Юрій Старосольський: повернення із забуття
Збережено в:
Дата: | 2008 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут народознавства НАН України
2008
|
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/7130 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Юрій Старосольський: повернення із забуття / Л. Волошин // Народознавчі Зошити. — 2008. — № 1-2. — С. 153-156. — Бібліогр.: 11 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-7130 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-71302010-03-24T12:02:32Z Юрій Старосольський: повернення із забуття Волошин, Л. Статті 2008 Article Юрій Старосольський: повернення із забуття / Л. Волошин // Народознавчі Зошити. — 2008. — № 1-2. — С. 153-156. — Бібліогр.: 11 назв. — укp. 1028-5091 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/7130 uk Інститут народознавства НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Статті Статті |
spellingShingle |
Статті Статті Волошин, Л. Юрій Старосольський: повернення із забуття |
format |
Article |
author |
Волошин, Л. |
author_facet |
Волошин, Л. |
author_sort |
Волошин, Л. |
title |
Юрій Старосольський: повернення із забуття |
title_short |
Юрій Старосольський: повернення із забуття |
title_full |
Юрій Старосольський: повернення із забуття |
title_fullStr |
Юрій Старосольський: повернення із забуття |
title_full_unstemmed |
Юрій Старосольський: повернення із забуття |
title_sort |
юрій старосольський: повернення із забуття |
publisher |
Інститут народознавства НАН України |
publishDate |
2008 |
topic_facet |
Статті |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/7130 |
citation_txt |
Юрій Старосольський: повернення із забуття / Л. Волошин // Народознавчі Зошити. — 2008. — № 1-2. — С. 153-156. — Бібліогр.: 11 назв. — укp. |
work_keys_str_mv |
AT vološinl ûríjstarosolʹsʹkijpovernennâízzabuttâ |
first_indexed |
2025-07-02T09:53:51Z |
last_indexed |
2025-07-02T09:53:51Z |
_version_ |
1836528469222096896 |
fulltext |
ЛЮБОВ ВОЛОШИН. Юрiй Старосольський: повернення iз забуття. 153
Статтi
Любов ВОЛОШИН
ЮРIЙ СТАРОСОЛЬСЬКИЙ:
ПОВЕРНЕННЯ IЗ ЗАБУТТЯ
Lubov VOLOSHYN. Yuri Starosolski: A Return
from Forgotten Past.
Юрiй Старосольський (1907-1991) належить
до плеяди визначних дiячiв української культури i
науки, довго замовчуваних тоталiтарним режимом
i через те все ще малознаних нинi у своїй Батькi-
вщинi. Перша в Українi публiкацiя про нього як
художника й учня школи О.Новакiвського з’яви-
лась у Львовi 1998 р.1. Дещо пiзнiше на сторiн-
ках перевиданого в 2000 р. восьмого тому “Енци-
клопедiї Українознавства” було помiщено бiогра-
фiчну довiдку про нього, проте без жодної згадки
про його творчiсть як митця. Мiж тим, рiзнобiчно
обдарована творча постать Ю.Старосольського,
високо цiнена i поважана за кордоном, заслуго-
вує врештi пильної уваги також з боку вiтчизня-
них дослiдникiв.
Народився Ю.Старосольський у Львовi i фор-
мувався в елiтарному культурно-мистецькому се-
редовищi Галичини поч. XX ст. Батько його, Во-
лодимир Старосольський (1878-1942) був вiдо-
мим у Львовi адвокатом, в минулому – дiячем у
Бойовiй Управi УСС та в урядi УНР, проф. Укра-
їнського Унiверситету у Кам’янцi-Подiльському
та в Українському Вiльному Унiверсистетi (УВУ)
у Празi. Мати Юрiя, Дарiя Старосольська, з до-
му Шухевич (1881-1941) – пiанiстка, викладач
Музичного Iнституту iм. М. Лисенка, також була
громадською дiячкою, редагувала у Львовi жур-
нал “Мета”, писала нариси та поезiї до жiночого
1Волошин Л. Юрiй Старосольський (1907-1991) //
Мистецька школа Олекси Новакiвського у Львовi: Бiог-
рафiчний словник учнiв.– Львiв, 1998.– С. 57-58.
