Вироби сакрального призначення у творчості сучасних косівських митців художнього дерева

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2008
Автор:	Білий, В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут народознавства НАН України 2008
Теми:	Статті
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/7110
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Вироби сакрального призначення у творчості сучасних косівських митців художнього дерева / В. Білий // Народознавчі Зошити. — 2008. — № 1-2. — С. 140-145. — Бібліогр.: 3 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-7110
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-71102010-03-24T12:02:23Z Вироби сакрального призначення у творчості сучасних косівських митців художнього дерева Білий, В. Статті 2008 Article Вироби сакрального призначення у творчості сучасних косівських митців художнього дерева / В. Білий // Народознавчі Зошити. — 2008. — № 1-2. — С. 140-145. — Бібліогр.: 3 назв. — укp. 1028-5091 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/7110 uk Інститут народознавства НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Статті Статті
spellingShingle	Статті Статті Білий, В. Вироби сакрального призначення у творчості сучасних косівських митців художнього дерева
format	Article
author	Білий, В.
author_facet	Білий, В.
author_sort	Білий, В.
title	Вироби сакрального призначення у творчості сучасних косівських митців художнього дерева
title_short	Вироби сакрального призначення у творчості сучасних косівських митців художнього дерева
title_full	Вироби сакрального призначення у творчості сучасних косівських митців художнього дерева
title_fullStr	Вироби сакрального призначення у творчості сучасних косівських митців художнього дерева
title_full_unstemmed	Вироби сакрального призначення у творчості сучасних косівських митців художнього дерева
title_sort	вироби сакрального призначення у творчості сучасних косівських митців художнього дерева
publisher	Інститут народознавства НАН України
publishDate	2008
topic_facet	Статті
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/7110
citation_txt	Вироби сакрального призначення у творчості сучасних косівських митців художнього дерева / В. Білий // Народознавчі Зошити. — 2008. — № 1-2. — С. 140-145. — Бібліогр.: 3 назв. — укp.
work_keys_str_mv	AT bílijv virobisakralʹnogopriznačennâutvorčostísučasnihkosívsʹkihmitcívhudožnʹogodereva
first_indexed	2025-07-02T09:52:59Z
last_indexed	2025-07-02T09:52:59Z
_version_	1836528414319706112
fulltext	140 1-2’2008 Народознавчi Зошити Статтi Вiктор БIЛИЙ ВИРОБИ САКРАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ У ТВОРЧОСТI СУЧАСНИХ КОСIВСЬКИХ МИТЦIВ ХУДОЖНЬОГО ДЕРЕВА Victor BILYI. On Goods of Sacral Destination in Creativity of Contemporary Kosiv Craftsmen of Artistic Wood. Пострадянський перiод позначився активним вiдновленням старих, забутих, напiвзруйнованих церков та зведенням нових храмiв на територiї України. Особливо активного розвитку цей про- цес набув у захiдних областях нашої держави. Са- ме тому виникла потреба у залученнi фахiвцiв з рiзних сфер мистецтва: архiтекторiв, живописцiв, iконописцiв, дизайнерiв та майстрiв декоративно- вжиткового мистецтва, якi б допомогли надати цiлiсний та пiднесений образ новим сакральним спорудам, що, з одного боку, вiдповiдали б ду- ху часу, а з iншого – продовжували сакральнi традицiї попереднiх епох, згiдно з якими кожен з видiв образотворчого чи прикладного мистец- тва займав свою нiшу, вироби яких несли пев- не практичне, смислове, композицiйне та естети- чне навантаження. Митцi, якi працюють у галу- зi художньої обробки дерева теж отримали новi завдання, суть яких полягала у вирiшеннi як ве- ликих, монументальних елементiв iнтер’єру храму таких як царськi ворота, так i менших за розмiром кiотiв, хрестiв та iкон, сповнених глибоким сим- волiчним змiстом. До