Структурно-сегментна модель ринку продовольчих споживчих ресурсів
Gespeichert in:
| Datum: | 2009 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2009
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/7018 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Структурно-сегментна модель ринку продовольчих споживчих ресурсів / І.О. Шаповалова // Культура народов Причерноморья. — 2009. — № 162. — С. 71-75. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-7018 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-70182010-03-23T12:02:53Z Структурно-сегментна модель ринку продовольчих споживчих ресурсів Шаповалова, І.О. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 2009 Article Структурно-сегментна модель ринку продовольчих споживчих ресурсів / І.О. Шаповалова // Культура народов Причерноморья. — 2009. — № 162. — С. 71-75. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/7018 uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| spellingShingle |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Шаповалова, І.О. Структурно-сегментна модель ринку продовольчих споживчих ресурсів |
| format |
Article |
| author |
Шаповалова, І.О. |
| author_facet |
Шаповалова, І.О. |
| author_sort |
Шаповалова, І.О. |
| title |
Структурно-сегментна модель ринку продовольчих споживчих ресурсів |
| title_short |
Структурно-сегментна модель ринку продовольчих споживчих ресурсів |
| title_full |
Структурно-сегментна модель ринку продовольчих споживчих ресурсів |
| title_fullStr |
Структурно-сегментна модель ринку продовольчих споживчих ресурсів |
| title_full_unstemmed |
Структурно-сегментна модель ринку продовольчих споживчих ресурсів |
| title_sort |
структурно-сегментна модель ринку продовольчих споживчих ресурсів |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/7018 |
| citation_txt |
Структурно-сегментна модель ринку продовольчих споживчих ресурсів / І.О. Шаповалова // Культура народов Причерноморья. — 2009. — № 162. — С. 71-75. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT šapovalovaío strukturnosegmentnamodelʹrinkuprodovolʹčihspoživčihresursív |
| first_indexed |
2025-07-02T09:49:33Z |
| last_indexed |
2025-07-02T09:49:33Z |
| _version_ |
1836528197741576192 |
| fulltext |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
71
Шаповалова І.О.
СТРУКТУРНО-СЕГМЕНТНА МОДЕЛЬ РИНКУ ПРОДОВОЛЬЧИХ
СПОЖИВЧИХ РЕСУРСІВ
Дослідження проблем формування і розвитку ринку продовольчих споживчих ресурсів вимагають ви-
значення концептуальних основ та особливостей його функціонування на сучасному етапі.
Сучасний ринок – багатопланове явище зі складною структурою, яка має встановлену внутрішню стру-
ктуру, а також ієрархію окремих елементів [3, с.14]. Тому в основу його має бути покладений системний пі-
дхід.
Ринки диференціюються насамперед за ознакою споживчого призначення [4]. За цією ознакою виділя-
ють наступні типи ринків: ринок товарів виробничого призначення, ринок товарів споживчого призначення
(об’єднує субринки продовольчих і непродовольчих товарів) та ринок послуг.
Місце ринку продовольчих споживчих ресурсів у структурі товарного ринку представлено на рис.1.
Рис. 1. Структура товарного ринку та визначення місця ринку продовольчих споживчих ресурсів
Ринок продовольчих споживчих ресурсів покликаний задовольнити потреби населення у високоцінних
продуктах харчування, напоях та сировинних ресурсах для деяких галузей господарства. Його функціону-
вання повинне сприяти надходженню у державний бюджет податків у національній та іноземній валюті [5].
Насичення внутришнього ринку необхідними продовольчими товарами можливе шляхом розвитку власно-
го виробництва та шляхом завезення цих товарів із-за кордону. Україна має значний потенціал продоволь-
чого виробництва, що вимагає освоєння. У той же час слід використовувати можливості міжнародного роз-
поділу праці, тобто імпорт та експорт продовольчих товарів.
Втім, на нашу думку, основним напрямком формування ринку продовольчих споживчих товарів має
стати ефективний розвиток власного виробництва.
