Ритуальний об’єкт населення причорноморської культурної спільноти доби ранньої бронзи на р. Сян

Ритуальний об’єкт населення причорноморської культурної спільноти доби ранньої бронзи на р. Сян

Публікується курган культури шнурової кераміки, в якому виявлено ямнокатакомбний горщик.

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2012
Автори: Косько, О., Клочко, В.І., Ольшевський, А.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут археології НАН України 2012
Назва видання:Археологія
Теми:
Публікації археологічних матеріалів
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/70046
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Ритуальний об’єкт населення причорноморської культурної спільноти доби ранньої бронзи на р. Сян / О. Косько, В.І. Клочко, А. Ольшевський // Археологія. — 2012. — № 2. — С. 67-75. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-70046
record_format dspace
spelling irk-123456789-700462014-10-28T03:01:58Z Ритуальний об’єкт населення причорноморської культурної спільноти доби ранньої бронзи на р. Сян Косько, О. Клочко, В.І. Ольшевський, А. Публікації археологічних матеріалів Публікується курган культури шнурової кераміки, в якому виявлено ямнокатакомбний горщик. Публикуется первый в бассейне Сяна (Республика Польша) комплекс культуры шнуровой керамики (КШК) с элементами ямнокатакомбной культуры Северного Причерноморья, выявленный в 2010 г. в одном из погребений могильника в местности Свенте (пункт 11), гмина Радимно, повит Ярослав. Published is the first in the San River basin (Poland Republic) assemblage of Corded Ware culture (CWC) with elements of Yamna and Catacomb cultures of the Black Sea north region found in one of burials of the cemetery in Svente locality (point 11) of Gmina Radymno in Yaroslav Country in 2010. 2012 Article Ритуальний об’єкт населення причорноморської культурної спільноти доби ранньої бронзи на р. Сян / О. Косько, В.І. Клочко, А. Ольшевський // Археологія. — 2012. — № 2. — С. 67-75. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/70046 uk Археологія Інститут археології НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Публікації археологічних матеріалів
Публікації археологічних матеріалів
spellingShingle Публікації археологічних матеріалів
Публікації археологічних матеріалів
Косько, О.
Клочко, В.І.
Ольшевський, А.
Ритуальний об’єкт населення причорноморської культурної спільноти доби ранньої бронзи на р. Сян
Археологія
description Публікується курган культури шнурової кераміки, в якому виявлено ямнокатакомбний горщик.
format Article
author Косько, О.
Клочко, В.І.
Ольшевський, А.
author_facet Косько, О.
Клочко, В.І.
Ольшевський, А.
author_sort Косько, О.
title Ритуальний об’єкт населення причорноморської культурної спільноти доби ранньої бронзи на р. Сян
title_short Ритуальний об’єкт населення причорноморської культурної спільноти доби ранньої бронзи на р. Сян
title_full Ритуальний об’єкт населення причорноморської культурної спільноти доби ранньої бронзи на р. Сян
title_fullStr Ритуальний об’єкт населення причорноморської культурної спільноти доби ранньої бронзи на р. Сян
title_full_unstemmed Ритуальний об’єкт населення причорноморської культурної спільноти доби ранньої бронзи на р. Сян
title_sort ритуальний об’єкт населення причорноморської культурної спільноти доби ранньої бронзи на р. сян
publisher Інститут археології НАН України
publishDate 2012
topic_facet Публікації археологічних матеріалів
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/70046
citation_txt Ритуальний об’єкт населення причорноморської культурної спільноти доби ранньої бронзи на р. Сян / О. Косько, В.І. Клочко, А. Ольшевський // Археологія. — 2012. — № 2. — С. 67-75. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.
