Світоглядні орієнтації молоді в контексті євроінтеграційної політики України

У статті висвітлюються проблеми і перспективи євроінтеграційної стратегії України в контексті молодіжної політики. Особлива увага звертається на участь молоді у виборі Україною зовнішньополітичного курсу розвитку, а також на регіональні відмінності у поглядах молодого покоління на цю пробл...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2009
Автор:	Мороз, А.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України 2009
Назва видання:	Політичний менеджмент
Теми:	Регіональна інтеграція
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/71046
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Світоглядні орієнтації молоді в контексті євроінтеграційної політики України / А. Мороз // Політичний менеджмент. — 2009. — № 4(37). — С. 158-164. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-71046
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-710462014-11-23T03:01:57Z Світоглядні орієнтації молоді в контексті євроінтеграційної політики України Мороз, А. Регіональна інтеграція У статті висвітлюються проблеми і перспективи євроінтеграційної стратегії України в контексті молодіжної політики. Особлива увага звертається на участь молоді у виборі Україною зовнішньополітичного курсу розвитку, а також на регіональні відмінності у поглядах молодого покоління на цю проблему. 2009 Article Світоглядні орієнтації молоді в контексті євроінтеграційної політики України / А. Мороз // Політичний менеджмент. — 2009. — № 4(37). — С. 158-164. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 2078-1873 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/71046 uk Політичний менеджмент Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Регіональна інтеграція Регіональна інтеграція
spellingShingle	Регіональна інтеграція Регіональна інтеграція Мороз, А. Світоглядні орієнтації молоді в контексті євроінтеграційної політики України Політичний менеджмент
description	У статті висвітлюються проблеми і перспективи євроінтеграційної стратегії України в контексті молодіжної політики. Особлива увага звертається на участь молоді у виборі Україною зовнішньополітичного курсу розвитку, а також на регіональні відмінності у поглядах молодого покоління на цю проблему.
format	Article
author	Мороз, А.
author_facet	Мороз, А.
author_sort	Мороз, А.
title	Світоглядні орієнтації молоді в контексті євроінтеграційної політики України
title_short	Світоглядні орієнтації молоді в контексті євроінтеграційної політики України
title_full	Світоглядні орієнтації молоді в контексті євроінтеграційної політики України
title_fullStr	Світоглядні орієнтації молоді в контексті євроінтеграційної політики України
title_full_unstemmed	Світоглядні орієнтації молоді в контексті євроінтеграційної політики України
title_sort	світоглядні орієнтації молоді в контексті євроінтеграційної політики україни
publisher	Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України
publishDate	2009
topic_facet	Регіональна інтеграція
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/71046
citation_txt	Світоглядні орієнтації молоді в контексті євроінтеграційної політики України / А. Мороз // Політичний менеджмент. — 2009. — № 4(37). — С. 158-164. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
series	Політичний менеджмент
work_keys_str_mv	AT moroza svítoglâdníoríêntacíímolodívkontekstíêvroíntegracíjnoípolítikiukraíni
first_indexed	2025-07-05T20:09:31Z
last_indexed	2025-07-05T20:09:31Z
_version_	1836838993905319936
fulltext	Світоглядні орієнтації молоді в контексті євроінтеграційної політики України Андрій Мороз, аспірант кафедри політичних наук Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова У статті висвітлюються проблеми і перспективи євроінтеграційної стратегії України в контексті молодіжної політики. Особлива увага звертається на участь молоді у виборі Україною зовнішньополітичного курсу розвитку, а також на регіональні відмінності у поглядах молодого покоління на цю проблему. Як свід чать дослідження соціологічних центрів України, пріоритетними ціннісно-політичними орієнтаціями жителів усіх регіонів України є стабільність, добробут, особиста безпека громадянина, а також національна безпека країни. Національна безпека, як зазначено у статті 1 Закону України „Про основи націо нальної безпеки України”, це „захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток сус пільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтра лізація реальних та потенційних загроз національним інтересам” [4]. В контексті нашого дослідження сконцентруємо увагу на ставленні молоді до обраного Україною зовнішньополітичного курсу розвитку. Вплив молодого покоління