«Моя робота — турбувати вічність...»
До 60-річчя Сергія Буйського
Gespeichert in:
Datum: | 2009 |
---|---|
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Інститут археології НАН України
2009
|
Schriftenreihe: | Археологія |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/69757 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | «Моя робота — турбувати вічність...» // Археологія. — 2009. — № 4. — С.110-112. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-69757 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-697572018-01-13T14:26:28Z «Моя робота — турбувати вічність...» Хроніка До 60-річчя Сергія Буйського 2009 Article «Моя робота — турбувати вічність...» // Археологія. — 2009. — № 4. — С.110-112. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/69757 uk Археологія Інститут археології НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Хроніка Хроніка |
spellingShingle |
Хроніка Хроніка «Моя робота — турбувати вічність...» Археологія |
description |
До 60-річчя Сергія Буйського |
format |
Article |
title |
«Моя робота — турбувати вічність...» |
title_short |
«Моя робота — турбувати вічність...» |
title_full |
«Моя робота — турбувати вічність...» |
title_fullStr |
«Моя робота — турбувати вічність...» |
title_full_unstemmed |
«Моя робота — турбувати вічність...» |
title_sort |
«моя робота — турбувати вічність...» |
publisher |
Інститут археології НАН України |
publishDate |
2009 |
topic_facet |
Хроніка |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/69757 |
citation_txt |
«Моя робота — турбувати вічність...» // Археологія. — 2009. — № 4. — С.110-112. — укр. |
series |
Археологія |
first_indexed |
2025-07-05T19:10:26Z |
last_indexed |
2025-07-05T19:10:26Z |
_version_ |
1836835276350029824 |
fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 4110
Так визначив у одному з віршів своє кредо ар-
хеолог і поет Сергій Буйських. Цього року йому
виповнилося 60 років, і ми щиро вітаємо його.
Народився ювіляр 27 липня 1949 р. непода-
лік м. Курган в Заураллі, з 1959 р. постійно меш-
кає у Києві. Ще в дитинстві побачивши велич-
ні руїни Херсонеса, він захопився античністю.
В школі обдарований хлопчик мав чимало упо-
добань (захоплювався журналістикою, спор-
том, живописом і театром), але археологія була
найпершим і найулюбленішим захопленням,
а згодом стала головною справою його життя.
Те захоплення привело його до гуртка «Юний
археолог», яким керував Д.Я. Телегін. Там Сер-
гій придбав друзів і колег — нині це знані ар-
хеологи Р.В. Терпиловський, Б.В. Магомедов,
Р.С. Орлов, С.В. Полін.
«МОЯ РОБОТА — ТУРБУВАТИ ВІЧНІСТЬ...»
кому Рижанівському кургані (1996), і його зна-
чний досвід, безумовно, посприяв успішному
польовому вивченню цього яскравого і найпіз-
нішого за часом кургану скіфської степової елі-
ти на теренах Лісостепу.
Юрій Болтрик є чудовим знавцем скіфської
матеріальної культури, і , мабуть, важко знайти
ту чи іншу її категорію, вивченню якої не приді-
лив би уваги його допитливий розум. Результа-
ти польової та кабінетної роботи ювіляра, його
невпинно пульсуючої думки органічно втілені
в понад 150 наукових працях, значна частина
яких видана за кордоном. Серед них три колек-
тивні монографії та навчальний посібник.
Наш ювіляр — знаний, авторитетний фа хі-
вець-скіфолог, є учасником численних науко-
вих форумів різного рівня. Його доповіді із за-
цікавленістю сприймали в наукових установах
Кемерова, Вані, Ростова-на-Дону, Москви,
Санкт-Петербурга, Харкова, Чигирина, Запо-
ріжжя, Ужгорода, Анкари, Ізміра, Тулчі, По-
знані, Берліна, Нью-Йорка, Чикаго.
Юрій Болтрик — завжди з молоддю і логіч-
но, що з моменту заснування Магістерської
програми «Археологія та давня історія Укра-
їни» в Національному університеті «Києво-
Могилянська Академія» (2000) він читає кур-
си лекцій «Доба раннього заліза України та су-
міжних територій» та «Скіфія за матеріалами
розкопок елітних курганів».
Нині Юрій Вікторович пробує себе в абсо-
лютно новій, як для нього, ролі профспілко-
вого лідера інституту. Тут він також знаходить
нестандартні форми спілкування в колекти-
ві — від виїзного святкування Нового року в
Коростені до оздоровлення співробітників у
басейні. Поза тим, ювіляр ще й дбайливий чо-
ловік, супутник іншого скіфолога О.Є. Фіалко,
батько трьох дітей та дід трьох онуків. У вирі
подій сучасного політичного життя в нього є
власна позиція й вона завжди державницька.
