Матеріали Осипа Бодянського та Олександра Потебні у Відділі рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України
Осип Максимович Бодянський (1808–1877) і Олександр Опанасович Потебня (1835–1891) займають особливо вагоме місце у філологічних науках, зокрема у слов’янознавстві. В архіві О. Бодянського збереглося п’ять досі не опублікованих повністю листів О. Потебні до О. Бодянського (1864–1866), у яких чітко пр...
Gespeichert in:
| Datum: | 2012 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2012
|
| Schriftenreihe: | Слов’янський світ |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/71785 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Матеріали Осипа Бодянського та Олександра Потебні у Відділі рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України / А.О. Шацька // Слов’янський світ: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2012. — Вип. 10. — С. 8-18. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-71785 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-717852014-12-11T03:01:46Z Матеріали Осипа Бодянського та Олександра Потебні у Відділі рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України Шацька, А.О. З архівних джерел Осип Максимович Бодянський (1808–1877) і Олександр Опанасович Потебня (1835–1891) займають особливо вагоме місце у філологічних науках, зокрема у слов’янознавстві. В архіві О. Бодянського збереглося п’ять досі не опублікованих повністю листів О. Потебні до О. Бодянського (1864–1866), у яких чітко простежуються наукові взаємини між ученими. До маловідомих робіт О. Бодянського належить і недрукований цикл його лекцій «Історія Сербії» (1850-ті рр.). Осип Максимович Бодянский (1808–1877) и Александр Афанасьевич Потебня (1835–1891) занимают существенное место в мировой филологии, особенно в славяноведении. В архиве О. Бодянского сохранились пять до сих пор полностью не опубликованных писем А. Потебни к О. Бодянскому (1864–1866), в которых четко прослеживаются научные контакты между учеными. К малоизвестным работам О. Бодянского относится и неопубликованный цикл лекций “История Сербии” (1850-е гг.). Osyp Bodyans’kyi (1808–1877) and Oleksandr Potebnya (1835– 1891) are considered to be outstanding persons in world philology and especially Slavic studies. There are 5 still unpublished letters from O. Bodyans’kyi to O. Potebnya (1864–1866) preserved in the archive fund of O. Bodyans’kyi which give evidence of tight scientific contacts between scholars. The O. Bodyans’kyi’s lections «History of Serbia» (1850-s) remain not widely known till now. 2012 Article Матеріали Осипа Бодянського та Олександра Потебні у Відділі рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України / А.О. Шацька // Слов’янський світ: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2012. — Вип. 10. — С. 8-18. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. XXXX-0051 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/71785 82-6:061.12(477)(0.032) uk Слов’янський світ Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
З архівних джерел З архівних джерел |
| spellingShingle |
З архівних джерел З архівних джерел Шацька, А.О. Матеріали Осипа Бодянського та Олександра Потебні у Відділі рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України Слов’янський світ |
| description |
Осип Максимович Бодянський (1808–1877) і Олександр Опанасович Потебня (1835–1891) займають особливо вагоме місце у філологічних науках, зокрема у слов’янознавстві. В архіві О. Бодянського збереглося п’ять досі не опублікованих повністю листів О. Потебні до О. Бодянського (1864–1866), у яких чітко простежуються наукові взаємини між ученими. До маловідомих робіт О. Бодянського належить і недрукований цикл його лекцій «Історія Сербії» (1850-ті рр.). |
| format |
Article |
| author |
Шацька, А.О. |
| author_facet |
Шацька, А.О. |
| author_sort |
Шацька, А.О. |
| title |
Матеріали Осипа Бодянського та Олександра Потебні у Відділі рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України |
| title_short |
