Виставка книжкового зібрання Федора Кіндратовича Вовка
Збережено в:
| Дата: | 2009 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2009
|
| Назва видання: | Археологія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/69759 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Виставка книжкового зібрання Федора Кіндратовича Вовка / І..В. Черновол // Археологія. — 2009. — № 4. — С. 114-116. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-69759 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-697592014-10-21T03:01:44Z Виставка книжкового зібрання Федора Кіндратовича Вовка Черновол, І.В. Хроніка 2009 Article Виставка книжкового зібрання Федора Кіндратовича Вовка / І..В. Черновол // Археологія. — 2009. — № 4. — С. 114-116. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/69759 uk Археологія Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Хроніка Хроніка |
| spellingShingle |
Хроніка Хроніка Черновол, І.В. Виставка книжкового зібрання Федора Кіндратовича Вовка Археологія |
| format |
Article |
| author |
Черновол, І.В. |
| author_facet |
Черновол, І.В. |
| author_sort |
Черновол, І.В. |
| title |
Виставка книжкового зібрання Федора Кіндратовича Вовка |
| title_short |
Виставка книжкового зібрання Федора Кіндратовича Вовка |
| title_full |
Виставка книжкового зібрання Федора Кіндратовича Вовка |
| title_fullStr |
Виставка книжкового зібрання Федора Кіндратовича Вовка |
| title_full_unstemmed |
Виставка книжкового зібрання Федора Кіндратовича Вовка |
| title_sort |
виставка книжкового зібрання федора кіндратовича вовка |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Хроніка |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/69759 |
| citation_txt |
Виставка книжкового зібрання Федора Кіндратовича Вовка / І..В. Черновол // Археологія. — 2009. — № 4. — С. 114-116. — укр. |
| series |
Археологія |
| work_keys_str_mv |
AT černovolív vistavkaknižkovogozíbrannâfedorakíndratovičavovka |
| first_indexed |
2025-07-05T19:10:30Z |
| last_indexed |
2025-07-05T19:10:30Z |
| _version_ |
1836835281145167872 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 4114
25—26 березня 2009 року всі, хто цікавиться
спадщиною Ф.К. Вовка, мали можливість до-
лучитися до зібрання книг із особистої бібліо-
теки відомого вченого, громадського діяча, ви-
значного антрополога, археолога, етнографа,
педагога, музеєзнавця, літератора та громад-
ського діяча Федора Кіндратовича Вовка (Вол-
кова). На виставці були представлені книги,
виокремлені з фонду наукової бібліотеки ІА
НАНУ.
Федір (Хведір) Кіндратович Вовк (Волков)
народився 17 березня 1847 р. у с. Крячківка,
нині Пирятинський р-н Полтавської обл., про-
жив непросте й бурхливе життя. По закінченні
Університету св. Володимира Ф. Вовк став чле-
ном «Київської громади», брав активну участь
в археологічних експедиціях на Київщині і Во-
лині, у роботі Південно-Західного відділу Ім-
ператорського Російського Географічного то-
вариства. Співпрацював з П. Чубинським, був
одним з помічників В. Антоновича в організа-
ції і проведенні ІІІ Археологічного з’їзду у Ки-
єві, з О. Русовим підготував до друку «Кобзар»
Т.Г. Шевченка.
Через переслідування змушений був виїха-
ти з України і понад чверть століття перебував
у еміграції: в Румунії (1879—1882), Швейцарії
(1883—1887), Франції (1887—1905), де студі-
ював антропологію, порівняльну етнографію,
археологію. Науковий доробок Ф.К. Вовка
був гідно оцінений, він захистив дисертацію,
співпрацював з видатними вченими, викла-
дав антропологію. 1905 р. отримав можливість
повернутися, проте в’їзд до України був забо-
ронений, і він опинився в Санкт-Петербурзі,
де працював у Петербурзькому університеті та
Російському музеї. Наукові ступені, отримані в
Сорбонні, не визнавалися в Росії і тому стано-
вище Ф.К. Вовка було нелегким. У 1918 р. його
запросили до Києва членом Комісії для роз-
робки законопроекту про заснування Україн-
ської академії наук, але Федір Кіндратович по-
мер у дорозі 29 червня 1918 р.
Окрім цінності систематично підібраної кни-
гозбірні з галузей етнографії, антропології, ар-
хеології, бібліотека Ф.К. Вовка має книгознавче
та біографічне значення: на книжках зберегло-
ся чимало слідів його власної наукової думки,
критичних зауважень, приміток, а також при-
свят від численних колег, наслідувачів. Книж-
кове зібрання Ф.К. Вовка є частиною історико-
культурного надбання держави, свідком того,
що українці, куди б їх не закинула доля, робили
вагомий внесок в науку, культуру, щоб світ піз-
навав і належно оцінював Україну та її народ.
