Прикраси з мушель верхнього палеоліту України

Прикраси з мушель верхнього палеоліту України

Йдеться про прикраси з мушель верхнього палеоліту України, можливі шляхи їх надходження та культурні традиції використання в оздобленні одягу та тіла різних груп населення....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2012
Автор: Яковлева, Л.А.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут археології НАН України 2012
Назва видання:Археологія
Теми:
Статті
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/70016
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Прикраси з мушель верхнього палеоліту України / Л.А. Яковлева // Археологія. — 2012. — № 1. — С. 3-13. — Бібліогр.: 31 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-70016
record_format dspace
spelling irk-123456789-700162014-10-28T03:01:52Z Прикраси з мушель верхнього палеоліту України Яковлева, Л.А. Статті Йдеться про прикраси з мушель верхнього палеоліту України, можливі шляхи їх надходження та культурні традиції використання в оздобленні одягу та тіла різних груп населення. С ранних этапов верхнего палеолита оригинальность и вариативность форм, природной орнаментации и цвета ракушек была замечена, оценена и широко использована для украшения одежды и тела разными группами населения. На территории Украины присутствие определенных видов ракушек на ряде поселений и стоянок свидетельствует о различных источниках их сбора: по берегам речек, озер, лиманов, побережьям Черноморского бассейна и доступным отложениям миоцена Волыни, Подолии, Южной Украины. Строгий селективный отбор определенных видов ракушек различного происхождения (в ряде случав с отдаленных природных местонахождений), наиболее вероятно, отражает своеобразие культурных традиций и развитие связей населения сопредельных территорий. Неравномерное и выборочное распределение в культурном слое поселений и стоянок определенных видов украшений из ракушек, подкрепляемое таким же распределением других типов украшений (из бивня, камня, янтаря и зубов животных) и сопоставимое с индивидуальным набором украшений одежды и тела людей по данным европейских погребений, отражает функционирование знаковосимволической системы, несущей информацию о членах группы, ее составе, а также внутренних и внешних связях и контактах с группами сопредельных охотничьих територий. Since the early stages of the Upper Palaeolithic the uniqueness and variability of shell forms, their natural ornamentation and colour were noticed, valued and widely used for decoration of clothes and body by various groups of population. On the territory of Ukraine, finds of certain types of shells at a series of settlements and sites evidence the various sources of their collection: on banks of rivers, lakes and estuaries, on the coast of the Black Sea basin, and at available deposits of Miocene in Volyn and Podillya regions and the Southern Ukraine. Severe selective sampling of certain shell types of various origins (in some cases from the far natural localities), most probably reflects the originality of cultural traditions and development of population’s relations of the neighbouring territories. Irregular and selective distribution of certain adornment types made of shells in cultural layer at settlements and sites confirmed by the same distribution of other adornment types (made of tusk, stone, amber, and animal teeth), and compared with individual set of decorations on clothes and human bodies based on the data from the European burials, reflects the functioning of the system of signs and symbols, which was bearing the information on the group members, their structure, as well as on the inner and external relations and contacts with groups on the neighbouring hunting territories. 2012 Article Прикраси з мушель верхнього палеоліту України / Л.А. Яковлева // Археологія. — 2012. — № 1. — С. 3-13. — Бібліогр.: 31 назв. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/70016 uk Археологія Інститут археології НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Статті
Статті
spellingShingle Статті
Статті
Яковлева, Л.А.
Прикраси з мушель верхнього палеоліту України
Археологія
description Йдеться про прикраси з мушель верхнього палеоліту України, можливі шляхи їх надходження та культурні традиції використання в оздобленні одягу та тіла різних груп населення.
format Article
author Яковлева, Л.А.
author_facet Яковлева, Л.А.
author_sort Яковлева, Л.А.
title Прикраси з мушель верхнього палеоліту України
title_short Прикраси з мушель верхнього палеоліту України
title_full Прикраси з мушель верхнього палеоліту України
title_fullStr Прикраси з мушель верхнього палеоліту України
title_full_unstemmed Прикраси з мушель верхнього палеоліту України
title_sort прикраси з мушель верхнього палеоліту україни
publisher Інститут археології НАН України
publishDate 2012
topic_facet Статті
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/70016
citation_txt Прикраси з мушель верхнього палеоліту України / Л.А. Яковлева // Археологія. — 2012. — № 1. — С. 3-13. — Бібліогр.: 31 назв. — укр.
series Археологія
work_keys_str_mv AT âkovlevala prikrasizmušelʹverhnʹogopaleolítuukraíni
first_indexed 2025-07-05T19:21:34Z
last_indexed 2025-07-05T19:21:34Z
_version_ 1836835977359785984
fulltext ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 1 3 Статті Мушлі різних видів і різного походження ши­ роко використовували як прикраси у верхньо­ му палеоліті, про що свідчать знахідки їх на по­ селеннях та в похованнях Європи. Віднайдені на кістяках померлих мушлі у похованнях Італії та Франції дають змогу відтворити певні типи найдавніших прикрас із них — пишно розшиті головні убори, паски, короткі спіднички, а та­ кож намисто, кольє, підвіски та браслети. Ще більше, поховання дитини (Ля Мадлен), парне поховання дітей (Грот Дітей), індивідуальні за­ хоронення чоловіків (Мантон, Паглічі, Венері, Арен Кандід) і колективне — двох чоловіків і жінки (Барма Гранде) — свідчать, що прикра­ си з мушель, іноді допов нені іншими деталя­ ми, були елементами декору одягу й тіла різ­ них статевовікових груп. Варіабельність оздо­ блення наочно демонструє потрійне похован­ ня Барма Гранде, де головні убори, намисто і нашивки на одязі мали індивідуальний харак­ тер. Складність і нюанси такого декору ілюс­ трують поховання дітей Грот Дітей і Ля Мад­ лен, де особлива пишність оздоблення вка­ зує, що вже на ранніх етапах життя вони мали відповідні знаково­декоративні ознаки одягу й тіла як носії культурних традицій групи, до якої належали. Мушлі як елемент декору одягу й тіла. Вико­ ристання мушель як елемента декору поясню­ ється, насамперед, оригінальністю та варіатив­ ністю їхніх природних форм і кольору. Завдяки цьому вони мали особливу привабливість, до­ повнену знаково­символічним змістом, що за­ безпечувало їх широке використання для оздо­ блення одягу й тіла. У різних груп населення України селективний добір мушель визначав­ © Л.