До 80-річчя з дня народження І.А. Антонової — невтомної дослідниці Херсонеса
2008 р. виповнюється 80 років з дня народження Інни Анатоліївни Антонової, багаторічного директора Державного Херсонеського історико-археологічного музею, а потім Національного заповідника «Херсонес Таврійський». Її внесок в будівництво музею нового типу, розпочате ще К.Е. Гриневичем 1925 р., а так...
Збережено в:
| Дата: | 2008 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2008
|
| Назва видання: | Археологія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/69940 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | До 80-річчя з дня народження І.А. Антонової — невтомної дослідниці Херсонеса / В.М. Зубар, С.Б. Сорочан // Археологія. — 2008. — № 2. — С. 109-111. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-69940 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-699402023-12-15T11:59:50Z До 80-річчя з дня народження І.А. Антонової — невтомної дослідниці Херсонеса Зубар, В.М. Сорочан, С.Б. Хроніка 2008 р. виповнюється 80 років з дня народження Інни Анатоліївни Антонової, багаторічного директора Державного Херсонеського історико-археологічного музею, а потім Національного заповідника «Херсонес Таврійський». Її внесок в будівництво музею нового типу, розпочате ще К.Е. Гриневичем 1925 р., а також в археологічне вивчення пам’яток античного Херсонеса і середньовічного Херсона важко переоцінити. 2008 Article До 80-річчя з дня народження І.А. Антонової — невтомної дослідниці Херсонеса / В.М. Зубар, С.Б. Сорочан // Археологія. — 2008. — № 2. — С. 109-111. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/69940 uk Археологія Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Хроніка Хроніка |
| spellingShingle |
Хроніка Хроніка Зубар, В.М. Сорочан, С.Б. До 80-річчя з дня народження І.А. Антонової — невтомної дослідниці Херсонеса Археологія |
| description |
2008 р. виповнюється 80 років з дня народження Інни Анатоліївни Антонової, багаторічного директора Державного Херсонеського історико-археологічного музею, а потім Національного заповідника «Херсонес Таврійський».
Її внесок в будівництво музею нового типу, розпочате ще К.Е. Гриневичем 1925 р., а також в археологічне вивчення пам’яток античного Херсонеса і середньовічного Херсона важко переоцінити. |
| format |
Article |
| author |
Зубар, В.М. Сорочан, С.Б. |
| author_facet |
Зубар, В.М. Сорочан, С.Б. |
| author_sort |
Зубар, В.М. |
| title |
До 80-річчя з дня народження І.А. Антонової — невтомної дослідниці Херсонеса |
| title_short |
До 80-річчя з дня народження І.А. Антонової — невтомної дослідниці Херсонеса |
| title_full |
До 80-річчя з дня народження І.А. Антонової — невтомної дослідниці Херсонеса |
| title_fullStr |
До 80-річчя з дня народження І.А. Антонової — невтомної дослідниці Херсонеса |
| title_full_unstemmed |
До 80-річчя з дня народження І.А. Антонової — невтомної дослідниці Херсонеса |
| title_sort |
до 80-річчя з дня народження і.а. антонової — невтомної дослідниці херсонеса |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2008 |
| topic_facet |
Хроніка |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/69940 |
| citation_txt |
До 80-річчя з дня народження І.А. Антонової — невтомної дослідниці Херсонеса / В.М. Зубар, С.Б. Сорочан // Археологія. — 2008. — № 2. — С. 109-111. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| series |
Археологія |
| work_keys_str_mv |
AT zubarvm do80ríččâzdnânarodžennâíaantonovoínevtomnoídoslídnicíhersonesa AT soročansb do80ríččâzdnânarodžennâíaantonovoínevtomnoídoslídnicíhersonesa |
| first_indexed |
2025-07-05T19:19:12Z |
| last_indexed |
2025-07-05T19:19:12Z |
| _version_ |
1836835828389642240 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2008, № 2 109
Важко змалювати словами живий, знайомий
образ, ще не змарнілий в дедалі густішому ма-
реві часу. Здається, з’явиться вдалині фігура,
повільно тягнучись, дещо перевалюючись, і
залунає привітний голос, іронічно скаржучись
на вимушену «тихохідність» пересування. І як
завжди повіє відчуттям доброти, відкритості,
доброзичливості і певного аристократизму
духу, який дається тривалою працею, досві-
дом життя, скромністю і любов’ю до людей.