series Археологія
work_keys_str_mv AT kosʹkoo ritualʹnijobêktnaselennâpričornomorsʹkoíkulʹturnoíspílʹnotidobirannʹoíbronzinarsân
AT kločkoví ritualʹnijobêktnaselennâpričornomorsʹkoíkulʹturnoíspílʹnotidobirannʹoíbronzinarsân
AT olʹševsʹkija ritualʹnijobêktnaselennâpričornomorsʹkoíkulʹturnoíspílʹnotidobirannʹoíbronzinarsân
first_indexed 2025-07-05T19:22:42Z
last_indexed 2025-07-05T19:22:42Z
_version_ 1836836048882106368
fulltext ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 2 67 А.Л. Позиховский, Е.П. Бунятян ПАМЯТНИКИ КУЛЬТУРЫ ШАРОВИДНЫХ АМФОР В ОКРЕСТНОСТЯХ ОСТРОГА Активные разведки вдоль среднего течения Горыни и ее притоков, а также учет материалов, полученных в процессе раскопок многослойных памятников позволил существенно расширить источники по культуре шаровидных амфор в этом регионе. Они пополнены двумя погребениями и особенно многочисленными следами бытовой деятельности и обогащают матеральный комплекс культуры шаровидных амфор Западной Волыни, в частности керамику, новыми нюансами формы и орнаментации. Впервые выявлены также украшения из ракушек, в целом редкие в этой культуре. Но что важнее, значительное количество бытовых памятников существенно меняет представление о культуре шаровидных амфор на Западной Волыни, которая еще совсем недавно была представлена, главным образом, не­ многочисленными каменными гробницами и случайными находками. Также важно, что район Острога с точки зрения насыщенности бытовыми памятниками не является исключением, подобная ситуация засвидетельство­ вана и вдоль р. Иква в районе Дубно. Из­за характера находок ныне трудно классифицировать бытовые памятники. Некоторые из них фиксируют, видимо, стоянки и стойбища, другие — поселения более длительного характера. Но в любом случае они сближают Западную Волынь с другими регионами культуры шаровидных амфор и заставляют замыслиться о способе жизни этого населения. O.P. Pozikhovskyi, K.P. Bunyatyan GLOBULAR AMPHORA CULTURE SITES IN THE SUBURBS OF OSTROH Intensive archaeological excavations along the middle flow of the Horyn River and its inflows, as well as processing of materials obtained during excavations at multilayer sites, significantly broadened the sources for study of Globular Amphora culture in this area. They are supplemented with two burials and especially numerous traces of domestic activity; they enrich material assemblage of Globular Amphora culture in Western Volyn region, and in particular ceramics, with new tints in form and ornamentation. Also, for the first time there were discovered adornments made of shells, rare for this culture on the whole. However, what’s more important is that a significant number of domestic sites essentially changes the conception of Globular Amphora culture in Western Volyn region, which just recently was presented mainly by not numerous stone tombs and accidental finds. It is also important that Ostroh vicinity is not exceptional in terms of domestic sites density, a similar situation is recorded along the Ikva River and in the vicinity of Dubno. Due to the nature of finds it is difficult to classify domestic monuments today. Some of them, apparently, record sites and camps, others – possibly settlements of longer duration. Nevertheless, they make Western Volyn region closer to other areas of Globular Amphora culture and set thinking about the way of living of its population. О. Косько, В.