Явище синонімії в мовленні представника східнослобожанської говірки (на матеріалі с. Шульгінка Старобільського району Луганської обл.)
У статті розглянуто явище синонімії у розмовному мовленні представника східнослобожанської говірки; проаналізовано синоніми, визначено їх основні типи: семантичні, контекстуальні, стилістичні (емоційні) та абсолютні. За результатами спостережень виявлено синонімічні ряди; класифіковано їх за повн...
Gespeichert in:
| Datum: | 2011 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2011
|
| Schriftenreihe: | Актуальні проблеми слов’янської філології. Серія: Лінгвістика і літературознавство |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/71461 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Явище синонімії в мовленні представника східнослобожанської говірки (на матеріалі с. Шульгінка Старобільського району Луганської обл.) / І.Л. Демчик // Актуальні проблеми слов’янської філології. Серія: Лінгвістика і літературознавство: Міжвуз. зб. наук. ст. — 2011. — Вип. XXIV, ч. 1. — С. 541-548. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-71461 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-714612014-12-05T03:01:57Z Явище синонімії в мовленні представника східнослобожанської говірки (на матеріалі с. Шульгінка Старобільського району Луганської обл.) Демчик, І.Л. Діалектологія У статті розглянуто явище синонімії у розмовному мовленні представника східнослобожанської говірки; проаналізовано синоніми, визначено їх основні типи: семантичні, контекстуальні, стилістичні (емоційні) та абсолютні. За результатами спостережень виявлено синонімічні ряди; класифіковано їх за повнозначними частинами мови, позиційним розташуванням у контексті, тематичною групою тощо. У діалектних текстах мовної особистості досліджено стилістичні функції синонімів, а також їхню емоційно-експресивну забарвленість. В статье рассмотрено явление синонимии в разговорной речи представителя восточнослобожанского говора; проанализированы синонимы, определены основные их типы: семантические, контекстуальные, стилистические (эмоциональные) и абсолютные. По результатам наблюдений обнаружены синонимические ряды; осуществлена классификация их относительно частей речи, позиционного расположения в контексте, тематической группы и т.д. В диалектных текстах языковой личности исследовано стилистические функции синонимов, а также их эмоционально-экспрессивную окраску. The phenomenon of synonymy in spoken language of spokesman of East Slobozhanshchina dialects is observed in the article; the synonyms are recorded and analysed; their main types (semantic, contextual, stylistic (emotional), absolute) are determined. The synonymic rows are shown as a result of observation; they were classified as part of speech of full meaning, as position disposition in the context, as thematic group etc. The stylistic functions of synonyms and also their emotional-expressive tint are investigated in dialectal texts of linguistic personality. 2011 Article Явище синонімії в мовленні представника східнослобожанської говірки (на матеріалі с. Шульгінка Старобільського району Луганської обл.) / І.Л. Демчик // Актуальні проблеми слов’янської філології. Серія: Лінгвістика і літературознавство: Міжвуз. зб. наук. ст. — 2011. — Вип. XXIV, ч. 1. — С. 541-548. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. XXXX-0041 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/71461 811.161’2.282.2(477.54/.62) uk Актуальні проблеми слов’янської філології. Серія: Лінгвістика і літературознавство Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Діалектологія Діалектологія |
| spellingShingle |
Діалектологія Діалектологія Демчик, І.Л. Явище синонімії в мовленні представника східнослобожанської говірки (на матеріалі с. Шульгінка Старобільського району Луганської обл.) Актуальні проблеми слов’янської філології. Серія: Лінгвістика і літературознавство |
| description |
У статті розглянуто явище синонімії у розмовному мовленні представника
східнослобожанської говірки; проаналізовано синоніми, визначено їх основні типи: семантичні,
контекстуальні, стилістичні (емоційні) та абсолютні. За результатами спостережень виявлено
синонімічні ряди; класифіковано їх за повнозначними частинами мови, позиційним
розташуванням у контексті, тематичною групою тощо. У діалектних текстах мовної особистості
досліджено стилістичні функції синонімів, а також їхню емоційно-експресивну забарвленість. |
