Джерела з історії зовнішньої торгівлі Південної України останньої чверті ХVІІІ – початку ХІХ ст. в державному архіві Херсонської області

У статті аналізуються інформативні можливості матеріалів фондів Державного архіву Херсонської області як джерел з історії зовнішньої торгівлі Південної України останньої чверті ХVІІІ – початку ХІХ ст. Серед виявлених матеріалів представлені відомості та рапорти митних та карантинних установ, лист...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2010
1. Verfasser:	Головко, Ю.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2010
Schriftenreihe:	Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/71742
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Джерела з історії зовнішньої торгівлі Південної України останньої чверті ХVІІІ – початку ХІХ ст. в державному архіві Херсонської області / Ю. Головко // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. — Т. 21. — К., 2010. — С. 162-172. — Бібліогр.: 36 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-71742
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-717422014-12-11T03:01:58Z Джерела з історії зовнішньої торгівлі Південної України останньої чверті ХVІІІ – початку ХІХ ст. в державному архіві Херсонської області Головко, Ю. У статті аналізуються інформативні можливості матеріалів фондів Державного архіву Херсонської області як джерел з історії зовнішньої торгівлі Південної України останньої чверті ХVІІІ – початку ХІХ ст. Серед виявлених матеріалів представлені відомості та рапорти митних та карантинних установ, листування з приводу фінансових суперечок купецтва, імператорські укази щодо організації зовнішньої торгівлі. В статье анализируются информативные возможности материалов фондов Государственного архива Херсонской области как источников по истории внешней торговли Южной Украины в последней четверти ХVІІІ – начале ХІХ вв. Среди выявленных материалов представлены ведомости и рапорты таможенных и карантинных учреждений, переписка по поводу финансовых конфликтов купечества, императорские указы касательно организации внешней торговли. Information potentials of the materials of the fund of the State archive of Kherson region are analysed as the sources of the history of foreign commerce of the Southern Ukraine in the last quarter of XVIII – beginning of XIX centuries. Among discovered materials are presented registers and reports of the customs and quarantines, correspondence because of the financial conflicts of merchants, emperors’ ukases concerning organization of the foreign commerce. 2010 Article Джерела з історії зовнішньої торгівлі Південної України останньої чверті ХVІІІ – початку ХІХ ст. в державному архіві Херсонської області / Ю. Головко // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. — Т. 21. — К., 2010. — С. 162-172. — Бібліогр.: 36 назв. — укр. XXXX-0076 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/71742 930.2: 94 (477.72) “17/18” uk Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
description	У статті аналізуються інформативні можливості матеріалів фондів Державного архіву Херсонської області як джерел з історії зовнішньої торгівлі Південної України останньої чверті ХVІІІ – початку ХІХ ст. Серед виявлених матеріалів представлені відомості та рапорти митних та карантинних установ, листування з приводу фінансових суперечок купецтва, імператорські укази щодо організації зовнішньої торгівлі.
format	Article
author	Головко, Ю.
spellingShingle	Головко, Ю. Джерела з історії зовнішньої торгівлі Південної України останньої чверті ХVІІІ – початку ХІХ ст. в державному архіві Херсонської області Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв
author_facet	Головко, Ю.
author_sort	Головко, Ю.
title	Джерела з історії зовнішньої торгівлі Південної України останньої чверті ХVІІІ – початку ХІХ ст. в державному архіві Херсонської області
title_short	Джерела з історії зовнішньої торгівлі Південної України останньої чверті ХVІІІ – початку ХІХ ст. в державному архіві Херсонської області
title_full	Джерела з історії зовнішньої торгівлі Південної України останньої чверті ХVІІІ – початку ХІХ ст. в державному архіві Херсонської області
title_fullStr	Джерела з історії зовнішньої торгівлі Південної України останньої чверті ХVІІІ – початку ХІХ ст. в державному архіві Херсонської області
title_full_unstemmed	Джерела з історії зовнішньої торгівлі Південної України останньої чверті ХVІІІ – початку ХІХ ст. в державному архіві Херсонської області
title_sort	джерела з історії зовнішньої торгівлі південної україни останньої чверті хvііі – початку хіх ст. в державному архіві херсонської області
publisher	Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
publishDate	2010
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/71742
citation_txt	Джерела з історії зовнішньої торгівлі Південної України останньої чверті ХVІІІ – початку ХІХ ст. в державному архіві Херсонської області / Ю. Головко // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. — Т. 21. — К., 2010. — С. 162-172. — Бібліогр.: 36 назв. — укр.
