Генеалогічні дослідження в музеї історії міста Горлівки: універсальний масштаб і смисловий центр історії
Музей історії міста Горлівки вивчає та експозиційно відображає історію свого міста за допомогою сімейних архівів горлівчан. З 2000 р. на базі музею щорічно відбуваються науково-практичні конференції «Генеалогія горлівчан», друкуються матеріали за результатами досліджень. Цей інтерактивний підхід...
Gespeichert in:
| Datum: | 2009 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2009
|
| Schriftenreihe: | Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/71207 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Генеалогічні дослідження в музеї історії міста Горлівки: універсальний масштаб і смисловий центр історії / Н. Савенко // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. — Т. 19 (2). — К., 2009. — С. 505-515. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-71207 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-712072014-11-27T03:01:49Z Генеалогічні дослідження в музеї історії міста Горлівки: універсальний масштаб і смисловий центр історії Савенко, Н. Популяризація джерел локальної історії в закладах освіти та культури Музей історії міста Горлівки вивчає та експозиційно відображає історію свого міста за допомогою сімейних архівів горлівчан. З 2000 р. на базі музею щорічно відбуваються науково-практичні конференції «Генеалогія горлівчан», друкуються матеріали за результатами досліджень. Цей інтерактивний підхід в сучасному вимірі є ефективним і актуальним, спрямованим на використання сімейних джерел: документів, різноманітних раритетів та спогадів. Аналіз генеалогічних аспектів набуває своєї важливості і в сенсі підтвердження або спростування деяких «міфів» про Донбас. Музей истории города Горловки изучает и экспозиционно представляет историю своего города с помощью семейных архивов горловчан. С 2000 г. на базе музея организовываются научно-практические конференции «Генеалогия горловчан», печатаются сборники материалов по результатам исследований. Этот интерактивный подход в современном измерении эффективен и актуален, направлен на использование семейных источников: документов, разнообразных раритетов и воспоминаний. Анализ генеалогических аспектов дает возможность усилить значение данных исследований и в смысле подтверждения или развеивания некоторых «мифов» о Донбассе. The museum of Gorlivka’s history researches and expositionally represents the history of the town by means of town dwellers’ family archives. From 2000 on the base of museum annually there are scientific practical conferences «Genealogy of Gorlovka dwellers», the results of researching are published. This interactive method in the modern situation is effective and actual, directed on the use of family sources: documents, various rarities and memories. The analysis of genealogical aspects is very important as for confirmation so for refutation of some «myths» about Donbas. 2009 Article Генеалогічні дослідження в музеї історії міста Горлівки: універсальний масштаб і смисловий центр історії / Н. Савенко // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. — Т. 19 (2). — К., 2009. — С. 505-515. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. XXXX-0076 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/71207 uk Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Популяризація джерел локальної історії в закладах освіти та культури Популяризація джерел локальної історії в закладах освіти та культури |
| spellingShingle |
Популяризація джерел локальної історії в закладах освіти та культури Популяризація джерел локальної історії в закладах освіти та культури Савенко, Н. Генеалогічні дослідження в музеї історії міста Горлівки: універсальний масштаб і смисловий центр історії Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв |
| description |
Музей історії міста Горлівки вивчає та експозиційно відображає
історію свого міста за допомогою сімейних архівів горлівчан. З 2000 р. на
базі музею щорічно відбуваються науково-практичні конференції «Генеалогія
горлівчан», друкуються матеріали за результатами досліджень. Цей
інтерактивний підхід в сучасному вимірі є ефективним і актуальним, спрямованим
на використання сімейних джерел: документів, різноманітних
раритетів та спогадів. Аналіз генеалогічних аспектів набуває своєї важливості
і в сенсі підтвердження або спростування деяких «міфів» про Донбас. |
| format |
Article |
| author |
Савенко, Н. |
| author_facet |
Савенко, Н. |
| author_sort |
Савенко, Н. |
| title |
Генеалогічні дослідження в музеї історії міста Горлівки: універсальний масштаб і смисловий центр історії |
| title_short |
Генеалогічні дослідження в музеї історії міста Горлівки: універсальний масштаб і смисловий центр історії |
