігся в первинному вигляді від селища Коктебель кінця 19-го – початку 20-го століття, і один з небагатьох, які зберегли атмосферу Срібного століття і життєтворчості господаря в десятках тисяч експонатів – листах, фотографіях, картинах, книгах, предметах побуту. Максиміліан Олександрович Кирієнко-Волошин (1877-1932) – видатний поет і перекладач, блискучий критик, тонкий художник, філософ, мислитель, культуролог. Народився у центрі Києва, предки по батькові – із запорізьких козаків, по матері – німецьке коріння. По-європейськи освічений, багато років прожив у Парижі, залишивши там багато друзів і свій портрет, виконаний польським скульптором Едвардом Віттігом і в 1908 році встановлений на бульварі Ексельман, 66, де стоїть і тепер. Андрій Білий згадував враження про Волошина початку дев’ятисотих: «М.О. з’являвся у Москві, швидко входивши в її злободенність і виступаючи головним чином у ролі миротворця, за- гладжуючи суперечності між супротивниками…; і потім безслідно зникав або до Європи, де він зби- рав, так би мовити, мед з художньої культури Заходу, або у свій рідний Коктебель, де він на самоті втілював все побачене і почуте ним у ту нову якість, яка згодом і перетворила будинок Волошина на один із культурних центрів не тільки Росії, але й Європи». Своє духовне становлення крізь «етапи блукання духу: буддизм, католицтво, магія, масон, окультизм, теософія, антропософія» він завершив у пеклі жовтневої революції та громадянської війни. Його ім’я замовчувалося радянською владою, його твори не видавалися до 1977 року, коли 1 Доклад на русском языке представлен по адресу: http://conf.cpic.ru/eva2007/rus/reports/report_1218.html http://conf.cpic.ru/eva2007/rus/reports/report_1218.html © Н.М. Мірошниченко Будинок-музей М. О.Волошина: від традиційного музею до міжнародного інформаційно-культурного центру (перспективи впровадження нових технологій у музейній діяльності) Культура народов Причерноморья (спецвыпуск) Материалы «Крымской секции» – EVA-2007 36 культурне товариство все ж відсвяткувало століття з дня народження видатного майстра першою науковою конференцією і першим виданням невеликої збірки віршів у серії «Мала бібліотека по- ета». 1 серпня 1984 року Будинок Поета завдяки зусиллям видатних і прогресивних діячів науки і культури відкрився як офіційний державний музей. У 2001 році на базі Будинку-музею М. О.Волошина відповідно до Постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 18.10.2000 р. № 1476-2 був створений еколого-історико-культурний заповідник «Кіммерія М.О.Волошина». В основі концепції розвитку заповідника лежить еколого-історико-культурологічний принцип, тобто ідея існування природи, історії та культури південно-східного Криму як єдиної об’ємно- просторової системи. Повна назва заповідника часто не зовсім вірно розуміється і тут, напевно, доречно сказати декілька слів про екологію, сам заповідник і передумови його створення. У 80-х роках минулого сторіччя почалися серйозні дослідження проблем екології навколиш- нього середовища, і дуже скоро стала очевидною необхідність комплексного підходу до спадщини минулого, не розділяючи його на природне і культурне. Зовсім не останнє місце почав займати со- ціально-культурний план екосистеми. Соціальна екологія, що вивчає закономірності взаємодії сус- пільства і навколишнього середовища, а також практичні проблеми її охорони, включає різні філо- софські, соціологічні, економічні, культурологічні, географічні та інші аспекти. Глобальний підхід до питання екології змусив по-іншому розглядати і традиційний підхід до музеїв як місця накопичення, зберігання й експонування колекції. Почали розвиватися, так звані, екомузеї, які були започатковані у провінціях Франції. Їх робота була орієнтована на громадськість і територію, на якій знаходиться музей. Очевидно, що задовго до цього наукового визначення, ще за життя господаря, Будинок М.