До 60-річчя Сергія Миколайовича Рижова
Сучасне трипіллязнавство важко було б уявити без багатолітньої праці Сергія Миколайовича Рижова, який 13 грудня 2009 року відсвяткував свій 60-річний ювілей. Гострий аналітичний розум, неймовірна працездатність та працелюбність, вміння критично оцінювати не тільки розробки колег, але й особисті ідеї...
Збережено в:
| Дата: | 2010 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2010
|
| Назва видання: | Археологія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/69791 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | До 60-річчя Сергія Миколайовича Рижова / О.В. Дяченко, Д.К. Черновол // Археологія. — 2010. — № 2. — С. 123-124. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-69791 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-697912014-10-22T03:01:47Z До 60-річчя Сергія Миколайовича Рижова Дяченко, О.В. Черновол, Д.К. Хроніка Сучасне трипіллязнавство важко було б уявити без багатолітньої праці Сергія Миколайовича Рижова, який 13 грудня 2009 року відсвяткував свій 60-річний ювілей. Гострий аналітичний розум, неймовірна працездатність та працелюбність, вміння критично оцінювати не тільки розробки колег, але й особисті ідеї, широка ерудиція, принциповість та надзвичайна скромність дозволили Сергію Миколайовичу здобути науковий авторитет і стати моральним взірцем для кількох поколінь археологів. 2010 Article До 60-річчя Сергія Миколайовича Рижова / О.В. Дяченко, Д.К. Черновол // Археологія. — 2010. — № 2. — С. 123-124. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/69791 uk Археологія Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Хроніка Хроніка |
| spellingShingle |
Хроніка Хроніка Дяченко, О.В. Черновол, Д.К. До 60-річчя Сергія Миколайовича Рижова Археологія |
| description |
Сучасне трипіллязнавство важко було б уявити без багатолітньої праці Сергія Миколайовича Рижова, який 13 грудня 2009 року відсвяткував свій 60-річний ювілей. Гострий аналітичний розум, неймовірна працездатність та працелюбність, вміння критично оцінювати не тільки розробки колег, але й особисті ідеї, широка ерудиція, принциповість та надзвичайна скромність дозволили Сергію Миколайовичу здобути науковий авторитет і стати моральним взірцем для кількох поколінь археологів. |
| format |
Article |
| author |
Дяченко, О.В. Черновол, Д.К. |
| author_facet |
Дяченко, О.В. Черновол, Д.К. |
| author_sort |
Дяченко, О.В. |
| title |
До 60-річчя Сергія Миколайовича Рижова |
| title_short |
До 60-річчя Сергія Миколайовича Рижова |
| title_full |
До 60-річчя Сергія Миколайовича Рижова |
| title_fullStr |
До 60-річчя Сергія Миколайовича Рижова |
| title_full_unstemmed |
До 60-річчя Сергія Миколайовича Рижова |
| title_sort |
до 60-річчя сергія миколайовича рижова |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Хроніка |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/69791 |
| citation_txt |
До 60-річчя Сергія Миколайовича Рижова / О.В. Дяченко, Д.К. Черновол // Археологія. — 2010. — № 2. — С. 123-124. — укр. |
| series |
Археологія |
| work_keys_str_mv |
AT dâčenkoov do60ríččâsergíâmikolajovičarižova AT černovoldk do60ríččâsergíâmikolajovičarižova |
| first_indexed |
2025-07-05T19:11:42Z |
| last_indexed |
2025-07-05T19:11:42Z |
| _version_ |
1836835356806217728 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 2 123
Хроніка
Сучасне трипіллязнавство важко було б уяви-
ти без багатолітньої праці Сергія Миколайови-
ча Рижова, який 13 грудня 2009 року відсвят-
кував свій 60-річний ювілей. Гострий аналітич-
ний розум, неймовірна працездатність та пра-
целюбність, вміння критично оцінювати не
тільки розробки колег, але й особисті ідеї, ши-
рока ерудиція, принциповість та надзвичайна
скромність дозволили Сергію Миколайовичу
здобути науковий авторитет і стати моральним
взірцем для кількох поколінь археологів.
За плечима дослідника десятки польвих се-
зонів у Подністров’ї, Побужжі, Буго-Дні пров-
ському межиріччі та Подніпров’ї. Головним
об’єктом досліджень Сергія Миколайовича є
кераміка трипільської культури. Навряд чи по-
требують коментарів ретельність та багатоліт-
ня невтомна праця, необхідні для вивчення
цього матеріалу. Отже, цифра у 500 тис. екзем-
плярів посудин (і це тільки з поселень у межи-
річчі Південного Бугу та Дніпра), які пройшли
через руки фахівця, просто вражає. Окрім ха-
рактеристики техніко-технологічних прийомів
виготовлення трипільського посуду, яким при-
свячено спеціальний розділ С.М. Рижова в ко-
лективній роботі «Давня кераміка України»
(К., 2001), та схеми класифікації матеріалу,
аналіз цієї категорії знахідок дозволив дослід-
нику вийти на рівень широких історичних уза-
гальнень.
Робота з масовим джерелом, безумовно,
дозволяє простежити подібність або відмін-
ність археологічних комплексів на статистич-
ному рівні. Тому підхід Сергія Миколайови-
ча до локального та хронологічного членуван-
ня пам’яток, в основу якого покладено ознаку
статистичних закономірностей у специфічно-
му поєднанні морфолого-стилістичних особ-
ливостей посуду, дозволив досліднику створи-
ДО 60-річчя
СЕРГІЯ МИКОЛАЙОВИЧА РИЖОВА
ти аргументовану, гнучку та евристичну схему
хронологічних, територіальних та генетичних
зв’язків західнотрипільського населення на те-
ренах сучасної України.
