Джерела локальної історії освіти: проект створення багатотомного археографічного видання з історії Бердянського державного педагогічного університету
Автор статті викладає власний досвід підготовки п’ятитомного археографічного видання з історії вищого навчального закладу. Звертається увага на організаційні, евристичні, археографічні та інші аспекти такої підготовки....
Збережено в:
| Дата: | 2009 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2009
|
| Назва видання: | Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/71103 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Джерела локальної історії освіти: проект створення багатотомного археографічного видання з історії Бердянського державного педагогічного університету / В. Константінова // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. — Т. 19 (2). — К., 2009. — С. 372-381. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-71103 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-711032014-11-24T03:01:59Z Джерела локальної історії освіти: проект створення багатотомного археографічного видання з історії Бердянського державного педагогічного університету Константінова, В. Популяризація джерел локальної історії в закладах освіти та культури Автор статті викладає власний досвід підготовки п’ятитомного археографічного видання з історії вищого навчального закладу. Звертається увага на організаційні, евристичні, археографічні та інші аспекти такої підготовки. Автор статьи излагает собственный опыт подготовки пятитомного археографического издания по истории высшего учебного заведения. Обращается внимание на организационные, эвристические, археографические и другие аспекты такой подготовки. The author of the article describes her own experience in writing fivevolume archeographical edition about the history of the high school. Attention is paid to organizational, heuristic, archeographical and others aspects of the work. 2009 Article Джерела локальної історії освіти: проект створення багатотомного археографічного видання з історії Бердянського державного педагогічного університету / В. Константінова // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. — Т. 19 (2). — К., 2009. — С. 372-381. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. XXXX-0076 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/71103 uk Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Популяризація джерел локальної історії в закладах освіти та культури Популяризація джерел локальної історії в закладах освіти та культури |
| spellingShingle |
Популяризація джерел локальної історії в закладах освіти та культури Популяризація джерел локальної історії в закладах освіти та культури Константінова, В. Джерела локальної історії освіти: проект створення багатотомного археографічного видання з історії Бердянського державного педагогічного університету Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв |
| description |
Автор статті викладає власний досвід підготовки п’ятитомного археографічного
видання з історії вищого навчального закладу. Звертається
увага на організаційні, евристичні, археографічні та інші аспекти такої
підготовки. |
| format |
Article |
| author |
Константінова, В. |
| author_facet |
Константінова, В. |
| author_sort |
Константінова, В. |
| title |
Джерела локальної історії освіти: проект створення багатотомного археографічного видання з історії Бердянського державного педагогічного університету |
| title_short |
Джерела локальної історії освіти: проект створення багатотомного археографічного видання з історії Бердянського державного педагогічного університету |
| title_full |
Джерела локальної історії освіти: проект створення багатотомного археографічного видання з історії Бердянського державного педагогічного університету |
| title_fullStr |
Джерела локальної історії освіти: проект створення багатотомного археографічного видання з історії Бердянського державного педагогічного університету |
| title_full_unstemmed |
Джерела локальної історії освіти: проект створення багатотомного археографічного видання з історії Бердянського державного педагогічного університету |
| title_sort |
джерела локальної історії освіти: проект створення багатотомного археографічного видання з історії бердянського державного педагогічного університету |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Популяризація джерел локальної історії в закладах освіти та культури |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/71103 |
| citation_txt |
Джерела локальної історії освіти: проект створення багатотомного археографічного видання з історії Бердянського державного педагогічного університету / В. Константінова // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. — Т. 19 (2). — К., 2009. — С. 372-381. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| series |
Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв |
| work_keys_str_mv |
AT konstantínovav džerelalokalʹnoíístorííosvítiproektstvorennâbagatotomnogoarheografíčnogovidannâzístorííberdânsʹkogoderžavnogopedagogíčnogouníversitetu |
| first_indexed |
2025-07-05T20:11:43Z |
| last_indexed |
2025-07-05T20:11:43Z |
| _version_ |
1836839132310011904 |
| fulltext |
372
Вже став ознакою нашого часу посилений інтерес до простежен-
ня історичних традицій, до вивчення минулого, пошук своїх коренів.