44 роки знайомства й спільного життя в ар-
хеології одного автора цього тексту й понад
30 років — другого переконали нас у тому, що
Юрій Вікторович Болтрик — людина, з якою
на диво легко спілкуватися, а ще приємніше
працювати на славу нашої науки. Побажаймо
ж йому міцного здоров’я й цілком очікуваних
вагомих творчих здобутків.
Будьмо, пане Юрію!
В.В. ОТРОЩЕНКО, С.А. СКОРИЙ
Закінчивши школу, Сергій Буйських 1966 р.
вступив на історичний факультет Київського
державного університету ім. Т.Г. Шевченка, де
доля звела його з професором Лазарем Мойсе-
йовичем Славіним, який 1967 р. запросив Сер-
гія в Ольвійську експедицію. Ольвія полони-
ла Сергія, надихаючи на наукову й поетичну
творчість. Чимало його пісень стали «народно-
археологічними». Його професіоналізм зростав
за участі в розкопках А.С. Русяєвої, Н.О. Лей-
пунської, Р.Й. Ветштейн, Ю.І. Козуб, С.Д. Кри-
жицького, В.В. Лапіна, Л.В. Копєйкіної та
А.В. Буракова в Ольвії, на Березані, Бейкусько-
му поселенні та Козирському городищі.
1971 р. Сергій Буйських став аспірантом Ін-
ституту археології і надалі, у відділі античної ар-
хеології, пройшов усі сходинки наукового по-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 4 111
ступу: 1974—1986 рр. — молодший науковий
співробітник, 1986—1989 рр. — науковий, з
1989 р. — старший науковий спіробітник. 1984 р.
він захистив кандидатську дисертацію. Замоло-
ду, очолюючи Раду молодих вчених, Сергій ак-
тивізував роботу молоді, яка раптово заполони-
ла на початку 70-х рр. інститут із заснуванням
великих новобудовних експедицій. Він був од-
ним із організаторів п’яти конференцій та ви-
дання семи збірок і двох випусків квартальника
«Археологія» праць молодих учених, а також
конференції молодих учених України та Сербії,
двох молодіжних українсько-сербських експе-
дицій. В житті Сергія Борисовича археологія й
поезія завжди йшли поруч, він зібрав поетично-
археологічну збірку «Золотая пыль» (1984), в
якій поруч зі своїми віршами видрукував поезії
своїх колег.
Сьогодні ми можемо назвати С.Б. Буйських
одним з найкращих представників української
школи антикознавства. Його цікавлять різ-
ні сторони історії античних держав Північно-
го Причорномор’я, але найбільше — пробле-
ми грецької колонізації Північно-Західного
Причорномор’я, формування і розвиток хори
Ольвійського поліса, фортифікація та військо-
ва справа античних північно-понтійських дер-
жав. С.Б. Буйських брав активну участь у роботі
численних експедицій з дослідження пам’яток
у різних областях України, незмінно віддаю-
чи перевагу розкопкам Ольвії і пам’яток її сіль-
ської округи у Нижньому Побужжі. У 70—80 рр.
ХХ ст. він очолював Периферійний загін Оль-
війської експедиції, пізніше — Північнопри-
чорноморську із дослідження хори Ольвії та
суміжних територій. В його експедиціях панує
особлива атмосфера. Тут знають і роботу «до
сьомого поту», і чудові вечори навколо вогни-
ща з гітарою й піснями керівника. Сергій Бори-
сович долучав до роботи в експедиціях «пропа-
щих» дітей із дитбудинків та спецінтернатів, і та
благородна справа була немарною.
Творчий доробок ювіляра складає понад
160 наукових праць, видрукованих в Україні та
поза її межами. З-поміж них монографія «Фор-
тификация Ольвийского государства (первые
века нашей эры)» (1991) та дві книги у співав-
торстві — «Сельская округа Ольвии» (1989) і
«Античные поселения Нижнего Побужжя (ар-
хеологическая карта)» (1990), які склали нову
сторінку в дослідженні Ольвійського поліса,
а також науково-популярна книга «Античные
земледельцы Нижнего Побужья» (1997).
С.Б. Буйських брав участь у підготовці низки
ґрунтовних колективних праць: «Культура на-
селения Ольвии и ее округи в архаическое вре-
мя» (1987), «Історія української культури», т. 1
(2001), «Національний атлас України» (2007),
«Limes» (Bologna, 1994), «Territoires des cites
grecques» (Paris, 1999), «Pont — Euxin et Polis»
(Besanson, 2005), «The Culture of Thrakians and
Their Neighbours» (Oxford, 2005), «Der Achille -
us — Kult im Nördlichen Schwarzmeerraum» (Rah-
den, 2006), «Pontos Euxeinos» (Langen wei β bach,
2006), «Classical Olbia and the Scythian World»
(London, 2007) тощо.