А. ЯКОВЛЕВА, 2012 Л.А. Яковлева ПРИКРАСИ З МУШЕЛЬ ВЕРХНЬОГО ПАЛЕОЛІТУ УКРАЇНИ Йдеться про прикраси з мушель верхнього палеоліту України, можливі шляхи їх надходження та культурні традиції використання в оздобленні одягу та тіла різних груп населення. К л ю ч о в і с л о в а: Україна, верхній палеоліт, мушлі, прикраси. ся культурними традиціями, наявністю певних видів молюсків на мисливських територіях і контактами населення (рис. 1, див. також дода­ ток). Пріоритет надавали молюскам невеликих розмірів. Особливо привабливими були ті, що мали видовжену конусоподібну або округлу чи овальну форму з гладенькою або рельєфною поверхнею. Серед молюсків згаданих форм до­ волі часто використовували мушлі, зов нішня поверхня яких мала виразне природне орна­ ментальне оздоблення. Своєрідний природ­ ний орнамент і колір надавали їм декоратив­ ного характеру, естетичних властивостей, тож мушлі долучали до широкого загалу предметів з рукотворним (графічним і розписним) гео­ метричним оздобленням. Для виготовлення прикрас із мушель об’єм­ них видовжених конусоподібних форм з опук­ лими витками спіралі, які звужуються до гос­ трого краю (apex), на їхньому широкому краю, на останньому витку спіралі, ближче до при­ родного отвору, найчастіше прорізали або пропилювали маленький отвір для підвішу­ вання. Серед таких із виразною природною орнаментацією найпоширенішими були муш­ лі морського походження з узбережжя Чор­ ного моря та міоценових відкладів — на­ сси (Nassa), церити (Cerithium) і букцинуми (Buccinum) (рис. 2; 3). На мушлях об’ємних ку­ лястої або видовженокулястої форми отвір ро­ били теж на останньому витку спіралі, ближ­ че до широкого природного отвору черепаш­ ки. Прісноводні мініатюрні яскраві теодокси (Theodoxus fluviatilis) — один з найрепрезента­ тивніших прикладів таких прикрас. Із двостул­ кових молюсків округлої або овальної форми для виготовлення прикрас, як правило, вико­ ристовували одну стулку, на звуженому кін­ ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 1 4 ці (crochet) якої робили штучний отвір (Cardi­ um sp., Pectunculus, Ostrea edulis Linné) (рис. 5; 6). Таким чином, за допомогою штучного отво­ ру (іноді двох) різні види мушель перетворю­ вали на намистини, які могли нанизувати на нитку з волокна рослин чи із сухожилля твари­ ни, або на тонкий шкіряний шнур, і вони утво­ рювали разки намиста, які використовували як елемент орнаментального декору — наши­ вали на одяг, головний убір або одягали на себе в різних варіаціях (намисто, кольє, браслети, підвіски). Джерела мушель і пріоритети добору. На те­ риторії України мушлі збирали на берегах рі­ чок, озер, лиманів, узбережжях Чорноморсь­ кого басейну, а також в карангатських давніх відкладах Південного берега Криму в районі Судака та Керченського півострова, нижньо­ сарматських відкладах Волині або середньо­ сарматських Поділля, Волині, Південної Укра­ їни, Нижнього Подніпров’я в районі Нікополя. Особливим розмаїттям і багатством морських молюсків вирізняються давні відклади Півден­ ної України, де колись розміщувалася основ­ на частина Сарматського моря (Руденко 1959). Вибіркове використання мушель різного поход­ ження відображає пріоритети уподобань лю­ дей, своєрідність культурних традицій, розви­ ток зв’язків населення суміжних мисливських територій. На заході України, в Середньому Подністер’ї, середньої та пізньої пори верхнього палеолі­ ту, в Молодовому 5, шар 8 знайдена тільки одна прикраса зі стулки Cardium sp. з отвором, нато­ мість у шарі 7 вони представлені поодиноки­ ми мушлями трьох видів зовсім різних форм: Natica millepunctata, Calyptraea sp., Pleurotoma sp. (Черниш 1961, с. 72). У шарі 6 добірка обмежу­ валася мушлями Pectunculus, а в шарі 4 — дво­ стулковими з природним декором Pectunculus. Одна така ціла стулка мала отвір, від інших му­ шель Pectunculus vibralis лишилися тільки фраг­ менти (там само, с. 85, 102). У Лисичниках прі­ оритет також надавали виключно прикрасам зі стулок мушель з виразним природним декором Pectunculus pilosus (Борисковский 1953, с. 131). Рис. 1. Карта пізньопалеолітичних поселень зі знахідками мушель в Україні та суміжних територіях Верхнього Дніпра Росії: 1 — Молодове 5; 2 — Лисичники; 3 — Бармаки; 4 — Городок; 5 — Тимонівка 1; 6 — Юдиново; 7 — Мізин; 8 — Межиріч; 9 — Гінці; 10, 11 — Семенівка 2 і 3; 12 — Дубова Балка 2 і 4; 13 — Кайстрова Балка 3; 14 — Осокорівка 1; 15 — Рогалик ІІІ; 16 — Рогалик ХІІ; 17 — Солоне Озеро 9; 18 — Амвросіївка; 19 — Сюрень 1; 20 — Буран­Кая 3. Умовні позначки: а — межі Сарматського моря; б — пам’ятка, номер ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 1 5 Зовсім інші уподобання з чітко обмеженими видами мушель для прикрас демонструють пів­ денні території ранньої та середньої пори верх­ нього палеоліту України. У Криму, в Сюрені 1 (нижній шар), прикраси робили з викопних му­ шель Aporrhais pes­pelеcani Linné, що мали вель­ ми привабливу біконічну форму з об’ємно ре­ льєфними орнаментальними витками й суттє­ во розширеним останнім витком з характерним шипом і широким природним отвором. Вод­ ночас прикрасою була й маленька гладенька яскрава прісноводна мушля Theodoxus fluviatilis (Бонч­Осмоловский 1934, с. 153). У Приазов’ї, в Амвросіївці, одиничні мушлі (Cerithium sp.) були знайдені в яру, заповненому остеологічними рештками впольованих бізонів, і на самій мисливській стоянці (Cardium sp.), роз­ ташованій біля нього (Борисковский 1953, с. 341, 361; Руденко 1959, с. 111). Та навіть ці одинич­ ні екземпляри з Амвросіївки наочно показують обмеженість і чітку селективність у доборі двох видів морських мушель для прикрас підкресле­ но різних форм із природною орнаментацією: Cerithium sp., видовжена конусоподібна мушля з об’ємно рельєфними орнаментальними витка­ ми видовженої спіралі та опукла кругляста стул­ ка мушлі Cardium sp., зовні природно