Пам’ятки меморіального музею архітектора В.Г. Заболотного − важливе джерело історико - культурних досліджень Переяславщини
Музей видатного українського архітектора Володимира Заболотного окрім того, що є хранителем меморіальних речей та художніх цінностей прагне бути інформатором та каталізатором стосунків між культурою минулого та прийдешнього. Відповідно до цієї тези музей організовує свою наукову роботу з питань...
Збережено в:
| Дата: | 2009 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2009
|
| Назва видання: | Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/71206 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Пам’ятки меморіального музею архітектора В.Г. Заболотного − важливе джерело історико - культурних досліджень Переяславщини / Л. Набок // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. — Т. 19 (2). — К., 2009. — С. 497-504. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-71206 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-712062014-11-27T03:01:46Z Пам’ятки меморіального музею архітектора В.Г. Заболотного − важливе джерело історико - культурних досліджень Переяславщини Набок, Л. Популяризація джерел локальної історії в закладах освіти та культури Музей видатного українського архітектора Володимира Заболотного окрім того, що є хранителем меморіальних речей та художніх цінностей прагне бути інформатором та каталізатором стосунків між культурою минулого та прийдешнього. Відповідно до цієї тези музей організовує свою наукову роботу з питань комплектування фондового зібрання та його відповідного експонування. Музейна експозиція присвячена життєдіяльності однієї постаті, проте збірка документальних джерел уможливлює через призму особи Заболотного репрезентувати історію міста і, навіть, країни. У статті автор характеризує документальні джерела, що зберігаються в музеї, аналізує їх науковий потенціал. Музей известного украинского архитектора Владимира Заболотного является не только хранителем мемориальных вещей и художественных ценностей, он стремится быть катализатором отношений между культурами прошедших и будущих поколений. Соответственно данному тезису музей организовывает свою научную работу по вопросам комплектации фондовой коллекции, а также её соответствующего экспонирования. Несмотря на то, что экспозиция музея посвящена жизни и творчеству одной личности, собрание документальных источников предоставляет возможность изучать местные аспекты истории, а также особенности традиционной культуры Украины. В статье автор характеризует документальные источники, хранящиеся в музее, анализирует их научный потенциал. Museum of famals Ukrainian architect Vladimir Zabolotnyi keeps not only memorial things and artistic values, it aims to be the catalyst of relations between the cultures of the last and future generations. According to this thesis a museum organizes the advanced study on questions of acquisition of fund collection, and also its proper exhibiting. In spite of the fact that the display of museum is devoted to life and creatve work of one person, collection of documentary sources gives the possibility to study the local aspects of history, and also features of traditional culture of Ukraine. In the article the author characterizes documentary sources, kept in the museum, analyses their scientific potential. 2009 Article Пам’ятки меморіального музею архітектора В.Г. Заболотного − важливе джерело історико - культурних досліджень Переяславщини / Л. Набок // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. — Т. 19 (2). — К., 2009. — С. 497-504. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. XXXX-0076 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/71206 uk Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Популяризація джерел локальної історії в закладах освіти та культури Популяризація джерел локальної історії в закладах освіти та культури |
| spellingShingle |
Популяризація джерел локальної історії в закладах освіти та культури Популяризація джерел локальної історії в закладах освіти та культури Набок, Л. Пам’ятки меморіального музею архітектора В.Г. Заболотного − важливе джерело історико - культурних досліджень Переяславщини Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв |
| description |
Музей видатного українського архітектора Володимира Заболотного
окрім того, що є хранителем меморіальних речей та художніх цінностей
прагне бути інформатором та каталізатором стосунків між культурою
минулого та прийдешнього. Відповідно до цієї тези музей організовує