Причому такий інтерес спостерігається не лише з боку професійних
істориків, але і з боку широкої громадськості, всього суспільства.
Має місце справжній бум генеалогічних досліджень. Підприємства,
установи, організації намагаються „відсунути” дату свого утворення
якомога далі вглиб історії.
Такий інтерес цілком зрозумілий. Адже через ідеологічні обста-
вини на теренах Радянського Союзу мала місце своєрідна розірваність
історіографічного процесу. Було не те що немодно, але й небезпечно
згадувати про своє непролетарське чи неселянське коріння, „виводити
історію” від установ, які виникли до революції. Тепер ситуація змі-
нилась. Але спостерігається перегин іншого ґатунку. В умовах ажіо-
тажного інтересу „вивченням” історії займається все більше аматорів,
непрофесіоналів. З іншого боку, маємо відверто замовлені дослідження,
в яких прозоро простежується слідування установці замовника, при-
чому часто – всупереч історичній правді.
Все це – реалії нашого життя. І на них треба зважати, беручись
за справу вивчення історії вищого навчального закладу. А те, що таке
вивчення актуальне, є поза сумнівом. Адже на авторитет навчальних
установ, на формування їхнього іміджу справляють істотний вплив не
лише чинна нормативно-правова база, існуюча управлінська структура,
теперішній викладацький та студентський склад. Велике значення має
історична традиція, історична пам’ять навчальних закладів. Не дивно,
що сьогодні вищі навчальні заклади вважають за справу честі більше
дізнатись про своє минуле, про історію установ, які були їхніми попе-
редниками. Університети публікують ювілейні видання, підготовлені
великими колективами упорядників.
Вікторія КОНСТАНТІНОВА
(Бердянськ, Україна)
Джерела локальної історії освіти:
проект створення багатотомного
археографічного видання
з історії Бердянського державного
педагогічного університету
373
Втім, як правило, сáме історії навчальних закладів у таких видан-
нях відводиться роль такої собі більш чи менш розлогої передмови до
докладного викладення сучасного стану ВНЗ1.
Певною мірою відходячи від усталеної традиції, ми спільно з
професором І.І. Лиманом поставили перед собою мету – підготувати
багатотомну археографічну працю, присвячену сáме минулому навчаль-
них установ-попередниць сьогоднішнього Бердянського державного
педагогічного університету.
Бердянський державний педагогічний університет (далі – БДПУ)
веде свій початок від чоловічої класичної гімназії, яка почала діяти у
нашому місті з 1872 року. 19 серпня 1876 р. гостинно розчинив свої двері
спеціально новозбудований для гімназії корпус2. Офіційною ж датою
відкриття цієї споруди вважається 3 лютого 1877 р., коли протоієреєм
Щербаковим була урочисто освячена гімназійна церква.
Впродовж всього часу свого існування, а це майже півсторіччя, чоло-
віча класична гімназія залишалась головним навчальним закладом Бердян-
ська. А її будівля справедливо вважалась окрасою приморського міста.
Прийшли нові часи, Бердянськ, як і вся країна, поринув у полум’я
революції, і на місці гімназії з 1920 р. почали діяти педагогічні курси
та педагогічний технікум. Причому обидва навчальні заклади розташо-
вувались в цьому ж корпусі, який у офіційних документах фігурував
як „Червоний Будинок”.
У 1932 р. на базі Бердянського педагогічного технікуму відпо-
відно з наказом Народного комісаріату освіти УСРР починає діяти
державний інститут соціального виховання з соціально-економічним,
агро-біологічним, техніко-математичним факультетами і факультетом
дошкільного виховання. Невдовзі інститут соціального виховання було
реорганізовано в Бердянський педагогічний інститут.
