Сакральна тематика в творчості Никифора – Епіфанія Дровняка

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2008
1. Verfasser:	Кучеренко, Н.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут народознавства НАН України 2008
Schlagworte:	Статті
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/7121
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Сакральна тематика в творчості Никифора – Епіфанія Дровняка / Н. Кучеренко // Народознавчі Зошити. — 2008. — № 1-2. — С. 122-127. — Бібліогр.: 6 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-7121
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-71212010-03-24T12:02:22Z Сакральна тематика в творчості Никифора – Епіфанія Дровняка Кучеренко, Н. Статті 2008 Article Сакральна тематика в творчості Никифора – Епіфанія Дровняка / Н. Кучеренко // Народознавчі Зошити. — 2008. — № 1-2. — С. 122-127. — Бібліогр.: 6 назв. — укp. 1028-5091 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/7121 uk Інститут народознавства НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Статті Статті
spellingShingle	Статті Статті Кучеренко, Н. Сакральна тематика в творчості Никифора – Епіфанія Дровняка
format	Article
author	Кучеренко, Н.
author_facet	Кучеренко, Н.
author_sort	Кучеренко, Н.
title	Сакральна тематика в творчості Никифора – Епіфанія Дровняка
title_short	Сакральна тематика в творчості Никифора – Епіфанія Дровняка
title_full	Сакральна тематика в творчості Никифора – Епіфанія Дровняка
title_fullStr	Сакральна тематика в творчості Никифора – Епіфанія Дровняка
title_full_unstemmed	Сакральна тематика в творчості Никифора – Епіфанія Дровняка
title_sort	сакральна тематика в творчості никифора – епіфанія дровняка
publisher	Інститут народознавства НАН України
publishDate	2008
topic_facet	Статті
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/7121
citation_txt	Сакральна тематика в творчості Никифора – Епіфанія Дровняка / Н. Кучеренко // Народознавчі Зошити. — 2008. — № 1-2. — С. 122-127. — Бібліогр.: 6 назв. — укp.
work_keys_str_mv	AT kučerenkon sakralʹnatematikavtvorčostínikiforaepífaníâdrovnâka
first_indexed	2025-07-02T09:53:28Z
last_indexed	2025-07-02T09:53:28Z
_version_	1836528444734701568
fulltext	122 1-2’2008 Народознавчi Зошити Статтi Наталiя КУЧЕРЕНКО САКРАЛЬНА ТЕМАТИКА В ТВОРЧОСТI НИКИФОРА-ЕПIФАНIЯ ДРОВНЯКА Natalia KUCHERENKO. On Sacral Themes In Nikifor-Epifaniusz Drowniak’s Creativity. Творчiсть Никифора-Епiфанiя Дровняка – це одне з найяскравiших явищ у мистецтвi “при- мiтиву” чи “наївному” мистецтвi ХХ ст. Його iм’я знаходимо в багатьох статтях, поетичних i прозових творах, документальному i художньо- му кiнофiльмах, довiдкових виданнях, зокрема в ґрунтовнiй “Iсторiї українського мистецтва”1 та фундаментальнiй англомовнiй “Свiтовiй енцикло- педiї наївного мистецтва”, виданiй у Лондонi в 1984 р.2. Сакральна тематика, унiкальнi лемкiв- ськi храми, мотиви схiднохристиянської обрядово- стi, зображення українського духовенства – одна з важливiших сюжетно-тематичних лiнiй у твор- чостi цього митця. Лемки надзвичайно побожнi, для них святi сходили з образíв, жили звичайним життям i все бачили. Атмосфера церкви, спiльної молитви не могла не надихати маленького Епiфанiя. Вiн час- то ходив з матiр’ю до церкви. Чудовi зразки укра- їнського сакрального мистецтва, пишнi iконостаси лемкiвських церков дуже вплинули на його дитя- чу уяву i наштовхували на вiдображення. Це був єдиноможливий для нього контакт з мистецтвом, пiдсилений усвiдомленням того, що, гiпотетично, автором їх мiг бути i його батько. Враження переплавилися у мистецькi образи. В Никифоровi виникає внутрiшня потреба творен- ня свого власного свiту, суб’єктивованого свiто- сприйняття великої загадки життя, своєї релiгiї, вiдмiнної вiд християнського канону. Створюючи свiй особливий стиль, вiн малює 1Iсторiя українського мистецтва: В шести томах.