Юрій Старосольський: повернення із забуття

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2008
Автор: Волошин, Л.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут народознавства НАН України 2008
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/7130
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Юрій Старосольський: повернення із забуття / Л. Волошин // Народознавчі Зошити. — 2008. — № 1-2. — С. 153-156. — Бібліогр.: 11 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-7130
record_format dspace
spelling irk-123456789-71302010-03-24T12:02:32Z Юрій Старосольський: повернення із забуття Волошин, Л. Статті 2008 Article Юрій Старосольський: повернення із забуття / Л. Волошин // Народознавчі Зошити. — 2008. — № 1-2. — С. 153-156. — Бібліогр.: 11 назв. — укp. 1028-5091 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/7130 uk Інститут народознавства НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Статті
Статті
spellingShingle Статті
Статті
Волошин, Л.
Юрій Старосольський: повернення із забуття
format Article
author Волошин, Л.
author_facet Волошин, Л.
author_sort Волошин, Л.
title Юрій Старосольський: повернення із забуття
title_short Юрій Старосольський: повернення із забуття
title_full Юрій Старосольський: повернення із забуття
title_fullStr Юрій Старосольський: повернення із забуття
title_full_unstemmed Юрій Старосольський: повернення із забуття
title_sort юрій старосольський: повернення із забуття
publisher Інститут народознавства НАН України
publishDate 2008
topic_facet Статті
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/7130
citation_txt Юрій Старосольський: повернення із забуття / Л. Волошин // Народознавчі Зошити. — 2008. — № 1-2. — С. 153-156. — Бібліогр.: 11 назв. — укp.
work_keys_str_mv AT vološinl ûríjstarosolʹsʹkijpovernennâízzabuttâ
first_indexed 2025-07-02T09:53:51Z
last_indexed 2025-07-02T09:53:51Z
_version_ 1836528469222096896
fulltext ЛЮБОВ ВОЛОШИН. Юрiй Старосольський: повернення iз забуття. 153 Статтi Любов ВОЛОШИН ЮРIЙ СТАРОСОЛЬСЬКИЙ: ПОВЕРНЕННЯ IЗ ЗАБУТТЯ Lubov VOLOSHYN. Yuri Starosolski: A Return from Forgotten Past. Юрiй Старосольський (1907-1991) належить до плеяди визначних дiячiв української культури i науки, довго замовчуваних тоталiтарним режимом i через те все ще малознаних нинi у своїй Батькi- вщинi. Перша в Українi публiкацiя про нього як художника й учня школи О.Новакiвського з’яви- лась у Львовi 1998 р.1. Дещо пiзнiше на сторiн- ках перевиданого в 2000 р. восьмого тому “Енци- клопедiї Українознавства” було помiщено бiогра- фiчну довiдку про нього, проте без жодної згадки про його творчiсть як митця. Мiж тим, рiзнобiчно обдарована творча постать Ю.Старосольського, високо цiнена i поважана за кордоном, заслуго- вує врештi пильної уваги також з боку вiтчизня- них дослiдникiв. Народився Ю.Старосольський у Львовi i фор- мувався в елiтарному культурно-мистецькому се- редовищi Галичини поч. XX ст. Батько його, Во- лодимир Старосольський (1878-1942) був вiдо- мим у Львовi адвокатом, в минулому – дiячем у Бойовiй Управi УСС та в урядi УНР, проф. Укра- їнського Унiверситету у Кам’янцi-Подiльському та в Українському Вiльному Унiверсистетi (УВУ) у Празi. Мати Юрiя, Дарiя Старосольська, з до- му Шухевич (1881-1941) – пiанiстка, викладач Музичного Iнституту iм. М. Лисенка, також була громадською дiячкою, редагувала у Львовi жур- нал “Мета”, писала нариси та поезiї до жiночого 1Волошин Л. Юрiй Старосольський (1907-1991) // Мистецька школа Олекси Новакiвського у Львовi: Бiог- рафiчний словник учнiв.