Транспортно-комунікаційні осі – лінійні форми територіальної організації суспільства
Збережено в:
| Дата: | 2010 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут географії НАН України
2010
|
| Назва видання: | Проблеми суспільної географії |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/71262 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Транспортно-комунікаційні осі – лінійні форми територіальної організації суспільства / Л.В. Пашковська // Проблеми суспільної географії : Зб. наук. пр. — К. : Інститут географії НАН України, 2010. — Вип. 1. — С. 62-65. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-71262 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-712622014-11-30T03:01:45Z Транспортно-комунікаційні осі – лінійні форми територіальної організації суспільства Пашковська, Л.В. Сутність та форми територіальної організації суспільства 2010 Article Транспортно-комунікаційні осі – лінійні форми територіальної організації суспільства / Л.В. Пашковська // Проблеми суспільної географії : Зб. наук. пр. — К. : Інститут географії НАН України, 2010. — Вип. 1. — С. 62-65. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. XXXX-0121 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/71262 uk Проблеми суспільної географії Інститут географії НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Сутність та форми територіальної організації суспільства Сутність та форми територіальної організації суспільства |
| spellingShingle |
Сутність та форми територіальної організації суспільства Сутність та форми територіальної організації суспільства Пашковська, Л.В. Транспортно-комунікаційні осі – лінійні форми територіальної організації суспільства Проблеми суспільної географії |
| format |
Article |
| author |
Пашковська, Л.В. |
| author_facet |
Пашковська, Л.В. |
| author_sort |
Пашковська, Л.В. |
| title |
Транспортно-комунікаційні осі – лінійні форми територіальної організації суспільства |
| title_short |
Транспортно-комунікаційні осі – лінійні форми територіальної організації суспільства |
| title_full |
Транспортно-комунікаційні осі – лінійні форми територіальної організації суспільства |
| title_fullStr |
Транспортно-комунікаційні осі – лінійні форми територіальної організації суспільства |
| title_full_unstemmed |
Транспортно-комунікаційні осі – лінійні форми територіальної організації суспільства |
| title_sort |
транспортно-комунікаційні осі – лінійні форми територіальної організації суспільства |
| publisher |
Інститут географії НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Сутність та форми територіальної організації суспільства |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/71262 |
| citation_txt |
Транспортно-комунікаційні осі – лінійні форми територіальної організації суспільства / Л.В. Пашковська // Проблеми суспільної географії : Зб. наук. пр. — К. : Інститут географії НАН України, 2010. — Вип. 1. — С. 62-65. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| series |
Проблеми суспільної географії |
| work_keys_str_mv |
AT paškovsʹkalv transportnokomuníkacíjníosílíníjníformiteritoríalʹnoíorganízacíísuspílʹstva |
| first_indexed |
2025-07-05T20:17:15Z |
| last_indexed |
2025-07-05T20:17:15Z |
| _version_ |
1836839480331337728 |
| fulltext |
62
при наближенні до ядра агломерації і фондонасиченості – при наближенні до
периферії; 7) зростання галузевої різноманітності при наближенні до ядра
агломерації.
Основними принципами розвитку агломераційних утворень при цьому
виступають: принцип раціонального використання переваг агломераційного
ефекту території та переваг спеціалізації і концентрації виробництва;
принцип пріоритетності розвитку науково-спрямованих модульних
виробництв; принцип державної підтримки і економічного стимулювання
розвитку пріоритетних галузей спеціалізації агломерації; принцип активізації
ринкових механізмів розвитку виробництва; принцип єдності управління
центральними і периферійними територіями агломерації; принцип
поліпшення соціальних умов життя людей та раціонального
природокористування і охорони природи.
Таким чином, агломераційні форми територіальної організації
суспільства є складними об’єктами суспільно-географічних досліджень, що
виступають осередками ринкових і підприємницьких сил держави,
поширення інновацій і ноу-хау, активізації міжнародних
зовнішньоекономічних зв’язків та формують значний додатковий соціально-
економічний ефект розвитку господарства. Комплексний аналіз особливостей
їх формування та розвитку з метою підтримки виявлених вище особливостей
сприятиме активізації економічного життя країни, зростанню ефективності її
господарського розвитку, підвищенню рівня життя та активізації ринкових
відносин.
Література.
1. Гладкий О. В. Наукові основи суспільно-географічних досліджень промислових
агломерацій : Монографія / Гладкий О. В. ; [наук. ред. С. І. Іщук] . – К. : ВГЛ
«Обрії», 2008. – 360 с.