орнаменто­ вана рельєфними рясними смужками, що раді­ ально розходяться від її звуженого краю. Значнішу варіативність прикрас із прісно­ водних і морських мушель ілюструють стоянки Надпоріжжя, Сіверського Дінця, Приазов’я та Криму пізньої та фінальної пори верхнього па­ леоліту. В Солоному Озері 9 використовува­ ли морські молюски округлої та конусоподібної форми з природною орнаментацією — карді­ ум і насса (Cardium, Nassa), а також прісновод­ ні дрібні теодокси (Theodoxus fluviatilis) (Олен­ ковський 2000, с. 76). Така ж тенденція про­ стежується в Буран­Каї 3, де прикраси робили з мушель Theodoxus sp., Theodoxus fluviatilis L., Theodoxus cf. danasteri Lindholm, Nassa sp., Cyclope sp., Lithoglyphus ex. gr. Piramidatus Mollendorf (шар 6—1) і з мушель Theodoxus sp., Cyclope sp. (шари 6—2) (Yanevich & al. 2009, с. 196—199). Мода прикрашати одяг і тіло морськими та річ­ ковими мушлями підкреслено різних форм іс­ нувала також у Дубовій Балці, горизонти 2 і 4, де прикраси виробляли з мушель Theodoxus fluviatilis, Didacna sр., Nassa reticulata Linné; у Осокорівці 1, горизонт 5а — з мушель Theodoxus fluviatilis, Didacna sp.; у Осокорівці 1, горизонти 4, 4а, 3в — із мушель Theodoxus fluviatilis, Nassa reticulata Linné, 1765; у Рогалику ІІІ — з мушель Theodoxus fluviatilis, Ostrea edulis Linné, 1765. До­ бірка, обмежена тільки морськими мушлями, зафіксована в Кайстровій Балці 3 — Cerithium vulgatum Bruguière, 1789, а також у Рогалику ХІІ — Nassa reticulata Linné (Підоплічка 1949, с. 32; Ко­ лосов 1964; Горелик 2001, с. 77, 266). У Буран­ Каї 3 (шар 5—2) використовували тільки мушлі Theodoxus sp. Перелічені стоянки наочно демонстру­ ють варіативність прикрас із мушель. Водно­ час простежується очевидний пріоритет вико­ ристання мушель Theodoxus fluviatilis — дріб­ них місцевих яскравих прісноводних молюсків округлої форми. Теодокси були доступним і достатньо стабільним місцевим компонентом декору одягу й тіла, який варіативно доповню­ вали морськими мушлями вишуканіших форм, до яких найчастіше належали насси, циклопи, церити і кардіуми. З­поміж морських молюс­ ків значну увагу приділяли мушлям видовже­ них конусоподібних форм з об’ємними рельєф­ ними витками: Nassa reticulata Linné, Nassa sр., Cerithium vulgatum Bruguière, 1789, Cyclope sp. Від округлих приплюснутих двостулкових му­ шель, як правило, використовували одну стул­ ку: Cardium, Ostrea edulis Linné. Вишуканість і варіативність уподобань щодо прикрас із мушель певних видів різного поход­ ження найвиразніше проявляється у населен­ ня, що поширилося регіонами Верхньої та Се­ Рис. 2. Насаріди. Викопні морські мушлі сармату (Волинь) і Східного Паратетісу: 1 — Dorsanum corbianum (= Duplicata corbiana) (D’Orbigny, 1844); 2 — Duplicata duplicata (Sowerby, 1832); 3 — Duplicata ermanni (= subspinosum); 4 — Pleurotoma sp. ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 1 6 редньої Наддніпрянщини і Волині близько 14 500 BP 14C AMS (Iakovleva 2005; 2006; 2009, р. 743—748; Яковлева 2010, с. 35—37). Прихиль­ ність до прикрас із місцевих викопних мушель простежується на волинських стоянках Горо­ док 2 та Бармаки. Мешканці стоянки Барма­ ки доволі інтенсивно збирали мушлі з міоце­ нових відкладів нижнього та середнього сарма­ ту. На розкопаній частині поселення площею 104 м2 знайдено більше 200 мушель, серед яких переважали насси: Nassa (Duplicata) corbiana d’Orbigny, 1844 та Nassa supirabile Kolesnikov, 1932. Мушель Gibbula sulcatopodolica Kolesnikov, 1930 знайдено значно менше, а стулки мушель Venerupis (Polititapes) tricuspis Eichwald представ­ лені тільки одиничними екземплярами (Пясец­ кий 1997, с. 159). За домінантною кількістю му­ шель насса, більшість яких мала штучні отвори, помітна інтенсивність їхнього активного вико­ ристання мешканцями стоянки як стабільно­ го елемента прикрас. Водночас мушлі Gibbula sulcatopodolica Kolesnikov, 1930, більшість яких не мала штучних отворів, ілюструють не тільки їхнє використання як ще одного, підпорядко­ ваного, елемента прикрас, але й наявність пев­ них запасів цих мушель як сировини. Розши­ рення цього розкопу підтвердило систематичну присутність у культурному шарі цілих викоп­ них мушель, зразків з отворами та фрагментів, серед яких домінували Dorsanum sp. Gray, 1847, доповнені Trochidae sp. d’Orbigny, 1844. Приклад компактного залягання шести мушель з отвора­ ми в культурному шарі ілюструє використання їх як прикрас, нанизаних на нитку або тонкий шнур (Нужний, Пясецький 2003, с. 59—60). Варіативність прикрас із мушель в межах одно­ го поселення. У Верхній і Середній Наддніпрян­ щині оздоблення з мушель різниться у мешкан­ ців Юдинового, Тимонівки 1, Мізина, Гінців, Межиріч, Семенівки 2 і 3. Ще більше, фіксація знахідок у культурному шарі дозволяє виявити певну варіативність оздоблення в межах одно­ го поселення. Так, у Верхній Наддніпрянщині, в Юдиновому, в одному житлово­господарському комплексі знайдено тільки декілька мушель: Nassa reticulata з отвором, дві Theodoxus pallasi з двома отворами та невизначені дрібні молюски (Поликарпович 1968, с. 170). У двох інших вели­ ких житлах, розташованих одне біля одного, та на відкритих робочих ділянках біля них знайдено аж 54 мушлі різних видів місцевого й немісцево­ го походження: Tritia reticulata (= Nassa reticulata Linné), Theodoxus fluviatilis, Cyclope neritea, Pisidium amnicum, Cerastoderma isthmium (Абрамова, Григо­ рьева, Кристанцен 1997, с. 133—134). Але пере­ вагу надавали прикрасам із насси Tritia reticulata, тобто Nassa reticulata Linné, 1758, які домінують в обох житлах і на відкритих ділянках біля них. Цей пріоритетний вид мушлі доповнювали міні­ атюрними теодоксами Theodoxus fluviatilis, а ще три види мушель представлені тільки одинични­ ми екземплярами. Через давність розкопок у Тимонівці 1 дані визначення прикрас із видів морських мушель Nassa reticulata та Cerithium vulgatum мають гі­ потетичний характер (Городцов 1935, с. 10, 34; Поликарпович 1968, с. 170—171). Особлива прихильність до прикрас із мушель немісцевого походження та виключно видовже­ них конусоподібних форм із виразно рельєфним природним орнаментом простежується в Мізині (рис. 9). Морські мушлі обраних форм, які мо­ гли сюди потрапляти різними шляхами із міоце­ нових відкладів Південної України та узбережжя Причорномор’я, а також із міоценових відкла­ дів Західної України, свідчать про чітку селек­ тивність їхнього добору