Віра в них, як і віра в Херсонес, його безсмерт-
ну душу, яка відкривається обраним, незмінно
залишалася з цією людиною до кінця днів. Є
немало фахових істориків і археологів, талано-
витих від Бога, але не часто серед них можна
зустріти насправді непересічну особистість,
втрата якої збіднює світ.
2008 р. виповнюється 80 років з дня народ-
ження Інни Анатоліївни Антонової, багаторіч-
ного директора Державного Херсонеського іс-
торико-археологічного музею, а потім Націо-
нального заповідника «Херсонес Таврійський».
Її внесок в будівництво музею нового типу, роз-
почате ще К.Е. Гриневичем 1925 р., а також в ар-
хеологічне вивчення пам’яток античного Херсо-
неса і середньовічного Херсона важко переоці-
нити. Тому в дні ювілею хотілося б згадати про
цю людину, що віддала всі свої сили служінню
Херсонесу і пам’ять про яку, безумовно, має за-
лишатися не лише в серцях тих, хто її знав, а й в
експозиції Національного заповідника «Херсо-
нес Таврійський», де поки що, на жаль, немає
розділу, присвяченого життю і діяльності його
дослідників.
Інна Анатоліївна народилася 27 жовтня 1928 р.
у м. Омську в сім’ї архітектора і вихователь-
ки дитячого будинку. 1931 р. через погіршен-
ня здоров’я матері родина переїхала на Кавказ,
де в Нальчику і П’ятигорську працював батько.
1938 р. сім’я вирушила до Алма-Ати, де її за-
стала війна. У 1951 р. І.А. Антонова з відзнакою
закінчила відділ археології Ленінградського дер
ДО 80-річчя З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ І.А. АНТОНОВОЇ —
НЕВТОМНОЇ ДОСЛІДНИЦІ ХЕРСОНЕСА
© ЗУБАР В.М., СОРОЧАН С.Б., 2008
Телегин Д.Я. и др. Среднестоговская и новоданиловская культуры энеолита Азово-Черноморского региона. — К.,
2001.
Цвек О.В. До питання виділення виробничих культів у населення трипільської спільності // Кам’яна доба України. —
К.: Шлях, 2005. — С. 160—168.
Цвек Е.В., Мовчан И.И. Новый производственный комплекс трипольской культуры по добыче и обработке крем-
ня // Развитие культуры в каменном веке. — СПб., 1997.
Bognar-Kutzian The Copper Age Cemetery of Tiszapolga-Basatanya. — Budapest, 1963.
Cynkalowsky A. Materiały do pradziejów Wołyna i Polesia Wołynskiego. — Warszawa, 1961.
Cyncalowsky A. Osiedle kultury tripolskiej w Bodakach nad Horyniem // Wiadomości archeologiczne. — 1969. —
№ 34.
L’Europe, deja, a la fi n destemps prehistorigues, tours, 2007.
Zacostelna A. Młodsze kultury naddunajskie na terenie Malopolski i Zachodniej Ukrainy // Технології і проблеми
культурної адаптації населення південно-східної Європи в епоху енеоліту. — 2006. — С. 37—41.
Інна Анатоліївна Антонова
(27.10.1928 — 19.09.2000)
ISSN 0235-3490. Археологія, 2008, № 2 110
жавного університету, і її направили на роботу
з дослідження пам’яток на місці будівництва Ка-
ховського водосховища. З 1952 по 1955 р. вона
працювала в Херсонському облвиконкомі на
посадах старшого інструктора з питань музеїв і
охорони пам’яток і завідувача обласного управ-
ління культури. В 1955 р. І.А. Антонову переве-
ли в Херсонеський музей на посаду директора,
яку вона обіймала до 1971 р.