При цьому і після 1932 р. впродовж ще 4 років у цих стінах продо-
вжував функціонувати сам Бердянський педагогічний технікум. Він же
1 Подібний підхід має місце і в роботах, присвячених навчальному
закладу в Бердянську: нещодавно виявленому рукописі 1967 року (То-
каренко И.И. Очерк истории Бердянского педагогического института.
– Бердянск, 1967. – 121 с.) та опублікованому з нагоди 60-річчя БДПІ
науково-популярному виданні (Бердянський державний педагогічний
інститут ім. П.Д. Осипенко / Лизогуб Ю.М., Могильний С.А., Сердюк М.Г.
– Бердянськ: вид. БДПІ, 1993. – 176 с.).
2 Зараз у ньому розташовано ректорський корпус БДПУ.
374
стояв у витоків формування нової структури, тепер вже учительського
інституту.
Вищий навчальний заклад працював у Бердянську (Осипенко) до
осені 1941 р., доки частина його викладачів та майна не була евакуйо-
вана до далекого Ленінабаду. Це була вимушена перерва, під час якої
ВНЗ фактично не функціонував.
Але вже невдовзі після завершення окупації учительський інститут
відновив свою роботу. Втім, студенти навчались у інших корпусах, тоді
як „Червоний Будинок” залишався порожнім, оскільки після відступу
німців від нього залишились фактично лише зовнішні стіни. Тільки в
1953 р. викладачі та студенти повернулись до відбудованого корпусу.
На той момент Осипенківський учительський інститут вже був реор-
ганізований у педагогічний інститут.
З того часу вищий навчальний заклад приростав все новими корпу-
сами. Але саме „Червоний будинок”, тобто будівля колишньої чоловічої
гімназії, залишався головним корпусом.
У 2002 ж р. Бердянський державний педагогічний інститут отримав
статус університету.
На сьогоднішній день мною спільно з професором І.І. Лиманом
вже опубліковано три з п’яти запланованих томів [1. 2. 3].
Ми свідомо обрали формою саме археографічне, а не монографічне
видання. Адже якою розлогою не була б монографія, скільки б томів
не мала, вона все одно не може висвітлити з однаковою повнотою всі
аспекти минулого. Інформативні ж можливості джерел є невичерпними,
і кожен науковець, який звертається до першоджерела, має потенційну
можливість побачити в ньому те, що було випущене з поля зору його
попередниками.
Ідея створення такого видання виникла ще в 2004 році3. Склад-
ність полягала не лише в тому, що подібних видань такого формату
не має абсолютна більшість інших університетів України. Не менша
складність полягала в тому, що ми не були впевнені, чи збереглося до-
статньо документів, які б могли різнопланово висвітлити кожен етап
історії нашого навчального закладу. Дещо лякали сама грандіозність
3 На той час я тільки-но захистила кандидатську дисертацію, присвя-
чену джерелам з соціально-економічної історії південноукраїнських міст
XVIII – ХІХ століть. Така спеціалізація стала у нагоді при пошуку джерел
з історії Бердянської міської гімназії.
375
задуму і обсяги пошукової, організаційної, археографічної роботи, що
мала бути проведена.
Ми одразу виходили з тих позицій, що книги не будуть чимось
кон’юнктурним, ситуативним, створеним під замовлення, швидкоруч,
написаним до певної дати чи події.
Щодо методології організації самого дослідження, то вона зазна-
вала певних змін. Перший том готувався виключно силами двох осіб.
Спочатку були визначені архіви, де потенційно могли відкластись до-
кументи з історії Бердянської чоловічої гімназії.
Складність полягала у тому, що цілісних комплексів таких джерел
не збереглося, оскільки фонди Бердянської гімназії свого часу зна-
ходились у Мелітопольській філії Запорізького облархіву, де, за пере-
казами, і згоріли. Тож довелось відшукувати документи, розпорошені
по численним фондам Російського державного історичного архіву,
Державного архіву в Автономній Республіці Крим, Державного архіву
Одеської області, Державного архіву Запорізької області, Державного
архіву Харківської області, Інституту Рукопису Національної бібліотеки
України ім. Вернадського тощо.