Рівень споживання продовольчих продуктів є одним з основних показників економічного і соціального
розвитку країни. Вищій рівень споживання продовольства свідчить про більш повне задоволення первин-
них потреб населення.
В залежності від виду продовольчих споживчих ресурсів вони можуть бути об’єктом купівлі-продажу
на регіональних, загальнодержавних та міжнародних ринках, що обумовлюється можливостями транспор-
тування, термінами і умовами зберігання [5], а головне, попитом на конкретний вид продукції.
Ринок продуктів є неоднорідним, його кон’юнктура значно відрізняється за окремими населеними пун-
ктами, районами та областями [6]. Споживання (попит) продовольчих ресурсів визначається щільністю на-
селення, рівнем грошових доходів на душу населення та цінами продуктів.
Головним резервом насичення внутрішнього ринку продуктами та розширення їх експорту є покра-
щення використання наявних сільськогосподарських ресурсів та біокліматичного потенціалу України за ра-
хунок впровадження інтенсивних ресурсозберігаючих технологій, поглиблення спеціалізації виробництва,
удосконалення розміщення культур, покращення природно-сортового складу насаджень, породного складу
тварин, розширення переробки та зберігання продукції в місцях її виробництва, а також структурної пере-
будови виробництва та ресурсоекономний, особливо енергоекономний тип відтворення [6]. Ми вважаємо,
що у перспективі слід надавати перевагу тим технологіям, які забезпечують енерго- та ресурсозбереження,
скорочують втрати продукції та витрати живої праці, запобігають забрудненню оточуючого середовища,
підвищують родючість грунтів та дозволяють відновлювати природні ресурси.
Виходячи з наведеної схеми, завдання дослідження особливостей ринку продовольчих споживчих ре-
сурсів вимагає розгляду особливостей трьох основних складових ланок більшості продовольчих ланцюгів:
1. Використання та видобуток природних ресурсів. Важливим у використанні природних ресурсів є їх
роль початкової або проміжної ланки у довгому ланцюгу, який пов’язує природу і продукцію, що поступи-
ла до споживача. Для останнього все одно скільки використовується природних ресурсів, головне – обсяги і
якість продукції, що надійшла до нього.
2. Сільськогосподарське виробництво. Перед аграрним сектором сьогодні гостро постає завдання прис-
корення розвитку, збільшення темпів росту сільськогосподарського виробництва з метою покращення
Ринок продовольчих споживчих ресурсів
Ринки сировини
Товарний ринок
Ринок послуг Ринок продуктів
Ринок товарів виробничого
призначення
Ринок товарів споживчого при-
значення
Ринки продуктів харчу-
вання та напоїв
Ринки непродовольчих
товарів
Ринки сільськогоспо-
дарської продукції
Ринки промислової
продукції
Шаповалова І.О.
СТРУКТУРНО-СЕГМЕНТНА МОДЕЛЬ РИНКУ ПРОДОВОЛЬЧИХ СПОЖИВЧИХ РЕСУРСІВ
72
продовольчого постачання. Мова йде не лише і не стільки про кількість, скільки про якість та цінову досту-
пність продовольства.
3. Харчова промисловість. Харчова промисловість України є пріоритетною галуззю економіки і покли-
кана забезпечити потреби населення у продовольстві за науково обґрунтованими нормами [7]. Ефективність
діяльності підприємств харчової промисловості насамперед визначається станом її сировинної бази, тобто
розвитком сільського господарства та станом використання природних ресурсів.
В роботах відомих західних та вітчизняних економістів спостерігається багатоваріантний підхід до ви-
користання поняття „ринок продовольчих споживчих ресурсів”. Використання цього словосполучення, з
нашої точки зору, можливе коли мова йде про систему економічних відносин між виробниками, спожива-
чами і посередниками у сфері обігу з приводу організації та здійснення операцій купівлі-продажу природ-
них ресурсів, продуктів їх видобутку та переробки, сільськогосподарської продукції та продуктів її переро-
бки (продуктів харчування).
В міжнародній торгівлі ринки продовольства займаються торгівлею продукцією землеробства, тварин-
ництва, лісового господарства, рибництва і морського промислу, а також отриманими на їх основі напівфа-
брикатами і певними готовими товарами.
