До 90-річчя Ісака Бенціоновича Клеймана

До 90-річчя Ісака Бенціоновича Клеймана

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2012
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут археології НАН України 2012
Schriftenreihe:Археологія
Schlagworte:
Хроніка
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/70034
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:До 90-річчя Ісака Бенціоновича Клеймана // Археологія. — 2012. — № 1. — С. 141-142. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-70034
record_format dspace
spelling irk-123456789-700342014-10-28T03:01:55Z До 90-річчя Ісака Бенціоновича Клеймана Хроніка 2012 Article До 90-річчя Ісака Бенціоновича Клеймана // Археологія. — 2012. — № 1. — С. 141-142. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/70034 uk Археологія Інститут археології НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Хроніка
Хроніка
spellingShingle Хроніка
Хроніка
До 90-річчя Ісака Бенціоновича Клеймана
Археологія
format Article
title До 90-річчя Ісака Бенціоновича Клеймана
title_short До 90-річчя Ісака Бенціоновича Клеймана
title_full До 90-річчя Ісака Бенціоновича Клеймана
title_fullStr До 90-річчя Ісака Бенціоновича Клеймана
title_full_unstemmed До 90-річчя Ісака Бенціоновича Клеймана
title_sort до 90-річчя ісака бенціоновича клеймана
publisher Інститут археології НАН України
publishDate 2012
topic_facet Хроніка
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/70034
citation_txt До 90-річчя Ісака Бенціоновича Клеймана // Археологія. — 2012. — № 1. — С. 141-142. — укр.
series Археологія
first_indexed 2025-07-05T19:22:13Z
last_indexed 2025-07-05T19:22:13Z
_version_ 1836836018239569920
fulltext ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 1 141 Відомому українському вченому, археологу, музеєзнавцю, невтомному досліднику антич­ них старожитностей Північного При чорно­ мор’я, передусім давньої Тіри, Ісаку Бенціоно­ вичу Клейману 19 жовтня 2011 р. виповнилося 90 років, з яких майже 60 пов’язані з науковою діяльністю на ниві археологічної науки. Шлях до висот вітчизняного антикознав­ ства вельмишанованого патріарха був нелег­ ким: напівголодне селянське життя в рідно­ му селі Андріїво­Іваново на Одещині (1929— 1937), сувора муштра військових училищ Одеси та Ленінграда (1938—1941), грозові роки війни (1941—1945). Як офіцер­артилерист І.Б. Клей­ ман пройшов її довгими вогняними дорогами разом із військами Ленінградського та Волхов­ ського фронтів. Про його мужність і звитягу красномовно свідчать бойові нагороди — орде­ ни «Червоної зірки» та «Вітчизняної війни» I ступеня, медалі «За оборону Ленінграда», «За взяття Кенігсберга» та ін. Потім було навчання в Одеському універси­ теті (1947—1952), благородна, але виснажлива вчительська праця в середніх школах Ногай­ ська та Одеси (1952—1955) і, нарешті, у трав­ ДО 90­річчя ІСАКА БЕНЦІОНОВИЧА КЛЕЙМАНА вона захистила кандидатську дисертацію «Нео­ літ ямково­гребінцевої кераміки в Україні», а 1976 р. видала монографію, присвячену цій пробле­ матиці. Пізніше, досліджуючи походження не­ оліту Північної України, дослідниця виділила лисогубівську ранньонеолітичну культуру. Ці­ кавилася вона і проявами неолітичних тради­ цій у культурі ранньої бронзи північного сходу України. 1986 р. дослідниця видала зведення неолі­ тичних пам’яток Лівобережної України, з визна­ ченням їхньої культурно­хронологічної пози­ ції (В.И. Неприна, Л.Л. Зализняк, А.А. Крото­ ва. Пам’ятники каменного века Левобережной Украины. — К., 1986). Обіймаючи посаду провідного наукового спів робітника відділу археології кам’яного ві ку, Валентина Іванівна керувала плановою темою, присвяченою проблемам соціально­еко но міч­ них реконструкцій в археології кам’я ної доби України. Її власний внесок у цю проблематику полягав у вивченні виникнення та розвитку ри­ бальства на території України за доби нео літу, особливостей житлобудівництва за доби мезо­ літу—неоліту тощо. Результати висвітлені в збір­ нику статей «Каменный век на территории Ук­ раины. Некоторые аспекты хозяйства и этно­ культурных связей» (К., 1990), відповідальним редактором якої була В.І. Нєпріна. В.І. Нєпріна — знаний науковий дослідник, готовий завжди поділитися з молоддю своїми матеріалами, літературою, знаннями, досві­ дом. Зичимо їй доброго здоров’я та довгих ро­ ків життя! О.