Матеріали Осипа Бодянського та Олександра Потебні у Відділі рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України |
| title_full |
Матеріали Осипа Бодянського та Олександра Потебні у Відділі рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України |
| title_fullStr |
Матеріали Осипа Бодянського та Олександра Потебні у Відділі рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України |
| title_full_unstemmed |
Матеріали Осипа Бодянського та Олександра Потебні у Відділі рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України |
| title_sort |
матеріали осипа бодянського та олександра потебні у відділі рукописних фондів і текстології інституту літератури ім. т. г. шевченка нан україни |
| publisher |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| publishDate |
2012 |
| topic_facet |
З архівних джерел |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/71785 |
| citation_txt |
Матеріали Осипа Бодянського та Олександра Потебні у Відділі рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України / А.О. Шацька // Слов’янський світ: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2012. — Вип. 10. — С. 8-18. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| series |
Слов’янський світ |
| work_keys_str_mv |
AT šacʹkaao materíaliosipabodânsʹkogotaoleksandrapotebníuvíddílírukopisnihfondívítekstologííínstitutulíteraturiímtgševčenkananukraíni |
| first_indexed |
2025-07-05T20:39:40Z |
| last_indexed |
2025-07-05T20:39:40Z |
| _version_ |
1836840891210268672 |
| fulltext |
8
УДК 82-6:061.12(477)(0.032)
А.О. Шацька
МАТЕРІАЛИ ОСИПА БОДЯНСЬКОГО
ТА ОЛЕКСАНДРА ПОТЕБНІ
У ВІДДІЛІ РУКОПИСНИХ
ФОНДІВ І ТЕКСТОЛОГІЇ ІНСТИТУТУ
ЛІТЕРАТУРИ ІМ. Т. Г. ШЕВЧЕНКА
НАН УКРАЇНИ
Осип Максимович Бодянський (1808–1877) і Олександр Опа-
насович Потебня (1835–1891) займають особливо вагоме місце у
філолологічних науках, зокрема у слов’янознавстві. В архіві О. Бо-
дянського збереглося п’ять досі не опублікованих повністю листів
О. Потебні до О. Бодянського (1864–1866), у яких чітко простежу-
ються наукові взаємини між ученими. До маловідомих робіт О. Бо-
дянського належить і недрукований цикл його лекцій «Історія Сер-
бії» (1850-ті рр.).
Ключові слова: слов’янознавство, листи, лекції, «Історія Сербії».
Osyp Bodyans’kyi (1808–1877) and Oleksandr Potebnya (1835–
1891) are considered to be outstanding persons in world philology
and especially Slavic studies. Th ere are 5 still unpublished letters from
O. Bodyans’kyi to O. Potebnya (1864–1866) preserved in the archive fund
of O. Bodyans’kyi which give evidence of tight scientifi c contacts between
scholars. Th e O. Bodyans’kyi’s lections «History of Serbia» (1850-s) re-
main not widely known till now.
Keywords: Slavic studies, letters, lections, «History of Serbia».
Осип Максимович Бодянський (1808–1877) і Олександр
Опанасович Потебня (1835–1891) – видатні українські філо-
логи-славісти. О. Бодянський усе життя працював у Москов-
ському університеті на кафедрі слов’янських мов, О. Потеб-
http://www.etnolog.org.ua
9
ня – у Харківському університеті на кафедрі історії російської
мови та літератури. Досліджуючи слов’янські мови, старо-
давні мовні пам’ятки болгар, чехів, сербів, хорватів, угор-
ців, поляків та ін., їхню культуру, О. Бодянський не забував
і про українську та російську мови. Цікавою є його праця
«Рассмотрение различных мнений о древнем языке северных
и южных руссов» [Бодянський 1835, с. 472–491]. О. Потеб-
ня не обмежувався дослідженням лише української та росій-
ської мов. Його наукові розвідки створювалися на широкому
загальнослов’янському матеріалі. Учені кожен своїм шляхом
дійшли висновку про єдність і спорідненість слов’янських
культур.
Як О. Бодянський, так і О. Потебня цікавилися народно-
поетичною творчістю і збирали фольклор усіх жанрів. Зібра-
ні О. Бодянським українські пісні ввійшли до збірника «Укра-
инские народные песни», видані 1834 року М. Максимовичем.
Зібрані О. Потебнею народні пісні ввійшли до збірника, вида-
ного 1863 року О. Баліною. Для них фольклор (жива народна
мова) був джерелом пізнання історичного минулого народів, а
також джерелом збагачення літературної мови.
