Матеріали фонду генерал-майора В.С. Попова державного архіву Автономної Республіки Крим як джерело з історії зовнішньої торгівлі Південної України останньої чверті ХVІІІ ст.

Матеріали фонду генерал-майора В.С. Попова державного архіву Автономної Республіки Крим як джерело з історії зовнішньої торгівлі Південної України останньої чверті ХVІІІ ст.

У статті аналізуються матеріали фонду генерал-майора В.С. Попова Державного архіву в Автономній Республіці Крим та їх інформативні можливості щодо вивчення історії зовнішньої торгівлі Південної України в останній чверті ХVІІІ ст. Виявлені матеріали пов’язані з державною діяльністю В.С. Попова та...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2010
1. Verfasser: Головко, Ю.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2010
Schriftenreihe:Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/71288
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Матеріали фонду генерал-майора В.С. Попова державного архіву Автономної Республіки Крим як джерело з історії зовнішньої торгівлі Південної України останньої чверті ХVІІІ ст / Ю. Головко // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. — Т. 20. — К., 2010. — С. 111-120. — Бібліогр.: 25 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-71288
record_format dspace
spelling irk-123456789-712882014-12-01T03:01:53Z Матеріали фонду генерал-майора В.С. Попова державного архіву Автономної Республіки Крим як джерело з історії зовнішньої торгівлі Південної України останньої чверті ХVІІІ ст. Головко, Ю. У статті аналізуються матеріали фонду генерал-майора В.С. Попова Державного архіву в Автономній Республіці Крим та їх інформативні можливості щодо вивчення історії зовнішньої торгівлі Південної України в останній чверті ХVІІІ ст. Виявлені матеріали пов’язані з державною діяльністю В.С. Попова та представлені листуванням генерал-губернатора Г.О. Потьомкіна та проектами щодо розвитку чорноморської торгівлі. В статье анализируются материалы фонда генерал-майора В.С. По­пова Государственного архива в Автономной Республике Крым и их информационные возможности для изучения истории внешней торговли Южной Украины в последней четверти ХVІІІ в. Выявленные материалы связаны с государственной деятельностью В.С. Попова и представлены перепиской генерал-губернатора Г.А. Потемкина и проектами развития черноморской торговли. The materials of the fund of major-general V.S. Popov of the State archive in Autonomous Republic Crimea and their information possibilities for study of the history of the foreign commerce of the Southern Ukraine of the last quarter of ХVІІІ century were analysed in the article. Revealled materials are connected with the state activity of V.S. Popov and are presented by the correspondence of the general-governor G.О. Potemkin and by the projects of the development of Black Sea commerce. 2010 Article Матеріали фонду генерал-майора В.С. Попова державного архіву Автономної Республіки Крим як джерело з історії зовнішньої торгівлі Південної України останньої чверті ХVІІІ ст / Ю. Головко // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. — Т. 20. — К., 2010. — С. 111-120. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. XXXX-0076 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/71288 uk Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
description У статті аналізуються матеріали фонду генерал-майора В.С. Попова Державного архіву в Автономній Республіці Крим та їх інформативні можливості щодо вивчення історії зовнішньої торгівлі Південної України в останній чверті ХVІІІ ст. Виявлені матеріали пов’язані з державною діяльністю В.С. Попова та представлені листуванням генерал-губернатора Г.О. Потьомкіна та проектами щодо розвитку чорноморської торгівлі.
format Article
author Головко, Ю.
spellingShingle Головко, Ю.
Матеріали фонду генерал-майора В.С. Попова державного архіву Автономної Республіки Крим як джерело з історії зовнішньої торгівлі Південної України останньої чверті ХVІІІ ст.
Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв
author_facet Головко, Ю.
author_sort Головко, Ю.
title Матеріали фонду генерал-майора В.С. Попова державного архіву Автономної Республіки Крим як джерело з історії зовнішньої торгівлі Південної України останньої чверті ХVІІІ ст.
title_short Матеріали фонду генерал-майора В.С. Попова державного архіву Автономної Республіки Крим як джерело з історії зовнішньої торгівлі Південної України останньої чверті ХVІІІ ст.
title_full Матеріали фонду генерал-майора В.С. Попова державного архіву Автономної Республіки Крим як джерело з історії зовнішньої торгівлі Південної України останньої чверті ХVІІІ ст.