2. Clark G. L. The Oxford Handbook of Economic Geography. / Clark G. L., Feldman M. P.,
Gertler M. S. – New York, Oxford University Press, 2003. – 742 p.
3. Fujita M. Economics of Agglomeration: cities, industrial location and regional growth. / M.
Fujita, J.-F. Thisse. – Cambridge: Cambridge University Press, 2004. – 466 p.
4. Henderson V. How urban concentration affects on economic growth? / V. Henderson // The
World Bank development research group. - New York, 2000. – 27 p.
Л. В. Пашковська
ТРАНСПОРТНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ОСІ – ЛІНІЙНІ ФОРМИ
ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА
Питання розвитку територіальної організації суспільства на сьогодні є
одним із основних завдань, які вирішує суспільна географія. Суть його полягає у
пошуку найоптимальнішого розміщення та упорядкування матеріальних
63
ресурсів з метою ефективного територіального розвитку. Розв’язати поставлені
завдання можливо завдяки глибокому вивченню територіальної структури
суспільно-географічного комплексу регіону, основою якої виступає опорний
каркас. Він визначає просторово-композиційну основу території регіонів
будь-яких ієрархічних рівнів.
Концепція опорного каркасу територіальної структури народного
господарства сформульована ще М.М. Баранським, і представляється як
вузли скупчення діяльності людей і конкретних каналів обміну між ними у
вигляді транспортних комунікацій, що є тим «скелетом», на якому
тримається господарство і розселення. Пізніше її розвинув Г.М. Лаппо, який
опорним каркасом називав генералізований вираз територіальної структури
основних суспільно-географічних районів у вигляді взаємозумовленого
поєднання господарських центрів та ліній. Конфігурація цього каркасу, як
правило, відображає основні риси територіальної організації суспільного
життя відповідного району.
Територіальна структура кожного з районів залежить від
взаєморозміщення точкових та лінійних форм територіальної організації
суспільства. Основними лінійними формами територіальної організації
суспільства є транспортно-комунікаційні осі (транспортні шляхи), які разом з
мережею міст складають каркас території. У просторовій структурі кожного
регіону має місце каркасна основа у вигляді урбанізованих осей, смуг і
вузлів. В самому загальному вигляді територіальну структуру регіону можна
визначити як сукупність організованих певним чином дискретних
господарських елементів, що мають просторовий вираз і об’єднаних в єдине
ціле складною системою «горизонтальних», стійких у часі, прямих і
зворотних зв’язків.
Транспортно-комунікаційні осі є основою існування і функціонування
господарського комплексу регіону, тому що забезпечують міцні і постійні
зв’язки між окремими компонентами господарського комплексу та
елементами системи розселення населення. Комунікативні транспортні
магістралі є стрижнями розвитку території, а в зонах їх тяжіння
концентруються головні індустріальні потужності регіону. Розміщення
центрів територіальної організації виробництва і розселення на такій
структурі осей сприяє встановленню між поселеннями різноманітних тісних
виробничих, трудових, культурно-побутових, організаційно-господарських
та інших видів системних зв’язків.
Важливу та активну роль транспорту у розвитку території зазначав
Д.І. Богорад, оскільки наявні шляхи сполучення в значній мірі зумовлюють
можливість освоєння природних ресурсів, а також перспективи розвитку
господарського комплексу та системи розселення [1, с. 34]. Дослідження,
присвячені взаємозв’язку розвитку транспортних систем і розселення
населення проводив Г. А. Гольц. Транспортна мережа як сукупність
зв’язаних елементів, об’єднаних загальною функціональною направленістю
обслуговування територій, є, за суттю, системою. Разом з іншими
комунікаціями ця система нерозривно пов’язана з системою розселення,
64
утворюючи опорний каркас останньої і забезпечуючи її функціонування. [2,
с.153]. Питаннями конфігурації та еволюції транспортних мереж займався С.
А. Тархов [5, с.15-22].
Серед транспортних шляхів виділяються магістралі – дороги з
підвищеною пропускною здатністю. Транспортні магістралі є спеціалізованими
(залізничні, автомобільні) або такими, що поєднують лінії двох чи навіть трьох
видів транспорту – так звані полімагістралі.
Важливе значення для зовнішніх перевезень мають так звані
«транспортні коридори». Це – полімагістралі (разом із розміщеними вздовж них
об’єктами транспортної інфраструктури), якими здійснюються перевезення за
межі країни.