| format |
Article |
| author |
Демчик, І.Л. |
| author_facet |
Демчик, І.Л. |
| author_sort |
Демчик, І.Л. |
| title |
Явище синонімії в мовленні представника східнослобожанської говірки (на матеріалі с. Шульгінка Старобільського району Луганської обл.) |
| title_short |
Явище синонімії в мовленні представника східнослобожанської говірки (на матеріалі с. Шульгінка Старобільського району Луганської обл.) |
| title_full |
Явище синонімії в мовленні представника східнослобожанської говірки (на матеріалі с. Шульгінка Старобільського району Луганської обл.) |
| title_fullStr |
Явище синонімії в мовленні представника східнослобожанської говірки (на матеріалі с. Шульгінка Старобільського району Луганської обл.) |
| title_full_unstemmed |
Явище синонімії в мовленні представника східнослобожанської говірки (на матеріалі с. Шульгінка Старобільського району Луганської обл.) |
| title_sort |
явище синонімії в мовленні представника східнослобожанської говірки (на матеріалі с. шульгінка старобільського району луганської обл.) |
| publisher |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Діалектологія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/71461 |
| citation_txt |
Явище синонімії в мовленні представника
східнослобожанської говірки (на матеріалі с. Шульгінка Старобільського району Луганської обл.) / І.Л. Демчик // Актуальні проблеми слов’янської філології. Серія: Лінгвістика і літературознавство: Міжвуз. зб. наук. ст. — 2011. — Вип. XXIV, ч. 1. — С. 541-548. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| series |
Актуальні проблеми слов’янської філології. Серія: Лінгвістика і літературознавство |
| work_keys_str_mv |
AT demčikíl âviŝesinonímíívmovlennípredstavnikashídnoslobožansʹkoígovírkinamateríalísšulʹgínkastarobílʹsʹkogorajonulugansʹkoíobl |
| first_indexed |
2025-07-05T20:27:55Z |
| last_indexed |
2025-07-05T20:27:55Z |
| _version_ |
1836840151739793408 |
| fulltext |
Актуальні проблеми слов’янської філології. – 2011. – Випуск XXІV. – Частина 1.
541
периферійні морфологічні явища у діалектній системі; виявлено функціональну лакунарність як
особливий маркер діалектної словозміни та схарактеризовано її типи.
Ключові слова: говірка, діалектний текст, діалектна текстографія, частина мови,
граматична категорія, граматична форма, парадигма, лакунарність.
Аннотация
Статья посвящена проблеме исследования грамматики украинских диалектов. В ней
представлена разработанная автором методика изучения грамматической структуры говора на
основании сведений диалектных текстов; анализируется функционирование лексико-
грамматических разрядов и грамматических категорий частей речи, устанавливаются
центральные и периферийные грамматические явления в диалектной системе; выявляется
функциональная лакунарность как особенный маркер диалектного словоизменения и
характеризуются ее типы.
Ключевые слова: говор, диалектный текст, диалектная текстография, часть речи,
грамматическая категория, грамматическая форма, парадигма, лакунарность.
Summary
The article deals with a complex description of the morphological system of an individual
Ukrainian dialect based on the dialectal texts. An invariant matrix model is devised and employed
innovationally for a consistent description of all the parts of speech of the dialect. The author distinguishes
central and peripheral morphological phenomena of the dialect system on the basis of frequency of
occurrence; analyses lexico-grammatical word classes and grammatical categories of the parts of speech;
identifies functional lacunas as specific markers of dialect paradigms and characterizes their types.
Keywords: dialect, dialectal text, dialectal textography, part of speech, grammatical category,
grammatical form, paradigm, functional lacunas.
УДК 811.161’2.282.2(477.54/.62)
Демчик І.Л.,
аспірантка,
Луганський національний
університет імені Тараса Шевченка
ЯВИЩЕ СИНОНІМІЇ У МОВЛЕННІ ПРЕДСТАВНИКА СХІДНОСЛОБОЖАНСЬКОЇ
ГОВІРКИ (НА МАТЕРІАЛІ С. ШУЛЬГІНКА СТАРОБІЛЬСЬКОГО РАЙОНУ
ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛ.)
Одним із основних джерел збагачення мови є синонімія. Властиві всім
функціональним стилям мовлення, синоніми не лише являють собою потенційне
багатство мови, але роблять її більш виразною та яскраво образною. Лексичні
синоніми – це еквівалентні частково подібні синонімічні одиниці, за допомогою яких
відбувається найоб’єктивніше вираження додаткових смислових відтінків лексичних
понять.
