З наукового життя 2011 р.
У 2011 р. на півдні нашої країни відбулося чимало цікавих і представницьких наукових форумів з археологічної проблематики. Про них йдеться у цій статті.
Збережено в:
Дата: | 2012 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2012
|
Назва видання: | Археологія |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/70073 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | З наукового життя 2011 р. / С.Б. Буйських // Археологія. — 2012. — № 3. — С. 131-133. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-70073 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-700732014-10-29T03:01:39Z З наукового життя 2011 р. Буйських, С.Б. Хроніка У 2011 р. на півдні нашої країни відбулося чимало цікавих і представницьких наукових форумів з археологічної проблематики. Про них йдеться у цій статті. 2012 Article З наукового життя 2011 р. / С.Б. Буйських // Археологія. — 2012. — № 3. — С. 131-133. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/70073 uk Археологія Інститут археології НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Хроніка Хроніка |
spellingShingle |
Хроніка Хроніка Буйських, С.Б. З наукового життя 2011 р. Археологія |
description |
У 2011 р. на півдні нашої країни відбулося чимало цікавих і представницьких наукових форумів з археологічної проблематики. Про них йдеться у цій статті. |
format |
Article |
author |
Буйських, С.Б. |
author_facet |
Буйських, С.Б. |
author_sort |
Буйських, С.Б. |
title |
З наукового життя 2011 р. |
title_short |
З наукового життя 2011 р. |
title_full |
З наукового життя 2011 р. |
title_fullStr |
З наукового життя 2011 р. |
title_full_unstemmed |
З наукового життя 2011 р. |
title_sort |
з наукового життя 2011 р. |
publisher |
Інститут археології НАН України |
publishDate |
2012 |
topic_facet |
Хроніка |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/70073 |
citation_txt |
З наукового життя 2011 р. / С.Б. Буйських // Археологія. — 2012. — № 3. — С. 131-133. — укр. |
series |
Археологія |
work_keys_str_mv |
AT bujsʹkihsb znaukovogožittâ2011r |
first_indexed |
2025-07-05T19:23:47Z |
last_indexed |
2025-07-05T19:23:47Z |
_version_ |
1836836116964048896 |
fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 3 131
В 1986 р. С.Я. Ольговський перейшов на ро
боту на кафедру історії Київського національ
ного університету культури і мистецтв. Саме в
університеті вповні розкривається педагогіч
ний талант С.Я. Ольговського. Він розробляє
фундаментальні курси «Історія України», «Ар
хеологія України», «Етнографія України» та
ін., стає одним з найулюбленіших викладачів.
Блискучий лектор, він неодноразово закінчу
вав заняття під бурхливі оплески слухачів. Від
1998 р. С.Я. Ольговський очолює з незнач ними
перервами кафедру історії України та музеє
знавства, у 2002—2003 рр. працював доцентом
кафедри археології та музеєзнавства історич
ного факультету Київського державного уні
верситету ім. Т. Шевченка.
Сергій Якович має учнів. Під його керівниц
твом вісім молодих дослідників стали кандида
тами історичних наук. Вражає розмаїття тема
тики їхніх досліджень: історія київських печер
них середньовічних монастирів, реконструкція
витоків світогляду середньовічного населення
України, специфіка етнічних культур і розвиток
музейних установ Криму, обробка кольорового
металу за доби бронзи степової правобережної
України, дослідження соціокультурних аспек
тів української грошової системи, кобзарський
рух в Україні у 16—19 ст., архетипові явища в
українській весільній обрядності. Навіть пере
лік тематики захищених дисертацій його учнів
свідчить про різнобічну та глибоку ерудованість
С.Я. Ольговського. 2008 р. Сергію Яковичу при
своєно звання професора.