Транспортні мережі мають свою ієрархію. Вони класифікуються за
роллю і значенням у господарському комплексі країни. Так, автомобільні
дороги загального користування поділяються на автомобільні дороги
державного та місцевого значення. Дороги державного значення, в свою
чергу поділяються на:
міжнародні дороги, що збігаються з міжнародними транспортними
коридорами або входять до Європейської мережі автомобільних шляхів,
мають відповідну міжнародну індексацію і забезпечують міжнародні
автомобільні перевезення;
національні дороги, що збігаються з національними транспортними
коридорами і не належать до міжнародних транспортних коридорів та
автомобільні дороги, що поєднують адміністративні центри регіонів, великі
промислові і культурні центри країни з міжнародними автомобільними
дорогами;
регіональні дороги, що поєднують адміністративно-територіальні одиниці
між собою, основні міжнародні автомобільні пункти пропуску через
державний кордон, морські та авіаційні порти міжнародного значення,
важливі об’єкти національного культурного надбання, курортні зони з
міжнародними та автомобільними дорогами.
Залізниці загального користування поділяються на двоколійні
електрифіковані і не електрифіковані залізничні лінії з інтенсивним рухом
поїздів та одноколійні електрифіковані і не електрифіковані залізничні лінії.
При аналізі територіальної структури суспільно-територіального
комплексу регіону слід виходити по суті з трьох основних форм: лінійної,
решітчастої і радіально-концентричної. При цьому треба мати на увазі, що у
чистому вигляді ці структури практично не зустрічаються.
Визначальна роль транспортно-комунікаційних осей у соціально-
економічному-географічному розвитку регіонів України підтверджується
дослідженнями, які ґрунтуються на визначенні просторово-часової
доступності даної території по відношенню до інших об’єктів. Це дає змогу
змоделювати особливості впливу транспортно-комунікаційних осей на
регіональний розвиток, виходячи з їх територіальної організації. Так, для
оцінки просторово-часової доступності автомобільних та залізничних шляхів
побудовано ізохрони доступності для магістральних і для регіональних
65
автомобільних шляхів. Для магістральних залізничних шляхів побудовано
радіуси доступності до залізничних станцій в залежності від значення її
статусу.
Дослідження показало, що райони України з низьким показниками
соціально-економічного розвитку знаходяться за межами впливу
транспортно-комунікаційних осей. На основних транспортно-комунікаційних
осях країни розташовані головні економічні вузли: обласні центри, міста
обласного підпорядкування, крупні промислові центри. Розташування міст на
додаткових осях сприяє їхньому перспективному економічного розвитку з
підняттям їх статусу в планувальній структурі регіону до вищого рівня з
набуттям ними нових функцій. Мережа регіональних автомобільних доріг
виконує функції районного і міжрайонного значення і впливає в основному на
розвиток окремих районів та їх адміністративних центрів.
Таким чином транспортно-комунікаційна мережа в економічному
каркасі території регіону формується:
основними осями економічного розвитку – міжнародними
транспортними коридорами, які проходять по території регіону та
магістральними автомобільними дорогами);
додатковими осями економічного розвитку, до складу яких входять:
залізничні коридори з високошвидкісними лініями, з модернізованими
існуючими лініями та автомобільні дороги з функціями переважно
регіонального значення, які впливають на економічний розвиток
територій, через які вони проходять.
Отже, транспортно-комунікаційна мережа є невід’ємною частиною
територіальної структури регіону, так як головні ділянки транспортних
магістралей виступають в якості осей розвитку, які забезпечують єдність
території та ефективне її використання. Саме транспортно-комунікаційні осі
є тим каркасом території, на базі якого формуються населені місця,
викристалізовуються полюси економічної діяльності, центри обслуговування
тощо. Вони не визначають у повній мірі планувальну структуру території,
але сприяють контактам і мобільності, від чого значною мірою залежить
соціально-економічний розвиток регіону.
Література.
1. Богорад Д.И. Конструктивная география района. М.: Мысль, 1965. – 406 с.
2. Гольц Г. А. Транспорт и расселение – М.: Наука, 1981. – 248 с.
3. Лаппо Г.М. Развитие городских агломераций в СССР. М., 1978
4. Пістун М.Д. Основи теорії суспільної географії: Навч. посібник. – К.: Вища шк., 1996.
– 231с.
5. Тархов С.А. Пространственные закономерности эволюции транспортных сетей
/ Известия АН. Серия географическая. – 2002. – №2. – с. 15–22.
|