Приватні бібліотечні зібрання у контексті локальної історії
Стаття присвячена додатковим можливостям, що виникають при вивченні приватних бібліотек у контексті локальної історії. Крім традиційної бібліотекознавчої, книгознавчої та біографічної інформації, можна отримати відомості про внутрішній світогляд збирачів книг, переважно пересічних людей. А інфор...
Збережено в:
| Дата: | 2009 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2009
|
| Назва видання: | Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/71069 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Приватні бібліотечні зібрання у контексті локальної історії / Т. Соломонова // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. — Т. 19 (2). — К., 2009. — С. 197-203. — Бібліогр.: 1 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-71069 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-710692014-11-23T03:01:50Z Приватні бібліотечні зібрання у контексті локальної історії Соломонова, Т. Історична пам’ять в джерелах локальної історії ХІХ–ХХ ст. Стаття присвячена додатковим можливостям, що виникають при вивченні приватних бібліотек у контексті локальної історії. Крім традиційної бібліотекознавчої, книгознавчої та біографічної інформації, можна отримати відомості про внутрішній світогляд збирачів книг, переважно пересічних людей. А інформаційний зміст провенієнцій та маргіналій збагачує фактографічну базу місцевої історії. Статья посвящена дополнительным возможностям, которые возникают при изучении частных библиотек в контексте локальной истории. Кроме, традиционной библиотековедческой, книговедческой и биографической информации, можно получить сведения о мировоззрении собирателей книг, чаще всего обычных людей. А содержание провениенций и маргиналий может обогатить фактографическую базу локальной истории. This article is dedicated to supplementary possibilities that arise in researching private libraries in the context of local history. You can get information about the world outlook of book-collectors, mostly ordinary people, and also the traditional librarianship, bibliological and biographical information. The contents of provenance evidence and marginalia can enrich the factographical basis of a local history. 2009 Article Приватні бібліотечні зібрання у контексті локальної історії / Т. Соломонова // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. — Т. 19 (2). — К., 2009. — С. 197-203. — Бібліогр.: 1 назв. — укр. XXXX-0076 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/71069 uk Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Історична пам’ять в джерелах локальної історії ХІХ–ХХ ст. Історична пам’ять в джерелах локальної історії ХІХ–ХХ ст. |
| spellingShingle |
Історична пам’ять в джерелах локальної історії ХІХ–ХХ ст. Історична пам’ять в джерелах локальної історії ХІХ–ХХ ст. Соломонова, Т. Приватні бібліотечні зібрання у контексті локальної історії Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв |
| description |
Стаття присвячена додатковим можливостям, що виникають при
вивченні приватних бібліотек у контексті локальної історії. Крім традиційної
бібліотекознавчої, книгознавчої та біографічної інформації, можна отримати
відомості про внутрішній світогляд збирачів книг, переважно пересічних
людей. А інформаційний зміст провенієнцій та маргіналій збагачує фактографічну
базу місцевої історії. |
| format |
Article |
| author |
Соломонова, Т. |
| author_facet |
Соломонова, Т. |
| author_sort |
Соломонова, Т. |
| title |
Приватні бібліотечні зібрання у контексті локальної історії |
| title_short |
Приватні бібліотечні зібрання у контексті локальної історії |
| title_full |
Приватні бібліотечні зібрання у контексті локальної історії |
| title_fullStr |
Приватні бібліотечні зібрання у контексті локальної історії |
| title_full_unstemmed |
Приватні бібліотечні зібрання у контексті локальної історії |
| title_sort |
приватні бібліотечні зібрання у контексті локальної історії |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Історична пам’ять в джерелах локальної історії ХІХ–ХХ ст. |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/71069 |
| citation_txt |
Приватні бібліотечні зібрання у контексті локальної історії / Т. Соломонова // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. — Т. 19 (2). — К., 2009. — С. 197-203. — Бібліогр.: 1 назв. — укр. |
| series |
Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв |
| work_keys_str_mv |
AT solomonovat privatníbíblíotečnízíbrannâukontekstílokalʹnoíístoríí |
| first_indexed |
2025-07-05T20:10:12Z |
| last_indexed |
2025-07-05T20:10:12Z |
| _version_ |
1836839037226188800 |
| fulltext |
197
Любов до книги завжди розглядалася у суспільстві позитивно,
адже розуміння того, що всебічне і систематичне засвоєння досвіду
минулих поколінь можливо тільки через письмове джерело, було па-
нуючим до недавнього часу, до комп’ютерної епохи.