І. Клочко, А. Ольшевський РИТУАЛЬНИЙ ОБ’ЄКТ НАСЕЛЕННЯ ПРИЧОРНОМОРСЬКОЇ КУЛЬТУРНОЇ СПІЛЬНОТИ ДОБИ РАННЬОЇ БРОНЗИ НА р. СЯН Публікується курган культури шнурової кераміки, в якому виявлено ямно­катакомбний горщик. К л ю ч о в і с л о в а: південно­східна Польща, курган, культура шнурової кераміки, культурні зв’язки. © О. КОСЬКО, В.І. КЛОЧКО, А. ОЛЬШЕВСЬКИЙ, 2012 16 серпня 2010 р. в ході рятівних археологіч­ них досліджень на автомагістралі А4 в місце­ вості Свєнте (пам’ятка 11), ґміна Радимно, повіт Ярослав (рис. 1) виявлено перший у басейні Вісли об’єкт, безперечно пов’язаний з причорноморськими культурами доби ран­ ньої бронзи: ямною чи ямно­катакомбною. Дослід ження провадила експедиція фірми ARCHE Терези Добраковської під керівни­ цтвом магістра Олександри Лукашевської 1. 1 Автори висловлюють подяку пані Олександрі Лука­ шевській за надану можливість ознайомитися з ма­ теріалами. ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 2 68 У травні 2011 р. одному з авторів цієї статті (О. Коську) представники фірми в особі керів­ ника експедиції запропонували проаналізува­ ти «причорноморський (понтійський) ком­ понент» для Звіту служби охорони пам’яток, а також ширше – в межах проекту Інституту первісної історії Університету ім. Адама Міц­ кевича в Познані з дослідження північно­ західного кордону ямної (ЯК) та катакомбної (КК) культурних спільнот (Kośko 2011) 2. «Ям­ ний» об’єкт виявлений у межах могильника культури шнурової кераміки (КШК), архео­ логічне опрацювання якого провадив Адам Ольшевський, опубліковане в томі згаданого Звіту (ред. О. Лукашевська). Об’єкт 1149, археометрично­ таксономічні дані Об’єкт 1149 — одна із 11 поховальних пам’яток КШК, досліджених на могильнику Свєнте 11 (рис. 2). У верхній частині його заповнення була керамічна посудина (рис. 3), яка різнить­ ся за технологічно­стилістичними нормами від місцевої «шнурової» кераміки (любачівська група КШК: Machnik 1966, s. 185 etc.; 1979, s. 343 etc.). Зруйнований ландшафт ускладнює детальну оцінку характеру могильника, але, беручи до уваги планіграфію поховань, мож­ на припустити, що тут переважали могили під курганами або впущені в насипи. 2 Мається на увазі спільна програма Інституту первіс­ ної історії Університету ім. Адама Міцкевича в По­ знані та Інституту археології НАН України «Ямпіль 2010», яка продовжується й нині. Рис. 1. Локалізація Свєнте, пам’ятка 11, ґміна Радим­ но, повіт Ярослав Аналіз об’єкта дозволяє зробити висновок, що виявлено придонну частину катакомбної конструкції. На території, яку займали місце­ ві групи КШК, об’єкти такого типу переважа­ ють (Włodarczak 2006, s. 53) і концентруються в трьох регіонах: краківському, сандомирсько­ му (також і в культурі Злота) та сокальському (розтоцькому). Зазначимо, що представлені тут матеріали документують необхідність ви­ ділення ще однієї територіальної групи (люба­ чівської?), в якій теж ховали в катакомбах. По­ яву катакомб у малопольському регіоні дату­ ють від 2700/2600 рр. до н. е. — культура Злота й ІІ фаза КШК (Włodarczak 2006, s. 159; Machnik, Bagińska, Koman 2009). Оцінку археометричних рис досліджувано­ го об’єкта подаємо згідно типологічних норм, які використовують для характеристики по­ ховань КК (див.: Ślusarska 2006, там і літ­ра). Відтак, зафіксовано могилу з прямокутною/ овальною в плані шахтою­дромосом (розмі­ ри 118 × 89 cм) і овальною камерою­склепом (розміри 267 × 177 cм), тобто конструкцію типу ІІІА (можливо, ІІА) (Ślusarska 2006, Fig. 15). На дні камери, орієнтованої південь—північ (з незначним відхиленням), лежав скелет чо­ ловіка? 