Метод матриць: особливості застосування у політичних дослідженнях
Проблему розробки і вдосконалення теоретико методологічних засад (у тому числі й перегляду сформованих) будь якої науки можна віднести до категорії „завжди актуально”. До того ж, в умовах прискорення соціальних процесів „методологічні діалоги” представників різних наук інтенсифікуються. Одним з...
Збережено в:
| Дата: | 2008 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України
2008
|
| Назва видання: | Політичний менеджмент |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/71611 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Метод матриць: особливості застосування у політичних дослідженнях / Л. Бойко-Бойчук // Політичний менеджмент. — 2008. — № 1(28). — С. 165-176. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-71611 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-716112014-12-08T03:01:36Z Метод матриць: особливості застосування у політичних дослідженнях Бойко-Бойчук, Л. Методика Проблему розробки і вдосконалення теоретико методологічних засад (у тому числі й перегляду сформованих) будь якої науки можна віднести до категорії „завжди актуально”. До того ж, в умовах прискорення соціальних процесів „методологічні діалоги” представників різних наук інтенсифікуються. Одним з методів, що досить часто використовуються, але, на нашу думку, лишаються недостатньо вивченими, є метод матриць. 2008 Article Метод матриць: особливості застосування у політичних дослідженнях / Л. Бойко-Бойчук // Політичний менеджмент. — 2008. — № 1(28). — С. 165-176. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. 2078-1873 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/71611 uk Політичний менеджмент Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Методика Методика |
| spellingShingle |
Методика Методика Бойко-Бойчук, Л. Метод матриць: особливості застосування у політичних дослідженнях Політичний менеджмент |
| description |
Проблему розробки і вдосконалення теоретико методологічних
засад (у тому числі й перегляду сформованих) будь якої науки
можна віднести до категорії „завжди актуально”. До того ж, в
умовах прискорення соціальних процесів „методологічні діалоги”
представників різних наук інтенсифікуються. Одним з методів,
що досить часто використовуються, але, на нашу думку,
лишаються недостатньо вивченими, є метод матриць. |
| format |
Article |
| author |
Бойко-Бойчук, Л. |
| author_facet |
Бойко-Бойчук, Л. |
| author_sort |
Бойко-Бойчук, Л. |
| title |
Метод матриць: особливості застосування у політичних дослідженнях |
| title_short |
Метод матриць: особливості застосування у політичних дослідженнях |
| title_full |
Метод матриць: особливості застосування у політичних дослідженнях |
| title_fullStr |
Метод матриць: особливості застосування у політичних дослідженнях |
| title_full_unstemmed |
Метод матриць: особливості застосування у політичних дослідженнях |
| title_sort |
метод матриць: особливості застосування у політичних дослідженнях |
| publisher |
Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України |
| publishDate |
2008 |
| topic_facet |
Методика |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/71611 |
| citation_txt |
Метод матриць: особливості застосування у політичних дослідженнях / Л. Бойко-Бойчук // Політичний менеджмент. — 2008. — № 1(28). — С. 165-176. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
| series |
Політичний менеджмент |
| work_keys_str_mv |
AT bojkobojčukl metodmatricʹosoblivostízastosuvannâupolítičnihdoslídžennâh |
| first_indexed |
2025-07-05T20:33:08Z |
| last_indexed |
2025-07-05T20:33:08Z |
| _version_ |
1836840479716540416 |
| fulltext |
165
Метод матриць: особливості застосування
у політичних дослідженнях
Лариса Бойко�Бойчук,
кандидат політичних наук,
науковий співробітник
Інституту політичних та етнонаціональних досліджень
ім. І. Кураса НАН України
Проблему розробки і вдосконалення теоретико�методологічних
засад (у тому числі й перегляду сформованих) будь�якої науки
можна віднести до категорії „завжди актуально”. До того ж, в
умовах прискорення соціальних процесів „методологічні діалоги”
представників різних наук інтенсифікуються. Одним з методів,
що досить часто використовуються, але, на нашу думку,
лишаються недостатньо вивченими, є метод матриць.