Термін “синонімія” виник ще за часів М.Ф. Квінтиліана. Як зауважує
В.А. Василенко, “ще давні греки дійшли висновку, що саме в синонімах виражається
багатство мови. Римські вчені усвідомили не тільки схожість слів-синонімів, але й
різницю між ними” [2, 46].
Актуальні проблеми слов’янської філології. – 2011. – Випуск XXІV. – Частина 1.
542
Явище синонімії неодноразово ставало об’єктом ґрунтовних лінгвістичних
досліджень, йому присвятили свої наукові студії багато російських та українських
учених: Ю.Д. Апресян, М.П. Кочерган, С.Г. Бережан, О.О. Тараненко, Г.А. Уфімцева,
Н.Л. Щербина, А.О. Брагіна, Г.О. Винокур, В.А. Звєгінцев, О.І. Нечитайло, В.А. Басок,
О.М. Мітіна, І.Т. Вербовська Я.Є. Думашівський, Н.Г. Іщенко, О.І. Малиновська та ін.
Зауважимо, що детальному аналізу діалектної синонімії присвячено
ґрунтовну роботу “Діалектна синонімія та проблеми ідеографії” Г.А. Ракова [3].
На увагу заслуговує докторська дисертація “Багатозначність та синонімія в просторі
діалекту” О.О. Нефьодової, у якій авторка подає опис типів багатозначних слів та
синонімічних рядів у говорах архангельської території [9].
Особливості вираження синонімії в мові письменників досліджували
М.Л. Кровонкіна (О.М. Горький), О.В. Шершевська (І.А. Крилов), В.А. Василенко
(І. Муратов) та ін.
У діалектній лексикології значний інтерес виявлено до проблем синонімії,
зокрема до типології синонімів, синонімічних рядів та функцій різних типів синонімів
у мовленні діалектоносія (Ф.Г. Андрєєва, О.І. Блінова, В.Н. Кретова,
Г.А. Мординова, Л.І. Омельченко та ін.).
Діалектні синоніми в мовленні рядової мовної особистості розглядали у своїх
роботах російські дослідниці В.Д. Лютікова та К.В. Іванцова.
Разом з тим, незважаючи на значні досягнення у вивченні синонімії, у
лінгвістиці до сьогодні відсутнє загальноприйняте визначення терміна “синонім”.
У сучасній науковій літературі наведено чимало визначень понять “синонім” і
“синонімія”, проте єдиної точки зору і єдиного підходу до їх дефініції не вироблено.
Так, у словнику лінгвістичних термінів С.Я. Єрмоленко, С.П. Бибик,
О.Г. Тодор поняття “синонімія” витлумачено як “збіг мовних одиниць (морфем, слів,
фразеологічних зворотів, синтаксичних конструкцій) у їхньому основному значенні й
збереженні різниці між ними у значеннєвих відтінках і стилістичному забарвленні”
[4, 154].
Російський учений Л.О. Новиков зазначає, що “синонімія як лексична
категорія – це семантичне відношення тотожних чи схожих значень, виражених
формально різними словами, які реалізують у тексті функції заміщення, уточнення,
а також стилістичні функції” [8, 228]. За О.Д. Пономаревим, “синонімія – це повний
або частковий збіг значень двох чи кількох слів; подібність слів, морфем,
фразеологічних одиниць за значенням при відмінності їх звукової форми” [11, 51].
Ураховуючи різні дефініції мовознавців, вважаємо синонімію відкритим та
рухомим явищем, в основу якого покладено здатність до взаємозаміни, а також
близькість та тотожність значень.
Актуальність нашої роботи зумовлена тим, що предметом спеціального
вивчення дотепер не були синоніми в мовленні окремого діалектоносія української
східнослобожанської говірки.
Об’єкт дослідження – мовна особистість сучасного діалектоносія, типового
представника української східнослобожанської говірки.
Актуальні проблеми слов’янської філології. – 2011. – Випуск XXІV. – Частина 1.
543
Мета статті – проаналізувати явище синонімії та визначити основні типи,
функції й стильове навантаження синонімів у мовленні інформатора.
Зазначимо, що синоніми можуть мати як тотожне, так і близьке значення.
