Транспортно-комунікаційні осі – лінійні форми територіальної організації суспільства

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2010
Автор: Пашковська, Л.В.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут географії НАН України 2010
Назва видання:Проблеми суспільної географії
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/71262
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Транспортно-комунікаційні осі – лінійні форми територіальної організації суспільства / Л.В. Пашковська // Проблеми суспільної географії : Зб. наук. пр. — К. : Інститут географії НАН України, 2010. — Вип. 1. — С. 62-65. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-71262
record_format dspace
spelling irk-123456789-712622014-11-30T03:01:45Z Транспортно-комунікаційні осі – лінійні форми територіальної організації суспільства Пашковська, Л.В. Сутність та форми територіальної організації суспільства 2010 Article Транспортно-комунікаційні осі – лінійні форми територіальної організації суспільства / Л.В. Пашковська // Проблеми суспільної географії : Зб. наук. пр. — К. : Інститут географії НАН України, 2010. — Вип. 1. — С. 62-65. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. XXXX-0121 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/71262 uk Проблеми суспільної географії Інститут географії НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Сутність та форми територіальної організації суспільства
Сутність та форми територіальної організації суспільства
spellingShingle Сутність та форми територіальної організації суспільства
Сутність та форми територіальної організації суспільства
Пашковська, Л.В.
Транспортно-комунікаційні осі – лінійні форми територіальної організації суспільства
Проблеми суспільної географії
format Article
author Пашковська, Л.В.
author_facet Пашковська, Л.В.
author_sort Пашковська, Л.В.
title Транспортно-комунікаційні осі – лінійні форми територіальної організації суспільства
title_short Транспортно-комунікаційні осі – лінійні форми територіальної організації суспільства
title_full Транспортно-комунікаційні осі – лінійні форми територіальної організації суспільства
title_fullStr Транспортно-комунікаційні осі – лінійні форми територіальної організації суспільства
title_full_unstemmed Транспортно-комунікаційні осі – лінійні форми територіальної організації суспільства
title_sort транспортно-комунікаційні осі – лінійні форми територіальної організації суспільства
publisher Інститут географії НАН України
publishDate 2010
topic_facet Сутність та форми територіальної організації суспільства
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/71262
citation_txt Транспортно-комунікаційні осі – лінійні форми територіальної організації суспільства / Л.В. Пашковська // Проблеми суспільної географії : Зб. наук. пр. — К. : Інститут географії НАН України, 2010. — Вип. 1. — С. 62-65. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.
series Проблеми суспільної географії
work_keys_str_mv AT paškovsʹkalv transportnokomuníkacíjníosílíníjníformiteritoríalʹnoíorganízacíísuspílʹstva
first_indexed 2025-07-05T20:17:15Z
last_indexed 2025-07-05T20:17:15Z
_version_ 1836839480331337728
fulltext 62 при наближенні до ядра агломерації і фондонасиченості – при наближенні до периферії; 7) зростання галузевої різноманітності при наближенні до ядра агломерації. Основними принципами розвитку агломераційних утворень при цьому виступають: принцип раціонального використання переваг агломераційного ефекту території та переваг спеціалізації і концентрації виробництва; принцип пріоритетності розвитку науково-спрямованих модульних виробництв; принцип державної підтримки і економічного стимулювання розвитку пріоритетних галузей спеціалізації агломерації; принцип активізації ринкових механізмів розвитку виробництва; принцип єдності управління центральними і периферійними територіями агломерації; принцип поліпшення соціальних умов життя людей та раціонального природокористування і охорони природи. Таким чином, агломераційні форми територіальної організації суспільства є складними об’єктами суспільно-географічних досліджень, що виступають осередками ринкових і підприємницьких сил держави, поширення інновацій і ноу-хау, активізації міжнародних зовнішньоекономічних зв’язків та формують значний додатковий соціально- економічний ефект розвитку господарства. Комплексний аналіз особливостей їх формування та розвитку з метою підтримки виявлених вище особливостей сприятиме активізації економічного життя країни, зростанню ефективності її господарського розвитку, підвищенню рівня життя та активізації ринкових відносин. Література. 