С.Я. Ольговський — автор понад 100 науко
вих праць. Зпоміж них — монографія «Ски
фоантичная металлообработка архаического
времени» (2005; друге перероблене та доповне
не видання — 2011), навчальний посібник «Ан
тичні держави Північного Причорномор’я»
(2007), науковопопулярна книжка про скіф
ське військо «Володарі степу» (2010). Його
висновки щодо рівня та особливостей розви
тку обробки кольорових металів в античних
містах Північного Причорномор’я та у скіфів
позитивно сприйняті науковим загалом. Сер
гій Якович не обмежується лише проблемами
скіфознавства та антикознавства, вчений ці
кавиться питаннями династичної історії київ
ських князів, біографіями визначних археоло
гів минулого, металургії доби бронзи.
С.Я. Ольговський — талановитий організа
тор. Очолювана ним кафедра одна з найкра
щих в університеті культури. Дружній колектив
кафедри докладає багато зусиль для виховання
високоосвічених фахівцівмузеєзнавців.
Сергій Якович зустрічає своє 60річчя спов
нений сил, творчої енергії. Він щасливий бать
ко двох доньок і дідусь, має двох онуків.
Ю.М. КЛЮЧКО, С.Ж. ПУСТОВАЛОВ
У 2011 р. на півдні нашої країни відбулося чи
мало цікавих і представницьких наукових фо
румів з археологічної проблематики.
11—13 березня 2011 р. на історичному фа
культеті Одеського національного університе
ту ім. І.І. Мечникова відбулися IX наукові чи
тання пам’яті визначного вченого професора
П.Й. Каришковського, цього разу приурочені
до 90річчя від дня його народження.
Головою Оргкомітету з підготовки цього
наукового свята була завідувач кафедри істо
З НАУКОВОГО ЖИТТЯ 2011 р.
рії стародавнього світу та середніх віків, к. і. н.
І.В. Нємченко. Збірник матеріалів Читань умі
щує 83 статті 98 авторів з України, Росії, Мол
дови, Румунії та Польщі 1, що стосуються ак
туальних проблем археології, нумізматики,
епіграфіки Надчорноморщини, а також різних
аспектів античної та середньовічної історії, іс
торіографії, документалістики тощо.
1 Древнее Причерноморье. Гл. ред. И.В. Немченко. —
Одесса: ФЛП «Фридман А.С.», 2011. — Вып. IX.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 3 132
28—30 квітня в Ялті проходила III Міжнарод
на науковопрактична конференція «Історико
культурна спадщина Причорномор’я: вивчення
та використання в освіті та туризмі»2. Відпові
дальним секретарем Оргкомітету була доцент
Кримського гуманітарного університету, к. і. н.
Н.Г. Новиченкова. Збірник тез містить 82 пові
домлення 93 авторів. У тематиці конференції
важливе місце посідали нагальні проблеми до
слідження, охорони та використання археоло
гічних пам’яток у науковопізнавальних цілях.
З розгорнутими доповідями на конференції ви
ступили такі відомі вчені як: Н.О. Гаврилюк,
О.В. Переводчикова, Н.Г. Новиченкова, І.І. Мар
ченко, Н.Ю. Лимберис, С.Б. Буйських, Г.М. То
щев, С.А. Коваленко, С.В. Ушаков, А.Г. Плеши
венко, С.І. Лук’яшко, Б.А. Раєв та ін.
21—25 травня 2011 р. учасників традицій
них XII Боспорських читань — «Боспор Кіме
рійський і варварський світ у період античності
та середньовіччя»3 — гостинно приймала Керч.
Цього разу Читання були приурочені до 185
річчя від дня заснування Керченського музею
і тематично присвячені взаємовпливу давніх
культур. Як завжди, більшу частину роботи з
організації заходу взяв на себе Центр археоло
гічних досліджень Фонду «Деметра» та його ди
ректор д. і. н. В.М. Зінько. До збірника тез, що
вийшли напередодні конференції, включено 82
нариси та повідомлення 105 авторів з України,
Росії, Польщі, Великої Британії та Німеччини.
Не загубився серед подій минулого року
ще один цікавий науковий захід — «TERRA
ALUSTIANA» — MMXI. Таку назву мала науко
ва конференція, проведена в Алушті 7—9 жовтня
2011 р. місцевим історикокраєзнавчим музеєм
за підтримки Кримського філіалу Інституту ар
хеології НАНУ. Оргкомітет очолювала завідувач
Алуштинського музею В.Г. Рудницька.