В енциклопедичних словниках зазначається, що під матрицею
слід розуміти таблицю будьяких елементів, що складається з рядків
і стовпчиків [3; 11, с. 346; 13], у якій на їх перетині наводяться дані
про елементи об’єкта (наприклад, про наявність чи ненаявність їх
взаємодії). Називають такий спосіб подання даних матричним підходом
(matrix approach) [25], матричноструктурним підходом [5], матричною
формою [10] або просто матрицею (matrix) [16; 20; 23 25]. Елементи у
горизонтальних і вертикальних графах можуть повторюватися (як у
структурній матриці [5]) або не повторюватися (коли йдеться, скажімо, про
пошук відповідності між елементами та, наприклад, параметрами – як у
логікоструктурному підході [21] або у матриці ризику [16]).
Аби зрозуміти місце методу матриць серед інших методів та його
особливостей, поставимо за мету з’ясувати, на вирішення яких типів
завдань він зорієнтований. Для цього маємо дослідити існуючі на сьогодні
матриці, здійснити їх класифікацію за завданнями, що вирішуються
дослідником за допомогою цього методу, та окреслити сфери можливого
використання матриць у політичних дослідженнях.
Матриці як інструмент наочного представлення даних та їх
аналізу знаходимо у проектному менеджменті, економіці, соціології,
в аналізі політики тощо. У проектному менеджменті використовують
матричну (програмноцільову) форму управління організацією, яка
166
являє собою мережеву структуру управління, побудовану на принципі
подвійного підпорядкування виконавців (безпосередньому керівникові
функціональної служби та керівникові проекту) [10]. У спеціальній
літературі з менеджменту можна знайти й такі назви, як матрична
структура або матрична організація компаній [1].
Активно використовуються матриці для маркетингових досліджень.
Так, серед класичних маркетингових інструментів виокремлюють, зокрема,
матрицю І. Ансоффа [23] і матрицю Маккінзі (GEMcKinsey Matrix) [18].
Матрицю 4 х 4 використовують у логікоструктурному підході (Logical
Framework /LogFRAME/ Methodology [21]), яку вважають аналітичним
інструментом для планування, моніторингу і впровадження проектів. Свою
назву підхід дістав через логічні зв’язки, що поєднують засоби проекту
(means) з його кінцевими результатами (ends). Методологія, розроблена
Департаментом оборони США та адаптована Агенцією з міжнародного
розвитку США (USAID) наприкінці 1960х років, використовувалася
багатьма міжнародними організаціями в розробці проектів. Матриця
логікоструктурного підходу (переклад назви підходу запозичуємо з [9])
передбачає заповнення по вертикалі загальних завдань, цілей проекту,
очікуваних результатів і діяльності, а по горизонталі – логіки реалізації,
об’єктивно вимірюваних індикаторів впровадження, джерел та засобів
верифікації, припущень (таблиця 1).
Таблиця 1
Матриця логіко�структурного підходу
Як видно з таблиці 1, матриці логікоструктурного підходу легко
застосовувати у проектуванні соціальних процесів, формалізуючи і
структуруючи дані про об’єкт вивчення.
На особливий інтерес, на нашу думку, заслуговують чотири типи
матриць, виокремлені М. Ворончуком для вивчення складних економічних
167
систем у стійкій фазі їх розвитку [5]: матриця коефіцієнтів зв’язків
системи (за допомогою якої досліджується взаємовплив параметрів Хі
та Хj стану компонент системи Кі та Кj), структурна матриця зв’язків
між компонентами системи Кі та Кj, матриця запізнень, або лагів (які
визначають, через скільки одиниць часу від моменту зміни стану
компонента Кі відбудеться викликана ним зміна стану компонента Кj), та
матриця вірогідностей реалізації зв’язків системи (якщо ці зв’язки мають
стохастичну природу і реалізуються необов’язково, випадково – з певною
вірогідністю ріj). Комп’ютерний аналіз таких матриць, за твердженням
автора, дозволяє, крім всього іншого, виявити найактивніший компонент,
що впливає на найбільшу кількість інших компонентів; найбільш
залежний елемент від найбільшої кількості інших; пасивні та незалежні
компоненти; елементи системи, впливаючи на які можна управляти її
функціонуванням; прямі і непрямі зв’язки між компонентами тощо – все
те, що може становити вихідні дані для здійснення прогнозних розробок
досліджуваної соціальнополітичної системи.
