До питання про наявність Куземинського укріплення Більського городища
Saved in:
| Date: | 2008 |
|---|---|
| Main Authors: | , , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут археології НАН України
2008
|
| Series: | Археологія |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/70003 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | До питання про наявність Куземинського укріплення Більського городища / С.А. Скорий, О.Б. Супруненко, В.В. Приймак, О.В. Коротя // Археологія. — 2008. — № 3. — С. 102-105. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-70003 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-700032014-10-28T03:01:47Z До питання про наявність Куземинського укріплення Більського городища Скорий, С.А. Супруненко, О.Б. Приймак, В.В. Коротя, О.В. Дискусії 2008 Article До питання про наявність Куземинського укріплення Більського городища / С.А. Скорий, О.Б. Супруненко, В.В. Приймак, О.В. Коротя // Археологія. — 2008. — № 3. — С. 102-105. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/70003 uk Археологія Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Дискусії Дискусії |
| spellingShingle |
Дискусії Дискусії Скорий, С.А. Супруненко, О.Б. Приймак, В.В. Коротя, О.В. До питання про наявність Куземинського укріплення Більського городища Археологія |
| format |
Article |
| author |
Скорий, С.А. Супруненко, О.Б. Приймак, В.В. Коротя, О.В. |
| author_facet |
Скорий, С.А. Супруненко, О.Б. Приймак, В.В. Коротя, О.В. |
| author_sort |
Скорий, С.А. |
| title |
До питання про наявність Куземинського укріплення Більського городища |
| title_short |
До питання про наявність Куземинського укріплення Більського городища |
| title_full |
До питання про наявність Куземинського укріплення Більського городища |
| title_fullStr |
До питання про наявність Куземинського укріплення Більського городища |
| title_full_unstemmed |
До питання про наявність Куземинського укріплення Більського городища |
| title_sort |
до питання про наявність куземинського укріплення більського городища |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2008 |
| topic_facet |
Дискусії |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/70003 |
| citation_txt |
До питання про наявність Куземинського укріплення Більського городища / С.А. Скорий, О.Б. Супруненко, В.В. Приймак, О.В. Коротя // Археологія. — 2008. — № 3. — С. 102-105. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| series |
Археологія |
| work_keys_str_mv |
AT skorijsa dopitannâpronaâvnístʹkuzeminsʹkogoukríplennâbílʹsʹkogogorodiŝa AT suprunenkoob dopitannâpronaâvnístʹkuzeminsʹkogoukríplennâbílʹsʹkogogorodiŝa AT prijmakvv dopitannâpronaâvnístʹkuzeminsʹkogoukríplennâbílʹsʹkogogorodiŝa AT korotâov dopitannâpronaâvnístʹkuzeminsʹkogoukríplennâbílʹsʹkogogorodiŝa |
| first_indexed |
2025-07-05T19:21:14Z |
| last_indexed |
2025-07-05T19:21:14Z |
| _version_ |
1836835956065304576 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2008, № 3 102
Як відомо, Більське городище є найбільшим
укріпленим поселенням раннього залізного
віку не лише в Україні, а й на території європи
взагалі. За даними останніх обмірів, здійснених
у 1990-х рр. Р. Ролле і є.В. черненко, воно має
площу понад 5 000 га (Мурзін, Ролле, Супру-
ненко 1999, с. 27). Городище складається із За-
хідного, Східного та Куземинського укріплень,
об’єднаних Великим валом у єдину фортифіка-
ційну систему (шрамко 1987, с. 25) (рис. 1).
Більське городище археологи досліджують
уже понад 100 років. Перший дослідник горо-
дища В.О. Городцов зняв плани всіх його скла-
дових, зокрема й Куземинського укріплення,
якому він, до речі, і дав цю назву (Городцов
1911, с. 94). Порівнюючи ці плани з сучасними
супутниковими знімками naSa, слід відзначи-
ти їх точність. Отже, сумніватися у вірогідності
та науковому обґрунтуванні планів В.О. Город-
цова у його наступників не було потреби.
Г.Т. Ковпаненко та Б.А. шрамко користува-
лися більш ранніми планами В.О. Городцова.
