Інтернет-ресурси в діяльності релігійних організацій
Актуальність дослідження проблеми пояснюється тим, що в сучасній системі масових комунікацій все помітнішу роль починають відігравати релігійні ЗМІ. Їх адресатом стають не тільки певні групи вірян, а й значно ширша аудиторія, фактично все суспільство. Цей процес особливо посилився внаслідо...
Gespeichert in:
| Datum: | 2009 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України
2009
|
| Schriftenreihe: | Політичний менеджмент |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/70987 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Інтернет-ресурси в діяльності релігійних організацій / М. Жидков // Політичний менеджмент. — 2009. — № 4(37). — С. 119-124. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-70987 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-709872014-11-22T03:01:20Z Інтернет-ресурси в діяльності релігійних організацій Жидков, М. Інформаційне суспільство Актуальність дослідження проблеми пояснюється тим, що в сучасній системі масових комунікацій все помітнішу роль починають відігравати релігійні ЗМІ. Їх адресатом стають не тільки певні групи вірян, а й значно ширша аудиторія, фактично все суспільство. Цей процес особливо посилився внаслідок використання різними конфесіями електронних ЗМІ. І це не могло не стати предметом особливого інтересу фахівців у сфері масових комунікацій. Такий інтерес обумовлюється кількома причинами. Передусім, самим характером формування типологічно самодостатнього сектора системи засобів масової інформації. Інша причина — формування цільової аудиторії таких ЗМІ та активізація інформаційного запиту на теми релігійного життя не тільки в цільових групах конфесійних ЗМІ, але й в аудиторії світських газет і журналів. 2009 Article Інтернет-ресурси в діяльності релігійних організацій / М. Жидков // Політичний менеджмент. — 2009. — № 4(37). — С. 119-124. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 2078-1873 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/70987 uk Політичний менеджмент Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Інформаційне суспільство Інформаційне суспільство |
| spellingShingle |
Інформаційне суспільство Інформаційне суспільство Жидков, М. Інтернет-ресурси в діяльності релігійних організацій Політичний менеджмент |
| description |
Актуальність дослідження проблеми пояснюється тим,
що в сучасній системі масових комунікацій все помітнішу роль
починають відігравати релігійні ЗМІ. Їх адресатом стають
не тільки певні групи вірян, а й значно ширша аудиторія,
фактично все суспільство. Цей процес особливо посилився
внаслідок використання різними конфесіями електронних ЗМІ.
І це не могло не стати предметом особливого інтересу фахівців
у сфері масових комунікацій. Такий інтерес обумовлюється
кількома причинами. Передусім, самим характером формування
типологічно самодостатнього сектора системи засобів масової
інформації. Інша причина — формування цільової аудиторії таких
ЗМІ та активізація інформаційного запиту на теми релігійного
життя не тільки в цільових групах конфесійних ЗМІ, але й в
аудиторії світських газет і журналів. |
| format |
Article |
| author |
Жидков, М. |
| author_facet |
Жидков, М. |
| author_sort |
Жидков, М. |
| title |
Інтернет-ресурси в діяльності релігійних організацій |
| title_short |
Інтернет-ресурси в діяльності релігійних організацій |
| title_full |
Інтернет-ресурси в діяльності релігійних організацій |
| title_fullStr |
Інтернет-ресурси в діяльності релігійних організацій |
| title_full_unstemmed |
Інтернет-ресурси в діяльності релігійних організацій |
| title_sort |
інтернет-ресурси в діяльності релігійних організацій |
| publisher |
Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Інформаційне суспільство |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/70987 |
| citation_txt |
Інтернет-ресурси в діяльності релігійних організацій / М. Жидков // Політичний менеджмент. — 2009. — № 4(37). — С. 119-124. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| series |
Політичний менеджмент |
| work_keys_str_mv |
AT židkovm ínternetresursivdíâlʹnostírelígíjnihorganízacíj |
| first_indexed |
2025-07-05T20:04:49Z |
| last_indexed |
2025-07-05T20:04:49Z |
| _version_ |
1836838697921675264 |
| fulltext |
Інтернет-ресурси в діяльності релігійних
організацій
Михайло Жидков,
директор Кримського центру перепідготовки
і підвищення кваліфікації працівників
органів державної влади, органів місцевого самоврядування,
державних підприємств, установ і організацій
при Раді міністрів Автономної Республіки Крим
Актуальність дослідження проблеми пояснюється тим,
що в сучасній системі масових комунікацій все помітнішу роль
починають відігравати релігійні ЗМІ. Їх адресатом стають
не тільки певні групи вірян, а й значно ширша аудиторія,
фактично все суспільство. Цей процес особливо посилився
внаслідок використання різними конфесіями електронних ЗМІ.