Спираючись на наступні два типи матриць, можна проаналізувати
сукупність наук (які вивчають суспільство), об’єднаних логічними
зв’язками, спільними поняттями і методами. Для цього В. Добреньков
та О. Кравченко пропонують використовувати міждисциплінарну
матрицю соціологічного знання [6] (таблиця 2) (під нею вони розуміють
всю сукупність споріднених з соціологією дисциплін у їх взаємозв’язку
– психології, соціальної психології, економіки, антропології, політичних
наук, етнографії) та внутрідисциплінарну матрицю (під якою розуміється
сукупність галузевих напрямів соціології, тематичних галузей і сфер,
що виокремилися в процесі диференціації соціологічного знання).
Остання (таблиця 3) вибудовується наступним чином: по горизонталі
відображаються загальні рівні соціологічного знання – картина світу,
загальна теорія, методологія, методика і техніка, емпіричне дослідження,
конкретне дослідження, прикладне дослідження, а по вертикалі – галузеві
соціології.
Сукупність наук (вважають російські соціологи), що вивчають один і
той же об’єкт, особливо такий значний, як суспільство, поєднана логічними
зв’язками, загальними поняттями і методами, утворюючи своєрідну
систему, яку можна назвати міждисциплінарною матрицею.
Міждисциплінарна матриця (у нашому прикладі – соціології) як
інструмент дослідження формує категоріальне та методологічне
поля споріднених наук, а також унаочнює спільність та відмінність
категоріального апарату і методів у суміжних науках, що дає підставу
для представників різних наук вести міждисциплінарні діалоги з метою
взаємного пошуку нерозроблених напрямів досліджень і синтезу нових
знань.
168
Таблиця 2
Міждисциплінарна матриця соціології
Таблиця 3
Внутрідисциплінарна матриця соціології
Втім, і міждисциплінарна, і внутрідисциплінарна матриці (на нашу
думку, аналогом для аналізу може бути матриця будьякої науки, у тому
числі й політичної) дозволяють оцінити структуру тієї чи іншої науки –
створити або поновити компоненти, яких бракує, розмежувати предмети
наук чи дисциплін, знайти їх методологічну і категоріальну спорідненість
та відмінність.
Соціолог С. Кірдіна досліджує інституційну матрицю суспільства, під
якою вона розуміє первинну модель базових інститутів, тобто пов’язаних
між собою економічних, політичних та ідеологічних інститутів, які
перебувають у взаємній однозначній відповідності [8, с. 8]. Хоча дослідниця
не розглядає матрицю у поширеній нині формі – табличній (так само, як
і Ю. Романенко, який вказує на необхідність використовувати матриці
смислопродукування для порівняння соціальних систем західних і східних
країн [12]), вона стверджує, що „матричність” базової інституційної
системи означає принципову неможливість кардинальної зміни одного
з інститутів без зміни всіх інших у цій системі [8, с. 11]. Разом з тим,
169
„суспільства починають своє життя тоді, коли вони набувають здатності
генетично відтворювати „набуту інформацію”, а інституційні матриці
слугують механізмом її передачі” [8, с. 7].
У дослідженні політичних процесів і явищ матриця застосовується для
вивчення поведінки (позиції) акторів у політичних мережах [15] та ролі і
відповідальності основних стейкхолдерів у процесі впровадження політики
(приклад політики менеджменту зі створення інтегрованої берегової зони у
Танзанії [20, с. 33 36] – таблиця 4), а також їх досвіду, ресурсів, інтересів,
очікувань тощо [14] (таблиця 5).
