Особливості розвитку житлового інтер'єру Львова кін. ХІХ – поч. ХХ ст.

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2008
Автор:	Дмитрів, Є.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут народознавства НАН України 2008
Теми:	Статті
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/7119
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Особливості розвитку житлового інтер'єру Львова кін. ХІХ – поч. ХХ ст. / Є. Дмитрів // Народознавчі Зошити. — 2008. — № 1-2. — С. 111-114. — Бібліогр.: 3 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-7119
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-71192010-03-24T12:02:22Z Особливості розвитку житлового інтер'єру Львова кін. ХІХ – поч. ХХ ст. Дмитрів, Є. Статті 2008 Article Особливості розвитку житлового інтер'єру Львова кін. ХІХ – поч. ХХ ст. / Є. Дмитрів // Народознавчі Зошити. — 2008. — № 1-2. — С. 111-114. — Бібліогр.: 3 назв. — укp. 1028-5091 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/7119 uk Інститут народознавства НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Статті Статті
spellingShingle	Статті Статті Дмитрів, Є. Особливості розвитку житлового інтер'єру Львова кін. ХІХ – поч. ХХ ст.
format	Article
author	Дмитрів, Є.
author_facet	Дмитрів, Є.
author_sort	Дмитрів, Є.
title	Особливості розвитку житлового інтер'єру Львова кін. ХІХ – поч. ХХ ст.
title_short	Особливості розвитку житлового інтер'єру Львова кін. ХІХ – поч. ХХ ст.
title_full	Особливості розвитку житлового інтер'єру Львова кін. ХІХ – поч. ХХ ст.
title_fullStr	Особливості розвитку житлового інтер'єру Львова кін. ХІХ – поч. ХХ ст.
title_full_unstemmed	Особливості розвитку житлового інтер'єру Львова кін. ХІХ – поч. ХХ ст.
title_sort	особливості розвитку житлового інтер'єру львова кін. хіх – поч. хх ст.
publisher	Інститут народознавства НАН України
publishDate	2008
topic_facet	Статті
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/7119
citation_txt	Особливості розвитку житлового інтер'єру Львова кін. ХІХ – поч. ХХ ст. / Є. Дмитрів // Народознавчі Зошити. — 2008. — № 1-2. — С. 111-114. — Бібліогр.: 3 назв. — укp.
work_keys_str_mv	AT dmitrívê osoblivostírozvitkužitlovogoínterêrulʹvovakínhíhpočhhst
first_indexed	2025-07-02T09:53:23Z
last_indexed	2025-07-02T09:53:23Z
_version_	1836528439450927104
fulltext	ЄВГЕНIЯ ДМИТРIВ. Особливостi розвитку житлового iнтер’єру... 111 Статтi Євгенiя ДМИТРIВ ОСОБЛИВОСТI РОЗВИТКУ ЖИТЛОВОГО IНТЕР’ЄРУ ЛЬВОВА КIН. ХIХ – ПОЧ. ХХ ст. Yevhenija DMYTRIV. Development Peculiarities of Lviv Dwelling Interieur at the End of the ХIХth – beginning of the XXth Centruries (End XIXth – beg. XXth). Дослiдження житлового iнтер’єру – це до- слiдження життя людей, їх художньо-естетич- них смакiв, культурної орiєнтацiї та матерiальної спроможностi. Iнтер’єр (вiд франц. Interior – внутрiш- нiй) – вiдносно замкнений, органiзований у функцiонально-естетичному вiдношеннi простiр всерединi будiвлi. Його характер змiнюється вiд- повiдно до змiни архiтектурного стилю1. Над вивченням теми українських житлових iн- тер’єрiв кiн. ХIХ – поч. ХХ ст. працювали Ми- хайло Васильович Гнатюк з темою кандидатської дисертацiї “Художнi вироби з дерева в iнтер’є- рi народного житла Українських Карпат i При- карпаття ХIХ – першої половини ХХ ст. (Iс- торiя. Типологiя. Художнi особливостi)”, об’єк- том якої був iнтер’єр народного житла; Марiя Миколаївна Гринюк, яка захистила кандидатсь- ку дисертацiю на тему “Декоративний народ- ний розпис в iнтер’єрi гуцульської хати (сере- дина ХIХ – кiнець ХХ столiття)”, однак в цiй працi знову фiгурує народне житло, а не львiвський житловий iнтер’єр, як в темi нашого дослiдження. Повертаючись до характеристики поняття iн- тер’єру можна сказати, що в ньому переплiтають- ся майже усi види мистецтва – рисунок, живопис, скульптура, мозаїка, керамiка, вiтраж, рiзьбярст- во, меблярство, ковальська справа тощо. Осно- вою цього синтезу є композицiя, вона нiби зв’я- 1Запаско Я.