свою наукову роботу з питань комплектування фондового зібрання
та його відповідного експонування. Музейна експозиція присвячена
життєдіяльності однієї постаті, проте збірка документальних джерел уможливлює
через призму особи Заболотного репрезентувати історію міста і,
навіть, країни. У статті автор характеризує документальні джерела, що
зберігаються в музеї, аналізує їх науковий потенціал. |
| format |
Article |
| author |
Набок, Л. |
| author_facet |
Набок, Л. |
| author_sort |
Набок, Л. |
| title |
Пам’ятки меморіального музею архітектора В.Г. Заболотного − важливе джерело історико - культурних досліджень Переяславщини |
| title_short |
Пам’ятки меморіального музею архітектора В.Г. Заболотного − важливе джерело історико - культурних досліджень Переяславщини |
| title_full |
Пам’ятки меморіального музею архітектора В.Г. Заболотного − важливе джерело історико - культурних досліджень Переяславщини |
| title_fullStr |
Пам’ятки меморіального музею архітектора В.Г. Заболотного − важливе джерело історико - культурних досліджень Переяславщини |
| title_full_unstemmed |
Пам’ятки меморіального музею архітектора В.Г. Заболотного − важливе джерело історико - культурних досліджень Переяславщини |
| title_sort |
пам’ятки меморіального музею архітектора в.г. заболотного − важливе джерело історико - культурних досліджень переяславщини |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Популяризація джерел локальної історії в закладах освіти та культури |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/71206 |
| citation_txt |
Пам’ятки меморіального музею архітектора В.Г. Заболотного − важливе джерело історико - культурних досліджень Переяславщини / Л. Набок // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. — Т. 19 (2). — К., 2009. — С. 497-504. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| series |
Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв |
| work_keys_str_mv |
AT nabokl pamâtkimemoríalʹnogomuzeûarhítektoravgzabolotnogovažlivedžereloístorikokulʹturnihdoslídženʹpereâslavŝini |
| first_indexed |
2025-07-05T20:15:51Z |
| last_indexed |
2025-07-05T20:15:51Z |
| _version_ |
1836839392350568448 |
| fulltext |
497
Меморіальний музей архітектора Володимира Гнатовича Забо-
лотного, створений з метою засвідчення великих здобутків видатного
українського зодчого ХХ ст. За період свого існування, 1962-2009 рр,
музей постійно розвивав своє першочергове завдання: меморіальне
висвітлення життя архітектора, його творчої діяльності. Починаючи з
1962 і до 1983 рр., експозиція займала три кімнати і була вирішена при-
йомом простого показу світлин, особистих речей та натуралістичного
відтворення куточку майстерні і робочого столу архітектора. В основу
експозиції було покладено висвітлення фактів біографії у хронологічно-
му порядку. Увага акцентувалась більше на громадській та політичній
діяльності В.Г. Заболотного, аніж на його внутрішньому естетичному
світосприйнятті. Найперша експозиція була перенасичена різнома-
нітними грамотами, подяками, вітаннями, нагородами, листівками,
цитатами про великі здобутки академіка В. Заболотного. Відчувався
тенденційний та заполітизований підхід у її побудові1..
Послідовне вивчення працівниками музею біографії Володимира
Гнатовича, особливо переяславського періоду життя, спонукало до
перегляду концептуальних засад експозиційних рішень. В їх основу
був покладений принцип єдності історичного, документального та
художніх начал з максимальним уведенням до візуального ряду арте-
фактів місцевої історії.
Визначені критерії спонукали до посиленої збирацької роботи,
насамперед, речового матеріалу з метою представлення обдарованої
особистості. Тому, на прохання працівників музею, упродовж 1980-1989
рр., вдовою архітекта було передано до музею 120 живописних робіт
митця. Найбільшу історико-мистецьку цінність становлять акварелі
з архітектурними краєвидами Переяслава, Києва, Чернігова, а саме:
Людмила НАБОК
(Переяслав-Хмельницький, Україна)
Пам’ятки меморіального музею
архітектора В.Г. Заболотного −
важливе джерело історико-
культурних досліджень
Переяславщини
498
“Преображенська церква. Переяслав. 1923 р.”, “Покровська церква.
Переяслав. 1924 р.”, “Видубецький монастир. Київ. Серпень. 1926 р.”,
“Деталь церковної споруди. Київ 1927 р.”, “Вознесенський монастир,
акварель. Переяслав. 1935 р.”, “Андріївська церква. Київ. 1947 р.”,
“Могила (козацька) над Дніпром. Зарубинці. 1949 р.” “Софія Київська.
1952 р.”, “Софія Київська. Деталь. 1952 р.”, “Іллінська церква. 1953 р.
Чернігів”, “Петропавловська церква. 1958 р. Чернігів”2.