О. Бодянський у «Чтениях в Императорском обществе ис-
тории и древностей российских» надрукував працю О. По-
тебні [Потебня 1865]. Ця розвідка друкувалася протягом
квітня – грудня 1865 року в трьох книгах (кн. 2, 3, 4). У дру-
гій книзі наведено порівняльний аналіз різдвяних та весіль-
них обрядів у слов’янських народів, у третій розглядається об-
раз Баби Яги і її можливі кореляти, у четвертій аналізуються
образи Змії, Вовка та Відьми. З приводу цієї публікації в ар-
хіві Осипа Бодянського (Відділ рукописних фондів і тексто-
логії Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України,
далі – ВРІЛ) збереглося п’ять листів О. Потебні до О. Бодян-
ського 1864–1866 років [Ф. 99, од. зб. 90, арк. 204–215]. У пер-
шому листі, який датований 10 березня 1864 року, О. Потебня
http://www.etnolog.org.ua
10
цікавиться, чи надійшли до адресата статті, які він надіслав, і
чи відповідають вони тематиці «Чтений». «При случае, – пи-
сав він, – потрудитесь уведомить, согласно ли с программою
“Чтений общества” помеченые в них грамматических работ
по истории русского яз[ыка], лишь косвенно затрагивающих
собственно исторические вопросы» [ВРІЛ. – Ф. 99, од. зб. 90,
арк. 204]. У листі від 21 листопада 1864 року він повідомляє,
що статті, які раніше надіслав, він виправляє і доповнює, і
якщо вони не друкувалися, то просить повернути: «Около
года тому назад были мною посланы к Вам статьи по мифо-
логии о Бабе-Яге, Змее, Волке и Ведьме, а еще раньше стаття о
Рождественских обрядах. Теперь эти статьи рождественские
в исправлениях и дополнениях. Если печатание их еще не на-
чато или не нач нется в скорейшем времени, то покорнейше
прошу возвратить их. [...] Честь имею быть Ваш Милостивый
Государь покорный слуга А. Потебня» [ВРІЛ. – Ф. 99, од. зб. 90,
арк. 206]. У листі від 1 жовтня 1865 року він пише: «Покор-
но благодарю Васъ... за тот труд, который Вы приняли на
себя при печатании моей статьи. Против принятого Вами…
правописания я ничего не имею». І далі: «1) В конце послед-
ней статьи, если как надеюсь она будет напечатана в следу-
ющей кн[иге] “Чтений” обозначить когда получена Вами эта
статья. С тех пор появились книги и статьи, которые тогда
не выходили или не могли дойти до меня. 2) Припечатать
ниже следующий список опечаток и ошибок. Относитель-
но трех сделанных мною поправок может быть не излишне
будет оправдаться перед Вами». Потім наведено перелік ви-
правлень [ВРІЛ. – Ф. 99, од. зб. 90, арк. 208]. У листі від 21 лис-
топада 1865 року знову йдеться про перелік помилок, які тре-
ба врахувати. О. Потебня також дає пояснення щодо зміни
теми своєї дисертації: «Когда я в начале 1864 г. отсылал к Вам
свое сочинение, я думал, что докторскою моею диссертациею
будет четыре статьи по грамматике “О полногласии”,
http://www.etnolog.org.ua
11
“О звуках областных русс[ких] говоров”, “О глаголе” и об
“Имени”. […] Если б я остался при прежней мысли, то мне
пришлось бы отложить защищение диссертации на год или
на два. Поэтому я решился сделать докторскою диссертациею
свое соч[иненение] “О миф[ическом] знач[ении] и проч[ее]”.
[…] Осмеливаюсь утруждать Ваше внимание своими
частными делами единственно с целью оправдать в Ваших
глазах вышеизложенную просьбу. А. Потебня» [ВРІЛ. – Ф. 99,
од. зб. 90, арк. 212 зв. – 213; про це також див.: Франчук 1985].
У листі від 14 лютого 1866 року О. Потебня повідомляє О. Бо-
дянського про те, що він посилає йому свою брошуру «О свя-
зи некоторых представлений в языке» [Потебня 1864] і на-
рікає: «Опечатки, замеченные мною во 2-ой и 3-ей статье, я
выслал в начале генваря, но не получил до сих пор оттисков,
готов думать, что письмо мое затерялось на почте. Если Вы не
получили высланных мною опечаток, то потрудитесь извес-
тить. А. Потебня» [ВРІЛ. – Ф. 99, од. зб. 90, арк. 214].
