Ландшафтно-геохімічні основи екологічного аудиту територій (на прикладі Карпат і Поділля)
Збережено в:
| Дата: | 2009 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2009
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/7089 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Ландшафтно-геохімічні основи екологічного аудиту територій (на прикладі Карпат і Поділля) / Л.В. Міщенко // Культура народов Причерноморья. — 2009. — № 164. — С. 162-168. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-7089 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-70892010-03-24T12:01:43Z Ландшафтно-геохімічні основи екологічного аудиту територій (на прикладі Карпат і Поділля) Міщенко, Л.В. Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ 2009 Article Ландшафтно-геохімічні основи екологічного аудиту територій (на прикладі Карпат і Поділля) / Л.В. Міщенко // Культура народов Причерноморья. — 2009. — № 164. — С. 162-168. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/7089 550.4: 502.15.+ 502.171 uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| spellingShingle |
Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ Міщенко, Л.В. Ландшафтно-геохімічні основи екологічного аудиту територій (на прикладі Карпат і Поділля) |
| format |
Article |
| author |
Міщенко, Л.В. |
| author_facet |
Міщенко, Л.В. |
| author_sort |
Міщенко, Л.В. |
| title |
Ландшафтно-геохімічні основи екологічного аудиту територій (на прикладі Карпат і Поділля) |
| title_short |
Ландшафтно-геохімічні основи екологічного аудиту територій (на прикладі Карпат і Поділля) |
| title_full |
Ландшафтно-геохімічні основи екологічного аудиту територій (на прикладі Карпат і Поділля) |
| title_fullStr |
Ландшафтно-геохімічні основи екологічного аудиту територій (на прикладі Карпат і Поділля) |
| title_full_unstemmed |
Ландшафтно-геохімічні основи екологічного аудиту територій (на прикладі Карпат і Поділля) |
| title_sort |
ландшафтно-геохімічні основи екологічного аудиту територій (на прикладі карпат і поділля) |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/7089 |
| citation_txt |
Ландшафтно-геохімічні основи екологічного аудиту територій (на прикладі Карпат і Поділля) / Л.В. Міщенко // Культура народов Причерноморья. — 2009. — № 164. — С. 162-168. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT míŝenkolv landšaftnogeohímíčníosnoviekologíčnogoaudituteritoríjnaprikladíkarpatípodíllâ |
| first_indexed |
2025-07-02T09:52:21Z |
| last_indexed |
2025-07-02T09:52:21Z |
| _version_ |
1836528374471720960 |
| fulltext |
Дронова О.Л.
НЕБЕЗПЕКИ І РИЗИКИ В ОЦІНЮВАННІ ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ ГЕОСИСТЕМИ
162
Джерела та література
1. Боков В.А., Лущик А.В. Основы экологической безопасности: Учебное пособие. – Симферополь:
СОНАТ, 1998. – 224 с.
2. Быков А, Мурзин Н., Проблемы анализа безопасности человека, общества и природы. – СПб.: Наука,
1997. – 247 с.
3. Ваганов П.А., Ман-Сунг Им. Экологические риски. Учеб. пособие. Изд-е 2-е. – СПб.: Изд-во М.:
МППА БИМПА. 2007. – С.288.
4. Данилов-Данилян В.И. Залиханов М.Ч. Лосев К.С. Экологическая безопасность. Общие принципы и
российский аспект. Изд. 2-е, доработанное. – С.-Петерб. ун-та, 2001. – 152 с.
5. Качинський А.Б. Екологічна безпека України: системний аналіз перспектив покращення. – К.: НІСД,
2001. – 312 с.
6. Лисиченко Г.В., Забулонов Ю.Л., Хміль Г.А. Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз,
оцінка, управління. – К.: «Наукова думка», 2008 – 544 с.
7. Національна доповідь про стан техногенної та природної безпеки в Україні у 2008 році. Київ – 2008 р.
http://www.mns.gov.ua/annual_report/2009/7_1_2008.pdf
8. Петлін В.М. Ландшафтознавчі підходи до аналізу та вирішення проблем виникнення екологічних кон-
фліктів, криз і катастроф. // Український географічний журнал. – 2008, № 1 – С. 30-35.
9. Сочава В.Б. Введение в учение о геосистемах. Новосибирск, 1978. – 319 с.
10. Україна: основні тенденції взаємодії суспільства і природи у ХХ ст. (географічний аспект) / За ред.
Л.Г.Руденка. – К.:Академперіодика, 2005. – 320 с.