Наступним кроком, що сприяв поповненню фондів краєзнавчими
матеріалами, стало експозиційне завдання: висвітлення науково – орга-
нізаційної діяльності Володимира Заболотного – президента Академії
Архітектури України. Виставити для огляду лише адміністративні по-
станови та розпорядження, мандати та посвідчення було б досить одно-
манітно. 1983 р. музей отримав меблі з будинку Верховної Ради України,
які були виконані за ескізами Володимира Гнатовича. Оригінальні
малюнки, креслення, проекти, макети, світлини, зразки кераміки та
будівельних матеріалів, авторські меблі –стали не просто експонатами,
вони є свідками наукових досягнень архітектора Заболотного й одночас-
но носіями-інформаторами окремого етапу розвитку будівельної науки
Україні у 1930–1960 рр. Повноцінну і об’єктивну картину репрезентації
даної теми забезпечили різноманітні видання редаговані Заболотним,
проекти, креслення, макети творчої майстерні зодчого.
В умовах ХХІ ст. головним завданням музею стало одночасне з
меморіальним, інтерактивне, комплексне представлення досягнень
вченого. Згідно завданню в системі музейної експозиції створений
певний адаптований простір. Відвідувач включений в ситуації: в гостях
в української родини, архітектора-творця, митця-естета.
Стаціонарна експозиція розміщена в чотирьох залах, де кожна
кімната – окремий розділ експозиції, що стимулює й поглиблює процес
пізнання особистості В.Г. Заболотного. Звичайно, у візуальному ряді до-
мінантами виступають особисті речі й доробки архітекта, але їх змістове
наповнення уможливлює репрезентувати історію міста й, навіть, країни.
Експозиція побудована згідно біографічному, ретроспективному та
монографічному принципам, які забезпечують ґрунтовну презентацію
історичної й мистецької цінності представленого матеріалу.
Перша зала – увідна частина експозиції, присвячується історії ро-
дини, місту, де народився й виріс архітектор. Витоки таланту видатного
митця були виплекані й живилися усталеними народними звичаями та
традиціями, що панували в родині, серед переяславської громади в роки
його дитинства та юності. Тому вихідним став ступінь інформаційності,
499
насамперед, музейного приміщення, а саме будинку де минуло дитин-
ство та юність архітектора. Родинний будинок дерев’яний, споруджений
у 1911 р. за авторським проектом знаного переяславського народного
майстра Гната Заболотного, та вдосконалений перебудовою у 1956 р.
його сином, вже відомим українським архітектом Володимиром Забо-
лотним. Споруда витворена думками двох непересічних переяславців
несе в собі унікальну інформацію про смаки й уподобання городян
в архітектурно-будівельній практиці українських Наддніпрянських
містечок початку ХХ ст. Такі екземпляри вже стали на Україні досить
рідкісними. Зважаючи на те, що народне мистецтво – стало первинною
мистецькою освітою Володимира Заболотного у першій залі увагу ак-
центовано на тих предметах, творцями яких були батьки Заболотного,
насамперед це меблі, килими, рушники, золоті вироби батька. Інтер’єр
передньої кімнати оформлений максимально наближено до того, який
існував за часів юності архітектора і був притаманний тогочасним пере-
яславським оселям. Максимально використані сімейні фотодокументи
1908–1930 рр., які представлені світлинами батьків, сестри Варвари (по
чоловіку Левицька, відомої дослідниці мозаїк Софії Київської та Михай-
лівського Золотоверхого), однокласників та викладачів переяславської
чоловічої гімназії. Потужним інформаційним джерелом з місцевої іс-
торії виступають фотодокументи краєвидів Переяслава поч. ХХ ст., а
також їх живописне рішення виконане В.Заболотним у 1918–1935 рр.
Художні роботи Заболотного є виключно цінним джерелом У першу
чергу, такими є його акварелі, на яких зафіксовані культові споруди та
об’єкти народного житла, вулиці міста Переяслава станом на 1918 –
1956 рр., які на сьогодні докорінно змінили свій вигляд. Таким чином
представлені артефакти розкривають не тільки особистість Заболотного,
але й культуру народу, яка формувала його свідомість, врешті живила
талант зодчого.