виробiв обрядового призна- чення зараховуємо також хрести, призначенi для приватного використання, оздоблення житла, тра- дицiї використання яких на теренах Гуцульщини сягають давнини. Протягом останнiх десятилiть асортимент бага- тьох майстрiв художнього дерева Косiвщини зба- гатився виробами сакрального призначення, якi практично не виконувались за часiв радянської влади. Митцi розпочали активнi пошуки форм та засобiв втiлення своїх задумiв, максимально доцi- льних у цьому випадку. Дрiбнi предмети оздоб- люються, переважно, за принципами, що засто- совуються у декорi iнших виробiв декоративно- вжиткового мистецтва, виявляючи особливостi творчого почерку майстрiв. Вирiшення ж мону- ментальних форм, таких як царськi ворота, вима- гають комплексного пiдходу до оформлення iнте- р’єру загалом та залучення до виконання бiльшої кiлькостi майстрiв, тому цi завдання беруться ви- рiшувати митцi з професiйною освiтою, такi як С.Бзунько чи С.Стефурак, якi, створюючи пев- ний проект, залучають до його виконання своїх учнiв, тим самим передаючи їм свiй досвiд та на- вчаючи безпосередньо у процесi втiлення задуму. Таким чином було виконано iконостас для се- ла Слобiдка Косiвського р-ну пiд керiвництвом С.Д.Стефурака (iл. 1). У роботi брали участь студенти Косiвського iнституту. При розробцi iконостасу було враховано цiлий ряд аспектiв, якi мали безпосереднiй вплив на його кiнцевий ви- гляд, а саме: iнтер’єр церкви, його колористичне вирiшення; основнi канонiчнi засади, яким повинен вiдпо- вiдати цей сакральний твiр; використано тi основнi символiчнi елементи де- кору, присутнiсть яких на iконостасi обов’язкова; органiчна єднiсть з iконами, використаними в оздобi храму. Iл. 1. С.Д.Стефурак. Iконостас церкви Божого мило- сердя. Село Слобiдка, Косiвський р-н. I саме цей мистецький твiр вiдповiдає таким вимогам. Тлом виступає темне дерево, на якому краще сприймається декор, виконаний зi свiтлої ВIКТОР БIЛИЙ. Вироби сакрального призначення... 141 деревини, провiдним мотивом якого є виноградна лоза як символ причастя. Вона присутня всюди – в оздобленнi аркоподiбних завершень, у мережив- них вратах та навiть на пiвколонах, що членують iконостас. На дверях вiдведено мiсце для розмi- щення зображень чотирьох євангелiстiв та двох архангелiв, а також мiститься сцена Благовiщен- ня. Елементи гуцульського декору використанi на аркових завершеннях, а також при вирiшеннi мо- тива хреста у простiнках. У запропонованому зра- зку бiльше звернення до давнiх аналогiв, анiж вiдчутних новацiй, хоча це може бути зумовлено вирiшенням iнтер’єру храму загалом та бажанням замовникiв зокрема. Проте, сам факт його iсну- вання та досконале виконання свiдчать, що роз- робки у цьому напрямку будуть вестися далi, а це гарантує збагачення асортименту сакральних виробiв з використанням гуцульської рiзьби. Дещо iнше вирiшення властиве iконостасу, виконаному пiд керiвництвом С.В.Бзунька для церкви у Скит-Манявському чоловiчому монас- тирi (iл. 2). Подiбно до попереднього зразка, тут використано двi породи деревини та дотримано всi вимоги, що висуваються для таких сакральних творiв. У декорi домiнує мотив виноградної лози, проте, подано його зовсiм iнакше. Чiткий геоме- тричний подiл iконостасу на вiдповiднi зони, а також злагоджена яснiсть усiх складових викли- кають асоцiацiю з кращими зразками народного гуцульського мистецтва, яку пiдсилюють елемен- ти традицiйної орнаментики, використанi при ви- рiшеннi символiчних хрестiв та вазонiв на цар- ських вратах. Характерним творчостi С.Бзунька є поєднання чiткого геометричного орнаменту з м’яким рослинним, що дозволяє митцю легко ма- нiпулювати формами для досягнення найкращого художнього ефекту. Такий iконостас – свiдчення пошукiв нової форми та декору, який би найкра- ще її доповнював з одного боку, та тривалостi народних традицiй – з iншого, а отже належить до кращих зразкiв художньої обробки дерева на Косiвщинi. I, як вiрно зазначила Б.