На новому посту І.А. Антонова доклала знач-
них зусиль для формування дієздатного колекти-
ву співробітників і подолання музеєм наслідків
війни, впорядкування колекцій і налагодження
наукової роботи. Вже 1957 р. музей відновив ви-
давничу діяльність випусками «Херсонесских
сборников», а 1961 р. було розпочато видання
нової збірки «Сообщения Херсонесского музея».
По приїзді в Севастополь І.А. Антонова активно
долучилася до археологічних досліджень Херсо-
неса, які проводила аж до останнього року свого
життя. З 1983 до 2000 р. вона керувала архео-
логічними дослідженнями на території цитаделі
Херсонеса площею понад 0,5 га, розташованій
у південно-східній частині краю Херсонеського
городища. Це одна з найцікавіших і найперспек-
тивніших пам’яток, в історії якої відобразились
усі епохи життя греко-римського Херсонеса і ві-
зантійського Херсона.
Під керівництвом дослідниці було створено
нову експозицію. В 1968 р. повністю перебуду-
вали експозицію античного відділу, а дещо піз-
ніше провели перший післявоєнний ремонт
будівлі і створили нову експозицію середньо-
вічного відділу. Одночасно формували колек-
ції, а за діяльної участі консультанта Е.І. Соло-
монік створювали лапідарій. За значні кошти,
виділені з бюджету держави, І.А. Антонова
провела цілий комплекс реставраційних робіт
оборонних споруд Херсонеса (1957—1963). За
безпосереднього керівництва О.І. Домбровсь-
кого велась цілеспрямована реставрація мозаїк
культових споруд періоду середньовіччя. В
Херсонесі проходили археологічну практику
студенти-історики, археологи, філологи-класи-
ки, архітектори, геодезисти з десятків вищих
навчальних закладів СРСР. В музеї було ство-
рено новий науковий архів, бібліотеку, фототе-
ку, фотолабораторію і музейні реставраційні
майстерні. Кількість відвідувачів завдяки здій-
сненій роботі стрімко зростала. Так, у 1956 р.
музей відвідали 55 тис., а в 1966 р. — до 450 тис.
осіб. У 1967 р. І.А. Антоновій було присвоє-
но звання заслуженого працівника культури
УРСР (порядковий номер грамоти — 1), а 1978 р.
Херсонеський музей став державним заповід-
ником, що ще більше підвищило його статус.
1971 р. І.А. Антонова залишила пост дирек-
тора музею, мотивуючи своє бажання активні-
ше займатися науковою роботою, і перейшла
на посаду заступника з наукової роботи, але
1980—1985 рр. знову була на посаді директора,
на якій її змінив Л.В. Марченко. Та залишивши
обов’язки директора, Інна Антоновна на посаді
провідного наукового співробітника продовжу-
І. А. Антонова на розкопках в цитаделі Хер-
сонеса. Фото 1996 р.
Могила І. А. Антонової на міському цвинтарі м. Севас-
тополя. Фото 2007 р.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2008, № 2 111
Сорочан С.Б., Зубарь В.М., Марченко В.М. Жизнь и гибель Херсонеса. — Харьков: Майдан, 2000.
Шацко Г.О. І.А. Антонова і археологічне дослідження Херсонеса // Археологія. — 2000. — №4.
Сорочан С.Б. Чаша душі // Археологія — 2001. — № 4.
Сорочан С.Б. Памяти Инны Анатольевны Антоновой (1928 — 2000) // РА. — 2001а. — № 2.
Сорочан С.Б. Чаша души // Херсонесский сборник. — 2003. — Вып.12.