Не менш потужно краєзнавча тема розкривається в майстерні, яка
є третьою оглядовою залою. Експозиція не просто відображає здобутки
митця в різних галузях архітектурної науки: містобудівництві, проек-
туванні громадських та житлових будинків, декоративному мистецтві,
але й засвідчує розвиток архітектурної науки в Україні в середині ХХ
ст. Експозиційна будова складається з окремих куточків – презентантів
окремих тем: куточок – дизайнера (макет тріумфальної арки, архітектур-
на кераміка), куточок – президента Академії архітектури (вмонтована
шафа-вітрина з документально речовим матеріалом), куточок столяра
(вітрина – шафа зі столярними інструментами, пресом для книжок,
500
стільчиками виготовлених власноруч Заболотним), куточок – художника
(станок, мольберт, шезлонг). Об’єднуючими елементами експозиції
стали численні ескізи, малюнки, проекти, як самого Заболотного так
і його учнів – колег.
Джерелами локальної історії розвитку архітектури виступають
тут особисті проекти зодчого по реконструкції села Карань, малюнки
по створенню пам’ятника “Трубіж –1”- монументу на честь 300 річчя
Переяславської угоди та пам’ятника гетьману Богдану Хмельницькому,
фотодокументи археологічних розкопів переяславських давньорусь-
ких храмів. В цьому комплексі документальних артефактів особливий
інтерес становлять кресленики архітектора по реконструкції церкви
Спаса та дзвіниці XVIII ст. в місті Переяславі-Хмельницькому. Виконав
свої проекти Володимир Гнатович в Києві у 1959 р., що й засвідчено
автором особовим підписом. Проекти накреслені на окремих листках
тонкого паперу і складаються з двох частин: загального вигляду спо-
руди (акварель) та плану. Проект реставрації не був реалізований, але
кресленики засвідчують досконалі знання їх автором конструктивних
форм притаманних українській народній дерев’яній архітектурі ХVIII
ст. Світлина 1953 р. розкопів переяславської Спаської церкви серед яких
зафіксований В. Заболотний разом з керівником експедиції М. Карге-
ром, свідчать про не байдужість митця до переяславської старовини3.
Інший фотознімок фіксує В. Заболотного, М. Сікорського, Р. Юру під час
робочої наради по проведенню археологічних розкопок в Переяславі-
Хмельницькому в 1958 р., коли академік В. Заболотний був головним
консультантом в атрибутації будівельних залишків ХІ-ХІІ ст.
Послідовне зібрання артефактів пов’язаних з життям й творчістю
однієї особи уможливило примноження джерел локальної історії. За-
вдяки цілеспрямованій комплектації меморіальної колекції музей стає
центром з вивчення творчої спадщини не лише В.Заболотного, але й
авторських надбань учнів та колег зодчого. Таким чином за першим
колом колекції стало утворюватись нове, індивідуальне, неповторне
за підбором оригінальних експонатів. Наприкінці ХХ ст. відомі архі-
тектори І.Косаревський, Д. Яблонський, Г. Лебедєв передали до музею
свої малюнки архітектурних пам’яток, які зафіксували розвиток архі-
тектурного мистецтва України і Переяслава зокрема.
Графічні роботи подаровані музею І. Косаревським у 1985 р.
складають велику наукову цінність, тому що фіксують стан збере-
ження місцевих культових об’єктів після подій Другої світової війни.
Всі малюнки: “Колегіум. Ліплення над вікном”, “Колегіум. Ліплення
501
порталу”, “Фрагмент стіни Вознесенського собору”, “Вознесенський
собор”, “Варваринська церква”, “Успенська церква”, “Троїцька церква”,
загальною кількістю сім одиниць, виконані у 1946 р. графітним олівцем
на тонкому папері (14Х19 см) жовтого відтінку. Кожна робота датована
і засвідчена автографом. 4
У 1992 р., музейний фонд поповнили дві роботи Д. Яблонського:
малюнок “Ліплення порталу переяславського колегіуму” виконаний
у 1953 р. графітним олівцем та кресленик “Портал семінарії”5. Від
кандидата архітектури Г.О.Лебедєва того ж року, надійшла збірка ма-
люнків та креслеників традиційних сільських будівель ХІХ–ХХ ст., які
він особисто виконав у 1936–1939 рр. під час польових експедицій по
Україні. З огляду на велике науково -теоретичне і практичне значення
частина зазначених робіт була введена до наукового обігу Академією
будівництва і архітектури. Тривалий час з 1956 по 1963 рр. обміри збе-
рігались в державному музеї архітектури і будівництва, але згодом, зі
спогадів Г. Лебедєва, через припинення діяльності Академії кресленики
потрапили до списання за “не актуальністю” подальшого зберігання.