Зазвичай, слова з такими подібними значеннями вступають у синонімічні
відношення та утворюють синонімічні ряди, компоненти яких пов’язані між собою за
допомогою домінантного слова. Наприклад, у мовленні аналізованого представника
східнослобожанської говірки виявлено синонімічний ряд із семантичною домінантою
‘не думала’: а ч’ос’ і н’і м·іч|тала / у нас у ро|ду і неи бу|ло д|в·іĭн’і / йа |нав·іт’ і неи
|думала і неи га|дала а о|це в |Л’ус’і / во|на бач’ |думала ў |нейі х|лопеиц’ і |д’іўч’іна / а
йа і ў голо|вах неи к|лала.
Зафіксовано також приклади, де в синонімічні відношення вступають різні
повнозначні частини мови:
– ‘багато’: |Вова прие|в·ізс тут ог·ір|ка / т’ма т’|муш·:а (ім.) // о|це ос’ р|вали
ў|чора з |д’едом ди|ви с|к·іки йіх (числ. + займ.) // ос’ ди|вис’ / о|це о|дин на |одном
(присл.) // ог·ір|ка страш|не (присл.) // ти йі|йі пойі|си ўс’у з|разу / неи пойі|си /
пото|му шо |сила та|ка (ім. + займ.);
– ‘хвора’: но во|на неи го|диц’:а здо|ров’ам (дієсл. + ім.) / о|на мо|лодша |мене
наба|гато / ну здо|ров·ам неи|гожа (прикм.) / |наглухо х|вора (присл. + прикм.);
– ‘дуже гарний’: в·ін йак з|варе борш·ч’ та та|киĭ |добриĭ (прикм.) / хто з’на
ай|киĭ (займ. + дієсл. + займ.).
У досліджуваному матеріалі виявлено лексико-семантичну групу іменників та
прикметників, які характеризують риси людини. Синонімічні ряди містять кілька
спільних сем, які об’єднує один денотативний компонент, що має від двох до
чотирьох синонімів:
– ‘красивий’ – три номінативні одиниці (два прикметники й одне
словосполучення) на позначення зовнішності із загальною позитивною оцінкою:
|гарна на ў|роду |т’іки шрам на гу|б·і / а так бу|ла |гарна / кра|сива |д’іўчина;
– ‘жвавий, сміливий, рішучий’ – три прикметники, що містять оцінку
характеру, темпераменту людини: до |того ж добиет|на бу|ла / |ето |ужас / ў |кого
во|на та|ка уда|лас’а б·і|дова / ну ч’ер’ес|чур дол’і|катна бу|ла / і та|ка до |каждого
п·і|доĭде / у |каждого сп|росе / б·ідо|ваха і ўсе. Зазначимо, що в наведеному тексті
мовець, окрім прикметників, використовує оцінний іменник б·ідо|ваха, утворений від
б·і|довиĭ суфіксом -ах(а), що має виразне фамільярне значення;
– ‘хворий’ – три лексеми, які характеризують фізичний стан людини:
про|в·ідали / ну во|на ўже пло|ха гет’ неи|гожа бу|ла / х|вора страш|не;
– ‘п’яниця’ – три номінативні одиниці, одна з яких – фразеологізм: |господи /
в·ін та|киĭ |п·аниц’а буў страш|ниĭ / ал|каш / бу|ло на ро|гах прие|л’ізе / о|то і ўсе.
Усі номени містять виразну негативну оцінку.
Загальновідомо, що не всі лексичні одиниці, які входять до складу
синонімічного ряду, перебувають в активному словниковому запасі мовної
особистості. Спорадично вживаними можуть бути нові слова, застарілі, іншомовні
тощо.
Актуальні проблеми слов’янської філології. – 2011. – Випуск XXІV. – Частина 1.
544
У проаналізованих текстах зафіксовано синонімічну пару загальновживане
слово + неологізм: розсч’і|талиес’а з бор|гами / но о|ни |хитро зро|били / оани б|рали
в кр’е|д’іт.
Позиційне розташування в мовленні синонімічних рядів може бути різним.
Як зазначає К.В. Іванцова, “розташування синонімів буває як дистантне, так і
контактне” [6, 137].
Більш поширеною в зафіксованому діалектному матеріалі є контактна
позиція, коли синонімічні одиниці реалізовано в одному реченні й представлено
парами однорідних членів у контексті: та |тоже о|то там на тр’ен’і|роўк·і / на
р’еп’е|т’іц’ійі ми позна|комилис’а; |бат’ко то д|рочиец’:а / |сердиец’:а / ну а чу|жиĭ
|д’ад’ко п·ідт|казуйе |моўч’ки.