Разом із тим пізніше Б.А. шрамком та Б.М. Гра-
ковим було знято нові плани Більського городи-
ща. При цьому загальну топографічну характе-
ристику та обриси городища дослідники наве-
ли без змін. Слід відзначити, що Б.А. шрамко
як офіцер-артилерист був добре знайомий з ме-
тодикою топографічної зйомки, а як археолог,
безумовно, міг відрізнити штучні укріплення
від особливостей рельєфу.
На початку 1970-х рр. Б.А. шрамко зняв та
опублікував новий план Куземинського укрі-
плення, що займало площу приблизно 15,4 га
(шрамко 1973, с. 93, рис. 6).
Останні 30 років археологічні дослідження
провадяться в тій частині Більського городища,
що розташована в Полтавській області. На сьо-
годні розкопано значні площі на Східному го-
родищі, проведено зачистки та розрізи стінок
валу і рову Великого укріплення.
Свого часу внутрішню територію Куземин-
ського укріплення прошурфував Б.А. шрамко,
який виявив тут культурний шар потужністю до
0,2 м, з якого походять фрагменти ліпного по-
суду та античних амфор, датованих не пізніше
V—iV ст. до н. е. (шрамко 1971, с. 56—57). На
думку вченого, Куземинське укріплення існува-
ло приблизно з V ст. до н. е., тобто воно було
найпізнішим серед елементів фортифікаційної
системи Більського городища (шрамко 1973, c.
84, 93; 1987, с. 31—32, рис. 8). З часом з огляду
на цікаві матеріали Східного та Західного горо-
дищ Куземинське укріплення практично не при-
вертало уваги дослідників.
Разом із тим господарська діяльність Кузе-
минського цегельного заводу змінила рельєф
місцевості, частково зруйнувавши Великий вал
городища та перетворивши невелику балку на
глибокий кар’єр. У результаті було спотворе-
но північну частину Великого укріплення Біль-
ського городища, що, в свою чергу, стало на за-
ваді локалізації Куземинського укріплення.
Такий розвиток подій призвів до того, що в
2003 р. одним із дослідників Більського горо-
дища, П.Я. Гавришем, було висловлено сумніви
не лише щодо збереженості валів Куземинсько-
го городища, а й власне його існування в мину-
лому. В статті з цього приводу, надрукованій в
журналі «Археологія», дослідник вказав, що,
починаючи з 1985 р. і впродовж 1986—1995,
2000 рр., спочатку за дорученням Б.А. шрам-
ка, а потім самостійно, він намагався обстежи-
ти Куземинське укріплення, але локалізувати
цю пам’ятку на території Більського городища
так і не зміг: «ми не змогли знайти Куземинське
укріплення» (Гавриш 2003, с. 120). Причому ар-
гументація, наведена автором, викликає здиву-
вання. Він не піддає сумнівам висновки кількох
поколінь археологів щодо Великого валу, Схід-
ного та Західного укріплень, але категорично не
визнає їх у ситуації з Куземинським укріплен-
ням. Останнім аргументом археолога, кандида-
та історичних наук П.Я. Гавриша, яким він від-
кидає саме існування Куземинського городища,
стало твердження про те, що він не зміг впізна-
ти у валоподібних насипах укріплення ранньо-
го залізного віку (Гавриш 2003, с. 120). Разом із
цим автор повідомляє, що ще в 1985 р. аспірант
Ю.М. Бойко за дорученням того ж Б.А. шрам-
ка, на відміну від нього, знайшов Куземинське
укріплення, більше того «виявив на ньому зна-
хідки скіфського часу і навіть зняв профілі його
валів» (Гавриш 2003, с. 120; пор.: шрамко 1987,
с. 440).
