Пам’яті Марка Борисовича Щукіна

14 липня 2008 р. пішов з життя видатний вчений, археолог, доктор історичних наук, член-кореспондент Deutsche Archäologische Institute Марк Борисович Щукін. З ім’ям цієї людини пов’язана ціла епоха в європейській археології римського часу...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2009
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут археології НАН України 2009
Назва видання:Археологія
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/69758
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Пам’яті Марка Борисовича Щукіна // Археологія. — 2009. — № 4. — С.112-113. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-69758
record_format dspace
spelling irk-123456789-697582023-12-20T18:43:36Z Пам’яті Марка Борисовича Щукіна Хроніка 14 липня 2008 р. пішов з життя видатний вчений, археолог, доктор історичних наук, член-кореспондент Deutsche Archäologische Institute Марк Борисович Щукін. З ім’ям цієї людини пов’язана ціла епоха в європейській археології римського часу 2009 Article Пам’яті Марка Борисовича Щукіна // Археологія. — 2009. — № 4. — С.112-113. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/69758 uk Археологія Інститут археології НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Хроніка
Хроніка
spellingShingle Хроніка
Хроніка
Пам’яті Марка Борисовича Щукіна
Археологія
description 14 липня 2008 р. пішов з життя видатний вчений, археолог, доктор історичних наук, член-кореспондент Deutsche Archäologische Institute Марк Борисович Щукін. З ім’ям цієї людини пов’язана ціла епоха в європейській археології римського часу
format Article
title Пам’яті Марка Борисовича Щукіна
title_short Пам’яті Марка Борисовича Щукіна
title_full Пам’яті Марка Борисовича Щукіна
title_fullStr Пам’яті Марка Борисовича Щукіна
title_full_unstemmed Пам’яті Марка Борисовича Щукіна
title_sort пам’яті марка борисовича щукіна
publisher Інститут археології НАН України
publishDate 2009
topic_facet Хроніка
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/69758
citation_txt Пам’яті Марка Борисовича Щукіна // Археологія. — 2009. — № 4. — С.112-113. — укр.
series Археологія
first_indexed 2025-07-05T19:10:28Z
last_indexed 2025-07-05T19:10:28Z
_version_ 1836835278793211904
fulltext ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 4112 Його безумовним внеском в археологію є су- цільне обстеження (разом з А.В. Бураковим і В.М. Отрешком) узбережжя Чорного моря, ли- манів і пониззя річок від Одеси до Краснопе- рекопська, завдяки чому встановлено кордони Ольвійської держави на різних етапах її існуван- ня, зафіксовано понад 200 давніх поселень, одер- жано цінні дані з історичної географії Північно- го Причорномор’я. Також дослідження захисних споруд городищ Ольвійської хори (Мис, Пітухів- ка 2, Стара Богданівка 2 і ін.) та самої Ольвії пер- ших сторіч н. е., узагальнене в монографії (1991). Не менш важливими стали відкриття римського військового табору І—ІІ ст. в уроч. Дідова Хата, дослідження пізньоархаїчних поселень Нижньо- го Побужжя, продовження розкопок унікаль- ної пам’ятки на Бейкуському мисі та багаторічні розкопки городища в уроч. Глибока Пристань і ін., а також вивчення різних категорій матеріалу, систематика джерел, постійне осмислення й пе- реосмислення нових і старих фактів заради про- никнення в таємниці історії Ольвії та її округи. Сергій Борисович — вдячний учень свого наставника. За його активної участі було орга- нізовано наукові читання, присвячені 90-річчю від дня народження Л.М. Славіна, і видано чу- дову збірку «Мир Ольвии. Памятник иссле- дователю и исследование памятника» (1996). Найкращі з доповідей згодом знайшли місце на сторінках цього журналу. 100-річчя від дня на- родження Л.