title_fullStr Матеріали фонду генерал-майора В.С. Попова державного архіву Автономної Республіки Крим як джерело з історії зовнішньої торгівлі Південної України останньої чверті ХVІІІ ст.
title_full_unstemmed Матеріали фонду генерал-майора В.С. Попова державного архіву Автономної Республіки Крим як джерело з історії зовнішньої торгівлі Південної України останньої чверті ХVІІІ ст.
title_sort матеріали фонду генерал-майора в.с. попова державного архіву автономної республіки крим як джерело з історії зовнішньої торгівлі південної україни останньої чверті хvііі ст.
publisher Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
publishDate 2010
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/71288
citation_txt Матеріали фонду генерал-майора В.С. Попова державного архіву Автономної Республіки Крим як джерело з історії зовнішньої торгівлі Південної України останньої чверті ХVІІІ ст / Ю. Головко // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. — Т. 20. — К., 2010. — С. 111-120. — Бібліогр.: 25 назв. — укр.
series Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв
work_keys_str_mv AT golovkoû materíalifondugeneralmajoravspopovaderžavnogoarhívuavtonomnoírespublíkikrimâkdžerelozístoríízovníšnʹoítorgívlípívdennoíukraíniostannʹoíčvertíhvíííst
first_indexed 2025-07-05T20:18:14Z
last_indexed 2025-07-05T20:18:14Z
_version_ 1836839542878896128
fulltext 111 Для історії зовнішньої торгівлі Південної України остання чверть ХVІІІ ст. була достатньо складним та насиченим подіями періодом, упродовж якого неодноразово змінювалася міжнародна ситуація, умо­ ви чорноморської торгівлі та судноплавства, торгівельна інфраструк­ тура півдня України та Криму і т.д. Відповідно й дослідження окремих питань історії міжнародних відносин, економічного розвитку Росій­ ської імперії, функціонування адміністративного апарату держави не можуть не торкатися історії зовнішньої торгівлі, у тому числі Півден­ ної України. Одним з таких важливих для історії Російської імперії та міжнародних відносин останньої чверті ХVІІІ ст. питань була проб лема чорноморського судноплавства та торгівлі з Туреччиною, вирішення якої було безпосередньо пов’язано з півднем України та розвитком зовнішньої торгівлі. Серед достатньо представницької історіографії даної проблематики необхідно згадати праці Б. А. Дранова [11], О. І. Дру жиніної [12; 13], В. І. Шеремет [23], Ф. К. Караджі [15], О. П. Кудрявцевої [17], В. М. Тимченка [20; 21] та ін., в яких чітко вста новлюється взаємозалежність між розвитком зовнішньої торгівлі Південної України та міжнародною ситуацією в чорноморсько­серед­ земноморському регіоні. З іншого боку, процес інкорпорації півдня України до зовнішньоторгової системи Російської імперії [14; 10; 22] так і не зміг повністю подолати регіональні особливості південної торгівлі, які яскраво простежувалися ще на початку ХІХ ст. Важливою складовою історії зовнішньої торгівлі Південної України останньої чверті ХVІІІ ст. були численні, як російські, так й іноземні, проекти Юлія ГОЛОВКО (Запоріжжя, Україна) Матеріали фонду генерал-майора В.С. Попова державного архіву Автономної Республіки Крим як джерело з історії зовнішньої торгівлі Південної України останньої чверті ХVІІІ ст. 112 розвитку чорноморської торгівлі, до дослідження яких зверталися М. Мурзакевич [16], П. Юрченко [24], М. Л. Рубінштейн [18], С. Я. Бо­ ровий [8], Н.І. Яковкіна [25], Ю.І. Головко [9] та ін. Важливість подіб­ них матеріалів для дослідження історії зовнішньої торгівлі визнача­ ється можливістю реконструкції поглядів представників різних верств суспільства на значення та перспективи розвитку зовнішньої торгівлі, розуміння місця і ролі торгівлі в економічному розвитку держави. Розширення джерельної бази дослідження історії зовнішньої тор­ гівлі Південної України вимагає залучення матеріалів особистих фон­ дів окремих державних діячів Російської імперії, що пов’язано з особ­ ливостями фондування приватних (родинних) та відомчих архівів на­ прикінці ХVІІІ – на початку ХІХ ст. Саме тому особисті фонди окремих державних та політичних діячів останньої чверті ХVІІІ ст. можуть містити матеріали з тих питань організації зовнішньої торгівлі, які у фон дах відповідних установ практично не представлені. Одним з таких є фонд генерал­майора В.