Як зазначається в Програмі конференції, її
організатори ставили за мету об’єднати зусилля
дослідників для вивчення та популяризації істо
рії Алушти та її околиць, пов’язаної не тільки з
історією Криму та України, а й багатьох сучас
них держав. Перші наукові конференції, прове
дені музеєм — «Євген Володимирович Вульф —
найвидатніший кримський флорист XX століт
2 Историкокультурное наследие Причерноморья: Изу
чение и использование в образовании и туризме. Те
зисы (серия «История, археология»). Отв. за выпуск
Н.Г. Новиченкова. — Ялта: РИО КГУ, 2011.
3 Боспор Киммерийский и варварский мир в период
античности и средневековья. Взаимовлияние куль
тур. (Боспорские чтения. Вып. XI). — Ред.сост. д. и. н.
В.Н. Зинько. — Керчь. — 2011. — 480 с.
тя» (2000), «Алушта та Алуштинський регіон від
стародавніх часів до наших днів» (2001), «Про
старожитності Південного берега Криму та гір
Таврійських» (2003) та публікації їх матеріалів,
довели ефективність такого підходу до вирі
шення проблем вивчення історії Алушти та її
околиць. Але до 2009 р. Алуштинський музей
організовував суто тематичні конференції, що
значною мірою обмежувало участь у них істо
риків і археологів регіону та суміжних терито
рій Таврики і Причорномор’я загалом. Через
це Оргкомітет прийняв тоді рішення дати на
уковим конференціям, що традиційно прова
дяться музеєм, постійну назву, а саме «TERRA
ALUSTIANA», тобто «Земля Алушти» або «Алу
штинська земля». Варто зазначити, що віднай
дення цього бренду для традиційних наукових
форумів в Алушті було дуже вдалим, він швидко
прижився та увійшов до наукового обігу. Його
влучність полягала в тому, що він добре відобра
жає різноманітні аспекти дослідження краю і в
той же час стислий і ємкий.
Десята конференція «TERRA ALUSTIANA»,
проведена 2011 р., відбулася напередодні двох
знаменних дат — 1460річчя заснування ста
родавнього поселення на місці Алушти та 110
річчя заснування самого міста. Через це конфе
ренція викликала неабиякий інтерес серед гро
мадськості Криму та привернула увагу багатьох
науковців, краєзнавців і поважних гостей. На
урочистому її відкритті 7 жовтня 2011 р. з при
вітаннями виступили: Алуштинський міський
голова С.В. Колот, заступник голови Г.І. Огне
ва, генеральний директор Кримської республі
канської установи «Центральний музей Таври
ди» А.В. Малюгін, директор Державного архіву
Автономної республіки Крим О.В. Лобов, зав.
Алуштинським музеєм В.Г. Рудницька.
Тематика доповідей і повідомлень була дуже
різноманітна і торкалася різних аспектів дав
ньої, середньовічної та модерної історії, архео
логії, етнографії, географії, біографістики та
культурного надбання «Алуштинської землі».