Прикладом дистантної позиції, яка передбачає окреме розташування кожного
з членів синонімічного ряду, позбавивши можливості контактування в синтаксичних
відрізках мовлення, є: |Вал’а / ну неи |силуĭ / ну в·ін неи п·йе / ну пон’і|майеш // ну
на|шо ти йо|го застаў|л’айеш; в·ін ка|заў / йа шобп у том шква|решнику жиў / та
н’і за шо // йак |виўчиеўс’а / так ку|пиў со|б·і / квар|тир’у.
Отже, реалізація в розмовному спонтанному мовленні синонімічних рядів та
їх наповненість свідчать про продуктивність синонімії як відкритої рухомої системи,
яка взаємодіє з літературною мовою та іншими говірками.
Зауважимо, що в лінгвістичній літературі загальноприйнятою є класифікація,
відповідно до якої виділяють чотири основні типи синонімів: 1) повні (абсолютні) та
часткові (відносні), 2) семантичні (ідеографічні); 3) стилістичні; 4) контекстуальні.
На підставі аналізу діалектних текстів у мовленні досліджуваної мовної
особистості виявлено такі типи синонімів: семантичні, контекстуальні, стилістичні
(емоційні), абсолютні.
Семантичні, або ідеографічні синоніми за частотою вживання переважають
у діалектному матеріалі. Їх виникнення, на нашу думку, зумовлене насамперед
власними настановами, уподобаннями мовця та особливостями спрямування на
суб’єкт чи об’єкт. Семантичні синоніми, як зауважує М.Ф. Палевська, – “це
стилістично нейтральні слова, що відрізняються один від одного відтінками
основного, спільного для кожного із них значення” [10, 34]. Розрізняючись
семантичними відтінками значень, вони надають відповідну оцінну характеристику
об’єкту. Ю.Д. Апресян вважає, що “кожне слово виникає ніби у відповідь на певну
потребу” [1, 67].
Семантичні синоніми, які вживає діалектоносій, розподілено на три групи за
частинами мови (іменник, прикметник, дієслово):
1. Іменникові синонімічні ряди, що позначають предмет:
– |хочеиц’:а там пеи|л’устку зро|бит’ / к|вашеинойі ка|пусти |хочеиц’:а;
– йа беи|ру га|л’онки / беи|ру |ножшки / бе|ру га|л’онка с:веи|н’і / ну о|це но|га;
– о|то п|риĭде |ноч:’у |лампу ту|ди / фи|нар’;
– |зараз д’і|теĭ неи к|рут’ат’ по|вивач’ем йак то|д’і нам по|казували /
са|мойу п·і|л’онкойу / ну ма|тузка та|ка.
Актуальні проблеми слов’янської філології. – 2011. – Випуск XXІV. – Частина 1.
545
2. Прикметникові синоніми на позначення міри вияву ознаки:
– |думайу це во|но ху|де о|но |син’е / а во|ни |жирн’і / |гарн’і;
– вие|с’ат’ / здо|ров·і зеи|лен’і / і о|це високо|росл’і |тоже ш во|ни.
3. Дієслівні синоніми, що позначають:
– дію, процес: |Ала неи |л’убе і неи зан’і|майец’:а / а На|талка / ц’а тоў|чец’:а
в усе; неи з|найу йак во|на розроб|л’ала йо|го / йак розс|тайувала / йо|го |нада с
у|мом |тоже роазто|пит’; у нас тут прода|йе оа|дин / ма|шинойу / і |Кол’кин кум /
тор|гуйе / ма|шини в |його і зеим|л’а; |вони неи крие|ч’ат’ / ц’і кур|ч’ата ма|нен’к·і /
йіх і неи чут’ / |моўч’ки / о|н’і неи пи|ш·:ат’;
– стан: у|паў в·ін / а|ле н’і|ч’ого / з|в·азаниĭ / за|кутаниĭ соў|с’ім / н’і|ч’ого
йо|му неи з|робиец’:а / в·ін ск|руч’ениĭ по|вивач’ем.
У розмовному мовленні діалектоносія виділяємо й контекстуальні синоніми,
які виникають за рахунок синонімічного зближення. Російський лінгвіст Д.М. Шмельов
пропонує для таких слів застосовувати термін “контекстні синоніми” [12, 200].