на прийняття рішень загальнодержавного рівня завжди має важливе значення, адже молодь становить майже третину всього населення країни, вона є також носієм нових ідей. Кожне молоде покоління, вступаючи в самостійне життя, застає цінності, які в даний момент домінують у суспільстві, і поступово засвоює їх, керується ними у своєму житті. Молодь є лідируючою групою, яка здатна своєю працею, розумом та ентузіазмом утримувати державу, забезпечувати її соціально-економічний, культурний та політичний розвиток і визначати вирішення загальнодержавних питань, в тому числі й питань, пов’язаних з майбутнім курсом розвитку країни. У зовнішньополітичній діяльності сучасної України питання євроатлантичної інтеграції є одним з ключових. Українську геостратегію 158 нині характеризують дві основні парадигми — євразійська і євроатлантична [8]. Геополітичне положення України — на межі Європи і Євразії — позначається на визначенні громадянами вектора зовнішньополітичного розвитку. Європейський курс розвитку передбачає входження України до НАТО, курс, що був офіційно проголошений ще 23 травня 2003 року. Цій події передував багаторічний обмін досвідом в процесі співробітництва Україна - НАТО в межах програми „Партнерство заради миру”, а також участь України у спільних з країнами НАТО миротворчих та антитерористичних операціях. Нині відносини між Україною і НАТО характеризуються інтенсивним діалогом, у процесі якого 3 квітня 2008 на Бухарестському самітi глав держав та урядів країн-членів Північноатлантичної Ради було одностайно погоджено Декларацію, у якій Україна (як і Грузія) була запевнена у майбутньому отриманні членства у НАТО. Якщо розглядати євроатлантичний вибір України крізь призму ціннісно-політичних орієнтацій, то слід зазначити, що в Україні сьогодні існує певна амбівалентність поглядів серед молодого покоління різних регіонів стосовно плану дій щодо членства в НАТО. Водночас, як зазначалося вище, забезпечення особистої та національної безпеки усві- домлюється як самоцінність кожним громадянином. Тобто абсолютна більшість українців визнає пріоритети стабільності та національної безпеки, однак по-різному бачить шляхи досягнення цієї мети. Диспозиція проблеми досить складна. Ре зультати опитувань, які про водять численні соціологічні команди, свідчать про досить низьку підтримку молоддю ідеї вступу країни до НАТО. Загалом ситуацію стосовно цього питання серед різного вікового складу населення висвітлюють результати соціологічного опитування, проведеного Центром ім. О. Разумкова. Так, на запитання „Якби наступної неділі відбувався референдум щодо вступу України до НАТО, то як би ви проголосували?”, були одержано такі відповіді: 18 — 29 років За вступ до НАТО Проти вступу до НАТО Не голосував би Важко відповісти Серпень 2008 29.8 44.9 12.2 13.1 Лютий 2008 24.3 43.5 12.1 20.1 Лютий 2007 20.0 53.4 9.9 16.7 Жовтень 2006 22.8 46.9 11.6 18.8 159 30 — 39 років За вступ до НАТО Проти вступу до НАТО Не голосував би Важко відповісти Серпень 2008 24.4 48.0 11.9 15.6 Лютий 2008 22.5 52.4 9.1 16.0 Лютий 2007 19.3 55.7 8.8 16.2 Жовтень 2006 18.5 53.4 11.9 16.2 Дослідження проводилося соціологічною службою Українського центру економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова з 21 по 29 серпня 2008 року. Було опитано 2009 респондентів віком від 18 років у всіх областях України, Києві та АР Крим за вибіркою, що репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними показниками. Вибірка опитування будувалася як стратифікована, багатоступенева, випадкова з квотним відбором респондентів на останньому етапі. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3 % з імовірністю 0,95 [1]. Такі результати пояснюються особливим геополітичним положенням України, історичним минулим різних регіонів, ментальними особливостями громадян та економічною ситуацією в країні. Проте найбільшу роль відіграє непоінформованість громадян на предмет того, що становить собою блок НАТО. Розбіжності в громадській думці активно використовують деякі політичні сили під час виборчих перегонів. Найчастіше вони акцентують аргументи „проти”, оскільки це може дати позитивний для них результат у східних і південних регіонах. Така політика однозначно призводить до погіршення ставлення громадян до НАТО [7, с. 22 - 23]. Таким чином, в українському суспільстві склалася ситуація, коли люди вважають, що вони добре обізнані у цьому питанні, але насправді об’єктивними знаннями не володіють. Для усвідомлення біль шістю українців основ співробітництва в рамках Україна – НАТО потрібна низка інформаційних захо дів, наприклад, таких, як популярна на Заході формула публічної диплома тії, що складається з „чоти рьох Е” (Еngаgе, Ехсhаngе, Еducate