Пошук матеріалів вівся і безпосередньо у Бердянську. Досить
плідною виявилась співпраця з місцевим краєзнавчим музеєм. Не була
проігнорована потенційна можливість збереження документів, які ма-
ють відношення до історії гімназії у ХІХ ст., у місцевих мешканців. У
пошуках матеріалів були проведені десятки зустрічей з бердянцями4.
І бердянці дійсно відгукнулись. Особливо цінною виявилась допомога
місцевого краєзнавця Є.С. Денисова, який, зокрема, не лише надав
фотографії зі своєї приватної колекції, але і здійснив спробу виявлення
документів у бердянських старожилів.
Звичайно, мали місце і розчарування, коли нитки пошуку обрива-
лися, вже обіцяні документи виявлялись втраченими або не стосувались
гімназії чи відносились не до останньої третини ХІХ ст., а до більш
пізнього періоду в історії навчального закладу. Втім, тим ціннішими є
матеріали, включені до першого тому.
4 Витяги із вже виявлених джерел було опубліковано в бердянській
пресі разом із запрошенням всіх, хто має будь-яку інформацію з пробле-
матики, звертатись до упорядників. Відповідне запрошення розміщено й
наприкінці статті про підготовку археографічного видання з історії гімназії,
надрукованої у журналі «Рідна школа» [4].
376
А ці матеріали є надзвичайно різноплановими. Опубліковані у ар-
хеографічному виданні матеріали дають цілісну, багатопланову картину
життя навчального закладу.
Важливою складовою видання стали ілюстрації: фотознімки гім-
назії, Бердянська з гімназійною будівлею, фотопортрети директорів,
учителів, учнів, випускників навчального закладу, відтворені докумен-
ти... Більшість з них опублікована вперше.
Наприкінці 2006 р. відбулась презентація книги „Бердянська
чоловіча гімназія (остання третина ХІХ століття)”. Після проведення
презентації першого тому, його розсилки по всім обласним і багатьом
університетським бібліотекам України, архівам, розміщення електро-
нної версії книги на сайті БДПУ це археографічне видання викликало
чималий читацький інтерес. Причому – не тільки з боку викладачів
та студентів БДПУ і в цілому бердянців, для багатьох з яких історія
університету є частиною їхнього життя та життя їхніх предків. Інтер-
ес виявили і провідні вітчизняні, ряд закордонних науковців, засоби
масової інформації. Запорізька обласна державна телерадіокомпанія
зняла фільм «Бердянська чоловіча гімназія»...
Все це стало додатковим стимулом у роботі над другим томом.
Складно визначити, чи був процес підготовки цього тому про-
стішим або складнішим за процес підготовки тому першого. З одного
боку, працюючи за вже випробуваною схемою, нам не довелось шукати
шляхи вирішення цілого ряду організаційних і технічних моментів,
з якими ми зіткнулися раніше. Крім того, евристичну роботу полег-
шувала та обставина, що ми мали справу з матеріалами про все ту ж
гімназію, підпорядкування якої тривалий час залишалося без суттєвих
змін і специфіка руху документів якої нами вже була вивчена. Нарешті,
працівники архівних, музейних та бібліотечних установ, власники при-
ватних колекцій ще з більшою готовністю йшли нам на зустріч, адже
тепер бачили не лише наміри, але й реальний результат – перший том
книги. З іншого боку, обсяг матеріалів, які довелося опрацювати, ви-
явився значно більшим, аніж при написанні першого тому. А «планка»,
поставлена книгою «Бердянська чоловіча гімназія (остання третина
ХІХ століття) // Матеріали з історії Бердянського державного педаго-
гічного університету. Том І», вимагала, аби другий том був як мінімум
не гірший за перший.