С.А. Скорий, О.Б. Супруненко, В.В. Приймак, О.В. Коротя
ДО ПИТАННЯ ПРО НАЯВНІСТЬ КУЗЕМИНСЬКОГО
УКРІПЛЕННЯ БІЛЬСЬКОГО ГОРОДИЩА
© С.А. СКОРИй, О.Б. СУПРУНЕНКО,
В.В. ПРИйМАК, О.В. КОРОТЯ
ISSN 0235-3490. Археологія, 2008, № 3 103
Підтвердження своїй позиції П.Я. Гавриш
намагався знайти, спростовуючи деякі факти
щодо Куземинського укріплення, наведені в
працях Б.А. шрамка. Так, невелика кількість
знахідок скіфського часу і взагалі незначний
культурний шар пам’ятки (це Б.А. шрамко по-
яснює відсутністю на Куземинському укріп-
ленні постійного населення) викликав подив
у П.Я. Гавриша, оскільки, на його думку, ство-
рення фортифікаційних споруд передбачало
наявність постійного населення для охорони
й обслуговування об’єктів, яке мало залиши-
ти досить потужний культурний шар (Гавриш
2003, с. 120—121). На наш погляд, міркуван-
ня Б.А. шрамка, на відміну від П.Я. Гавриша,
в цьому сенсі більш переконливі. Варто згада-
ти, що, наприклад, серед поселень скіфського
часу трапляється чимало пам’яток, які мають
фортифікаційні споруди, але при цьому на них
майже відсутній культурний шар, що свідчить
про тимчасове перебування населення на таких
укріпленнях. Як відомо, ці поселення тракту-
ються як тимчасові сховища.
Викликає недовіру у П.Я. Гавриша і повідо-
млення Б.А. шрамка про випадкову знахідку в
1952 р. колгоспниками на території с. Куземин
великої ями с цілими грецькими гостродонними
амфорами, яку Б.А. шрамко розглядав як один
зі складів неподалік Ворскли (Гавриш 2003,
с. 118). Одним із «контраргументів» з цього при-
воду для П.Я. Гавриша є те, що «... загадково ви-
глядає <...> те, що амфори дійшли до наших ча-
сів цілими, та ще у значній кількості, ніби там
їх залишили для наступних поколінь» (Гавриш
2003, с. 118). На думку дослідника, якщо така
знахідка і могла бути, то її слід пов’язати з яки-
мось великим похованням скіфського часу.
Відразу слід зазначити, що сумніви щодо
можливої знахідки значної кількості цілого по-
суду скіфського часу в межах Більського горо-
дища не мають жодних підстав. Нещодавно на
поселенні в урочищі Лісовий Кут під час бу-
дівництва траншеї для газоконденсатопрово-
ду було відкрито кілька господарчих ям, одна
з яких містила майже десять цілих форм посу-
ду скіфського часу, серед яких були й амфори
(Гейко 2002, с. 185). Цю яму дослідники роз-
глядають як громадське сховище.
Що ж стосується версії про зв’язок амфор
із Куземина з великим похованням скіфського
часу, то ця теза взагалі не має жодного підґрун-
тя. Нам невідомі факти відкриття поховань скіф-
ської доби, розміщених у надзаплаві Ворскли.
Наприкінці статті П.Я. Гавриш зробив вельми
відповідальний як для вченого-археолога висно-
вок, майже вердикт: «Сьогодні немає жодних на-
укових доказів і фактів стосовно існування Кузе-
минського укріплення як частини фортифікацій-
ної системи Більського городища» (Гавриш 2003,
с. 122). Отже, одна із складових частин Більсько-
го городища, яку бачило кілька поколінь відомих
археологів, завдяки «зусиллям» П.Я. Гавриша
стала міфом (Гавриш 2003, с. 121).
З приводу цього, сумного в усіх відношен-
нях, висновку останнім часом точиться наукова
дискусія з метою встановлення факту існуван-
ня чи відсутності системи укріплень, розташо-
ваних у північній частині Великого Більського
городища біля с. Куземин. Зазначене стосуєть-
ся статті «На захист В.О. Городцова» професо-
ра Б.А. шрамка — археолога, який зробив ве-
личезний внесок як у вивчення стародавньої іс-
торії Лівобережної України, так і дослідження
Більського городища зокрема (шрамко 2006).
Як відомо, він співвідносить цю величезну
пам’ятку з містом Гелон Геродота.