С. Попова (ф. 535) Державного архіву в Авто­ номній Республіці Крим. У даному фонді було виявлено матеріали, безпосередньо пов’язані з розвитком чорноморської торгівлі в останній чверті ХVІІІ ст. Поява подібних матеріалів у фонді пов’язана, у першу чергу, з державною діяльністю генерал­майора Василя Степановича Попова, який завідував справами князя Г. О. Потьомкіна, а згодом став управляючим кабінетом Катерини ІІ. Переважна більшість виявлених матеріалів щодо розвитку зовнішньої торгівлі Південної України дату­ ється саме 1780­ми роками і не складає єдиного комплексу документів: це поодинокі документи, що стосуються окремих аспектів організації та регулювання зовнішньої торгівлі на півдні України. Так, справа 1182 “Матеріали про переміщення митниці та карантину з Херсону до Оча­ кова” складається з одного документа, який не має датування та адре­ сування: можна припустити, що це копія або чернетка листа Катерини ІІ правителю Катеринославського намісництва В. Каховському. В до­ кументі переведення карантину та митниці з Херсону до Очакова зга­ дується у минулому часі, а сам лист стосується дозволу на перене­ сення карантинів та митниць в Бендерах, Ольвіополі, Дубоссарах та Балті [1, арк. 1–2]. Частково дана передислокація установ відобража­ ється в іменному указі генерал­прокурору від 7 червня 1793 року “Про влаштування карантинів в Катеринославській губернії та Таврійській області”, але указ відображає вже завершальну стадію зрушення ка­ рантинного та митного кордонів [7, с. 436–438]. 113 Листування самого генерал­губернатора Г. О. Потьомкіна з при­ воду організації зовнішньої торгівлі виявлено у справі 1543 “Доповідь Потьомкіна Катерині про стан Херсону” 1785 року – тут маємо тільки один лист з цього питання, точніше його чернетку або копію, датова­ ну 10 серпня 1785 року і без підпису. Даний лист мав супроводжува­ ти проект будівництва каналу та Дніпровської гавані, які призначали­ ся для полегшення судноплавства в Херсонському порту, через мілко­ водність якого великі торгові та військові судна змушені були заходи­ ти до Глибокої пристані, а не до самого порту. Відсутність такого каналу та гавані суттєво ускладнювала розвиток херсонської торгівлі, оскільки вимагала додаткових витрат грошей та часу на переванта­ ження та перевезення товарів малими суднами [2, арк. 4]. Листування генерал­губернатора Г.О. Потьомкіна щодо організа­ ції зовнішньої торгівлі також містить справа 1553 “Копія з відношен­ ня князя Потьомкіна до генерал­губернатора Курської та Орловської губерній Дебальмена про звільнення з­під арешту 20 бочок вина куп­ ця Лагунова, затриманих митницею” 1788 року. Справа фактично є екстрактом з документів, які супроводжували вирішення конфлікту, який виник між єлизаветградським купцем та власником винного від­ купу в Курській губернії. Згадуваний купець – Іван Лагунов – у серп­ ні 1786 року віз з Кінбурна до Москви 20 бочок французької горілки та 4 бочки виноградного вина і був зупинений в Судженському повіті Курської губернії, оскільки з 1 березня 1785 року імпорт французької горілки до Російської імперії був заборонений. У результаті листуван­ ня, до якого були залучені Курське намісницьке правління, Суджен­ ський повітовий суд, Таврійське губернське правління, і, врешті­решт, генерал­губернатори – Г.О. Потьомкін та А.Б. Дебальмен, з’ясувалося, що товари були завезені ще до запровадження заборони і єлизавет­ градський купець нічого не порушив. Однак справа затягувалася й І. Лагунов звернувся з проханням про заступництво до генерал­ губернатора Г.О. Потьомкіна, який, у свою чергу, листувався з цього питання з курським та орловським генерал­губернатором А. Б. Де­ бальменом [3, арк. 1–2]. Чим завершилася дана справа, на жаль, не­ відомо. Окремо слід відзначити виявлені у фонді В.