Таблиця 4
Матриця стейкхолдерів (приклад Танзанії)
Таблиця 5
Матриця стейкхолдерів
Аналіз матриць стейкхолдерів дозволяє вивчити їх діяльність у
різних сферах впливу політики (таблиця 4) й оцінити їх можливості у
партнерських стосунках (таблиця 5).
З метою формулювання пропозицій для впровадження політики
використовують так звану інституційнополітичну матрицю (Institutional
170
and Policy Matrix) [20], яка має такий вигляд: у вертикальних стовпчиках
відзначається категорія питань (issue categories), у горизонтальних
– політика (policy), законодавство, плани (йдеться про національні та
регіональні проекти, програми і плани), відповідальна агенція, стратегія
впровадження та конфлікти (таблиця 6).
Таблиця 6
Інституційно�політична матриця політики
Сприяти процесу прийняття рішення дозволяє КепнерТрегy матриця
(The KepnerTregoe Matrix) [22], за допомогою якої можна виявити та
проранжувати всі критично важливі для рішення фактори (таблиця
7). З цією метою процес прийняття рішення поділяється на такі логічні
кроки: постановка цілі; визначення завдань; класифікація завдань
(відокремлення того, що має бути зроблено (MUSTs), і того, що хотілося
б реалізувати (WANTs); „зважування” WANTs – рейтинг важливості на
шкалі від 10 до 1, генерування альтернатив та порівняння їх – надання
кожній з них відносної кількості балів на основі завдання завдання,
підрахування зваженого балу альтернативи (рейтинг завдання помножити
на бал альтернативи) та визначення двох чи трьох найкращих з них;
оцінка вірогідності (висока, середня, низька) та вагомості (висока, середня,
низька) для кожної з обраних альтернатив; здійснення остаточного вибору
найкращої альтернативи.
Інший тип – матрицю ризику (risk matrix) – практикуючі експерти
в галузі вивчення та зменшення ризиків називають одним з таких, що
використовуються найчастіше. Такого висновку перед написанням
посібника „Методи аналізу політичного ризику” [19] дійшли дослідники
Цюріхського федерального інституту технологій, які у березні травні 2006
року здійснили експертне опитування (понад 60 респондентів відповідали
на 3 запитання: якими методами оцінювання ризику вони володіють, які
методи використовують або використовували у минулому та які з них
вважають найбільш прийнятними для своєї сфери діяльності).
Зупинимося детальніше на матриці ризику. Розробник програмного
забезпечення RiskMatrix version 2.2 та довідника користувача [17]
американська кампанія Mitre Corporation запропонувала два типи
матриць ризику – базову (base mode) та розширену (advanced mode)
для визначення ризиків під час реалізації певної програми. При цьому
ризики (які визначаються колективом програми методом мозкової атаки)
171
формулюються стосовно завдання або цілей програми. У такому випадку
ризиком розробники назвали події або обставини, які запобігають програмі
у досягненні вартості, графіка або реалізації завдань.
Таблиця 7
Матриця Кепнер�Трегу (приклад порівняльного аналізу)
Таблиця 8
Матриця ризику (базовий варіант)
Розглянемо базову матрицю ризику (таблиця 8). Назви колонок у ній
такі: номер ризику (Risk No.); номери інших ризиків, пов’язані з ризиком
з першої колонки (Related Risk No.); формулювання ризику (Risk); часові
межі початку (Timeframe Start); часові межі завершення (Timeframe End);
вплив ризику (Impact); вірогідність настання (Po); ранжування ризику
методом Бодна (Bodna ranking method); ступінь ризику; шляхи запобігання
або усунення (Manage/Mitigate).
Формулювання ризику здійснюється за формулою „якщо.., то...” (тобто,
за умов настання ризику можуть бути певні наслідки). Вплив ризику на
програму оцінюють у наступному діапазоні: критичний (critical), серйозний
(serious), середній (moderate), незначний (minor), відсутній (negligible).