На археологічній секції «Стародавній світ — се
редні віки» за два дні було зроблено 15 доповідей,
а саме: С.В. Іванова (Одеса) «Видобуток солі у
Криму та Північному Причорномор’ї (за архео
логічними та історичними даними)», О.І. Вино
градова (Одеса) «Палеотренди розвитку рослин
ності в Причорноморському регіоні в період се
реднього і пізнього голоцену», С.А. Теліженко,
О.Ю. Яниш (Луганськ) «Господарська діяльність
населення Південного узбережжя Криму в епо
ху енеоліту—бронзи (за матеріалами стоянки
Ардич Бурун)», А.В. Корохіна (Київ) «Проб
ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 3 133
леми хронології бондарихинської культури»,
Г.М. Тощев (Запоріжжя) «Кромлехи зі знаками у
Причорномор’ї та Криму», С.Б. Буйських (Київ)
«До проблеми вивчення сіроглиняної кераміки
Північного Причорномор’я», Є.А. Ланг (Сим
ферополь) «Розвиток наукових уявлень стосов
но історичної топографії Ольвійського городи
ща та некрополя у XIX—XX ст.», К.С. Савельє
ва, О.К. Савельєв (Одеса) «Теракотові статуетки
римських воїнів у Північному Причорномор’ї»,
В.В. Вахонеєв, А.С. Синиця (Київ) «Підводні ар
хеологічні дослідження навколо скель Адалари
(Крим) у 2009—2011 рр.», В.Є. Герасимов (Алу
шта) «Дослідження Чорноморської підводно
археологічної експедиції КФ ІА НАНУ в 2007—
2011 рр. на території Алуштинської міськради»,
О.Е. Катюшин (Симферополь) «Ще раз про
візантійськохозарський кондомініум у Таври
ці», В.П. Кирилко (Симферополь) «Будівельна
історія двоапсидного храму Сотери», Н.П. Туро
ва (Ялта) «Печери хребта Іограф біля Ялти (іс
торія вивчення та нові дослідження)», І.Б. Тес
ленко (Алушта) «Історія дослідження та охорони
фортеці Алустон», Г.А. Сичаєва (Симферополь)
«Джерелознавчий аспект у вивченні кримсько
татарської аристократії періоду Кримського
ханства».
Можна сказати, камерна обстановка нада
ла можливість кожному досліднику зробити
ґрунтовну доповідь і детально відповісти на за
питання, а слухачам — вислухати доповіді та
всебічно їх обговорити. Загалом конференція
була навдивовижу гарно організована, і в тому
велика заслуга завідувача Алуштинського му
зею Віри Григорівни Рудницької та його неве
ликого колективу.
Матеріали конференції «TERRA ALUSTIA
NA» будуть видрукувані окремим збірником.
Наступна конференція, яку господарі плану
ють провести за два роки, маємо надію, при
вабить більше археологів і з різних наукових
центрів України та СНД.
С.Б. БУЙСЬКИХ
Історикокраєзнавчий музей м. Винники під
Львовом — один із наймолодших в Україні, він
ровесник нашої незалежності. Музей створе
ний у 1991 р., а постійну експозицію відкрито
в 1994 р. Чимале місце в невеликій (як на сто
личні масштаби), але різноманітній і зі смаком
оформленій експозиції музею займає архео
логічна колекція. У ній представлені яскраві
та здебільшого рідкісні знахідки з території та
околиць цього старовинного українського міс
течка, що охоплюють часи від палеолітичної
доби до давньоруського періоду включно.
Зпоміж них відзначимо, насамперед, зна
хідки культур лінійнострічкової кераміки з
уроч. Лазки, маліцької (уроч. Торговиця), піз
ньотрипільської та лійчастих кубків (г. Жупан,
г. Лисівка, уроч. Діброва), шнурової кераміки
та комарівської, раннього залізного віку (мате
ріали пшеворської, черняхівської та зубриць
ВИННИКИ — НОВИЙ
АРХЕОЛОГІЧНИЙ ОСЕРЕДОК В УКРАЇНІ
кої культур з уроч. Лазки, Лісничівка, Кут), а
також знахідки з ранньослов’янських і давньо
руських пам’яток краю.
Родзинками археологічної експозиції Вин
никівського музею є скарб вишуканих прикрас
пізньогальштатської—ранньолатенської доби
та велика середньовічна антропоморфна стела.
Заслуговує на увагу й графічна реконструкція
за черепом зовнішнього вигляду людини куль
тури лійчастих кубків, виконана антропологом
С. Горбенко.
Напрочуд цікаві також матеріали, що висвіт
люють подальші історичні етапи життя м. Вин
ники та навколишнього краю, приміром, гра
моти та інші документи 14—18 ст., предмети
побуту, декоративноужиткового мистецтва та
культу, стародруки, роботи малярів і різьбя
рів 14 — початку 20 ст., зокрема таких відомих
майстрів як Оленський і Штуфлісер. У роз
|