Оскільки правила каталогізації не вимага-
ють вносити імена попередніх власників книг
у картки, то їхній перегляд не дав результатів у
виявленні книгозбірні. За даними спостере-
ження та вивчення окремих матеріалів з історії
створен ня бібліотеки ІА НАНУ (Археологія. —
2008. — № 4) стало відомо, що книги з бібліо-
теки Ф. Вовка можуть мати на собі автограф
власника, рукописні присвяти авторів, редак-
торів видань або його екслібрис — друкований
наклеєний невеличкий аркуш паперу з малюн-
ком. Сюжет його нескладний — у колі зобра-
жена голова вовка в окулярах, який схилився
над розкритою книгою. Вгорі зазначено «Ex
libris», внизу — латинізоване ім’я власника
«Th. Vovk». Крім того, майже на всіх книгах зі-
брання є штамп фіолетового кольору, який по
центру має напис «Книгозбірня», по ко лу —
«Музей Антропології та Етнології ім. проф.
Хв. Вовка». Тож було вирішено переглядати de
visu всі розділи фонду вітчизняних видань, де-
тально оглядаючи книги та відбитки, які були
видані до 1918 р. включно.
Внаслідок перегляду було виявлено 286 до-
кументів, які належали до книжкового зібран-
ня Ф. Вовка, оскільки на них були зафіксовані
одна чи кілька ознак, що вказували на належ-
ність до колекції, а саме екслібрис, автограф
власника колекції, дарчий напис власнику від
автора, редактора чи упорядника видання.
До складу книжкового зібрання входили:
книги (монографії, збірки наукових праць, до-
відкові видання), відбитки, навіть статті з га-
зет, оправлені в палітурку в ході подальшого
використання.
Обсяг фонду бібліотеки напряму залежав
від матеріальних можливостей власника, вели-
ке значення мали широкі контакти з колега-
І.В. Черновол
ВИСТАВКА КНИЖКОВОГО ЗІБРАННЯ
ФЕДОРА КІНДРАТОВИЧА ВОВКА
© І.В. ЧЕРНОВОЛ, 2009
ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 4 115
ми, членство в наукових товариствах. Ф. Вовк
комплектував свою книгозбірню шляхом купів-
лі, отримання авторського примірника, обміну
з колегами, багато книг отримав як дарунок.
Кожна приватна книгозбірня має специфіч-
ний характер, що зумовлено проявом індиві-
дуального зацікавлення власника, родом його
діяльності, колом інтелектуальних і фахових
інтересів, які визначаються природними схиль-
ностями особи, її естетичними смаками, рівнем
освіти, впливом суспільно-політичних ідей. В
бібліотеці Ф. Вовка представлені видання з тих
галузей знань, які входили до кола його інте-
ресів, а найбільший його інтерес становила ет-
нографія. Загалом збірка містила літературу з
таких галузей: етнографія — 118 примірників;
історія — 52; антропологія — 49; археологія —
27; художня література — 15; культура, наука,
освіта — 6; мовознавство — 5; мистецтво — 5;
наука про землю — 3; з географії, історіографії
та юридичних наук — по 2 примірники; з біо-
логічних наук, статистики — по одному.
За мовним принципом зібрання поділяється
наступним чином — з 286 примірників видань
російською мовою 267, українською — 19.
За місцем видання найбільша кількість книг
із зібрання Ф. Вовка вийшли з друкарень Санкт-
Петербурга — 111 примірників, Москви — 46,
Києва — 27, а також Варшави, Вологди, Жене ви,
Іркутська, Казані, Коломиї, Кракова, Львова,
Одеси, Пермі, Полтави, Тифліса, Томська, Ха-
баровська, Харбіна, Харкова, Чернігова, Ярос-
лавля, не визначено місце видання у 27 примір-
никах.
Хронологічні межі видань: 1834—1918 рр.
Власники бібліотек часто підписували кни-
ги, залишали помітки на полях сторінок. Тож
під час перегляду фонду виявлено певну кіль-
кість книг з провенієнціями: екслібрисами,
автографами, підписами, дарчими написами
багатьох відомих вчених і громадських діячів
другої половини ХІХ — початку ХХ ст., печат-
ками, штампами.
Автографи, як і екслібриси, наводять до-
слідників, що вивчають приватні бібліотеки,
на встановлення обсягу бібліотек або хоча б на
місце їх зберігання у великих книжкових фон-
дах. Серед автографодателів книжкового зі-
брання Ф. Вовка — історики і археологи, лі-
тературознавці і мовознавці, громадські діячі і
професори навчальних закладів.
Серед книг зібрання Ф. Вовка трапляються
автографи власників у вигляді поміток у тексті,
на полях, на чистих аркушах книги. Зміст помі-
ток пов’язаний з реакцією власника на прочи-
таний текст, з уточненням даних про автора
книги або з висловлюванням думок з питання,
якого торкається зміст книги. Наприклад, кни-
га «Труды этнографическо-статистической эк-
спедиции в Западно-русский край, снаряжен-
ной Императорским Русским Географическим
обществом. Юго-Западный отдел. Материалы и
исследования [Текст]. Т. 4. Обряды: родины,
крестины, свадьба, похороны» наповнена різ-
ними за характером помітками, зробленими ру-
кою Ф. Вовка ледве не на кожній сторінці. На
сторінках 1 і 9 — зноски, на сторінках 17 і 365 —
помітки на полях, на сторінках 500 і 520 — ві-
ршовані тексти.