Книш, “легка прозорiсть ажурного рiзьблення тiльки пiдтвер- джує думку про те, що iконостас – це вiкно у небо, а природна фактура та колiр дерева створю- ють вiдчуття архаїчного та сучасного водночас”1. 1Книш Б. Український iконостас роботи Степана Бзунь- Iл. 2. С.В.Бзунько. Райськi ворота iконостасу у церквi Скит-Манявського чоловiчого монастиря. Iконостас для церкви села Тарнавиця, який ви- конав С.Бзунько разом з Л.Юсипiвим, I.Дер- качем та Д.Рибаком дещо ранiше, вiдрiзняєть- ся вiд попереднього стриманiшими, лаконiчнiши- ми формами та строго симетричним орнаментом. Його загальна тектонiка пiдпорядкована чiтким та правильним геометричним формам, а доско- нало вiднайденi спiввiдношення окремих елемен- тiв, пiдкреслення центральної вiсi та загальний рух усiх складових, спрямований вгору, створю- ють пiднесено-монументальне враження. Домi- нуючим, як i в попередньому випадку, є рослин- ний орнамент, мотив виноградної лози, що пода- ний у виглядi вазонкового дерева життя з соко- витими п’ятипелюстковими розетами. Вiн “обплi- тає” шiсть символiчних зображень (чотири єван- гелiсти та два архангели), вступаючи з ними у композицiйну єднiсть, доповнюючи i пiдкреслю- ючи образи. Талант С.Бзунька та його активна ка // Гуцульський Kрай.– 2004.– № 47 (20 листопада).– С. 5. 142 1-2’2008 Народознавчi Зошити спiвпраця з iншими майстрами художнього дере- ва дозволили йому досягнути органiчної єдностi не лише мiж окремими складовими iконостасу, а й органiзувати простiр храму, надавши йому до- вершеної святковостi. Кiот або дарохранительниця як необхiдний ат- рибут церковного iнтер’єру отримав своє специ- фiчне трактування майстрами художнього дерева. Домiнуючий протягом ХIХ-ХХ ст. кiот став об- разом народної церковної архiтектури. До 1939 р. виготовленням таких сакральних виробiв займав- ся В.Девдюк та його син Микола. У церквi Рiз- два Пресвятої Богородицi, що у Ворохтi, дивом зберiгся кiот зазначеного майстра, який був ство- рений спецiально для цього храму, що засвiд- чує позначення на виробi. Його форма є своєрiд- ною iнтерпретацiєю церковної архiтектури, пев- ною авторською стилiзацiєю, яка пiдкреслює по- черк майстра, виявляє його уподобання, розумiн- ня композицiї, поєднання декору та конcтрукцiї. Бачимо i певнi впливи пануючого у часи створен- ня виробу конструктивiзму, а саме чiтку тектонi- ку кiоту та легку конструкцiю, яка непереобтя- жена орнаментальними композицiями. Низ виро- бу подiлено на три частини, середина вирiшена у формi прямокутної шафки з iнкрустованим хрес- том, розмiщеним на дверцятах з чiльної сторо- ни. Боковi чотирикутнi колонки перекриваються масивною рамою-карнизом, а далi завершують- ся чотиригранними банями, якi через надмiрну стилiзацiю виглядають дещо деформованими. У центрi виробу здiймається чотиригранна констру- кцiя, увiнчана банею ледь дуговидної форми, що нагадує навiсне перекриття. Єдиними реальними елементами, скопiйованими з церковної архiтек- тури, є точенi барабани з маленькими банями та макiвками, завершенi рiзьбленими рiвнорамен- ними хрестами. Кiот декорований iнкрустацiєю перламутром, рогом i кольоровим деревом, тодi як рiзьбленням виконанi лише мотиви парканцiв на поверхнi бань, якi iмiтують гуцульську гон- ту. Кiот Миколи Девдюка – унiкальний взiрець поєднання новаторських тенденцiй з традицiйни- ми, принципи формотворення якого знайшли своє продовження лише у 1985-1990 рр., коли вiдбу- лось вiдродження сакральних традицiй у худож- нiй рiзьбi. Власне цим перiодом датований кiот iз церкви Святого Духа с. Соколiвка Косiвського р-ну, ви- конаний групою майстрiв Косiвських художньо- виробничих майстерень Спiлки художникiв Украї- ни. Кiот має форму церкви з п’ятьма банями та оздоблений традицiйним гуцульським рiзьб- ленням. Iз масовим будiвництвом нових церков та