На шляху до штучного інтелекту : відзначення ювілею Інституту проблем штучного інтелекту
12 жовтня минулого року в Донецьку відбулося розширене засідання вченої ради Iнституту проблем штучного iнтелекту (ІПШІ), присвячене 10-річчю цієї установи. В ювілейному засіданні взяли участь президент НАН України академік НАН України Б. Є. Патон, академік НАН України І. Ф. Курас, голова Донецьк...
Gespeichert in:
| Datum: | 2002 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2002
|
| Schriftenreihe: | Вісник НАН України |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/71114 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | На шляху до штучного інтелекту : відзначення ювілею Інституту проблем штучного інтелекту / А. Шевченко // Вісн. НАН України. — 2002. — № 2. — С. 55-59. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-71114 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-711142014-11-24T03:01:58Z На шляху до штучного інтелекту : відзначення ювілею Інституту проблем штучного інтелекту Шевченко, А. Плин подій 12 жовтня минулого року в Донецьку відбулося розширене засідання вченої ради Iнституту проблем штучного iнтелекту (ІПШІ), присвячене 10-річчю цієї установи. В ювілейному засіданні взяли участь президент НАН України академік НАН України Б. Є. Патон, академік НАН України І. Ф. Курас, голова Донецької держадміністрації В. Ф. Янукович, голова Донецької міської ради І. В. Рибак, науковці та співробітники інституту. З доповіддю про десятирічну діяльність наукової установи та здобутки її співробітників виступив директор ІПШІ доктор технічних наук А. І. Шевченко. 2002 Article На шляху до штучного інтелекту : відзначення ювілею Інституту проблем штучного інтелекту / А. Шевченко // Вісн. НАН України. — 2002. — № 2. — С. 55-59. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/71114 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Плин подій Плин подій |
| spellingShingle |
Плин подій Плин подій Шевченко, А. На шляху до штучного інтелекту : відзначення ювілею Інституту проблем штучного інтелекту Вісник НАН України |
| description |
12 жовтня минулого року в Донецьку відбулося розширене засідання вченої ради
Iнституту проблем штучного iнтелекту (ІПШІ), присвячене 10-річчю цієї установи. В
ювілейному засіданні взяли участь президент НАН України академік НАН України Б. Є.
Патон, академік НАН України І. Ф. Курас, голова Донецької держадміністрації В. Ф.
Янукович, голова Донецької міської ради І. В. Рибак, науковці та співробітники інституту.
З доповіддю про десятирічну діяльність наукової установи та здобутки її співробітників
виступив директор ІПШІ доктор технічних наук А. І. Шевченко. |
| format |
Article |
| author |
Шевченко, А. |
| author_facet |
Шевченко, А. |
| author_sort |
Шевченко, А. |
| title |
На шляху до штучного інтелекту : відзначення ювілею Інституту проблем штучного інтелекту |
| title_short |
На шляху до штучного інтелекту : відзначення ювілею Інституту проблем штучного інтелекту |
| title_full |
На шляху до штучного інтелекту : відзначення ювілею Інституту проблем штучного інтелекту |
| title_fullStr |
На шляху до штучного інтелекту : відзначення ювілею Інституту проблем штучного інтелекту |
| title_full_unstemmed |
На шляху до штучного інтелекту : відзначення ювілею Інституту проблем штучного інтелекту |
| title_sort |
на шляху до штучного інтелекту : відзначення ювілею інституту проблем штучного інтелекту |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2002 |
| topic_facet |
Плин подій |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/71114 |
| citation_txt |
На шляху до штучного інтелекту : відзначення ювілею Інституту проблем штучного інтелекту / А. Шевченко // Вісн. НАН України. — 2002. — № 2. — С. 55-59. — укр. |
| series |
Вісник НАН України |
| work_keys_str_mv |
AT ševčenkoa našlâhudoštučnogoíntelektuvídznačennâûvíleûínstitutuproblemštučnogoíntelektu |
| first_indexed |
2025-07-05T20:12:13Z |
| last_indexed |
2025-07-05T20:12:13Z |
| _version_ |
1836839164168896512 |
| fulltext |
Вісник N2 2002
НА ШЛЯХУ ДО ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ
Відзначення ювілею Інституту проблем штучного інтелекту
12 жовтня минулого року в Донецьку відбулося розширене засідання вченої ради
Iнституту проблем штучного iнтелекту (ІПШІ), присвячене 10-річчю цієї установи. В
ювілейному засіданні взяли участь президент НАН України академік НАН України Б. Є.