Їх існування можливе в умовах певного контексту мовця, бо за його межами вони вже
не є синонімами. Вивчаючи контекстуальну синонімію, М.Ф. Палевська зазначила, що
“при контекстно зумовленому вживанні розширяються семантичні межі слова,
підвищується його експресивність, виразність” [10, 77].
Зауважимо, що специфікою контекстуальних синонімів є денотативний
компонент, який зберігає зв’язок тільки з конкретним предметом, а не з поняттям.
Функціонуючи в тексті, контекстуальні синоніми набувають категорії мотивації,
емоції та оцінки.
У проаналізованих текстах виявлено контекстуальні синоніми з:
– позитивною конотацією: а в |д’ад’ка в |його бу|ли |ноги / мат’ мо|йа /
страш|не / до |того буў клеиша|ногиĭ / а ш·:ас |виходиеўс’а |р’іўниĭ / |видниĭ та|киĭ;
– негативною конотацією: йа оатк|рила св·іĭ холо|дец’ і во|на оатк|рила / у
|нейі моло|ко / оа|на ж |бач’е / шо неиў|добниĭ / |кажут’ / йак ста|ра голо|ва / так
|ч’ерезс то / |мутниĭ; о|це ос’ проĭ|шоў та|киĭ / х·і|ба то дош·ч’ / то та|ке / то
ду|рисв·іт / бриз|кун та ĭ ус’о.
Уводячи у власне мовлення контекстуальні синоніми, мовець не тільки
адекватно оцінює ситуацію, але й передає яскраву експресивно-емоційну
виразність особистого ставлення до явища чи події.
Стилістичні синоніми суттєво відрізняються від усіх інших не лише
стилістичним забарвленням, але й сферою вживання. Як зазначає Л.А. Лисиченко,
“для стилістичних синонімів основним є протиставлення не за відмінностями в
понятті, а за вживанням слова переважно у тому чи іншому функціональному стилі”
[7, 74]. Стилістичними синонімами можуть бути: просторіччя, розмовні, діалектні,
застарілі, нові, іншомовні, професійні, жаргонні, поетичні слова та росіїзми.
Яскравими прикладами стилістичних синонімів – розмовних слів та росіїзмів у
мовленні аналізованого діалектоносія є:
– поло|жила там у |когос’ у |камеиру / так два |м·іс’ац’і леи|жало / у
холо|д’іл’н’іку |дуже |холодно / і у моро|з’ілку (розм.) неи |нада к|ласти;
Актуальні проблеми слов’янської філології. – 2011. – Випуск XXІV. – Частина 1.
546
– |ц’ілиĭ час у |тебе |лишн’е ке|пит’ |викепе ж в·ін / уда|л’айец’:а (рос.);
– тоĭ остал’|ниĭ ос|таўс’а / прос|тойаў неи|д’іл’у (рос.) / а ўже у д|ругиĭ раз
у|же в·ін пос|тойаў |тиждеин’;
– ну хто-з’на ч’і |вирийем (розм.) / шо |буде ўже ш / а в |аргус’т’і ко|пат’;
– ўс’о раў|но пеи|ч’у хл’ібп / ви|ходе / і |также ĭ пир’іжш|ки ос’ пеик|ла /
полу|чайец’:а (рос.).
Зауважимо, що в рамках стилістичної синонімії виділяємо й емоційні
синоніми, які є її різновидом. Специфічною ознакою таких синонімів є емоційне
забарвлення. У досліджуваних текстах мовця представлено синонімічні ряди або
пари, утворені дієсловами з емоційно-експресивним забарвленням. Наведені
приклади дієслівних синонімів репрезентують усі специфічні ознаки діалектного
мовлення. Функціонуючи у ньому, форми дієслів виконують у контексті
посилювальну, уточнювальну та оцінювальну функції:
– ‘померти’: а в·ін у двеи|р’ах леи|жит’ / ну на|пиўс’а і ка|йук; ко|п·іĭка йе
ўдругх хто / пеиреи|вернеиц’:а; во|на неи з|дохла / так поро|с’ат неи го|дуйе;
– ‘бути живим, не хворіти’: і бог з |нейу тут / йак|би в·ін во|роч’аўс’а; це шо
ми з |д’едушкойу |поки шо |держиемос’а;
– ‘народити’: во|на |п·іс’л’а |того ш·ч’е ж приевеи|ла дие|тину; во|на в|иĭшла
|зам·іжш / приежие|ла дие|тинку;
– ‘умовляти, наполягати’ в·ін му|солиў / му|солиў меи|не / так йа і неи
с|тала; ми йі|йі с’у|ди пеиреит’аг|нули / о|то во|на тут і жие|ве;
– ‘завдати сильного удару, несподівано вдарити’: о|це йак ша|рахнуло б /
та неи ос|танеиц’:а нас там н’і|кого; на в·іĭ|н’і йо|го йак т|рахнуло по голо|в·і;
– ‘сперечатися, конфліктувати’: д’іў|ч’ата / та неи |лаĭтис’а ви так; во|ни
неи |можут’ шоб неи г|ризстиес’а;
– ‘захворіти’: з |д’едом ми за|пали на г|рип; свиено|матка та |л’аже
жиево|том / |може мас|т’іт на|пасти; г|рижа в |його пока|залас’а.
