Пашкевич Г.О., Відейко М.Ю. Рільництво племен трипільської культури
Рецензія на: Пашкевич Г.О., Відейко М.Ю. Рільництво племен трипільської культури. - К., 2006. — 147 с.
Збережено в:
| Дата: | 2008 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2008
|
| Назва видання: | Археологія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/69936 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Пашкевич Г.О., Відейко М.Ю. Рільництво племен трипільської культури / В.В. Отрощенко, С.А. Горбаненко // Археологія. — 2008. — № 2. — С. 97-99. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-69936 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-699362014-10-26T03:01:49Z Пашкевич Г.О., Відейко М.Ю. Рільництво племен трипільської культури Отрощенко, В.В. Горбаненко, С.А. Рецензії Рецензія на: Пашкевич Г.О., Відейко М.Ю. Рільництво племен трипільської культури. - К., 2006. — 147 с. 2008 Article Пашкевич Г.О., Відейко М.Ю. Рільництво племен трипільської культури / В.В. Отрощенко, С.А. Горбаненко // Археологія. — 2008. — № 2. — С. 97-99. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/69936 uk Археологія Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Рецензії Рецензії |
| spellingShingle |
Рецензії Рецензії Отрощенко, В.В. Горбаненко, С.А. Пашкевич Г.О., Відейко М.Ю. Рільництво племен трипільської культури Археологія |
| description |
Рецензія на: Пашкевич Г.О., Відейко М.Ю. Рільництво племен трипільської культури. - К., 2006. — 147 с. |
| format |
Article |
| author |
Отрощенко, В.В. Горбаненко, С.А. |
| author_facet |
Отрощенко, В.В. Горбаненко, С.А. |
| author_sort |
Отрощенко, В.В. |
| title |
Пашкевич Г.О., Відейко М.Ю. Рільництво племен трипільської культури |
| title_short |
Пашкевич Г.О., Відейко М.Ю. Рільництво племен трипільської культури |
| title_full |
Пашкевич Г.О., Відейко М.Ю. Рільництво племен трипільської культури |
| title_fullStr |
Пашкевич Г.О., Відейко М.Ю. Рільництво племен трипільської культури |
| title_full_unstemmed |
Пашкевич Г.О., Відейко М.Ю. Рільництво племен трипільської культури |
| title_sort |
пашкевич г.о., відейко м.ю. рільництво племен трипільської культури |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2008 |
| topic_facet |
Рецензії |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/69936 |
| citation_txt |
Пашкевич Г.О., Відейко М.Ю. Рільництво племен трипільської культури / В.В. Отрощенко, С.А. Горбаненко // Археологія. — 2008. — № 2. — С. 97-99. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| series |
Археологія |
| work_keys_str_mv |
AT otroŝenkovv paškevičgovídejkomûrílʹnictvoplementripílʹsʹkoíkulʹturi AT gorbanenkosa paškevičgovídejkomûrílʹnictvoplementripílʹsʹkoíkulʹturi |
| first_indexed |
2025-07-05T19:19:02Z |
| last_indexed |
2025-07-05T19:19:02Z |
| _version_ |
1836835817763373056 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2008, № 2 97
Монографія доктора біологічних наук Галини
Олександрівни Пашкевич і кандидата історич-
них наук Михайла Юрійовича Відейка «Ріль-
ництво племен трипільської культури» стала по-
мітною подією і становить непересічну цінність.
Фактично вперше вийшло друком ґрунтовна мо-
нографія, одним із основних предметів дослі-
дження якої є палеоетноботанічні матеріали зі
значних теренів, що охоплюють тривалий про-
міжок часу. Власне, історія співпраці археологів
та палеоетноботаніків налічує десятки років.
Уперше археологи звернулися за кваліфікова-
ною допомогою до спеціалістів-рослинників ще
в середині 1950-х рр. Результати цієї співпраці
було відбито в низці статей та публікацій, почи-
наючи з середини 1960-х рр. Трипільську про-
блематику в такому аспекті було опрацьовано
дещо пізніше (Янушевич, Маркевич, 1970).
Саме відтоді, ймовірно, варто починати відлік
часу нагромадження палеоетноботанічних ма-
теріалів для вивчення землеробства у населення
трипільської культури.