вала дослідження на території цитаделі. Під
час її керівництва експедицією археологічно-
му дослідженню було піддано майже 70 % внут-
рішнього простору цитаделі: було розкопано 74
приміщення римської та середньовічної епох
різного функціонального призначення; дослі-
джено до 20 об’єктів оборонних споруд, понад
30 дренажних і стічних каналів, вулиці, площі;
виявлено планувальну містобудівну структу-
ру, а також отримано значний археологічний
і епіграфічний матеріал. Разом з результата-
ми попередніх робіт це дало змогу отримати
доволі повне уявлення про життя на території
цитаделі Херсонеса за римського періоду, коли
тут дислокувався римський гарнізон, і за серед-
ньовічного, позначеного діяльністю візантійсь-
кого фемного преторія...
І.А. Антонова передчасно померла 19 вересня
2000 р. на лікарняному ліжку, чекаючи на запла-
новану операцію. Операція передвіщала значні
обмеження рухів, неможливість самостійно пе-
ресуватися, і хворе, зношене серце, вочевидь, не
змогло змиритися з цим, як і з думкою, що треба
визнати необхідність попрощатися з Херсоне-
сом. До останніх днів дослідниця продовжувала
розкопки цитаделі, що стала для неї своєрідною
особистою пам’яткою, в якій вона назавжди за-
лишила частку своєї душі.
На жаль, І.А. Антонову не вдалося похова-
ти на території Херсонеського городища, по-
ряд з першим керівником його розкопок, К.К.
Косцюшком-Валюжиничем. Над її могилою
на міському цвинтарі Севастополя, що на
5-му кілометрі Севастопольської траси, ви-
сочить стела у вигляді уламка херсонеської
мармурової колони (Сорочан, Зубарь, Марчен-
ко, 2001, с. 49, 53; Шацько, 2001, с. 120 — 123;
Сорочан, 2001. с. 120 — 123;2001а. с. 185 —
187; 2003, с. 3 — 6).
В.М. ЗУБАР, С.Б. СОРОЧАН
ПАМ’ЯТІ
ВОЛОДИМИРА НИКИФОРОВИЧА СТАНКА
17 лютого 2008 р. раптово помер один із ви-
датних археологів України Володимир Ники-
форович Станко. Він народився 19.02.1937 р. у
с. Тернівка поблизу м. Миколаїв у болгарській
родині. Після закінчення школи В.Н. Станко
працював на Миколаївській електростанції,
потім вступив на історико-філологічний фа-
культет Ростовського державного університету,
але з ІІІ курсу продовжив навчання в Одесько-
му державному університеті ім. І.І. Мечникова
(ОДУ). Під впливом професорів М.Ф. Болтенка
та П.Й. Каришковського студент почав цікави-
тися археологією. Після закінчення в 1960 р.
університету В.Н. Станко працював науковим
співробітником, а згодом — заступником ди-
ректора Одеського археологічного музею.
Мезолітом Володимир Никифорович заціка-
вився ще студентом, працюючи в експедиції
видатного археолога П.Й. Борисковського і по-
глиблюючи під його науковим керівництвом
свою спеціалізацію після закінчення університе-
ту. У 1965—1967 рр. навчався в Києві в аспіран-
турі Інституту археології АН УРСР, яку закінчив
достроково. У 1967 р. захистив під керівництвом
С.М. Бібікова кандидатську дисертацію на тему
«Мезоліт Північно-Західного Причорномор’я».
У 1968 р. В.Н. Станко повернувся до Одеси
і почав працювати на кафедрі історії старо-
давнього світу та середніх віків історичного
факультету ОДУ (старшим викладачем, потім
доцентом). Справжнім духовним наставником
молодого викладача був П.Й. Каришковський.
У 1976 р. за ініціативою В.Н. Станка в Одесі
було створено підрозділ Інституту археології
АН УРСР — відділ археології Північно-Захід-
ного Надчорномор’я. До 1989 р. дослідник очо-
|