та особливу важливість використання в декорі одягу і тіла мешканця­ ми цього поселення. Дуже ймовірно, що в Мізи­ ні існував певний центр з виготовлення прикрас із мушель. На цьому поселенні знай дено 829 екз. дев’яти видів, що відображають різні етапи їх об­ робки та використання, а також невикористану сировину: Nassa reticulata Linné, 1758; Cerithium vulgatum Bruguière, 1789; Cerithium cf. rubiginosum Eichwald, 1865; Buccinum corbianum A. d’Orbigny, 1844; Buc cinum duplicatum Sowerby, 1832, var. gradaria Kolesnikov, 1932; Buccinum superabile Kolesnikov, 1932, var. luxuriosa Kolesnikov; Buccinum subspinosum Sinzov, 1897; Buccinum cf. opinabile Kolesnikov, 1932; Cardium sp. Останній вид знайдений тільки в од­ ному екземплярі в одній із викопних мушель сар­ матського походження Buccinum (Руденко 1959). Розподіл мушель на поселенні свідчить, що мешканці першого житлового комплексу ви­ користовували в різних варіаціях оздоблення всі перелічені види букцинід, насс і церитів. Мешканці інших ділянок поселення у доборі мушель для прикрас орієнтувалися на церити (Cerithium vulgatum Bruguière), доповнюючи їх нассами (Nassa reticulata Linné) та букцинідами. Варіації видів у межах поселення підтверджу­ ють, що «мізинці» полюбляли візуально схожі видовжені конусоподібні форми морських му­ шель із виразною орнаментацією, які були од­ ним із характерних знаково­декоративних еле­ ментів їхнього одягу й тіла, доповнені прикра­ сами з бивня мамонта. Аналіз даних розкопок щодо розподілу му­ шель на поселенні показує не тільки хаотичне ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 1 7 розміщення їх у шарі, але мушлі знайдені й ра­ зом, однаково орієнтовані штучними отвора­ ми, тож, вірогідно, належали до одного кольє, браслета або фрагмента нашивки головного убору чи одягу (загублені або навмисно поли­ шені). Також простежуються місця концентра­ ції мушель без штучних отворів, із закінчени­ ми, тільки розпочатими або поламаними отво­ рами, що свідчить про наявність достатньої кількості сировини, її обробку за потреби по­ повнення прикрас та інтенсивне використання мушель як готових прикрас. На площі розкопів 1908—1932 рр. знайдено 128 стулок, з яких де­ які концентрувалися на достатньо обмеженій площі. Одна концентрація їх зафіксована між рештками двох вогнищ, розташованих про­ сто неба (розкопки 1912—1916 рр.), друга зна­ йдена в невеликому овальному заглибленні на південний схід від решток вогнища (розкопки 1909 р.), а третя, найчисленніша (80 екз.), була локалізована на відкритому майданчику біля решток вогнища (розкоп 1909 р.) (Борисков­ ский 1953, с. 278). На площі розкопок 1954—1957 та 1959— 1961 рр., де зафіксовано два епізоди заселення першого житлово­господарського комплексу, знайдено більше 700 мушель: цілих, із штучни­ ми отворами та поламаних (Шовкопляс 1965, с. 105—106). Вони розміщувалися на широ­ кій відкритій площі верхнього шару за значної концентрації на північно­західній робочій ді­ лянці просто неба. Мушлі були знайдені також у ямах нижнього шару та на внутрішній площі великого житла 1, і водночас були складовою лесового замулення цього житла, яке відбулося після того, як люди покинули поселення через частковий зсув ґрунту з вищої північної робо­ чої ділянки. В цілому в цій частині Мізинсько­ го поселення наочно виокремлюється місце виготовлення прикрас із мушель на північно­ західній робочій ділянці просто неба, влашто­ ваній біля великого житла 1. Саме тут на 10 м2 було знайдено in situ 74 мушлі різних етапів їх­ ньої обробки (там само, с. 36). Вочевидь вияв­ лення в ямах цілих мушель і зі штучними отво­ рами вказує, що їх полишили з якихось при­ чин випадково чи навмисно. Так, в ямі 2 була тільки одна мушля з отвором, в ямі 3 — дві, в ямі 5 — вісім, в ямі 1 — 28 мушель, серед яких шість з отворами лежали разом на дні, а на дні ями 4 — аж 54 мушлі з отворами. Мушлі як одна зі складових знаково­кому ні ка­ тивної системи. Наведені дані свідчать, що ха­ рактерним знаковим компонентом прикра­ шання одягу й тіла у «мізинців» були вироби з немісцевих морських мушель схожої форми, доправлених різними шляхами з південних і за­ хідних територій (сезонні міграції, полювання, експедиції з пошуку сировини, шлюбні кон­ такти, обмін). Значна відстань між поселення­ ми Верхньої та Середньої Наддніпрянщини та місцями поширення таких видів морських мо­ люсків, як букциніди, насси, церити, кардіуми (викопні відклади Волині, Поділля, Південної України та узбережжя Причорномор’я), свід­ чать про розвинені стосунки між споріднени­ ми групами/общинами цих територій. Склад­ ність вияву характеру таких зв’язків полягає в тому, що немає однозначної кореляції за дис­ танцією між поселенням і джерелами мушель. Зокрема, нещодавно на поселенні Гінці, біля південної частини зовнішньої обкладки чет­ вертого житла з кісток мамонта, відкритого у 2011 р., вперше була знайдена чорноморська мушля кардиіда Cerastoderma cf. Umbonatum Wood, 1850 (рис. 8), тоді як в другому житлово­ господарському комплексі на відкритому південно­східному робочому майданчику біля великого житла 2, відкритого у 2009 р., окрім місцевих прісноводних уній Unio sp. (одинич­ них стулок і численних фрагментів), знайде­ на рідкісна підвіска із морської сарматської викопної мушлі міоцену Dorsanum corbianum d’Orbigny, 1844 (рис. 7, 1), конусоподібна фор­ ма якої візуально схожа з мушлями насси. По­ дібний асортимент мушель простежується і на поселенні Межиріч, де, окрім одиничних міс­ цевих уній (Unio), тільки в першому житлово­ господарському комплексі були знайдені оди­ ничні чорноморські мушлі насси та їхні фраг­ менти (Nassa reticulata Linné, 1758), одна з яких мала штучний отвір і обламаний гострий край (apex). Вона знайдена біля великого житла 1 на відкритому південно­східному майданчику — так зв. попеловому «топталищі» (Пидопличко 1969, с. 130; 1976, с. 60, 144, 131). Рідкість цих прикрас на двох базових посе­ леннях Середньої Наддніпрянщини (Гінці при­ близно за 400 км, Межиріч — за 340 км на північ від Чорного моря) та відсутність їх у Доб раничів­ ці (70 км на північний схід від Межиріча) конт­ растує з ситуацією на сезонних мисливських стоянках Семенівка (40 км на північний за­ хід від Добраничівки), де знайдено більше со­ тні мушель (морські, лиманні та прісноводні), серед яких значна кількість належить чорно­ морським мушлям Nassa reticulata Linné, 1758. Інші, малочисленні або одиничні види мушель у Семенівці 3 представлені Cyclope neritea, Dorsanum sp., Theodoxus sp., Unio: разом з нассами 130 екз. ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 1 8 (Nuzhnyi 2002, с. 128; Шидловський та ін. 2005), а в Семенівці 2 — Cyclope neritea, Theodoxus sp.: разом з нассами 17 екз. (Nuzhnyi, Iakovleva 1992, р. 14—15; Нужный, Ступак 2001, с. 64). Водночас у варіативності мушель Семенів­ ських стоянок та одиничних екземплярів з Гін­ ців і Межиріча проступає особлива прихильність до візуально схожих видовжених конусоподібних форм морських сарматських та чорноморських мушель з виразною орнаментацією Dorsanum corbianum d’Orbigny, 1844, Dorsanum sp. d’Orbigny, 1844, Nassa reticulata Linné, 1758. Стоянки Се­ менівки свідчать також, що в окремих груп на­ селення суміжних мисливських територій цей традиційний елемент оздоблення доповнював­ ся та ускладнювався іншими формами мушель: чорноморськими Cyclope neritea та лиманними Theodoxus sp., що надавало додаткових знакових характеристик одягу й тілу. Наявність місцевих прісноводних великих і поживних двостулкових молюсків уніо (Unio sp.) у культурному шарі Гінців, Межиріча та Семенівки 3, вірогідно, свідчить про їхнє ви­ користання в меню теплих сезонів року, що не виключало залучення їхніх стулок до предмет­ ного кола символіко­знакової системи. Під­ твердженням того є знахідка прикраси з уніо на поселенні Жолівет. Іншим прикладом ви­ користання прикрас із великих товстостін­ них двостулкових мушель є підвіска зі стулки устриці Ostrea edulis Linné, 1758 з просвердле­ ним отвором на її краю з Рогалика ІІІ. Основні базові поселення Середньої Над­ дніпрянщини за наявністю на них одиничних морських мушель різного походження та ві­ зуально схожих форм (Гінці, Межиріч) або за їхньої відсутності (Добраничівка) також різко контрастують з базовим поселенням Верхньої Наддніпрянщини — Мізином (640 км на північ від Чорного моря), де знайдено сотні морських мушель різних видів і різного походження, зо­ крема й численні чорноморські Nassa reticulata Linné, 1758, які всі разом демонструють ви­ няткову прихильність до видовжених конусо­ подібних форм. Водночас волинська стоянка Бармаки, розташована за 500 км на захід від Мізина, з інтенсивним використанням різних видів морських мушель із місцевих міоценових викопних відкладів нижнього та середнього сармату (близько 500 екз.), також демонструє особливу прихильність до мушель видовже­ них конусоподібних форм (Nassa (Duplicata) corbiana d’Orbigny, 1844 та Nassa superabile Ко­ лесников, 1932, Dorsanum sp. d’Orbigny, 1844. Загалом цей чіткий селективний добір му­ шель відповідних форм акцентує визначальні Рис. 9. Морські мушлі з поселення Мізин (розкопки І.Г. Шовкопляса, 1954—1957 рр.), Nassa, Cerithium, Buccinum ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 1 9 складові елементи знаково­комунікативної сис­ теми оздоблення одягу й тіла населення спорід­ нених мисливських територій Верхньої й Серед­ ньої Наддніпрянщини та Волині близько 14 500 BP 14C AMS. Попри всі відзначені варіації му­ шель простежується особлива прихильність до візуально схожих видовжених конусоподібних форм чорноморських та сарматських морських зразків із виразною орнаментацією, що були од­ ним із характерних знаково­декоративних еле­ ментів одягу й тіла окремих осіб групи, або всієї групи, або різних груп людей в складі населен­ ня суміжних територій. Варіативне доповнення видами мушель інших форм наочно ілюструє складність знаково­комунікативної системи. Нюанси такої системи також виражаються в селективному доборі певних видів мушель для оздоблення одягу й тіла в межах одного посе­ лення на різних його ділянках і підтверджують­ ся нерівномірним селективним розподілом на поселенні всіх інших типів прикрас: намистин­ нашивок, підвісок, шпильок, браслетів, діадем із бивня, підвісок із каменю та зубів тварин, а також деяких статуеток­підвісок (Iakovleva 2006, p. 40—42; 2009, р. 743—748). Певний набір прикрас та їхнє комбінування, вірогідно, були пов’язані з ідентифікацією різних членів групи. Водночас сукупність усіх елементів оздоблен­ ня одягу й тіла, знайдених на одному поселенні, несе різнорівневу інформацію щодо складу са­ мої групи, її внутрішніх і зовнішніх зв’язків. Автор висловлює щиру подяку В.А. Присяж­ нюку за консультації. 1. Молодове 5. Розкопки О.П. Черниша 1951— 1964 рр. (Черниш 1961, с. 44, c. 72, 102). Шар 8. Cardium, 1 екз. з отвором. Шар 7. Natica millepunctata, Calyptraea sp., Pleurotoma sp. — по 1 екз. з отвором. Шар 6. Pectunculus. Шар 4. Pectunculus — 1 екз. з отвором; Pectunculus vibralis — фрагменти. 2. Лисичники. Розкопки Ю. Полянського 1927—1928 рр. (Борисковский 1953, с. 131). Pectunculus pilosus (мушлі з отвором). N.B. Визначені як рештки намиста. 3. Бармаки. Розкопки В.К. Пясецького та Д.Ю. Нужного (Пясецкий 1997, с. 159; Нуж­ ний, Пясецький 2003, с. 59—60). Визначення В.А. Присяжнюка. Nassa (Duplicata) corbiana d’Orbigny, 1844; Nas­ sa superabile Kolesnikov, 1932; Gibbula sulcato­ podolica Kolesnikov, 1930; Venerupis (Polititapes) tricuspis Eichwald, 1865; Dorsanum sp.Gray, 1847; Trochidae sp. d’Orbigny, 1844. Усього 500 екз. 4. Городок 2. Розкопки 1922 р. Л. Савіцького (Борисковский 1953, с. 145—147). Мушлі з отворами. 5. Тимонівка 1. Розкопки В.О. Городцова 1923— 1933 рр. (Городцов 1935, с. 10, 34; Поликарпо­ вич 1968, с. 170—171). Гіпотетичне визначення K.M. Полікарповича. Nassa reticulata Linné, 1758; Cerithium vulgatum Bru ­ gu ière, 1789. Додаток. Реєстр пам’яток верхнього палеоліту України та суміжних територій Верхнього Дніпра Росії, на яких знайдені мушлі N.B. В.О. Городцов зафіксував у культурному шарі прикраси з морських мушель з отвором, вид невизначений, кількість невідома. 6. Юдиново. Розкопки K.M. Полікарповича 1934 і 1947 рр. (Поликарпович 1968, с. 170). Визначення В.І. Громова. Nassa reticulata Linné — 1 екз. з отвором; Theodoxus pallasi — 2 екз. з двома отворами; мі­ ніатюрні мушлі з отворами невизначеного виду (кількість не вказана). Розкопки З.О. Абрамової та Г.