series	Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв
work_keys_str_mv	AT golovkoû džerelazístoríízovníšnʹoítorgívlípívdennoíukraíniostannʹoíčvertíhvííípočatkuhíhstvderžavnomuarhívíhersonsʹkoíoblastí
first_indexed	2025-07-05T20:37:57Z
last_indexed	2025-07-05T20:37:57Z
_version_	1836840783042314240
fulltext	162 Юлія ГОЛОВКО (Запоріжжя, Україна) Джерела з історії зовнішньої торгівлі Південної України останньої чверті ХVІІІ – початку ХІХ ст. в державному архіві Херсонської області 930.2: 94 (477.72) “17/18” Зовнішня торгівля була невід’ємною складовою економічного розвитку Південної України в останній чверті XVIII – на початку ХІХ ст. і безпосередньо була пов’язана зі становленням південноукра- їнських міст, розвитком внутрішньої торгівлі, суднобудування та судноплавства, у тому числі каботажного, хліборобства та скотарства і т.д. Безумовно, до історії зовнішньої торгівлі Південної України, у першу чергу азовсько-чорноморської торгівлі, останньої чверті ХVІІІ – початку ХІХ ст. зверталися дослідники історії безпосередньо Півден- ної України, а також економіки Польщі та Російської імперії у цілому [21; 26–27; 29–30; 36]. Херсонський порт та херсонська торгівля по- сідають особливе місце в історії зовнішньої торгівлі півдня України наприкінці ХVІІІ – на початку ХІХ ст., що визначається не тільки провідним значенням самого морського порту Херсону у 80-х рр. ХVІІІ ст., але й залученням Херсону до більшості планів та проектів розвитку чорноморської та середземноморської торгівлі Російської імперії даного періоду [25; 28; 31; 35]. Тим не менш, дане питання не можна вважати достатньо дослідженим, тим більше, що наявні у фондах Державного архіву Херсонської області матеріали дають мож- ливість висвітлити особливості організації торгівельної інфраструк- тури, функціонування місцевих митниць та карантинів, обсяги та склад товарообігу не тільки Херсонського порту, але й кількох інших пор- тових міст півдня України останньої чверті ХVІІІ – початку ХІХ ст. [22–24]. Фонди Держаного архіву Херсонської області містять чималу кількість різноманітних матеріалів щодо історії зовнішньої торгівлі Південної України останньої чверті ХVІІІ – початку ХІХ ст. Змістов- 163 но виявлені матеріали можна розділити на три групи: відомості та ра порти митних та карантинних установ щодо руху через кордон та перевезення товарів, листування з приводу фінансових суперечок купецтва та імператорські укази стосовно організації митної справи та тарифної політики. У першу чергу, необхідно відзначити матеріали фонду 14 “Херсон- ської (Новоросійської) губернської креслярні м. Херсон”. Фонд містить найрізноманітніші матеріали, у тому числі й щодо зовнішньої торгів- лі: укази Новоросійської губернської канцелярії, рапорти та відомості карантинних та митних установ, листування з приводу купецьких фінансових суперечок, листування з приводу влаштування торгових шляхів і т.д. Особливу цінність мають рапорти та відомості карантин- них та митних застав про прибуття до Російської імперії суден, сухо- путного транспорту, іноземних та російських підданих, які у даному фонді представлені 1799 роком і фактично являють собою певний комплекс із 6 справ: справи Дубоссарського, Овідіопольського та Оча- ківського карантинів, Одеської, Очаківської та Таганрозької митниць. Документація карантинів та митниць охоплює період з липня по лис- топад 1799 року і складається з рапортів та відомостей, кількість яких в справах коливається від 1 до 19. Відомості митних та карантинних установ також різняться між собою, що визначається специфікою ді- яльності установ та їх функціями. Найбільшою складовою комплексу є 19 відомостей Дубоссарського сухопутного карантину, які склада- лися щотижнево і відправлялися на ім’я генерал-прокурора. У відо- мостях фіксували прізвище та ім’я особи або осіб, що перетинають кордон, інколи зазначалася кількість осіб, що дозволяє виділити близь- ко 30 груп переїжджих, серед яких найчастіше згадувалися дубоссар- ські купці та мешканці, григоріопольські мешканці та турецькі під- дані [9, арк. 48]. Що до географії купецтва, яке проходило карантинну обсервацію в Дубоссарах, то маємо представників Єлисаветграду, Москви, Могильова, Києву, Одеси та Тирасполя, Константинополю, Галацу, Ясс і т.