Виявом глибокої поваги до попередників ста-
ла присвята рецензованої книги світлій пам’яті
Зої Василівни Янушевич — відомого біолога,
яка народилася й отримала біологічну освіту в
Україні, а працювала з палеоботанічними ма-
теріалами Кукутень-Трипілля в Молдові.
Від зародження палеоетноботаніки як науки
у колишньому СРСР вийшло друком чимало
спільних статей археологів та палеоботаніків
(Збенович, Шашкевич 1988; Николова, Пашке-
вич 2003), наскрізною темою яких було земле-
робство у мешканців окремих селищ чи носіїв
певних археологічних культур. У зазначених
статтях матеріал розглянуто сукупно, відповід-
но до сфери наукових інтересів співавторів.
Іншим видом подібних тематичних статей був
доробок власне палеоботаніків, без участі ар-
хеологів (Янушевич 1980; Пашкевич 1980; 1989),
що містив аналіз матеріалів комплексу зерново-
го господарства в певний проміжок часу.
Дещо відрізняються від двох попередніх на-
прямів монографії палеоботанічного характе-
ру (Янушевич 1976; 1986; Пашкевич 1991; 1991а;
1991б; 1991в; 1992), у яких розглянуто розви-
ток та зміни зернового господарства на архео-
логічному матеріалі. На цей час ми маємо пер-
ше повноцінне видання монографії, що всебіч-
но висвітлює питання розвитку землеробства
цілого періоду. Автори проаналізували як па-
леоетноботанічні знахідки, так і знаряддя зем-
леробської праці, навели реконструкцію земле-
робської діяльності носіїв трипільських тради-
цій та спробували проаналізувати взаємодії у
системі людина—природа з огляду на спожива-
цький характер цих «взаємовідносин».
Як зазначають автори у короткій анотації:
«Мета цієї книги — зробити інформацію про
рільництво племен трипільської культури (кі-
нець VI — початок ІІІ тис. до н. е.) доступною
не лише для фахівців у галузі археології, а й
усіх, хто цікавиться давньою історією. Розгля-
нуто проблеми походження трипільського хлі-
боробства та його розвиток впродовж понад
двох тисячоліть. Викладено сучасну наукову ін-
формацію про те, де і коли люди вперше почали
вирощувати злаки, як, коли та за яких обставин
хліборобство з’явилося у Європі та на території
України». Відповідно до визначеної авторами
мети, праця має таку структуру: вступ, чотири
розділи, висновки, додаткова інформація.
Зі вступного слова (с. 7—11) дізнаємося про
завдання монографії. Автори розглядають по-
няття «рільництво» та «хліборобство» і наголо-
шують на специфіці такого дослідження. Далі
окреслено джерела до реконструкції трипіль-
ського рільництва. Тут надано необхідну ін-
формацію щодо природних умов, культурних
рослин, які вирощували в той час, знарядь зем-
леробської праці та способів обробітку ґрунтів.
Дослідники навели деякі вражаючі дані щодо
джерельної бази. Так, зокрема, лише в обмазку,
використану на поселенні-гіганті Майданець-
ке, давні жителі могли додати близько 340—
510 м3 домішок рослинного походження.
Розділ 1 «Природні умови» (с. 13—26) при-
свячено характеристиці довкілля за часів три-
пільської культури. Слушною видається ідея
розпочати огляд давніх природних умов з роз-
гляду сучасного стану навколишнього середо-
вища в регіоні. Описано рельєф, ґрунти, кліма-
тичні умови та рослинність із теренів України
та суміжних країв, де були поширені трипіль-
ські традиції. Цікавими є дані палеогеографіч-
ної схеми поділу історії розвитку Землі. Час іс-
нування трипільських племен припадає на пе-
Г.О. П а ш к е в и ч, М.Ю. В і д е й к о
Рільництво племен трипільської культури
К., 2006. — 147 с.
© В.В ОТРОЩЕНКО, С.А. ГОРБАНЕНКО, 2008
ISSN 0235-3490. Археологія, 2008, № 2 98
ріод так званого кліматичного оптимуму — ат-
лантичний, частково на субатлантичний, коли
погіршилися кліматичні умови та деградація
кукутенсько-трипільської спільноти. Численні
праці, присвячені відтворенню палеокліматич-
них умов, суттєво полегшили Г.О. Пашкевич
характеристику кліматичних змін за часів існу-
вання Трипілля. Природні умови було відтво-
рено на основі проведених спорово-пилкових
діаграм на базі восьми аналізів із пам’яток три-
пільської культури.