В. Григор’євої 1980—1997 рр. (Абрамова, Григорьева, Крис­ танцен 1997, с. 133—134). Визначення I.I. Ста­ робогатова. Tritia reticulata (=Nassa reticulata Linné) — 10 екз.: 8 з отвором і 2 цілі без отвору (житло 1) + 11 екз. з отвором, 1 ціла без отвору, фрагменти (жит­ ло 2) + 14 екз. з отвором, фрагменти («золь­ ник» — ділянка, насичена кістковим попе­ лом) + 7 екз., фрагменти (площа між житлом 1 і «зольником»); Theodoxus fluviatilis — 1 екз. (жит­ ло 1) + 1 екз., фрагменти (площа між житлом 1 і «зольником»); Cyclope neritea, Pisidium amnicum і Cerastoderma isthmium — одиничні. N.B. У житлі 1 знайдено вісім мушель с отво­ ром і три цілі; в житлі 2 — 11 мушель з отво­ ром, дві пошкоджені з отвором, одну без отво­ ру, а також фрагменти. На відміну від доміну­ ючих Tritia reticulata (=Nassa reticulata Linné) та наступної кількісно меншої групи Theodoxus fluviatilis, мушлі Cyclope neritea, Pisidium amnicum, Cerastoderma isthmium одиничні. ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 1 10 Разом 51 екз. (дев’ять мушель без отвору, 42 з отвором і фрагменти). Загалом зафіксовано біль­ ше ніж 54 екз. 7. Мізин. Розкопки Ф.К. Вовка, С.І. Руденка 1908 р., Ф.К. Вовка, П.П. Єфименка та В.В. Са­ харова 1909 р., Л.Є. Чикаленка та ін. 1912 р., М.Я. Рудинского та ін. 1930 і 1932 рр. Зага­ лом розкопки тривали з перервами від 1908 до 1932 рр. (Руденко 1959; Шовкопляс 1965, с. 11— 14). Визначення В.В. Богачова та А.С. Руденко. Nassa reticulata Linné — декілька екз. з отвора­ ми і без них (В.В. Богачов); Cerithium vulgatum Bruguière, 1789 — численніші мушлі з отвором, є без отвору (В.В. Богачов); Buccinum (доповнення А.С. Руденко). Загальна кількість 128 екз. N.B. За даними А.С. Руденко, в колекції Ін­ ституту зоології АН УРСР лишилося тільки 59 екз. Розкопки І.Г. Шовкопляса 1954—1957 рр., 1959— 1961 рр. (Руденко 1959; Шовкопляс 1965, с. 106—108). Визначення А.С. Руденко. Nassa reticulata Linné, 1758 — 37 екз.; Cerithium vulgatum Bruguière, 1789 — 20 екз.; Cerithium cf. rubig­ inosum Eichwald, 1865, Dub. — 1 екз.; Cardium sp. — 1 екз. (знайдена в одній із Buccinum); Buccinum corbianum d’Orbigny, 1844 — 91 екз.; Buccinum duplicatum Sowerby, 1832, var. gradaria Kolesnikov, 1932 — 39 екз.; Buccinum superabile Kolesnikov, 1932, var. luxuriosa Kolesnikov — 1 екз.; Buccinum subspinosum Sinzov, 1897 — 1 екз.; Buccinum cf. opinabile Kolesnikov, 1932 — 29 екз. Разом 220 екз. N.B. Загалом за цей період розкопок знайдено до 700 екз.; за всі роки розкопок Мізина зафік­ совано 829 екз. 8. Межиріч. Розкопки І.Г. Підоплічка 1966— 1974 рр. (Пидопличко 1969, с. 130; 1976, с. 60, 144, 131). Nassa reticulata Linné — 1 екз. з отвором (південно­ східна ділянка біля житла 1) + 1 екз. без отвору + фрагменти (перший житлово­господарський комплекс); Unio sp. — ціла стулка + фрагменти (перший житлово­господарський комплекс). 9. Гінці. Розкопки В.М. Щербаківського 1914— 1916 рр. і розкопки по демонтажу житла 1 В.Я. Сергіна 1977 р. (Пидопличка 1936, с. 114; Сергин 1977, рис. 19). Unio sp. — три уламки; Unio sp. — стулка без отвору. Розкопки Л.А. Яковлевої та Ф. Джінджана 1993— 2011 рр. Визначення В.А. Присяжнюка. Cerastoderma cf. umbonatum Wood,1850 — 1 фраг ментована стулка (біля південної части­ ни зовнішньої обкладки житла 4, відкритого у 2011 р.) Dorsanum corbianum d’Orbigny, 1844 — 1 екз. з отво­ ром (південно­східна робоча ділянка нещодав­ но відкритого другого житлово­господарського комплексу, нижній культурний шар); Unio sp. — стулка без отвору (розчавлена, іn situ) + 21 фраг­ мент (робоча ділянка біля південно­західного вогнища другого житлово­господарського комп­ лексу, нижній культурний шар); вісім фрагмен­ тів мушлі уніо, ще 20 фрагментів стулок (пів­ денна простора потужна попелова зона, насиче­ на перепаленими кістками, кістковим вугіллям, розщепленим кременем, шматочками та пля­ мами червоного гематиту, другого житлово­ господарського комплексу, верхній культурний шар); Succinea sp. — 1 екз. без отвору. 10. Семенівка 2. Розкопки Д.Ю. Нужного та Л.А. Яковлевої 1992 р.; Д.Ю. Нужного, Д.В. Сту­ пака та ін. 1993—1996 рр. (Nuzhnyi, Iakovleva 1992, p. 14—15; Нужный, Ступак 2001, с. 64). Ви­ значення В.А. Присяжнюка. Nassa reticulata Linné — 12 екз. (8 екз. з отвором); Cyclope neritea — 2 екз. з отвором; Dorsanum. sp. — 1 екз. без отвору; Theodoxus sp. — 2 екз. (1 екз. з отвором). Усього 17 екз. 11. Семенівка 3. Розкопки Д.Ю. Нужно­ го, Д.В. Ступака і П.С. Шидловського 1997— 1999 рр. (Nuzhnyi 2002, p. 128). Визначення В.А. Присяжнюка. Nassa reticulata Linné — 40 екз. (32 екз. з отвором, 1 екз. без отвору, 7 екз. пошкоджені); Cyclope neritea — 9 екз. (5 екз. з отвором, 4 екз. пошко­ джені); Theodoxus sp. — 10 екз. (9 екз. з отвором, 1 екз. пошкоджений); Unio sp. — фрагменти. Усього 59 екз. Розкопки П.С. Шидловського та ін. до 2005 р. (Шидловський та ін. 2005, с. 384). Визначення В.А. Присяжнюка. Nassa reticulata Linné; Cyclope neritea; Theodoxus sp. Усього за всі роки розкопок 130 екз. 12. Дубова Балка, горизонти 2 і 4. Розкопки Т.Т. Теслі 1932 р. (Колосов 1964, с. 47). Визна­ чення Л.А. Лепікаша. Nassa reticulata Linné — 2 екз. з отвором + мушлі (точна кількість не визначена); Didacna sр. — 2 екз. з отвором + мушлі (точна кількість не визначена); Theodoxus fluviatilis — численні. N.B. Ю.Г. Колосов зазначав, що частина двох перших видів морських мушель (12 екз.) збе­ реглися в експозиції та фондах Дніпропетров­ ського історичного музею. ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 1 11 13. Кайстрова Балка 3. Розкопки А.В. Доброволь­ ского 1931—1932 рр. (Підоплічка 1949, с. 32; Ру­ денко 1959, с. 110). Cerithium vulgatum Bruguière, 1789 — 1 екз. 14. Осокорівка 1. Розкопки І.Ф. Левицького 1931 і 1946 рр. (Колосов 1964, с. 43—44). Горизонт 5а. Didacna sp. і Theodoxus fluviatilis (кількість не вказана). Горизонт 4, 4а. Nassa reticulata Linné — 1 екз. з отвором; Theodoxus fluviatilis — кількість не вка­ зана, є з отвором. Горизонт 3в. Nassa reticulata Linné — 1 екз. з отвором; Theodoxus fluviatilis — кількість не ви­ значена, є з отвором. 15. Рогалик ІІІ. Розкопки Н.І. Тарасенка та Д.Я. Телегіна (Горелик 2001, с. 77, 266). Theodoxus — 5 екз. з отвором (3 екз. знайде­ ні в першому скупченні біля решток вогни­ ща, 2 екз. — в другому скупченні); Ostrea edulis Linné — 1 екз. з отвором (знайдений у першому скупченні біля решток вогнища). 16. Рогалик ХІІ. Розкопки О.Ф. Горелика (Го­ релик 2001, с. 266). Nassa reticulata Linné — 1 екз. з отвором. 17. Солоне Озеро 9, нижній шар. Розкопки М.П. Оленковського 1990—1991 рр. (Оленков­ ський 2000, с. 76). Cardium — 1 екз. з отвором + фрагменти; Nassa — фрагменти (загалом десяток уламків Абрамова З.А., Григорьева Г.В., Кристанцен М. Верхнепалеолитическое поселение Юдиново. — 2. — СПб., 1997. Бонч­Осмоловский Г.