д. [9, арк. 5, 8, 14]. Відомості обов’язково містили ін- формацію про пункт призначення, до якого збиралися переїжджі, – серед найближчих населених пунктів у якості пунктів призначення згадувалися власне Дубоссари, Григоріополь, Тирасполь, а серед більш віддалених – Київ, Москва, Ніжин, Брацлав, Астрахань, Крим, Єли- саветград, Санкт-Петербург, Херсон, Одеса, Могильов, Харків і т.д. Найчастіше переїжджі прямували до Дубоссарів, Григоріополя, Ніжи- 164 на та Москви. Третина всіх зареєстрованих в Дубоссарському каран- тині переїжджих припадає на купецьких фурщиків та прикажчиків, близько 10% – на саме купецтво, близько 12% – на турецьких підданих, статус яких у відомостях не зазначений, але зафіксована мета їх при- їзду – “у торгових справах”. Справи інших карантинів – Овідіополь- ського та Очаківського – значно менші за справу Дубоссарського і представлені відповідно чотирма та однією відомостями [4, арк. 5; 8, арк. 7 зв.]. Матеріали митних установ представлені рапортами та відомостями Одеської, Очаківської та Таганрозької митниць. Відо- мості Одеської та Очаківської митниць фіксують прибуття тільки самих переїжджих та мету їх приїзду (маємо по 5 відомостей кожної митниці) [3, арк. 7; 5, арк. 11, 15], а от 12 відомостей Таганрозької митниці містять також дані про прибулі судна та вантажі, привезені до порту [6]. За даними відомостей Таганрозької портової митниці половина прибулих суден були російськими або прийшли під росій- ським прапором, трохи менше – турецькі або під турецьким прапором, і лише декілька – венеційські та цесарські. Абсолютна більшість суден прийшли до порту з іноземними товарами і всі без винятку мали за- вантажитися товарами російськими для вивезення за кордон. Серед прибулого купецтва практично половину складало російське (49%), майже третину – турецьке (35%), а венеційське та цесарське – відпо- відно 13 та 3%. Щодо мети приїзду купців, то 44% прибули для за- купівлі товарів російського виробництва, 21% привезли товари для продажу, 16% – супроводжували товари до Таганрогу, 8% – поверну- лися для постійного проживання, 7% – для завершення розрахунків і лише 4% – привезли товари іноземні і мали закупити товари росій- ського виробництва. Виявлені у фонді “Херсонської (Новоросійської) губернської креслярні м. Херсону” карантинні та митні відомості демонструють досить різні дані щодо напрямків торгівлі та складу торгуючих для різних портів: так, якщо серед прибулого до Таганрозь- кого порту купецтва майже половину складало російське, а турецьке – третину, то в портах Чорного моря спостерігається картина практично протилежна – більше половини прибулих торгуючих були турецькими підданими (приблизно таке ж співвідношення демонструють і відо- мості Дубоссарського сухопутного карантину), чверть торгуючих – венеційські піддані і ще чверть – інші піддані, у тому числі й російські. З іншого боку, чисельні тижневі рапорти митниць та карантинів про відсутність пасажирів та торгових суден у чорноморських портах, а 165 також різкі коливання кількості реєстрацій переїжджих на сухопутно- му кордоні в Дубоссарах (від 3 до 36 на тиждень) свідчать про непо- стійність руху переїжджих через кордон, у тому числі у “торгових справах”. Дані виявлених відомостей карантинів та митниць щодо руху переїжджих, реєстрації суден в портах Чорного та Азовського морів, провезення товарів через кордон Російської імперії на відрізку від Дубоссарів до Таганрогу дозволяють деталізувати масштаби та особливості кожного з цих явищ в межах окремих портів або відрізків сухопутного кордону. Фонд “Херсонської (Новоросійської) губернської креслярні” також містить справи, які стосуються вирішення фінансових купецьких су- перечок. Подібні справи часто залишаються поза увагою дослідників історії зовнішньої торгівлі, оскільки, з одного боку, стосуються на- чебто незначних питань, а з іншого – вимагають кропіткої роботи і ретельного вивчення. Ці документи, як правило, висвітлюють вирі- шення конкретних проблем, що поставали перед представниками російського або іноземного купецтва, які, у свою чергу, змушені були звертатися до місцевих органів влади задля захисту своїх інтересів, капіталів, родини і т.