11. Хоружая Т.А. Оценка экологической опасности. – М: Книгасервис, 2002. – 208 с.
12. Kolluru R.V. Health Risk Assessment: Principles and Practices // Risk Assessment and Management
Handbook. For Environmental, Health, and Safety Professionals. New York, 1996. – Р. 123–151.
13. Hakanson L. An ecological risk index for aquatic pollution control – a sedimentaological approach. Water Res.
1980. – V. 14. – P. 975-1001.
Міщенко Л.В. УДК 550.4: 502.15.+ 502.171
ЛАНДШАФТНО-ГЕОХІМІЧНІ ОСНОВИ ЕКОЛОГІЧНОГО АУДИТУ
ТЕРИТОРІЙ (НА ПРИКЛАДІ КАРПАТ І ПОДІЛЛЯ)
Актуальність теми. Сучасний стан довкілля є глобально зміненим. Від природних територіальних
комплексів – ландшафтів – відбувається перехід до природно-антропогенних геосистем (ПАГС) або геоеко-
логічних структур шляхом геохімічних змін. Тому ландшафтно-геохімічна оцінка територій або екологіч-
ний аудит є важливим засобом збереження стійкої рівноваги у системі Природа – Господарство – Людина.
Кожна ПАГС по-своєму реагує на техногенний вплив, тому є необхідність розробити геоекологічні оцінки
території на усіх ієрархічних рівнях – від держави в цілому, її регіонів, адміністративних областей, районів,
населених пунктів до окремих техногенних об’єктів.
Вперше про це було наголошено в 1995 році у статті Л.Л. Малишевої, П.Г. Шищенка, В.Г. Потапенка
[14], які розробили геоекологічне районування України з виділенням на національному рівні 4-х округів, 16
регіонів і 56 районів. Більш детальне геоекологічне районування регіонального, локального та об’єктового
рівнів поки що відсутнє, хоча геоекологічний напрямок в геохімії ландшафтів розвивається вже більше 40
років (А.И. Перельман, Б.Б. Полынов, И.А. Авессаломова, В.А. Алексеенко, І.М. Волошин, В.М. Гуцуляк,
М.А. Глазовская, Н.Ф. Глазовський, М.Д. Гродзинський, В.В. Добровольский, Л. Кабата-Пендиас, А.Л. Ко-
валевський, Т.В. Бобра, К.И. Лукашев, В.К. Лукашев, Л.Л. Малишева, Б.Ф. Міцкевич, Ю.Е. Сает, Ю.Г. Тю-
тюнник та багато інших). Тому актуальним є подальший розвиток геоекологічного районування на більш
детальних ієрархічних рівнях, що можливе лише методами екологічного аудиту територій [1, 3, 7, 22, 24-
27].
Екологічний аудит є самостійний напрямок екологічних оцінок. Незважаючи на значний досвід еколого-
аудиторської діяльності, офіційне визначення, згідно міжнародних (ISO 14 000) і державних (ДСТУ ISO
14 010 – 97) стандартів, має тільки аудит на рівнях: державних установ, галузі, конкретної екологічної про-
блеми, підприємства, території (регіону, місцевості). Із цього переліку екологічний аудит території поки що
не має ні науково-теоретичного, ні методичного забезпечення. Тому потрібно заповнити цей пробіл, що ми
і пропонуємо, на прикладі Західного регіону України [9, 10, 11].
Із історії досліджень. За останні 15-20 років розроблялось багато методів оцінки сучасної екологічної
ситуації: 1) еколого-геологічний; 2) геоекологічний; 3) еколого-ландшафтний; 4) еколого-геохімічний; 5)
конструктивно-техноекологічний.
Першими екологічну оцінку геоекологічного середовища почали інженерні геологи, гідрогеологи і ге-
ологи, які запропонували спеціальний термін «екологічна геологія». В Україні еколого-геологічний напря-
мок успішно розвивають О.М. Адаменко, Г.І. Рудько [4], Є.О. Яковлєв, В.А. Боков, А.В.Лущик [6], Е.Д. Ку-
зьменко, Я.С. Коробейнікова, Л.Є. Шкіца та багато інших.
Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ
163
Геоекологічний напрямок розвивають в основному географи М.В. Багров [5] і геоморфологи – І.П. Ко-
вальчук [13], В.В. Стецюк, В.П. Палієнко, Б.О. Вахрушев [20], М. М. Приходько, Р.О. Спиця, І.Г. Черваньов
[5] та багато інших.