– Львiв, 1998.– С. 57-58. часопису “Нова Хата”. Дiдусь Юрiя по мате- рi, Володимир Шухевич, був знаним в Галичи- нi громадським дiячем, вченим-етнографом, авто- ром унiкальної нинi 5-ти томної працi “Гуцуль- щина”. Бабуня Юрiя, Гермiна Шухевич (1852- 1939), була вiдомою дiячкою емансипантського руху в Галичинi, директором Iнституту для дiвчат iм. Кн. Ольги. Рiдна сестра Юрiя, Уляна Старо- сольська (псевдонiм – Любович, род. 1912 р.) – журналiстка i письменниця, спiвпрацiвниця “Но- вої Хати”, згодом на емiграцiї у США, редагу- вала вiдомий часопис Союзу Українок Америки “Наше Життя”. Брат Юрiя, Iгор Старосольський – архiтектор, вiдомий як один iз органiзаторiв ре- ставрацiї архiтектурних пам’яток Львова. Юрiй змолоду виявляв всебiчну обдарованiсть – малював, грав на скрипцi, захоплювався спор- том, був дiяльним учасником молодiжного плас- тунського руху в Галичинi, членом курiня “Лiсо- вi Чорти”, де культивувався не тiльки фiзичний вишкiл, але й патрiотичне самовиховання україн- ського юнацтва2. Отримав прекрасну освiту, на- вчаючись певний час у Бенедиктинськiй гiмназiї (класичного типу) в Карiнтiї (Австрiя), а потiм – в Українськiй Академiчнiй гiмназiї у Львовi, яку закiнчив з вiдзнакою в 1926 р.3. Варто зауважити, що Ю.Старосольський нале- жав до того ж поколiння iдейної галицької молодi, що i його дворiдний брат, ровесник Роман Шухе- вич, згодом вiдомий як легендарний генерал Чу- принка, провiдник Української Повстанської Ар- мiї на рiднiй землi. Обидва з дитинства були ви- хованi в патрiотичнiй атмосферi їх родин, а потiм – у стiнах елiтної у Львовi Академiчної гiмна- зiї та у середовищi пластового руху. Водночас обидва були дуже рiзнi. Якщо рiшучий, вольо- вий Роман змолоду виявляв нахил до полiтично- вiйськової дiяльностi, то Юрiй надiлений м’якою 2Рогожа Р. Про Юрiя Старосольського-пластуна // Пластовий Шлях.– Нью-Йорк, 1998.– Ч. 2.– С. 43; та- кож: Старосольська У. Тисовий гай. Пам’ять Начального Пластуна // Свобода.– Нью-Йорк, 1993.– 3 серпня. 3Юрiй Старосольський. 28 лютого 1907 - 21 жовт- ня 1991 рр. (Бiографiчна анкета) // Пластовий Шлях.– Нью-Йорк, 1998.– Ч. 2.– С. 44-45. 154 1-2’2008 Народознавчi Зошити Юрiй Старосольський. Мотив з Риму. 1968. Папiр, туш, перо, розмивка, акварель. 19 x 24 см. Юрiй Старосольський. Дубровник. 1970. Папiр, туш, розмивка, акварель. 21,5 x 15,2 см. художньою поетичною натурою “завжди усмiхне- ний, веселої вдачi, товариський i братерський”, тяжiв скорiше до культурно-просвiтницької i гро- мадської роботи серед пластової молодi. Писав для них пiснi, друкував поезiї i нариси, виступав з рефератами. Певний час (1931-34 рр.) разом iз сестрою Уляною редагував у Львовi журнал для молодi “На Слiдi”4. Фахову освiту юриста Юрiй Старосольський отримав, навчаючись в 1926-31 рр. на правни- чому факультетi Львiвського унiверситету. Саме на тi студентськi роки припадає його навчання у школi Новакiвського. Тут найбiльше цiкави- ли його лекцiї рисунку, що їх вiв сам Маестро. Вiд нього отримав початки професiйних малярсь- ких знань, якi згодом так знадобились йому при шкiцуваннi своїх вражень пiд час подорожей по свiту. У Львовi до вiйни Юрiй Старосольський пра- цював за фахом як юрист, займаючись разом з батьком адвокатською практикою. З часом, од- нак, все бiльше схилявся до наукової працi у дi- лянцi юриспруденцiї. В 1931 р. захистив у Льво- вi ступiнь магiстра права, а в 1940 р. – доктора права та суспiльних наук УВУ у Празi5. Вибух Другої свiтової вiйни зруйнував великi науково- творчi плани Юрiя. До того ж бiльшовицький режим в Галичинi розпочав нещадну розправу з українськими родинами Старосольських i Шухе- вичiв. Рятуючись вiд репресiй, Юрiй Старосо- льський в 1944 р. емiгрує до Нiмеччини, стає викладачем карного права i теорiї права в Укра- їнському Вiльному Унiверситетi у Мюнхенi та професором права в Мiжнародному Унiверсите- тi (Мюнхен, 1947-49 рр.). Водночас займається органiзацiєю пластового руху серед українських емiгрантiв у Нiмеччинi. 