| title_full |
Генеалогічні дослідження в музеї історії міста Горлівки: універсальний масштаб і смисловий центр історії |
| title_fullStr |
Генеалогічні дослідження в музеї історії міста Горлівки: універсальний масштаб і смисловий центр історії |
| title_full_unstemmed |
Генеалогічні дослідження в музеї історії міста Горлівки: універсальний масштаб і смисловий центр історії |
| title_sort |
генеалогічні дослідження в музеї історії міста горлівки: універсальний масштаб і смисловий центр історії |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Популяризація джерел локальної історії в закладах освіти та культури |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/71207 |
| citation_txt |
Генеалогічні дослідження в музеї історії міста Горлівки: універсальний масштаб і смисловий центр історії / Н. Савенко // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. — Т. 19 (2). — К., 2009. — С. 505-515. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| series |
Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв |
| work_keys_str_mv |
AT savenkon genealogíčnídoslídžennâvmuzeíístoríímístagorlívkiuníversalʹnijmasštabísmislovijcentrístoríí |
| first_indexed |
2025-07-05T20:15:54Z |
| last_indexed |
2025-07-05T20:15:54Z |
| _version_ |
1836839394945794048 |
| fulltext |
505
Наталя САВЕНКО
(Горловка, Україна)
Генеалогічні дослідження
в музеї історії міста Горлівки:
універсальний масштаб
і смисловий центр історії
Нові соціокультурні умови, в яких працюють сучасні музейні уста-
нови, все активніше перетворюють їх на інноваційну модель, мета
якої – звернення до різних верств населення. Музей історії міста Гор-
лівки активно включився до ціх трансформаційних процесів. Підтвер-
дженням тому є втілення низки логічно пов’язаних ланцюжків музейної
діяльності, за основу якої покладено полідисциплінарний підхід до
музейного джерела. Музейне джерело – це історичне джерело в контек-
сті культури, завдяки якій воно виникло, завжди цілісне, як продукт, що
з’являється в різноманітних сферах творчої активності людини. Цей
підхід сучасного джерелознавства реалізується музеєм історії міста
Гор лівки. В контексті статті ми зупинимось на джерелознавчих аспектах
горлівської історії в зв’язку з генеалогічними дослідженням, які вже на
протязі дев’яти років здійснюються на базі музею, зокрема через органі-
зацію конференцій. Учасниками щорічних науково-практичних конфе-
ренцій являються перш за все мешканці міста, які досліджують свої
родо води. Генеалогія, як допоміжна історична дисципліна, стала фунда-
ментом музейної політики музею історії міста Горлівки. Цей інтерак-
тивний підхід, спрямований на формування і поширення знань підтвер-
див свою ефективність. Актуальність такого підходу полягає ще і в
сен сі підтвердження, або спростування деяких «міфів» про Донбас, як-
то: по-перше, «хто ми – автохтонне населення або «природні колоністи»?;
по-друге, «невже ми тільки «почесні гвинтики» великої інтернаціональ-
ної технократичної імперії машино-людей?»; по-третє, «невже куль-
турна специфіка краю розмита до останньої цеглини і має вигляд тільки
фрагментів?»; і, взагалі, невже ж ми «Иваны не помнящие родства?».
Відповіді на ці проблемні запитання дозволяє знайти генеалогія.
506
За радянські часи для нашого краю не була характерною наявність
розвинутої історичної пам’яті. Маючи унікальну історію, наше місто не
закріпило свій історичний досвід у концентрованому вигляді. Пере-
важно історична свідомість підмінювалась лозунгами або міфами,
складеними на потребу влади. Завдяки цьому культурна специфіка роз-
мивалась і була фрагментарною. Але досліджуючи генеалогічні корені
окремих горлівських родин та враховуючи сімейні розвідки самих меш-
канців міста співробітники музею історії міста Горлівки, дійшли виснов-
ку, що на протязі всього цього часу відбувалось накопичення історичної
пам’яті на неформальному рівні і був лише потрібен суспільний запит,
який би актуалізував соціальні функції культури пам’яті. Треба було
лише розворушити людей, звернутися до глибин їх пам’яті…
Матеріали дев’ятьох науково-практичних конференцій «Генеало-
гія горлівчан», проведених на базі нашого музею, свідчать про збере-
ження нашими земляками своїх родинних історій. А ті, кому не вдалось
це зробити, зараз намагаються надолужити втрачене. Вивчаючи сімей-
ні джерела, музейні співробітники переосмислюють специфіку нашо-
го міста, з отриманих матеріалів комплектують фондову документаль-
ну колекцію. Елементи складання єдиної міської генеалогічної крони
розробляються в рамках етнографії, демографії, соціології, генетики,
євгеніки, топоніміки та інших суміжних дисциплін. Зупинимось на
деяких практичних аспектах генеалогічних досліджень.