часопису “Нова Хата”. Дiдусь Юрiя по мате-
рi, Володимир Шухевич, був знаним в Галичи-
нi громадським дiячем, вченим-етнографом, авто-
ром унiкальної нинi 5-ти томної працi “Гуцуль-
щина”. Бабуня Юрiя, Гермiна Шухевич (1852-
1939), була вiдомою дiячкою емансипантського
руху в Галичинi, директором Iнституту для дiвчат
iм. Кн. Ольги. Рiдна сестра Юрiя, Уляна Старо-
сольська (псевдонiм – Любович, род. 1912 р.) –
журналiстка i письменниця, спiвпрацiвниця “Но-
вої Хати”, згодом на емiграцiї у США, редагу-
вала вiдомий часопис Союзу Українок Америки
“Наше Життя”. Брат Юрiя, Iгор Старосольський
– архiтектор, вiдомий як один iз органiзаторiв ре-
ставрацiї архiтектурних пам’яток Львова.
Юрiй змолоду виявляв всебiчну обдарованiсть
– малював, грав на скрипцi, захоплювався спор-
том, був дiяльним учасником молодiжного плас-
тунського руху в Галичинi, членом курiня “Лiсо-
вi Чорти”, де культивувався не тiльки фiзичний
вишкiл, але й патрiотичне самовиховання україн-
ського юнацтва2. Отримав прекрасну освiту, на-
вчаючись певний час у Бенедиктинськiй гiмназiї
(класичного типу) в Карiнтiї (Австрiя), а потiм
– в Українськiй Академiчнiй гiмназiї у Львовi,
яку закiнчив з вiдзнакою в 1926 р.3.
Варто зауважити, що Ю.Старосольський нале-
жав до того ж поколiння iдейної галицької молодi,
що i його дворiдний брат, ровесник Роман Шухе-
вич, згодом вiдомий як легендарний генерал Чу-
принка, провiдник Української Повстанської Ар-
мiї на рiднiй землi. Обидва з дитинства були ви-
хованi в патрiотичнiй атмосферi їх родин, а потiм
– у стiнах елiтної у Львовi Академiчної гiмна-
зiї та у середовищi пластового руху. Водночас
обидва були дуже рiзнi. Якщо рiшучий, вольо-
вий Роман змолоду виявляв нахил до полiтично-
вiйськової дiяльностi, то Юрiй надiлений м’якою
2Рогожа Р. Про Юрiя Старосольського-пластуна //
Пластовий Шлях.– Нью-Йорк, 1998.– Ч. 2.– С. 43; та-
кож: Старосольська У. Тисовий гай. Пам’ять Начального
Пластуна // Свобода.– Нью-Йорк, 1993.– 3 серпня.
3Юрiй Старосольський. 28 лютого 1907 - 21 жовт-
ня 1991 рр. (Бiографiчна анкета) // Пластовий Шлях.–
Нью-Йорк, 1998.– Ч. 2.– С. 44-45.
154 1-2’2008 Народознавчi Зошити
Юрiй Старосольський. Мотив з Риму. 1968. Папiр,
туш, перо, розмивка, акварель. 19 x 24 см.
Юрiй Старосольський. Дубровник. 1970. Папiр, туш,
розмивка, акварель. 21,5 x 15,2 см.
художньою поетичною натурою “завжди усмiхне-
ний, веселої вдачi, товариський i братерський”,
тяжiв скорiше до культурно-просвiтницької i гро-
мадської роботи серед пластової молодi. Писав
для них пiснi, друкував поезiї i нариси, виступав
з рефератами. Певний час (1931-34 рр.) разом iз
сестрою Уляною редагував у Львовi журнал для
молодi “На Слiдi”4.
Фахову освiту юриста Юрiй Старосольський
отримав, навчаючись в 1926-31 рр. на правни-
чому факультетi Львiвського унiверситету. Саме
на тi студентськi роки припадає його навчання
у школi Новакiвського. Тут найбiльше цiкави-
ли його лекцiї рисунку, що їх вiв сам Маестро.
Вiд нього отримав початки професiйних малярсь-
ких знань, якi згодом так знадобились йому при
шкiцуваннi своїх вражень пiд час подорожей по
свiту.
У Львовi до вiйни Юрiй Старосольський пра-
цював за фахом як юрист, займаючись разом з
батьком адвокатською практикою. З часом, од-
нак, все бiльше схилявся до наукової працi у дi-
лянцi юриспруденцiї. В 1931 р. захистив у Льво-
вi ступiнь магiстра права, а в 1940 р. – доктора
права та суспiльних наук УВУ у Празi5. Вибух
Другої свiтової вiйни зруйнував великi науково-
творчi плани Юрiя. До того ж бiльшовицький
режим в Галичинi розпочав нещадну розправу з
українськими родинами Старосольських i Шухе-
вичiв. Рятуючись вiд репресiй, Юрiй Старосо-
льський в 1944 р. емiгрує до Нiмеччини, стає
викладачем карного права i теорiї права в Укра-
їнському Вiльному Унiверситетi у Мюнхенi та
професором права в Мiжнародному Унiверсите-
тi (Мюнхен, 1947-49 рр.). Водночас займається
органiзацiєю пластового руху серед українських
емiгрантiв у Нiмеччинi.