Зрозуміло, що історія приватного книжкового колекціонування
може розглядатися як складова місцевої історії, одним з її проявів у
книгознавчому і бібліотекознавчому контекстах, але книжкові зібрання
здатні також стати джерельною базою для широкого кола досліджува-
них проблем локальної історії. Розглянемо додаткові можливості, що
виникають при студіюванні приватних бібліотек у контексті локальної
історії.
Під приватним збиранням книжок ми розглядаємо творчу діяль-
ність по цілеспрямованому збиранню книг та їх використанню. З кола
досліджуваних бібліотек виключаємо приватні комерційні зібрання,
що створювалися для обслуговування якнайширшого кола читачів, тому
відповідали їхнім смакам.
Для зручності пропонуємо використання понять «книгофіл» та
«книгофільство», які розуміємо ширше, ніж загальноприйняті терміни
«бібліофіл» і «бібліофільство». Джерельною базою дослідження є фонд
дореволюційних видань відділу рідкісних і цінних видань (далі – РіЦ)
Вінницької обласної універсальної наукової бібіліотеки ім. К. Тімірязє-
ва. Цей фонд складається здебільшого з решток націоналізованих ра-
дянською владою дореволюційних приватних зібрань Східного Поділля,
що належали представникам родового дворянства, й інтелігенції.
У приватного колекціонера шляхи, засоби і цілі комплектування
принципово інші, ніж у співробітників публічної бібліотеки; інший
Тетяна СОЛОМОНОВА
(Вінниця, Україна)
Приватні бібліотечні зібрання
у контексті локальної історії
198
підхід до поповнення зібрання, змін його складу, зберігання, контактам
в профільному середовищі, ставленні до суспільства. Приватна колек-
ція завжди особистісна і відбиває постать власника. Теза про те, що не
тільки людина збирає книги, а й книги «збирають» людину, стала сьо-
годні загальноприйнятою і поширеною. А державна або громадська
колекція за природою своєю покликана задовольняти запити широкого
кола людей, відповідати пануючим правилам, певним нормативним
документам, тому вона відбиває ідеологію, державну доктрину даного
суспільства в цілому, оминаючи розмаїття життєвих барв. Доцільно
зауважити, що до революції статус приватної бібліотеки був дуже ви-
соким. В Російській імперії майже не було жодної великої бібліотеки,
в основі якої не було б приватного зібрання.
На відміну від традиційних історичних досліджень, студіювання
місцевої історії відбувається в іншому масштабі. Зменшення масштабу
досліджень (предметного, територіального, хронологічного, контек-
стного тощо) дозволяє нам виопуклювати складові досліджуваного
питання, адекватно їх висвітлювати. Особливе місце тут можуть по-
сісти історико-книгофільські дослідження. Ми вписуємо конкретний
локальний матеріал (власник та його зібрання) у мікрокосм певної со-
ціальної страти певного територіального утворення на певному хроно-
логічному етапі. Вводимо в науковий обіг не тільки біографічні відо-
мості про книгофілів, бібліотекознавчі й книгознавчі – про їхні бібліо-
теки, а й багатоаспектну інформацію про внутрішній світ людини.
Подібні студії збагачують подієву (фактографічну) історію світом думок,
світосприйняття і цінностей. Кожне книжкове зібрання має бінарну
будову: з одного боку, є відбитком особистого вибору, а з іншого, є від-
битком загальних тенденцій розвитку суспільства, як економічних,
культурних, так і технічних (поліграфічне виробництво). Досліджуючи
конкретні феномени (книжкові зібрання та їхні власники), можна по-
бачити завдяки щільному аналізу багатогранної картинки, де особисте
переломлюється в загальне, типове: з одного боку, як загальна, пану-
юча ідеологія відбивається в конкретній постаті та її світогляді, систе-
мі цінностей, а з другого боку, як окремий книгофіл формує культурний
контекст епохи, а що залишається індивідуальним, особистісним.