– Т. 5.– К., 1967.– C. 409. 2Див.: Сидор О. Никифор-Епiфанiй Дровняк. Вiдкрит- тя i вiдкривачi // Пам’ятки України: iсторiя та культура.– Львiв, 1995.– № 3.– C. 159-161. святих, якi нагадують народнi типажi. Iнодi об- личчям православних святих вiн надає i власних портретних рис, а потiм ще й пише для ясностi: “Никифор – бiскуп”, “Найсвятiший Никифор” i тому подiбне. Пiд час зустрiчi з мандрiвними українськими iконописцями Епiфанiй Дровняк отримав першi професiйнi навики. Однi з перших робiт майст- ра, що збереглися, є тi, що знаходяться в Нацiо- нальному музеї в Познанi, ще далекi вiд iдеалу проби-копiї святих з iкон греко-католицьких лем- кiвських церков з написами кирилицею. Цi об- разки святих були платою Никифора господарям за притулок та харчування3. Християнство схiдного обряду, сформоване на вiковiчних традицiях українського народу, бу- ло основою та пiдмурком етичних та естетич- них засад художнього мислення та фiлософського ставлення до навколишнього свiту i втiлення до творчих виявiв, найвищих злетiв смiливої творчої думки та майстерностi виконання. Шлях Никифора-Епiфанiя Дровняка до живо- пису iшов через церкву, через освоєння тради- цiй українського iконопису. Його сакральне ма- лярство, яке вiн студiював у церквi, так само, як творчiсть давнiх лемкiвських iконописцiв, бу- ло способом вираження його глибокої та щирої вiри. Дослiдник Анджей Банах в однiй iз перших своїх книг про Никифора “Пам’ятка з Криницi”4 у роздiлi “Найбiльший вплив: малярство руських iкон” звернув на це увагу. Синтеза Заходу зi Сходом, зв’язок двох куль- тур створили оригiнальнi й самобутнi твори ми- стецтва. Епiфанiй Дровняк був людиною релi- гiйною i вiд наймолодших лiт ходив до церкви. Наслiдування формальних церковних прикладiв, здогадується Банах, було для нього не тiльки пи- танням полегшення працi, але, перед усiм, iншим пошаною до церкви. Отож, коли Никифор хо- тiв хвалити Бога, то робив це таким способом, який побачив на стiнi церкви. Ще одним доказом цього є його бiльшого формату розбудованi, ба- гатотематичнi композицiї 1920-их рр., якi, неначе iконостас, розвивають релiгiйний сюжет. А у роздiлi “Вiд примiтиву до вiзантiйського 3Kowalczewski A. Jaśnie pan Nikifor.– Lódź, 2005.– S. 10. 4Banach A. Pamiȩntka z Krynicy.– Kraków, 1959. НАТАЛIЯ КУЧЕРЕНКО. Сакральна тематика в творчостi... 123 124 1-2’2008 Народознавчi Зошити НАТАЛIЯ КУЧЕРЕНКО. Сакральна тематика в творчостi... 125 126 1-2’2008 Народознавчi Зошити мистецтва” автор пiдкреслює площиннiсть i дво- вимiрнiсть акварелей Никифора сакрального змi- сту, що є прикладами впливу вiзантiйського та українського православного мистецтва. В Ники- фора тло, як помiчає А.Банах, важливiше вiд про- стору, воно – дно уявних таємниць. На цьому тлi Епiфанiй Дровняк не дбає про пропорцiї – величина постатей вiльна вiд лiнiйної перспекти- ви, залежна вiд їх значення, а їхня ритмiка ви- дiляє важливiшi речi вiд менш важливих. Як i в вiзантiйському мистецтвi, Никифор охоче засто- совує повторення. Вiн цiлеспрямовано повторює силуети, постатi, жести5. Український iконопис, починаючи з найдавнiших пам’яток, що дiйшли до нашого часу, привертає увагу поєднанням ви- сокого рiвня професiйного виконання i яскраво вираженими рисами народного трактування худо- жнього образу. Таке живе пульсування народної течiї надавало українському сакральному маляр- ству свiтського, дуже людяного i демократично- го звучання, наближало його до повсякденного життя людей. Через те сакральне втрачало свою сувору iєрархiчну винятковiсть i набувало якоїсь особливої щиросердечної теплоти, свiжостi, i зво- рушливої безпосередностi. У цьому зв’язку слушним буде навести спосте- реження одного iз спiвавторiв вступної статтi до каталогу виставки галицького примiтиву 1939 р. у Львовi – художника М.