повсюдною реставрацiєю старих, попит на та- кi сакральнi вироби значно вирiс. За художньо- конструктивними ознаками їх можна подiлити на двi групи. До першої зараховуємо кiоти так зва- ного хрещатого типу, якi нагадують моделi народ- ної церковної архiтектури. Їх виготовлення потре- бує великої майстерностi, досконалих знань сто- лярної справи та значного досвiду, властиве їм i старанне дотримання канонiв храмового будiвни- цтва. Це кiоти, в яких добре проглядаються ви- ступаючi об’єми несучої частини моделi з п’яти- банним верхом, кожна з яких має виразно напов- ненi, чiтко окресленi форми, виготовленi з дотри- манням архiтектонiчної пропорцiйностi. Можемо говорити про те, що такий тип кiоту є домiную- чим та зустрiчається у доробку багатьох косiвсь- ких рiзьбярiв, зокрема М.Радишу належить цi- кавий зразок, у якому вдало поєднано темне та свiтле дерево. Особливу увагу слiд звернути на комплексне вирiшення престолу, та киворiю з церкви Успiння Богородицi с. Шепiт О.Крицкалюка (iл. 3). Композицiя киворiю поєднує українськi баро- ковi традицiї оздоби сакральних виробiв iз прин- ципами гуцульської рiзьби i формотворення. Це одночасно i самостiйна мала архiтектурна форма, i частина загального вирiшення iнтер’єру церкви, яка повинна спiвпрацювати з iншими його скла- довими. Об’єднуючим елементом виступає свiт- лий орнамент, основний мотив якого – чотирипе- люстковий розквiтлий хрест, розроблений у бiль- ших та менших варiацiях. Вiн виступає основою замкнутої центричної композицiї, самостiйної та самодостатньої у простiнках виробу, i повторюва- ним мотивом, вписаним у коло на бiчних пiвко- лонках, i потрактований на просвiт фриз, що ви- користовується у повному та половинному варiан- тi. Чотирилопатковi колонки пiдтримують склад- не арочне завершення з точеними кулями та хрес- тами на кожному з кутiв киворiю. На престолi ВIКТОР БIЛИЙ. Вироби сакрального призначення... 143 розмiщено декорований у кращих традицiях брус- турiвської школи рiзьбярства кiот. П’ятибанна церква iнкрустована кольоровим деревом, що по- єднано з легкою рiзьбою, а протиставлення темне тло – свiтлий орнамент – тут вiдсутнє. Киворiй пiдкреслює писанкову красу. Кольорове багатст- во, розмiщене по центру кiоту, слугує своєрiдною промiжковою ланкою мiж ним та iншими еле- ментами церковної оздоби. Високий професiйний рiвень майстра дозволив йому втiлити складний та багатоплановий задум, не порушуючи загаль- ної композицiї iнтер’єру, доповнити та збагатити його. Iл. 3. О.I.Крицкалюк. Престол та киворiй церкви Успi- ння Богородицi. Село Шепiт, Косiвський р-н. Другу велику групу кiотiв, якi виконують ко- сiвськi майстри, складають такi, в яких основний корпус має вигляд прямокутної шафки, близький до кiоту Миколи Девдюка. Зразком, що iлюструє цей тип, може слугувати кiот В.Тонюка з с. Рiч- ки, в оздобi якого майстер поєднав кращi тенден- цiї Рiчкiвської та Брустурiвської шкiл художньої обробки дерева Гуцульщини. Захоплює культура технiчного виконання усiх конструктивних частин та тактовне декорування, що дозволило створити єдиний стилiстичний сакральний образ2. Iл. 4. Д.Ф.Шкрiбляк. Iкона. 1996 р. Дмитро Федорович Шкрiбляк, правнук знаме- нитого Юрiя Шкрiбляка, вiдроджує давнiй тип рiзьбленої iкони, що був практично забутий, та завдяки таланту майстра знову набуває популяр- ностi. При її виконаннi рiзьбяр користується ти- ми ж технiчними прийомами, що й при виконаннi iнших виробiв, проте композицiйний уклад твору вимагає залучення великої кiлькостi символiчних елементiв, якi автор вiртуозно укладає у симет- ричнi орнаментальнi схеми, досконалi, витонченi та знайомi кожному українцевi. Iкона, виконана у 1996 р., близька до народних примiтивiв та дав- нiх дерев’яних рiзьблених хрестiв (iл. 4). Компо- зицiйний центр з фiгурами розп’ятого Христа та розбiйникiв обабiч нього потрактований як своє- рiдний складний орнаментальний мотив, сповне- 2Попенюк В. Новацiйнi кiоти на Гуцульщинi та По- куттi (iнспiрацiї народної церковної архiтектури) // Алкос: Лiтературно-мистецький альманах.