Куди прямуєш, Україно?
Рецензія на монографію: Андрєєва О. М. Національна безпека України в контексті національної ідентичності і взаємовідносин з Росією. – К.: Парламентське вид-во, 2009. – 360 с....
Gespeichert in:
Datum: | 2009 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України
2009
|
Schriftenreihe: | Політичний менеджмент |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/71184 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Куди прямуєш, Україно? / О. Рубанець // Політичний менеджмент. — 2009. — № 6(39). — С. 173-175. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-71184 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-711842014-11-26T03:01:40Z Куди прямуєш, Україно? Рубанець, О. Актуальні видання Рецензія на монографію: Андрєєва О. М. Національна безпека України в контексті національної ідентичності і взаємовідносин з Росією. – К.: Парламентське вид-во, 2009. – 360 с. 2009 Article Куди прямуєш, Україно? / О. Рубанець // Політичний менеджмент. — 2009. — № 6(39). — С. 173-175. — укр. 2078-1873 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/71184 uk Політичний менеджмент Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Актуальні видання Актуальні видання |
spellingShingle |
Актуальні видання Актуальні видання Рубанець, О. Куди прямуєш, Україно? Політичний менеджмент |
description |
Рецензія на монографію: Андрєєва О. М. Національна безпека України в контексті національної ідентичності і взаємовідносин з Росією. – К.: Парламентське вид-во, 2009. – 360 с. |
format |
Article |
author |
Рубанець, О. |
author_facet |
Рубанець, О. |
author_sort |
Рубанець, О. |
title |
Куди прямуєш, Україно? |
title_short |
Куди прямуєш, Україно? |
title_full |
Куди прямуєш, Україно? |
title_fullStr |
Куди прямуєш, Україно? |
title_full_unstemmed |
Куди прямуєш, Україно? |
title_sort |
куди прямуєш, україно? |
publisher |
Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України |
publishDate |
2009 |
topic_facet |
Актуальні видання |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/71184 |
citation_txt |
Куди прямуєш, Україно? / О. Рубанець // Політичний менеджмент. — 2009. — № 6(39). — С. 173-175. — укр. |
series |
Політичний менеджмент |
work_keys_str_mv |
AT rubanecʹo kudiprâmuêšukraíno |
first_indexed |
2025-07-05T20:14:59Z |
last_indexed |
2025-07-05T20:14:59Z |
_version_ |
1836839337420914688 |
fulltext |
Куди прямуєш, Україно?
Олександра Рубанець,
доктор філософських наук,
професор кафедри філософії
факультету соціології і права
Київського національного технічного університету
„Київський політехнічний інститут”
Андрєєва О. М. Національна безпека України в контексті
національної ідентичності і взаємовідносин з Росією. – К.:
Парламентське вид-во, 2009. – 360 с.
У науковій монографії О. Андрєєвої дослідження національної безпеки
виводиться у ще мало досліджений вимір розгляду міфологем, ментальних
процесів, соціально-психологічних аспектів та утопічної свідомості.
На важливості проблеми забезпечення національної безпеки держави
вперше наголосив у своїй промові президент США Т. Рузвельт на
початку ХХ століття. Відтоді значення проблеми національної безпеки не
зменшувалося, а, навпаки, збільшилося. В умовах глобалізації процеси,
пов`язані зі зміцненням основ національної державності, набувають
особливого значення.
Запропонований О. Андрєєвою підхід до національної безпеки, а саме
через розкриття кризових тенденцій національної ідентичності, осягнення
зв`язку національної безпеки з проблемою ідентичності, є сьогодні
надзвичайно актуальним.
У зарубіжній і вітчизняній науці вже склалися два напрями дослідження
проблем національної безпеки (integrity та human security), які у
вітчизняній науці називають реалістичним та ідеалістичним підходами.
Водночас у нас ще бракує досліджень, які характеризують людський
вимір, стан свідомості, значення суб`єктивності та ірраціональності.
Дослідження О. Андрєєвої дозволяє розширити уявлення про
ідеалістичний вимір національної безпеки на грунті української
державності. Сьогодні, у світлі досвіду зарубіжних досліджень, зрозуміло,
що розгляд національної безпеки винятково як об’єктивної системи
воєнних, політичних, технічних явищ, є неповним. З`ясування проблем
національної безпеки на рівні безпеки певної країни передбачає введення
суб`єктивного виміру у повному обсязі, розкриття суб`єкта як джерела дій,
173
волі, національної ментальності тощо.