Федюка. “Примiтив – писав вiн, – виступає, як правило, у перехiднiй добi мiж двома стилями. Таким чином, примiтив є епiгоном або ж предтечею нового мистецького свiтогляду, причому й границi мiж примiтивною творчiстю i повним стилем нерiдко дуже пливкi... Всякий стиль – це окремий свiт почувань, ду- мок i поглядiв i зв’язаного з ними вислову за- собiв, формальних i технiчних. Це зiграний ор- кестр, який iдеально iлюструє пафос доби. При- мiтив – це скромнi, несмiливi або призабутi акор- ди, в обох випадках – вiдмiннi, рiзнi, та разом з тим ми рiдко зустрiнемо в творах визнаного ве- ликого мистецтва iндивiдуальних майстрiв пензля й долота, такий великий вклад свiжостi й безпо- середностi, невимушенi пiдкреслення – акценти, несподiванi поєднання, як у багатьох примiти- вах. Первiсний природний рiст творчих спонук 5Певний Б. Майстри нашого мистецтва: Роздуми про мистцiв та мистецтво.– Нью-Йорк; К., 2005.– С. 51. – це щось безконечно важливiше в зародженнi мистецької думки, нiж ерудицiя”6. Роздумуючи про феномен примiтиву в українському мистецт- вi Iларiон Свєнцiцький пише: “Ближчий розгляд сутi мистецької творчостi самого народного мит- ця виявляє, що мiж єством його творчостi i суттю творчостi великого свiтового мистецтва немає рiз- ниць в якостi або кiлькостi виявленого почування i пафосу, – вони або є близько спорiдненi якраз єдиною можливою для них формою вияву своїх почувань i думок... В образах народного митця краски дiйсно гра- ють, сяють, хапають за очi, проте нiколи не ра- зять своєю сирiстю i не мучать одноманiтною площиннiстю”7. У образах святих Никифор-Епiфанiй Дров- няк дотримується традицiйних iконописних норм Української Греко-Католицької Церкви. Це сто- сується iконографiчних канонiв, композицiйних вирiшень та стилiстики. При цьому вiн у бiль- шостi своїй надає своїм сакральним композицiям бiльш спрощеного вигляду, вдаючись до змiщення пропорцiй у бiк їх скорочення, а то й деформа- цiї. Ще однiєю з рис, яка притаманна його тво- рам, є тяжiння до посилення декоративних еле- ментiв. Вiн залюбки вводить орнаментальнi мо- тиви як оздоблення одягу, здебiльшого у виглядi лiнiйно-орнаментальних вiзерункiв, виконаних бi- лою, чорною або червоною фарбами [iл. 1, 3] Никифор-Епiфанiй Дровняк, своїм розумiнням змiсту, знаходить свою iндивiдуальну пластично- образну доступну мову, позбавлену iрреальної си- мволiки, спрощує канонiчну iконографiю, надає своїм творам земного характеру. З образами по- пулярних святих у народнiй уявi пов’язувалася iдея заступництва, добра i справедливостi. Колорит iкон насичений. У ньому поєднанi приглушенi синi, густа зелень синюватого вiдтiн- ку, насиченi вохристо-коричневi тони, приглуше- ний червоний. Арсенал зображальних засобiв мiнiмальний: графiчна лiнiя, обмежена палiтра локальних ко- льорiв. Визначальним засобом творення образу є лiнiя, якою майстер володiв досконало. Лiнiйним контуром окреслював силует постатi, риси облич- чя, виявляв найхарактернiше без зайвих дрiбниць. 6Цит. за: Свєнцiцька В., Откович В. Українське наро- дне мистецтво ХIII-ХХ ст.– К., 1991.– C. 13-33. 7Там само.– C. 33. ХРИСТИНА БЕРЕГОВСЬКА. Симбiоз стилiстичних змiн та напрямкiв... 