Масштаб локальної історії допомагає прослідкувати залежність фор-
мування наукових і культурних смаків від демографічних (вік, стать),
культурних (освіта), етнічних, соціальних (належність до певної стра-
ти) або економічних (майнових) факторів. Тобто простежити не тільки
199
кожну бібліотеку та її власника, а й проаналізувати їх через посеред-
ництво середовища, зокрема формальних і неформальних груп, до яких
індивід належить, врахувати найдрібніші деталі, явні та приховані
мотивації людської поведінки.
У контексті локальної історії можуть досліджуватися всі основні
проблеми історії книгофільства: вивчення створення, функціонування
і долі приватних зібрань; життєопис книгофілів минулого; вивчення
книжкового репертуару (конкретної історичної епохи, конкретного
регіону, певної соціальної страти). Масштаб подібних досліджень до-
помагає вивчити вплив конкретної особистої бібліотеки на становлен-
ня читача і його читацької культури. І мова йде не про видатну історич-
ну постать, яка традиційно цікавила класичних істориків, а про зви-
чайну людину, світогляд якої можна охарактеризувати шляхом вивчен-
ня її читацьких інтересів.
Видатні вчені, письменники, державні та політичні діячі, як пра-
вило, залишають по собі значну особисту документну спадщину (на-
укові праці, епістолярій, щоденники, мемуари), що допомагає науковцям
в їхніх дослідженнях. Доступна нам архівна інформація про пересічну
людину, як правило, обмежується даними про вік та освіту, посаду та
місце роботи, тому книгознавче вивчення книгозбірні стає чи не єдиним
джерелом інформації про її інтереси, особистий світогляд.
Вивчення тематики приватних зібрань розкриває коло читання,
той обсяг та рівень знань, який був доступним локальному середовищу.
Певною мірою ці фонди віддзеркалюють знайомство місцевого насе-
лення з різними науками. Так, ознайомившись з книжковим фондом
РіЦ, ми виявили велику кількість перших видань творів відомих фран-
цузьких істориків ХІХ ст. (О. Тьєрі, Ф. Гізо, Л. Тьєр, І. Тен) з родових
бібліотек польської шляхти, що свідчить про те, що власники пильно
слідкували за розвитком історичної науки цієї країни. Водночас ми
звернули увагу на те, що праці німецьких і англійських дослідників, як
правило, приходили до читача пізніше і у французьких або польських
перекладах.
Свого роду знаковою книгою був укладений Леонардом Ходзько
(1800–1871) збірник дипломатичних документів «Recueil des traités,
conventions, actes diplomatiques etc. relatifs à la Pologne, de 1762 á 1862»,
адже нами виявлено його примірники з родових бібліотек Руссанов-
ських з Якушенців, Собанських з Ободівки, Ярошинських з Дзвонихи,
Якубовських з Люлинців. Існують певні спостереження і щодо, напри-
200
клад, фонду юридичної літератури. Російськомовна поточна література
осідала в бібліотеках професіоналів будь-якої національності, а
історико-правові друки та профільні стародруки – в бібліотеках поль-
ського дворянства.
Наукові студії місцевої історії надають історикам книгознавства
додаткові можливості в атрибуції власницьких знаків. Адже робота з
«місцевими» історико-книжковими зібраннями дозволяє нам виявляти
потенційних власників серед вужчого кола претендентів, вже обмеже-
них географічно чи хронологічно, відповідно швидше знаходити влас-
ників екслібрисів, авторів власницьких написів або навіть «немих»
позначок (типу штампу «перевірено»).