1. Гладкий О. В. Наукові основи суспільно-географічних досліджень промислових агломерацій : Монографія / Гладкий О. В. ; [наук. ред. С. І. Іщук] . – К. : ВГЛ «Обрії», 2008. – 360 с. 2. Clark G. L. The Oxford Handbook of Economic Geography. / Clark G. L., Feldman M. P., Gertler M. S. – New York, Oxford University Press, 2003. – 742 p. 3. Fujita M. Economics of Agglomeration: cities, industrial location and regional growth. / M. Fujita, J.-F. Thisse. – Cambridge: Cambridge University Press, 2004. – 466 p. 4. Henderson V. How urban concentration affects on economic growth? / V. Henderson // The World Bank development research group. - New York, 2000. – 27 p. Л. В. Пашковська ТРАНСПОРТНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ОСІ – ЛІНІЙНІ ФОРМИ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА Питання розвитку територіальної організації суспільства на сьогодні є одним із основних завдань, які вирішує суспільна географія. Суть його полягає у пошуку найоптимальнішого розміщення та упорядкування матеріальних 63 ресурсів з метою ефективного територіального розвитку. Розв’язати поставлені завдання можливо завдяки глибокому вивченню територіальної структури суспільно-географічного комплексу регіону, основою якої виступає опорний каркас. Він визначає просторово-композиційну основу території регіонів будь-яких ієрархічних рівнів. Концепція опорного каркасу територіальної структури народного господарства сформульована ще М.М. Баранським, і представляється як вузли скупчення діяльності людей і конкретних каналів обміну між ними у вигляді транспортних комунікацій, що є тим «скелетом», на якому тримається господарство і розселення. Пізніше її розвинув Г.М. Лаппо, який опорним каркасом називав генералізований вираз територіальної структури основних суспільно-географічних районів у вигляді взаємозумовленого поєднання господарських центрів та ліній. Конфігурація цього каркасу, як правило, відображає основні риси територіальної організації суспільного життя відповідного району. Територіальна структура кожного з районів залежить від взаєморозміщення точкових та лінійних форм територіальної організації суспільства. Основними лінійними формами територіальної організації суспільства є транспортно-комунікаційні осі (транспортні шляхи), які разом з мережею міст складають каркас території. У просторовій структурі кожного регіону має місце каркасна основа у вигляді урбанізованих осей, смуг і вузлів. В самому загальному вигляді територіальну структуру регіону можна визначити як сукупність організованих певним чином дискретних господарських елементів, що мають просторовий вираз і об’єднаних в єдине ціле складною системою «горизонтальних», стійких у часі, прямих і зворотних зв’язків. Транспортно-комунікаційні осі є основою існування і функціонування господарського комплексу регіону, тому що забезпечують міцні і постійні зв’язки між окремими компонентами господарського комплексу та елементами системи розселення населення. Комунікативні транспортні магістралі є стрижнями розвитку території, а в зонах їх тяжіння концентруються головні індустріальні потужності регіону. Розміщення центрів територіальної організації виробництва і розселення на такій структурі осей сприяє встановленню між поселеннями різноманітних тісних виробничих, трудових, культурно-побутових, організаційно-господарських та інших видів системних зв’язків. Важливу та активну роль транспорту у розвитку території зазначав Д.І. Богорад, оскільки наявні шляхи сполучення в значній мірі зумовлюють можливість освоєння природних ресурсів, а також перспективи розвитку господарського комплексу та системи розселення [1, с. 34]. Дослідження, присвячені взаємозв’язку розвитку транспортних систем і розселення населення проводив Г. А. Гольц. Транспортна мережа як сукупність зв’язаних елементів, об’єднаних загальною функціональною направленістю обслуговування територій, є, за суттю, системою. Разом з іншими комунікаціями ця система нерозривно пов’язана з системою розселення, 64 утворюючи опорний каркас останньої і забезпечуючи її функціонування. [2, с.153]. Питаннями конфігурації та еволюції транспортних мереж займався С. А. Тархов [5, с.15-22]. Серед транспортних шляхів виділяються магістралі – дороги з підвищеною пропускною здатністю. Транспортні магістралі є спеціалізованими (залізничні, автомобільні) або такими, що поєднують лінії двох чи навіть трьох видів транспорту – так звані полімагістралі. Важливе значення для зовнішніх перевезень мають так звані «транспортні коридори». Це – полімагістралі (разом із розміщеними вздовж них об’єктами транспортної інфраструктури), якими здійснюються