С. Попова проекти розвитку чорноморської торгівлі, складені наприкінці ХVІІІ ст. різни­ ми авторами. Автором одного проекту, хронологічно першого з ви­ явлених у даному фонді, був Франц Поппе, який служив при конторі 114 барона Фрідрікса у Санкт­Петербурзі. Документ не має власного да­ тування, але оскільки згадується контора Івана Юрійовича Фрідрікса і сам він називається бароном, то датувати документ можна 1773– 1779 роками (дати отримання титулу та смерті барона І.Ю. Фрідрікса). Ф. Поппе належав до родини вихідців з Гамбургу, торгові справи якого пішли не дуже добре і він перейшов на службу до банкірської контори барона І.Ю. Фрідрікса. Представлений у справі 1698 документ (справа має назву “Представлення на ім’я Катерини про способи по­ кращення російських купців”) являє собою переказ самого проекту, складеного Ф. Поппе. Автор проекту звертає увагу імператриці на засилля іноземців в російській внутрішній та зовнішній торгівлі, що суттєво гальмувало розвиток саме російського купецтва. Ф. Поппе пропонував заснувати в Голландії та на Чорному морі національні торгові та перевізні контори за участі російського купецтва, а для цього попередньо підготувати купецьких дітей до ведення конторських справ та кореспонденції [4, арк. 1–3]. Листування з приводу подальшої долі проекту у фонді В.С. Попова виявлено не було. Інший цікавий проект, присвячений вже безпосередньо чорно­ морської торгівлі, вміщено у справі 2527 “Копія з приміток консула для досягнення вигоди в комерції та у вільному мореплавстві” (1784 р.). У документі зазначено, що він є перекладом з італійської, власної дати документ не має – вказана тільки дата складання копії: 17 січня 1784 року [6, арк. 32]. Хоча на початку самого тексту документу за­ явлено, що це є копія з приміток консула, насправді документ є тільки частковою копією документа, оскільки більша частина тексту (21 з 32 аркушів) дійсно є копією іншого документа, а от завершення тексту більш подібне до стислого переказу з коментарями або перекладача, або упорядника копії (в тексті є звороти на зразок “тут автор пере­ ходить до опису” і т.д.). Згідно із заголовком тексту автором приміток був Олександр Фаррієр, російський генеральний консул у Смирні, який на час написання даних приміток вже був російським консулом в Константинополі [6, арк. 1]. У заголовку перекладачем зазначено, що складені дані примітки були за розпорядженням князя Миколи Васильовича Рєпніна, який був російським послом в Туреччині в 1774(5)–1776 рр. [19, с. 43–45], тому й датувати складання приміток доцільно не 1784 роком, а серединою 1770­х років (1775–1776 рр.). Зміст самого документа так само підтверджує раніше походження записки, оскільки автор, російський консул в Константинополі, до­ 115 статньо багато уваги приділив нещодавно укладеному російсько­ турець кому мирному договору, сутність якого відповідає умовам Кючук­Кайнарджийського мирного договору [6, арк. 1 зв.]. Суттєва частина записок присвячена роздумам щодо загальної користі від розвитку як внутрішньої, так і зовнішньої торгівлі для економіки держави та благополуччя її мешканців. Автор записки від­ значає перспективи розвитку зовнішньої торгівлі та мореплавства, надані укладеними Російською імперією договорами російському купецтву. Консул підкреслював, що завдяки згадуваному договору Росія отримала можливість позбутися впливу англійського купецтва на російську торгівлю як внутрішню, так і зовнішню – тепер необхід­ но було вдосконалити російський купецький флот, щоб уникати в майбутньому необхідності залучати іноземний флот для перевезення товарів. Інший аспект міжнародних торгових відносин, якого торкається консул, – дотримання укладених домовленостей з Туреччиною, а точ­ ніше контроль за їх ретельним виконанням Туреччиною. О. Феррієр підкреслював, що для Російської імперії Туреччина є достатньо склад­ ним торговим партнером, якому не можна давати не тільки послаблень, але навіть натяків на якісь можливі послаблення в торгових відноси­ нах, оскільки для турків будь­яка традиція фактично має силу закону, а тому разова поступка або послаблення можуть перетворитися на постійні, тобто на традицію, на дотриманні якої турки будуть напо­ лягати понад усе. Консул наводив численні приклади таких помилок, коли тимчасові або разові стягнення, запровадженні турецьким урядом по відношенню до іноземних купців, перетворилися на постійні та обов’язкові і відмінити їх вже немає ніякої можливості [6, арк. 7– 7 зв.]