Він не визнавав "легкої геології" : слово про колегу

Тільки-но відгриміла Велика Вітчизняна війна. Всі сили країни спрямовані на відновлення зруйнованого народного господарства. Особливої ваги набуває збагачення її ресурсного потенціалу, пошуки корисних копалин. Саме в цей період формується казахська школа геологів, кістяк якої утвор...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2002
Автор: Паталаха, Є.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2002
Назва видання:Вісник НАН України
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/71168
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Він не визнавав "легкої геології" : слово про колегу / Є. Паталаха // Вісн. НАН України. — 2002. — № 3. — С. 59-61. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-71168
record_format dspace
spelling irk-123456789-711682014-11-25T03:01:59Z Він не визнавав "легкої геології" : слово про колегу Паталаха, Є. З історії науки Тільки-но відгриміла Велика Вітчизняна війна. Всі сили країни спрямовані на відновлення зруйнованого народного господарства. Особливої ваги набуває збагачення її ресурсного потенціалу, пошуки корисних копалин. Саме в цей період формується казахська школа геологів, кістяк якої утворюють її голова К. І. Сатпаєв, а також Н. Г. Кассін, І. І. Бок, І. П. Новохатський, Г. Н. Щерба, А. К. Каюпов, М. П. Русаков, В. Ф. Беспалов, Г. Ц. Медоєв та ін. Серед цих видатних вчених однією з найяскравіших постатей був Григорій Никифорович Щерба, українець за походженням, академік АН КазРСР. 2002 Article Він не визнавав "легкої геології" : слово про колегу / Є. Паталаха // Вісн. НАН України. — 2002. — № 3. — С. 59-61. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/71168 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic З історії науки
З історії науки
spellingShingle З історії науки
З історії науки
Паталаха, Є.
Він не визнавав "легкої геології" : слово про колегу
Вісник НАН України
description Тільки-но відгриміла Велика Вітчизняна війна. Всі сили країни спрямовані на відновлення зруйнованого народного господарства. Особливої ваги набуває збагачення її ресурсного потенціалу, пошуки корисних копалин. Саме в цей період формується казахська школа геологів, кістяк якої утворюють її голова К. І. Сатпаєв, а також Н. Г. Кассін, І. І. Бок, І. П. Новохатський, Г. Н. Щерба, А. К. Каюпов, М. П. Русаков, В. Ф. Беспалов, Г. Ц. Медоєв та ін. Серед цих видатних вчених однією з найяскравіших постатей був Григорій Никифорович Щерба, українець за походженням, академік АН КазРСР.
format Article
author Паталаха, Є.
author_facet Паталаха, Є.
author_sort Паталаха, Є.
title Він не визнавав "легкої геології" : слово про колегу
title_short Він не визнавав "легкої геології" : слово про колегу
title_full Він не визнавав "легкої геології" : слово про колегу
title_fullStr Він не визнавав "легкої геології" : слово про колегу
title_full_unstemmed Він не визнавав "легкої геології" : слово про колегу
title_sort він не визнавав "легкої геології" : слово про колегу
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate 2002
topic_facet З історії науки
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/71168
citation_txt Він не визнавав "легкої геології" : слово про колегу / Є. Паталаха // Вісн. НАН України. — 2002. — № 3. — С. 59-61. — укр.
series Вісник НАН України
work_keys_str_mv AT patalahaê vínneviznavavlegkoígeologííslovoprokolegu
first_indexed 2025-07-05T20:14:20Z
last_indexed 2025-07-05T20:14:20Z
_version_ 1836839296849412096
fulltext Вісник N3 2002 ВІН НЕ ВИЗНАВАВ «ЛЕГКОЇ ГЕОЛОГІЇ» Слово про колегу Тільки-но відгриміла Велика Вітчизняна війна. Всі сили країни спрямовані на відновлення зруйнованого народного господарства. Особливої ваги набуває збагачення її ресурсного потенціалу, пошуки корисних копалин. Саме в цей період формується казахська школа геологів, кістяк якої утворюють її голова К. І. Сатпаєв, а також Н. Г. Кассін, І. І. Бок, І. П. Новохатський, Г. Н. Щерба, А. К. Каюпов, М. П. Русаков, В. Ф. Беспалов, Г. Ц. Медоєв та ін. Серед цих видатних вчених однією з найяскравіших постатей був Григорій Никифорович Щерба, українець за походженням, академік АН КазРСР. Г. Н. Щерба. Наукова кар'єра Г. Н. Щерби почалася ще під час війни з інтенсивного пошуку, розвідки та експлуатації вкрай потрібних для військової промисловості знаменитих рідкіснометалевих штокверків Казахстану. За його прямої участі (а він був на той час одним з керівників тресту «Казредметразведка») вдалося виявити десятки рудних об'єктів, значна частина яких була передана в експлуатацію і мала істотне значення для наближення перемоги. У бурхливому розвитку нових галузей геології наприкінці 40-х