4В архiвi ХММ О.Новакiвського у Львовi зберiгається вiдбиток цього журналу (за 1936 р., ч. 7) iз надрукова- ною у ньому пластунською пiснею “При ватрi” (музика Ю.П’ясецького) та дарчим записом: “Дорогому Юрасико- вi на спомин наших Юних Днiв.– Мюнхен, 1947. Юрко П’ясецький. 5Старосольська У. Життєвий шлях Юрiя Старосоль- ського // Пластовий Шлях.– Нью-Йорк, 1998.– Ч. 2.– С. 41-41. ЛЮБОВ ВОЛОШИН. Юрiй Старосольський: повернення iз забуття. 155 Переїхавши в 1949 р. до США, Юрiй Старо- сольський стає тут дiяльним учасником українсь- кого життя в Америцi – органiзовує “Об’єднання Українцiв” у Вашингтонi, очолює тутешнiй осере- док НТШ. Закiнчивши в 1953 р. Американський Унiверситет у Вашингтонi, отримує ступiнь магi- стра полiтичних наук i в 1974 р. стає професором, викладачем права в Українському Католицькому Унiверситетi у Римi та керiвником його фiлiї у Вашингтонi. Вiн – автор унiверситетського пiдру- чника та багатьох статей з дiлянки Карного Пра- ва, виданих на кiлькох європейських мовах6, член редакцiйної колегiї Енциклопедiї Українознавст- ва, дiйсний член НТШ та УВАН (Українська Вiльна Академiя Наук, Нью-Йорк). Одночасно продовжує активну пластунську дiяльнiсть як го- лова Краєвої Пластової Ради у США, публiкує низку оповiдань i пiсень у пластовiй пресi Аме- рики. За довголiтню громадську i наукову дiяль- нiсть Юрiй Старосольський в 1977 р. був наго- роджений пластовим “Орденом Вiчного Вогню”. Помер художник в 1991 р. Похований на цвин- тарi св. Андрея Первозваного в Бавн-Бруку. Малярством Ю.Старосольський займався у вi- льний вiд фахової працi час. Малював здебiльшо- го iмпресiонiстичнi етюди в технiцi олiї та аква- релi, поєднаної iз рисунком фломастером. В них фiксував свої враження вiд чисельних подорожей спочатку по Українi, а потiм, вже на емiграцiї – по Нiмеччинi, Iталiї, Iспанiї, Швецiї, Iндiї, Iндо- незiї, Таїланду. Цi його твори, укладенi у серiю “Мандрiвки з пензлем”, з великим успiхом екс- понувались в 1979 р. на персональнiй виставцi митця у Нью-Йорку (пiд егiдою ОМУА)7, а в 1982 р. – у Торонто8 та Вашингтонi9. Опублiко- ванi з цiєї нагоди в американськiй пресi вiдгуки 6Енциклопедiя Українознавства.– Львiв, 2000.– Т. 8.– С. 3030. 7Виставка картин Юрiя Старосольського “Мандрiвки з пензлем”, ОМУА.– Нью-Йорк.– Iз 4 до 11 лютого 1979. Каталог.– Архiв ХММ О.Новакiвського у Львовi. 8Бризгун-Соколюк О. Д-р Юрiй Старосольський у То- ронто // Новий Шлях.– Вiннiпег, 1982.– Ч. 47. 9Каталог виставки Юрiя Старосольського у Ва- шингтонi, жовтень, 1982. Машинопис.– Архiв ХММ О.Новакiвського у Львовi. Юрiй Старосольський. Куточок Бомбея. 1975. Папiр, олiвець, акварель. 20,3 x 25 см. Юрiй Старосольський. Глен Ков. 1974. Папiр, аква- рель. 29 x 21,8 см. 156 1-2’2008 Народознавчi Зошити та рецензiї засвiдчили незвичайний авторитет Ю.