Дослідження книги з дарчими написами
дозволяє встановити факт наявності певних
взаємин між відомими історичними особис-
тостями, які залишили помітний слід в історії і
культурі України. Прізвища авторів дарчих на-
писів можуть становити самостійний інтерес з
боку джерелознавства як учасників історично-
го процесу. Так само, як і тексти дарчих напи-
сів, без сумніву, мають важливе джерелознав-
че значення, тому інтерес до їх вивчення з боку
істориків і книгознавців великий.
Дуже багато автографів є дарчим написом.
Переважно вони розміщені на обкладинці чи
титульному аркуші, здебільшого виражені ла-
конічно і містять текст з написами «на спомин»,
«на пам’ять», «в знак» якоїсь події чи співпра-
ці. Звернемо увагу на ще один аспект: дарчі на-
писи Федору Кіндратовичу Вовку на книгах є
незаперечним доказом поваги до вченого, ви-
знанням його високого авторитету. Наприклад,
напис «Високоповажному Хведору Кіндратови-
чу від автора» (Грушевський Михайло. Виїмки
з жерел до істориї України-Руси. До половини
ХІ віка [Текст] / М. Грушевський. — У Львові:
З друкарні Наукового Товариства імені Шев-
ченка, 1895. — 123 с.); напис на форзаці «Висо-
кошановному Добродію Хв. Вовкові щироприхиль-
ний автор» (Франко Іван Якович. Твори [Текст].
Добрий заробок і інші оповідання / І.Я. Фран-
ко. — Львів: З друкарні Наукового Товариства
імені Шевченка, 1902—1903. — Передмова ХІ с.
+ 136 с., передмова VIII с. + 159 с., передмо-
ва VIII c. + 188 с.); напис на титульному арку-
ші: «Veleslovutnemu panu p. F.K. Volkovu na dobruu
pamet od Autora» (Хвойка Викентий Вячеславо-
вич. Поля погребений в Среднем Приднепро-
вье (Раскопки В.В. Хвойка в 1899—1900 годах)
[Текст] / В.В. Хвойка. — С.-Петербург: Типо-
графия И.Н. Скороходова, 1901. — 19 с.: рис.).
Серед автографів трапляються цілі листи, ві-
рші, надіслані власнику книги у зв’язку з друку-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 4116
ванням, даруванням або пересиланням книжок.
До таких належать напис на с. 70 книги Колобо-
ва И.В. «Русская свадьба Ополонецкой губ., Пу-
дожского уезда, Корбозерской волости» 1915 р.
Посвящается Федору Кондратьевичу Волкову
На память в двадцатый бушующий век
Благородные строчки стихами пишу
Благодарность великую вам приношу
Вы как доброй и светлой души человек
Вдохновили меня ваши силы и труд
Вы как солнца лучи, средь весеннего дня
Осветили блуждающий путь для меня
Провели между твердых сверкающих груд
То словами поэта я песню пою
Примите на память тетрадку мою.
1.II.1916 И. Колобов.
Ще за життя Федір Вовк виказував бажан-
ня, аби його особисті книги, матеріали і ко-
лекції з науковою метою були передані у ко-
ристування якійсь науковій інституції Украї-
ни, якою й стала Українська академія наук, а
саме Музей (згодом Кабінет) антропології та
етнології імені професора Хведора Вовка. Тож,
можна вважати, що на тепер бібліотека Інсти-
туту археології працює над виконанням запові-
ту Ф. Вовка, намагаючись зібрати книги з його
бібліотеки в єдину колекцію.
Виставку відвідали близько 70 осіб: спів-
робітники Інституту археології, Інституту
мовознавства, фольклористики і етнології
ім. М. Рильського, Національної бібліотеки
України імені В. Вернадського, Національного
музею історії України, Музею історії міста Ки-
єва, Київського національного університету
ім. Т. Шевченка, Київського університету куль-
тури і мистецтв, Національного педагогічного
університету ім. М. Драгоманова, Національ-
ного університету «Києво-Могилянська ака-
демія», Українського центру розвитку музей-
ної справи. Результати опитування відвідувачів
свідчать, що виставка їм сподобалась, оскільки
характеризує особистість Ф. Вовка, а отримана
інформація виявилася новою і корисною для
них, оскільки містить книги, пов’язані з їх-
ньою науковою діяльністю, про які вони рані-
ше не знали, подає інформацію про книгови-
дання межі ХІХ—ХХ ст., про історію бібліоте-
ки Інституту археології. Всі зійшлися на думці,
що слід і надалі проводити заходи, які б висвіт-
лювали фонди бібліотеки НАНУ. Представни-
ки Національної бібліотеки України ім. В. Вер-
надського високо оцінили роботу виставки та
висловили подяку за її проведення.
Одержано 05.03.2009
|