Георгій Олександрович працював на той час в інституті теорії й історії
архітектури, тому довідавшись про майбутню долю малюнків забрав їх
до себе додому, де в нього зберігалась решта обмірів. Згодом дослідник
передав роботи на постійне зберігання до меморіального музею свого
вчителя Володимира Заболотного. Відомо, що Володимир Гнатович при
розробці власних проектів сільського житла послуговувався вказаним
матеріалом. Окрім нього дослідник народного житла Віктор Петрович
Самойлович частину матеріалів використав у своїй монографії “На-
родна творчість в архітектурі сільського житла”. Георгій Лебедєв також
опублікував декілька наукових статей опрацювавши частину своїх
креслеників. До музею надійшло 138 одиниць. 6 Вони виконані на
тонкому папері олівцем та аквареллю і наклеєні на планшети з картону.
Кожну роботу засвідчено автографом рисівника, також автором вказані
назва поселення та будівлі, засвідчені дата спорудження об’єкту, вказані
масштабні обміри та час виконання малюнку.
Кількісно найбільшу групу малюнків становлять зразки архітекту-
ри Полтавського регіону – 113 одиниць. На них засвідчені різнотипні
житла, господарчі споруди. Кресленики дають змогу простежити не
лише характерні для регіону конструктивні форми а й декорування
будівель, тому що значна кількість робіт виконана в техніці акварелі.
Докладно репрезентовані Г. Лебедєвим села Шишаки (21 одиниця),
Баранівка (26 одн.), Великий Перевіз (13 одн.). Диканька (11 одн.). Осо-
502
бливий інтерес в цій групі становлять чотири планшети на яких авто-
ром зафіксований рідкісний зразок житла – “мита хата” з села Великий
Перевіз. Окрему групу креслеників (10 одн.) складають планшети на
яких зафіксовано варіанти вирішення одного й того ж конструктивного
елемента в різних селах Полтавщини.
Окрім сіл Полтавської області автором були здійснені обміри
будівель в селах Тальнівського району Київщини (суч. Черкаська об-
ласть) – 20 одиниць, та Чернігівської області – 5 одиниць.
Кресленики характеризуються кваліфікованим вибором типових
видів житла і господарських споруд, документально відображають
архітектуру народного житла України, більша частина якого вже не
збереглась, тому мають особливу цінність.
На початку ХХІ ст. невеличкий провінційний музей перетворився
на досить потужний науковий підрозділ Національного історико – етно-
графічного заповідника “Переяслав”. Меморіальний музей став центром
по збереженню наукових досягнень не лише академіка архітектури
В.Г. Заболотного, але й з вивчення архітектурної спадщини Переяслав-
щини. Завдяки документальним джерелам, музей має можливість пред-
ставити архітектуру та людський фактор міста, зв’язки В. Заболотного
з переяславцями, друзями, рідними.
Дослідження локальної історії спричиняють відродження духо-
вності, свідомості, тому формування банку даних краєзнавчого харак-
теру стає важливою часткою наукової роботи меморіального музею.
Потреба у краєзнавчій інформації є актуальною, бо наприклад, упро-
довж останніх десяти років до музею було подано 134 запити. Зокрема,
надані історико -бібліографічні відомості з біографії діячів культури
краю, розвитку освіти міста, історії культових споруд, етнографії регіо-
ну, родоводам знатних переяславських міщанських та козацьких родин,
топоніміки, а найголовніше архітектурі міста. Підсумком багаторічних
досліджень, збирацької роботи стала монографія “Православні храми
Переяславщини. Історія. Дослідження. Сучасність” видана меморі-
альним музеєм В.Заболотного спільно з Міністерством освіти і науки
України, Переяслав – Хмельницьким ДПУ ім. Г.Сковороди, Лаборато-
рією археологічних досліджень при кафедрі історії та культури України
Інституту археології НАН України у 2007 р.7.
Музей Заболотного на даному етапі функціонування можна ви-
знати, як музей комплексного профілю: це і меморіальний, науковий,
культурно -історичний, етнографічний, художній, адже володіє різно-
манітними оригінальними науковими, естетичними і загальноосвітніми
503
матеріалами які допомагають не тільки зберігати й пропагувати досяг-
нення вченого, але й вивчати національну спадщину України.