д. Подібні справи є водночас і унікальними, і типовими – кожна з них є по-своєму неповторною і стосується ви- нятково тієї події або ситуації, що склалася у певний час та у певному місці, а з іншого боку – всі вони яскраво відображають загальні тен- денції розвитку зовнішньої торгівлі, відносини між купецтвом та місцевою адміністрацією, практичні умови ведення внутрішньої та зовнішньої торгівлі і т.д. Найчастіше такі справи стосувалися фінан- сових суперечок між російським та іноземним купецтвом, і саме останнє достатньо часто зверталося до державних органів влади за допомогою [7, арк. 2]. Іноземні купці часто аргументували необхідність втручання представників державної влади в подібні суперечки власною неспроможністю вирішити справу через фінансові негаразди або не- знання мови та звичаїв. Звернення або прошення купців містять інформацію не тільки про саме конфліктне питання, але й дані про самого купця та його торгову діяльність, особливості зовнішньої торгівлі та зовнішньотор- гової інфраструктури півдня України, адже зверненню до адміністра- ції, як правило, передували спроби вирішити конфлікт в судах, магі- стратах та інших державних установах [7, арк. 6]. Подібні справи дозволяють простежити розгляд взаємних купецьких претензій різни- 166 ми інстанціями, містять посилання або й витяги з різноманітних до- кументів, наприклад, з купецьких, які використовувалися в якості доказів, але не були включені до архівної справи і т.д. [10]. Як прави- ло, наявні у справі документи лише частково відображають процес вирішення конфлікту, причому документи щодо остаточного рішення у справі бувають рідко. Але з іншого боку, завдяки дотриманню при складанні окремих документів практики переказування змісту попе- редніх документів, більш характерної для колезького діловодства, ніж для міністерського, маємо можливість реконструювати перебіг подій навіть за наявності далеко не повного комплексу документів [9]. Окре- мі документи таких справ можуть яскраво характеризувати позицію, яку займала місцева адміністрація в подібних конфліктах і якими міркуваннями представники губернської або міської адміністрації об- ґрунтовували свою прихильність до когось з учасників суперечки. Так, наприклад, у справі, яка стосується суперечки між турецьким купцем Г. Пападопуло та одеським купцем Д. Калафатієм, маємо лист одесь- кого градоначальника графа О.Ф. Ланжерона до міністра юстиції Д.П. Трощинського. Лист яскраво демонструє ставлення до ситуації самого градоначальника та його відверту прихильність до однієї зі сторін конфлікту – градоначальник однозначно вважав претензії ту- рецького купця законними і просив міністра юстиції посприяти ви- дачі імператорських розпоряджень з цього приводу [11, арк. 3–4 зв]. О.Ф. Ланжерон у листі відкрито дивувався можливості виникнення такої ситуації, а особливо недосконалості російського законодавства, яке не передбачало подібного розвитку подій. Наприкінці листа О.Ф. Ланжерон наводить практично єдиний аргумент на користь сво- єї точки зору у вирішенні даного питання: необхідність швидкого та позитивного вирішення даної справи О.Ф. Ланжерон пояснював на- гальною потребою повернути довіру іноземного купецтва до одеської торгівлі, яка була підірвана численними банкротствами попередніх років [11, арк. 5]. Така постановка питання в принципі не передбача- ла рівності сторін у вирішення даного конфлікту [11, арк. 3–5]. Подібну справу з листуванням щодо вирішення фінансового кон- флікту між купцями маємо у фонді “Херсонської губернської палати цивільного суду”: купець Іван Прибісалич подавав скаргу на дії іно- земного купця та бездіяльність третейського суду та Таганрозького грець кого магістрату. Крім того, у справі представлене листування новоросійського губернатора І.