60—65 років (рис. 4) — скорчено на правому боці головою на південь і зверненим на схід лицем (антропологічне визначення В. Козак­Зихман). Поховання супроводжува­ лося (рис. 5) двома посудинами, покладени­ ми в ногах (№ 2) та біля плеча (№ 3). На схід від посудини № 3 лежала сокира з мергелю. У верхній частині камери виявлено ще одну по­ судину (№ 1) і фрагмент великої ретушованої пластини з волинсько­дністрянського креме­ ню (визначення А. Ольшевського). З погляду таксономії, найбільше значен­ ня мають дві посудини: № 3 — знайдена в придон ній частині заповнення камери, біля скелета, себто покладена під час поховання, та № 1 — виявлена у верхній вцілілій частині склепу, себто вміщена до нього пізніше. Форма третьої посудини (№ 2), вміщеної в могилу, як видається, у фрагментах, не реконструюється. За технологічними рисами її можна віднести до КШК. Посудина № 3 (рис. 5, 2) — кубок КШК типу Ivc, за систематикою Я. Махніка. Най­ ближчі аналогії маємо в так зв. групі С шнуро­ вої кераміки, а саме Бжезінки (повіт Любачув) курган ІІІ, поховання 1 (Machnik 1966, s. 185 etc., tabl. XXVI, 5). Горщик № 1 (рис. 5, 1) не має аналогій у КШК і є класичною посудиною ЯК (Шапош­ ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 2 69 никова 1985, рис. 98; Шапошникова, Фомен­ ко, Довженко 1986, рис. 15). Це горщик з по­ гостреним/заокругленим денцем і короткими вінцями, оздобленими по краю скісними від­ битками шнура. Попередній аналіз відбит­ ків, з яких складається орнамент, показує, що йдеться про псевдотрикотаж — голковий виріб (макроскопічна оцінка А. Сікорського; див.: Kośko, Sikorski, Szmyt 2010). Порівняно з без­ перечно ямними прототипами технологія, за якою виліплена посудина, демонструє, на дум­ ку українських експертів, «атипові риси» у ви­ гляді домішки — товченого каміння (відміче­ но й пісок). Слід підкреслити, що зовнішня та особливо внутрішня поверхні горщика оформ­ лені обмазуванням мітелкою (так зв. розчеси, вкриті всередині нагаром), що є чіткою озна­ кою його східної типогенези. Обрядове місце — низка ритуальних дій (об’єкти 1149А і 1149В) У процесі польових досліджень встановлені розбіжності в стратиграфічному заляганні мате­ ріалів, знайдених у заповненні об’єкта 1149, — у верхній і придонній його частинах. Те засвідчи­ ло також дослідження вмісту фосфору (аналі­ Рис. 2. Свєнте 11. Схема розміщення курганів КШК (за А. Ольшевським): 1 — кургани, 2 — відстань між курганами, 3 — відстань між групами курганів, 4 — групи курганів, 5 — стать зи зроблені під керівництвом к. і. н. Й. Ноґай­ Хахай). Встановлено підвищений вміст цього хімічного елемента на рівні скелета і на рівні ямної посудини, що навело на думку, що тут «можемо мати справу з двома похованнями» (що й зазначено у Звіті). Тож надалі будемо корис­ туватися поділом об’єкта на два з різною функ­ Рис. 3. Свєнте 11. Горщик з об’єкта 1149В ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 2 70 цією: 1149А — поховання (придонна частина) та 1149В — тризна (верхня частина). Можливі дві версії реконструкції проце­ су формування дослідженого обрядового міс­ ця. Перша — маємо справу з низкою відносно близьких у часі ритуальних дій; друга — обря­ дові дії були розділені набагато довшим про­ міжком і стосуються генетично різних культур, зокрема виходячи з досліджень місць первісних культових практик у Куявії (Cofta­Broniewska 1989). Зважаючи на зруйнованість верхньої час­ тини пам’ятки, а саме насипу (насипів) кургану, а також верхньої частини катакомби та вхідної ями, важко зробити остаточний висновок. Як правдоподібнішу гіпотезу можна запропонува­ ти такий цикл послідовних ритуальних дій: — вибір обрядового місця: плоскої терито­ рії на краю долини р. Сян; — створення «ґрунтової» могили — 1149А (варіант А); — спорудження насипу кургану; — у насип вкопують могилу — об’єкт 1149А (варіант Б); — у ній ховають небіжчика; — підготовка супроводу — як мінімум три предмети: дві посудини та кам’яна сокира; — складування предметів супроводу в каме­ рі — об’єкті 1149А (послідовність?); — у насип кургану над похованням вкопу­ ють «офіру» під час тризни — об’єкт 1149В; — останні дії ідентифіковані як депонуван­ ня догори дном горщика, що раніше слугував для зберігання молочної субстанції (нагар), а також великої ретушованої пластини з во­ линського кременю; цитовані раніше аналізи вмісту фосфору вказують на гіпотетичну при­ сутність також м’ясної туші. Таксономічна ідентифікація У польській літературі на тему КШК моги­ ли з підбоєм­катакомбою не сприймалися як ознака екзогенних причорноморських тради­ цій. Переважала думка, що вони конвергент­ но розвивалися в басейні Балтійського моря (Machnik 1966; 1979). Та через найновіші від­ криття на Сокальському кряжі П. Влодарчак вважає можливим переглянути цю думку, на­ голошуючи на передбачуваному значенні но­ вих польових досліджень «дністерської КШК» (Włodarczak 2006, s. 135). Слід зауважити, що топогенетичні зв’зки різних анклавів цих ри­ туалів на території Близького Сходу та Європи досі вивчені мало (Klejn 1967; Ślusarska 2006). Проблема зовнішніх запозичень у розвитку малопольських поховань з підбоєм вимагає детального аналізу їхніх типологічних, хроно­ метричних і обрядово­символічних зв’язків з ареалом КК або, в ширшому плані, ЯК і КК (рис. 7; 8; Klochko, Kośko 2009; Kośko 2011). Ця проблема набуває нового аспекту з відкриттям комплексу в Свєнтому 11. Помічене тут спів­ відношення «шнурових», «катакомбних» і «ям­ них» елементів як стратиграфічно наймолод­ ших відкриває декілька важливих напрямів у дослідженнях типогенези синкретичних куль­ тур рубежу заходу та сходу Європи в ІІІ тис. до н. е., особливо в другій його половині. Ключове значення має стан вивчення дуже синкретичного західного ареалу КК (терито­ Рис. 4. Свєнте 11. План і перетини об’єкта 1149: 1 — горщик № 3; 2 — сокира; 3 — горщик № 2; 4 — фрагмент крем’яної ретушованої пластини; 5 — горщик № 1 (за О. Лукашевською з допов ненням авторів) ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 2 71 Рис. 5. Свєнте 11. Інвентар: 1, 3 — об’єкт 1149В (тризна); 2, 4 — об’єкт 1149А (поховання) (рис. Й. Кендельської та О. Ольшевського) Рис. 6. Доброводи, курган 2. Горщики з поховань ЯК: 1 — поховання 7; 2 — поховання 8; 3 — поховання 1 ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 2 72 рія від Південного Бугу до Дунаю—Пруту), особливо пізньокатакомбного горизон­ ту причорноморського степу (див.: Тощев 1991; 1991а). В українських дослідженнях, які підтверджують основну лінію розвитку ЯК→КК→культура Бабине (за старішою тер­ мінологією, культура багатоваликової кера­ міки), вказується, що поряд із наведеною по­ слідовністю є свідчення співіснування груп населення, які представляють згадані куль­ тури. Проникання КК на правий берег Пів­ денного Бугу розпочалося вже на ранньому етапі, але масове освоєння західного ареалу сталося на пізньому. Г.