Обидва вчені займалися викладацькою діяльністю. У кож-
ного був власний творчий підхід до побудови лекцій: спосіб
викладання, структура наукових міркувань, використання
фактичного літературного матеріалу і на його основі вивчен-
ня конкретного факту, детальний і глибокий аналіз та синтез
і висновки. Працю О. Потебні «Из лекций по теории словес-
ности. Басня. Пословица. Поговорка» надрукували в Харкові
після його смерті в 1894 році (2-е вид. – Х., 1914; 3-є вид. – Х.,
1930). Цикл лекцій О. Бодянського «Історія Сербії» досі не по-
бачив світу, тому зупинимося докладніше на цій праці.
Свою викладацьку діяльність О. Бодянський почав у
1842 році на кафедрі слов’янських мов, коли ще не було ви-
значено ні обсягу, ні послідовності курсів, що мали викла-
датися. Він розумів, які перед ним стоять складні завдання,
тому з першого ж року викладання свої вступні лекції при-
свячував пояснювальному читанню зразків чеської, сербської,
http://www.etnolog.org.ua
12
польської та інших мов. Після стислого граматичного вступу
в одну зі слов’янських мов переходили до читання літератур-
них пам’яток цією мовою. О. Бодянський сам навчився серб-
ської мови, з читаючи і здійснюючи граматичний аналіз народ-
них пісень. Про свій метод навчання він писав: «Я сам научился
и других хочу обучать славянским наречиям по памятникам, в
коих народный язык находится во всей его чистоте, т[о] е[сть]
по народным песням, а потом уже переходить к языку книж-
ному, другими словами от более легкого и обыкновенного к
более трудному и менее обычному, естественному» [Францев
1902, с. 297]. Цей метод О. Бодянський рекомендував і студен-
там. Для цього він користувався збірником пісень Вука Кара-
джича, частину пісень з якого сам переклав російською. Також
викладач використовував фольклорні матеріали, які перепису-
вав, наприклад, «Сербські народні пісні» (Белград, 1839), «Ми-
лош оридянин. Сербська народна пісня», «Женидьба цара Ла-
зара. Сербська народна пісня» та інші, які зберігаються в архіві
вченого [ВРІЛ. – Ф. 99, од. зб. 188]. Студенти також переклада-
ли пісні зі збірника В. Караджича: в архіві Інституту зберегли-
ся переклади І. Гриневича («Вук Анджельич и бан Задранин».
Песнь 57) [ВРІЛ. – Ф. 99, од. зб. 216, арк. 342–347], Савинова (пере-
клад народної сербської пісні «Московские дары – Турецкое от-
даривание») [ВРІЛ. – Ф. 99, од. зб. 216, арк. 325–331], Н. Тихоми-
рова (народна сербська пісня «Кунина Златыйя») [ВРІЛ. – Ф. 99,
од. зб. 210, арк. 264–275], М. Щепкіна («Плен Стояна Янкови-
ча») [ВРІЛ. – Ф. 99, од. зб. 216, арк. 390–401] та ін. О. Бодянський
уважав, що протягом усього навчального періоду (5 років) він
повинен щороку викладати одну основну мову і кілька друго-
рядних (сам він знав 14 слов’янських мов). Завершенням цього
курсу була порівняльна граматика всіх слов’янських мов. О. Бо-
дянський наголошував, що «сравнительная грамматика всегда
должна быть венцом изучения многих родственных наречий,
итогом и плодом этого изучения и вместе с тем лучшей награ-
http://www.etnolog.org.ua
13
дой оного. Это, так сказать, языкомудрие, философия слова че-
ловеческого» [Францев 1902, с. 299].
Поряд з практичним викладанням сло в’янських мов він
також читав курс «Описание славянства», до якого входи-
ли загальні питання історії, географічне розміщення, чисель-
ність слов’янських народів, характеристика слов’янських мов.