І це не могло не стати предметом особливого інтересу фахівців
у сфері масових комунікацій. Такий інтерес обумовлюється
кількома причинами. Передусім, самим характером формування
типологічно самодостатнього сектора системи засобів масової
інформації. Інша причина — формування цільової аудиторії таких
ЗМІ та активізація інформаційного запиту на теми релігійного
життя не тільки в цільових групах конфесійних ЗМІ, але й в
аудиторії світських газет і журналів.
Роль конфесійних ЗМІ в публічному мас-медійному просторі поки що
не привернула уваги широкого кола вітчизняних учених, хоча досить
грунтовні дослідження час від часу й виконуються. До них належать,
зокрема, праці Н. Костикової [2 - 5], І. Мазуренка [6] і Г. Рудницького [7].
Як зазначає М. Гусєв [1], у процесі детального дослідження комунікацій
у конфесійному середовищі вчені стикаються з певними труднощами.
Зокрема, неможливо одержати повні дані про засоби масової інформації,
що реально виконують роль загальнорелігійних комунікацій (тиражі,
типологічні особливості друкованих періодичних видань); немає
об'єктивних даних про специфіку аудиторії таких ЗМІ та ставлення до них
читачів; не існує описових і аналітичних праць у сфері функціонування
таких корпоративних ЗМІ; не опрацьовані концептуальні підходи до
аналізу діяльності ЗМІ, що спеціалізуються на висвітленні релігійної
119
сфери „зсередини”; не існує методичних і методологічних досліджень
змісту засобів масової інформації, які є структурними елементами системи
релігійної преси.
Метою цієї статті є загальний аналіз деяких помітних публікацій в
електронних ЗМІ, пов'язаних з діяльністю Російської православної церкви,
в тому числі й на території України.
На початок 2000-х років більшість єпархій Російської православної
церкви (РПЦ) видає свої ЗМІ, зокрема краєзнавчі, науково-церковні,
літературно-художні, для дітей і юнацтва; випускаються просвітницькі
програми на регіональному теле- і радіомовленні, на певних сайтах у
мережі Інтернет. Але найбільшу просвітницьку і професійну вагу мають
офіційні органи єпархій – газети і журнали з досвідом роботи не менше
десяти років (період відродження релігійної преси — 1990 - 2000 роки).
У єпархіальних виданнях достатньо широко висвітлюється діяльність
РПЦ. Публікуються ухвали Священного синоду, офіційні хроніки,
доповіді Преосвященних з актуальних питань Церкви і суспільства,
повідомлення про архієрейські візити і зустрічі, висвячення нових
кліриків, про сучасне паломництво, святкові послання пастві, матеріали
про взаємодію єпархіального Священоначалія з місцевими інститутами
влади, виробничими, освітніми, науковими та іншими організаціями і
структурами.
Православний Інтернет в Росії було започатковано 1996 року з появою
в мережі офіційної сторінки Нижньогородської єпархії. Того ж року було
відкрито сайти православної общини „Жизнь” (www.zhizn.ortodoxy.ru),
а трохи пізніше – офіційну сторінку Московського патріархату (www.
russian-ortpdox-church.org.ru). З 1997 року, після відкриття офіційного
сайту РПЦ, відповідні сторінки в Інтернеті з'являються все частіше й
частіше: з вересня 1998 року по січень 1999 року було відкрито близько 50
сторінок. 1999 року загальна кількість православних Інтернет-сторінок у
Росії складала понад 160, а на початок 2002 року – понад 400 [2].
З точки зору активного використання інформаційного ресурсу
особливий інтерес становлять синодальні установи – відділ зовнішніх
церковних зв'язків Московського патріархату (http://www.russian-
orthtodox-churcri.org.ru), видавництво Московської патріархії (http://
www.jmp.ru), відділ релігійної освіти і катехізації (http://rel.org.ru),
церковно-науковий центр „Православна енциклопедія” (http://www.scpe.
ru). Серед інших організацій, які мають у своєму розпорядженні значну
базу даних, – наукові та дослідницькі організації. Найбільша з них –
церковно-науковий центр „Православна енциклопедія” (http.www.sncpe/
ru). Основним об'єктом його діяльності є проект видання „Православної
енциклопедії” – систематизованого зведення знань з усіх сфер церковного
життя, з основних проблем політики, права, культури, а також діяльності
120
держави. До цього проекту було залучено провідних світських й церковних
вчених, як російських, так і зарубіжних, під патронатом Патріарха Алексія
II, а також В. Путіна. У проекті беруть участь всі помісні православні
церкви [5].