М. Тощев вбачає в ЯК «бар’єр», що стримував той процес. Певна Рис. 7. Гіпотетичні свідчення «балтійських» впливів населення ЯК: 1 — фізико­географічна межа між заходом і сходом Європи; 2 — ойкумена ЯК; 3 — поховання в так зв. позі жабки; 4 — пізньонеолітичні поховання ба­ сейну Балтійського моря з рисами «ямного» обряду (А — Божеєвіце 8; В — Круша Замкова 3; С — Свєнте 11); 5 — гіпотетичні шляхи Дністер—Сян і Дністер—Південний Буг—Західний Буг? (за: Klochko, Kośko 2009, з доповненнями) кількість груп ЯК «продовжувала існувати в окреслених ізольованих нішах також після того процесу, роблячи свій внесок у формування куль­ тури Бабине» (Тощев 1991, с. 96—97). Проте уточнити ці спостереження неможливо через незадовільну публікацію джерел. Горщик з об’єкта 1149В близький до посу­ ду з поховань ЯК в кургані 2 на трипільському поселенні Доброводи на Черкащині — похо­ вання 1, 7, 8 (рис. 6; Бунятян, Ніколова 2010, рис. 7, 3; 9, 4; 10, 3). Це помітно за морфоло­ гічними й стилістичними прикметами, а також технологією, зокрема за наявністю товченого каміння в складі мінеральної домішки (за спо­ стереженнями одного з учасників розкопок ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 2 73 курганів у Доброводах, В.І. Клочка, така до­ мішка є в керамічній масі вказаних горщиків). Ці поховання відносяться до найпізніших у кургані і датуються за 14С (дати за деревом) у межах 2500—2300 cal ВС (там само, с. 37, 47). Постає запитання, звідкіля та коли при­ було на Сян населення, яке створило культо­ ву пам’ятку — об’єкт (об’єкти) 1149A—1149B? Найвірогідніший шлях, попри «галицьку» про­ галину в джерелах, мав пролягати, принаймні в основній частині, вздовж долин Дністра та Сяну. Беручи до уваги наведені, за Г.М. Тоще­ вим, оцінки хронології, проникнення могло статися в межах трьох останніх століть ІІІ тис. Рис. 8. Свідчення «балтійських» впливів населення КК: 1 — фізико­географічна межа між заходом і сходом Європи; 2 — ойкумена КК; 3 — пам’ятки КК; 4 — територія, на якій зафіксовані поховання металургів; 5 — пам’ятки середньодніпровської культури; 6 — шляхи Дністер—Сян, Південний Буг—Західний Буг і Півден­ ний Буг—Синюха; 7 — скупчення поховань в ямах з підбоєм­катакомбою в колі локальних груп КШК (KSG — краківсько­сандомирська група; SG — сокальська група; Ś — Свєнте 11, любачівська група?; за: Klochko, Kośko 2009, з доповненнями) до н. е. Але, враховуючи аналогії з Доброводів, можна запропонувати й інший шлях — уздовж долин Синюхи та Південного Бугу. Спроба хронометричної оцінки Можливість верифікації згаданої оцін­ ки хронології дає радіовуглецеве датування об’єкта 1149А за людськими кістками. Ана­ ліз 14С зроблений у Познаньській радіовугле­ цевій лабораторії (з використанням техніки AMS). Результат такий: Poz­42368 3710 ± 35 BP (1,6 % N, 5,2 % C). Після калібрації (OxCalv 4.1.5 Bronk Ramsey 2010) на рівні значимості ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 2 74 68,2 % припустима хронометрія об’єкта 2191— 2181 cal BC (5,3 %); 2141—2113 cal BC (18,2 %); 2102—2036 cal BC (44,7 %), себто вказує на діа­ пазон 2191—2036 cal BC. Деякі розбіжності цієї дати порівняно з вказаними похованнями в Доброводах можуть бути спричинені тим, що останні отримані за деревом, отже можуть бути трохи занижені. Датування об’єкта 1149А дозволяє визна­ чити час створення об’єкта 1149В щонай­ раніше двома останніми століттями ІІІ тис. до н. е. Це, зважаючи на загальний стан ви­ вчення хронометрії кінця малопольської КШК, позначує час проникнення причор­ номорських груп населення ЯК/КК в ба­ сейн Сяну (чи ширше — Вісли) на стику з ранньою (протобронзовою) фазою межано­ вицької культури. Свідченням гіпотетичного проникнення при чорноморських груп населення доби ран­ ньої бронзи до Сяну досі слугували мідні/ брон­ зові сокири так зв. типу Підлісся, які пов’я­ зують з ЯК/КК. Вони знайдені в місцевос тях Рудна Мала й Муніна (Klochko, Koś ko 2009, р. 287). За подібний «сигнал» можна визнати також знахідку канельованої булави на верх­ ньому Дністрі в місцевості Вівня Стрийського р­ну (Ор. cіt., Fig. 17). Об’єкт 1149В зі Свєнто­ го 11 не тільки розширює коло таких свідчень, але й повніше відбиває той процес. Бунятян К.