Декілька слів про розвиток генеалогічного руху на Донеччині. У
вересні 2000 р. музей історії Горлівки зініціював проведення в Доне-
цькій області Першої науково-практичної конференції за проблемами
«Генеалогія горлівчан». Автором цієї ідеї був тоді ще провідний науко-
вий співробітник, зараз директор музею Наталя Олександрівна Савен-
ко. Програму проведення конференції було схвалено управлінням
культури Донецької облдержадміністрації та під її реалізацію було
надано грант. Вийшла друком збірка матеріалів конференції та випу-
щено пам’ятний значок, автором якого є Заслужений художник Украї-
ни Леонід Федорович Толстов [2, с.7]. До участі в науковому заході
було залучено різні соціальні, вікові, національні верстви горлівчан, а
також фахівців зі статистичного управління, представникі системи
осві ти та медичних закладів. Запросили також і гостей з Донецького
національного університету, дослідників власних родоводів.
Готуючись до конференції, наукові співробітники музею вивчили
сучасний стан генеалогічних досліджень на Україні та за її межами.
507
Виявилось, що на той час існували секція генеалогії при Українському
геральдичному товаристві у Львові, а також Центр генеалогічних до-
сліджень в Києві. Під час роботи над вивченням родоводу засновника
нашого міста П.М. Горлова, співробітники музею отримали матеріали
від Російського генеалогічного товариства. Публікація цих відомостей
в збірці матеріалів конференції стала в нагоді дослідникам.
Генеалогічні дослідження музею та робота з цього напрямку були
розглянуті на об ласному семінарі музейних працівників у травні 2000 р.,
найцікавіші доповіді видано в збірці матеріалів семінару. Були вислов-
лені пропозиції щодо створення генеалогічного товариства. За органі-
зацію цієї справи в масштабі області взявся донецький підприємець,
учасник тієї Першої генеалогічної конференції С.К. Перепеченко. 23
жовтня 2001 р. у Донецьку, в приміщенні обласної універсальної науко-
вої бібліотеки ім. Н.К. Крупської відбулися установчі збори Донецько-
го генеалогічного товариства (далі – ДГТ). Головою було обрано
С.К. Перепеченко, також затверджено статут ДГТ, згідно з яким, «то-
вариство є культурно-просвітницькою та науково-дослідницькою регі-
ональною громадською організацією» [2, с.8]. Планувалось створити
місцеві осередки. У жовтні 2001 р. представники музею історії м. Гор-
лівки були запрошені до участі в роботі X Всеукраїнської наукової
конференції, що відбувалась на базі Донецького національного універ-
ситету [7, с.3].
Генеалогічні дослідження моделюють різноплановий культурний
образ в історичному контексті. Загальна історія тим об’єктивніша та
правдивіша, чим більше вона схожа на розмаїту яскраву мозаїку, скла-
дену з багато чисельних історій, зокрема, родоводів наших земляків.
Чим більше ми знаємо сімейних історій, тим глибше розуміємо долю
нашого народу. Чим глибше кожен з нас аналізує своє походження,
події сімейної хроніки, родинні зв’язки, тим чіткіше видно подальший
шлях. Актуальність виявлення родовідних джерел особливо вимальо-
вується на фоні складних соціально-етичних проблем сучасного життя:
розпаду сімей, катастрофічної ситуації у демографічних процесах, у
зниженні чисельності населення, падінні рівня народжуваності. Це
підтверджують і конкретні статистичні дані щодо сучасного становища
з вищеназваних проблем по місту Горлівка. Починаючи з 1993 р. спо-
стерігається щорічне зменшення чисельності населення. За даними на
1939 р. населення міста складало 213 тис. осіб. На день визволення від
німецько-фашистських загарбників у вересні 1943 р. – 65 тис. осіб.