Окрему групи ставлять абсолютні синоніми (дублети), тотожні за
значенням, які не мають ні семантичних, ні стилістичних відмінностей: холо|дец’ –
залиў|не – с|туден’; шеулу|ха – шкар|лупи – луш|пин’:а; са|жок – са|раĭ – ба|сок.
Отже, у межах дослідження встановлено, що однією з характерних ознак
розмовного мовлення представника східнослобожанської говірки є висока частота
вживання синонімів, яких виконують функції заміщення й уточнення. На підставі
проаналізованих текстів здійснено класифікацію синонімів, визначено їхні типи,
емоційно-експресивну забарвленість, функціональну активність, важливі стилістичні
функції тощо.
Зафіксований матеріал уповноважує на висновок, що основними
джерелами поповнення діалектної синонімії є літературна мова, а також просторічні
елементи, росіїзми, неологізми тощо.
Перспективи подальшого дослідження вбачаємо в дослідженні синонімії на
синтаксичному та фразеологічному рівнях у спонтанному діалектному мовленні.
Актуальні проблеми слов’янської філології. – 2011. – Випуск XXІV. – Частина 1.
547
Література
1. Апресян Ю. Д. К проблеме синонима / Ю. Д. Апресян // Вопр. языкознания. – 1957. – № 6. –
С. 67–74.
2. Василенко В. А. Синонімія і антонімія у поезіях Ігоря Муратова : автореф. дис. … канд.
філол. наук : спец. 10.02.01 “Українська мова” / В. А. Василенко – Х., 1999. – 22 с.
3. Диалектная лексическая синонимия и проблемы идеографии : (семасиол. и ономасиол.
анализ систем. отношений в лексике) / [Г. А. Раков ; под ред. О. И. Блиновой]. – Томск :
Изд-во Том. ун-та, 1988. – 271 с.
4. Єрмоленко С. Я. Українська мова : короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів /
С. Я. Єрмоленко, С. П. Бибик, О. Г. Тодор ; за ред. С. Я. Єрмоленко. – К. : Либідь, 2001. –
224 с.
5. Єфремова Н. В. Семантичні та функціональні особливості синонімічних опозицій
англійських : автореф. дис. … канд. філол. наук : спец. 10.02.04 “Германські мови” /
Н. В. Єфремова. – К., 2000. – 22 с.
6. Иванцова Е. В. Феномен диалектной языковой личности / Е. В. Иванцова. – Томск : Изд-во
Том. ун-та, 2002. – 321 с.
7. Лисиченко Л. А. Лексикологія сучасної української мови : семантична структура слова /
Л. А. Лисиченко. – Х. : Вид-во Харк. ун-ту, 1977. – 116 с.
8. Новиков Л. А. Семантика русского языка : учеб. пособие / Л. А. Новиков. – М. : Высш. шк.,
1982. – 242 с.
9. Нефедова Е. А. Лексико-семантическое варьирование в пространстве диалекта : автореф.
дис. на соиск. учен. степ. д-ра филол. наук : спец. 10.02.01 “Русский язык” /
Е. А. Нефедова. – М., 2008. – 51 с.
10. Палевская М. Ф. Проблема синонимического ряда, его границ и возможности выделения
доминанты / М. Ф. Палевская // Лексическая синонимия. – М. : Наука, 1967. – С. 94–104.
11. Сучасна українська мова : підручник / [О. Д. Пономарів, В. В. Різун, Л. Ю. Шевченко та ін. ;
за ред. О. Д. Пономарева]. – К. : Либідь, 1997. – 400 с.