Цікаво поглянути на тематичне розміщення православних мережевих
ресурсів. Значна їх частина належить офіційному сегменту (храми, єпархії,
монастирі – 25 %), далі йдуть сайти, присвячені церковному мистецтву і
науці (24 %), що цілком зрозуміло у зв'язку зі збільшенням кількості та
розширенням духовних навчальних закладів, у яких навчаються молоді
люди, для більшості з яких ця мережа є природним місцем спілкування.
На третьому місці сайти, присвячені духовній спадщині Церкви. Далі
йдуть сайти сімейного змісту, церковні ЗМІ, суспільно-політичні, освітні
тощо [7].
У межах щорічних церковно-суспільних Різдвяних читань, починаючи
з 1999 року, працює секція, присвячена взаємодії православ'я та Інтернет.
Спочатку вона мала назву „Православ'я та Інтернет”. Нині її тематика
стала ширшою, що відбилося й на її назві: „Інформаційні технології,
Інтернет і мультимедіа для православної культури” [7]. На XV Різдвяних
освітніх читаннях, наприклад, засідання секції було присвячене духовному
й етичному впливу комп'ютерних інновацій на сучасне суспільство.
На відміну від минулих років, основні доповіді присвячувалися оцінці
Інтернет- і мультимедіа-продукції з огляду на їх етичний вплив на
суспільство, пошук оптимальних шляхів створення ресурсів, які
сприяють розвитку духовної сфери суспільства, дистанційному навчанню,
виробленню моделей взаємодії Церкви, суспільства і держави у справі
засвоєння духовної спадщини [8].
Життя підтвердило потребу розширення православних Інтернет-видань
для широкого кола читачів і користувачів мережі. Разом з тим, за даними
головного редактора каталогу „Православное христианство” І. Мазуренка,
якщо 2004 року було відкрито близько 1700 нових православних сайтів,
то закрилося приблизно 150 [9].
І. Мазуренко відзначає, що, незважаючи на те, що православні ресурси
складають більшість (60 %), сайти, створені прихильниками інших релігій,
привертають більшу кількість відвідувачів і загалом діють активніше. За
даними порталу Rambler, відвідання релігійних ресурсів розподіляється
таким чином: православні – 51 %; католики, протестанти, міжконфесійні
проекти – 19 %; східні культи й окультизм – 11 %; іслам – 9 %; тоталітарні
і псевдорелігійні секти – 6 %; іудаїзм – 4 %. За даними І. Мазуренка,
православні Інтернет-ресурси 2005 року містили близько 310 сайтів
(близько 60 % релігійних сайтів російського Інтернету – православні) [6], що
свідчить про високий ступінь інформаційної активності та використання
сучасних інформаційних технологій Православною церквою.
І. Мазуренко, до речі, подає діаграму тематики православних
сайтів. Згідно з нею, в Інтернеті переважають матеріали, пов’язані з
121
інституційною діяльністю Церкви (офіційні) і матеріали місіонерсько-
проповідницького спрямування з акцентами на емоційне (церковне
мистецтво) і раціонально-смислове (релігійна наука) сприйняття. Разом з
тим, різноманітність більше половини тематичного змісту Інтернет-сайтів
свідчить, що відзначена нами тенденція на вихід до широкої аудиторії,
світської за своїм характером, є прикметною ознакою діяльності Російської
православної церкви у сфері електронних комунікацій.
Читач, як відомо, плекає особливу довіру до слова як носія духовної
інформації. Тому серед сучасних авторів православної преси, які володіють
здібностями публіциста, особливим авторитетом у православній аудиторії
користується диякон Андрій Кураєв, богослов і церковний письменник. Він
є одним з дуже небагатьох священослужителів, які мають персональний
сайт в Інтернеті. І це не просто персональна сторінка, а повноцінний,
високопрофесійний і, треба визнати, дуже популярний сервер. Для
того, щоб у цьому переконатися, досить на будь-якому пошуковому
сервері ввести поєднання слів „Андрей Кураев”, після чого відкриється
безліч сторінок, які посилаються на сайт http://www.kuraev.ru. Це
свідчить про те, що цей ресурс користується великою увагою і є одним
з найавторитетніших у російській частині Інтернету. Більше того, сайт є
одним з найбільш відвідуваних серед „Православного Інтернету”.
Сайт відомого апологета православ’я виник ще в лютому 1998 року.
На ті часи це було сміливе рішення: більшість ієрархів РПЦ ставилося
до Інтернету негативно. Від самого початку форум сайту створювався
для людей, які шукають Бога. Поступово сформувався кістяк з постійних
учасників. Сьогодні їх кількість досягла 5000 осіб, а проглядає матеріали
форуму, за підрахунками адміністратора, близько 8000 осіб. Більше 4000
осіб отримує розсилку, в якій містяться новини форуму та нові його теми
[4].