Одніє ю з робіт курсу був цикл лекцій «Історія Сербії», який збе-
рігається в архіві Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН
України. Цей цикл лекцій, написаний у 1850-х роках, читав-
ся студентам протягом 1850–1864 років. В архіві зберігаються
деякі джерела, які ляг ли в основу написання циклу. Серед них
виписки О. М. Бодянського з історії сербських царів [ВРІЛ. –
Ф. 99, од. зб. 206, арк. 45–47], копії рукопису 1755, 1840 років про
устрій землі Сербської і Примор’я часів князя Лазаря [ВРІЛ. –
Ф. 99, од. зб. 206, арк. 19–22], біографія серба Мілоша [уривок;
див.: ВРІЛ. – Ф. 99, од. зб. 54, арк. 78], «Берат Михаилу Обрано-
витю на престол Сербскаго княжества» [копію зроблено рукою
О. Бодянського: ВРІЛ. – Ф. 99, од. зб. 206, арк. 99] тощо.
Цикл складається з двох частин. 27 січня 1850 року О. Бо-
дянський у вступі до всього циклу писав:
«М[илостивые] Г[осудари]!
Вступая снова в среду Вашу, мне нечего знакомиться с
Вами, а Вам со мною. Мы старые знакомые, понимающие друг
друга, и потому, как такие, не тратя нимало времени во много
глаголании, скажем лишь себе, вместо всякого предисловия,
словами нашего народа: “Быть по старому, как поставлено!”
А что между тем было, – “было и былым поросло”, прямо
обратимся к своему предмету… [Тут слід нагадати про те, що
О. Бодянський викладав у Московському університеті впро-
довж 1842–1869 років з перервою на один рік (1849), коли його
за видання книги англійця Флетчера «Записки о России» було
усунуто з кафедри університету і переведено до Казані. Кни-
га вийшла в «Чтениях Московского общества истории и древ-
http://www.etnolog.org.ua
14
ностей российских», де секретарем товариства і редактором
був О. Бодянський. У 1850 році О. Бодянського знову повер-
нули до Московського університету. – А. Ш.].
Призванный опять беседовать с Вами о предмете, на
который употребил лучшие дни моей жизни, я, прежде не-
жели приступлю к изучению его с Вами на сем месте, считаю
необходимым сказать Вам о том пути, которому намерен сле-
довать в этом случае.
Начиная чтения мои в половине учебного года, я, стесненный
короткостью времени, по необходимости должен ограничиться
одним лишь возможным; а потому оставляя в стороне полный
план моего преподавания до начала нового университетского
<года>, которому намереваю следовать во всем продолжение
академического круга учения, предложу теперь Вашему
вниманию чертеж моих чтений, на одно лишь полугодие.
Так как изучение славянских наречий составляет ключ к
приобретению сведений по кафедре славянской филологии,
то, отсюда преподавание их необходимо во все продолжение
университетского курса, распределяя оное по годам. Это
составит предмет общий для Вас. По сему на нынешнее полугодие
мы возьмем себе одно только наречие сербское, раз в неделю, по
понедельникам 1-ый час, и станем изучать его по «Народным
сербским песням», изданым известным сербским писателем и
знатоком в народной поезии своего народа, В. С. Караджичем, в
Вене 1841–1846, в 3-х книгах, из коих достаточно для нас будет
2 и 3-ей. Если время позволит, то после знакомства с языком
нынешних сербов, приступим также к чтению и изъяснению
«Винодельского закона», памятника конца XIII-го в[ека],
обнародованного в Загребе Мажураничем, а мною в Москве, в
«Чтениях в общ[естве] ист[ории] и древн[остей] росс[ийских]»
при Моск[овском] унив[ерситете], 1846-го года, № IV-й, и
отдельно, и, таким образом будем иметь случай заметить
разницу одного и того же языка, и притом народного (потому
http://www.etnolog.org.ua
15
что последний памятник был составлен на Вече в Приморье
Хорватском, с решений народных старшин, нарочно для того
созванных) в промежутке 5-ти веков.
Далее, преподавание для нынешнего полугодия, распадается
на две части: для студентов 2-го и 3-го, и 4-го года. Каждое из
них составляет особое целое.