А. Итоги изучения Крымского палеолита // Труды II Междунар. конф. АИЧПЕ. — М.; Л., 1934. — V. — С. 114—183. Борисковский П.И. Палеолит Украины. — М., 1953 (МИА. — 40). Горелик А.Ф. Памятники Рогаликско­Передельского района. — К.; Луганськ, 2001. Городцов В.А. Тимоновская палеолитическая стоянка. Результаты раскопок в 1933 г. — М.; Л., 1935 (Труды Инсти­ тута антропологии, этнографии и археологии АН СССР. — 3). Колесников В.П. Букциниды Сармата // Труды геологического института. — Ленинград, 1932. — 2. — С. 65—134. Колесников В.П. Сарматские моллюски. — Л., 1935 (Палеонтология СССР. — № 10/2.). Колосов Ю.Г. Приложение // Борисковский П.И., Праслов Н.Д. Палеолит бассейна Днепра и Приазовья. — М., 1964. — С. 43—47 (САИ. — Вып. А1—5). Нужний Д.Ю., Пясецький В.К. Кам’яний комплекс верхньопалеолітичної стоянки Бармаки на Рівненщині та проблема існування пам’яток мізинської індустрії на Волинській височині // Кам’яна доба України. — К., 2003. — 2. — С. 58—74. Нужный Д.Ю., Ступак Д.В. Поселенческие структуры весенне­летнего периода и сезонная адаптация эпиграветских охотников на мамонта северной Украины // Каменный век европейських равнин. — Сергиев Посад, 2001. — С. 51—75. Оленковський М.П. Палеоліт та мезоліт Присивашшя. Проблеми епігравету України. Придніпров’я. — Херсон, 2000. Пидопличка И.Г. Фауна Гонцовской палеолитической стоянки // Природа. — 1936. — № 2. — С. 113—116. Підоплічка І.Г. Дослідження палеоліту в УРСР // Палеоліт і неоліт України. — К., 1949. — Т. 1. — Вип. 1. — С. 7—36. Пидопличко И.Г. Позднепалеолитические жилища из костей мамонта на Украине. — К., 1969. морських мушель); Theodoxus fluviatilis — 5 екз. з отвором + фрагменти. 18. Амвросіївка. Розкопки П.Й. Борисковсько­ го (Борисковский 1953, с. 341, 361; Руденко 1959, с. 111). Визначення А.С. Руденко. Cerithium sp. — 1 екз. (стоянка); Cardium sp. — 1 екз. (північно­східна частина кістковища). 19. Сюрень 1, нижній шар. Розкопки Г.А. Бонч­ Осмоловського (Бонч­Осмоловский 1934, с. 153). Аporrhais pes­pelecani Linné — 6 екз. з отворами; Theodoxus fluviatilis — 1 екз. Усього 6 екз. 20. Буран­Кая 3. Розкопки О.О. Яневича (Ya­ nevich & all. 2009, p. 196—197). Визначення В.А. Присяжнюка. Шар 6­1. Nassa sp. — 5 екз. з отвором; Cyclope sp. — 6 екз. (5 екз. з отвором і фрагмент); Тheodoxus sp. — 35 екз. (25 екз. з отвором, 3 екз. без отвору та сім фрагментів); Theodoxus fluviatilis L. — одинич­ ні; Theodoxus cf. danasteri Lindholm, 1908 — оди­ ничні; Lithoglyphus ex. gr. Pyramidatus Mollendorf, 1873 — фрагмент. Шар 6­2. Theodoxus sp. — 5 екз. (4 екз. з отво­ ром); Cyclope sp. — 1 екз. з отвором. Шар 5­2. Theodoxus sp. — 7 екз. (5 екз. з отвором). Усього 60 екз. P. S. При складанні додатку були уточнені ла­ тинські написання видів мушель за каталогами: Колесников 1932, с. 65—134; 1935; Harzhauser, Kowalke 2004, p. 1—63; Rögl Von 1998, p. 279—310. ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 1 12 Пидопличко И.Г. Межиричские жилища из костей мамонта. — К., 1976. Поликарпович К.М. Палеолит Верхнего Поднепровья. — Минск, 1968. Пясецкий В.К. Начало раскопок позднепалеолитического поселения Ровно (Бармаки) // РА. — 1997. — № 1. — С. 151—161. Руденко А.С. Морские моллюски из Мезинской стоянки // КСИА АН УССР. — 1959. — 8. — С. 110—113. Сергин В.Я. Раскопки Гонцовского палеолитического поселения в 1977 году // Архив Института археологии АН СССР. Полевой отчет Р­1, 6782. Черниш О.П. Палеолітична стоянка Молодове V. — К., 1961. Шовкопляс И.Г. Мезинская стоянка. — К., 1965. Шидловський П.С., Вєтров Д.О., Васильєв П.М., Біденко Д.І. Дослідження палеолітичної стоянки Семенівна ІІІ в 2004—2005 рр. // АДУ 2004—2005 рр. — К., 2005. — С. 381—385. Яковлева Л. Пізній палеоліт // Історія декоративного мистецтва України. — К., 2010. — Т. 1. — С. 25—48. Harzhauser M., Kowalke Th. Survey of the Nassariid Gastropods in the Neogene Paratethys (Mollusca: Caenogastropoda: Buccinoidea) // Archives Molluskenkunde. — 2004. — 133 (1/2). — Р. 1—63. Iakovleva L. Les parures en coquillages au Paléolithique supérieur récent dans les territoires de peuplement du bassin du Dniepr. Archemetriai Muhely. Elektronikus folyoriat. — 2005/4. — Р. 26—37. Iakovleva L. Le système symbolique des parures dans les peuplements du Paléolithique supérieur récent du bassin du Dniepr // IV Simposio de Prehistoria Cueva de Nerja. La Cuenca Mediterranea durante el Paleolitico Superior 38 000—10000 anos. U.I.S.P.P. Commission 8. Fundation Cueva de Nerja. — 2006. — Р. 32—44. Iakovleva L. L`art mézinien en Europe orientale dans son contexte chronologique, culturel et spirituel // L`Anthropologie. — 2009. — 113. — P. 691—751. Nuzhnyi D. Yu. Assemblages of threе Epigravettian sites in the middle Dnieper basin: a case of variability of residential patterns of mammoth hunters during the warm season // Особенности развития Верхнего палеолита Восточной Европы. — СПб., 2002. — С. 123—137. Nuzhnyi D. Yu., Iakovleva L.A. en collaboration avec Svistun V.I., Veklich M.F. et Prysyajnuk V.А. Le rapport des fouilles du site du Paléolithique supérieur de région de Kiev de Semenivka 2 en (Ukraine) // Archives de La Fondation «Archéologies d’Eurasie». — Paris, 1992. — Р. 1—21. Rögl Von F. Palaeogeographic Considerations for Mediterranean and Paratethys Seaways (Oligocene to Miocene) // Annales du Musée d’Histoire Naturelle de Vienne, 1998. — 99 A. — Р. 279—310. Yanevich A., Pean S., Crepin L., Laznickova­Galetova M., Prat S., Prysyajnuk V. Upper palaeolithic settlements in Buran­ Kaya 3 (Crimea, Ukraine): New interdisciplinary researches of the layers 5—2, 6—1 & 6—2 // Археологический аль­ манах. — Донецк, 2009. — 20. — С. 187—202. Надійшла 07.04.2011 Л.