Джерела та література
1. Набок Л. Меморіальний музей В.Заболотного –шляхи вдоско-
налення” // Наукове видання “PEREYASLAVICA”. – наукові записки
На ціо нального Історико-Етнографічного заповідника “Переяслав”. –
Зб.наук.статей. – Випуск 2(4). – Вид. “Міленіум”. – К., – 2008. – 360с. –
(с. 272–277).
2. Меморіальний музей архітектора В.Г. Заболотного. Основний
фонд збереження. Інв. №№ З-934; З-604; З-265; З-780; З-574; Кв-14089;
З-72; ТЗ-2275; З-694; З-778
3. Меморіальний музей архітектора В.Г. Заболотного. Основний
фонд збереження. Інв. №№ З-865; З-866; З-713
4. Меморіальний музей архітектора В.Г. Заболотного. Основний
фонд збереження. Інв. №№ З-597; З-598; З-599; З-600; З-601; З-602;
З-603
5. Меморіальний музей архітектора В.Г. Заболотного. Основний
фонд збереження. Інв. №№ З-867; З-875
6. Меморіальний музей архітектора В.Г. Заболотного. Основний
фонд збереження. Інв. №№ М-2444 – М-2694
7. Набок Л. Колибенко О. Православні храми Переяславщини. Іс-
торія. Дослідження. Сучасність.– К., – 2007 – Видавничій дім від “А” до
“Я”– 175 с.
Людмила Набок (Переяслав-Хмельницький, Україна) Пам’ятки
меморіального музею архітектора В.Г. Заболотного − важливе джерело
історико-культурних досліджень Переяславщини
Музей видатного українського архітектора Володимира Заболотного
окрім того, що є хранителем меморіальних речей та художніх цінностей
прагне бути інформатором та каталізатором стосунків між культурою
мину лого та прийдешнього. Відповідно до цієї тези музей організовує
свою наукову роботу з питань комплектування фондового зібрання
та його відповідного експонування. Музейна експозиція присвячена
життєдіяльності однієї постаті, проте збірка документальних джерел умож-
ливлює через призму особи Заболотного репрезентувати історію міста і,
навіть, країни. У статті автор характеризує документальні джерела, що
зберігаються в музеї, аналізує їх науковий потенціал.
Ключові слова: експонати, інформаційні носії, комплектування фондів,
експозиція, письмові джерела, науково-дослідна робота
504
Людмила Набок (Переяслав-Хмельницкий, Украина) Памятники
мемориального музея архитектора В.Г. Заболотного − важный источ-
ник историко-культурных исследований Переяславщины
Музей известного украинского архитектора Владимира Заболотного
является не только хранителем мемориальных вещей и художественных
ценностей, он стремится быть катализатором отношений между культурами
прошедших и будущих поколений. Соответственно данному тезису музей
организовывает свою научную работу по вопросам комплектации фондовой
коллекции, а также её соответствующего экспонирования. Несмотря на
то, что экспозиция музея посвящена жизни и творчеству одной личности,
собрание документальных источников предоставляет возможность изучать
местные аспекты истории, а также особенности традиционной культуры
Украины. В статье автор характеризует документальные источники,
хранящиеся в музее, анализирует их научный потенциал.
Ключевые слова: экспонаты, информационные носители, ком плек-
тование фондов, экспозиция, письменные источники, научно-иссле-
довательская работа
Ljudmila Nabok (Pereyaslav-Khmelnitskiy, Ukraine) The Monuments of
memorial Museum of the architect V. Zabolotnyi – an important source of
historical and cultural researches in Pereyaslav region
Museum of famals Ukrainian architect Vladimir Zabolotnyi keeps not only
memorial things and artistic values, it aims to be the catalyst of relations between
the cultures of the last and future generations. According to this thesis a museum
organizes the advanced study on questions of acquisition of fund collection, and
also its proper exhibiting. In spite of the fact that the display of museum is devoted
to life and creatve work of one person, collection of documentary sources gives
the possibility to study the local aspects of history, and also features of traditional
culture of Ukraine. In the article the author characterizes documentary sources,
kept in the museum, analyses their scientific potential.
Key words: exhibit, information transmitter, collecting stocks, exposi-
tion,writings sourced, research worke
|