508
Найбільша чисельність – 373,8 тис. мешканців зафіксована на початок
1988 р. В 2000 р. в Горлівці зареєстровано 323,4 тис. осіб, на початок
2009 р. – 287 тис. осіб. Перевага народжуваності над смертністю у
місті з 1948 р. по 1972 р. був у середньому +4,5, але починаючи з 1989 р.
показник природного приросту став негативним. У 1999 р. в місті при-
родний приріст населення також мав негативне значення – 3,7. Порів-
няно з 1990 р. цей показник зменшився в 5 разів і нині становить – 3,31
[1, с.13] Починаючи з 1993 р. спостерігається значний міграційний
відтік населення. Найбільший міграційний відтік – 2678 осіб спосте-
рігався у 1994 р., а притік +27034 особи – в 1948 р. Починаючи з 2000 р.
міграція поступово знизилась [1, с.14]. Мешканці емігрували передусім
в держави СНД та далекого зарубіжжя: Ізраїль, США, Німеччину. Мі-
граційні процеси торкнулися переважно працездатної частини насе-
лення, що веде до зміни його вікової структури. Зокрема простежуєть-
ся тенденція старіння населення міста: на початок 1994 р. середній вік
населення – 38 років, а в 1999 р. – 39 років, в 2008 р. – 40,5 років. [1,
с.15].
Серед працездатного населення в місті, в зв’язку зі смертністю
серед чоловіків, помітне превалювання жіночого населення. На початок
2000 р. чоловіків – 137,5 тис., жінок – 161,1 тис. (на 23,6 тис. більше)
[1, с.15]. Зниження рівня життя, формування та розвиток у молоді
міста нових типів репродуктивності поведінки пов’язано не з погір-
шенням, а зі зміною в стилі та способі життя. Зростає кількість дітей,
від яких відмовляються батьки. Про це свідчать наступні дані: 1993 р. –
17 дітей, 1994 р. – 25, 1995 р. – 29, 1996 р. – 28, 1997 р. – 37, 1998 р. – 38,
1999 р. – 43, [6, С. 8], 2008 р. – 11 [4].
До музейної установи люди приходять у пошуках життєвих цін-
ностей та орієнтирів, духовного здоров’я, відчуття спадковості в часі.
Тому вважаємо, що діяльність музею як репрезентанта родинних цін-
ностей, родинної пам’яті, повністю відповідає цим завданням.
Невід’ємною складовою роботи з місцевим населенням, з приводу їх
залучення до генеалогічних розвідок, стало анкетування як засіб отри-
мання історико-генеалогічних відомостей серед горлівчан.
Про глибину знань родового коріння опитуваних свідчать такі дані:
з 94 написаних родоводів, п’ятеро респондентів знало про своїх пра-
щурів до ХІХ ст., 8 – до сер. ХІХ ст., 31 – до кінця ХІХ ст., 50 – поч.
ХХ ст., 4 – сер. ХХ ст. Більше половини опитаних нічого не знали про
свій рід з поч. ХХ ст., що вказує на обрив коріння. Соціальне походжен-
509
ня предків укладачів родоводів розподілилось таким чином: із замож-
них селян – 12, з бідних – 40, з робітників – 28, з інтелігенції – 5, з
дворян – 3, з священнослужителів – 1, з міщан – 1, з козаків – 4. В да-
ному випадку ми спостерігаємо превалювання селянських коренів,
район з прибулим населенням (на заробітки), молода промислова зона.
А ось національний склад прибулих такий: українці – 39 опитуваних,
росіян – 36, поляків – 6, сербів – 3, хорватів – 1, греків – 2, молдаван –
3, татар – 2, німців – 2 [10, с.11]. Українці складають половину наcе-
лення, більша частина з них зараз російськомовна.