О. Волошина був справжнім екомузеєм. У 1933-у році, згадуючи свої відвідини будинку Волоши- на, Андрій Білий писав: «Не будинок, а – музей; і музей – єдиний». І далі: «Коктебель – це Воло- шин, у тому значенні, що ... поет побачив ніби саму ідею місцевості і дав її в різноманітті модифіка- цій. (...) Будинок Волошина...: ціле єдиному життю; поет Волошин, Волошин-художник, Волошин- парижанин, Волошин – коктебелівський мудрець, відлюдник і краєзнавець – подані у Волошині, творці побуту. Волошин – краєзнавець – поданий у Волошині-людині. (...) Діячі культури приїжджа- ли сюди москвичами, ленінградцями, харків’янами, а виїжджали патріотами Коктебеля». Таким чином, створення заповідника було конкретним виявом соціокультурного аспекту екології, направленим на збереження і захист частини культурно-історичного простору, названого М. Волошиним Кіммерією. Максиміліан Волошин і Кіммерія – одна з найорганічніших взаємодій людини з навколиш- ньою природою. Єдність естетики ландшафту, історичної насиченості південно-східного Криму і геологічно обумовленої, але незбагненної енергетики Кара-Дага було усвідомлено і опоетизовано Максиміліаном Волошиним у багатьох його творах. Центральне місце в цьому просторі, званому Кіммерія, абсолютно природно посідає будинок М. О. Волошина, який із самого свого виникнення несе відбиток знаковості, символу, якщо хочете – музейності, і, як об’єкт культури, до якого входить не тільки будівля з безпосередньою музейною територією, творча спадщина і предметний світ гос- подаря, але й обставини його життя, коло його спілкування та інтересів, оточуючі будови і пейзаж, тобто все те, що актуалізує особу Максиміліана Волошина. Саме цей цілісний об’єкт є культурною спадщиною. Не зважаючи на те, що значення Будинку Поета як символу змінюється, напевно, для кож- ного покоління, але незмінним у часі залишається один із його аспектів: Будинок Поета – символ духовності і культури. Органічний синтез космополітичного (великі пізнання, різноманітність інтере- сів, свідомість єдності особистості і всесвіту, миті і вічності) та антропоцентричного (яскрава індиві- дуальність) в особі Максиміліана Волошина зумовив, мабуть, і особливе місце Будинку Поета у ни- зці навіть тих нечисленних будинків-музеїв і садиб-музеїв у СНД, колекції яких також збереглися. Волею господаря призначення його Будинку – творчість і йому не властиво бути склепом, скринею, що зберігає старі речі. В якійсь мірі, це безпосередньо відображено в тексті документа про передачу Волошиним першого поверху Будинку Спілки письменників для створення в ньому саме будинку творчості літераторів. Безумовно, Волошин хотів, щоб його Будинок жив, щоб в його стінах творили. Стратегічна мета нашого музею завжди була спрямована на збереження Будинку Поета як безцінного за своєю унікальністю явища. Сама ідея створення заповідника була зумовлена всім життям і творчістю М. О. Волошина, його заповіт – у поезії й акварелях. Сьогодні зростає інтерес до © Н.М. Мірошниченко Будинок-музей М. О.Волошина: від традиційного музею до міжнародного інформаційно-культурного центру (перспективи впровадження нових технологій у музейній діяльності) Культура народов Причерноморья (спецвыпуск) Материалы «Крымской секции» – EVA-2007 37 особи і творчості Максиміліана Волошина, що зумів створити в маленькому приморському Кокте- белі культурний центр європейського рівня, де бували багато діячів культури і науки. Музей корис- тується популярністю не тільки у ближньому, але й далекому зарубіжжі. Між тим унікальна колекція Будинку-музею М.