Я. Селецького та губернського проку- 167 рора с генерал-прокурором П.Х. Обольяніновим щодо вирішення даної справи (1799–1801 рр.) [13, арк. 1–28]. Третя група виявлених джерел складається з указів Катерини ІІ, Павла І та Олександра І стосовно організації функціонування митної мережі та тарифної політики. Більша частина виявлених імператор- ських указів також представлені в “Повному зібранні законів Росій- ської імперії”. Так, указ Катерини ІІ про купецьке судноплавство від 25 червня 1781 року (так він зазначений в архівній справі) [12, арк. 1–24] також опублікований у “Повному зібранні законів Російської імперії” як “Статут про купецьке водоходство” [15, с. 157–186] і повністю від- повідає змісту опублікованого документа, але не містить маніфесту. Укази імператора Павла І щодо розвитку зовнішньої торгівлі та митної справи виявлені у фонді “Херсонської митної застави”: указ щодо заборони експорту чорної овечої вовни від 15 січня 1798 року [1, арк. 28] вміщений у “Повному зібранні законів Російської імперії” під тією ж датою [16, с. 30–31], те ж стосується і виявленого указу щодо контролю за вивезенням коней за кордон від 15 травня 1798 року [2, арк. 31; 16, с. 247], а от указ із поясненнями стосовно дій щодо вияв- лених заборонених для імпорту товарів, надісланий з Комерц-колегії Херсонській митній заставі 20 квітня 1798 року [1, арк. 29], у “Повно- му зібранні” датований 19 квітня 1800 року [17, с. 133–135]. Один з виявлених указів Павла І – щодо контролю за тавруванням ввезених товарів, який підтверджував укази 1749 та 1750 років [1, арк. 32] – від- сутній у “Повному зібранні законів Російської імперії”. У фонді “Херсонської митної застави” також були виявлені укази імператора Олександра І щодо тарифної політики та регламентування зовнішньої торгівлі початку ХІХ ст., серед яких, наприклад, указ від 11 листопада 1806 року про заборону експорту від балтійських портів та по всьому західному кордону до Чорного моря [2, арк. 75], який так само датований у “Повному зібранні законів Російської імперії” [20, с. 863]. Укази Олександра І також виявлені у фонді “Херсонсько- го губернського митного інспектора”: 4 укази – по надання Севасто- польському порту статусу головного військового та виключення його із зовнішньої торгівлі від 23 лютого 1804 року [14, арк. 26], про за- борону ввезення іноземної срібної монети [14, арк. 30], про обмежен- ня експорту турецьких товарів [14, арк. 35] та про заборону вивозити за кордон коней [14, арк. 21] – мають абсолютні відповідники у “По- вному зібранні законів Російської імперії” [19, с. 49, 148, 197–198]. 168 Указ імператора Олександра І щодо безмитного імпорту електричних, пневматичних та інших машин, надісланий херсонському митному інспектору 23 березня 1804 року [14, арк. 23], у “Повному зібранні” датований 1 лютого 1804 року [19, с. 50]. Також виявлені 4 укази, які не були включені до “Повного зібрання законів Російської імперії”: щодо стягнення мита з імпорту мармурових плит (надісланий митно- му інспектору Херсонської губернії 24 січня 1804 року [14, арк. 20]), уточнення щодо заборони імпорту лікерів (надісланий митному ін- спектору 15 березня 1804 року [14, арк. 22]), щодо експорту лісу та його документаційного оформлення (надісланий митному інспектору 31 березня 1804 року [14, арк. 24]) та указ з уточненнями митних пільг для зовнішньої торгівлі на Азовському та Чорному морях (надісланий митному інспектору Херсонської губернії 28 квітня 1804 року [14, арк. 33–34]). Останній указ являє собою пояснення щодо засто- сування указу від 1 березня 1803 року щодо зменшення на чверть мита з експорту та імпорту товарів в азовських та чорноморських портах до запровадження нового тарифу [18, с. 573]. За поясненнями до Комерц-колегії зверталася Одеська портова митниця через виникнен- ня питань щодо переліку товарів, на які поширювалася оголошена указом митна пільга, оскільки документ, на основі якого визначався список (тариф 1782 року) мав достатню кількість поправок та допов- нень. У результаті було