Еколого-ландшафтний напрямок пов’язаний з розвитком ландшафтознавства (А.Г. Исаченко, Н.А. Со-
лнцев, Ю.Г. Симонов, В.Б. Сочава, Ф.Н. Мильков, Г.П. Міллер, В.М. Петлін, А.В. Мельник, І.М. Волошин,
О.М. Маринич, В.М. Пащенко, П.Г. Шищенко, Г.І. Денисик) і визначає сучасну екологічну ситуацію на ос-
нові ландшафтного аналізу і тих трансформаційних змін, які зазнають природно-територіальні комплекси
під впливом людської діяльності [12, 16, 23].
Еколого-геохімічний напрямок має свої глибокі корні в роботах В.В. Докучаева, Б.Б. Полынова, А.И.
Перельмана, Ю.Е. Саета та ін. В Україні значний внесок у розвиток ландшафтної геохімії та геохімії навко-
лишнього середовища внесли В.М. Гуцуляк, Л.Л. Малишева, П.В. Заріцький та ін [8, 14, 15, 21].
В останні роки запропоновано ще кілька напрямків оцінки сучасної екологічної ситуації, серед яких
одним із перспективних, на нашу думку, є конструктивно-техноекологічний напрямок О.М. Адаменка.
Конструктивна екологія не тільки діагностує стан навколишнього природного середовища та прогнозує йо-
го еволюцію, а й пропонує конкретні шляхи оптимізації і покращення стану довкілля, конструює такі при-
родно-технічні геосистеми, які забезпечують сталий гармонійний розвиток більш високої системи Людина-
Природа-Техносфера. Основна відмінність цього напрямку в тому, що він поєднує усі попередні напрямки,
аналізує усі 10 компонентів довкілля еколого-техногеохімічними методами, а потім синтезує з допомогою
ГІС-технологій усі отримані матеріали на карті сучасної екологічної ситуації. Ми у своїх працях з екологіч-
ного аудиту розвиваємо саме цей – конструктивно-техноекологічний напрямок.
Методика досліджень. Екологічний аудит територій – це визначення сучасного екологічного стану
усіх компонентів довкілля (літосфери і мінерально-сировинних ресурсів; геофізичних полів Землі і Космосу
та їх впливу на довкілля і здоров’я людей; геоморфосфери та небезпечних геодинамічних процесів, руйну-
ючих літосферу і перетворюючих рельєф; гідросфери і водних ресурсів; атмосфери і кліматичних ресурсів;
педосфери і земельних ресурсів; фіто- та зоосфер і біологічних ресурсів; демосфери та стану здоров’я насе-
лення у зв’язку з екологічними чинниками; техносфери та її впливу на всі попередні компоненти). Кінце-
вою метою екологічного аудиту є перевірка відповідності сучасної екологічної ситуації екологічним стан-
дартам, які б забезпечували оптимальний стан довкілля та безпеку життєдіяльності людини.
Автор статті приймав активну участь у розробці О. М. Адаменком [1, 2, 4] “Комп’ютеризованої інфор-
маційно-аналітичної та прогнозно-керуючої системи екологічного моніторингу, техногенно-екологічної
безпеки, прогнозу та попередження надзвичайних ситуацій (КСЕБ)“, яка складається з блоків:
1) оцінка сучасного стану всіх компонентів довкілля на досліджуваній території (екологічний аудит) -
виконується за екологічними показниками стану і структури екосистем, можливості їх до самовідновлення,
характеристики природного і антропогенного впливу техногенних об’єктів на екосистеми. Всі ці показники
сучасного стану необхідно порівняти з нормативними. Процес оцінки сучасного екологічного стану завер-
шується складанням цілого комплексу комп’ютерних (електронних) еколого-техногеохімічних карт як по
окремих компонентах довкілля і окремих елементах-забруднювачах, так і синтетичної (інтегральної) карти,
на якій визначаються зони екологічної небезпеки різного ступеня: нормальні, задовільні, напружені, склад-
ні, незадовільні, передкризові, критичні, катастрофічні;
2) оцінка впливів на навколишнє середовище (ОВНС)техногенних об’єктів, як елемент процесу їх прое-
ктування, будівництва та експлуатації, виконується згідно Державних будівельних норм (ДБН) А.2.2-1-
2003. Деталі цього процесу охарактеризовані Я.О.Адаменком і впроваджені у практику природоохоронних
робіт;
3) екологічний моніторинг, особливо в зоні впливу техногенних об’єктів, ґрунтується на безперервних
стеженнях за природними та антропогенними змінами всіх екологічних показників, що характеризують
стан екосистем на певний час спостережень. Кожна екосистема, як частина біосфери Землі, складається з
означених вище 9 компонентів;
4) прогноз змін екологічної ситуації в залежності від різних сценаріїв соціально-економічного розвитку
території виконується шляхом комп’ютерного моделювання екологічних станів тої чи іншої території у
залежності від існуючого чи заданих режимів функціонування;
5) управління екологічною ситуацією з метою її оптимізації (екологічний менеджмент) є завершаль-
ним етапом створення КСЕБ, що дозволяє здійснювати керований контроль екологічно безпечною діяльніс-
тю будь-якого промислового підприємства або території.