років Казахстан мав базове значення завдяки своїм надзвичайно багатим і різноманітним мінерально-сировинним ресурсам. Визначну роль у формуванні металогенії як головного науково-практичного напряму геології республіки відіграв Г. Н. Щерба. Після створення АН КазРСР його одразу ж запросили працювати у ній, і він очолив сектор рідкісних металів. Вершинним досягненням у вивченні родовищ рідкіснометалевих штокверків була металогенічна карта Казахстану, а також перекладена багатьма мовами фундаментальна праця Г. Н. Щерби «Геологія і походження рідкіснометалевих родовищ Казахстану». Глибшому і повнішому осмисленню значення рідкісних металів для економіки і промисловості країни у 50-і роки сприяло безпрецедентне геологометалогенічне узагальнення— результат великої багаторічної праці всієї геологічної служби Казахстану під керівництвом К. І. Сатпаєва. Так звана «карта», яка насправді являла собою багатотомне зведення з текстовими і картографічними серіями, набула великого суспільного резонансу. Вона стала першою металогенічною картою в СРСР і на довгі роки лишалася головним металогенічним документом Казахстану. За цю роботу К. І. Сатпаєв та Г. Н. Щерба були удостоєні Ленінської премії. На вершині визнання і творчих успіхів іде з життя К. І. Сатпаєв. Естафета лідерства в галузі металогенії переходить до його соратника Г. Н. Щерби, який завжди відзначався передовими ідеями. Він постійно підтримує творчі контакти з такими корифеями металогенії, як В. І. Смирнов, В. А. Кузнецов, А. Д. Щеглов, Я. М. Бєлєвцев. Неофіційний статус лідера великого наукового напряму зберігався за ним до останніх його днів. Наступним етапом діяльності талановитого науковця стало поглиблене вивчення найперспективніших у металогенічному відношенні рудних регіонів: Рудного Алтаю, Успенської та Чу-Ілійської зон, Балхаського сегмента. В усіх дослідженнях був задіяний великий контингент вчених і виробничників. Тоді ж на запрошення АН КазРСР до дослідного процесу залучили й автора цих рядків. Я бачив, як працює Г. Н. Щерба — завжди натхненно, самовіддано, хоч і дещо по- геолкомівськи суворо. Він не визнавав «легкої геології». І це часто відлякувало від нього її любителів. Працювати поруч з ним треба було з повною віддачею. Під час роботи над тематикою, що стосувалася Успенської зони, мені довелося спільно з ним конструювати фаціальну карту як основу для реалізації нової на той час теорії про сингенетичний генезис руд Атасуйського типу з виділенням двох етапів: синседиментаційного (пластові руди) та епігенетичного (жильні). Ортодоксально мислячі мінералоги войовниче заперечували нову концепцію, зводячи все до жильного (гідротермального) типу. Скільки сил та енергії коштували нам ті дискусії! Однак це не завадило багатьом із наших опонентів трохи пізніше так само рвійно доводити свій пріоритет у розшифруванні вулканогенної природи поліметалів Атасу. Ще одним важливим внеском Г. Н. Щерби у розвиток металогенії були дві масштабні ідеї: про сингенетичний — вулканогенний — генезис 5-елементних руд Атасуйського типу (залізо, марганець, свинець, цинк, барій) та інших поліметалевих родовищ Казахстану; про визначальну роль у рудогенезі деформаційного процесу і вторинність родовищ Рудного Алтаю, а також поліметалів інших регіонів Казахстану. Саме на цьому ґрунті визріла думка автора цих рядків про тектонофаціальний аналіз, палко підтримана Г. Н. Щербою. З'явилися монографії з геодинаміки Казахстану. Багатий матеріал для них вдалося зібрати завдяки розмаху і комплексності досліджень, які проводилися в республіці на той час. Здійснений у 60—80-і роки рейд найперспективнішими регіонами КазРСР, який дав можливість збагатити сировиною металогенію і поглибити зв'язки з тектонікою, навіяв вченому ідею про геотектоногени як тектонічний генератор металогенічного процесу. Останні роботи Г. Н. Щерби — глибокі за аналізом проблеми та широкосяжні енциклопедичні зведення з геології та металогенії Рудного Алтаю — регіону, невичерпні перспективи якого завжди були для Григорія Никифоровича не тільки предметом захвату, а й, як він сам казав, свого роду навчальним посібником. Напередодні нового, 2002 року видатний геолог-новатор Григорій Никифорович Щерба пішов із життя. Він помер, не завершивши багатьох починань, не реалізувавши цікавих задумів. Його ім'я назавжди залишиться в одному ряду з іменами найвідоміших металогеністів нашого часу. Григорій Никифорович завжди з великою шанобою і гордістю вимовляв імена своїх українських колег. Адже попри те, що більша частина його життя і діяльності була присвячена дослідженню іншої землі, він палко любив Україну, лишаючись її відданим і гідним сином. Є. Паталаха, член-кореспондент НАН України