. Особлива увага зверталася у примітках на дотримання Туреччи­ ною права Росії на вільне судноплавство та торгівлю між Чорним та Середземним морями: консул неодноразово підкреслював, що у тексті договору не зазначено ніяких виключень або обмежень з цього при­ воду і на цьому необхідно наполягати постійно і без виключень – про­ хід російських суден через Дарданелли має бути вільним і безоплат­ ним. Консул підкреслював, що окремі заходи турецького уряду можна вважати прямим порушенням укладених домовленостей, а саме пере­ вірку суден при проході через Дарданелли, нав’язування товарів або вантажу для перевезення і т.д. Щоб не провокувати підозри та додат­ 116 кові огляди російські судна не повинні затримуватися в порту Кон­ стантинополя і одразу після отримання фірману мають відправлятися за призначенням [6, арк. 12 зв.]. У примітках також висвітлені окремі аспекти самої турецької торгівлі, які обов’язково необхідно враховувати, особливо, коли вони суперечать змісту підписаних торгових договорів. Так, певні види товарів, наприклад, сарацинське пшоно, каву, оливкову олію, мило та деякі інші товари дозволено було закуповувати далеко не у всіх портах Туреччини, але не було заборони турецьким підданим продавати ці товари іноземцям та завантажувати на іноземні судна у цих же самих портах, тобто фактично дане обмеження поширювалося тільки на іноземців. У Константинополі ж при перевірці суден, у тому числі російських, подібні товари вже вважали контрабандою [6, арк. 16]. Консул відзначив, що особливе значення для вивозу до архіпе­ лазьких островів, особливо з Криму, мають харчові припаси, напри­ клад, масло, мед та пшениця. Експорт пшениці розглядається в про­ екті як одна з найбільш перспективних галузей зовнішньої торгівлі, якій рекомендувалося всіляко сприяти і захищати від впливу Туреч­ чини [6, арк. 19–20]. Автор приміток підкреслював необхідність за­ хищати торгівлю зерном від регламентування її турецькою владою, особливо у періоди підвищення попиту на продовольство в Туреччи­ ні, а у першу чергу – у Константинополі: у жодному разі не поступа­ тися Порті і не робити жодних винятків, навіть у надзвичайних ситу­ аціях, оскільки всі ці надзвичайні ситуації швидко перетворюються на правило, заперечити яке не здатні жодні договори про вільну тор­ гівлю та судноплавство [6, арк. 20 зв.]. Крім того, консул О. Феррієр звертав увагу на необхідність роз­ витку торгівлі з різними портами Леванту, запровадження там кон­ сульств, налагодження відносин з місцевою владою в портах Серед­ земно мор’я, Архіпелагу і т.д. Автор приміток детально виклав власні спостереження, як колишнього російського агента в Смирні, щодо устрою та діяльності консульств інших держав – французького, ан­ глійського, голландського, у тому числі акцентував увагу на фінансу­ ванні консульств за рахунок торгуючого у даних портах купецтва. Серед перспективних напрямків розвитку російської зовнішньої торгівлі консул також вказував Єгипет, Італію та Анатолію, які по­ требують постійного підвозу пшениці, жита, воску, конопель, льону, сала, шкір, хутра, заліза, ікри, канатів, дошок і т.д. Для координації 117 такої торгівлі пропонувалося призначити до Архіпелагу консула, який би розумівся на острівній торгівлі, яка, зі свого боку, доставляла до Криму вино, сухофрукти, масло і т.д. Той же консул мав би збирати інформацію щодо попиту на островах Архіпелагу на російські товари, а саме на полосне залізо, ікру, хутра, канати, коноплі і т.д. Наприкінці своїх приміток консул підкреслив недоцільність пере­ доручення захисту інтересів російського купецтва голландським або англійським консулам, оскільки вони все одно служать тільки своїй державі і покладатися на них у цьому питанні небезпечно [6, арк. 32]. У цілому, в примітках російського консула в Константинополі маємо не тільки пропозиції щодо розвитку російської торгівлі в Чорному та Середземному морях, але й достатньо розлогий опис існуючої у зов­ нішній торгівлі даного напрямку ситуації та перспектив розвитку цієї торгівлі. У фонді В.