вирішено: при стягненні мита з тих товарів, стосовно яких в тарифі 1782 року передбачене повне мито і для азовсько-чорноморських портів, митна пільга не передбачається; крім того, до таких товарів були зараховані шалі та пояси, оскільки з них стягується достатньо незначне мито; сирі шкіри та юхта також не під- падають під митні пільги через помірність встановленого мита; митні пільги не поширювалися й на імпорт флорентійських та інших італій- ських вин, які привозили російськими, флорентійськими та італій- ськими торговими суднами на рахунок російських, флорентійських або італійських підданих – ці вина, з точки зору одеського градона- чальника Е.Й. Ришельє, і так обкладалися незначним митом, яке можна було сплачувати у повному обсязі. Ці роз’яснення стосувалися не тільки Одеської портової митниці, а й всіх митних установ азовсько- чорноморського узбережжя [14, арк. 34]. Отже, серед виявлених у фондах Державного архіву Херсонської області матеріалів з історії зовнішньої торгівлі Південної України останньої чверті ХVІІІ – початку ХІХ ст. можна виділити документа- 169 цію митних та карантинних установ, яка фіксувала прибуття до кор- донів Російської імперії торгових суден та сухопутних транспортів, іноземних та російських підданих, частково – ввезення та вивезення товарів; листування з приводу фінансових суперечок, яке дозволяє не тільки деталізувати умови та організацію зовнішньої торгівлі на півдні України, але й побачити особистості безпосередніх учасників зовніш- ньоторгових операцій; імператорські укази, які частково заповнюють прогалини в “Повному зібранні законів Російської імперії” і допов- нюють загальну картину законодавчого регламентування зовнішньої торгівлі останньої чверті ХVІІІ – початку ХІХ ст. Джерела і література: 1. Державний архів Херсонської області (далі – ДАХО), ф. 7, оп. 2, спр. 2. 2. ДАХО, ф. 7, оп. 2, спр. 7. 3. ДАХО, ф. 14, оп. 1, спр. 380. 4. ДАХО, ф. 14, оп. 1, спр. 387. 5. ДАХО, ф. 14, оп. 1, спр. 393 6. ДАХО, ф. 14, оп. 1, спр. 409. 7. ДАХО, ф. 14, оп. 1, спр. 418 8. ДАХО, ф. 14, оп. 1, спр. 419 9. ДАХО, ф. 14, оп. 1, спр. 427. 10. ДАХО, ф. 14, оп. 1, спр. 625. 11. ДАХО, ф. 14, оп. 1, спр. 873. 12. ДАХО, ф. 14, оп. 2, спр. 1. 13. ДАХО, ф. 191, оп. 1, спр. 1. 14. ДАХО, ф. 257, оп. 1, спр. 2. 15. Полное собрание законов Российской империи с 1649 года. – Спб.: Типография II Отделения Собственной Его Императорского Величества Канцелярии, 1830. – Т. XXІ. 16. Полное собрание законов Российской империи с 1649 года. – Спб.: Типография II Отделения Собственной Его Императорского Величества Канцелярии, 1830. – Т. XXV. 17. Полное собрание законов Российской империи с 1649 года. – Спб.: Типография II Отделения Собственной Его Императорского Величества Канцелярии, 1830. – Т. XXVI. 18. Полное собрание законов Российской империи с 1649 года. – Спб.: Типография II Отделения Собственной Его Императорского Величества Канцелярии, 1830. – Т. XXVIІ. 170 19. Полное собрание законов Российской империи с 1649 года. – Спб.: Типография II Отделения Собственной Его Императорского Величества Канцелярии, 1830. – Т. XXVIІІ. 20. Полное собрание законов Российской империи с 1649 года. – Спб.: Типография II Отделения Собственной Его Императорского Величества Канцелярии, 1830. – Т. XXIХ. 21. Бойко А.В. Південна Україна останньої чверті ХVІІІ ст. Аналіз джерел. – К., 2000. 22. Бойко А.В., Лиман І.І. Південна Україна в міжнародних торго- вельних зв’язках другої половини ХVІІІ століття (огляд архівних джерел) // Международные отношения и государственные структуры в Центральной, Восточной и Юго-Восточной Европе в IV–ХVIII вв. Материалы научной конференции. – Запорожье, 1993. – С. 52–56. 23. Головко Ю. Відомості Дубоссарського сухопутного карантину другої половини 1799 року // Записки науково-дослідної лабораторії історії Південної України Запорізького державного університету: Пів- денна Україна XVIII–XIX ст. – Випуск 9. – Запоріжжя, 2008. – С. 51– 90. 24. Головко Ю.