Глибина і ширина знання локальної історії з врахуванням галузе-
вої спеціалізації виявленого історико-книжкового фонду, його фінан-
сових характеристик дозволяє нам окреслити можливе коло власників
і вести подальший пошук. Наприклад, у фонді РіЦ було виявлено понад
40 томів юридичної тематики, здебільшого законодавчо-нормативної,
російською мовою та декілька книг історичної тематики польською, на
корінці яких витиснено латинські літери J O. Знаючи історію форму-
вання фонду РіЦ, пошук ми вели серед юристів-практиків Вінницько-
го повіту початку ХХ ст. (виявлено книги цього періоду) та осіб, які
отримали юридичну освіту, ймовірно поляка. Ним виявився присяжний
повірений Й. Олтаржевський, який згодом у 1917–1918 рр. був міським
головою, а пізніше вимушений був виїхати у Польщу й залишити бі-
бліотеку у Вінниці.
Вивчення фондів приватних історико-книжкових фондів дозволяє
встановити коло читацьких інтересів різних прошарків населення за
майновою, становою, фаховою або етнічною ознаками у різні епохи.
Наявний книжковий фонд відділу РіЦ Вінницької ОУНБ ім. К. Тіміря-
зєва певною мірою окреслює коло читання заможнього польського і
російського дворянства, представників різного фаху, зокрема вчителів,
юристів, лікарів та агрономів. Наприклад, виявлено, що інтелігенція,
незалежно від етнічного походження, здебільшого користувалася ро-
сійськомовною фаховою літературою, а серед родового дворянства
поширеною була практика ігнорування польськомовної книги росіяна-
ми, і навпаки, російськомовної – поляками.
Книжкове зібрання традиційно були одним з факторів формуван-
ня підростаючого покоління. В багатьох польських родинах Правобе-
режної України ХІХ ст. йшло свідоме патріотичне виховання. В біблі-
201
отеках зберігали книги, що належали засланим або загиблим польським
повстанцям – вихідцям з цих родин. Так, молодому поколінню Хоєць-
ких в Томашівці збірка старих книг нагадувала про їхнього давнього
власника, засланого у 1863 р. [1, S.235]. Або навпаки, на відміну від
багатьох польських родин, Маньковські з Саїнки формували чималу
збірку російскомовних видань, намагаючись таким чином увійти у
загальноросійське соціокультурне середовище [1, S.243]. Результатом
цього стало те, що Ян Маньковський (1860–1919), будучи тридцяти-
річним чоловікомбув розстріляний в Києві в 1863 р. Маурицій Друж-
бацький (1826–1863), один з найвідоміших подолян – учасників по-
встання 1863 р. [1, S.243].
Окремі примірники з приватних зібрань є цінним джерелом для
досліджень у сфері маргіналістики, біографістики, екслібрисистики.
Провенієнції та маргінальні записи розповідають про долю конкрет-
ного примірника, ілюструють особливості взаємовідносин «читач –
книга» на тлі певної історичної епохи на даній території, що не
тільки збагачує фактографічну базу досліджень, а й до певної міри
передає дух історичної атмосфери, додає барв до характеристики
певної особи або соціальної страти. Показовим тут може стати аналіз
маргіналій читача-поляка на сторінках розділу «Російський характер»
книги М. Барінга «The Russian people» (Лондон, 1911), що зберігаєть-
ся у фонді РіЦ.
На сторінках окремих примірників зберігаються автографи людей,
ідентифікацію яких дозволяє саме масштаб студій з локальної історії.
Іноді зміст таких написів дозволяє встановити наявність контактів між
особами. Провенієнції можуть свідчити про професію власника, вік і
стать, містити інформацію про місце і дату покупки книги, її вартість
і обставини придбання, географію міграцій книг.
Виявлення місць друку і придбання книг книгофілами дозволяє
встановити географію книжкових контактів, адже публічні, народні та
безкоштовні бібліотеки у дореволюційній Росії здебільшого комплек-
тувалися централізовано або за допомогою 2-3 постачальників. Напри-
клад, іноземні друки з приватних зібрань Східного Поділля дореволю-
ційного часу майже ніколи не куплялися в місцевих магазинах, здебіль-
шого в Одесі, Києві, Варшаві та за кордоном.
Маргінальні записи можуть також збагатити наше знання місцевої
історії політичною, військовою, метеорологічною та біографічною
інформацією, медичними та кулінарними рецептами, господарчими
202
порадами. В практиці вивчення книги можна зіткнутися із записами
побутового змісту, ніяк не прив’язаних до конкретних книг:
– дарчі написи сімейно-побутового характеру (до дня народження
або весілля, з приводу закінчення навчального заходу, зустрічі або роз-
луки;
– записи кулінарних, лікарських або косметичних рецептів;
– підрахунки сімейних прибутків – витрат.