О. Волошина має лише традиційний рукопис- ний обліковий опис і відома тільки вузьким фахівцям, змушеним приїжджати для наукової роботи безпосередньо в Коктебель. Співробітники Будинку-музею М.О. Волошина ведуть науково-просвітительську діяльність, велику роботу з обліку, збереження і реставрації пам’ятників, формування сучасної технічної бази музею, беруть участь у міжнародних наукових конференціях з доповідями і повідомленнями, в під- готовці наукових і науково-популярних видань, є переклади їх наукових робіт європейськими мова- ми. На жаль, розпад СРСР і проблеми дев’яностих років минулого століття не кращим чином позначилися на матеріальній базі музею і лише в останні п’ять років його стан значно покращився. У 2004-2007 роках була проведена велика робота з реставрації меморіальної будівлі му- зею. Сьогодні колектив БМВ, окрім традиційного розвитку музею ставить за мету створення Між- народного інформаційно-культурного центру «Будинок Поета». У перспективні плани музею одним із завдань міцно ввійшло використання нових інформаційних технологій. У цьому ключі паралельно повинні бути освоєні, принаймні, два основні напрями: створення електронної бази фондової колекції музею, по можливості, у тримовному призначеному для корис- тувача інтерфейсі, з включенням її в подальшому в роботу експозиції БМВ і міжнародний інформа- ційний простір і створення постійно діючого сайту музею. Фондова колекція Будинку-музею М.О. Волошина нараховує 18829 одиниць зберігання ос- новного фонду, понад 33000 од. зберігання науково-допоміжного фонду, який у меморіальних му- зеях прирівнюється за значущістю до основного, а також 4012 книг наукової бібліотеки. Практично всі предмети музейного фонду унікальні, оскільки є в більшості меморіальними. Так, в основному архівному фонді представлені особисті документи М.О. Волошина, його автографи: рукописи і ма- шинописи з авторською правкою віршів, статей, конспектів і тез лекцій, переклади, листи до рідних, друзів і знайомих, записники; листи різних кореспондентів до М.О. Волошина; у фотоджерелах особливу цінність представляють негативи і позитиви, виконані самим М.О. Волошиним. Цікаві ре- човинні джерела: утилітарно побутові речі, предмети декоративно-ужиткового мистецтва. Ексклю- зивні саморобні предмети меблів, прикрашені розписом, інкрустацією, випалюванням (наприклад, шафка настінна з випалюванням за малюнком художниці М.В. Якунчикової), деякі виготовлені са- мим М. О. Волошиним або за його кресленням (конторка для О.М. Толстого). Унікальність низки предметів не меморіального значення у тому, що інформація, що міс- титься в них, має винятковий характер, пов’язаний із життям і творчістю Максиміліана Волошина. Інші унікальні предмети є такими через своєрідність і неповторність. Такі, наприклад, вит- вори образотворчого мистецтва. У фондах музею налічується більше 1500 графічних і 150 живопи- сних робіт М. О. Волошина, а також більше 350 робіт інших авторів. Створення електронної бази музею припускає рішення таких завдань: 1. Створення електронного каталогу фондової колекції. 2. Оцифрування музейних предметів і сканування раритетних книг меморіальної бібліоте- ки, автографів, архіву, витворів образотворчого мистецтва. 3. Створення програм віртуального музею («Подорож музеєм», «Подорож фондами», «Гості Будинку Поета» тощо). 4. Надання ресурсів у доступ до міжнародної інформаційної мережі. Зрозуміло, що реалізація цього напряму вимагає довгострокової поетапної роботи всього наукового колективу музею із залученням фахівців із інформаційних ресурсів, комп’ютерних техно- логій, мовознавців, бібліографії та ін. 1 серпня 2007 року разом із фахівцями Всеросійської державної бібліотеки іноземної літе- ратури ім. М. І. Рудоміно і Державної публічної науково-технічної бібліотеки Росії за підтримки Фон- ду мистецтв Володимира Філіппова як перший етап створення електронного каталогу фондової ко- лекції розпочата робота проекту «Бібліотека Будинку-музею М.