Вірогідність настання ризику виражають у відсотках: 0 – 10 %, 11 – 40
%, 41 – 60 %, 61 – 90 %, 91 – 100 %. Ризики можна також проранжувати,
посилаючись на експертну оцінку команди або на метод Бодна (Bodna
ranking method). В останній колонці коротко формулюються шляхи
усунення ризику, починаючи від найскладнішого. Відтак на осях матриці
172
ризику відтворюють діапазон можливих наслідків та вірогідність їх
реалізації, комбінація яких (на перетині) дозволяє оцінити ризик [16].
Адаптація матриці ризику для вивчення політичних процесів
потребує визначення різниці між оцінкою ризиків для колективу
програми та для соціуму (і його складової – соціальної групи). Поперше,
завдання або цілі соціуму, стосовно яких оцінюється ризик, є найчастіше
слабоформалізованими або неформалізованими; вони не мають кількісного
виміру (такими суспільними завданнями можуть бути забезпечення
реалізації прав людини, економічної та політичної стабільності,
громадського спокою тощо). Подруге, для коректного вивчення
ризику, на нашу думку, важливо оцінювати можливість прояву його
наслідків у подальшій перспективі (адже у соціумі існують як соціальна
інерція, так і соціальна пам’ять). Потретє, об’єктивно досліджувати
соціальнополітичні ризики, думається, неможливо без визначення
суб’єктів їх створення (провокування) – представників політичних
партій, рухів, іноземних організацій або урядів. Для їх виявлення можна
запропонувати в останній колонці матриці ризику вписувати позицію або
поведінку можливих політичних акторів стосовно ризику та його наслідків.
І останнє: за допомогою матриці ризику як дослідницького інструмента
вивчають лише майбутні можливі ризики та їх наслідки (на це вказує
формула ризику „якщо.., то...”), хоча, на нашу думку, ризики варто також
оцінювати й postfactum.
Аналіз наведених вище матриць дозволяє виявити чотири класи
завдань, котрі дослідник може вирішувати за допомогою методу матриць.
1. Аналіз структурованості (мовою постнеокласики – цілісності)
системи, тобто вивчення наявних чи ненаявних взаємозв’язків між її
елементами (це здійснюється за допомогою структурної матриці або
матриці логікоструктурного підходу) чи взаємовпливів компонентів
системи (матриця коефіцієнтів).
2. Зіставлення (поєднання) елементів і процесів (наприклад, етапів
проекту з його цілями або результатами як у логікоструктурній матриці)
або позицій у взаємодії суб’єктів політики (як у матриці стейкхолдерів,
інституційнополітичній матриці та матриці вірогідності реалізації
зв’язків).
3. Порівняння двох чи більше систем, зокрема, наук (цьому слугують
міждисциплінарна та внутрідисциплінарна матриці).
4. Ранжування альтернатив під час прийняття рішень (що здійснюється
за допомогою КепнерТрегу матриці) або ризиків (за допомогою матриці
ризиків).
Досліджені нами матриці можна також класифікувати за критерієм
внутрішнє/зовнішнє. Так, внутрішню цілісність досліджуваного
об’єкта можна вивчати за допомогою першого класу матриць, до яких
відносимо: структурну матрицю (тут вивчаємо структуру внутрішніх
зв’язків між компонентами); матрицю логікоструктурного підходу;
173
внутрідисциплінарну матрицю; матриці коефіцієнтів, запізнень та
вірогідності реалізації зв’язків; матриці стейкхолдерів (у випадку
вивчення їх взаємодії в цілому); інституційнополітичну матрицю (для
вивчення цілісності, наприклад, публічної політики).