В цілому така задача була виконана. Адже другий том за обсягом
виявився помітно ширшим за перший, причому переважно – за рахунок
саме архівних документів. В ньому більше ілюстрацій; ширшим є видо-
377
вий спектр опублікованих джерел, який включає, зокрема, і матеріали
усної історії. Важливим нововведенням є включення до тому ряду
вступних аналітичних статей, які висвітлюють різні аспекти історії
гімназії перших десятиліть ХХ століття.
Авторами цих статей стали магістранти соціально-гуманітарного
факультету БДПУ – Світлана Вірьовкіна, Катерина Іванова, Людмила
Москаленко, Ірина Дерман, Василь та Ольга Коханенки.. Саме вони були
залучені до пошуку матеріалів для книги. Адже шестеро магістрантів
писали магістерські роботи на теми, які стосувались різних аспектів
історії освіти на Бердянщині в перші два десятиліття ХХ століття. Тож
документи, виявлені кожним з них, могли стати джерелом не лише
для його магістерської роботи, але і для робіт його одногрупників.
Відповідно посилювалась і відповідальність за рівень евристичної та
археографічної роботи кожного з учасників проекту.
При тому, що фонди більшості архівів і бібліотек були опрацьовані
виключно все тими ж викладачами, які працювали над першим томом,
до двох архівів були здійснені своєрідні „колективні експедиції”5.
Якщо евристична робота в архівах, бібліотеках та музеях збагатила
нас сотнями копій документів з історії Бердянської чоловічої гімназії,
то приватні особи подарували раритети, які свого часу знаходились в
стінах цієї навчальної установи.
Надзвичайна удача чекала в Запоріжжі – печатка з написом «Печать
Бердянской гимназии»6. Тепер раритет став перлиною музейної колекції
університету, а його зображення увійшло до цього тому.
5 З шести магістрантів троє під керівництвом викладача впродовж
двох тижнів вели пошуки в Державному архіві Одеської області. Ще
троє магістрантів, також під керівництвом упорядника першого тому,
були відряджені до Державного архіву в Автономній Республіці Крим, у
Сімферополь.
6 На урочистостях з нагоди десятиріччя Запорізького наукового това-
риства ім. Якова Новицького до нас підійшов тоді ще заступник директора
Національного заповідника «Хортиця» Максим Анатолійович Остапенко.
Він сказав, що до його рук від приватних колекціонерів потрапила печатка з
написом «Печать Бердянской гимназии». Після певного очищення на печатці
стали проглядати літера А і римська цифра ІІ. Отже, це була печатка саме
Бердянської чоловічої гімназії. Причому печатка часів імператора Олександра
ІІ, за якого гімназія почала своє функціонування. Пан Остапенко висловив
готовність передати печатку Бердянському державному педагогічному
університету. І в травні 2007 р. в урочистій обстановці зробив це.
378
І все ж основу археографічного видання становлять архівні до-
кументи.
У лютому 2008 р. проект був презентований спеціальним семінаром
«Організація комплексного дослідження історії вищого навчального
закладу: реалізація проекту створення п’ятитомного археографічного
видання з історії Бердянського державного педагогічного університе-
ту» на Міжнародній виставці навчальних закладів «Сучасна освіта в
Україні – 2008». Був одержаний почесний диплом за підписами Міні-
стра освіти і науки України та Президента Академії педагогічних наук
України.
Наші колеги-історики висловили, а згодом і реалізували намір
підготувати до публікації рецензії на перші два томи [5].
При підготовці ІІІ-го тому ми вперше за час реалізації проекту
зустрілись з проблемою відбору джерел, які мали ввійти до книги.
Відсутність цілісних архівних комплексів джерел з історії Бердянської
чоловічої гімназії зумовила те, що ми опублікували в перших двох томах
проекту всі документи з проблематики, виявлені нами в результаті еврис-
тики в фондах Російського державного історичного архіву, Російського
державного архіву Військово-морського флоту, Державного архіву в
Автономній Республіці Крим, Державного архіву міста Севастополя,
Державного архіву Запорізької області, Державного архіву Одеської
області, Державного архіву Чернігівської області, Інституту Рукопису
Національної бібліотеки України ім. Вернадського тощо. Натомість
документи з історії Бердянських педагогічних курсів і педагогічного
технікуму збереглися у фонді, що свого часу відклався в Мелітополі, а
згодом був переданий до Державного архіву Запорізької області. При-
чому фонд містить ні багато ні мало 1911 справ, які охоплюють весь
період існування в Бердянську педкурсів і педтехнікуму.