О. Волошина». © Н.М. Мірошниченко Будинок-музей М. О.Волошина: від традиційного музею до міжнародного інформаційно-культурного центру (перспективи впровадження нових технологій у музейній діяльності) Культура народов Причерноморья (спецвыпуск) Материалы «Крымской секции» – EVA-2007 38 Мета проекту – науковий опис меморіальної бібліотеки М. О. Волошина в Будинку-музеї М. О. Волошина і публікація каталогу «Бібліотека М. О. Волошина». Завдання проекту: − бібліографічний опис книг і періодичних видань; − створення електронного каталогу бібліотеки (на базі програмного забезпечення «ІРБІС»); − оцифрувння раритетних видань; − видання друкарського каталогу бібліотеки. Терміни реалізації проекту: 2007-2010 рр. Етапи реалізації проекту: 1-й етап: 2007-2008 рр. – оснащення музею необхідною технікою, створення локальної ме- режі, адаптація програмного забезпечення для завдань проекту, бібліографічний опис меморіаль- ної бібліотеки, створення електронного каталогу бібліотеки і оцифрування раритетних будівель; 2-й етап: 2009 рр. - продовження бібліографічного опису меморіальної бібліотеки, створен- ня електронного каталогу і оцифрування раритетних видань; підготовка рукопису каталогу; 3-й етап: 2010 г.- видання каталогу. Книжковий фонд БМВ складає: 1. Основний фонд: 1.1. Меморіальна бібліотека М.О. Волошина (9254 од.); 1.2. Група зберігання друкарських видань (137 од.); 2. Наукова бібліотека (4012 од., постійно поповнюється); 3. Книги науково-допоміжного фонду, не виділені в окрему групу зберігання. Меморіальна бібліотека Максиміліана Волошина, що відображає широту інтересів і енцик- лопедичні пізнання господаря, унікальна за цілісністю, автентичністю, раритетністю екземплярів. Наведу такі дані за цією бібліотекою: Меморіальна бібліотека налічує 9254 одиниць зберігання на паперових носіях. Граничні дати: 1708 р. – 1932 р. Найстарішим виданням волошинської бібліотеки є «Загальна історія» М.Б. Боссюе, видана в Амстердамі і Лейпцигу в 1708 році (J.-B.Bossuet. Histoire universelle. T.3. Amsterdam et Leipzig, 1708). Останнім роком видання документів меморіальної бібліотеки є 1932 р. Це періодичні та не- періодичні видання, що видані як радянськими видавництвами Москви, Ленінграда, Феодосії, так і зарубіжними – Парижа, Берліна, Мюнхена, Кельна, Нью-Йорка. За даний рік налічується 75 видань. Багато видань з бібліотеки М.О. Волошина можна віднести до рідкісних книг, що мають як природний характер – малий тираж книги (якнайменший – 25 прим.), так і штучний – зменшення ти- ражу пропорційний віку книги. Чимала кількість книг з автографами, позначками і дарчими написа- ми мають підставу віднесення їх до категорії пам’ятників. Відомі такі дані: видань з автографами М.О. Волошина – 1529 прим., з його позначками – 278 прим.; іменних – 30 прим.; згадка і цитація М.О. Волошина у 201 виданні; участь М.О. Волоши- на, зокрема як перекладача і художника – у 143 виданнях. Видань з дарчими написами авторів – 425 прим., перекладачів – 28 прим., укладачів і редакторів – 50 прим., художників – 6 прим.; з по- значками авторів – 25 прим. Головні розділи бібліотеки – художня література (фольклор, дитяча, російсько-радянська література, література народів СРСР, література народів зарубіжних країн, лі- тературні збірки), літературознавство (історія російської літератури, історія французької літератури, європейська література, всесвітня література, література Сходу, критика літератури, мемуарна лі- тература), мистецтво (теорія мистецтва, російське мистецтво, зарубіжне мистецтво), історія (історія Росії, історія давніх віків, історія Америки, Англії, Німеччини, Франції), філософія. Менш представ- лені розділи: суспільні науки, природні науки, медицина тощо. Широко представлені періодичні видання і видання, які продовжують видаватися: журнали (бібліографічні, географічні, з мистецтва, історичні, літературно-художні, літературні, науково- © Н.