Основні позиції на світовому ринку продовольства займають зернові і продукти їх переробки, олієна-
сіння, рослинні олії, жири, шроти, овочі і фрукти, м’ясо і м’ясопродукти, молочні продукти, кава, какао,
чай, цукор, риба та морепродукти.
В останні роки спостерігається ярко виражена тенденція до більш швидкого росту торгівлі продовольс-
твом, готовим до споживання.
Г.О. Пухтаєвич використовує для аналізу національної економіки наступні фундаментальні терміни
класифікації макроекономічних ринків:
товарний;
ресурсний (ринок праці);
фінансовий [8, с.9, с.14-15].
При цьому товарний ринок змінює своє економічне наповнення і природно систему економічних відно-
син продавця і покупця. На товарному ринку, свідчить автор, формуються сукупний попит і сукупна пропо-
зиція товарів і послуг. Всі товари й послуги розглядаються як:
засоби виробництва (інвестиційні товари), попит і пропозицію яких формують підприємства;
споживчі товари і послуги, попит на які формують домашні господарства, а пропозицію – підприємства
або держава (у вигляді послуг бюджетних організацій та установ);
товари і послуги у вигляді державного замовлення, попит на які формує держава, а пропозицію – підп-
риємства.
Всі товари й послуги на товарному ринку виступають як сукупний товар, тому зникає поняття ціни ко-
жного окремого товару або послуги.
Група авторів під редакцією І.В. Сороки формулює споживчий ринок як структуру відносин, за якої
попит на споживчі товари покривається пропозицією за ціни, що вигідна і постачальникам, і покупцям [2,
с.17, с.267]. Вихідні положення відносно правил і особливостей функціонування споживчого ринку автори
виклали у системі аксіом:
1. Призначення споживчого ринку полягає в максимальному задоволенні ним потреб людей.
2. Ринок предметів споживання диференційований залежно від рівня платоспроможності населення;
3. Потреби населення у предметах споживання підлягають постійному розвитку під впливом процесу
виробництва.
4. Потреби населення у предметах споживання повинні аналізуватися комплексно.
5. Предмети споживання різного призначення нерозмірні з загальною корисністю або споживчою зна-
чущістю, а значить, і не взаємозамінні.
6. Потреба в найменуванні предметів споживання повинна бути кількісно виражена.
7. Маркетинговий аналіз передбачає кількісний розгляд обсягу поставок на ринок предметів споживан-
ня різного значення.
8. Усі предмети споживання в цілому повинні бути доступними для представників відповідних плато-
спроможних груп.
9. Потреба населення в різних предметах споживання, яка виражена кількісно, повинна бути сумірна з
кількістю даного виду споживчого товару, який надходить на ринок від виробників.
Такий системний набір правил та особливостей забезпечить цілісність моделі ринку споживчих ресур-
сів і забезпечить збалансовані внутрішні зв’язки.
Такі погляди знаходять своє логічне завершення у положенні про те, що ринок продовольчих спожив-
чих ресурсів поєднує, з одного боку, категорії, що відображають об’єктивні процеси, властивості „ринку” в
загальному значенні цього поняття, а з іншого – чіткі специфічні особливості притаманні лише цьому типу
ринку, які потребують закономірного дослідження з метою пізнання суті цієї системи.
Структурно-сегментна модель ринку продовольчих споживчих ресурсів може виглядати наступним чи-
ном (рис.2).
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
73
Рис. 2. Структурно-сегментна модель формування ринку продовольчих споживчих ресурсів
Приведену модель можна доповнити думкою А. Шумейко, що скорочення та подорожчання ресурсів
виробництва викликає необхідність підвищити ефективність їх використання, насамперед, за рахунок удо-
сконалення розміщення виробництва продукції [9]. Окрім задоволення платоспроможного попиту населен-
ня на продукти, раціональне розміщення виробництва продукції буде сприяти прискоренню темпів росту
продуктивності праці, збільшенню маси прибутку на капітал.