А. Яковлева УКРАШЕНИЯ ИЗ РАКУШЕК ВЕРХНЕГО ПАЛЕОЛИТА УКРАИНЫ С ранних этапов верхнего палеолита оригинальность и вариативность форм, природной орнаментации и цвета ра­ кушек была замечена, оценена и широко использована для украшения одежды и тела разными группами населения. На территории Украины присутствие определенных видов ракушек на ряде поселений и стоянок свидетельствует о различных источниках их сбора: по берегам речек, озер, лиманов, побережьям Черноморского бассейна и доступ­ ным отложениям миоцена Волыни, Подолии, Южной Украины. Строгий селективный отбор определенных видов ракушек различного происхождения (в ряде случав с отдаленных природных местонахождений), наиболее вероятно, отражает своеобразие культурных традиций и развитие связей населения сопредельных территорий. Неравномерное и выборочное распределение в культурном слое поселений и стоянок определенных видов украшений из ракушек, подкрепляемое таким же распределением других типов украшений (из бивня, камня, янтаря и зубов животных) и со­ поставимое с индивидуальным набором украшений одежды и тела людей по данным европейских погребений, от­ ражает функционирование знаково­символической системы, несущей информацию о членах группы, ее составе, а также внутренних и внешних связях и контактах с группами сопредельных охотничьих територий. L.A. Iakovleva SHELL ADORNMENTS OF THE UPPER PALAEOLITHIC PERIOD IN UKRAINE Since the early stages of the Upper Palaeolithic the uniqueness and variability of shell forms, their natural ornamentation and colour were noticed, valued and widely used for decoration of clothes and body by various groups of population. On the territory of Ukraine, finds of certain types of shells at a series of settlements and sites evidence the various sources of their collection: on banks of rivers, lakes and estuaries, on the coast of the Black Sea basin, and at available deposits of Miocene in Volyn and Podillya regions ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 1 13 Серед решток матеріальної культури саме кера­ міка найкращим чином відображає локально­ хронологічні відмінності, тож вважається най­ ліпшим маркером відносної хронології пам’яток, що дає можливість прослідкувати їхню генетич­ ну належність. Для «Західного Трипілля» («захід­ нотрипільська культура», ЗТК1) таким індикато­ ром є розписна кераміка. 1 До виділення «західнотрипільської культури» впритул підвели порівняно нещодавні дослідження окремих локальних варіантів (див., напр.: Рижов 1999; 2007; Ткачук 2002; Овчинников 2007; 2009). Гостра необ­ хідність у оформленні єдиної структури культурно­ історичної спільноти Кукутень­Трипілля спричи­ нена, зокрема, співіснуванням на етапах В ІІ і С І «східнотрипільської культури» (СТК, за О.В. Цвек), обґрунтованість виділення якої не викликає сумні­ вів у більшості вчених, і низки «західнотрипільських» локальних груп, об’єднаних поки що лише просто­ ровим поняттям «ареал». На наш погляд, послідовна робота над структурою «Західного Трипілля» в меж­ ах випрацьованої понятійної колонки «пам’ятка — тип пам’ятки — локально­хронологічний варіант — архео логічна культура (АК)», яка потребує розробки всіх аспектів матеріальної культури (а не лише ви­ вчення морфолого­стилістичних особливостей посу­ ду), дозволить з’ясувати глибинну сутність процесів становлення та існування «західнотрипільського» сус­ пільства. Подальша доля понять «ЗТК» і «СТК» — або поділ на окремі АК (за Т.Г. Мовшею), або укрупнен­ ня за рахунок розширення просторових і часових меж («прекукутено­трипільська» і «кукутено­трипільська» культури, за Н.Б. Бурдо) — завдання на майбутнє. © Е.В. ОВЧИННИКОВ, 2012 Канівська локальна група «Західного Три­ пілля» — це доволі великий масив пам’яток (нині відомо близько 90 пунктів), який займає частину лісостепової смуги Правобережжя Се­ редньої Наддніпрянщини вздовж течії Росі, Вільшанки і частково басейн Тясмина та охоп­ лює площу приблизно 80 км уздовж Дніпра і 60 км углиб Буго­Дніпровського межиріччя. Південно­західна межа проходить по вододілу Південного Бугу і Дніпра. Ми розглядаємо канівську групу як ці­ лісне явище з визначеними територіальни­ ми і хронологічними параметрами, як окре­ мий локально­хронологічний варіант архео­ логічної культури (в цьому випадку — ЗТК) в його загальноприйнятому розумінні (Генинг и др., 1990, с. 123—126). Історіографія, що сто­ сується пам’яток канівської групи, невелика, однак думки вчених істотно розходяться в її оцінці, як то: час існування, хронологія, ста­ тус серед інших локальних проявів Трипіл­ ля (Пассек 1949, с. 131; 1949а, с. 212; Мовша 1972; 1988, с. 86, 106—107; 1993, с. 42; Круц, Рижов 1985; Видейко 1987; Рижов 1993; 1999а, с. 60; 2000; Овчинников 2004; 2007; 2009; 2010; 2010а). Вирішення цих проблем стало мож­ ливим завдяки аналізу матеріалів і хроноло­ гічним шкалам, розробленим для сусідніх ре­ гіонів — Київського Подніпров’я (Круц 1977) і Буго­Дніпровського межиріччя (Круц, Ри­ Е.В. Овчинников РОЗПИСНА КЕРАМІКА КАНІВСЬКОЇ ГРУПИ КУКУТЕНЬ­ТРИПІЛЛЯ Аналіз розписної кераміки канівської групи Кукутень­Трипілля демонструє її самобутність на тлі сусідніх локальних явищ. К л ю ч о в і с л о в а: Кукутень­Трипілля, канівська група, кераміка, морфологія, технологія, орнаментальна схема, фаза розвитку. and the Southern Ukraine. Severe selective sampling of certain shell types of various origins (in some cases from the far natural localities), most probably reflects the originality of cultural traditions and development of population’s relations of the neighbouring territories. Irregular and selective distribution of certain adornment types made of shells in cultural layer at settlements and sites confirmed by the same distribution of other adornment types (made of tusk, stone, amber, and animal teeth), and compared with individual set of decorations on clothes and human bodies based on the data from the European burials, reflects the functioning of the system of signs and symbols, which was bearing the information on the group members, their structure, as well as on the inner and external relations and contacts with groups on the neighbouring hunting territories. Рис. 7. Мушлі прісноводні: 1 — Lithoglyphus; 2 — Theodoxus fluviatilis; 3 — Pisidium amnicum; 4 — Unio sp. Рис. 4. Морські мушлі. Гастероподи: 1 — Gibbula (Risso, 1826); 2 — Cyclope neritea; 3 — Natica millepunctata (Lamarck, 1822) Рис. 5. Морські мушлі. Двостулкові: 1 — Cardium; 2 — Pectunculus (glycymeris); 3 — Venerupis Рис. 6. Мушлі з поселення Гінці (розкоп­ ки Л.А. Яковлевої та Ф. Джінджана, 1993— 2010 рр.): 1 — викопний морський вид, Dorsanum corbianum (D’Orbigny, 1844); 2 — прісноводний вид, Unio sp. Рис. 3. Морські мушлі. Гастероподи: 1 — Nassa reticulata (Linné, 1758); 2 — Cerithium vulgatum (Bruguière, 1789); 3 — Buccinum (Linné, 1758); 4 — Aporrhais pes­pelecani (Linné, 1758) Р ис . 9 . Ж и тл а з к іс то к і би вн ів м ам он та н а ве рх н ьо п ал ео лі ти чн ом у п ос ел ен н і Г ін ц і ( ро зк оп к и Л . Я к ов ле во ї т а Ф . Д ж ін дж ан а, 2 01 1 р. )

Схожі ресурси