Доповіді вченого на найрізноманітніші те-
ми звучали на багатьох конференціях і симпо-
зіумах в Україні та поза її межами — в Болгарії,
Греції, Італії, Німеччині, Франції, Данії, Грузії,
Великобританії та ін.
А.В. Бураков і С.Б. Буйських на березі моря поблизу
м. Очаків. Розвідка 1973 р.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 4112
Його безумовним внеском в археологію є су-
цільне обстеження (разом з А.В. Бураковим і
В.М. Отрешком) узбережжя Чорного моря, ли-
манів і пониззя річок від Одеси до Краснопе-
рекопська, завдяки чому встановлено кордони
Ольвійської держави на різних етапах її існуван-
ня, зафіксовано понад 200 давніх поселень, одер-
жано цінні дані з історичної географії Північно-
го Причорномор’я. Також дослідження захисних
споруд городищ Ольвійської хори (Мис, Пітухів-
ка 2, Стара Богданівка 2 і ін.) та самої Ольвії пер-
ших сторіч н. е., узагальнене в монографії (1991).
Не менш важливими стали відкриття римського
військового табору І—ІІ ст. в уроч. Дідова Хата,
дослідження пізньоархаїчних поселень Нижньо-
го Побужжя, продовження розкопок унікаль-
ної пам’ятки на Бейкуському мисі та багаторічні
розкопки городища в уроч. Глибока Пристань і
ін., а також вивчення різних категорій матеріалу,
систематика джерел, постійне осмислення й пе-
реосмислення нових і старих фактів заради про-
никнення в таємниці історії Ольвії та її округи.
Сергій Борисович — вдячний учень свого
наставника. За його активної участі було орга-
нізовано наукові читання, присвячені 90-річчю
від дня народження Л.М. Славіна, і видано чу-
дову збірку «Мир Ольвии. Памятник иссле-
дователю и исследование памятника» (1996).
Найкращі з доповідей згодом знайшли місце на
сторінках цього журналу. 100-річчя від дня на-
родження Л.М. Славіна було відзначено спеці-
альним випуском журналу «Археологія» (2007,
№ 1), і в тому теж є заслуга Сергія. Поважли-
ве ставлення до вчителів і колег — невід’ємна
риса С. Буйських. Чимало теплих слів він при-
святив своїм учителям і попередникам у пе-
редмові до своєї монографії, статтях в пам’ять
про колег і з приводу ювілейних дат, зокрема й
колег-ровесників.
Тож зараз ми певною мірою віддаємо йому
символічний борг, засвідчуючи нашу глибоку
повагу, професійну солідарність, вірність давній
дружбі і доброзичливе ставлення.
Колеги і друзі
14 липня 2008 р. пішов з життя видатний вче-
ний, археолог, доктор історичних наук, член-
кореспондент Deutsche Archäologische Institute
Марк Борисович Щукін. З ім’ям цієї людини
пов’язана ціла епоха в європейській археології
римського часу. Він ще зовсім молодим дослід-
ником, фактично початківцем, який нещодав-
но закінчив університет, опублікував статті,
присвячені питанням хронології черняхівської
культури, які викликали жвавий інтерес і дис-
кусію серед науковців і відразу зробили відо-
мим ім’я дослідника. Потрібно зазначити, що
статті М.Б. Щукіна і в подальшому майже ні-
коли не проходили непоміченими.
Його монографії «Rome and Barbarians of the
Central and Eastern Europe in the 1st cent. BC —
1st cent. AD». (Oxford, 1989), «На рубеже эр»
(СПб., 1994) та остання праця «Готский путь»
(СПб., 2005) охопили великий часовий відрі-
зок стародавньої європейської історії від ІІІ ст.
до н. е. до середини І тис.
ПАМ’ЯТІ МАРКА БОРИСОВИЧА ЩУКІНА
Наукові роботи Марка Борисовича Щукіна
вирізняються глибоким історизмом. Він пре-
красно знав римську історію, писемні джерела
та був широко обізнаний з європейськими архе-
ологічними матеріалами. Феномен його праць
полягав у тому, що він уміло використовував
ці знання для реконструкції цілісної історич-
ної картини, яку збирав, «церуючи гіпотезами
і припущеннями», з різних уривків історичних
відомостей, археологічних фактів. Потрібно за-
уважити, що його припущення іноді викликали
заперечення і навіть роздратування інших нау-
ковців, проте завжди пробуджували думку і слу-
гували ферментом для нових пошуків.
Європейський племінний світ римського
часу, що складався з етносів і народів, які пе-
ребували на різних стадіях суспільного розви-
тку, він умовно поділив на сім світів, сім вели-
ких соціально-культурних структур, взаємодія
яких, на його думку, визначала хід європей-
ської історії. М.Б. Щукін прагнув відтвори-
|