Григор’єв Геннадій Павлович (1937—2012)
На ранок після 75-річного ювілею 27 січня 2012 р. не стало одного з найвідоміших палеолітознавців Європи і світу, провідного наукового співробітника відділу палеоліту Інституту історії матеріальної культури Російської Академії наук, доктора історичних наук Геннадія Павловича Григор’єва....
Gespeichert in:
| Datum: | 2012 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут археології НАН України
2012
|
| Schriftenreihe: | Археологія |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/70097 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Григор’єв Геннадій Павлович (1937—2012) v/ А.А. Чубур // Археологія. — 2012. — № 4. — С. 141-142. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-70097 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-700972014-10-29T03:01:33Z Григор’єв Геннадій Павлович (1937—2012) Чубур, А.А. Хроніка На ранок після 75-річного ювілею 27 січня 2012 р. не стало одного з найвідоміших палеолітознавців Європи і світу, провідного наукового співробітника відділу палеоліту Інституту історії матеріальної культури Російської Академії наук, доктора історичних наук Геннадія Павловича Григор’єва. 2012 Article Григор’єв Геннадій Павлович (1937—2012) v/ А.А. Чубур // Археологія. — 2012. — № 4. — С. 141-142. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/70097 uk Археологія Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Хроніка Хроніка |
| spellingShingle |
Хроніка Хроніка Чубур, А.А. Григор’єв Геннадій Павлович (1937—2012) Археологія |
| description |
На ранок після 75-річного ювілею 27 січня 2012 р. не стало одного з найвідоміших палеолітознавців Європи і світу, провідного наукового співробітника відділу палеоліту Інституту історії матеріальної культури Російської Академії наук, доктора історичних наук Геннадія Павловича Григор’єва. |
| format |
Article |
| author |
Чубур, А.А. |
| author_facet |
Чубур, А.А. |
| author_sort |
Чубур, А.А. |
| title |
Григор’єв Геннадій Павлович (1937—2012) |
| title_short |
Григор’єв Геннадій Павлович (1937—2012) |
| title_full |
Григор’єв Геннадій Павлович (1937—2012) |
| title_fullStr |
Григор’єв Геннадій Павлович (1937—2012) |
| title_full_unstemmed |
Григор’єв Геннадій Павлович (1937—2012) |
| title_sort |
григор’єв геннадій павлович (1937—2012) |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2012 |
| topic_facet |
Хроніка |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/70097 |
| citation_txt |
Григор’єв Геннадій Павлович (1937—2012) v/ А.А. Чубур // Археологія. — 2012. — № 4. — С. 141-142. — укр. |
| series |
Археологія |
| work_keys_str_mv |
AT čuburaa grigorêvgennadíjpavlovič19372012 |
| first_indexed |
2025-07-05T19:24:44Z |
| last_indexed |
2025-07-05T19:24:44Z |
| _version_ |
1836836176441376768 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 4 141
Сумно розпочався рік 2012 для російської на
уки — низкою смертей тих, без чиїх імен не
можливо говорити про історію радянської та
російської археології другої половини XX —
початку XXI ст. Про одного з цих людей є ба
жання сказати окремо, оскільки і в моїй осо
бистій долі він зіграв чималу роль, відкривши
мені двері в дивовижний світ кам’яного віку.
На ранок після 75річного ювілею 27 січня
2012 р. не стало одного з найвідоміших палео
літознавців Європи і світу, провідного науко
вого співробітника відділу палеоліту Інституту
історії матеріальної культури Російської Ака
демії наук, доктора історичних наук Геннадія
Павловича Григор’єва.
Геннадій Павлович народився 26 січня
1937 р. в Ленінграді в сім’ї службовців. Його
батько загинув 1941 р. на фронті, куди пішов
добровольцем.
У 1955 р. Г.П. Григор’єв вступив на історич
ний факультет Ленінградського державного
університету, який успішно закінчив 1960 р.
Ще студентом він працював у Костьонківській
експедиції під керівництвом Олександра Ми
колайовича Рогачова, одним з перших учнів
якого і став. Головним (проте не єдиним) на
прямом роботи Геннадія Павловича став від тої
пори аналіз типології та технології палеолітич
них кам’яних індустрій світу.
Від 1962 до 1965 р. Г.П. Григор’єв навчався
в денній аспірантурі Ленінградського відділен
ня Інституту археології АН СРСР (ЛВІА, нині
Інститут історії матеріальної культури РАН),
а в 1965 р. захистив кандидатську дисертацію
«Начало верхнего палеолита и происхождение
Homo Sapiens», яка побачила світ 1968 р. у ви
гляді монографії. Одночасно став науковим
співробітником ЛВІА.