Використання функціонального підходу до дослідження структури ринку продовольчих споживчих ре-
сурсів дозволяє виділити місце і роль кожного з суб’єктів ринку. Суб’єктів ринку продовольчих споживчих
ресурсів можна поділити на наступні групи:
1. Підприємства-виробники засобів виробництва та матеріально-технічних ресурсів.
2. Сільськогосподарські виробники, видобувачі природних ресурсів, імпортери ресурсів, сировини та
продовольства, які є партнерами або конкурентами вітчизняних підприємств.
3. Переробні підприємства, що являють собою кінцеву виробничу ланку процесу відтворення.
4. Підприємства, що надають технологічні послуги (технічне сервісне обслуговування, матеріально-
технічне постачання).
5. Сукупність підприємств і установ, які формують інфраструктуру ринку (заготівля, транспортування,
торгівля, фінансово-кредитні установи, інформація тощо).
6. Споживачі (особисте споживання, громадське харчування тощо) [10, с.32].
Висловлені характеристики і особливості продовольчих споживчих ресурсів у всій повноті стосується
однієї зі його важливіших складових – ринку мінеральних вод. Втім, ринок мінеральних вод має свої спе-
цифічні особливості, які потребують особливої уваги.
Україна справедливо може вважати природні мінеральні води справжнім багатством. Але це багатство
вимагає господарського відношення щодо його використання, збереження і примноження.
Слід зауважити, що порівняно з іншими європейськими державами Україна найменше забезпечена во-
дою. Більшість річок непридатні або малопридатні для судноплавства і практично не мають економічно ак-
тивного гідропотенціалу. З огляду на це слід звернути увагу насамперед на можливості країни щодо питної
води, адже Україна є однією з провідних європейських держав з видобутку, розливу та реалізації мінераль-
них вод.
Мінеральна вода – це питна вода зі змістом у ній мікроелементів та мінеральних солей. Властивості мі-
неральних вод дозволяють лікувати деякі хвороби, підтримувати здоров’я організму. На поверхню землі
мінеральні води виходять у вигляді природних мінеральних джерел або виводяться з надр за допомогою
бурових свердловин, глибина яких досягає двох та більше кілометрів. Назву мінеральним водам дають за
основними компонентами іонного складу, незалежно від їхнього абсолютного вмісту.
Сьогодні відомі тисячі джерел мінеральних вод. На місці багатьох з таких джерел розташовані сучасні
санаторії і курорти, де мінеральні води використовуються для пиття, ванн, зрошень і інгаляцій. До числа
найбільш відомих в Європі санаторіїв можна віднести: Боржомі (Грузія), Миргород, Трускавець (Україна),
Єсентуки (Росія), Бат (Великобританія), Бад-Вильдунген, Бад-Киссенген, Баден-Баден (Німеччина), Бад-
Ишль (Австрія), Карлови-Вари (Чехія), Вштель, Віші (Франція), Моптекатшш-Терме (Італія), Саратога
Спринті, Хот-Спрингс (США) і багато інших.
Базові умови ринку продовольчих споживчих ресурсів Особливі умови ринку продовольчих споживчих ресурсів
Попит Пропозиція
1. Сезонність виробництва
2. Маркетингові дослі-
дження
3. Тип закупок
4. Наявність замінників
5. Цінова еластичність
6. Темпи росту
7. Демографічні тенденції
1. Правова система
2. Організаційно-ділові від-
носини
3. Терміни використання
ресурсу
4. Собівартість одиниці
продукції
5. Сировина і технології
6. Рівень протекціонізму
7. Науково-технічні тенден-
ції
1. Державне регулювання
2. Законодавство з природно-екологічних питань
3. Державне замовлення
4. Структура галузей національної економіки
5. Наукомісткість продукції
6. Природно-кліматичні умови
7. Територіальне розміщення корисних копалин та інших
природних ресурсів (мінеральні води)
8. Рівень дефіцитності ресурсів
9. Доступність ресурсів (ціни і витрати на придбання)
Структура ринку продовольчих споживчих ресурсів
Продовольчі продукти Сільськогосподарська сировина і продукти
готові до споживання
Природні ресурси (вода)
Господарські зв’язки
Рух сукупного суспільного продукту
Ринкова економіка (конкуренція)
Шаповалова І.О.