За даними опитувань гордість за історію своєї сім’ї мають 96 %,
хочуть повторити життя одного з предків 24 %, вважають себе повніс-
тю схожими на предків 56 % [10, с.12]. В цій групі опитуваних видатних
предків не визначили. Але робота з іншими групами респондентів дала
наступні результати: в Горлівці мешкають нащадки таких відомих родин
як Мазепи, Шевченка, Огинського, Бенкендорфа. Є нащадки і менш
відомих родин, які однак були активними учасниками місцевої історії:
М.О. Долгов, який очолив повстання козаків на Кавказі під час бороть-
би в роки громадянської війни з червоноармійцями; Микита Дев’ятилов –
селянин, чиє прізвище носить цілий район нашого міста „Микитів-
ський” та залізнична станція „Микитівка” [11, с.6].
Родинний архів пам’яті – це джерело пізнання цікавих сторінок з
історії міста, з історії нашого регіону, та і всієї України. Співробітни-
ками музею зафіксовані численні легенди та перекази, які внесені до
супровідної документації під час прийняття історико-культурних ра-
ритетів до музейних фондів і самі являють собою усні джерела історі-
ичної пам’яті. Наведемо кілька прикладів.
Ім’я шахтарського поета Павла Григоровича Безпощадного (Іва-
нова) (1895–1968), яке нині носить горлівське літературне об’єднання,
було досить відомим в радянський період. У поета був власний літо-
писець М. Гончаров, який в книзі «Оружие поэта» навів численні біо-
графічні відомості, однак життєпис поета тривалий час був неповним.
Псевдонім – Павло Безпощадний, у 20–30-ті роки ХХ ст. був всім зро-
зумілим і передавав дух того часу. За псевдонімом ховалось прізвище –
Іванов. Та у тих, хто не знав, що Іванов – прізвище дідуся, ніякого
питання не викликало. Разом з цим наукові співробітники музею іс-
торії Горлівки помітили плутанину в письмових джерелах щодо біо-
графії цієї людини. Проведена обробка документів у фондах музею,
розмова з донькою поета Вірою Павлівною Безпощадною дозволили
510
з’ясувались деякі біографічні таємниці. Дідусь майбутнього поета
Олександр Іванов, скоріш за все носив інше прізвище – Ванідзе. Під
час однієї з кавказьких війн потрапив у полон, там його обміняли на
собак та записали у кріпаки. Відтак він став носити російське прізви-
ще – Іванов, і мешкав в с. Сеславль на Смоленщині. Там він одружив-
ся з Василисою Василівною, теж кріпачкою. Народилися в цьому
шлюбі двоє дітей – Юлія та Олександр. Юлія народила Павла, не бу-
дучи заміжньою. Тому і дав своє прізвище онукові дід. Пізніше Юлія
вийшла заміж, і її чоловік дав своє ім’я по батькові Павлу, а прізвище
залишилось дідусеве. Так вдалося з’ясувати причини плутанини, яка
стільки років замовчувалась [9, с.40].
Ім’я космонавта Олександра Волкова, уродженця міста Горлівка
відоме в світі. Багато в свій час писалось про нього, публікувалися
біографічні відомості. Але такий аспект, як родове коріння, ніхто не
висвітлив. Як родина Волкових (прабатьки космонавта) та Зибіних
(пращури за материнською гілкою) з’явилися в Горлівці, звідки тяг-
нуться їх коріння? Мати Олександра, Надія Волкова, народилась у
с. Хитровка Курської губернії; її батько працював у складі артілі з бу-
дівельних робіт, виїжджав на сезон заробити грошей у Донбас, а в
1929 р. перевіз свою сім’ю в Горлівку. Родинні корені батька Олексан-
дра Тимофійовича Волкова тягнуться з Кіровоградщини. В сім’ї було
10 дітей: 4 хлопця та 6 дівчаток. Вони приїхали в Горлівку майже в той
час, що ї Зибіни, у 1928 р. За старим рудником бабуся майбутнього
космонавта викопала яму, побудувала там землянку, де і стала жити
багатодітна сім’я. І хто знав тоді, що гілки їх родового дерева простяг-
нуться аж у Космос [12, с.43]. Зараз в фондах музею історії міста про-
довжується комплектування матеріалів про родину Волкових. Це на-
було ще більшого значення в зв’язку з тим, що сімейна історія попо-
внилась черговою «космічною» гілкою: син Олександра Олександро-
вича Волкова, Сергій, здійснив у 2008 р. свій космічний політ. І горлів-
чани можуть вже казати, що їх загальний родовід вперше в світовій
історії поповнився сімейною традицією: представники двох поколінь
Волкових побували в космосі, а фонди музею історії міста Горлівка
мають безцінні джерела з вивчення родоводу Волкових.