Розділ 2 «З історії виникнення хліборобс-
тва та його поширення в Україні» (с. 27—40)
присвячено часу та шляхам поширення земле-
робства на терени нашої держави, висвітлено
передісторію рільництва трипільської культу-
ри. Услід за Г.О. Пашкевич хочеться повторити
слова В.І. Вавілова: «Відкриття хліборобства,
зроблене більш як за 600 поколінь до нас, ви-
значило все майбутнє людства». Нагадаємо, що
землеробство зародилося на Близькому Сході
у ІХ—VIII тис. до н. е. Надалі культурні рос-
лини швидко поширилися на захід — у Європу
та схід — до Центральної Азії та Індії. Потім
завдяки носіям культури лінійно-стрічкової ке-
раміки, вже у другій половині VI тис. до н. е.,
культурні рослини було поширено й на терени
України.
На основі розглянутого матеріалу неолітич-
них культур та великого обсягу палеоботаніч-
них даних із трипільських пам’яток, наведе-
них у розділі 3, Г.О. Пашкевич дійшла виснов-
ку, що «Потужна колонізація хліборобськими
племенами території України відбулася лише
в часи поширення племен трипільської куль-
тури, початок якого відносять до другої поло-
вини VI тис. до н. е.» (с. 39). У цьому пасажі
варто звернути увагу на термін «колонізація»,
що точно відтворює характер подій у Західно-
му Надчорномор’ї на межі неоліту та енеоліту,
коли мігранти культури прекукутень розпочали
тривалий процес витіснення та асиміляції авто-
хтонного неолітичного населення Правобереж-
ної України. Результатом цих подій стало фор-
мування трипільської культури.
Розділ 3 «Культурні рослини трипільсько-ку-
кутенської спільності» (с. 41—80) також напи-
сано Г.О. Пашкевич. Крім палеоетноботанічної
джерельної бази, дослідниця схарактеризувала
палеоетноботанічний комплекс (ПБК) Трипіл-
ля загалом, перед тим згадавши історію дослі-
джень з цього питання. Фактичний матеріал сег-
ментовано відповідно до хронологічного поді-
лу етапів існування кукутенсько-трипільської
спільноти. Логічним є територіальне членуван-
ня на матеріали з пам’яток України та Молдови,
що дало змогу дослідниці зіставити матеріали
з цих двох країв. Опис культурних рослин до-
повнено міркуваннями щодо їх придатності до
вирощування саме за часів існування Трипілля.
Аналіз агробіологічних властивостей дав автор-
ці змогу дійти висновків щодо відповідності
ПБК довкіллю та рівню розвитку землеробства
кукутенсько-трипільської спільноти на різних
етапах її існування. Розділ доповнено великим
обсягом фактичного матеріалу: фото викопних
решток зернівок культурних рослин зі значним
збільшенням; таблицями зі статистичними да-
ними щодо досліджених матеріалів; діаграма-
ми ПБК із теренів України та Молдови в різні
періоди розвитку Трипілля.
Розділ 4 «Хліборобство трипільських пле-
мен» (с. 81—122), написаний М.Ю. Відейком,
фактично є синтезом усіх наявних на сьогод-
ні даних, що дають змогу реконструювати на-
вички землеробства і хліборобства у носіїв цієї
культури. У преамбулі розділу знову наголоше-
но на значному поширенні землеробських тра-
дицій саме у трипільський час. Далі автор по-
слідовно розглянув земельні угіддя, придатні
для вирощування зернових, способи обробітку
ґрунтів, а також експерименти з цього приво-
ду, навів деякі палеоекономічні розрахунки,
розглянув знаряддя для збирання врожаю та
здійснив відповідні палеоекономічні розрахун-
ки. Розглянуто також умови зберігання та пере-
робки врожаю. Насамкінець дослідник оцінив
значення хліборобства в трипільському сус-
пільстві. Цей блок інформації відбито у низці
підрозділів: «Питома вага хліборобства в еко-
номіці трипільських племен», «Особливості
трипільської моделі хліборобства», «Модель
господарської адаптації трипільського населен-
ня», «Трипільське рільництво і суспільство».