Заслуговує на увагу статистика учасників форуму А. Кураєва. Серед
них найбільше православних християн – 66,7%; тих, що сумніваються – 7,9
%, атеїстів – 6 %, неоцерковлених вірян – 4,9 %, езотериків – 2 %, католиків,
баптистів – 1,9 %. Представлено практично всі країни світу, більше всього
жителів Росії (73,8 %), України (10,8 %), США (3 %), Німеччини та Ізраїлю
(1,2 %), Казахстану і Канади (1,1 %). З вищою освітою – 60,9 %, неповною
вищою – 18,4 %, з вченим ступенем – 6,7 %. Середній вік учасників форуму
– 32 роки. Більше всього фахівців – 34,2 %, студентів – 14,1 %, службовців
– 10,1 %, творчих працівників – 8,7 % і керівників – 7,7 % [4].
Та попри все це говорити про глибоке впровадження Інтернет-ресурсів
у діяльність Православної церкви поки що рано. В цілому православні
сайти складають 0,11 % від загального числа російськомовних веб-ресурсів.
І. Мазуренко, наприклад, відзначав, що темпи зростання кількості
православних сайтів останнім часом зменшилися, оскільки окремі сектори
(приходські, монастирські, єпархіальні сайти) вже досить насичені і, крім
того, невеликі ресурси все активніше об’єднуються в межах великих
122
проектів. На його думку, це пояснюється тим, що „інославні сайти мають
переважно місіонерське спрямування, тоді як більшість православних
проектів носять поки інформаційно-довідковий характер” [6]. Та як би там
не було, Інтернет був і залишається для Православної церкви могутнім
засобом спілкування церковних людей і залучення неофітів. Мережа
дозволяє взаємодіяти з будь-якою аудиторією. Крім того, в умовах
світської держави Інтернет є практично єдиним середовищем масових
комунікацій, яке не залежить від будь-яких структур, не підвладне
цензурі та відкрите для кожної людини [7].
Інтернет-видання – це новий вид конфесійної преси, який забезпечує
швидке розповсюдження інформації, свободу думки та гнучкі форми
спілкування – через форуми, чати і дискусії. У зв’язку з цим їх можна
розглядати не тільки як засіб оперативного розкриття всього поля
проблем Церкви і суспільства, але і як важливий засіб „сповідувального”
спілкування на основі духовно-психологічних традицій миролюбності,
терпимості та інших позитивних якостей.
Інтернет – найбільш затребувана інформаційна мережа, особливо
для людей середнього віку і молоді. Як ефективний засіб комунікації,
вона допомагає долати кордони і мовні бар’єри, створювати середовище
„корпоративного спілкування”. Персональні і корпоративні комп’ютери,
сервери і net-ресурси, об’єднані у світову мережу, є новим простором
діалогу і взаємодії. В ньому проводять більшу чи меншу частину свого
життя десятки мільйонів людей, серед яких і сотні тисяч вірян. Ще однією
важливою перевагою Інтернету для просвітницько-проповідницької і
місіонерської діяльності Церкви в сучасних умовах є актуалізація й у
відомому сенсі артикуляція роботи з молоддю.
Лiтература:
1. Гусев М. Особенности старообрядческого приходского издания //
http://www.religare.ru/print16552.htm
2. Костикова Н. А. Ведущие проблемно-тематические направления
современной православной прессы (Часть-1) // http://www.radonezh.ru/
club/analytica/?ID=813&forprint
3. Костикова Н. А. Ведущие проблемно-тематические направления
современной православной прессы (Часть-2) // http://www.radonezh.
ru/club/analytica/?ID=815&forprint
4. Костикова Н. А. Православный Интернет в системе церковных
коммуникаций: возможности миссии (Часть 1) // http://www.radonezh.
ru/club/analytica/?ID=239&forprint
5. Костикова Н. А. Православная журналистика: методологические
особенности изучения эффективности деятельности // http://www.
radonezh.ru/club/analytica/?ID=1622&forprint
6. Мазуренко И. Православный Интернет сегодня // http://www.
123
pravoslavie.ru/press/050201104149
7. Рудницкий Г. Православный Интернет сегодня и завтра // http://
www.ibusiness.ru/runet/37480/
8. Участники рождественских чтений обсудили влияние
Интернета и мультимедиа на общество // http://www.pravoslavie.ru/
news/050127170455
9. Влияние новых технологий на общество рассмотрели на секции
Рождественских чтений, посвященной Интернету и мультимедиа // http://
www.sedmitza.ru/index.html?sid=501&did=20766&p_comment=&call_
action=print1(default)
124
|