Старосольського серед української культурної громадськостi Америки та високу оцiнку його дiяльностi як науковця, пластуна та художни- ка. Так, кореспондент популярної в Америцi га- зети “Свобода” писав з нагоди вiдкриття пер- шої персональної виставки художника 1979 р. в Нью-Йорку: “Професор д-р Юрiй Старосольсь- кий широковiдомий нашiй громадi з багатьох дi- лянок його активности: вiн – Начальний Пла- стун, науковець i публiцист. Дехто мiг би собi пригадати його блискучi есеї i не один вiрш, але мало хто досi знав, що вiн не тiльки мистець пе- ра, але i пензля. Отже нiчого дивного, що два зали примiщень ОМУА в Нью-Йорку не мог- ли помiстити всiх, що прийшли на вiдкриття цiєї виставки”10. “Входите на його виставку з почуттям роман- тики, – завважує у свою чергу вiдомий журналiст i публiцист Михайло Островерха, – “Маршрут” цих праць – це справжня поезiя, туга душi до краси, до минулого й до нового, сучасного свi- ту. Це твори з країни Дон Кiхота (Альгамбра та Гранада), iз Риму (Арка Тита), iз Швейца- рiї (гора Юнгфрау) та Нiмеччини (Кенiгзее бi- ля Берхтесгадену), iз Iндiї (домик в Гiмалаях), з Iндонезiї, Тайланду та Гаїтi. Є тут i Манхе- тен, i Гантер з нашою церковцею. А твори “Ста- ра церква в Космачi” i “Нова церква в Космачi” (1939 р.) – це вже наявний доказ, що Юрiй Ста- росольський нишком-тишком мандрує з пензлем уже найменше вiд 1939 р.”. Сам художник так окреслював мету i значен- ня своїх “мандрiвок з пензлем”: “Менi здається, що вiдтворювати краєвиди олiвцем i фарбою є найкращим способом переживати природу. Збiр- ка моїх рисункiв iз датами i мiсцем малювання є особливим записом з життя”. В Українi малярська творчiсть Ю.Старосоль- ського впродовж багатьох повоєнних десяти- лiть була зовсiм незнаною нi спецiалiстам- мистецтвознавцям, нi тим бiльше широкому зага- 10Б. а. ОМУА влаштувало виставку картин “Мандрiвки з пензлем” Ю.Старосольського // Свобода.– Нью-Йорк, 1979.– Ч. 30.– 8 лютого. лу. Лише незначна частина його творчого доробку – олiї, акварелi та деякi рисунки олiвцем – зберi- гаються нинi у власностi львiвської рiднi худож- ника – у родинi Старосольських-Котлярчукiв – та у фондовiй збiрцi Нацiонального музею у Льво- вi11. Саме цi твори дають нам уявлення про ха- рактер та особливостi малярського бачення Юрiя Старосольського. Його акварельнi етюди вiдзна- чаються реалiстичною достовiрнiстю зображува- них архiтектурно-пейзажних пам’яток iз рiзних частин свiту. В них прочитується нiжне поетичне чуття природи i водночас – чiтка конструктивна логiка просторово-пластичних побудов, пiдкресле- на контурним рисунком фломастера (“Пейзаж iз замком”, 1944 р., НМЛ; “Замковi мури в Дуб- ровнику”, 1970 р., “Iталiйський мотив”, 1971 р.). Натомiсть в олiйних творах (“У нашому садку розквiтла форзицiя”, 1969 р., НМЛ; “Лiтнiй пейзаж з деревом”, власн. родини) Ю.Старосольський дає волю своїм схвильованим авторським емоцiям. Його олiйне малярство зра- джує перейнятий ним колись вiд свого вчителя О.Новакiвського нахил до експресивного, пасто- зного письма та замилування до чистих, дзвiнких барв. Сьогоднi, вдивляючись у творчий портрет Юрiя Старосольського як митця, науковця, гро- мадського дiяча-патрiота i, врештi, людини, яка за висловом його сучасникiв “iмпонувала усiм своєю щирiстю, теплом i культурою”, можемо смiливо причислити його до плеяди тих визнач- них творчих особистостей, якi колись торували нелегкий шлях до Незалежностi України, утвер- джуючи духовно-культурну гiднiсть свого народу. 11Нацiональний музей у Львовi висловлює щиру вдяч- нiсть Дарiї Котлярчук (з дому Старосольськiй) за пода- рованi нещодавно твори Ю.Старосольського з нагоди 100- лiття вiд дня народження митця.