Итак, курс 2-го года:
Подобно наречиям, должны составлять приуготовительное
преподавание и сведения о народах, говорящих этими
наречиями, т[о] е[сть], о славянах в этнографическом и т[ому]
п[одобное] отношениях, иначе славянская этнография (или
народописание, народопись, народоведение), которое будет
преподаваемо два раза в неделю, по средам и пятницам 1-ый
час для студентов 2-го года: после же, с следующего года, это
будут слушать студенты 1-го года.
Главное пособие: Шафарика “Slovanský Narodopis”. Pra-
ha, 1842, перев[едено] на русский мною “Славянское
народописание” Моск[ва], 1843. С картою.
Курс 3-го и 4-го года.
В теперешнее полугодие студенты 3-го и 4-го года будут
слушать Славянскую археологию (или Славянские древности)
по три часа, в неделю по понедельникам час 2-ой, средам и
пятницам 12-ый.
Таким образом, выслушав эти предметы, мы познакомимся
с славянами в двух разных эпохах их жизни, с славянами
нынешними и с славянами древними, каковы они теперь, в
наше время, и каковы они были прежде, в самую глубокую
древность, доступную человеческому ведению. Сравнение,
оттуда выведенное, может навеять думы на каждого, не
бесполезные для науки.
Предвижу возражение словами французской поговорки:
“Comparaison n’est pas vaison”. Правда, но на чужой ум отвечу
умом своего народа “не всюду съ вѣрою индѣ и съ мѣрою”;
http://www.etnolog.org.ua
16
а лучшая мера в подобных случаях – противоположение,
представление двух оконечностей, жизни народа двух
противоположных полюсов.
Но, прежде чем приступить к тому, взглянем на славян в
их нераздельной еще совокупности, как на одно общее целое,
уставим для себя точку зрения, с которой бы можно было
окинуть их одним взглядом и в дальнейших исследованиях
своих о них всякий раз обращаться к ней для поверки их,
разумею вопрос: какое место занимают славяне в ряду прочих
народов вообще?» [Авторські виділення в оригінальному тексті
передаємо курсивом. – А. Ш.] [ВРІЛ. – Ф. 99, од. зб. 27, арк. 1–4].
Далі наведено текст лекцій з історії сербів.
Перша частина: лекції XIV–XXII. Джерело тексту: чорно-
вий автограф з багатьма правками, перекресленнями і встав-
ками [ВРІЛ. – Ф. 99, од. зб. 50, арк. 13–100] в авторському кон-
волюті, російською мовою.
Перша частина циклу складається з лекцій: «Поселення сер-
бів і хорватів в Ілларику» ((кінець V ст. – 640 р.); О. Бодян-
ський висвітлює питання, що це за країна, звідки вийшли сер-
би, у який час відбулося виселення сербів за Дунай); «Історія
сербських жупанів до половини ХІІ ст.» ((780–1165); від Вишес-
лава до Раського жупана Стефана), «Стефан Неманя та його
потомки» ((1160–1195); ставлення до Угрії і до Папи: королів-
ське та католицьке сповідання), «Стефан Первовенчанний Не-
манить 1-й» (1195–1224); «Родослав» (1224–1230); «Владислав»
(1230–1237); «Стефан Урош» (Неманить 5-й (1237–1242); роз-
глядає питання про ставлення Стефана Уроша до угрів і греків);
«Драгутін» (1242–1245); «Стефан Мілютін Урош 2-й» (1275–
1321); «Стефан Урош 3-й Дечанський» (1321–1336); «Стефан
Душан Сильний, цар або імператор» ((1336–1356); на почат-
ку лекції О. Бодянський дає пояснення значення імені Душáн і
розповідає про його походи проти Грецької імперії), «Цар Урош
5-й» ((1356–1367); у лекції про Уроша 5-го О. Бодянський вико-
http://www.etnolog.org.ua
17
ристовує народні пісні: «Видите ли моя брате красна...», «Мали
куме, Вукашине Кралé!..», «Чуешъ ли ме, мой млади Урашу!..»,
а також пісню про те, як Мрлявчевич (Вукашин Краль, Угле-
ша Деспот і Гайко Войвода) і царевич Урош під 4-ма розкину-
тими таборами на Косовому полі сперечались про те, кому за-
лишено царство. Урошом 5-м було перервано рід і дім Немані,
які правили Сербією понад два століття (212 років): вісім коро-
лів – 185 років та два царі – 27 років)), «Вукашин Милявчевич»
((1367–1371); у лекції О. Бодянський розповідає про Тенар-
ську битву, посилаючись на післямову ченця Ісаія, який пере-
клав з грецької на словенську твір Діонісія Ареопагіта); «Лазар»
((1371–1389); О. Бодянський розказує про боротьбу з турками,
а саме про битву на Косовому полі, згадує сербські народні піс-
ні, так звані «Лазарица», які присвячені останньому незалеж-
ному цареві сербів), «Міліца та син її Стефан» ((1389–1424); у
лекції йдеться про угоду Міліци та її сина Стефана з турками,
а саме з Баязидом); «Діорде Бранкович» (1427–1457). О. Бодян-
ський у першій частині циклу охоплює період до 1688 року і зга-
дує всіх деспотів цього періоду.