Результати досліджень. Геоекосистеми Землі мають різні розміри, тобто належать до різних ієрархіч-
них рівнів. Тому вивчати, контролювати і управляти їх екологічним станом необхідно системно, різномас-
шабно, з відповідною підпорядкованістю одна одній. Якщо найбільші на Землі геосистеми – континенти і
океани можна охопити лише з Космосу, тобто вивчати їх у масштабах 1: 10 000 000 і дрібніше, то гори і рі-
внини оцінюють в масштабах – 1 000 000, а території окремих країн – 1 : 500 000, адміністративних облас-
тей України – 1 200 000, районів – 1 : 50 000, міст – 1 : 10 000, а окремих підприємств – 1: 5 000 – 1 : 1000.
Чим детальніше ми вивчаємо територію чи об’єкт, тим густіше повинна бути мережа екологічних спосте-
режень.
Щоб визначити екологічний стан тієї чи іншої території або техногенного об’єкту (табл. 1), розробити
прогноз її подальшого розвитку, запобігти негативним наслідкам її впливу на людей, необхідно усі спосте-
Міщенко Л.В.
ЛАНДШАФТНО-ГЕОХІМІЧНІ ОСНОВИ ЕКОЛОГІЧНОГО АУДИТУ ТЕРИТОРІЙ
(НА ПРИКЛАДІ КАРПАТ І ПОДІЛЛЯ)
164
реження і виміри включити у банк або бази екологічної інформації. В кожній базі – від 20 до 100 екологіч-
них показників, що мають різну динаміку: геологічне середовище змінюється повільно, тоді як атмосфера –
багато разів на добу. Загальна кількість екологічних показників може сягати кількох тисяч, тому їх аналіз і
оцінка можливі тільки методами сучасних геоінформаційних технологій з використанням потужної
комп’ютерної техніки [1 - 4, 17 - 19].
Таблиця 1. Послідовність визначення природних і техногенних екологічних змін у довкіллі
Компоненти
довкілля
Екологічні зміни Е
Природні ЕПР Техногенні ЕТХ Технічні методи оцінки
Геологічне се-
редовище
1. Зсуви Е зсуви
ГС1
Площа враження, S, км2, %,
об’єм V, м3, %
2.Карст 2 Екарст
ГС
Об’єм V, м3, %
3.Сейсмічність 3 Есейсмо
ГС
Площа, S, км2
Бальність maxcim. можлива
4. Порушення бурінням і
кар’єрами 4 Е бур
ГС
,
%100
1
Vr
VіісKn
n
i
5.Загазованість 5 Е газ
ГС
Площа, S, км2, %
Геофіз-
сфера
6. Акустичні поля 6 Еакуст
ГФ
Li= Lp – 15lg r
i +lg
i
Ф
7.Електромагнітні поля 7 Еелект
ГФ
Площа, S, км2, %
8.Радіоактивне
забруднення Е радіац
ГФ
Площа, S, км2, %
Рельєф-геомор-
фосфера
9.Неотектонічні
деформації 9 Енеотект
ГМ
Площа, S, км2, %
10. Ерозія яркова, донна
та бічна 10 Еероз
ГМ
Площа, S, км2, %
Довжина l, км, %
Гідросфера
11. Забруднення поверхневих
вод 11 Е зпв
ГД
Сім категорій: довжина l,
км, %
12. Забруднення ґрунтових
вод 12 Езгв
ГД
)1(
1
nKciZci
n
i
13. Забруднення підземних
вод 13 Е зпзв
ГД
Площа, S, км2, %
Атмосфера
14. Забруднення від стаціонарних
джерел 14 Ест
АТ
)1(
1
nKciZci
n
i
15. Забруднення рухомими джере-
лами 15 Е рух
АТ
ln...21 ll
Грунти-
педосфера
16. Засмічення твердими
відходами 6 Етв
ГД
Площа, S, км2, %
Об’єм V, тис.т
17. Запилення опадами забрудню-
вачів з атмосфериЕопади
ПД
)1(
1
nKciZci
n
i
8. Зміни типів, кислотності та
ін. 8 Е зт
ПД
Площа, S, км2, %
Фітосфера
19. Хімічне забруднення 19 Е хім
ФС )1(
1
nKciZci
n
i
Зоосфера
20. Хімічне забруднення 20 Е хім
ЗС )1(
1
nKciZci
n
n
Демосфера Захворюваність населення на 28 хвороб згідно МКХ % на кожну геоекологічну
одиницю
Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ
165
Не зважаючи на велику кількість проведених у різних регіонах України екологічних досліджень, дета-
льний (масштабу 1 : 50 000) аналіз сучасної екологічної ситуації всіх компонентів довкілля (екологічного