– Косiв, 2005.– № 2-3.– С. 119-125. 144 1-2’2008 Народознавчi Зошити ний глибокої символiки та необхiдної атрибутики. Кожен елемент узору самодостатнiй та активно спiвпрацює не лише з iншими складовими декору, але й з формою виробу загалом, доповнюючи та збагачуючи її. Досконала суха рiзьба пiдкреслена окремими вкрапленнями iнкрустацiї, яка не пору- шує загальної урочистостi виробу, його глибокого сакрального змiсту. Як зазначає Й.Приймак та С.Стефурак, “це саме той момент, коли призна- чення виробу, змiст, форма та декор працюють як єдине цiле”3. Групу менших за розмiром виробiв сакраль- ного та обрядового призначення складають хрес- ти, патерицi та свiчники, яких у доробку кожно- го майстра Косiвщини чимало. Цiкавi та своє- рiднi вироби бачимо у доробку Ю.Юсипчука, Я.Пасiчанського, Ю.Павловича, М.Грепиняка, М.Мегединюка, М.Лабачука. До сакральної те- матики звертається i Кознюк Андрiй Гаврило- вич iз села Соколiвка, син видатного гуцульсь- кого майстра Кознюка Гаврила Юрiйовича. Вiн продовжує живописну манеру батька, наповнюю- чи свої твори складними багатоколiрними iнкру- стацiями та здiйснює пошук нових форм згiдно з виробленою стилiстикою. Так, при виконаннi хреста, висота якого 220 см, майстер успiшно ви- рiшив цiлий ряд композицiйних завдань, а саме: – пропорцiйнiсть окремих елементiв до цiлого; – вiрно знайдена величина основного моти- ву, який вдало вписується по всiй поверхнi геометрично-складної форми; – автор уникає подрiбнення, чим i досягає мо- нументальностi виробу. Слiд пiдкреслити унiверсальнiсть обдарування майстра, який з однаковим успiхом виконує по- ставленi завдання у виробах малих i великих роз- мiрiв та створює у кожному окремому випадку таку композицiйну схему, яка б максимально ви- гiдно пiдкреслила основний об’єм. Повертаючись до хреста, зазначимо, що ювелiрна точнiсть у ви- конаннi складної iнкрустацiї дозволила створити Андрiю Гавриловичу довершений твiр, а чергу- вання темних i свiтлих елементiв орнаменту по- силює урочисте звучання. Чи не найбiльшим до- сягненням майстра, який працює переважно з ма- 3Приймак Й., Стефурак С. Син славного роду.– Косiв: Писаний Камiнь, 2006.– С. 8-13. лими формами, стало виготовлення справдi мону- ментального твору, позбавленого другорядного та несуттєвого, а також такого, що повнiстю вiдпо- вiдає виробленому десятилiттями почерку митця. Дещо в iншому аспектi подано хрест, вико- наний С.Д.Стефураком. Простi прямi лiнiї по- жвавлено хвилеподiбною оздобою з iнкрустова- ним блакимним бiсером, а центр видiлено жовтим кольором. Хоча декор твору мiнiмальний, вра- ження урочистостi та пiднесення при його спогля- даннi не залишає глядача. Максимальний ефект при мiнiмумi використаних елементiв – свiдчен- ня великого творчого обдарування митця. Тут ми можемо говорити i про значення професiйної ос- вiти, яка дала поштовх до пошуку нових форм при виконаннi традицiйних виробiв. Як зазначає бiльшiсть дослiдникiв рiзьбярства Гуцульщини, творчiсть вже згаданого С.Бзунька становить нову яскраву сторiнку в її iсторiї. Вiн Iл. 5. С.В.Бзунько. Хрест. 1994 р. один з перших надзвичайно майстерно об’єднав геометричний орнамент з рослинним таким чи- ном, що вони стали єдиним цiлим, доповнюю- ВIКТОР БIЛИЙ. Вироби сакрального призначення... 145 чи один одного та збагативши арсенал гуцульсь- ких вiзерункiв. Для його виробiв загалом, та та- ких, якi мають певне культове навантаження зок- рема, характерний формотворчий орнамент. Так, наприклад, декоративний хрест цього автора та- кож має трипелюсткове завершення, подiбно до виробiв iнших майстрiв (iл. 5). Проте, у цьо- му випадку пелюстки формують весь силует ви- робу, структурують його та завершують, висту- паючи обрамленням для сюжетних композицiй у їх нiшах. Зв’язок з традицiйним мистецтвом тут очевидний, проте митець пiшов далi, виконавши тематичнi зображення у тiй же стилiтицi i, таким чином, логiчно вписав їх в орнаментальну сiтку. До виробiв сакрального призначення С.