Таблиця 9
Сфери можливого використання матриць у політичних
дослідженнях
Другий тип матриць дозволяє оцінити взаємодію двох чи більше об’єктів
після їх зіставлення, порівняння та ранжування. До цього класу відносимо:
матриці стейкхолдерів (у випадку їх вивчення як окремих об’єктів та
їх взаємодії); КепнерТрегу матрицю (для порівняння альтернативних
шляхів розвитку системи); матрицю ризиків (у вивченні можливих станів
однієї й тієї ж системи).
Така класифікація дозволяє зрозуміти місце методу матриць у
політичних дослідженнях як інструмента для: а) оцінки цілісності об’єктів;
б) оцінки співіснування об’єктів та/або їх елементів.
Крім того, матриці, унаочнюючи структуру і взаємодію елементів
системи, що вивчається, сприяють досліднику (а особливо особі, що
174
приймає рішення) у процесі аналогізування, допомагаючи віднайти
відповідь на запитання, що саме (який предмет) переноситься з одного
об’єкта до іншого [2]. Визначимо для прикладу сфери і напрями політичних
досліджень, у яких можна застосувати за аналогією досліджені нами
матриці в процесі аналізу і синтезу політичних процесів (таблиця 9).
Висновки
1. Широке використання методу матриць у багатьох сферах наукового
знання вказує на його універсальність і продуктивність в цілому та дає
підстави для його запозичення політичною наукою.
2. На підставі впорядкування даних про об’єкт вивчення у табличній
формі метод матриць можна вважати механізмом пошуку та генерації
нових ідей, рішень, підходів тощо у вивченні системианалога. Отже, метод
матриць назвемо також і механізмом аналогізування.
3. Структурна матриця як один з типів матриць дозволяє унаочнити
зв’язки між елементами системи. Вона може бути дослідницьким
інструментом для вивчення структурної цілісності системи й інтенсивності
взаємодії (комунікації) між її компонентами, порівняння двох об’єктів на
їх подібність та аналогічність. Віднайдені наявні та ненаявні зв’язки між
компонентами системи дають підставу говорити про тотожність, подібність
або аналогічність двох систем.
4. За допомогою матриць можна вирішувати чотири типи завдань: аналіз
структурованості, співставлення (поєднання), порівняння, ранжування.
5. Застосування методу матриць для вивчення соціальнополітичних
систем дає можливість відтворити існуючі та віднайти відсутні зв’язки
між елементами системи, між елементами і параметрами, між елементами
й етапами проекту.
6. Метод матриць варто використовувати й для аналізу і синтезу
політичних процесів, зокрема під час моделювання і проектування
соціальнополітичних систем, прийняття рішень тощо.
7. Для адекватного використання методу в соціальнополітичних
дослідженнях важливим є розуміння його місця у процесі дослідження та/
або прийняття рішення як способу (форми) унаочнення, структуризації
та формалізації даних про систему, що вивчається.
Література:
1. Бармаков Б. П. Эволюция оргструктур / Журнал „Управление
компанией”. – 2006. – № 5 / http://www.zhuk.net/archive/articlesyk.
asp?aid=6648
2. Бойко�Бойчук Л. Метод аналогій у соціальнополітичних
дослідженнях // Політичний менеджмент. – 2007. – № 4 (25).
3. Большой Энциклопедический словарь // http://www.dic.academic.