СТРУКТУРНО-СЕГМЕНТНА МОДЕЛЬ РИНКУ ПРОДОВОЛЬЧИХ СПОЖИВЧИХ РЕСУРСІВ
74
Слід очікувати, що із зростанням доходів населення зростатиме і попит на високоякісну екологічно чи-
сту продукцію, у тому числі – природні мінеральні води. Ще одним чинником, що неминуче приведе до
збільшення споживання мінеральних вод є низька якість питної води у містах, яка призводить до загострен-
ня кишково-шлункових захворювань. Недарма такі небезпечні хвороби, як гастрит та виразка називають
„соціальними”, такими що притаманні низькорозвинутим країнам, які не в змозі забезпечити населення які-
сною водою. Таким чином, ще одним важливим аспектом, що визначає зростання попиту на мінеральні во-
ди є охорона здоров’я.
В Україні розлив природних мінеральних вод насамперед пов’язується з Карпатським регіоном, який,
окрім того, має розвинуте курортне та туристичне господарство.
Незважаючи на високе народногосподарське, рекреаційне та іміджеві значення Водний кодекс України
відносить лікувальні мінеральні води до водних об’єктів місцевого значення [11]. Місця їх використання
встановлюються відповідними Радами народних депутатів. Тому економічні, екологічні та соціальні питан-
ня використання мінеральних вод мають чітко виражений регіональний контекст.
Слідуючи логіці дійсного стану національного водного багатства необхідно, щоб надзвичайно важли-
вим завданням регіональної економічної політики стало збереження наявного потенціалу природних міне-
ральних вод України та їх популяризація.
Завданням регулювання є забезпечення збереження науково обґрунтованого, раціонального викорис-
тання природних вод для потреб населення, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, за-
смічення та вичерпання, поліпшення стану водних об’єктів, а також охорони прав підприємств, установ, ор-
ганізацій і громадян на водокористування.
З цією метою необхідно прикласти зусиль у напрямку:
розроблення концепції формування і розвитку ринку природних споживчих ресурсів, зокрема природ-
них мінеральних вод, Карпатського регіону;
створення регіональної та міжрегіональної систем екологічного аудиту;
посилення позицій вітчизняних виробників пляшкової натуральної мінеральної води на європейському
ринку;
інформаційне забезпечення, популяризація карпатських курортів;
нарощування виробничої бази підприємств з видобутку та розливу води шляхом впровадження нових
технологій, пошук і відкриття нових джерел.
У загальному вигляді структура досліджуваного продовольчого ринку (на прикладі ринку мінеральних
вод) може бути представлена наступним чином:
за територією – загальнодержавний та регіональні ринки;
місцеве виробництво та доставка з центрів виробництва;
спеціалізація – питна лікувальна та столова мінеральна вода;
тип продукту – фасований (розлитий у пляшки), стандартизований за споживчими властивостями;
кінцеве користування – продукт споживчого призначення;
організаційна структура – оптовий фірмовий ринок;
кон’юнктура ринку – достатнє виробництво і споживання продуктів на душу населення;
термін використання – ринок продуктів одноразового використання і довгострокового зберігання;
тип споживача – масовий (дешевої продукції), індивідуальний (дорогої продукції);
характер взаємовідносин з іншими учасниками ринку – конкурентний;
рівень доходів і характер їх розподілу – низький рівень, велика диференціація доходів;
поведінка покупця – інтуїтивно-вибіркова.
Особливості ринкової інфраструктури зводяться до дворівневої системи розподілу:
створення і підтримка у регіонах оптових накопичувачів роздрібної торгівлі, що забезпечують безпере-
рвність товаропотоків і концентрують товарну масу (за кількістю, номенклатурі, асортиментом);
наявність в регіонах достатньо розгалуженої мережі суб’єктів роздрібної торгівлі з мінімумом товарних
запасів, що забезпечує їх своєчасну реалізацію [1].