П., Ніколова А.В. Кургани ямної культури на трипільських поселеннях Доброводи і Тальянки // Колек­ ції Наукових фондів Інституту археології НАН України. Матеріали та дослідження. — К., 2010. — С. 34—50 (Археологія і давня історія України. — 3). Тощев Г.Н. Западный ареал памятников катакомбной культуры // Катакомбные культуры Северного Причерно­ морья. — К., 1991. — С. 85—100. Тощев Г.Н. О позднекатакомбном горизонте причерноморских степей // Древние общности земледельцев и ско­ товодов Северного Причерноморья. — К., 1991a. — С. 109. Шапошникова О.Г. Ямная культурно­историческая область // Археология Украинской ССР. — К., 1985. — Т. 1. — С. 336—352. Шапошникова О.Г., Фоменко В.Н., Довженко Н.Д. Ямная культурно­историческая область (ингульский вариант). — К., 1986 (САИ. — Вып. B1—3). Cofta­Broniewska A. (red.). Miejsce pradziejowych i średniowiecznych praktyk kultowych w Kruszy Zamkowej, województwo bydgoskie, stanowisko 13. — Poznań, 1989. Klejn L. Zagadka grobów katakumbowych rozwiązana? // Z оtchłani wieków. — 1967. — XXXIII. — S. 212—222. Klochko V.I., Kośko A. The societies of Corded Ware Cultures and those of Black Sea steppes (Yamnaya and Catacomb Grave Cultures) in the route network between the Baltic and Black Seas // BPS. — 2009. — 14. — P. 269—310. Kośko A. Z badań nad kontekstem kultur wczesnobrązowych strefy pontyjskiej w rozwoju społeczności środkowoeuropejskich obszaru dorzecza Wisły w III tys. przed Chr. // A. Wawrusiewicz (red.). Na rubieży kultur. Badania nad okresem neolitu i wczesnego brązu w Polsce Północno­Wschodniej. — Białystok, 2011. Kośko A., Sikorski A., Szmyt M. «Corded» and «corded­like» ornamentation in the Vistula and Dnieper interfluvial region in the 5th—4th mill. BC. Introduction to interdisciplinary research // BPS. — 2010. — 15. — Р. 13—48. Machnik J. Studia nad kulturą ceramiki sznurowej w Małopolsce. — Wrocław; Warszawa; Kraków, 1966. Machnik J. Krąg kulturowy ceramiki sznurowej // W. Hensel, T. Wiślański (red.). Prahistoria Ziem Polskich. — T. II. Neoloit. — Wrocław; Warszawa; Kraków; Gdańsk, 1979. — S. 337—420. Machnik J., Bagińska J., Koman W. Neolityczne kurhany na Grzędzie Sokalskiej w świetle badań archeologicznych w latach 1988—2006. — Kraków, 2009. Ślusarska K. Funeral Rites of the Catacomb Community: 2800—1900 BC. Ritual, Thanatology and Geographical Origins. — Poznań, 2006 (BPS. — 13). Włodarczak P. Kultura ceramiki sznurowej na Wyżynie Małopolskiej. — Kraków, 2006. Надійшла 22.11.2011 ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 2 75 А. Косько, В.И. Клочко, А. Ольшевский РИТУАЛЬНЫЙ ОБЪЕКТ НАСЕЛЕНИЯ ПРИЧЕРНОМОРСКОЙ КУЛЬТУРНОЙ ОБЩНОСТИ ЭПОХИ РАННЕЙ БРОНЗЫ НА р. СЯН Публикуется первый в бассейне Сяна (Республика Польша) комплекс культуры шнуровой керамики (КШК) с элементами ямно­катакомбной культуры Северного Причерноморья, выявленный в 2010 г. в одном из погребе­ ний могильника в местности Свенте (пункт 11), гмина Радимно, повит Ярослав. Объект 1149 — один из 11 погребальных памятников КШК, открытых в Свенте 11. Могила с прямоугольной/ овальной в плане шахтой­дромосом и овальной камерой­склепом. На дне камеры, ориентированной юг—север (с незначительным отклонением), был похоронен мужчина? 