Патон, академік НАН України І. Ф. Курас, голова Донецької держадміністрації В. Ф.
Янукович, голова Донецької міської ради І. В. Рибак, науковці та співробітники інституту.
З доповіддю про десятирічну діяльність наукової установи та здобутки її співробітників
виступив директор ІПШІ доктор технічних наук А. І. Шевченко.
Iнститут проблем штучного iнтелекту був заснований спільним рiшенням Мiнiстерства
вищої освiти України та Академiї наук України 9 жовтня 1991 року на базi Спецiального
конструкторського бюро (СКБ) «Iнтелект» Донецького державного унiверситету.
Головною метою його створення була концентрацiя творчих зусиль учених на
дослідженнях у галузi розробки iнтелектуальних систем, комп'ютерних технологiй та
систем штучного iнтелекту.
Однiєю з найскладніших науково-органiзацiйних проблем була переорiєнтацiя роботи
СКБ «Iнтелект», яке раніше працювало за закритою тематикою, здебільшого вiйськового
характеру, на дослідження, продиктовані найширшими запитами суспільства.
До заснування інституту СКБ «Iнтелект» вже мало розвинену структуру. До його складу
входили, зокрема, відділи на базі кафедр відповідного профілю Чернiвецького і
Донецького держуніверситетів, Донецького медичного iнституту, підрозділи Донецького
iнституту травматологiї та ортопедiї та Інституту кiбернетики iм. В. М. Глушкова НАН
України. 11 лютого 1991 р. при Інституті космiчних дослiджень та НДI приладобудування
була вiдкрита Московська фiлiя СКБ «Iнтелект».
Пiсля перетворення СКБ «Iнтелект» на інститут розгорнувся активний пошук нових
органiзацiйних форм проведення науково-дослiдних робiт та можливостей залучати
кошти для них.
Було запроваджено контрактну форму трудових вiдносин, що дало змогу досить швидко
укомплектувати кадри. На базi науково-навчального центру «Комп'ютер» та фiрми
«Алгоритм-сервiс» створили Єреванську фiлiю iнституту. Для вирiшення завдань закритої
тематики при інститутi відновили СКБ «Iнтелект».
З метою розширення сфери господарської дiяльностi та одержання прибуткiв для
фiнансування наукових дослiджень створюється Комерцiйний центр з ремонту та продажу
автомобiлiв, на баланс інституту передається завод продтоварiв, торговий центр із
мережею торгових точок. Для проведення зовнiшньоекономiчної дiяльностi організується
Центр народної дипломатiї.
Поєднати наукову та навчальну дiяльність допомогло формування регiонального
навчально-наукового об'єднання «Iнтелект» у складi IПШI, Донецького технiкуму легкої
промисловостi, професiйно-технiчного училища № 122 та спецiалiзованої фiзико-
математичної середньої школи № 35, до яких пiзнiше приєдналися два лiцеї «Iнтелект» —
Донецький і Дружкiвський, а також професiйне училище № 6. А 9 липня 1997 р. на базi
IПШI засновано вищий навчальний заклад — Донецький державний iнститут штучного
iнтелекту, створенням якого завершився процес формування установ для пiдготовки
власних кадрiв науковців за різними тематичними напрямами.
Інститут займається створенням, розповсюдженням i продажем програмно-технiчної
продукцiї у різних країнах свiту, розробкою електронних пiдручникiв та посiбникiв для
дистанційного навчання, iгор та інших розважальних комп'ютерних програм. Поряд з
державним фiнансуванням наукових робiт фундаментального характеру інститут має
можливiсть одержувати додаткове фiнансування, виконуючи дослiдно-конструкторські та
пошукові роботи з широкого кола проблем штучного iнтелекту та сумiжної тематики.
Одразу ж після заснування інституту в центрі уваги його співробітників опинилися
найактуальніші проблеми, пов'язані з розробкою iнтелектуальних робототехнiчних систем
і систем розпiзнавання й синтезу образiв, з комп'ютерною медичною дiагностикою,
дослідженнями бiоенергетичних і психоемоцiйних характеристик фiзіологiчного стану
людини тощо.