Інша складність полягала в тому, що в 1920 – 1935 роках, порівняно
з попередніми часами, рух документів бердянських навчальних закла-
дів зазнав важливих змін. Якщо переважна більшість джерел з історії
Бердянської чоловічої гімназії відклалась у Державному архіві Одеської
області (оскільки навчальний заклад підпорядковувався саме Одеському
навчальному округу) та Державному архіві в Автономній Республіці
Крим (бо Бердянськ належав до Таврійської губернії і Таврійської ж
єпархії), то тепер розраховувати на архівосховища Одеси та Сімфе-
рополя не доводилось (хоча, звичайно, спроба виявити там потрібні
документи 1920 – 1930-х рр. була зроблена ще під час роботи над ІІ-м
томом проекту). Порівняно з часами Російської імперії та визвольних
379
змагань, напрямки руху документації змінилися, оскільки змінилась
сама структура управління навчальними закладами, так само як і місця
розташування органів влади, яким підпорядковувався Бердянськ.
Тому пошук документів вівся в Москві (Державний архів Росій-
ської Федерації), Києві (Центральний державний архів вищих органів
влади та управління України). Була здійснена спроба виявити матеріали
з історії Бердянських педагогічних курсів і педагогічного технікуму в
архівосховищах Харкова як тодішньої столиці УСРР. Не були проігноро-
вані фонди Державного архіву Дніпропетровської області, Державного
архіву Донецької області, зважаючи на особливості адміністративно-
територіального підпорядкування Бердянська в 1920-х – 1930-х рр.
Звичайно ж, пошуки велися і в самому Бердянську, причому не
лише в місцевому краєзнавчому музеї. Уже традиційно ми звертались до
бердянських старожилів, до тих, у чиїх сімейних архівах могли зберегти-
ся хоча б які документи про педагогічні курси та педтехнікум. Крім того,
стали в нагоді матеріали, зібрані під керівництвом В.П. Вержиковського
на початку 1980-х рр. викладачами та студентами тоді ще Бердянсько-
го державного педагогічного інституту ім. П.Д. Осипенко в рамках
підготовки до святкування 50-ї річниці інституту. Були опрацьовані й
матеріали архіву БДПУ, у якому, крім книг наказів навчального закладу,
починаючи з 1936 р., зберігаються особові справи викладачів.
Варто сказати про археографічний аспект підготовки матеріалів з
історії БДПУ, адже саме він великою мірою визначає рівень науковості
п’ятитомника.
Матеріали подані мовою оригіналу. Пунктуація наближена до норм
сучасного правопису. Збережені авторська орфографія та синтаксис, за
виключенням явних друкарських помилок та описок. При наведенні
витягів із джерел випущені фрагменти позначаються трьома крапками
в квадратних дужках.
Кожен архівний документ забезпечено заголовком і йому присво-
єно порядковий номер: нумерація застосована наскрізна. У легенді,
вміщеній після тексту документа, вказано назву архіву, номери фонду,
опису, справи та аркушів. Збережено написання чисел і дат словами.
Наявність виправлених літер, підчисток та інше, оскільки їх значна
кількість, не оговорюється, крім випадків, коли це вплинуло на зміст
документа. Старі кириличні літери «і», «ѣ», «ѳ» замінені відповідно
літерами «и», «е» та «ф». Твердий знак наприкінці слів опущено.
Закінчення аркушів позначено двома косими рисками (//) в серед-
ині тексту.
380
Пошкодження тексту та непрочитані в тексті слова позначені
трьома крапками в квадратних дужках. У посторінкових примітках
при цьому зазначається, що частина тексту пошкоджена, або скільки
саме слів не прочитано. Непрочитані підписи позначаються квадрат-
ними дужками, в яких курсивом написане слово «підпис».