аnd Еmpower — залучення, обміни, просвітництво й матеріальне забез печення). Формула залучення має на увазі переконати укра їнців у тому, що присутність України в НАТО чи тісна спів праця з Альянсом не є примхою окремих президентів чи інших західнозорієнтованих політиків висо кого рівня. Така співпраця є доленосним чинником євро пейського майбутнього Украї ни, бо лише через асиміля цію західних демократичних безпекових цінностей у „шко лі НАТО” Україна зможе стати повноправним членом ЄС та інших поважних міжнародних структур, належність до яких визначить зрештою її прилучення до сучасної циві лізації, вибудованої на євроатлантичних цінностях [6, с. 51]. Привертають до себе ува гу й регіональні відмінності в настроях населення щодо перспективи вступу до Північноатлантичного альянсу. Показово, що часті ше цю ідею підтримує насе лення Західного регіону, 160 а проти вступу висловлюють ся жителі Центру, Півдня і Сходу. Так, за даними опитування Центру ім. О. Разумкова на тему „Якби наступної неділі відбувався референдум щодо вступу України до НАТО, як би ви проголосували?” спостерігається така динаміка зміни громадської думки щодо цього питання: Захід За вступ до НАТО Проти вступу до НАТО Не голосував би Важко відповісти Серпень 2008 51.2 16.4 10.7 21.4 Лютий 2008 47.8 20.6 6.3 25.3 Лютий 2007 40.3 20.4 7.1 32.2 Жовтень 2006 40.7 23.0 12.8 23.5 Схід За вступ до НАТО Проти вступу до НАТО Не голосував би Важко відповісти Серпень 2008 10.8 70.5 9.1 9.6 Лютий 2008 8.4 70.4 9.2 12.1 Лютий 2007 5.4 78.9 7.4 8.3 Жовтень 2006 8.0 67.6 12.1 12.4 Дослідження проводилося соціологічною службою Українського центру економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова з 21 по 29 серпня 2008 року. Було опитано 2009 респондентів віком від 18 років у всіх областях України, Києві та АР Крим за вибіркою, що репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними показниками. Вибірка опитування будувалася як стратифікована, багатоступенева, випадкова з квотним відбором респондентів на останньому етапі. Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3 % з імовірністю 0,95 [2]. Схожі результати із східними регіонами спостерігаються і в центральних та південних регіонах країни. Очевидно, що існує багато факторів, котрі спонукають молодь вирішувати, який майбутній вектор зовнішньополітичного розвитку України обрати, а саме: вік, освіта, суспільний та соціальний статус респондентів тощо. Однак найбільше значення все ще має географічне положення східних та південних областей країни та особливості їх історичного розвитку. Східна і південна частини України тривалий час перебували під владою Росії, що залишило помітний слід у свідомості їх жителів. Ці та ряд інших факторів сприяють формуванню серед населення південно-східних регіонів антипатії до пронатовських орієнтацій, адже зовнішня політика Росії базується нині на принциповій відмові від європейської та євроатлантичної ін- теграції у форматах ЄС і НАТО та су проводжується ініціюванням та 161 ак тивною участю Російської Федерації в азійських форматах інтеграції (Шанхайська організація співробітництва, Таш кентський пакт тощо). Тобто можна констатувати планомірний геополітичний рух нинішньої Ро сії вбік Азії. Безумовно, не враховувати такі настрої певної части ни населення під час вибору зовнішньополітичного курсу розвитку держави немож ливо. Отже головним завданням сьогодні є пошук механізмів збереження і поглиблення дружніх відносин з Росією, в якому одним з основних факторів є врахування тен денцій і вимог євроатлантич ної інтеграції нашої держави. Таким чином, можна зробити висновок, що головним аргументом „проти” є наболіле питання взаємовідносин України з Росією, а також певні труднощі, з якими може зустрітися Україна на шляху до Північноатлантичного альянсу, а саме: • якщо Україна вступить до НАТО, то Росія може вдатися до непередбачуваних дій стосовно України (наприклад, підвищити плату за енергоносії до рівня європейських цін); • базування російського Чорноморського флоту в Севастополі може перетворитися на „гарячу точку” для України; • розташування військових баз на території України; чи не використають їх провідні країни НАТО для політичного тиску на Україну при прийнятті того чи іншого рішення, яке може загрожувати нашим національним інтересам? • розміри членських внесків у комітети НАТО – чи не завдадуть вони удару по бюджету України? • не виключено, що певні політичні кола України при вступі до НАТО можуть підбурювати частину населення до маніфестацій, що може призвести до сутичок між різними групами населення. Серед молодого покоління, яке вбачає позитивною зовнішньополітичну позицію України у складі Північноатлантичного