Пам’яті Марка Борисовича Щукіна
14 липня 2008 р. пішов з життя видатний вчений, археолог, доктор історичних наук, член-кореспондент Deutsche Archäologische Institute Марк Борисович Щукін. З ім’ям цієї людини пов’язана ціла епоха в європейській археології римського часу...
Збережено в:
Дата: | 2009 |
---|---|
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2009
|
Назва видання: | Археологія |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/69758 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Пам’яті Марка Борисовича Щукіна // Археологія. — 2009. — № 4. — С.112-113. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-69758 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-697582023-12-20T18:43:36Z Пам’яті Марка Борисовича Щукіна Хроніка 14 липня 2008 р. пішов з життя видатний вчений, археолог, доктор історичних наук, член-кореспондент Deutsche Archäologische Institute Марк Борисович Щукін. З ім’ям цієї людини пов’язана ціла епоха в європейській археології римського часу 2009 Article Пам’яті Марка Борисовича Щукіна // Археологія. — 2009. — № 4. — С.112-113. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/69758 uk Археологія Інститут археології НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Хроніка Хроніка |
spellingShingle |
Хроніка Хроніка Пам’яті Марка Борисовича Щукіна Археологія |
description |
14 липня 2008 р. пішов з життя видатний вчений, археолог, доктор історичних наук, член-кореспондент Deutsche Archäologische Institute
Марк Борисович Щукін. З ім’ям цієї людини
пов’язана ціла епоха в європейській археології
римського часу |
format |
Article |
title |
Пам’яті Марка Борисовича Щукіна |
title_short |
Пам’яті Марка Борисовича Щукіна |
title_full |
Пам’яті Марка Борисовича Щукіна |
title_fullStr |
Пам’яті Марка Борисовича Щукіна |
title_full_unstemmed |
Пам’яті Марка Борисовича Щукіна |
title_sort |
пам’яті марка борисовича щукіна |
publisher |
Інститут археології НАН України |
publishDate |
2009 |
topic_facet |
Хроніка |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/69758 |
citation_txt |
Пам’яті Марка Борисовича Щукіна // Археологія. — 2009. — № 4. — С.112-113. — укр. |
series |
Археологія |
first_indexed |
2025-07-05T19:10:28Z |
last_indexed |
2025-07-05T19:10:28Z |
_version_ |
1836835278793211904 |
fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 4112
Його безумовним внеском в археологію є су-
цільне обстеження (разом з А.В. Бураковим і
В.М. Отрешком) узбережжя Чорного моря, ли-
манів і пониззя річок від Одеси до Краснопе-
рекопська, завдяки чому встановлено кордони
Ольвійської держави на різних етапах її існуван-
ня, зафіксовано понад 200 давніх поселень, одер-
жано цінні дані з історичної географії Північно-
го Причорномор’я. Також дослідження захисних
споруд городищ Ольвійської хори (Мис, Пітухів-
ка 2, Стара Богданівка 2 і ін.) та самої Ольвії пер-
ших сторіч н. е., узагальнене в монографії (1991).
Не менш важливими стали відкриття римського
військового табору І—ІІ ст. в уроч. Дідова Хата,
дослідження пізньоархаїчних поселень Нижньо-
го Побужжя, продовження розкопок унікаль-
ної пам’ятки на Бейкуському мисі та багаторічні
розкопки городища в уроч. Глибока Пристань і
ін., а також вивчення різних категорій матеріалу,
систематика джерел, постійне осмислення й пе-
реосмислення нових і старих фактів заради про-
никнення в таємниці історії Ольвії та її округи.
Сергій Борисович — вдячний учень свого
наставника. За його активної участі було орга-
нізовано наукові читання, присвячені 90-річчю
від дня народження Л.М. Славіна, і видано чу-
дову збірку «Мир Ольвии. Памятник иссле-
дователю и исследование памятника» (1996).
Найкращі з доповідей згодом знайшли місце на
сторінках цього журналу. 100-річчя від дня на-
родження Л.М. Славіна було відзначено спеці-
альним випуском журналу «Археологія» (2007,
№ 1), і в тому теж є заслуга Сергія. Поважли-
ве ставлення до вчителів і колег — невід’ємна
риса С. Буйських. Чимало теплих слів він при-
святив своїм учителям і попередникам у пе-
редмові до своєї монографії, статтях в пам’ять
про колег і з приводу ювілейних дат, зокрема й
колег-ровесників.
Тож зараз ми певною мірою віддаємо йому
символічний борг, засвідчуючи нашу глибоку
повагу, професійну солідарність, вірність давній
дружбі і доброзичливе ставлення.