аудиту) у залежності від впливу на них техногенних об’єктів, поки що не проводився. Лише у останні роки
була відпрацьована на різних галузевих підприємствах комплексна методологія проведення екологічного
аудиту. 24 червня 2004р. Президент України підписав прийнятий Верховною Радою Закон України № 1862
- IV «Про екологічний аудит» [11]. Тому наші дослідження і починаються з першого блоку КСЕБ, а саме – з
екологічного аудиту територій.
В кожному компоненті ландшафту (ґрунтах, воді, повітрі і т.д.) можна знайти велику кількість різних
хімічних елементів, які до певних концентрацій не є шкідливими для людини, а навіть корисними, необхід-
ними. Середній вміст елементів у земній корі (літосфері) називають кларком. Такі ж кларки розраховані для
ґрунтів, вод і т. д. Але в кожному регіоні, у залежності від геологічної будови, типу ґрунтів, географічної
зональності та інших чинників, будуть свої, характерні тільки для цього регіону, середні вмісти того чи ін-
шого елементу. Такий середній вміст називають регіональним фоном. Він може бути більшим за кларк, а
може бути і меншим.Таким чином, тільки ті вмісти елементів, які перевищують кларк, а потім і фон, мо-
жуть бути аномальними, а значить і шкідливими для нормального розвитку екосистем. Якщо ж вміст того
чи іншого елементу в досліджуваному районі перевищує гранично допустимі концентрації (ГДК), то цей
елемент стає токсичним, тобто шкідливим для організму людини. Аномальний міст Са визначається за фо-
рмулою:
Са = Сі – Сф – Ск, (1)
де Сі – вміст елементу в досліджуваному компоненті ландшафту, Сф – його природний фон, Ск – кларк
елементу. Кларки елементів нам відомі, а фон треба розрахувати, виходячи із конкретного фактичного ма-
теріалу.
При екологічних дослідженнях того чи іншого району визначається оптимальна мережа екологічних
полігонів, на яких відбираються проби з відповідних природних середовищ. Після аналізів для кожної точ-
ки маємо конкретні дані по вмісту хімічних елементів або бази даних. Мережа екологічних полігонів для
екологічного аудиту повинна визначатись таким чином, щоб були охоплені усі ландшафти кількома точка-
ми відбору проб у залежності від масштабу карти. Оптимальною вважається мережа, де відстань між полі-
гонами складає в середньому 1см на карті [19].
В процесі обробки отриманих нами даних використовувались різні методи визначення геохімічного
фону з застосуванням варіаційної статистики, а також відбувались пошуки нових підходів, в результаті чого
нам вдалось значно удосконалити розрахункові та графічні методи визначення регіонального фону, анома-
льних вмістів та інших показників геохімічного поля. Наші вдосконалення стосуються як розрахункових,
так і графічних методів визначення фону. Із досвіду геохімічних досліджень відомо, що для статистичної
обробки достатньо мати дані по 30 і більшій кількості проб. В наших дослідженнях цей показник переви-
щений у 2-4 рази.
На еколого-техногеохімічну карту розповсюдження того чи іншого елемента в конкретному середови-
щі виносяться ізолінії його рівних концентрацій (ізоконцентрати – ік), які повинні відповідати середньому
вмісту x елемента в кожному характерному інтервалі. Тобто ізолінії концентрацій елементів на картах
проводяться не довільно, як іноді можна бачити на геохімічних картах, а тільки через характерні інтервали.