Відомий український учений дуже негатив-
но відреагував на статтю П.Я. Гавриша. Він ука-
зав на низку серйозних помилок, якими рясніє
згадувана стаття. Це стосується історіографічно-
го огляду щодо вивчення Куземинського укріп-
лення, низки перекручених фактів, а також по-
льової підготовки П.Я. Гавриша. В підсумку
Б.А. шрамко наголосив, що остання розвідка
П.Я. Гавриша в районі Куземина, здійснена в
2000 р., «нічого нового не принесла і, безумов-
но, не дає підстав заперечувати існування Кузе-
минського укріплення» (шрамко 2006, с. 86).
Утім, на наш погляд, ця досить безтактно
інспірована П.Я. Гавришем дискусія потребує
«крапки над «і».
Рис. 1. Загальний план Більського городища: 1 —
Східне укріплення; 2 — Західне укріплення; 3 — Ку-
земинське укріплення
ISSN 0235-3490. Археологія, 2008, № 3 104
У грудні 2007 р. експедицією Історико-куль-
турного заповідника «Більськ» під керівництвом
В.В. Приймака було проведено археологічні роз-
відки у південній околиці с. Куземин. При цьо-
му було взято до уваги інформацію з щоденника
Б.А. шрамка з описом Куземинських укріплень
та план, укладений В.О. Городцовим. Терито-
рію досліджували натурним обстеженням із за-
лученням двох систем супутникової навігації
Garmin «EtREX 900» та «asus 686». У резуль-
таті розвідок було однозначно встановлено факт
наявності Куземинського укріплення.
Куземинське городище розташоване у пів-
денно-східній частині с. Куземин (урочище По-
діл) Охтирського р-ну Сумської обл., між ас-
фальтовою дорогою, що з’єднує села Куземин,
Українка, та колишньою базою відпочинку
(рис. 2). Городище займає мис правого корінно-
го берега р. Ворскла та похилий мис першої
надзаплавної тераси, складається з двох час-
тин, з’єднаних із валами Великого укріплення
Більського городища.
Північна частина пам’ятки, що займає ви-
довжений у бік р. Ворскла похилий мис, у до-
вжину збереглася на 350 м та в північній частині
складається з валу завширшки 10 м, в північно-
східній — 15 м. Висота валу з півночі становить
1,5—1,7, північного сходу — 2,0 м. З напільного
боку розташований рів завширшки 10—15 м, за-
вглибшки — від 0,8 до 2,0 м. У двох місцях вал
перерізаний польовими дорогами. У північній
частині, де вал з’єднувався з Великим укріплен-
ням Більського городища, у 1970-х рр. було за-
кладено глиняний кар’єр, який зруйнував частину
Рис. 2. План Куземинського укріплення Більського городища (за даними зйомки 2007 р.)
Рис. 3. Профіль перетину валу в північній частині Куземинського укріплення
ISSN 0235-3490. Археологія, 2008, № 3 105
фортифікації. Вал і рів добре збереглися у східній
частині. Вал чітко простежується з внутрішньо-
го боку, з напільного до нього підходить рів. У
північній частині рів замулений, тут його глиби-
на не перевищує 1,5 м, у східній частині він має
V-подібний профіль та глибину близько 2,0 м.
Рельєф північно-східної частини Куземин-
ського городища зазнав руйнувань. Так, джерело
невеликого струмка, русло якого чітко просте-
жується й нині, у 1970-х рр. було засипано та пе-
ретворено на невеликий став, звідки брали воду
для технічних потреб. Після розробки глиняного
кар’єру, глибина якого в окремих місцях стано-
вить 8—10 м, рівень ґрунтових вод знизився, що
призвело до пересихання струмка. Зважаючи на
наявність струмка та загальний високий рівень
вод у р. Ворскла в епоху раннього заліза, цілком
логічним видається твердження Б.А. шрамка
про те, що Куземинське укріплення могло бути
«припортовим» укріпленням скіфського Гелона
(шрамко 1975, с. 67; 1975а, с. 97; 1987, с. 32).
човни восени та навесні могли заходити майже
під укріплення, а похилий схил давав змогу пе-
реміщувати вантажі із заплави до городища.
Південна частина Куземинського укріплен-
ня, розташована на високому мису заввишки
45 м, із заходу з’єднується з Великим укріплен-
ням Більського городища. Протяжність цієї фор-
тифікаційної лінії становить 210 м. Вал тут має
значні ушкодження, його ширина сягає 7—8 м,
висота — 0,7—1 м. На одній із невеликих діля-
нок вал практично не фіксується. Рів не виявле-
ний. Зважаючи на топографію цієї частини го-
родища, наявність тут значної фортифікації не
потрібна: схили мису досить стрімкі.