127 Органiчно поєдналися реальне з iрреальним, земне i фантастичне, наївна уява мрiйника. Ри- си обличчя зображених святих нагадують типажi криницьких лемкiв. Добрий, проникливий погляд очей. Богородиця, хоч i має пишнi шати i корону на головi, схожа на земну жiнку – матiр [iл. 3] Цiкавою є велика група iкон, що вирiзняють- ся новаторським трактуванням образiв святих на фонi реалiстичного архiтектурного пейзажу у ви- глядi гiрської панорами з хвилястими хребтами та рядами смерiчок на них – на дальнiм планi. На ближньому планi – образ святого перед храмом. Типовим прикладом є акварелi “Святий перед ве- жею” [iл. 4], “Свята Анна у хмаринi над хра- мом” [iл. 6] 1950-их рр., де зображена свята, що стоїть на бiлiй хмаринi над сiльським храмом се- ред типового пейзажу Бескид. Цi твори вражають своєю цiлiснiстю та експресивнiстю. Абсолютно унiкальною роботою є “Молитов- ник”. В юностi Епiфанiй Дровняк не мiг собi дозволити на релiгiйну лiтературу. Вiн не хотiв вiдрiзнятися вiд iнших вiруючих, якi мали моли- товники, вiн просто собi його намалював. “Бiблiя Никифора” має 86 сторiнок, скрупульозно нама- льованi сцени: то в небi, то на землi, то в раю, в святинях. Приймають в них участь релiгiйнi осо- би, постатi святих. Никифор-Епiфанiй Дровняк, переносячи свою фантазiю, свою уяву, свiй внутрiшнiй свiт на па- пiр набирав певностi, ким вiн є в уявному свiтi: великим художником, слугою Божим, якому дана могутнiсть творця. Вiн намалював сотнi творiв, в яких виражав свою вiру в справедливiсть i в ви- няткову долю художника. Вiдображав реальнiсть у своєму розумiннi, показував не те, що є, а те що повинно бути. “Для чого малюєш?”, – запи- тували його, “Щоб люди бачили, яке є Небо i яке Пекло. Щоб знали...”1. Iз вищевикладеного можемо зробити висновок, що Никифор-Епiфанiй Дровняк, як художник, що вирiс на традицiйнiй вiзантiйськiй iконогра- фiї, склався як творча особистiсть, освоївши ста- родавнi традицiї українського сакрального живо- пису. А образи святих були значною частиною його творчого доробку вiд перших крокiв в мис- тецтвi до останнiх днiв життя. 1Jackowski A. Świat Nikifora.-Gdańsk, 2005.– S. 96. Статтi Христина БЕРЕГОВСЬКА СИМБIОЗ СТИЛIСТИЧНИХ ЗМIН ТА НАПРЯМКIВ В ЖИВОПИСНIЙ СПАДЩИНI ЙОАНИ НИЖНИК-ВИННИКIВ Chrystyna BEREHOVSKA. On Symbiotics of Stylistic Successions and Trends in Painted Heritage by Joanna Nyzhnyk-Vynnykiv. Йоанна Нижник-Винникiв – екстравертна львiвська художниця, учениця О.Новакiвсько- го, яка брала активну участь у культурно-мис- тецькому життi Львова, виставляла свої роботи на рiзноманiтних художнiх виставках, в зв’язку з полiтичним режимом змушена була покинути Україну. Життя i творчiсть Йоанни Нижник хроноло- гiчно можна подiлити на три перiоди: українсь- кий, нiмецький i французький, кожен з яких iн- термедiйно задавав свiй креативний тон в мис- тецтвi. Тiльки розглядаючи її творчiсть через цi три умовнi проекцiї, можна повнiстю охопити всю широту та багатограннiсть художницi у царинi малярства, керамiки та килимарства. Головну магiстраль в плюралiстичному твор- чому кулуарi Йоанни Нижник-Винникiв займав живопис. Малярська творчiсть мисткинi – це рiз- носпектральна гама мистецьких тенденцiй, змiн та напрямкiв, якi в рiзному вiдсотковому спiввiд- ношеннi знайшли своє вiдображення у портретах, пейзажах та натюрмортах. Художниця жодного разу не вiддавала себе в полон якомусь одному конкретному стилю. Вона ним захоплювалась, од- нак, проаналiзувавши, вiдбирала найкраще та iн- терпретуючи втiлювала у власнiй творчостi. Ще зовсiм молода малярка прагнула вiднайти власний шлях мистецької творчостi, сформувати характер- ний, харизматичний почерк, який передавав би її особистiсть та нею змодельований фантазiйний свiт. Йоанна Нижник-Винникiв впродовж усього життя неодноразово пiдпадала пiд впливи могут-

Сакральна тематика в творчості Никифора – Епіфанія Дровняка

Institution

Ähnliche Einträge