ISSN 0235-3490. Археологія, 2008, № 2 99
Висновки (с. 123—125) узагальнюють це
цінне дослідження. Зауважимо лише, що зай-
вою видається цивілізаційна риторика (с. 124),
з якої не зовсім зрозуміло, що ж побудували
трипільці — «підвалини цивілізації» (абзац 2),
з чим можна погодитися, чи «цивілізацію» (аб-
зац 4). Відомо, що для обґрунтування наявності
цивілізації для спільноти Кукутень-Трипілля не
вистачає переконливих аргументів. Слушною є
публікація наприкінці книги додатків словни-
кового та енциклопедичного характеру.
Насамкінець дозволимо собі кілька заува-
жень щодо книги в цілому. На нашу думку, вар-
то послуговуватися словосполученням «куку-
тенсько-трипільська спільність (спільнота)», а
не навпаки, як це роблять автори монографії.
Читач має чітко усвідомлювати, хто в цій історії
«мати» (Прекукутень-Кукутень), а хто «дитя»
(Трипілля). На першій сторінці обкладинки
вміщено репродукцію картини Я. Шаповала, а
не саму картину, як то стверджується на с. 2.
Помітні й інші дрібні недоліки технічного ха-
рактеру, які в подальшому слід усунути. Адже
наклад монографії (300 примірників) навряд
чи задовольнить читацьку аудиторію України,
тому вірогідним є друге видання книги. Має-
мо також надію на появу інших видань, спря-
мованих на кваліфіковане всебічне висвітлення
питань землеробства в житті давніх людських
спільнот, та перспективу започаткування від-
повідної серії.
В.В. ОТРОЩЕНКО,
Одержано 04.09.2007 С.А. ГОРБАНЕНКО
Збенович В.Г., Пашкевич Г.А. К характеристике земледелия Трипольской культуры (ранний этап) // Studia
praehistoria. — Sofi a, 1988. — № 9. — Р. 179—193.
Николова А.В., Пашкевич Г.А. К вопросу об уровне земледелия трипольской культуры // Трипільські поселення-
гіганти. — К., 2003. — С. 89—95.
Пашкевич Г.А. Культурные растения трипольских поселений Поднепровья // Первобытная археология. Поиски и
находки. — К., 1980. — С. 234—242.
Пашкевич Г.А. Палеоэтноботанические исследования трипольских материалов междуречья Днепра и Южного
Буга // Первобытная археология. — К., 1989. — С. 132—141.
Пашкевич Г.А. Палеоэтноботанические находки на территории Украины (неолит—бронза): Каталог. — К., 1991. —
Препр.
Пашкевич Г.А. Палеоэтноботанические находки на территории Украины. Памятники I тыс. до н. э. — II тыс. н. э.:
Каталог I. — К., 1991а. — Препр.
Пашкевич Г.А. Палеоэтноботанические находки на территории Украины. Памятники I-го тыс. до н. э. — II тыс.
н. э.: Каталог II. — К., 1991б. — Препр.
Пашкевич Г.А. Палеоэтноботанические находки на территории Украины. Древняя Русь. Каталог. — К., 1991в. —
Препр.
Пашкевич Г.А. Культурные растения Украины от неолита до средневековья (по палеоэтноботаническим материа-
лам): Дис. … докт. биол. наук в форме науч. докл. 03.00.05 / Институт ботаники АН Украины. — К., 1992.
Янушевич З.В. Культурные растения Юго-Запада СССР по палеоботаническим исследованиям. — Кишинев,
1976.
Янушевич З.В. Земледелие в раннем триполье // Первобытная археология. Поиски и находки. — К., 1980. — С. 225—
234.
Янушевич З.В. Культурные растения Северного Причерноморья: палеоэтноботанические исследования. — Ки-
шинев, 1986.
Янушевич З.В., Маркевич В.И. Археологические находки культурных злаков на первобытных поселениях Пруто-
Днестровского междуречья // Интродукция культурных растений. — Кишинев, 1970.
|