Співробітники музею з кінця 1990-х рр. розглядають генеалогічні
дослідження, як інтеграційну методику роботи з писемними і речови-
ми пам’ятниками. Одним з напрямів цих досліджень виступає досвід
з виявлення старовинних погостів на теренах нашого міста, культурно-
511
історичних, або природних локусів Горлівки. Як відомо, старовинні
поховання можна спостерігати в місцях, де колись оселились першо-
поселенці міста. В Горлівці – це селища – Зайцеве, Байрак, Гольма,
Залізне та ін. [8, с.33]. Їх історія сягає у XVII ст. Але ще у XVI ст. ця
територія використовувалася козаками для відхожих промислів. Згодом
тут поєдналися долі близьких за культурами народів.
До 1999 р. особливості горлівських кладовищ не досліджувались,
не фіксувалися залишки старовинних погостів, які дійсно можна від-
нести до заповідних історико-культурних місць нашого краю, та й
взагалі України. Розуміючи це, наукові співробітники музею історії
міста ретельно записали прізвища, імена, які були залишені пращура-
ми на надгробних плитах чи хрестах. Дослідження не обмежувалось
тільки слов’янськими похованнями. Були зафіксовані комплекси єврей-
ських (ХIХ ст.), татарських кладовищ. [8, с.37]. З метою виявлення
спадкоємності поколінь, краєзнавець Петро Яковенко та головний
зберігач фондів музею історії Любов Маслова, виявили сучасних но-
сіїв прізвищ, які були розповсюджені в перших горлівських селах
Зайцево та Байрак. Біля 80 % “зайцевців та байракців” – нащадки
Агаркових, Аксьонових, Анікіних, Березецьких, Бондарів, Голоперових,
Завражних, Кликових, Мухіних, Рижкових, Тітових, Ходарєвих, Сер-
геєвих та інші [13, с.31; 8, с.34-36].
Ми маємо свій осередок, на який вже спираються декілька поколінь
і формують подальшу крону свого родового дерева. Та все ж таки, що
стосується виявлення глибини генеалогічної пам’яті, то Донбас – один
з регіонів України, основну масу населення якого складають нащадки
колишніх мігрантів, долі яких складались досить неоднозначно. Занад-
то складною та багатовимірною є історія краю. Але водночас останню
можна зрозуміти лише через долі окремих людей, що у своєму сукуп-
ному розмаїтті складають власне історичний процес.
Літописи горлівських родин пишуться представниками різних
верств населення: за віковим цензом, за соціальним походженням, за
рівнем освіти, за фахом. Ми не перебільшимо, якщо стверджуватиме,
що документальні джерела особового характеру мають свою особливу
унікальність. На сьогодні основу генеалогічних досліджень складає
усна традиція передачі інформації, яку також не можна недооцінювати.
Документи особового походження, які зберізаються в родинних архівах
відіграють не тільки пізнавальну й виховну роль в окремо взятій роди-
ні, а й виступають раритетом в загальному масштабі.