П. Декоративно-ужиткове мистецтво: Слов- ник.– Т. 1.– Львiв: Афiша, 2000.– С. 263. зує окремi твори мистецтва, якi красивi самi по собi, а разом без вiдповiдних засобiв при їхньо- му розташуваннi можуть виглядати не естетично. Правильне розташування предметiв – меблiв чи iнших аксесуарiв – ось одне iз завдань дизайнера iнтер’єрiв. Вiдомо, що iнтер’єр житла, а також окремi ре- чi, що знаходяться в ньому, активно впливають на психологiю та морально-етичне виховання лю- дини. Iнтер’єр має властивiсть впливати на лю- дину рiзними способами, вiн може пригнiчува- ти її (психологiчнi аспекти), збуджувати її до тої чи iншої дiяльностi, створювати гармонiю чи дис- комфорт. Саме тому естетичнi якостi такi важливi при створеннi нового житлового середовища. Основними складовими естетики в iнтер’єрi є: вишукана кольорова гама, вдало пiдiбране i професiйно розмiщене освiтлення, єднiсть стилю, iдейна задумка, неперевантаженнiсть деталями, лаконiчнiсть форм, цiкава загальна композицiя. Найбiльш несприйнятним для органiзацiї жит- лового простору є стилева неоднорiднiсть, або так званий стиль еклектизм. Що стосується еклек- тизму, то його навряд чи можна назвати стилем. Це було складне явище, котре приносило хаос у будь-який житловий iнтер’єр. Загалом у ХIХ ст. iснували три стильовi нап- рямки, а саме: iсторизм, еклектизм i романтизм. Iсторизм можна назвати однiєю з найбiльш ха- рактерних тенденцiй у мистецтвi ХIХ ст. Ха- рактерними ознаками iсторизму було оформлення кiмнат у тому чи iншому стилi, усi предмети iн- тер’єру нагадували ту чи iншу iсторичну епоху. Iсторизм – це не стиль, а скорiше за все по- зицiя, котра могла виразитися в будь-якому ви- дi мистецтва i дозволяла “збирати” найкращi до- сягнення попереднiх епох: Середньовiччя, Рене- сансу, Бароко, часто не дотримуючись точностей у деталях, i саме це не вiдповiдало iсторичнiй автентичностi. Особливим успiхом користувалось наслiдува- ння меблiв iталiйського ренесансу. Меблi дру- гої пол. XIX ст., виконанi в стилi неоренесан- су, були дуже далекi вiд оригiнальних зразкiв XV-XVII ст. за своїми типами, конструкцiями i прикрасами. Справжнiй еклектизм цiєї епохи в кiн. XIX – на поч. XX ст. замiнився стилем модерн. 112 1-2’2008 Народознавчi Зошити На меблях того часу появляються S-подiбнi згини завиткiв, перемiшанi з рослинними форма- ми, жiночими масками з довгими хвилями волос- ся тощо. Що стосується технiчних характеристик меблiв у цей перiод, то маємо вiдомостi, що тон меблiв був свiтложовтий, натуральний, або ж свiтлозеле- ний, лакування не використовувалося, однак де- рево обробляли воском. Переважаючими сортами дерева були каштан i лотарiнгський горiх. Черво- не дерево ще з серед. XIX ст. виходить з вико- ристання i замiнюється ясенем, горiхом, березою, дубом i липою. У розвитку львiвського iнтер’єру кiн. ХIХ – поч. ХХ ст. основну роль вiдiгравали такi факто- ри, як вплив захiдноєвропейської культури, а са- ме вiденської сецесiї, яка, трохи видозмiнившись, поширилася на Галичину, створивши львiвський варiант сецесiї, а також традицiї української мiс- цевої культури, що була джерелом для творчостi багатьох митцiв, якi творили новий український iнтер’єр у львiвських помешканнях. Вiзуальне уявлення про житловий iнтер’єр Львова цього перiоду нам дають фотографiї, якi збереглися у тогочасних мистецьких виданнях, найбiльше у журналi “Нова Хата”. У львiвських меморiальних музеях та приватних колекцiях на- ших сучасникiв також можна побачити меблi та атрибути iнтер’єру кiн. ХIХ – поч. ХХ ст. На жаль, ми не маємо змоги оперувати до- статньою кiлькiстю наглядного