М. Славіна було відзначено спеці- альним випуском журналу «Археологія» (2007, № 1), і в тому теж є заслуга Сергія. Поважли- ве ставлення до вчителів і колег — невід’ємна риса С. Буйських. Чимало теплих слів він при- святив своїм учителям і попередникам у пе- редмові до своєї монографії, статтях в пам’ять про колег і з приводу ювілейних дат, зокрема й колег-ровесників. Тож зараз ми певною мірою віддаємо йому символічний борг, засвідчуючи нашу глибоку повагу, професійну солідарність, вірність давній дружбі і доброзичливе ставлення. Колеги і друзі 14 липня 2008 р. пішов з життя видатний вче- ний, археолог, доктор історичних наук, член- кореспондент Deutsche Archäologische Institute Марк Борисович Щукін. З ім’ям цієї людини пов’язана ціла епоха в європейській археології римського часу. Він ще зовсім молодим дослід- ником, фактично початківцем, який нещодав- но закінчив університет, опублікував статті, присвячені питанням хронології черняхівської культури, які викликали жвавий інтерес і дис- кусію серед науковців і відразу зробили відо- мим ім’я дослідника. Потрібно зазначити, що статті М.Б. Щукіна і в подальшому майже ні- коли не проходили непоміченими. Його монографії «Rome and Barbarians of the Central and Eastern Europe in the 1st cent. BC — 1st cent. AD». (Oxford, 1989), «На рубеже эр» (СПб., 1994) та остання праця «Готский путь» (СПб., 2005) охопили великий часовий відрі- зок стародавньої європейської історії від ІІІ ст. до н. е. до середини І тис. ПАМ’ЯТІ МАРКА БОРИСОВИЧА ЩУКІНА Наукові роботи Марка Борисовича Щукіна вирізняються глибоким історизмом. Він пре- красно знав римську історію, писемні джерела та був широко обізнаний з європейськими архе- ологічними матеріалами. Феномен його праць полягав у тому, що він уміло використовував ці знання для реконструкції цілісної історич- ної картини, яку збирав, «церуючи гіпотезами і припущеннями», з різних уривків історичних відомостей, археологічних фактів. Потрібно за- уважити, що його припущення іноді викликали заперечення і навіть роздратування інших нау- ковців, проте завжди пробуджували думку і слу- гували ферментом для нових пошуків. Європейський племінний світ римського часу, що складався з етносів і народів, які пе- ребували на різних стадіях суспільного розви- тку, він умовно поділив на сім світів, сім вели- ких соціально-культурних структур, взаємодія яких, на його думку, визначала хід європей- ської історії. М.Б. Щукін прагнув відтвори- ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 4 113 ти історичну картину Європи римського часу, тому присвячував свої роботи різним археоло- гічним культурам і культурним групам Євро- пейського Барбарикуму. Пам’ятки сарматів, бастарнів, гето-даків, різних германських пле- мен, зарубинецької, пшеворської і поянешти- лукашівської культур, вплив кельтської і рим- ської цивілізацій на долю варварських племен, а також питання слов’янського етногенези бу- ли предметом його наукових студій. Однак головною справою його життя, безу- мовно, було вивчення черняхівської культури. Історії готів, які були творцями черняхівської культури, він присвятив свою головну наукову працю — «Готский путь». Варто згадати і про літературний дар М.Б. Щу- кіна. Його книга «Машина времени и лопата» та низка популярних нарисів написані так захоп- ливо, що без сумніву викликали у читачів заці- кавлення археологією. Крім того, у співавторстві з письменницею Яною Жемойтеліте він написав історичний роман «Время обнимать» (Петроза- водск, 2006), присвячений бурхливим подіям єв- ропейської історії IV—V ст., які пов’язані з падін- ням Римської імперії. Марк Борисович кілька десятиріч вів науко- вий семінар для студентів кафедри археології історичного факультету Санкт-Петербурзько- го університету. Він виростив цілу плеяду учнів, «своїх семінаристів», які ставши науков- цями, здобувши наукові ступені, продовжува- ли відвідувати заняття семінару, де завжди па- нував живий обмін думками, обговорення но- вих робіт, гіпотез тощо. М.Б. Щукін причаровував своєю інтелі- гентністю, толерантністю. Його зовнішність, поведінка, манера спілкування були уособлен- ням найкращих традицій старої російської, власне, петербурзької інтелігенції. Він був пре- красним оповідачем і, разом з тим, умів уваж- но слухати співрозмовника. Марк Борисович багато працював у складі археологічних експе- дицій в різних регіонах України. Він любив Україну, захоплювався її природою, людьми, мовою, ще зі студентських років мав друзів се- ред українських колег. Без сумніву, ім’я М.Б. Щукіна залишиться не лише в наукових працях, але і в серцях його колег, учнів та друзів.