512
У зв’язку з генеалогічними дослідженнями роду Горлових (наше
місто носить їм’я Петра Миколайовича Горлова, гірничого інженера),
до фондів музею потрапив унікальний документ – оригінал його «За-
повіту», який був адресований його родині. Мабуть, мало хто може
презентувати заповіт засновника їх малої батьківщини, написаний
власноруч. З точки зору джерелознавства – це ще й унікальний архео-
графічний раритет. Унікальність документальних джерел особового
походження полягає ще й в тому, що в своїй більшості вони архе дають
можливість «відчути» руку і душу автора. Так, фонди музею історії
міста Горлівка поповнились рукописними спогадами бухгалтера Това-
риства Південно-Російської кам’яновугільної промисловості М.О. Кро-
ликова, який у 1900 р. приїхав сюди з Санкт-Петербургу і започаткував
тут свою «донбаську» сімейну історію [3]. Фонди музею мають чима-
ло унікальних особистих документів земляків різних періодів розвитку
Горлівки, які акумулюють в своєї сукупності фактографічні та джере-
лознавчі компоненти генеалогічних знань.
Музеєзнавство, генеалогія, джерелознавство – ці три допоміжні
історичні дисципліни взаємопов’язані і на сучасному етапі формують
концепцію наближення до конкретної людини, з її проблемами, її жит-
тям, інтересами. Ці наукові об’єкти формують мікроісторію, яка у центр
уваги становить особистість і стає своєрідним універсальним масшта-
бом і смисловим центром історії, музейний науковий центр та експо-
зиційний майданчик видаються перспективними у подальшому розви-
тку міждисциплінарних досліджень у межах соціальних наук і набли-
женні елітарного культурного закладу до широких верств населення.
Творчий колектив співробітників музею історії міста Горлівки
надалі ставить перед собою задачу не залишатися лише збирачем і
зберігачем генеалогічних фактів. Результатом повинно стати пізнання
суті родинних зв’язків горлівчан, їх ролі та значення на різних етапах
розвитку нашого міста та в різних його історико-культурних спільнотах.
Інтегрування теоретичних та практичних напрацювань в єдине генеа-
логічне древо горлівчан, з його корінням, стовбуром та кроною, допо-
може побачити сучасний портрет мешканця нашого міста як представ-
ника донбаської спільноти, як громадянина України.
Джерела та література
1. Козель Е. Демографічна ситуація в м. Горлівка // Генеалогія горлів-
чан: Матеріали першої міської науково-практичної конференції (м. Горлів-
513
ка, 2000 р.) / Упор. Савенко Н.О. – Горлівка: Видавничий центр «ВГ»,
2000. – С. 13-16.
2. Коломієць Г. Розвиток генеалогічного руху на Донеччині // Генеа-
логія горлівчан: Матеріали другої міської науково-практичної конференції
(м. Горлівка, 2001 р.) / Упор. Савенко Н.О. – Горлівка: КП «Горлівська
друкарня», 2001. – С. 7-8.
3. Музей історії міста Горлівки. – Д 2177.
4. Музей історії міста Горлівки. – НДФ 4620.
5. Прохорова Л. Ретроспектива шлюбних відносин в Горлівці: особ-
ливості і тенденції // Генеалогія горлівчан: Матеріали восьмої міської
нау ково-практичної конференції (м. Горлівка, 2008 р.) / Упор. Савенко Н.О. –
Горлівка: музей історії міста Горлівки: ПП «Колегія», 2008. – С. 12-16.
6. Прохорова Л. Характерні особливості і тенденції шлюбних відносин
в Горлівці в ХХ ст. // Генеалогія горлівчан: Матеріали другої міської науково-
практичної конференції (м. Горлівка, 2001 р.) / Упор. Савенко Н.О. – Горлів-
ка: музей історії міста Горлівки: КП «Горлівська друкарня», 2001. – С. 8-9.
7. Савенко Н. Вступ // Генеалогія горлівчан: Матеріали другої міської
науково-практичної конференції (м. Горлівка, 2001 р.) / Упор. Савен-
ко Н.О. – Горлівка: музей історії міста Горлівки: КП «Горлівська друкарня»,
2001. – С. 3.
8. Савенко Н. Надгробні унікуми селищних погостів міста Горлівка
як джерело виявлення прізвищ першопоселенців // Генеалогія горлівчан:
Матеріали четвертої міської науково-практичної конференції (м. Горлівка,
2001 р.) Упор. Савенко Н.О. – Горлівка: музей історії міста Горлівки: КП
«Горлівська друкарня», 2003. – С. 33-38.