4В архiвi ХММ О.Новакiвського у Львовi зберiгається
вiдбиток цього журналу (за 1936 р., ч. 7) iз надрукова-
ною у ньому пластунською пiснею “При ватрi” (музика
Ю.П’ясецького) та дарчим записом: “Дорогому Юрасико-
вi на спомин наших Юних Днiв.– Мюнхен, 1947. Юрко
П’ясецький.
5Старосольська У. Життєвий шлях Юрiя Старосоль-
ського // Пластовий Шлях.– Нью-Йорк, 1998.– Ч. 2.–
С. 41-41.
ЛЮБОВ ВОЛОШИН. Юрiй Старосольський: повернення iз забуття. 155
Переїхавши в 1949 р. до США, Юрiй Старо-
сольський стає тут дiяльним учасником українсь-
кого життя в Америцi – органiзовує “Об’єднання
Українцiв” у Вашингтонi, очолює тутешнiй осере-
док НТШ. Закiнчивши в 1953 р. Американський
Унiверситет у Вашингтонi, отримує ступiнь магi-
стра полiтичних наук i в 1974 р. стає професором,
викладачем права в Українському Католицькому
Унiверситетi у Римi та керiвником його фiлiї у
Вашингтонi. Вiн – автор унiверситетського пiдру-
чника та багатьох статей з дiлянки Карного Пра-
ва, виданих на кiлькох європейських мовах6, член
редакцiйної колегiї Енциклопедiї Українознавст-
ва, дiйсний член НТШ та УВАН (Українська
Вiльна Академiя Наук, Нью-Йорк). Одночасно
продовжує активну пластунську дiяльнiсть як го-
лова Краєвої Пластової Ради у США, публiкує
низку оповiдань i пiсень у пластовiй пресi Аме-
рики. За довголiтню громадську i наукову дiяль-
нiсть Юрiй Старосольський в 1977 р. був наго-
роджений пластовим “Орденом Вiчного Вогню”.
Помер художник в 1991 р. Похований на цвин-
тарi св. Андрея Первозваного в Бавн-Бруку.
Малярством Ю.Старосольський займався у вi-
льний вiд фахової працi час. Малював здебiльшо-
го iмпресiонiстичнi етюди в технiцi олiї та аква-
релi, поєднаної iз рисунком фломастером. В них
фiксував свої враження вiд чисельних подорожей
спочатку по Українi, а потiм, вже на емiграцiї –
по Нiмеччинi, Iталiї, Iспанiї, Швецiї, Iндiї, Iндо-
незiї, Таїланду. Цi його твори, укладенi у серiю
“Мандрiвки з пензлем”, з великим успiхом екс-
понувались в 1979 р. на персональнiй виставцi
митця у Нью-Йорку (пiд егiдою ОМУА)7, а в
1982 р. – у Торонто8 та Вашингтонi9. Опублiко-
ванi з цiєї нагоди в американськiй пресi вiдгуки
6Енциклопедiя Українознавства.– Львiв, 2000.– Т. 8.–
С. 3030.
7Виставка картин Юрiя Старосольського “Мандрiвки з
пензлем”, ОМУА.– Нью-Йорк.– Iз 4 до 11 лютого 1979.
Каталог.– Архiв ХММ О.Новакiвського у Львовi.
8Бризгун-Соколюк О. Д-р Юрiй Старосольський у То-
ронто // Новий Шлях.– Вiннiпег, 1982.– Ч. 47.
9Каталог виставки Юрiя Старосольського у Ва-
шингтонi, жовтень, 1982. Машинопис.– Архiв ХММ
О.Новакiвського у Львовi.
Юрiй Старосольський. Куточок Бомбея. 1975. Папiр,
олiвець, акварель. 20,3 x 25 см.
Юрiй Старосольський. Глен Ков. 1974. Папiр, аква-
рель. 29 x 21,8 см.