Значення запропонованого дослідження полягає в тому, що в ньому
категоріальний та методологічний аналіз концепту „національна безпека”
та визначення його місця у „безпекознавчому дискурсі” розкриваються на
тлі соціально-психологічного і навіть психоаналітичного виміру політичних
відносин, розгляду впливу ідеологій і міфологем на формування уявлення
про національну безпеку, цивілізаційну риторику сучасної геополітики
тощо. Головне, що автор не обмежується констатацією якогось „зрізу”
суспільної свідомості та впливу на політичні відносини. Соціально-
психологічний вимір доведено до розгляду впливу ментальної складової
на формування майбутнього. У цьому контексті важливим є розкриття
формування трансформаційного проекту у сфері української національної
ідентичності, визначення ролі „української утопії” у формуванні нової
української нації.
Новаторський характер наукового дослідження О. Андрєєвої полягає не
тільки в розробці недослідженого аспекту національної безпеки України,
а й у тому, що автор подає аргументований та всеохопний (методологічний,
соціально-психологічний тощо) „зріз” стану панівної в Україні політичної
свідомості, яка характеризує важливий вектор суб`єктивності. Авторський
аналіз української ментальності виходить на глибини міфологічного,
утопічного та ірраціонального. Якщо Х. Г. Гадамер розкрив значення
забобонів, П. Бурдьє - звички, то в дослідженні О. Андрєєвої страхи,
фобії втрачають своє індивідуально-суб`єктивне значення, визначаючи
об`єктивний стан певного зрізу політичної свідомості, що визначає вектор
цивілізаційних трансформацій сучасної української держави.
У монографії зазначається, що в сучасних термінах пропаганди
деяких політичних сил, як в Україні, так і в Росії, словосполучення
„цивілізаційний вибір” є одним з найбільш уживаних. Вживання в
пропагандистських цілях цього терміна, що вказує на основи ідентичності
держави, нації та конкретного індивіда, призводить до того, що масовий
споживач цього ідеологічного „мас-медійного” продукту не помічає типової
для будь-якої ідеології підміни. У цьому контексті слово „цивілізація”
виконує камуфлюючу функцію: за оболонкою граничного універсалізму
приховуються локальні інтереси певних політичних сил і соціальних
груп. Ситуація політичної боротьби в Україні після „помаранчевої
революції” мас-медійні штампи щодо „розколу країни” за „цивілізаційною
ознакою”, слогани проросійських партій на парламентських виборах щодо
„цивілізаційного вибору” (до яких включався „джентльменський набір”
з вимог підвищення статусу російської мови та геополітичного союзу з
Росією і Білоруссю) як відповідь на ідеологію „вибору європейського”,
потужна інформаційна кампанія у російських ЗМІ (яка ставить за мету
транслювання легкозасвоюваних адаптованих до масової свідомості
українського Південного Сходу кліше), — все це ілюструє технологічний
аспект цивілізаційної риторики у пропаганді, досить небезпечний за
174
своїми наслідками.
Предметом дослідження в монографії стали також проблеми
використання ідеологій цивілізаційної ідентичності на формування
правового, політичного і соціально-психологічного поля відносно
формування уявлень населення і правлячих еліт на національну безпеку
України, а також методологічний аспект використання концепту
„цивілізація” у формуванні світових і субрегіональних політичних та
економічних спільнот, зокрема ЄС і ЄАС (Євразійська співдружність).
У цьому зв’язку дослідник звертається до політичних і соціально-
психологічних аспектів українсько-російських відносин, небезпеки
інформаційно-пропагандистської війни Росії проти України, розглядаються
україно-російські відносини як частина трикутника „ЄС –Україна
– Росія”, а також найбільш поширені російські міфи про Україну та
їх гальмівна роль у процесі формування української національної
ідентичності і держави. Національна безпека України забезпечується,
головним чином, політичним, економічним і культурним розвитком країни,
здатністю політичного класу і народних мас здійснити прорив у майбутнє,
забезпечити політичну стабільність, ефективність політичної системи
і сталий економічний розвиток. Широкий трансформаційний проект
України має здійснюватися у поєднанні з окремими модернізаційними
проектами у сфері політики, економіки, освіти, науки, культури, зокрема
й у сфері національної оборони, як системний, комплексний проект, що
концентрує досягнення у всіх інших сферах і має раціональне, прагматичне
зовнішньополітичне забезпечення.
Підсумовуючи викладене, необхідно ще раз підкреслити безперечний
і вагомий внесок у розвиток теорії політичної науки в цілому та
безпекознавства зокрема, зроблений О. Андрєєвою у рецензованій
монографії. Наукова праця корисна не тільки для фахівців, а й для широкого
кола читачів, які цікавляться проблемами національної безпеки.
175
|