матерiалу, оскiль- ки велика кiлькiсть предметiв, з яких формується житловий простiр не збереглись до нашого часу в цiлiсному виглядi. Багато меблiв, особливо сеце- сiйних, зникло безслiдно, адже стиль цей зазнав багато критики. На поч. ХХ ст. у Львовi окрiм сецесiйного iнтер’єру iснували iнтер’єри рiзних псевдостилiв, i це є логiчним поясненням того, що не мiг один стиль заполонити всi без винятку домiвки наших мешканцiв. На це були рiзнi причини, починаючи вiд банальної фiнансової неспроможностi окремих городян оновляти свiй iнтер’єр згiдно з новими модними тенденцiями, i закiнчуючи рiзними мис- тецькими уподобаннями. У розвиток iнтер’єрного мистецтва Львова кiн. ХIХ – поч. ХХ ст. значний внесок склали такi вiдомi українськi митцi, як Iван Левинський, Євген Нагiрний, Олена Кульчицька, Юлiан За- харiєвич та багато iнших. Мистецтво творення iнтер’єру формувалась у Львовi завдяки творчим зусиллям митцiв рiзних нацiональностей. Найпершi у Львовi сецесiйнi iн- тер’єри повстали наприкiнцi ХIХ ст. Це були ка- в’ярня Шнейдера з настiнним розписом Антонiя Туха (1897), цукерня Кароля Чуджака при го- телю “Французькому” на пл. Мiцкевича (1899, проектування iнтер’єру – Францiшек Тенерович), кiлька житлових iнтер’єрiв з меблями i тапетами продукцiї фiрми “Владислав Прiмус i Стефан Iг- лiцкi” та майстернi Стефана Щурковскєго2. Характерною рисою української сецесiї є звернення до багатої культурної нацiональної спадщини. Як вiдомо, у перiод дослiджуваний у дисертацiї на теренах Галичини вiдбувалися про- цеси пробудження нацiональної самосвiдомостi, що не могло не вплинути на мистецькi процеси. У мистецтвi творення iнтер’єру також вiдбували- ся змiни, якi проявлялися у тому, що елементи українських народних аксесуарiв все частiше по- чали з’являтися у житлових iнтер’єрах львiвських будинкiв. У виробництвi меблiв також прослiдковується тенденцiя до заохочення створення меблевих ан- самблiв iз використанням гуцульської орнаменти- ки. Провiднi художники, якi працюють в перiод української сецесiї, брали участь у рiзних кон- курсах, якi мали на метi пробудити в суспiльствi iнтерес до нацiональної культури, до пiднесення її до вершин, а не невiлювання, як було ранiше. Проектуванням меблiв у народному стилi (якщо можна так назвати український варi- ант сецесiї) займалися такi вiдомi художники i архiтектори, як Т.Обмiнський, А.Захарiєвич, О.Лушпинський, О.Кульчицька, Л.Левинський та iншi. Важливим аспектом є те, що попит на таку продукцiю був надзвичайно великим, замов- лення надходили з рiзних куточкiв Галичини. На формування львiвського житлового iнтер’є- ру на межi двох столiтть мали вплив, з одного бо- ку, запозичення з iнших країн Європи, а також мiсцевi мистецькi традицiї з другого. Внаслiдок цього ми можемо згрупувати житловi iнтер’єри 2Бiрюлов Ю. Сецесiя у Львовi: Cпецифiка розвитку львiвської сецесiї як художнього феномену епохи.– Львiв, 1996.– C. 33-45. ЄВГЕНIЯ ДМИТРIВ. Особливостi розвитку житлового iнтер’єру... 113 Львова кiн. XIХ – поч. ХХ ст. в такi групи: псевдостилевi iнтер’єри, сецесiйнi iнтер’єри (з ви- користанням суто сецесiйних елементiв iнтер’єру, меблiв та аксесуарiв, якi привозилися iз Вiдня та iнших мiст Австро-Угорщини), iнтер’єри україн- ського (гуцульського) стилю, а також еклектичнi iнтер’єри. У Львовi в дослiджуваний перiод прожива- ли мешканцi рiзних нацiональностей – українцi, поляки, вiрмени, євреї та iншi, якi внесли свiй вклад у мистецтво творення iнтер’єрiв у Льво- вi. Поляки, наприклад, створили, базуючись на своїй нацiональнiй традицiї, закопянський стиль, євреї мали свiй специфiчний стиль виготовлен- ня меблiв, в якому використовували розписи для оздоби креденсiв та шаф, українцi мали гуцульсь- кий стиль, який характеризувався використанням гуцульської орнаментики на