Це живі свідчення минулої епохи, відображення життя і соціальної
поведінки попередніх поколінь, що допомають з’ясовувати професійні,
родинні та дружні стосунки, їхній рівень, ступінь приязні та довіри.
Книги можуть також містити ознаки, що побічно характеризують
ставлення читача або збирача до книги, її автора та оформлення:
– підкреслення або відзначення в тексті та на полях книги;
– NB або спеціальні позначки, що привертають увагу, загнуті
сторінки;
– відгуки про зміст книги на полях, на форзаці, титулі, обкладин-
ці, коротка оцінка книги;
– письмові доповнення і уточнення; вклеєні рукописні, газетні,
журнальні, фотоматеріали, ілюстрації;
– записи, що відображають думки, викликані читанням книги, що
розвивають її зміст;
– записи, що не мають прямого відношення до змісту книги, але
представляють інтерес для характеристики особи читача або власника
книги;
– атрактивні характеристики (кров, сліди від куль або осколків;
або навпаки, сліди від посуду);
– конволюти з однієї теми;
– замовні уніфіковані палітурки, художні палітурки;
– нерозрізана частина книги.
Варто ще раз зауважити, що традиційно подібні ознаки цікавлять
науковців при дослідженні книг, що належали видатним постатям, але
умови студіювання локальної історії дозволяють дослідити постаті
пересічних громадян.
Таким чином, вивчення приватних бібліотек у контексті місцевої
історії надає можливості персоніфікації пересічного збирача книг, який
ніяк не проявив себе у «великій історії», визначення кола читацьких
інтересів (професійних, самоосвітніх та рекреаційних) певних соціаль-
них страт, мовні переваги, фінансові можливості та ідеологічні наста-
203
нови, які діяли у суспільстві на певному етапі. Крім того, завдяки
провенієнціям і маргіналіям такі студії збагачують існуючу багатоас-
пектну (економічну, соціальну, політичну тощо) інформацію додатко-
вими фактографічними відомостями.
Джерела та література
1. Epztein T. Wpływ powstań narodowych na wychowanie młodego
pokolenia ziemian na Wołynia, Podolu I Ukraine w drugiej połwie XIX wieku /
T. Epztein // Поляки и русские : материалы конф. «Польша – Россия. Роль
национальных восстаний в формировании представлений друг о друге»,
14-17 мая 1998 г. – Warsw., 2000.
Тетяна Соломонова (Вінниця, Україна) Приватні бібліотечні зібрання
у контексті локальної історії
Стаття присвячена додатковим можливостям, що виникають при
вивченні приватних бібліотек у контексті локальної історії. Крім традиційної
бібліотекознавчої, книгознавчої та біографічної інформації, можна отримати
відомості про внутрішній світогляд збирачів книг, переважно пересічних
людей. А інформаційний зміст провенієнцій та маргіналій збагачує факто-
графічну базу місцевої історії.
Ключові слова: приватні книгозбірні, локальна історія, книги
Татьяна Соломонова (Винница, Украина) Частные библиотечные
собрания в контексте локальной истории
Статья посвящена дополнительным возможностям, которые возникают
при изучении частных библиотек в контексте локальной истории. Кроме,
традиционной библиотековедческой, книговедческой и биографической
информации, можно получить сведения о мировоззрении собирателей книг,
чаще всего обычных людей. А содержание провениенций и маргиналий
может обогатить фактографическую базу локальной истории.
Ключевые слова: частные библиотеки, локальная история, книги
Tatiana Solomonova (Vinnitsa, Ukraine) Private library collections in
the context of local history
This article is dedicated to supplementary possibilities that arise in research-
ing private libraries in the context of local history. You can get information
about the world outlook of book-collectors, mostly ordinary people, and also
the traditional librarianship, bibliological and biographical information. The
contents of provenance evidence and marginalia can enrich the factographical
basis of a local history.
Key words: private library, local history, books
|