ru/dic.nsf/enc3p/191966
175
4. Белоусов А. Р., Абрамова Е. А. Экспериментальная разработка
интегрированных матриц финансових потоков / Центр макроекономического
анализа и краткосрочного прогнозирования // http://www.forecast.ru/
mainframe.asp?ADDR_FROM=http://www.forecast.ru/Metodology/
MSAM/Metodology.asp
5. Ворончук М. М. Матричноструктурный подход как инструмент
анализа, моделирования и прогноза развития экономических систем //
http://iee.org.ua/files/pub/48.ru.pdf
6. Добреньков В. И., Кравченко А. И. Социология / Электронная
библиотека социологического факультета МГУ им. М. В. Ломоносова
// http://lib.socio .msu.ru/l/library?e=d00000—001ucheb—
00000prompt10—4———00l—1ru50—20help—0003100110wi
ndowsZz125110&a=d&cl=CL1&d=HASHf531a9736ac2431ba370d9.2.3
7. Кирдина С. Г. Экономическая эволюция как институциональная
самоорганизация http://www.kirdina.ru/doc/21jul06/1.pdf (19.05.07)
8. Кирдина С. Г. Теория институциональных матриц (пример российского
институционализма) // http://www.kirdina.ru/doc/20feb06/2.pdf
(19.05.07)
9. Логикоструктурный подход в управлении проектами / Институт
инноватики СанктПетербургского государственного политехнического
университета http://www.ii.spb.ru/2005/ins_inn_material/baza_2/
logical_structural_approach_management_projects.pdf
10. Матрично (программноцелевая) форма управления компанией //
http://corpsite.ru/Encyclopedia/Consulting/Structure/Matrix.aspx
11. Ожегов С. И., Шведова Н. Ю. Толковый словарь русского языка:
80 000 слов и фразеологических выражений / Российская академия наук.
Институт русского языка им. В. В. Виноградова, – 4е изд., дополненное.
– М.: ООО „ИТИ Технологии”, 2006. – 944 с.
12. Романенко Ю. В. Матриці смислопродукування в соціальних
системах західних і східних країн: порівняльний аналіз / Мультиуніверсум.
Філософський альманах. – К.: Центр духовної культури. – 2005. № 49 //
http://www.filosof.com.ua/Jornel/M_49/Romanenko.htm
13. Современная энциклопедия // http://www.dic.academic.ru/dic.
nsf/enc1p/29082
14. A Project Cycle Management and Logical Framework Toolkit
– A practical guide for Equal Development Partnerships prepared by
Freer Spreckley. United Kingdom. 2005 // http://portals.wi.wur.nl/
ppme/?page=2130
15. Bressers Hans Th. A, Huitema Dave, Kuks Stefan M. M. Policy
Networks in Dutch Water Policy // http://www.utwente.nl/cstm/research/
water/policynetworks.pdf
16. Designing an Effective Risk matrix // http://archives1.iomosaic.com/
whitepapers/riskranking.pdf
176
17. Engert Pamela A., Lansdowne Zachary F. Risk Matrix User’s Guide.
Version 2.2, November 1999 // http://www.themitrecorporation.net/
work/sepo/toolkits/risk/ToolsTechniques/files/UserGuide220.pdf
18. GE/McKinsey Matrix Users Guide, 2005 // http://www.
businesstoolstemplates.com/U_GuidesPDF/General%20Electric%20
GE%20McKinsey%20Matrix%20User%20Guide.pdf
19. Handbook on „Methods of Political Risk Analysis”. Results and
Implications of the Survey / Federal Institute of Technology Zurich. The
Center for Security Studies http://www.crn.ethz.ch/_docs_public/HB_
MethodsOfPoliticalRisk_Results.pdf
20. Institutional and Policy Matrix. A Report prepared for the Tanzania
Coastal Management Partnership by Robert Vincent Makaramba
with Opportuna Leo Kweka, May 1999 // http://www.crc.uri.edu/
download/1999_5025_InstPolicyMatrix.pdf
21. Logical Framework /LogFRAME/ Methodology // http://
www.jiscinfonet.ac.uk/InfoKits/projectmanagement/InfoKits/
infokitrelatedfiles/logicalframeworkinformation
22. Oregon Industrial Site Certification Program. Supplemental Guideline
Materials, February 2004 http://www.econ.state.or.us/ICsup1.pdf
23. The Ansoff Matrix // http://www.marketmodelling.co.uk/MATRIX/
MATRIX_Step02_2.htm
24. The directional policy matrix // http://www.marketmodelling.co.uk/
MATRIX/MATRIX_Step09_1.htm
25. The matrix approach to industrial policy // http://karl.aiginger.wifo.
ac.at/publications/2006/matrix_irae.pdf
|