12. Шмелев Д. Н. Современный русский язык : лексика / Д. Н. Шмелев. – М. : Просвещение,
1977. – 285 с.
Анотація
У статті розглянуто явище синонімії у розмовному мовленні представника
східнослобожанської говірки; проаналізовано синоніми, визначено їх основні типи: семантичні,
контекстуальні, стилістичні (емоційні) та абсолютні. За результатами спостережень виявлено
синонімічні ряди; класифіковано їх за повнозначними частинами мови, позиційним
розташуванням у контексті, тематичною групою тощо. У діалектних текстах мовної особистості
досліджено стилістичні функції синонімів, а також їхню емоційно-експресивну забарвленість.
Ключові слова: синонімія, семантичні (ідеографічні), контекстуальні, стилістичні,
абсолютні (повні) та часткові (відносні) синоніми, синонімічний ряд.
Аннотация
В статье рассмотрено явление синонимии в разговорной речи представителя
восточнослобожанского говора; проанализированы синонимы, определены основные их типы:
семантические, контекстуальные, стилистические (эмоциональные) и абсолютные.
По результатам наблюдений обнаружены синонимические ряды; осуществлена классификация
их относительно частей речи, позиционного расположения в контексте, тематической группы и
т.д. В диалектных текстах языковой личности исследовано стилистические функции синонимов, а
также их эмоционально-экспрессивную окраску.
Актуальні проблеми слов’янської філології. – 2011. – Випуск XXІV. – Частина 1.
548
Ключевые слова: синонимия, семантические (идеографические), контекстуальные,
стилистические, абсолютные (полные) и частичные (относительные) синонимы, синонимический
ряд.
Summary
The phenomenon of synonymy in spoken language of spokesman of East Slobozhanshchina
dialects is observed in the article; the synonyms are recorded and analysed; their main types (semantic,
contextual, stylistic (emotional), absolute) are determined. The synonymic rows are shown as a result of
observation; they were classified as part of speech of full meaning, as position disposition in the context,
as thematic group etc. The stylistic functions of synonyms and also their emotional-expressive tint are
investigated in dialectal texts of linguistic personality.
Keywords: synonymy, semantic (ideographic), contextual, stylistic, absolute (total) and partial
(relative) synonyms, synonymic row.
УДК 811.161.2’282.2 (447.54/.62)
Волошинова М.О.,
аспірантка,
Луганський національний університет
імені Тараса Шевченка
НАЗВИ СТРАВ ІЗ М’ЯСА В УКРАЇНСЬКИХ СХІДНОСЛОБОЖАНСЬКИХ ГОВІРКАХ
Назви продуктів харчування, властиві українській літературній мові та
діалектам, завжди привертали увагу науковців, оскільки харчування як один із
найдавніших компонентів матеріальної культури будь-якого народу відіграє у житті
людини важливу роль і пов’язане, перш за все, з народними побутом.
Так, тематична група лексики (ТГЛ) “Назви їжі” вже була предметом ґрунтовного
вивчення переважно на матеріалі різних говірок південно-західного наріччя.
Зазначену групу лексики в українських говорах Східної Словаччини дослідила
З. Ганудель [5], у карпатських говірках – Е. Ґоца [8], предметом вивчення Л. Ура
стали назви їжі в ужансько-латорицьких угорських говірках Закарпатської області [22],
Є. Турчин здійснила системний опис назв їжі східнополіських говірок [19]. Крім того,
вивчення різних шарів лексики харчування представлено в публікаціях таких
науковців, як П. Бабій, В. Борисенко, М. Бубряк, Й. Дзендзелівський, Я. Закревська,
А. Майборода, В. Німчук, М. Тимченко та ін. Окремі номени на позначення назв їжі
зафіксовано в численних лексикографічних джерелах таких авторів, як
Г. Аркушин [1], В. Ващенко [3], Б. Галас [15], О. Євтушок [9], П. Лисенко [10],
М. Неґрич [13], Ю. Піпаш [15], В. Чабаненко [23], Г. Шило [24] та ін.
На думку російської дослідниці Т. Карасьової, лексика на позначення
продуктів харчування є однією з найважливіших складових матеріальної культури
селян, для неї характерна не лише стійкість (наявність значного шару архаїчної
лексики), але й рухомість (змінність у часі, навіть до повного зникнення), що
вимагає від дослідників невідкладного фіксування всіх її складників [11].
|