С. Попова був виявлений ще один проект, який по­ бічно стосувався й розвитку чорноморської торгівлі. Справа 2251 “Записка про розвиток зовнішньої торгівлі” складається з трьох до­ кументів французькою мовою і датована 1791 роком. Жоден з доку­ ментів не має власного датування та підписів, але зміст матеріалів підтверджує їх створення наприкінці російсько­турецької війни [5, арк. 1]. Документи не мають прямого адресування, але виходячи зі звернення можна припустити, що адресатом була Катерина ІІ. Пропо­ зиції, викладені у даному проекті, більшою своєю частиною стосу­ ються розвитку торгівлі та промисловості Польщі, а чорноморська торгівля у даному випадку розглядається як спосіб доставки польських товарів до ринків збуту. Наприклад, пропонувалося сплавляти поль­ ський ліс до Чорного моря і не тільки для продажу, а й для будівництва флоту на берегах Чорного моря за зразком Франції та Іспанії [5, арк. 2]. Окремо розглядалося питання розвитку горілчаної та парфумерної промисловості у Криму та перспективи реалізації подібної продукції на європейському ринку. Отже, виявлені у фонді В.С. Попова Державного архіву в Авто­ номній Республіці Крим матеріали з історії зовнішньої торгівлі Пів­ денної України останньої чверті ХVІІІ ст. не становлять єдиного комплексу документів і стосуються різних аспектів організації зов­ ніш ньої торгівлі – від влаштування митного кордону на півдні Украї­ ни до створення консульств в портових містах Середземномор’я. Всі виявлені документи безпосередньо пов’язані зі службовою кар’єрою 118 генерал­майора Василя Степановича Попова, насамперед, у період завідування справами князя Г. О. Потьомкіна. Розпорошеність мате­ ріалів з історії зовнішньої торгівлі Південної України у фонді В. С. По­ пова ускладнює роботу з ними – у першу чергу датування, але не зменшує їх цінність як історичних джерел, які дозволяють не тільки реконструювати окремі факти та події, а й заповнити певні прогалини в джерельній базі дослідження історії зовнішньої торгівлі Південної України останньої чверті ХVІІІ ст. та встановити особливості фондо­ утворення подібної документації у 70­80­х рр. ХVІІІ ст. Джерела і література: 1. Державний архів в Автономній Республіці Крим (далі – ДААРК), ф. 535, оп. 1, спр. 1182. 2. ДААРК, ф. 535, оп. 1, спр. 1543. 3. ДААРК, ф. 535, оп. 1, спр. 1553. 4. ДААРК, ф. 535, оп. 1, спр. 1698. 5. ДААРК, ф. 535, оп. 1, спр. 2251. 6. ДААРК, ф. 535, оп. 1, спр. 2527. 7. Полное собрание законов Российской империи с 1649 года. – СПб.: Типография II Отделения Собственной Его Императорского Величества Канцелярии, 1830. – Т. XXIІІ. 8. Боровой С. Я. Франция и внешнеторговые операции на Черном море в последней трети ХVIII – начале ХХ в. // Французский ежегодник. Статьи и материалы по истории Франции. 1961. – М.: Издательство Ака­ демии наук СССР, 1962. – С. 496–506. 9. Головко Ю. І. Проект організації на півдні України транзитної польської торгівлі (80­ті рр. XVIII ст.) // Причорноморський регіон у кон­ тексті європейської політики. Region nadczarnomorski w polityce europej­ skiej. – Одеса – Ополе – Вроцлав, 2008. – С. 103–105. 10. Гуржій І. О. Місце України в зовнішній торгівлі Росії кінця ХVIII – першої половини ХІХ ст. // Український історичний журнал. – 1960. – № 5. – С. 51–63. 11. Дранов Б. А. Черноморские проливы: международно­правовой режим. – М.: Юридическое издательство, 1948. 12. Дружинина Е. И. Ближайшие экономические последствия выхода России на Черное море (1774–1782 гг.) // Из истории общественных дви­ жений и международных отношений. – М.: Изд. АН СССР, 1957. – С. 87– 105. 13. Дружинина Е. И. Кючук­Кайнарджийский мир 1774 года (его по­ дготовка и заключение). – М., 1955. 119 14. Дружинина Е. И. Северное Причерноморье в 1775–1800 гг. – М.: Ид. АН СССР, 1959. 15. Караджа Ф. К. Вопросы развития черноморской торговли после Кючук­Кайнарджийского мира (1774–1787 гг.) // Россия и Юго­Восточная Европа. – Кишинев: Штиинца, 1984. – С. 39–45. 