Кожну книгу супроводжує науково-довідковий апарат, який вклю-
чає коментарі, словник застарілих та рідковживаних слів, іменний та
географічний покажчики, хронологічний перелік архівних докумен-
тів, список скорочень.
Робота над проектом триває, і зараз готується до друку IV том –
«Бердянський (Осипенківський) учительський інститут».
На завершення, хочу висловити надію, що наш досвід вивчення
історії свого навчального закладу стане у нагоді всім науковцям, які
візьмуться або вже взялись до дослідження минулого своїх універси-
тетів, інститутів, тощо. Ми ж завжди відкриті для спілкування, для
обміну ідеями і напрацюваннями.
Джерела та література
1. Бердянська чоловіча гімназія (остання третина ХІХ століття) /
Упорядники: В.М. Константінова, І.І. Лиман // Матеріали з історії БДПУ.
Том І. – К.: «Освіта України», 2006. – 528 с.
2. Бердянська чоловіча гімназія (1901 – 1919 роки) / Упорядники:
І.І. Лиман, В.М. Константінова // Матеріали з історії БДПУ. Том ІІ. – К.:
«Освіта України», 2007. – 631 с.
3. Бердянські педагогічні курси та педагогічний технікум (1920–
1935 роки) / Упорядники: І.І. Лиман, В.М. Константінова // Матеріали з
історії Бердянського державного педагогічного університету. Том ІІІ. – К.:
«Освіта України», 2008. – 569 с.
4. Лиман І., Константінова В. Археографічне видання „Джерела
з історії Бердянського державного педагогічного університету. Том І:
Бердянська чоловіча гімназія (1872 – 1897)” // Рідна школа. – 2006, чер-
вень. – С. 77 – 80.
5. Мільчев В. [Рец.] Бердянська чоловіча гімназія (остання третина
ХІХ століття) / Упорядники: В.М. Константінова, І.І. Лиман // Мате-
ріали з історії Бердянського державного педагогічного університету.
Том І. – К.: «Освіта України», 2006. – 528 с. Бердянська чоловіча гімназія
(1901 – 1919 роки) / Упорядники: І.І. Лиман, В.М. Константінова // Ма-
теріали з історії Бердянського державного педагогічного університету.
Том ІІ. – К.: «Освіта України», 2007. – 631 с. // Наукові праці історичного
381
факультету Запорізького державного університету. – Запоріжжя: Про-
світа, 2008. – Вип. ХХІІ. – С. 265 – 266.
Вікторія Константінова (Бердянськ, Україна) Джерела локальної
історії освіти: проект створення багатотомного археографічного видання
з історії Бердянського державного педагогічного університету
Автор статті викладає власний досвід підготовки п’ятитомного архео-
графічного видання з історії вищого навчального закладу. Звертається
увага на організаційні, евристичні, археографічні та інші аспекти такої
під готовки.
Ключові слова: Бердянський державний педагогічний університет,
видання джерел
Виктория Константинова (Бердянск, Украина) Источники ло каль-
ной истории образования: проект создания многотомного археогра-
фического издания по истории Бердянского государственного педагоги-
ческого университета
Автор статьи излагает собственный опыт подготовки пятитомного
археографического издания по истории высшего учебного заведения.
Обращается внимание на организационные, эвристические, археографичес-
кие и другие аспекты такой подготовки.
Ключевые слова: Бердянский государственный педагогический
университет, издание источников
Viktoriya Konstantinova (Berdjansk, Ukraine) The primary sources
of local history of education: the project of creation of multivolume ar-
cheographical edition from the history of Berdyansk state pedagogical
university
The author of the article describes her own experience in writing five-
volume archeographical edition about the history of the high school. Attention
is paid to organizational, heuristic, archeographical and others aspects of the
work.
Key words: Berdiansk state pedagogical university, edition of sources
|