Тоді ізолінії будуть передавати характер розповсюдження елемента в середовищі довкілля. Це обґрунтову-
ється характером розподілу вмістів того чи іншого елементу в своїх інтервалах.
Поелементні еколого-техногеохімічні карти вмісту того чи іншого елемента у компонентах ландшафтів
будуються або «вручну», шляхом інтерполяції даних від одного екологічного полігону до сусіднього, або в
автоматичному режимі на ПЕОМ, користуючись програмами SURFER, MAP INFO, TNT mips та іншими.
Коефіцієнт концентрації (Кс) або аномальності хімічних елементів - це показник ступеня накопичення того
чи іншого елемента порівняно з його фоновим вмістом. Кс визначається відношенням реального вмісту в
даній точці кожного компоненту довкілля до його фонового вмісту :
Сф
СіКс
, (2)
де Сі – вміст і-того елементу в досліджуваному ландшафтному компоненті, мг/кг, Сф – його природний
фон, мг/кг, Кс – коефіцієнт концентрації (аномальності елемента). Користуючись базою даних з вмісту еле-
ментів, можна розрахувати коефіцієнти концентрації елементів в окремих компонентах довкілля для усіх
екологічних полігонів. Сумарний показник забруднення (Zс або СПЗ) компоненту екосистеми (в нашому
прикладі, ґрунтів) розраховується за формулою В.М. Гуцуляка:
),1(
1
nKZ
n
i
cc (3)
де n – загальна кількість врахованих хімічних елементів (сумуються значення Кс > = 1).
Міщенко Л.В.
ЛАНДШАФТНО-ГЕОХІМІЧНІ ОСНОВИ ЕКОЛОГІЧНОГО АУДИТУ ТЕРИТОРІЙ
(НА ПРИКЛАДІ КАРПАТ І ПОДІЛЛЯ)
166
Ри
с.
1
. С
уч
ас
на
е
ко
ло
гі
чн
а
си
ту
ац
ія
н
а
те
ри
то
рі
ї С
ня
ти
нс
ьк
ог
о
ра
йо
ну
Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ
167
Сумарні показники забруднення того чи іншого компоненту ландшафту характеризують його стійкість по
відношенню до антропогенного навантаження. Якщо останнє не перевищує здатність ландшафту до самоо-
чищення, то виникають екологічні ситуації різної складності, які ми оцінюємо кількісно. Користуючись ба-
зою даних з коефіцієнтів концентрації (Кс) елементів та сумарних показників забруднення (Zс), можна по-
будувати карти розподілу цих параметрів на території досліджуваного району. Аналіз таких карт показує,
як розповсюджені по території досліджуваного району аномальні вмісти хімічних елементів в компонентах
ландшафту. Це наближає нас до оцінки екологічного стану того чи іншого компоненту, а потім і ландшафту
в цілому.
Після виконання усіх цих процедур можна будувати еколого-техногеохімічні карти сучасного екологі-
чного стану тої чи іншої території (рис. 1). Але для того щоб здійснити таку роботу, необхідно послідовно
дослідити усі 10 компонентів довкілля, тобто виконати екологічний аудит, алгоритм якого виглядає насту-
пним чином:
),,,,,,,,,
ДС
Тсф
ЗС
Тсф
ФС
Тсф
ПД
Тсф
АТ
Тсф
ГД
Тсф
ГМ
Тсф
ГФ
Тсф
ЛТ
ТсфfEp (4)
де Ер – екологічна ситуація на території району, ЛТ, ГФ, ГМ, ГД, АТ, ПД, ФС, ЗС, ДС – природний стан
літосфери, геофізсфери, геоморфосфери, гідросфери, атмосфери, педосфери, фітосфери, зоосфери, демос-
фери,
Тсф – техногенний вплив на компоненти геоекосистеми,
Тсф = f (BM, ПС, МД, НФ, РР…та ін.), (5)
де ВМ – важкі метали, ПС – пестициди, МД – мінеральні добрива, НФ – нафтопродукти, РР – радіоак-
тивні речовини та ін.
Комплексні (сумарні, синтетичні, інтегральні) карти сучасної екологічної ситуації як результат еколо-
гічного аудиту складаються шляхом комп’ютерного накладання покомпонентних карт, які є результатом
накладання поелементних еколого-техногеохімічних карт (рис. 1).
Висновки. Із розгляду структури природно-антропогенної геоекосистеми витікає, що в кожному її
компоненті можуть відбуватись як природні так і техногенні екологічні зміни. Ми пропонуємо послідов-
ність таких змін (алгоритм) для прогнозу розвитку геоекосистем. Для кожного виду екологічних змін ми
розробили технічні методи їх оцінки (табл. 1).