Ці напрями здебільшого зберiгаються й досi, хоча щорiчно зазнають деякої корекції
залежно від реальних змiн у можливостях інституту проводити тi чи iншi дослiдження.
Можливості ці зумовлюються наявнiстю кадрiв, а також технiчного, матерiального і
фiнансового забезпечення, яке значною мірою пов'язане із загальною економічною
ситуацією в країні. У 1996 р. інститут відзначено нагородою мiжнародної органiзацiї «За
виживання у складних економiчних умовах» (Атланта, США) — «Смолоскип
Бiрмiнгема».
Запорукою динамічності та гнучкості у діяльності ІПШІ є те, що тут сміливо змінюють
структуру наукових та інших підрозділів вiдповiдно до змiн у тематицi наукових
напрямiв. Наприклад, з метою пiдвищення ефективностi наукових дослiджень у галузі
бiоенергетики були додатково створені вiддiли практичних експериментiв, реабiлiтацiї,
загальної та органiчної дiагностики i особистої реабiлiтацiї. А якщо котрийсь з них
виявлявся неефективним або, так би мовити, вичерпував себе, його замiняли iншим чи
зовсiм лiквідовували. Цей принцип застосовувався i до пiдроздiлiв господарського або
комерцiйного призначення. Така практика себе повністю виправдала. На базі тимчасових
пiдроздiлів поступово формувалися сталi структурні одиниці.
Сьогодні колектив інституту налічує 486 працівників, серед них — 11 докторів та 47
кандидатів наук, 61 аспірант, 1200 студентів. До складу установи входять 14 наукових
відділів, 3 факультети, 2 наукові центри, 10 кафедр. Активно проводиться науково-
організаційна робота, пов'язана з підготовкою висококваліфікованих наукових кадрів.
В iнституті склалася вiдносно стабiльна тематика дослiджень та розробок i вiдповiдна
структура. Він посідає одне з провідних місць серед iнших академічних та освітянських
установ за участю в мiжнародних виставках продукцiї комп'ютерного призначення та
обслуговування. Зокрема, з 1993 р. ІПШІ постійно бере участь у виставках комп'ютерних
технологій і телекомунікаційних систем «CeBIT».
За десять років існування інституту визначились основні напрями його наукових
досліджень:
— розробка систем синтезу i розпiзнавання мови, зорових образiв (запропоновано
принципово новi пiдходи до дослiдження звукових хвиль з наступним використанням їх
для створення комп'ютерiв нової генерацiї, де введення—виведення iнформацiї
відбуватиметься із застосуванням природної мови);
— розробка систем комп'ютерної медичної дiагностики з iнтелектуальною
пiдтримкою (знайдено новий методологiчний пiдхiд до проектування систем
комп'ютерної медичної дiагностики на унiверсальних засадах);
— створення iнтелектуальних iнформацiйно-навчаючих систем з використанням
нових комп'ютерних технологiй та засобів навчання (розроблена нова комп'ютерна
система навчання розмовних iноземних мов з комплексним поданням iнформацiї,
з'явилися електронні підручники та посібники з різних дисциплін);
— вивчення факторiв, що визначають iнтелект людини i властивостi її особистостi
(формуються тести iнтелекту людини, перевірки її профпридатностi з метою
профорiєнтацiї);
— розробка i проектування iнтелектуальних робототехнiчних систем та пристроїв
(закладаються теоретичнi основи проектування, визначаються iдеологiчнi та
методологiчнi аспекти моделювання зовнiшнього свiту iнтелектуального робота, способи
подання знань, їх обробки, зберiгання, реєстрацiї);
— створення методологiї i програмно вiдпрацьованого комплексу алгоритмiв
комп'ютерного розпiзнавання контурiв зображень щодо ехограм медичної
ультразвукової дiагностики;
— вироблення методологiї і створення навчаючих комп'ютерних програм у галузi
вищої математики та загальної фізики;
— розробка комп'ютерних курсiв iноземних мов (курс «Англiйська мова для дiтей»
одержав високу оцiнку iноземних спецiалiстiв на мiжнароднiй виставцi «Квалiфiкацiя-94»
у Ганноверi, Нiмеччина, зокрема представник американської фiрми IВМ назвав його
«перлиною»).