156 1-2’2008 Народознавчi Зошити
та рецензiї засвiдчили незвичайний авторитет
Ю.Старосольського серед української культурної
громадськостi Америки та високу оцiнку його
дiяльностi як науковця, пластуна та художни-
ка. Так, кореспондент популярної в Америцi га-
зети “Свобода” писав з нагоди вiдкриття пер-
шої персональної виставки художника 1979 р. в
Нью-Йорку: “Професор д-р Юрiй Старосольсь-
кий широковiдомий нашiй громадi з багатьох дi-
лянок його активности: вiн – Начальний Пла-
стун, науковець i публiцист. Дехто мiг би собi
пригадати його блискучi есеї i не один вiрш, але
мало хто досi знав, що вiн не тiльки мистець пе-
ра, але i пензля. Отже нiчого дивного, що два
зали примiщень ОМУА в Нью-Йорку не мог-
ли помiстити всiх, що прийшли на вiдкриття цiєї
виставки”10.
“Входите на його виставку з почуттям роман-
тики, – завважує у свою чергу вiдомий журналiст
i публiцист Михайло Островерха, – “Маршрут”
цих праць – це справжня поезiя, туга душi до
краси, до минулого й до нового, сучасного свi-
ту. Це твори з країни Дон Кiхота (Альгамбра
та Гранада), iз Риму (Арка Тита), iз Швейца-
рiї (гора Юнгфрау) та Нiмеччини (Кенiгзее бi-
ля Берхтесгадену), iз Iндiї (домик в Гiмалаях),
з Iндонезiї, Тайланду та Гаїтi. Є тут i Манхе-
тен, i Гантер з нашою церковцею. А твори “Ста-
ра церква в Космачi” i “Нова церква в Космачi”
(1939 р.) – це вже наявний доказ, що Юрiй Ста-
росольський нишком-тишком мандрує з пензлем
уже найменше вiд 1939 р.”.
Сам художник так окреслював мету i значен-
ня своїх “мандрiвок з пензлем”: “Менi здається,
що вiдтворювати краєвиди олiвцем i фарбою є
найкращим способом переживати природу. Збiр-
ка моїх рисункiв iз датами i мiсцем малювання є
особливим записом з життя”.
В Українi малярська творчiсть Ю.Старосоль-
ського впродовж багатьох повоєнних десяти-
лiть була зовсiм незнаною нi спецiалiстам-
мистецтвознавцям, нi тим бiльше широкому зага-
10Б. а. ОМУА влаштувало виставку картин “Мандрiвки
з пензлем” Ю.Старосольського // Свобода.– Нью-Йорк,
1979.– Ч. 30.– 8 лютого.
лу. Лише незначна частина його творчого доробку
– олiї, акварелi та деякi рисунки олiвцем – зберi-
гаються нинi у власностi львiвської рiднi худож-
ника – у родинi Старосольських-Котлярчукiв – та
у фондовiй збiрцi Нацiонального музею у Льво-
вi11. Саме цi твори дають нам уявлення про ха-
рактер та особливостi малярського бачення Юрiя
Старосольського. Його акварельнi етюди вiдзна-
чаються реалiстичною достовiрнiстю зображува-
них архiтектурно-пейзажних пам’яток iз рiзних
частин свiту. В них прочитується нiжне поетичне
чуття природи i водночас – чiтка конструктивна
логiка просторово-пластичних побудов, пiдкресле-
на контурним рисунком фломастера (“Пейзаж iз
замком”, 1944 р., НМЛ; “Замковi мури в Дуб-
ровнику”, 1970 р., “Iталiйський мотив”, 1971 р.).
Натомiсть в олiйних творах (“У нашому
садку розквiтла форзицiя”, 1969 р., НМЛ;
“Лiтнiй пейзаж з деревом”, власн. родини)
Ю.Старосольський дає волю своїм схвильованим
авторським емоцiям. Його олiйне малярство зра-
джує перейнятий ним колись вiд свого вчителя
О.Новакiвського нахил до експресивного, пасто-
зного письма та замилування до чистих, дзвiнких
барв.
Сьогоднi, вдивляючись у творчий портрет
Юрiя Старосольського як митця, науковця, гро-
мадського дiяча-патрiота i, врештi, людини, яка
за висловом його сучасникiв “iмпонувала усiм
своєю щирiстю, теплом i культурою”, можемо
смiливо причислити його до плеяди тих визнач-
них творчих особистостей, якi колись торували
нелегкий шлях до Незалежностi України, утвер-
джуючи духовно-культурну гiднiсть свого народу.
11Нацiональний музей у Львовi висловлює щиру вдяч-
нiсть Дарiї Котлярчук (з дому Старосольськiй) за пода-
рованi нещодавно твори Ю.Старосольського з нагоди 100-
лiття вiд дня народження митця.
|