9. Савенко Н. П.Г. Безпощадний та його епоха // Генеалогія горлівчан:
Матеріали другої міської науково-практичної конференції (м. Горлівка,
2001 р.) / Упор. Савенко Н.О. – Горлівка: музей історії міста Горлівки: КП
«Горлівська друкарня», 2001. – С. 39-42.
10. Савенко Н. Результати анкетування учнів за темою «Твій родо-
від» // Генеалогія горлівчан: Матеріали першої міської науково-практичної
конференції (м. Горлівка, 2000 р.) / Упор. Савенко Н.О. – Горлівка: музей
історії міста Горлівки: Вид. центр «ВГ», 2000. – С. 8-12.
11. Савенко Н. Родовідне дерево горлівчан. Музей як осередок сімейних
досліджень самобутньої історії Донбасу // Генеалогія горлівчан: Матеріали
п’ятої міської науково-практичної конференції (м. Горлівка, 2004 р.) / Упор.
Савенко Н.О. – Горлівка: музей історії міста Горлівки: ПП «Комтек», 2004. –
С. 3-8.
12. Савенко Н., Субарєва В. З родоводу Героя Радянського Союзу
льотчика-космонавта А.А. Волкова // Генеалогія горлівчан: Матеріали
514
другої міської науково-практичної конференції (м. Горлівка, 2001 р.) / Упор.
Савенко Н.О. – Горлівка, 2001. – С. 42-45.
13. Яковенко П. Характеристика прізвищ мешканців села Зайцево
Микитівського району м. Горлівки // Генеалогія горлівчан: Матеріали чет-
вертої міської науково-практичної конференції (м. Горлівка, 2001 р.) / Упор.
Н.О. Савенко – Горлівка., 2003. – С. 30-33.
Наталя Савенко (Горловка, Україна) Генеалогічні дослідження в
музеї історії міста Горлівки: універсальний масштаб і смисловий
центр історії
Музей історії міста Горлівки вивчає та експозиційно відображає
історію свого міста за допомогою сімейних архівів горлівчан. З 2000 р. на
базі музею щорічно відбуваються науково-практичні конференції «Генеа-
логія горлівчан», друкуються матеріали за результатами досліджень. Цей
інтерактивний підхід в сучасному вимірі є ефективним і актуальним, спря-
мованим на використання сімейних джерел: документів, різноманітних
раритетів та спогадів. Аналіз генеалогічних аспектів набуває своєї важ ли вості
і в сенсі підтвердження або спростування деяких «міфів» про Донбас.
Ключові слова: Горловка, Донбас, сімейний архів, генеалогія, музей
історії міста
Наталья Савенко (Горловка, Україна) Генеалогические исследования
в музее истории города Горловки: универсальный масштаб и смысло-
вой центр истории
Музей истории города Горловки изучает и экспозиционно представляет
историю своего города с помощью семейных архивов горловчан. С 2000 г.
на базе музея организовываются научно-практические конференции
«Генеалогия горловчан», печатаются сборники материалов по результатам
исследований. Этот интерактивный подход в современном измерении
эффективен и актуален, направлен на использование семейных источников:
документов, разнообразных раритетов и воспоминаний. Анализ генеалоги-
ческих аспектов дает возможность усилить значение данных исследований и
в смысле подтверждения или развеивания некоторых «мифов» о Дон бассе.
Ключевые слова: Горловка, Донбасс, семейный архив, генеалогия,
музей истории города
Natalia Savenko (Gorlovka, Ukraine) Genealogical research in Gorlovka
history museum: universal scale and semantic history center
The museum of Gorlivka’s history researches and expositionally represents
the history of the town by means of town dwellers’ family archives. From 2000
515
on the base of museum annually there are scientific practical conferences «Ge-
nealogy of Gorlovka dwellers», the results of researching are published. This
interactive method in the modern situation is effective and actual, directed on the
use of family sources: documents, various rarities and memories. The analysis
of genealogical aspects is very important as for confirmation so for refutation
of some «myths» about Donbas.
Key words: Gorlovka, Donbas, family archives, genealogy, history museum
|