Крім названої праці, тут є й інші розвідки О. Бодянсько-
го: «Сербія», географічна довідка (арк. 2–6), «Чорногорія», гео-
графічна довідка (арк. 6 зв. – 9 зв.), «Боснія», географічна до-
відка (арк. 10–11), «Нарис історії Дубровника» (арк. 159–205).
Є також праця про історію слов’янської філології без автор-
ського заголовка (арк. 101–158).
Друга частина циклу називається «Історія сербів в ХІХ сто-
літті». Джерело тексту: автограф з багатьма правками та допис-
ками [ВРІЛ. – Ф. 99, од. зб. 27, арк. 1–124] в авторському кон-
волюті російською мовою. Ця частина починається вступом,
який повністю наведено вище. Далі йдеться про історію визво-
лення сербського народу з-під османського гніту, про внутріш-
ній устрій Сербії, чвари між сербськими князями за князів-
ський престол (Сербія тоді називалася: «Княжество Сербія»).
http://www.etnolog.org.ua
18
У цій частині циклу О. Бодянський використовує також народ-
ні пісні: про бій при Шабаці, на Мишарі, «Почета к буне проти-
ву Дахія» та ін.
Цикл лекцій так і не вийшов друком. Вважаємо, що точка
зору О. Бодянського на історію сербів не застаріла й має бути
введена в науковий обіг. Хочеться сподіватися, що прийде час
і його працю «Історія Сербії» буде надруковано.
ЛІТЕРАТУРА
Потебня А. О связи некоторых представлений в языке / А. Потебня //
Филологические записки. – 1864. – Т. 3. – Вып. 3.
Бодянський О. Рассмотрение различных мнений о древнем языке
северных и южных руссов / О. Бодянський // Ученые записки Император-
ского Московского университета. – 1835. – Сентябрь. – № 3. – С. 472–491.
Потебня А. О мифическом значении некоторых обрядов и поверий /
А. Потебня // Чтения в Императорском обществе истории и древностей
российских при Московском университете. – М. : Университетская
Типография, 1865. – Кн. 2–4. – 418 с.
Францев В. А. Очерки по истории чешского возрождения. Русско-чеш-
ские ученые связи конца XVIII и первой половины XIX ст. / В. А. Фран-
цев. – Варшава, 1902.
Франчук В. Ю. Олександр Опанасович Потебня / В. Ю. Франчук. – К.,
1985.
Осип Максимович Бодянский (1808–1877) и Александр
Афанасьевич Потебня (1835–1891) занимают существен-
ное место в мировой филологии, особенно в славяноведении.
В архиве О. Бодянского сохранились пять до сих пор полностью
не опубликованных писем А. Потебни к О. Бодянскому (1864–
1866), в которых четко прослеживаются научные контакты между
учеными. К малоизвестным работам О. Бодянского относится и
неопубликованный цикл лекций «История Сербии» (1850-е гг.).
Ключевые слова: славяноведение, письма, лекции, «История
Сербии».
http://www.etnolog.org.ua
|