60—65 лет — скорченно на правом боку головой на юг и лицом, повернутым на восток. Погребение сопровождалось двумя сосудами, положенными в ногах и возле плеча, а также мергелевым топором. В верхней части камеры (тризна?) выявлен еще один сосуд и фрагмент боль­ шой ретушированной пластины из волынско­днестровского кремня. Первые два сосуда относятся к КШК, по­ следний — типичный горшок ямной культуры. В частности, он близок к горшкам из погребений ямной культуры в кургане 2 на трипольском поселении Доброводы на Черкасчине. Датировка объекта позволяет отнести его к двум последним столетиям ІІІ тыс. до н. э. Принимая во внимание хронологию конца малопольской КШК, проникновение в бассейн Сяна причерноморских груп населения ямно­ катакомбной культур произошло на стыке с ранней (протобронзовой) фазой межановицкой культуры. Наиболее вероятный путь, не смотря на «галицкий» пробел в источниках, должен был проходить, хотя бы в основной части, вдоль долин Днестра и Сяна. Но, исходя из аналогий в Доброводах, не исключен и другой путь — вдоль долин Синюхи и Южного Буга. Отмеченное в Свенте 11 соотношение «шнуровых», «катакомбных» и «ямных» черт открывает важные на­ правления в исследовании типогенезиса синкретических культур рубежа запада и востока Европы ІІІ тыс. до н. э., особенно второй его половины. A. Kosko, V.I. Klochko, A. Olszewski RITUAL OBJECT OF THE BLACK SEA NORTH REGION CULTURE COMMUNITY OF THE EARLY BRONZE AGE IN THE SAN RIVER REGION Published is the first in the San River basin (Poland Republic) assemblage of Corded Ware culture (CWC) with elements of Yamna and Catacomb cultures of the Black Sea north region found in one of burials of the cemetery in Svente locality (point 11) of Gmina Radymno in Yaroslav Country in 2010. Object 1149 is one of 11 CWC burial monuments discovered in Svente 11. The tomb has a rectangular/oval­shaped in plan pit­dromos and an oval­shaped chamber­crypt. A 60—65­year­old man (?) was buried on the bottom of a pit stretched from the south to the north (with insignificant cant); he was crouched on his right side with his head turned to the south and his face turned to the east. There were two vessels in the grave: one in his feet and the other near the shoulder, as well as a marl axe. Another vessel and a fragment of a big retouched plate made of Volyn and Dnister flint were found in the upper part of a chamber (funeral feast?). The first two vessels are referred to CWC, and the last is a typical pot of Yamna culture. In particular, it is close to the pots from the Yamna culture graves in the barrow 2 at Dobrovody settlement of Trypillya culture in Cherkasy region. Dating of the object allows referring it to the two last centuries of the 3rd millennium BC. Considering the chronology of the end of Malopillya CWC, coming of the groups of Yamna and Catacomb cultures population from the Black Sea north region into the San River basin took part at the edge with the early phase (the Proto­Bronze) of Mezhanovytska culture. The most likely route, despite the «Galician» gap in sources, should have passed, at least in its main part, along valleys of Dnister and San rivers. Although, based on analogies in Dobrovody, the other route is not excluded, i.e. along Syniukha and Bug rivers. Correlation of features of Corded Ware, Catacomb and Yamna cultures noted at Svente 11 opens the important directions in the research of type­genesis of syncretic cultures on the boundary of the European West and East in the 3rd millennium BC, especially in its second half.

Схожі ресурси