Інтеграція усіх чинників екологічних змін здійснюється шляхом накладання карт розповсюдження по
площі кожного чинника:
E = Е1 +Е2 +Е3 +…Е20, (6)
де E – карта сумарного екологічного впливу, Е1 Е2, Е3,… Е20, – карти розповсюдження по площі
кожних екологічних змін.
Графічне накладання екологічних карт одна на одну звільняє нас від складних розрахунків екологічно-
го впливу, тому що кожна із цих карт найбільш об’єктивно відображає розповсюдження та інтенсивність
прояву по площі того чи іншого впливу. Отже, найбільш раціонально виконувати екологічну оцінку тери-
торій або екологічний аудит методами регіонального ландшафтно-геохімічного аналізу.
Джерела та література
1. Адаменко О.М. Екологічний аудит територій /О.М. Адаменко, Л.В. Міщенко. – Івано-Франківськ: Фа-
кел, 2000. – 342 с.
2. Адаменко О.М. Екологія міста Івано-Франківська / О.М. Адаменко, Є.І. Крижанівський, Є.М. Нейко,
Г.Г. Русанов, О.М. Журавель, Л.В. Міщенко, Н.І. Кольцова. – Івано-Франківськ: Сіверсія МВ, 2004. –
200 с.
3. Адаменко О.М. Методика екологічної оцінки техногенного впливу на трансформацію ландшафтів
/О.М. Адаменко, Л.В. Міщенко, О.М. Журавель, В.М. Триснюк, Д.О. Зорін та ін. //Український геогра-
фічний журнал. – 2004. – №2. – С.22-32.
4. Адаменко О.М. Наш майбутній дім – Екоєвропа /О.М. Адаменко. – Івано-Франківськ: Симфонія форте,
2007. – 428 с.
5. Багров М.В. Землезнавство /М.В. Багров, В.О. Боков, І.Г. Черваньов. – К.: Либідь, 2000. – 464 с.
6. Боков В.А. Основы экологической безопасности: учебное пособие [для студентов высших учебных за-
ведений] /В.А. Боков, А.В. Лущик – Симферополь: Сонат, 1998. – 224 с.
7. Бобра Т.В. Экологический аудит /Т.В. Бобра: учебное пособие (для студентов высших учебных заведе-
ний). – Симферополь: Таврический нац. ун-т им. В.И. Вернадского, 2004. – 100 с.
8. Гуцуляк В.М. Ландшафтно-геохімічна екологія: навчальний посібник [для студ. вищих навч. закл.]
/Гуцуляк В.М. – Чернівці: Рута, 1995. – 317 с.
9. ДСТУ ISO 14010-97. Настанови щодо здійснення екологічного аудиту. Загальні принципи /ДСТУ… –
К.: Держстандарт України, 1997. – 23 с.
Міщенко Л.В.
ЛАНДШАФТНО-ГЕОХІМІЧНІ ОСНОВИ ЕКОЛОГІЧНОГО АУДИТУ ТЕРИТОРІЙ
(НА ПРИКЛАДІ КАРПАТ І ПОДІЛЛЯ)
168
10. ДСТУ ISO 14011-97. Настанови щодо екологічного аудиту. Процедури аудиту. Аудит систем управлін-
ня навколишнім середовищем /ДСТУ… – К.: Держстандарт України, 1997. – 18 с.
11. Закон України № 1862 - IV «Про екологічний аудит». – К., 2004. – 31 с.
12. Исаченко А.Г. Оптимизация природной среды. Географический аспект /А.Г. Исаченко. – М.: Мысль,
1980. – 264 с.
13. Ковальчук І.П. Регіональний еколого-геоморфологічний аналіз. – Львів: Інститут українознавства, 1997.
– 440 с.
14. Малишева Л.Л. Принципи і методи геоекологічного районування території України /Л.Л. Малишева,
П.Г. Шищенко, В.Г. Потапенко //Вісник Київського ун-ту. Серія Географія. – 1995. – вип.41, С. 3-13.
15. Малишева Л.Л. Геохімія ландшафтів: навчальний посібник [для студ. вищ. навч. закл.] /Л.Л. Малишева.
– К.: Либідь, 2000. – 472 с.
16. Міллер Г.П. Ландшафтознавство: теорія і практика /Г.П. Міллер, В.М. Петлін, А.В. Мельник. – Львів:
видавнич.центр ЛНУ ім. І. Франка, 2002. – 172 с.