У своїй праці дослідник, зокрема, відсто ю
вав точку зору на походження оріньякської ін
дустрії Франції від індустрії Ла Кіна – місцево
го варіанту мустьє. Розглянув він і феномен,
який назвав «віллендорфськокостьонківською
єд ніс тю» (нині ми частіше вживаємо термін
«східний граветт»). На основі аналізу верхньо
палеолітичних жител і структури поселень
ГРИГОР’ЄВ ГЕННАДІЙ ПАВЛОВИЧ
(26.01.1937 — 27.01.2012)
Г.П. Григор’єв також дійшов висновку, що пер
винним соціальним осередком за верхнього
палеоліту вже була парна сім’я, а община скла
далася з 5—20 таких сімей.
Розвиваючи власну концепцію, вчений вва
жав, що повноцінний верхній палеоліт – це май
же виключно європейське явище (точніше – ха
рактерне для Європи та Передньої Азії). А для
іншої азійської території потрібно говорити
про постмустьєрські, а не верхньопалеолітичні
індустрії.
Докторську дисертацію «Палеолит Афри
ки» Г.П. Григор’єв захистив у 1980 р. Моногра
фія вийшла ще до захисту, 1977 р., у першому
томі багатотомного фундаментального видан
ня «Палеолит мира» за редакцією професора
П.Й. Борисковського. І тепер це найзначніша
узагальнююча праця з доісторичного періоду
Африканського континенту, видрукована ро
сійською мовою.
Довгий час вчений був одним з небагатьох
палеолітознавців Росії, який особисто побував
на опорних еталонних пам’ятках стародавньо
ISSN 0235-3490. Археологія, 2012, № 4 142
го кам’яного віку Європи, Африки, Америки та
ознайомився з колекціями: Віллендорф (верх
ній палеоліт, Австрія), Брассемпуй (верхній
палеоліт, Франція), Дольні Вестоніце, Павлів
(верхній палеоліт, Чехія), КонсоГардула (ран
ній палеоліт, ашель, Ефіопія), Боксгроу (ран
ній палеоліт, ашель, Великобританія), Блекс
дроу (фінальний палеоліт, США), Талтенте
(ранній палеоліт — мустьє та верхній палеоліт,
Італія), Мальгерту (ранній палеоліт — мустьє
та верхній палеоліт, Бельгія).
Окремо слід сказати про досвід польових до
сліджень Г.П. Григор’єва. До 1960 р., крім зга
дуваної вже Костьонківської експедиції, він
працював у Кам’янобалківській НДІ та Музеї
антропології Московського державного універ
ситету ім. М.В. Ломоносова під керівниц твом
М.Д. Гвоздовер. У 1962 р. вчений брав участь у
розкопках стоянки Юдиново (Брянська обл.)
під керівництвом В.Д. Будька; 1963—1964 рр.
вивчав неоліт середньої Волги у Марійській ар
хеологічній експедиції, провадив археологічну
розвідку. У 1965 р. Геннадій Павлович працю
вав в експедиції М.П. Грязнова на Єнісеї, брав
участь у розкопках могильника раннього заліз
ного віку; у 1966 р. досліджував Єреванську пе
черу (ранній палеоліт, мустьє), 1970 р. — Талгар
ську печеру (ранній палеоліт) у Закавказзі.
Разом з М.Д. Гвоздовер вчений поновив у
1971 р. дослідження Авдєєвської стоянки під
Курськом. «Авдєєвську польову школу» про
йшли в різний час такі археологи та антропо
логи як С.Н. Алексеєв, С.Б. Боруцька, А.П. Бу
жилова, Є.В. Булочнікова, К.Н. Гаврилов,
Г.Г. Сорокіна, О. Соффер, Г.Ю. Стародубцев,
автор цих рядків та інші.
На основі власного польового досвіду
Г.П. Григор’єв підготував низку методичних
праць з дослідження пам’яток зі складним
культурним шаром.
У сфері інтересів вченого були також проб
леми становлення образотворчого мистецтва,
зокрема вивчення «палеолітичних венер». Ба
гато років він викладав курс історії мистецтва в
СанктПетербурзькому державному універси
теті. Був учасником багатьох російських і між
народних наукових симпозіумів.
Геннадій Павлович лишиться у серцях дру
зів, колег і учнів як видатний вчений, без пере
більшення, зі світовим ім’ям.
А.А. ЧУБУР
|