вишиваних виробах, подушках, занавiсках на вiкна та дверi, та рiзь- би на меблях, якi виготовлялися часто у Косовi, а потiм привозилися до Львова для облаштунку iнтер’єру. Прикладом спiвпрацi мiж косiвським майстра- ми та нашими львiвськими митцями може слу- гувати вiдома художниця Олена Кульчицька, яка також створювала проекти iнтер’єрiв. Однак повернемося до характеристики жит- лового iнтер’єру Львова в кiн. ХIХ – на поч. ХХ ст. Серед основних примiщень у будь- якому помешканнi є вiтальня та спальнi. Повер- таючись до iнтер’єру спальнi у львiвських по- мешканнях на поч. ХХ ст., можна прослiдку- вати звернення до фукцiональностi, комфорта- бельностi та лаконiчностi, якого прагнули до- сягнути художники-дизайнери, проектуючи це примiщення. Основними атрибутами спальнi в цей перiод були лiжка, нiчнi столики, кiлька крiсел та ма- лий столик. Основними завданнями, якi ставили- ся для проектантiв iнтер’єрiв спалень, була зруч- нiсть у побутi, вiдмова вiд зайвих декорацiй, об- становка мала мати великi, гладкi й легкi до сти- рання поверхнi, з мiнiмальною кiлькiстю оббиття та прикрас. Однак iнтер’єри не мали виглядати пустими i недовершеними, тому за допомогою ко- льорової гами, якiй придiлялося бiльше уваги, та загальної пластики розмiщених меблiв та iнших аксесуарiв, художниками-проектантами досягало- ся образностi, вишуканостi та неповторностi ство- рених ними iнтер’єрiв. Серед iнших примiщень, якi були у львiвських помешканнях у дослiджуваний перiод i актуальнi на сьогоднiшнiй день, були дитяча кiмната, кух- ня, лазничка, туалет та господарськi кiимнати, а також комора (спiжарня). Iнтер’єр дитячої кiмнати був лаконiчним та максимально комфортабельним, для оздоби вико- ристовували кольоровi картинки, iграшки та ва- зони з квiтами. Кухня та господарськi примiщення були над- звичайно важливими примiщеннями, адже крiм приготування їжi на кухнi виконувалися й iншi господарськi роботи. Кухня у львiвських помеш- каннях у 1920-30-их рр. була недостатнiх розмi- рiв, тому часто не всi необхiднi меблi можна було в нiй розмiстити, переносячи їх у передпокої. Як правило, недостатнiх розмiрiв господарськi при- мiщення були у винайманих помешканнях, де за рахунок кухнi, наприклад, старалися збiльшити переднi кiмнати. При проектуваннi приватних будинкiв-вiлл художники-дизайнери старалися збiльшити пло- щу господарської частини, в тому числi i кухнi, адже саме там виконувалося прання, прасування, латання, чищення черевикiв тoщо. Серед iнших примiщень, якi художники-про- ектанти мали продумати у приватному будинку були пивниця та стрих, якi були призначенi для зберiгання речей, якi не мали мiсця в помешканнi. Iнколи в львiвських житлових iнтер’єрах почат- ку ХХ ст. окремим примiщенням була скромно облаштована кiмнатка для служби, однак вона не була широко розповсюдженою. У приватних вiллах бiльш заможних львiвян кiлькiсть кiмнат була бiльшою i в склад помеш- кання могли входити також кiмнати для гостей, синiв, дочок тощо3. У 1920-их рр. у львiвському житловому iн- тер’єрi прослiдковуються змiни форм, художни- ки-дизайнери при проектуваннi стали використо- вувати набагато менше декоративної орнамента- льної оздоби, у меблях почали переважати простi лiнiї. У цей перiод на теренах Галичини, а також у 3I.К. Наша хата // Нова Хата.– Львiв, 1925.– Ч. 7.– С. 17. 