Куди прямуєш, Україно?

Рецензія на монографію: Андрєєва О. М. Національна безпека України в контексті національної ідентичності і взаємовідносин з Росією. – К.: Парламентське вид-во, 2009. – 360 с....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2009
1. Verfasser: Рубанець, О.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України 2009
Schriftenreihe:Політичний менеджмент
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/71184
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Куди прямуєш, Україно? / О. Рубанець // Політичний менеджмент. — 2009. — № 6(39). — С. 173-175. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-71184
record_format dspace
spelling irk-123456789-711842014-11-26T03:01:40Z Куди прямуєш, Україно? Рубанець, О. Актуальні видання Рецензія на монографію: Андрєєва О. М. Національна безпека України в контексті національної ідентичності і взаємовідносин з Росією. – К.: Парламентське вид-во, 2009. – 360 с. 2009 Article Куди прямуєш, Україно? / О. Рубанець // Політичний менеджмент. — 2009. — № 6(39). — С. 173-175. — укр. 2078-1873 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/71184 uk Політичний менеджмент Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Актуальні видання
Актуальні видання
spellingShingle Актуальні видання
Актуальні видання
Рубанець, О.
Куди прямуєш, Україно?
Політичний менеджмент
description Рецензія на монографію: Андрєєва О. М. Національна безпека України в контексті національної ідентичності і взаємовідносин з Росією. – К.: Парламентське вид-во, 2009. – 360 с.
format Article
author Рубанець, О.
author_facet Рубанець, О.
author_sort Рубанець, О.
title Куди прямуєш, Україно?
title_short Куди прямуєш, Україно?
title_full Куди прямуєш, Україно?
title_fullStr Куди прямуєш, Україно?
title_full_unstemmed Куди прямуєш, Україно?
title_sort куди прямуєш, україно?
publisher Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України
publishDate 2009
topic_facet Актуальні видання
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/71184
citation_txt Куди прямуєш, Україно? / О. Рубанець // Політичний менеджмент. — 2009. — № 6(39). — С. 173-175. — укр.
series Політичний менеджмент
work_keys_str_mv AT rubanecʹo kudiprâmuêšukraíno
first_indexed 2025-07-05T20:14:59Z
last_indexed 2025-07-05T20:14:59Z
_version_ 1836839337420914688
fulltext Куди прямуєш, Україно? Олександра Рубанець, доктор філософських наук, професор кафедри філософії факультету соціології і права Київського національного технічного університету „Київський політехнічний інститут” Андрєєва О. М. Національна безпека України в контексті національної ідентичності і взаємовідносин з Росією. – К.: Парламентське вид-во, 2009. – 360 с. У науковій монографії О. Андрєєвої дослідження національної безпеки виводиться у ще мало досліджений вимір розгляду міфологем, ментальних процесів, соціально-психологічних аспектів та утопічної свідомості. На важливості проблеми забезпечення національної безпеки держави вперше наголосив у своїй промові президент США Т. Рузвельт на початку ХХ століття. Відтоді значення проблеми національної безпеки не зменшувалося, а, навпаки, збільшилося. В умовах глобалізації процеси, пов`язані зі зміцненням основ національної державності, набувають особливого значення. Запропонований О. Андрєєвою підхід до національної безпеки, а саме через розкриття кризових тенденцій національної ідентичності, осягнення зв`язку національної безпеки з проблемою ідентичності, є сьогодні надзвичайно актуальним. У зарубіжній і вітчизняній науці вже склалися два напрями дослідження проблем національної безпеки (integrity та human security), які у вітчизняній науці називають реалістичним та ідеалістичним підходами. Водночас у нас ще бракує досліджень, які характеризують людський вимір, стан свідомості, значення суб`єктивності та ірраціональності. Дослідження О. Андрєєвої дозволяє розширити уявлення про ідеалістичний вимір національної безпеки на грунті української державності. Сьогодні, у світлі досвіду зарубіжних досліджень, зрозуміло, що розгляд національної безпеки винятково як об’єктивної системи воєнних, політичних, технічних явищ, є неповним. З`ясування проблем національної безпеки на рівні безпеки певної країни передбачає введення суб`єктивного виміру у повному обсязі, розкриття суб`єкта як джерела дій, 173 волі, національної ментальності тощо. Значення запропонованого дослідження полягає в тому, що в ньому категоріальний та методологічний аналіз концепту „національна безпека” та визначення його місця у „безпекознавчому дискурсі” розкриваються на тлі