М. Мірошниченко Будинок-музей М. О.Волошина: від традиційного музею до міжнародного інформаційно-культурного центру (перспективи впровадження нових технологій у музейній діяльності) Культура народов Причерноморья (спецвыпуск) Материалы «Крымской секции» – EVA-2007 39 технічні, суспільно-політичні, сатиричні, філософські, окультні), газети, бюлетені і альманахи; дові- дкові видання: енциклопедії, словники, каталоги і путівники. Великий розділ довідкових видань. Це, перш за все, словники й енциклопедії. В бібліотеці М.О. Волошина зберігся «Тлумачний словник живої мови» великороса В.І. Даля 1880 і 1903 рр. ви- дання, такі книги як «Матеріали для словника староруської мови» І.І. Срезневського, «Гомерівський словник» В. Краузе, «La grand Encyclopedia» (видавництво H. Lamiraudt, 30 т.), енциклопедичний словник «Petite Larousse», «Енциклопедичний словник» Ф. Брокгауза і І. Ефрона, а також словники німецької, англійської, італійської, іспанської, шведської, болгарської, японської, староєврейської мов. Дані з мовного складу бібліотеки такі: видань російською мовою – 5270 прим., французькою мовою – 3587 прим., німецькою – 307 прим., англійською – 34 прим., італійською – 25 прим., іспан- ською – 11 прим.; українською – 8 прим., старогрецькою – 5 прим., латинською – 4 прим., по 1-ому примірнику – польською, єврейською, татарською. Основний напрям проекту – створення електронного каталогу меморіальної бібліотеки з довідково-бібліографічним і музейним описом на базі інтегрованої розширюваної бібліографічно- інформаційної системи (ІРБІС). Загально-системні характеристики ІРБІС: − Базове програмне забезпечення – ППП COS/ISIS/M. − Автоматизована технологія створення словників, що забезпечують прямий пошук по всіх основних елементах бібліографічного опису. − Підтримка графічних даних і повних текстів документів. − Повна сумісність з міжнародними форматами USMARC і UNIMARC. − Наявність типового рішення для створення Web-сервера з доступом до баз даних ІРБІС. − Наявність російсько-, україно- і англомовної версій системи. − Розширення класифікатора у форматі музейного опису предметів. Сьогодні у Криму більшість бібліотек здійснює автоматизацію своїх фондів використовуючи ІРБІС, що значно полегшує обмін базами даних і сприяє формуванню основи обмінних каталогізо- ваних систем і створенню корпоративних інформаційних ресурсів. Також ІРБІС використовується в бібліотеках України і країн СНД. На 01.11.2007 р. у електронний каталог внесено з необхідним бібліографічним і музейним описом 862 книги меморіальної бібліотеки і 67 акварелей М.О. Волошина з авторськими написами. Презентація пілотного проекту «Бібліотека Будинку-музею М.О.Волошина» призначена на червень 2008 року в рамках 15-й Міжнародної Конференції «Крим 2008» «Бібліотеки та інформа- ційні ресурси в сучасному світі науки, культури, освіти і бізнесу». Проект повинен стати початковим етапом створення електронної системи повного обліку фондової колекції музею. Таким чином, наявність сучасної технологічної системи сприятиме збереженню експонатів у необхідних умовах і одночасно зніме проблему обмеженої доступності до музейних зібрань, забез- печить їх ефективне використання в інтересах науки і культури освіти. Поза всяких сумнівів, майбутнє музейних колекцій пов’язане із використанням нових інфор- маційних технологій.

Репозитарії

Схожі ресурси