114 1-2’2008 Народознавчi Зошити всiй Європi на змiну сецесiї, яка ще у 1910 р. втратила свої позицiї у мистецтвi, прийшли новi стилi – конструктивiзм, функцiоналiзм, а згодом вiд у 1925 р. – стиль Ар-Деко. Загалом у цей перiод по всiй Європi вiдкри- валися фабрики, якi поступово почали витiсняти ручне виробництво, новi досягнення у промисло- востi вiдкривали новi можливостi i перед худож- никами-дизайнерами, якi проектували i виготов- ляли твори декоративно-ужиткового мистецтва. Однак Перша свiтова вiйна мала свої негативнi наслiдки в Європi на всi сфери життя, на теренах Галичини також погiршилася економiчна ситуа- цiя, що не могло не вiдбитися на мистецькому процесi. У сферах мистецтва, архiтектури i проектуван- ня все бiльш виразнiше було видно, що давнi тра- дицiї все менше мають вiдношення до сучасного свiту. Спроби пошуку нових напрямкiв в мистецтвi ХIХ ст. були пiдданi критицi на поч. ХХ ст. Творцi сецесiї шукали нових декоративних моти- вiв, однак не врахували в повнiй мiрi вимог до сучасного життя з точки зору функцiонального, окрiм того через свою перебiльшену орнаменталь- ну насиченiсть (особливо на початку зародження стилю) сецесiйнi твори мистецтва втратили свою популярнiсть серед споживачiв. Iсторизм та еклектика також не задовольняли естетично-функцiональних потреб на поч. ХХ ст. Еклектизм концентрувався на адаптацiї iстори- чних декорацiй на потреби сучасної реальностi, що негативно позначилося на процесi розвитку iнтер’єрного середовища. Об’єктом критики була також i тяжка перенасичена орнаментика ХIХ ст. (в вiкторiанському та iнших стилях), а також по- верхневiсть творiв декоративно-ужиткового ми- стецтва виготовлених у стилi iсторизму. Усi цi фактори сприяли пошуку i розвитку нового рево- люцiйного стилю, який у 1920-их рр. набув по- пулярностi, а саме функцiоналiзму. Характерним для цього стилю було перева- жання функцiональних якостей, мистецькi тво- ри (предмети iнтер’єру, меблi в тому числi) мали бути не тiльки естетичними, але i комфортабель- ними, вiдповiдати ергономiчним стандартам. Що стосується мистецько-естетичних характеристик, то можна прослiдкувати використання прямих лi- нiй та значне обмеження декоративної оздоби, або повнiстю її вiдсутнiсть. У галузi проектування iн- тер’єрiв позитивними якостями цього стилю бу- ла розробка принципу вiльного плану, взаємопро- никнення зовнiшнього та внутрiшнього простору. Позитивним явищем кiн. ХIХ – поч. ХХ ст. є, на нашу думку, пропагування українського на- родного мистецтва, його iнтерпретацiя митцями i, як результат, формування українського стилю в житловому iнтер’єрi. Можна зробити висновок, що в перiод, коли Галичина i Львiв в тому числi входили до скла- ду Австро-Угорської iмперiї, художники старали- ся пiдносити до вершин своє нацiональне, не знi- велювалися з iноземними впливами, якi поши- рювалися на наших теренах, згадаємо творчiсть Олени Кульчицької, Iвана Левинського та iнших визначних митцiв української культури, творчiсть яких була дотична до проектування житлових iн- тер’єрiв Львова кiн. ХIХ – поч. ХХ ст. Разом з тим мусимо констатувати факт, що су- часний український житловий iнтер’єр створює- ться без акцентування на невичерпнi скарби укра- їнської нацiональної культури, якi можуть бути джерельною базою для художникiв у всiх видах мистецтва, в тому числi i в мистецтвi проектуван- ня житлового середовища. Українськi орнаменти, якi ми бачимо на численних вишиванках рiзних регiонiв нашої країни, наприклад, можуть бути iнтерпретованi, а їх мотиви використанi у iнтер’є- рi житла, чи це при виготовленнi авторських ме- блiв (як робила в свiй час О.Кульчицька), чи в килимах, гобеленах, картинах, стiнних розпи- сах, занавiсках, дрiбнiй скульптурнiй пластицi чи в iнших елементах, з яких складається сучасний житловий iнтер’єр. Досить часто сучасний iнтер’єр характеризу- ється безстилевiстю, переважанням еклектики та вбиранням елементiв, запозичених з чужих (iно- земних) культур. Вiдмова вiд декорацiй та перевага функ- цiональностi у львiвських житлових iнтер’єрах 1920-их рр. свiдчить про появу на українськиї етнiчних теренах нового стилю.

Особливості розвитку житлового інтер'єру Львова кін. ХІХ – поч. ХХ ст.

Репозитарії

Схожі ресурси