Колеги і друзі
14 липня 2008 р. пішов з життя видатний вче-
ний, археолог, доктор історичних наук, член-
кореспондент Deutsche Archäologische Institute
Марк Борисович Щукін. З ім’ям цієї людини
пов’язана ціла епоха в європейській археології
римського часу. Він ще зовсім молодим дослід-
ником, фактично початківцем, який нещодав-
но закінчив університет, опублікував статті,
присвячені питанням хронології черняхівської
культури, які викликали жвавий інтерес і дис-
кусію серед науковців і відразу зробили відо-
мим ім’я дослідника. Потрібно зазначити, що
статті М.Б. Щукіна і в подальшому майже ні-
коли не проходили непоміченими.
Його монографії «Rome and Barbarians of the
Central and Eastern Europe in the 1st cent. BC —
1st cent. AD». (Oxford, 1989), «На рубеже эр»
(СПб., 1994) та остання праця «Готский путь»
(СПб., 2005) охопили великий часовий відрі-
зок стародавньої європейської історії від ІІІ ст.
до н. е. до середини І тис.
ПАМ’ЯТІ МАРКА БОРИСОВИЧА ЩУКІНА
Наукові роботи Марка Борисовича Щукіна
вирізняються глибоким історизмом. Він пре-
красно знав римську історію, писемні джерела
та був широко обізнаний з європейськими архе-
ологічними матеріалами. Феномен його праць
полягав у тому, що він уміло використовував
ці знання для реконструкції цілісної історич-
ної картини, яку збирав, «церуючи гіпотезами
і припущеннями», з різних уривків історичних
відомостей, археологічних фактів. Потрібно за-
уважити, що його припущення іноді викликали
заперечення і навіть роздратування інших нау-
ковців, проте завжди пробуджували думку і слу-
гували ферментом для нових пошуків.
Європейський племінний світ римського
часу, що складався з етносів і народів, які пе-
ребували на різних стадіях суспільного розви-
тку, він умовно поділив на сім світів, сім вели-
ких соціально-культурних структур, взаємодія
яких, на його думку, визначала хід європей-
ської історії. М.Б. Щукін прагнув відтвори-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 4 113
ти історичну картину Європи римського часу,
тому присвячував свої роботи різним археоло-
гічним культурам і культурним групам Євро-
пейського Барбарикуму. Пам’ятки сарматів,
бастарнів, гето-даків, різних германських пле-
мен, зарубинецької, пшеворської і поянешти-
лукашівської культур, вплив кельтської і рим-
ської цивілізацій на долю варварських племен,
а також питання слов’янського етногенези бу-
ли предметом його наукових студій.
Однак головною справою його життя, безу-
мовно, було вивчення черняхівської культури.
Історії готів, які були творцями черняхівської
культури, він присвятив свою головну наукову
працю — «Готский путь».
Варто згадати і про літературний дар М.Б. Щу-
кіна. Його книга «Машина времени и лопата» та
низка популярних нарисів написані так захоп-
ливо, що без сумніву викликали у читачів заці-
кавлення археологією. Крім того, у співавторстві
з письменницею Яною Жемойтеліте він написав
історичний роман «Время обнимать» (Петроза-
водск, 2006), присвячений бурхливим подіям єв-
ропейської історії IV—V ст., які пов’язані з падін-
ням Римської імперії.
Марк Борисович кілька десятиріч вів науко-
вий семінар для студентів кафедри археології
історичного факультету Санкт-Петербурзько-
го університету. Він виростив цілу плеяду
учнів, «своїх семінаристів», які ставши науков-
цями, здобувши наукові ступені, продовжува-
ли відвідувати заняття семінару, де завжди па-
нував живий обмін думками, обговорення но-
вих робіт, гіпотез тощо.
М.Б. Щукін причаровував своєю інтелі-
гентністю, толерантністю. Його зовнішність,
поведінка, манера спілкування були уособлен-
ням найкращих традицій старої російської,
власне, петербурзької інтелігенції. Він був пре-
красним оповідачем і, разом з тим, умів уваж-
но слухати співрозмовника. Марк Борисович
багато працював у складі археологічних експе-
дицій в різних регіонах України. Він любив
Україну, захоплювався її природою, людьми,
мовою, ще зі студентських років мав друзів се-
ред українських колег.
Без сумніву, ім’я М.Б. Щукіна залишиться
не лише в наукових працях, але і в серцях його
колег, учнів та друзів.
|