ІПШІ є одним з провідних національних науково-дослідних інститутів у галузі досліджень
і розробок, які належать до інтелектуальної робототехніки, створення мультимедійних
технологій для систем штучного інтелекту, комп'ютерних підручників та посібників і
віртуальних середовищ з елементами штучного інтелекту, розробки та використання
алгоритмічних і програмно-апаратних систем, моделювання інтелектуальної діяльності
людини, комп'ютерної лінгвістики і лексикографічних систем, моделювання нейронних
мереж.
За роки існування інституту за основними напрямами його діяльності створено велику
кількість реально діючих систем і зразків наукової продукції комп'ютерного призначення.
Серед них — комп'ютерні системи медичної діагностики. Саме такою є комп'ютерна
система «КРУИЗ», призначена для автоматичного розпізнавання зон ультразвукової
діагностики. Вона використовує унікальні алгоритми обробки і розпізнавання зображень.
Головне її призначення — автоматичне виявлення, обробка і перетворення специфічних
зон на ехограмах пацієнтів.
Розроблено чимало охоронних систем і систем безпеки. Серед них:
— індикатор електромагнітного поля спрямованої дії з багатофункціональним
призначенням, який може застосовуватися для моніторингу загального електромагнітного
фону в приміщенні, а також для вимірювання випромінювання побутових приладів;
— система індикації комп'ютерних випромінювань — засіб контролю за дотриманням
стандартів безпеки за наявності електромагнітного поля, яке впливає на користувачів
сучасної техніки;
— датчики охоронної сигналізації з комп'ютерним розпізнаванням акустичних сигналів,
призначені для контролю акустичних сигналів у приміщеннях, що перебувають під
охороною;
— активний ІЧ-датчик руху за допомогою інфрачервоного випромінювання, який
здійснює реєстрацію руху в зоні контролю і може виконувати функції датчика пожежної
сигналізації;
— «Інтелект-8М» — прилад для виявлення прихованих джерел радіовипромінювання, за
допомогою якого можна виявляти пристрої промислового шпигунства.
Впроваджуються системи інтелектуального тестування, призначені для поглибленого
діагностування загального рівня інтелекту людини (IQ).
До нових систем технічного зору належать: КОЛО — система гасіння монітора
персонального комп'ютера за відсутності оператора-користувача, а також STREETBALL
— гра, яка імітує реальну гру у баскетбол на екрані монітора.
З'являється дедалі більше систем розпізнавання мови:
— комп'ютерна система голосового введення формул, яка дає змогу здійснювати
комп'ютерний набір математичних формул без використання клавіатури й маніпулятора
типу «Миша»;
— музичний редактор, здатний друкувати нотний текст за допомогою голосу;
— комп'ютерна система синтаксичної корекції, що відновлює правильний синтез у
граматичній послідовності простого речення російською мовою;
— динамічні бібліотеки утворення словоформ.
Створено інтелектуальні телекомунікаційні системи, зокрема комп'ютерну систему
«Телефон з голосовим номеронабирачем» та інтелектуальну міні-АТС з мовним
керуванням АР-208 — аналогову електронну комутаційну систему;
Дуже перспективними є робототехнічні системи. Це роботи «Інтелект-9», «Інтелект-
2000», «Інтелект-12» — прототипи майбутніх автономних малогабаритних роботів, яких
планують використовувати, щоб замінити людину на рутинних, важких або небезпечних
операціях, а також нейроробот, що перебуває на стадії розробки.
Комп'ютерні навчальні системи, електронні підручники і посібники, призначені для
дітей, створюються за віковими категоріями. На дітей 3—10 років розраховані підручники
іноземних мов (англійської, французької, німецької, іспанської і голландської),
математичні ігри, таблиця множення. Для дітей 10—16 років призначені історико-
географічний посібник «Навколо світу за 80 днів», підручник з географії світу «Terra
Incognita». Учням старших класів і студентам вищих навчальних закладів будуть корисні
«Комп'ютер для зацікавлених», «3D-анатомія людини», «Вища математика», «Загальна
фізика».
Великий інтерес становлять електронні енциклопедії: «Катастрофи і стихійні лиха»,
«Міфи народів світу», «Камера в конфліктах», «Хроніка ХХ століття».