альянсу, більшість керуються такими аргументами: • при вступі до НАТО зміниться регіональна і глобальна роль України; це може передбачати нові проекти транзиту енергоносіїв, Україна позбудеться тягаря економічної, а отже й політичної залежності від Росії, зможе вдатися до рішучих дій щодо націоналізації інформаційного простору з метою виховання патріотичного покоління українців; • членство в НАТО дасть Україні можливість увійти до системи колективної безпеки; це означатиме, що наша держава матиме колективний захист від можливого збройного нападу; • вступ до НАТО допоможе перетворити українську армію з призовної на професійну, зменшити чисельність військовослужбовців, забезпечити нормальні умови служби й життя їх та їхніх сімей; вступ до НАТО сприятиме поліпшенню цивільного контролю за військовим відомством, зробить його прозорішим; 162 • освоєння Україною сучасних технологій військово-промислового комплексу НАТО; Україна зможе перейти у виготовленні, розробці й експлуатації зброї від технологій радянських часів до сучасних технологій, якими користуються розвинені країни, адже не останнім фактором зниження інвестиційної привабливості України є застарілі технології військово-промислового комплексу; • вступ до НАТО відкриє Україні шлях до ЄС, адже вимоги щодо вступу до цих об'єднань по суті однакові (забезпечення верховенства закону і прав людини, розвиток громадянського суспільства, боротьба з корупцією, підтримка стабільності і добробуту шляхом забезпечення економічних свобод, соціальні гарантії). Аналіз сучасної ситуації показує, що в українському суспільстві загалом і серед молодого покоління зокрема не існує чіткої позиції стосовно плану дій щодо членства в НАТО. Якщо взяти до уваги той факт, що населення, незалежно від регіо нальних відмінностей, у біль шості позитивно сприймає соціальні стандарти Європи, підтримує безальтернативність конверсії озброєння, ре алізацію міжнародних еколо гічних програм, вбачає позитив у посиленні ролі міжна родних механізмів забезпе чення безпеки життєдіяльності соціальних спільнот, що відповідає програмним засадам НАТО, то можна зробити висновок, що зміст політи ки євроатлантичних інституцій відповідає настроям населен ня України, але реалізацію своїх очікувань наші співвітчизни ки не пов'язують з Північноатлантичним альянсом. Реалії політичного життя сьогоднішньої України свідчать, що її політична еліта навряд чи буде здатна найближчим часом зробити рішучий вибір: чи вступити до НАТО, чи обрати євразійський варіант забезпечення безпеки, чи зберігати нейтралітет? Очевидно, тільки наступне покоління політиків зможе адекватно використати можливості, які надає країні теперішній світ. Не слід забувати, що вступ до будь-якої структури залежить не тільки від волі, розуму та менеджерських здіб ностей політичної еліти, а на самперед від бажання пересічних платників податків, які власними грошима та розумом забезпечать європейський вибір України [7, с. 24]. Тому саме нова політична еліта зможе зробити крок, який найбільше відповідає нинішній ситуації в українському суспільстві, а саме відкласти інтеграцію країни до будь-яких міжнародних структур безпеки доти, доки така ідея не отримає підтримки більшості населення всіх регіонів. Лiтература: 1. „Якби наступної неділі відбувався референдум щодо вступу України до НАТО, то як би ви проголосували? Віковий розподіл”. – Фонд імені Олександра Разумкова, http://www.uceps.org.ua/poll.php?poll_id=117 2. „Якби наступної неділі відбувався референдум щодо вступу України до НАТО, то як би ви проголосували? Регіональний розподіл”. – Фонд імені 163 Олександра Разумкова, http://www.uceps.org.ua/poll.php?poll_id=116 3. Бульба В. Регіональні аспекти політики євроатлантичної інтеграції України // Євроатлантикінформ: Науково-економічний бюлетень.: К. – 2007, №4 (16). 4. Закон України „Про основи національної безпеки України” // Урядовий кур’єр.: К. – 2003. – 30 липня. 5. Медвідь Ф. М. Національні інтереси України в умовах становлення стратегії національної безпеки та трансформації політичної системи // Віче.: К. – 2007, №16. 6. Ожеван М. Медіа-інформаційні аспекти промоції позитивного образу сучасного НАТО // Євроатлантикінформ: Науково-економічний бюлетень.: К. – 2007, №4 (16). 7. Телешун С. О. Перспективи інституційного розвитку України на шляху до Євроспільноти: політико-правовий аспект // Євроатлантикінформ: Науково-економічний бюлетень.: К. – 2007, №4 (16). 8. Шеретюк О. Українсько-російські відносини в контексті євроінтеграційної політики України. http://www.politik.org.ua/vid/ magcontent.php3?m=1&n=85&c=2102 164

Світоглядні орієнтації молоді в контексті євроінтеграційної політики України

Репозитарії

Схожі ресурси