В.Бзу- нька зараховуємо також єпископський посох, ви- конаний у спiвавторствi з Л.Юсипiвим, I.Дерка- чем та Д.Рибаком, а також надзвичайно оригiна- льнi рiзьбленi iкони, зокрема, одну з них, компо- зицiйна схема якої близька до вирiшення гуцу- льських тарiлок. Традицiйнi “кучерики” у майс- тра “проростають” пагонами на бордюрi та “роз- квiтають” в основнiй частинi, доповнюючи образ Iсуса Христа, вмiщеного у центральний квадрат. Злагоджена єднiсть усiх складових, досконала в технiчному планi суха рiзьба та своєрiдне тракту- вання сюжету безпомилково вказують на автора, який постiйно перебуває у пошуку оригiнальних вирiшень. М.Б.Радиш створив чималу колекцiю виробiв сакрального призначення, серед яких найбiльшу групу становлять хрести, найрiзноманiтнiшi за формою, силуетом, призначенням, оздобою та на- вiть кольором, основними серед яких залишають- ся природнi вiдтiнки деревини. Майстер не при- ховує волокон матерiалу, а розiгрує їх як елемент композицiї, природнiй декор, доповнений рiзьбле- ним орнаментом та делiкатною iнкрустацiєю. Ба- чимо прямi i пiвкруглi завершення, рiзноманiт- нi пропорцiйнi спiввiдношення та звернення до архаїчних зразкiв. Цiкавим є також футляр для Бiблiї, у якому вiдстежуються улюбленi писан- карськi мотиви митця. Альбоми та обкладинки до книжок, якi часто зустрiчаються у доробку iнших рiзьбярiв, митець потрактував по-своєму, надав- ши виробу вертикальної форми, а також усклад- нивши традицiйний прямокутник пiвсферичними та вигнутими лiнiями. Передню стiнку прикрашає досить об’ємна та складна iнкрустацiя з викорис- танням рослинних та геометричних мотивiв. Висновки. Сакральна тематика приваблює ба- гатьох майстрiв художнього дерева Гуцульщини цiкавими, складними завданнями, новими мож- ливостями виявити власний талант. Активнi по- шуки ведуться у кiлькох напрямках. До великих, архiтектурних форм зараховуємо вирiшення iко- ностасу – вирiб, над яким, переважно, працюють одночасно декiлька майстрiв. Вiн композицiйно органiзовує внутрiшнiй простiр храму та найпов- нiше виявляє зв’язок традицiї i сучасностi, демон- струє актуальнiсть першої у сучасному життi. До кращих iконостасiв зараховуємо такi, що виготов- ленi пiд керiвництвом С.Бзунька та С.Стефурака. Доволi чисельну групу сакральних виробiв ста- новлять кiоти, вирiшення яких вiдбувається у двох напрямках: перший i кiлькiсно бiльший ста- новлять п’ятибаннi, що iмiтують зразки церков- ного будiвництва; до другого належать такi, що зводять архiтектурну форму до певного симво- лу, а їх основний корпус має вигляд прямокут- ної шафки. Комплексне вирiшення престолу, ки- ворiю та кiоту, здiйснене О.Крицкалюком – до- волi рiдкiсне явище у сучаснiй косiвськiй рiзьбi. Вiдродженням давньої рiзьбленої iкони успiшно займається Д.Шкрiбляк. В доробку майже кож- ного майстра художнього дерева Косiвщини зу- стрiчаємо звернення до хреста, трактування яко- го вiдбувається згiдно з композицiйними, формо- творчими та орнаментальними засадами, вироб- леними митцями. Спiльною залишається народна традицiя, що в той чи iнший спосiб вiдчувається у кожному виробi, актуальнiсть якої на сьогоднi є беззаперечною. Вважаємо за необхiдне подальше вивчення ху- дожнього дерева Косiвщини як надзвичайно са- мобутнього явища, та такого, що органiчно по- єднює тенденцiї сучасного мистецького життя з традицiйною народною основою, засвоєння якої вiдбувається завдяки вдало органiзованому нав- чальному процесу у Косiвському iнститутi прик- ладного та декоративного мистецтва.

Вироби сакрального призначення у творчості сучасних косівських митців художнього дерева

Репозитарії

Схожі ресурси