Для досліджуваного ринку мінеральної води традиційний продовольчий ланцюг короткий і представ-
лений наступними рівнями:
перший – підприємства, що видобувають та розливають мінеральні води для домашнього використан-
ня;
другий – оптові структури, які перевозять великі партії товару, здійснюють функції зберігання і розпо-
ділу;
третій – роздрібні підприємства, що здійснюють безпосередній збут споживачам.
Перевагами таких коротких ланцюгів є: невеликий обсяг постачання для роздрібних структур; зжаті те-
рміни; висока якість; швидка обіговість грошей; спрощення продуктових операцій з постачання і реалізації.
Конкурентне середовище продовольчих ринків визначається:
продуктовими межами ринку;
складом суб’єктів товарного ринку (продавців і покупців);
особливостями сегменту товарного ринку;
географічними межами товарного ринку;
загальним обсягом товарного ресурсу на ринку;
структурою товарного ринку;
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
75
ступенем концентрації товарів на ринку;
частками поставок товарів окремими постачальниками у загальному обсязі товарного ресурсу ринку;
адміністративними та іншими бар’єрами входу (виходу) на товарний ринок потенційних конкурентів,
складність їх подолання;
відкритістю товарного ринку для міжнародної та міжрегіональної торгівлі [1].
Проблеми ринку продовольчих споживчих ресурсів, зокрема – водних, також мають свій особливий ха-
рактер:
недосконала конкуренція. На багатьох ринках через низку причин конкуренція не спрацьовує, що ви-
кликає необхідність державного регулювання;
порушення конкурентного законодавства;
дії влади у відповідь на ситуацію спрямовані на усунення наслідків замість превентивних дій;
посередники які скуповують продукти у населення (м’ясо), а потім монополізують його продаж в окре-
мих регіонах;
монополізація торгівлі великими торговельними мережами, які диктують умови як споживачам, так і
постачальникам, нав’язують цінову політику та встановлюють власні умови реалізації товарів для ви-
робників часто порушуючи законодавство;
свавілля монополій без адекватного регулювання владою, що шкодить споживачу;
порушення звичних режимів торгівлі втручанням влади;
контрабанда.
Джерела та література
1. Бруснева И.М. Мониторинг, анализ и прогнозирование регионального продовольственного рынка:
Дис... канд. экон. наук: 08.00.13. – Ставрополь: Ставропольский государственный аграрный універси-
тет, 2005. – 172 с.
2. Інфраструктура товарного ринку: Навч. посібник / [Під ред. д-ра екон. наук, проф. І.В. Сороки] – К.:
НМЦВО МОіН України, НВФ „Студцентр”, 2002. – 608 с.
3. Маркетинговые исследования потребительского рынка / [В. Анурин, И. Муромкина, Е. Євтушенко] –
СПб.: Питер, 2004. – 270 с.
4. Белявский И. Статистика товарного рынка: оценки рыночной конъюнктуры // Вопросы статистики. –
1997. – №4. – С.21.
5. Борщевский П., Стисишен Н. Рыбный рынок Украины: проблемы и перспективы развития // Экономика
Украины. – 1996. – №3. – С.49-58.
6. Шумейко А. Рынок продуктов садоводства Украины // Экономика Украины. – 1995. – №1. – С. 53-57.
7. Слюсарь В. Интенсификация производства в пищевой промышленности Украины // Экономика Украи-
ны. – 1996. – №2. – С. 57-64.
8. Пухтаєвич Г.О. Аналіз національної економіки/ Пухтаєвич Г.О.: [Навч. посіб.] – К.: КНЕУ, 2005. – 254
с.
9. Шумейко А. Рынок продуктов садоводства Украины // Экономика Украины. – 1995. – №1. – С. 53-57.
10. Соловйов І.О. Агромаркетинг: системна методологія, реалізація концепції: Монографія. – Херсон: Ол-
ди-плюс, 2008. – 344 с.
11. Кодекс водний № 213/95-ВР від 06.06.95.
|