перевезення за межі країни. Транспортні мережі мають свою ієрархію. Вони класифікуються за роллю і значенням у господарському комплексі країни. Так, автомобільні дороги загального користування поділяються на автомобільні дороги державного та місцевого значення. Дороги державного значення, в свою чергу поділяються на:  міжнародні дороги, що збігаються з міжнародними транспортними коридорами або входять до Європейської мережі автомобільних шляхів, мають відповідну міжнародну індексацію і забезпечують міжнародні автомобільні перевезення;  національні дороги, що збігаються з національними транспортними коридорами і не належать до міжнародних транспортних коридорів та автомобільні дороги, що поєднують адміністративні центри регіонів, великі промислові і культурні центри країни з міжнародними автомобільними дорогами;  регіональні дороги, що поєднують адміністративно-територіальні одиниці між собою, основні міжнародні автомобільні пункти пропуску через державний кордон, морські та авіаційні порти міжнародного значення, важливі об’єкти національного культурного надбання, курортні зони з міжнародними та автомобільними дорогами. Залізниці загального користування поділяються на двоколійні електрифіковані і не електрифіковані залізничні лінії з інтенсивним рухом поїздів та одноколійні електрифіковані і не електрифіковані залізничні лінії. При аналізі територіальної структури суспільно-територіального комплексу регіону слід виходити по суті з трьох основних форм: лінійної, решітчастої і радіально-концентричної. При цьому треба мати на увазі, що у чистому вигляді ці структури практично не зустрічаються. Визначальна роль транспортно-комунікаційних осей у соціально- економічному-географічному розвитку регіонів України підтверджується дослідженнями, які ґрунтуються на визначенні просторово-часової доступності даної території по відношенню до інших об’єктів. Це дає змогу змоделювати особливості впливу транспортно-комунікаційних осей на регіональний розвиток, виходячи з їх територіальної організації. Так, для оцінки просторово-часової доступності автомобільних та залізничних шляхів побудовано ізохрони доступності для магістральних і для регіональних 65 автомобільних шляхів. Для магістральних залізничних шляхів побудовано радіуси доступності до залізничних станцій в залежності від значення її статусу. Дослідження показало, що райони України з низьким показниками соціально-економічного розвитку знаходяться за межами впливу транспортно-комунікаційних осей. На основних транспортно-комунікаційних осях країни розташовані головні економічні вузли: обласні центри, міста обласного підпорядкування, крупні промислові центри. Розташування міст на додаткових осях сприяє їхньому перспективному економічного розвитку з підняттям їх статусу в планувальній структурі регіону до вищого рівня з набуттям ними нових функцій. Мережа регіональних автомобільних доріг виконує функції районного і міжрайонного значення і впливає в основному на розвиток окремих районів та їх адміністративних центрів. Таким чином транспортно-комунікаційна мережа в економічному каркасі території регіону формується:  основними осями економічного розвитку – міжнародними транспортними коридорами, які проходять по території регіону та магістральними автомобільними дорогами);  додатковими осями економічного розвитку, до складу яких входять: залізничні коридори з високошвидкісними лініями, з модернізованими існуючими лініями та автомобільні дороги з функціями переважно регіонального значення, які впливають на економічний розвиток територій, через які вони проходять. Отже, транспортно-комунікаційна мережа є невід’ємною частиною територіальної структури регіону, так як головні ділянки транспортних магістралей виступають в якості осей розвитку, які забезпечують єдність території та ефективне її використання. Саме транспортно-комунікаційні осі є тим каркасом території, на базі якого формуються населені місця, викристалізовуються полюси економічної діяльності, центри обслуговування тощо. Вони не визначають у повній мірі планувальну структуру території, але сприяють контактам і мобільності, від чого значною мірою залежить соціально-економічний розвиток регіону. Література. 1. Богорад Д.И. Конструктивная география района. М.: Мысль, 1965. – 406 с. 2. Гольц Г. А. Транспорт и расселение – М.: Наука, 1981. – 248 с. 3. Лаппо Г.М. Развитие городских агломераций в СССР. М., 1978 4. Пістун М.Д. Основи теорії суспільної географії: Навч. посібник. – К.: Вища шк., 1996. – 231с. 5. Тархов С.А. Пространственные закономерности эволюции транспортных сетей / Известия АН. Серия географическая. – 2002. – №2. – с. 15–22.