16. Мурзакевич Н. Письма барона Антуаня графу Сегюру о пользе учреждения морской торговли Марсели с Херсоном // Записки Одесского общества истории и древностей российских. – Т. 13. – Одесса, 1883. – С. 156–160. 17. Россия и черноморские проливы (ХVІІІ–ХХ столетия). – М.: Между народные отношения, 1999. 18. Рубинштейн Н. Л. Внешняя торговля и русское купечество во второй половине ХVIII в. // Исторические записки. – 1955. – №54. – С. 343–361. 19. Теплов В. Русские представители в Царьграде. 1496–1891. – СПб., 1891. 20. Тимченко В.М. Османські джерела та історіографія з торговель­ них зв’язків Південної України з Османською імперією (1775–1853 рр.) // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. – Випуск ІХ. – 2005. – С. 188–192. 21. Тимченко В.М. Розвиток торговельного мореплавства між пів­ нічнопричорноморськими регіонами Російської імперії та Туреччиною (1774–1853 рр.) // Український історичний журнал. – 2009. – №2. – С. 66– 77. 22. Філінюк А.Г., Ігнатьєва Т.В. Торговельно­економічні зв’язки Правобережної України в умовах інкорпорації та геополітики Російської імперії (кінець ХVIII – 50­ті рр. ХIХ століття). – Кам’янець­Подільський, 2006. 23. Шеремет В.И. К истории русско­турецкой торговли в конце ХVIII – начале ХIХ вв. // Историография и источниковедение истории стран Азии и Африки. – Вып. II. – Ленинград: Издательство Ленинград­ ского университета, 1968. – С. 136–147. 24. Юрченко П. Историко­статистический очерк торговли г. Херсона // Записки Одесского общества истории и древностей российских. – Т. 13. – Одесса, 1883. – С. 165–179. 25. Яковкина Н.И. Франко­русские торговые отношения в начале ХIХ века // Вестник Ленинградского университета. Год издания двенадцатый. – №2. Серия истории, языка и литературы. – Выпуск 1. – Ленинград: Изда­ тельство Ленинградского университета, 1965. – С. 72–82. 120 Юлія Головко (Запоріжжя, Україна). Матеріали фонду генерал- майора В.С. Попова Державного архіву в Автономній Республіці Крим як джерело з історії зовнішньої торгівлі Південної України останньої чверті ХVІІІ ст. У статті аналізуються матеріали фонду генерал­майора В.С. Попова Державного архіву в Автономній Республіці Крим та їх інформативні можливості щодо вивчення історії зовнішньої торгівлі Південної України в останній чверті ХVІІІ ст. Виявлені матеріали пов’язані з державною діяльністю В.С. Попова та представлені листуванням генерал­губернатора Г.О. Потьомкіна та проектами щодо розвитку чорноморської торгівлі. Ключові слова: джерело, зовнішня торгівля, Південна Україна Юлия Головко (Запорожье, Украина). Материалы фонда В.С. По- пова Государственного архива в Автономной Республике Крым как источник по истории внешней торговли Южной Украины последней четверти ХVІІІ в. В статье анализируются материалы фонда генерал­майора В.С. По­ пова Государственного архива в Автономной Республике Крым и их информационные возможности для изучения истории внешней торговли Южной Украины в последней четверти ХVІІІ в. Выявленные материалы связаны с государственной деятельностью В.С. Попова и представлены перепиской генерал­губернатора Г.А. Потемкина и проектами развития черноморской торговли. Ключевые слова: источник, внешняя торговля, Южная Украина. Julia Golovko (Zaporizhzhia, Ukraine). The materials of the fund of V.S. Popov of the State archive in Autonomous Republic Crimea as a source of the histories of the foreign commerce of the Southern Ukraine of the last quarter of ХVІІІ century The materials of the fund of major­general V.S. Popov of the State archive in Autonomous Republic Crimea and their information possibilities for study of the history of the foreign commerce of the Southern Ukraine of the last quarter of ХVІІІ century were analysed in the article. Revealled materials are connected with the state activity of V.S. Popov and are presented by the correspondence of the general­governor G.О. Potemkin and by the projects of the development of Black Sea commerce. Key words: source, foreign commerce, Southern Ukraine

Ähnliche Einträge