17. Міщенко Л.В. Геоекологічний аудит та моделювання екосистем Покуття /Л.В. Міщенко //Наукові запи-
ски Тернопільського держ. педагогіч.ун-ту. Серія Географія, 2003. – №1. – С. 87-89.
18. Міщенко Л.В. Геоекологічний аудит впливу техногенного забруднення на довкілля і здоров’я населен-
ня: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня кандидата географ. наук: спец. 11.00.11 “Конструктивна ге-
ографія і раціональне використання природних ресурсів” /Л.В. Міщенко. – Чернівці, 2003. – 19 с.
19. Міщенко Л.В. Екологічний аудит територій /Л.В. Міщенко, М.Г. Грицюк: навчально-методичний посі-
бник для самостійного вивчення дисципліни. – Івано-Франківськ: Інститут менеджменту та економіки
“Галицька академія”, 2008. – 272 с.
20. Палієнко В.П. Загальне геоморфологічне районування території України /В.П. Палієнко, М.Є. Барщевсь-
кий, С.Ю. Бортник, Е.Т. Палієнко, Б.О. Вахрушев, Я.С. Кравчук, Р.М. Гнатюк, Ю.М. Зінько //Український
географічний журнал. – 2004., №1. – С. 3-11.
21. Сает Ю.Е. Геохимия окружающей среды /Ю.Е. Сает, Б.А. Ревич, Е.П. Янина и др. – М.: Недра, 1990. – 335
с.
22. Серов Г.П. Экологический аудит (Концептуальные и организационно-правовые основы) /Г.П. Серов. –
М.: Экзамен, 2000. – 766 с.
23. Сочава В.Б. Введение в учение о геосистемах /В.Б. Сочава. – Новосибирск, 1978. – 319 с.
24. Шевчук В.Я. Екологічний аудит /В.Я. Шевчук, Ю.М. Саталкін, Навроцький В.М. – Київ: Вища школа,
2000. – 344 с.
25. Audits II. Agra Earth an Environmental Ltd. /Audits II. – Calgary: Canada, 1995, P.13-21.
26. Environmental auditing: an introdaction and practical guide /Environmental // The British Library, 1993. – №3.
– 78 p.
27. Industrial Waste Audit and Redaction Manual /Industrial … //Published by the Ontario Waste Managment
Corporation (OWMC) with the original assistance of Canviro Consultants. – 1993. – 38p.
Смирнов В.О. УДК 631.432
ВЛИЯНИЕ УСЛОВИЙ ЗАТЕНЕНИЯ НА ПЕРЕРАСПРЕДЕЛЕНИЕ ПРЯМОЙ
СОЛНЕЧНОЙ РАДИАЦИИ
(НА ПРИМЕРЕ ТЕРРИТОРИИ ЗАПОВЕДНИКА «МЫС МАРТЬЯН»)
Введение
Расчетам значений величин солнечной радиации посвящено много исследований. Наблюдения прямой
солнечной радиации в Крыму производятся лишь в трех пунктах (Карадаг, Никитский Сад, Евпатория), по-
этому эти данные могут быть использованы лишь для корректировки расчетных данных. Прямая радиация
довольно точно рассчитывается, в том числе и на наклонные поверхности, поскольку солнечные лучи ха-
рактеризуются геометрически правильным распределением в пространстве. Еще в тридцатые годы теорию
поступления прямой радиации на наклонные поверхности разработал казанский метеоролог П.Т. Смоля-
ков. Впоследствии алгоритм расчета прихода составляющих радиационного баланса на склоны дали [2,
3]). Различные варианты расчета приводят [1,4] и др. На основании их работ были проведены расчеты по-
токов прямой солнечной радиации на поверхности склонов в природном заповеднике «Мыс Мартьян» (на
базе топографической карты 1:1000).
Цель работы состоит в изучении влияния затенения поверхностей прилегающими объектами разного
пространственного уровня и удаленности от территории, в анализе пространственной дифференциации ус-
ловий затенения с помощью геотопологического анализа. Это является явно актуальным вопросом при уче-
те необходимости оценки радиационного баланса территории.
1. Объект исследования
Объектом исследования является территория природного заповедника «Мыс Мартьян».
Природный заповедник «Мыс Марьян» расположен в центральной части Южного берега Крыма. Тер-
ритория заповедника имеет следующие координаты: нижняя морская граница - 44030′ с.ш., верхняя (ВУМ-
|