У північній частині укріплення, там, де через
ділянку валу бульдозером було прокладено про-
їзд до кар’єру, проведено зачистку східного про-
філю перетину валу (рис. 3). ширина валу стано-
вить 10 м за висоти 1,6 м. Верхній шар — дерен
потужністю 0,2 м. Нижче залягає масив сіро-
коричневого суглинку завтовшки 0,35—0,40 м,
ще нижче — шари темного гумусованого супіс-
ку, що, ймовірно, є слідами дерев’яної конструк-
ції валу. Зважаючи на три шари гумусованого піс-
ку, можна припустити, що вал кілька разів рекон-
струювали. Слідів дії вогню не виявлено.
З внутрішнього боку валу виявлено профіль
житла з піччю. Із заповнення житла походять
фрагменти сіроглиняної димленої та світлогли-
няної розписної ангобами кераміки. Поблизу печі
знайдено фрагменти карнизних кахлів середи-
ни XVii—XViii ст. У другій половині XVii—
XViii ст. у межах укріплення існував посад Ку-
земинської фортеці, локалізований на городищі
в урочищі Замок (Приймак, Осадчий 2006, с. 8).
Отже, в результаті проведених археологічних
досліджень біля с. Куземин Сумської обл. ще раз
було доведено існування укріплення, що складає-
ться з двох частин. Загальний опис, розташування
та топографія обстеженої пам’ятки дають змогу
стверджувати, що це саме той об’єкт, який опису-
вали у своїх працях В.О. Городцов, Г.Т. Ковпанен-
ко, Б.М. Граков та Б.А. шрамко. Сучасні цифрові
фотознімки, отримані GPS-координати, укладе-
ний план пам’ятки остаточно знімають питання
щодо існування Куземинського укріплення. Без-
умовно, воно є. Результати зачистки валу показа-
ли наявність стратиграфії, типової для укріплень
раннього залізного віку Лівобережжя Дніпра. На-
ведені факти не суперечать науковим висновкам
відомого дослідника Б.А. шрамка та свідчать на
користь його гіпотези про наявність у скіфському
Гелоні укріпленого порту.
Гавриш П.я. Куземинське укріплення в Більському городищі // Археологія. — 2003. — № 4. — С. 116—123.
Гейко А.В. Набір тарного посуду скіфської доби з Більського городища // АЛЛУ. — 2002. — № 1. — С. 185.
Городцов В.А. Дневник археологических исследований в Зеньковском уезде Полтавской губернии в 1906 г. // Тру-
ды XiV АС. — М., 1911. — Т. 3. — С. 93—161.
Мурзін В.Ю., Ролле Р., Супруненко О.Б. Більське городище. — Київ; Гамбург; Полтава, 1999. — 102 с.
Приймак В.В., Осадчий Є.М. Північний схід Дніпровського Лівобережжя у кінці ХVІ—ХVІІ ст. (історико-
археологічні нариси). — Полтава, 2006. — 72 с.
шрамко Б.А. Исследования Бельского городища // Археологические исследования на Украине в 1968. — К., 1971. —
Вып. 3. — С. 49—58.
шрамко Б.А. Восточное укрепление Бельского городища // Скифские древности. — К., 1973. — С. 82—112.
шрамко Б.А. Некоторые итоги раскопок Бельского городища и гелоно-будинская проблема // СА. — 1975. —
№ 1. — С. 65—85.
шрамко Б.А. Крепость скифской эпохи у с. Бельск — город Гелон // Скифский мир. — К., 1975а. — С. 94—132.
шрамко Б.А. Бельское городище скифской эпохи (город Гелон). — К., 1987. — 184 с.
шрамко Б.А. Раскопки Гелона // АО 1985. — М., 1987. — С. 440.
шрамко Б.А. На захист В.О. Городцова (з приводу публікації П.Я. Гавриша) // Археологія. — 2006. — № 3. —
С. 84—86.
Одержано 25.12.2007
|