Інститут занесений до державного реєстру видавництв виготовлювачів та
розповсюджувачів видавничої продукції. Тут видається трьома мовами науково-
теоретичний журнал «Штучний інтелект» і науковий журнал «Наука. Релігія.
Суспільство». Вони включені до реєстру Вищої атестаційної комісії України.
Однією з найактуальніших проблем ХХІ століття є проблема штучного інтелекту. І в
ІПШІ ведуться широкі дослідження принципових теоретичних засад створення і розробки
інтелектуально-образних інтерфейсів для комп'ютерів нової генерації та інтелектуально-
механічних систем робототехнічного типу розширеного діапазону дії та широкого
застосування. Виконується цілеспрямований комплекс фундаментальних і прикладних
розробок пріоритетного напряму. З метою їх теоретичного та методичного забезпечення
розвиваються такі напрями досліджень:
— пошук способів подання, обробки та розпізнавання мовної інформації для
використання при створенні природномовних інтерфейсів машинокомп'ютерів та
електронно-обчислювальних машин;
— формування науково-теоретичних засад створення машинокомп'ютерів та електронно-
обчислювальних машин нової генерації;
— пошук способів комп'ютерного розпізнавання людини за диференційованими ознаками
з метою створення інтерактивних інтелектуальних систем взаємодії машинокомп'ютерів
та електронно-обчислювальних машин нової генерації з навколишнім середовищем та
користувачем;
— вивчення властивостей інтелекту людини з метою створення роботів та електронно-
обчислювальних машин нової генерації;
— вироблення практичних засад створення автономних робототехнічних систем з
інтелектуальним керуванням.
Загальним результатом зазначеного комплексу досліджень має бути подальший розвиток
новітніх засобів інформатики та обчислювальної техніки третього тисячоліття, зокрема
поява машин із симбіотичним поєднанням робота і комп'ютера — роботокомп'ютерів або
комп'ютеророботів. У них зможуть варіюватися переваги або робота, або комп'ютера.
Тобто це будуть інтелектуально-образні комп'ютери, комп'ютерні напівроботи, бюстери
— чутливі комп'ютери з маніпуляторами тощо.
Якщо виходити з того, що комп'ютер — це не тільки обчислювальний засіб і що роботи
можуть мати дуже широке використання, то всю множинність машин третього
тисячоліття варто кваліфікувати як повний набір інтелектуально-механічних або
інтелектуально-фізичних пристроїв з різним рівнем як інтелекту, так і механічного або
фізичного розвитку.
Такий погляд дає можливість поєднати інформаційні функції машин з механіко-
фізичними і дійти висновку, що ідеальним прототипом машин майбутнього може бути
тільки людина з її біомеханікою та інтелектом. Тобто будь-яке конструювання машин
повинно базуватися на принципі антропоморфності або людиноподібності. При цьому
набувають неабиякого значення відтворення і технічна реалізація деяких елементів і
навіть органів та функцій людини — органів чуттів як джерела первинної інформації в
машинах майбутнього, мозку як інструменту обробки інформації, біомеханічних
властивостей тіла разом з кінцівками як маніпуляторами, педипуляторами та іншими
механічними або фізичними виконавчими і несучими елементами машин (ефекторами,
двигунами тощо).
Звідси вже недалеко і до конструювання машин, що їх раніше відносили до сфери
фантастики, наприклад креативних — мислячих, свідомих, творчих. Таким машинам
підкорятиметься весь матеріальний та інформаційний світ, уся доступна інформація:
об'єктивна, суб'єктивна, ірраціональна. В цілому це означає, що людина виходить на межу
можливостей пізнання самої себе.
І значний вклад у досягнення на цьому шляху вносять дослідження, здійснювані в
Інституті проблем штучного інтелекту.
Свій десятирічний ювілей він зустрів з вагомими здобутками, які переконливо
засвідчують його високий науковий потенціал. Колектив інституту сповнений намірів,
використовуючи сучасні досягнення науки і техніки, здійснити віковічну мрію людини
про створення штучних виконавців фізичної та розумової праці. Для цього існують всі
необхідні умови і відповідні науково-дослідні структури.
А. ШЕВЧЕНКО,
доктор технічних наук,
директор Інституту проблем
штучного інтелекту МОН та НАН України
|