У написаній спільно з І.І. Зайцем моногра-
фії (К., 1992) дослідник показав своєрідність
унікального на сьогодні поселення Кліщів на
Південному Бузі. Ним аргументовано викла-
дено особливості керамічних комплексів по-
селень Верхнього та Середнього Подністров’я,
проаналізовано роль тамтешнього населення
у формуванні матеріальної культури трипіль-
ських поселень Буго-Дніпровського межиріч-
чя. Вражає своєю масштабністю кандидатська
дисертація С.М. Рижова «Кераміка поселень
трипільської культури Буго-Дніпровського
межиріччя як історичне джерело» (К., 1999).
У роботі всебічно подано технологічні, мор-
фологічні та стилістичні особливості матері-
алу, встановлено ієрархічні зв’язки між ними.
Групування джерел за сталими ознаками до-
зволило автору визначити специфічні риси ло-
кальних груп регіону, зокрема виділеної ним
небелівської групи. Вперше подано докладну
та аргументовану схему хронологічного чле-© О.В. ДЯЧЕНКО, Д.К. ЧЕРНОВОЛ, 2010
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 2124
нування поселень косенівської локальної гру-
пи та генетично пов’язаних з ними селищ типу
Кочержинці-Шульгівка. Пізніше цю схему
було дещо уточнено в спеціальній розгорну-
тій статті Сергія Миколайовича. Дослідником
з’ясовано напрями розселення трипільських
племен Буго-Дніпровського межиріччя, кон-
такти та зв’язки з населенням інших локаль-
них утворень Кукутень-Трипільської спіль-
ноти, визначено хронологічні межі існування
пам’яток. Усе це є широким підґрунтям для ви-
вчення демографічних, зокрема міграційних,
процесів доби енеоліту.
Останніми роками Сергій Миколайович
не припиняє активних польових досліджень.
Під його керівництвом проводилися розкопки
пам’яток Піщана (спільно з Д.К. Черноволом),
Ріпниця І, Колодисте ІІ. Написані дослідни-
ком розділи по кераміці поселення-гіганта Та-
льянки є окрасою кількох книг, присвячених
дослідженню цієї пам’ятки в 2001—2008 рр.
У 2007 р. вийшла збірка наукових праць ві-
домого вітчизняного археолога О. Кандиби-
Ольжича, упорядкована Ю.Я. Рассамакіним та
С.М. Рижовим. У ній опубліковано також роз-
логу статтю Сергія Миколайовича, де обґрун-
товано виділення західнотрипільської культу-
ри, на широкому тлі показано її специфічні
особливос ті, структурні зв’язки складових та
місце західнотрипільської культури в системі
Кукутень-Трипільської спільноти.
Отримані дослідником результати висвіт-
люють одну з найяскравіших сторінок давньої
історії України і є добрим підґрунтям для по-
дальшого її вивчення.
Щиро вітаємо Сергія Миколайовича з 60-річ-
чям. Бажаємо йому міцного здоров’я, щастя,
наснаги та реалізації творчих планів.
О.В. ДЯЧЕНКО, Д.К. ЧЕРНОВОЛ
Під таким девізом 4—5 червня 2009 р. відбу-
лася Міжнародна наукова конференція, яку ор-
ганізував Державний історико-культурний за-
повідник «Тустань». У роботі конференції взяли
участь історики, археологи, етнологи, архітек-
тори, природознавці та інші спеціалісти.
Михайло Федорович Рожко народився
4 червня 1939 р. у с. Небилів на Станіславщині
(тепер Івано-Франківщина) у селянській родині.
Дитячі та юнацькі роки Михайла минули на Гу-
сятинщині (Тернопільська обл.). Після здобуття
середньої освіти і професії машиніста баштово-
го крана юнак працював на Донбасі, а згодом —
на Львівщині. Вищу освіту М. Рожко здобув у
Львівському державному інституті прикладного
і декоративного мистецтва на факультеті худож-
ньої кераміки. Потім працював викладачем ри-
сунка і скульптури на кафедрі архітектури Львів-
ського сільськогосподарського інституту.
У 1969 р. Михайло вперше відвідав скелі в
с. Урич на Сколівщині — руїни замку Тустань —
і зробив їх вивчення справою свого життя. Він
самотужки студіював архітектуру, архео логію,
етнологію, історію та інші дисципліни, необ-
хідні для опрацювання спеціальної методики
досліджень наскельної забудови. Багато років
М. Рожко проводив обміри руїн фортеці Тус-
тань, створював її графічну реконструкцію,
використовуючи свої багатогранні знання та
практичний досвід.
З 1978 р. Михайло Рожко розпочав польові
археологічні вивчення Тустані — спочатку під
керівництвом Л.І. Крушельницької в Урицько-
му загоні Львівської обласної експедиції (на-
чальник експедиції Л.Г. Мацкевий), а з 1979 р.,
ставши працівником відділу археології Інсти-
туту суспільних наук АН УРСР (тепер Інсти-
тут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН
України), — самостійно.
Результати досліджень вражали масштабніс-
тю і новаторством. З’явилися публікації М. Рож-
ка у фахових виданнях. Його доповіді на науко-
вих конференціях викликали жвавий інтерес та
цікаві дискусії. М. Рожко став визнаним спеці-
алістом комплексного міждисциплінарного на-
НА ПОШАНУ МИХАЙЛА РОЖКА
© Л.Г. МАЦКЕВИЙ, Г.І. ПАНАХИД,
Р.Г. МИСЬКА, 2010
|