соціально-психологічного і навіть психоаналітичного виміру політичних відносин, розгляду впливу ідеологій і міфологем на формування уявлення про національну безпеку, цивілізаційну риторику сучасної геополітики тощо. Головне, що автор не обмежується констатацією якогось „зрізу” суспільної свідомості та впливу на політичні відносини. Соціально- психологічний вимір доведено до розгляду впливу ментальної складової на формування майбутнього. У цьому контексті важливим є розкриття формування трансформаційного проекту у сфері української національної ідентичності, визначення ролі „української утопії” у формуванні нової української нації. Новаторський характер наукового дослідження О. Андрєєвої полягає не тільки в розробці недослідженого аспекту національної безпеки України, а й у тому, що автор подає аргументований та всеохопний (методологічний, соціально-психологічний тощо) „зріз” стану панівної в Україні політичної свідомості, яка характеризує важливий вектор суб`єктивності. Авторський аналіз української ментальності виходить на глибини міфологічного, утопічного та ірраціонального. Якщо Х. Г. Гадамер розкрив значення забобонів, П. Бурдьє - звички, то в дослідженні О. Андрєєвої страхи, фобії втрачають своє індивідуально-суб`єктивне значення, визначаючи об`єктивний стан певного зрізу політичної свідомості, що визначає вектор цивілізаційних трансформацій сучасної української держави. У монографії зазначається, що в сучасних термінах пропаганди деяких політичних сил, як в Україні, так і в Росії, словосполучення „цивілізаційний вибір” є одним з найбільш уживаних. Вживання в пропагандистських цілях цього терміна, що вказує на основи ідентичності держави, нації та конкретного індивіда, призводить до того, що масовий споживач цього ідеологічного „мас-медійного” продукту не помічає типової для будь-якої ідеології підміни. У цьому контексті слово „цивілізація” виконує камуфлюючу функцію: за оболонкою граничного універсалізму приховуються локальні інтереси певних політичних сил і соціальних груп. Ситуація політичної боротьби в Україні після „помаранчевої революції” мас-медійні штампи щодо „розколу країни” за „цивілізаційною ознакою”, слогани проросійських партій на парламентських виборах щодо „цивілізаційного вибору” (до яких включався „джентльменський набір” з вимог підвищення статусу російської мови та геополітичного союзу з Росією і Білоруссю) як відповідь на ідеологію „вибору європейського”, потужна інформаційна кампанія у російських ЗМІ (яка ставить за мету транслювання легкозасвоюваних адаптованих до масової свідомості українського Південного Сходу кліше), — все це ілюструє технологічний аспект цивілізаційної риторики у пропаганді, досить небезпечний за 174 своїми наслідками. Предметом дослідження в монографії стали також проблеми використання ідеологій цивілізаційної ідентичності на формування правового, політичного і соціально-психологічного поля відносно формування уявлень населення і правлячих еліт на національну безпеку України, а також методологічний аспект використання концепту „цивілізація” у формуванні світових і субрегіональних політичних та економічних спільнот, зокрема ЄС і ЄАС (Євразійська співдружність). У цьому зв’язку дослідник звертається до політичних і соціально- психологічних аспектів українсько-російських відносин, небезпеки інформаційно-пропагандистської війни Росії проти України, розглядаються україно-російські відносини як частина трикутника „ЄС –Україна – Росія”, а також найбільш поширені російські міфи про Україну та їх гальмівна роль у процесі формування української національної ідентичності і держави. Національна безпека України забезпечується, головним чином, політичним, економічним і культурним розвитком країни, здатністю політичного класу і народних мас здійснити прорив у майбутнє, забезпечити політичну стабільність, ефективність політичної системи і сталий економічний розвиток. Широкий трансформаційний проект України має здійснюватися у поєднанні з окремими модернізаційними проектами у сфері політики, економіки, освіти, науки, культури, зокрема й у сфері національної оборони, як системний, комплексний проект, що концентрує досягнення у всіх інших сферах і має раціональне, прагматичне зовнішньополітичне забезпечення. Підсумовуючи викладене, необхідно ще раз підкреслити безперечний і вагомий внесок у розвиток теорії політичної науки в цілому та безпекознавства зокрема, зроблений О. Андрєєвою у рецензованій монографії. Наукова праця корисна не тільки для фахівців, а й для широкого кола читачів, які цікавляться проблемами національної безпеки. 175