О. КРОТОВА ні 1955 р. Ісак Бенціонович став співробітни­ ком Одеського археологічного музею, з яким буде назавжди пов’язане його життя та наукова діяльність. Ця подія була доленосною та мала неабияке значення і для вченого, і для музею. І.Б. Клейман отримав можливість займатись улюбленою справою, а музей — енергійного та відданого справі співробітника. Завдячуючи І.Б. Клейману, в музеї була ство­ рена яскрава експозиція, присвячена античним державам Північного Причорномор’я, були за­ початковані і стали видаватися збірники науко­ вих праць співробітників музею, налагоджена робота музейних фондів, які суттєво збагати­ лися завдяки його багаторічним і планомірним розкопкам античної Тіри. Незмінно від 1963 до 1988 р. І.Б. Клейман очолював відому Білгород­Тірську експедицію музею. Вченому по праву належить честь від­ криття багатьох чудових археологічних пам’яток у Тірі, насамперед, фортечної стіни та великої круглої башти, а також залишків будинку рим­ ської вексиляції. Плідні дослідження Тіри та інших античних старожитностей Північного Причорномор’я знайшли відображення у 70­и ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 1 142 наукових працях ювіляра, зокрема й фундамен­ тальній монографії «Древний город Тира» (1985), написаній разом з П.Й. Каришковським. Ретельність та принциповість Ісака Бенціо­ новича, великий інтелектуальний потенціал, любов до археології та музейної справи, то­ лерантність і глибока повага до колег, неймо­ вірна працездатність є прикладом для бага­ тьох поколінь археологів Одеси, Києва та всі­ єї України, що з гордістю вважають себе його учнями. Він і досі, попри поважний вік, про­ довжує працювати — складає та готує до дру­ ку каталог теракот Одеського археологічного музею, передаючи свій великий досвід науко­ вій молоді. Слід нагадати і про енергійну та різносто­ ронню діяльність вченого на посаді секретаря Одеського археологічного товариства, яку він обіймав 45 років, починаючи від 1961 р. Про все це докладно й сердечно говорилося на спеціальному засіданні Вченої ради Одесько­ го археологічного музею НАНУ, яке відбулося 27 жовтня 2011 р. і було присвячене вшануванню ювіляра. Ісака Бенціоновича тепло привітали директор музею, д. і. н. І.В. Бруяко, заст. дирек­ тора, к. і. н. С.Б. Охотніков, голова профкому музею Г.Ф. Красилова, зав. відділу археології Північно­Західного Причорномор’я ІА НАНУ к. і. н. Т.Л. Самойлова, директор видавництва, яке свого часу (1994) перевидало англійською мовою монографію ювіляра, присвячену Тірі, О.С. Фрідман та ін. Вітальну адресу від Інституту археології НАНУ, під писану академіком П.П. То­ лочком, зачитав к. і. н. С.Б. Буйських. Заздравну оду ювілярові, написану колегами Ісака Бенціо­ новича, з почуттям продекламувала науковий співробітник музею Л.В. Носова. Вельмишановний Ісак Бенціонович, щиро зичимо здоров’я, благополуччя, втілення твор­ чих задумів і нових відкриттів! Вітаючи Вас, хо­ четься привітати і Вашу дружину Римму Мар­ ківну — друга, порадника й натхненницю у Ва­ ших справах. Хай Вам щастить! З великою повагою — друзі, колеги, учні. Один із провідних фахівців з проблематики нижнього та середнього палеоліту України Юрій Васильович Кухарчук у розквіті творчих сил зустрічає свій ювілей, що є приводом зга­ дати його життєвий шлях. Юрій Васильович народився 21 грудня 1951 р. в с. Устя Корецького р­ну Рівненсь­ кої обл., але 1954 р. сім’я переїхала до м. Ром­ ни Сумської обл. У 1972 р., після служби в ар­ мії, Юрій вступив на історичний факультет Київського університету ім. Тараса Шевченка. Спеціалізувався по кафедрі археології та музе­ єзнавства, де йому пощастило слухати лекції визначних українських археологів — І.Г. Шов­ копляса, Д.Я. Телегіна, М.М. Бондаря, Г.Г. Ме­ зенцевої, М.І. Гладких. Щороку під час канікул він брав участь у роботі Кримської палеолітич­ ної експедиції, якою керував відомий дослідник палеоліту Криму Ю.Г. Колосов. На розкопках мустьєрських стоянок у районі Білогорська мо­ лодий дослідник набув перших навичок роботи в «полі» та визначився з археологічною пробле­ матикою. Тож першим своїм учителем в архео­ логії Юрій вважає Ю.Г. Колосова. ЮРІЮ ВАСИЛЬОВИЧУ КУХАРЧУКУ — 60!

Ähnliche Einträge