І. Матеріали фонду Новоросійської губернської крес- лярні Державного архіву Херсонської області як джерело до історії зов- нішньої торгівлі та боротьби з контрабандою на півдні України напри- кінці ХVІІІ – на початку ХІХ ст. // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. – Запоріжжя: ЗНУ, 2009. – Вип. ХХVІІ. – С. 319–323. 25. Головко Ю.І. Проект організації на півдні України транзитної польської торгівлі (80-ті рр. XVIII ст.) // Причорноморський регіон у контексті європейської політики. Region nadczarnomorski w polityce europejskiej. – Одеса – Ополе – Вроцлав, 2008. – С. 103–105. 26. Дружинина Е.И. Северное Причерноморье в 1775–1800 гг. – М., 1959. 27. Дружинина Е.И. Южная Украина в 1800–1825 гг. – М.: Наука, 1970. 28. Княжевич М. Проект поліпшення торговлі на Україні, 1784 р. – Б/м та б/д. 29. Злотников М.Ф. Континентальная блокада и Россия. – М. – Л.: Наука, 1966. 30. Золотов В.А. Внешняя торговля Южной России в первой поло- вине ХХ века. – Ростов: Издательство Ростовского университета, 1963. 31. Мурзакевич Н. Письма барона Антуаня графу Сегюру о пользе учреж дения морской торговли Марсели с Херсоном // Записки Одесского 171 общества истории и древностей российских. – Т. 13. – Одесса, 1883. – С. 156–160. 32. Скальковский А. Первое тридцатилетие истории г. Одессы. 1793– 1823. – Одесса, 1837. 33. [Скальковский А.] Взгляд на историю торговли Черного и Азов- ского морей // Журнал Министерства внутренних дел. – 1835. – № 9. – С. 337–364. 34. Покровский С.А. Внешняя торговля и внешняя торговая полити- ка России. – М.: Международная книга, 1947. 35. Юрченко П. Историко-статистический очерк торговли г. Херсо- на // Записки Одесского общества истории и древностей российских. – Т. 13. – Одесса, 1883. – С. 165–179. 36. Reychman J. Le commerce Polonais en mer Noire au XVIIIe siècle par le port de Kherson // Cahiers du monde russe et soviétique. Année 1966. – Volume 7. – Numéro 7–2. – P. 234–248. Юлія Головко (Запоріжжя, Україна). Джерела з історії зовнішньої торгівлі Південної України останньої чверті ХVІІІ – початку ХІХ ст. в Державному архіві Херсонської області У статті аналізуються інформативні можливості матеріалів фондів Державного архіву Херсонської області як джерел з історії зовнішньої торгівлі Південної України останньої чверті ХVІІІ – початку ХІХ ст. Се- ред виявлених матеріалів представлені відомості та рапорти митних та карантинних установ, листування з приводу фінансових суперечок купе- цтва, імператорські укази щодо організації зовнішньої торгівлі. Ключові слова: джерело, зовнішня торгівля, Південна Україна Юлия Головко (Запорожье, Украина). Источники по истории вне- шней торговли Южной Украины последней четверти ХVІІІ – начала ХІХ в. в Государственном архиве Херсонской области В статье анализируются информативные возможности материалов фондов Государственного архива Херсонской области как источников по истории внешней торговли Южной Украины в последней четверти ХVІІІ – начале ХІХ вв. Среди выявленных материалов представлены ведомости и рапорты таможенных и карантинных учреждений, переписка по поводу финансовых конфликтов купечества, императорские указы касательно организации внешней торговли. Ключевые слова: источник, внешняя торгволя, Южная Украина 172 Julia Golovko (Zaporizhzhia, Ukraine). Sources of the histore of the foreign commerce of the Southern Ukraine of the last quarter of ХVІІІ – beginning of XIX centuries in the State archive of Kherson region Information potentials of the materials of the fund of the State archive of Kherson region are analysed as the sources of the history of foreign commerce of the Southern Ukraine in the last quarter of XVIII – beginning of XIX cen- turies. Among discovered materials are presented registers and reports of the customs and quarantines, correspondence because of the financial conflicts of merchants, emperors’ ukases concerning organization of the foreign com- merce. Key words: source, foreign commerce, Southern Ukraine

Джерела з історії зовнішньої торгівлі Південної України останньої чверті ХVІІІ – початку ХІХ ст. в державному архіві Херсонської області

Institution

Ähnliche Einträge