Проблеми регіональної спеціалізації національної економіки України

У статті розглянуто особливості регіональної спеціалізації економіки України, підкреслюється переважний вплив розвитку аграрного сектора на формування валового регіонального продукту, висвітлюються проблеми розвитку АПК в Україні та шляхи їх подолання....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2013
Hauptverfasser:	Савчук, О.А., Вольвач, І.Ю.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України 2013
Schriftenreihe:	Економічні інновації
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/71887
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Проблеми регіональної спеціалізації національної економіки України / О.А. Савчук, І.Ю. Вольвач // Економічні інновації: Зб. наук. пр. — Одеса: ІПРЕЕД НАН України, 2013. — Вип. 53. — С. 221-229. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-71887
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-718872014-12-12T03:02:15Z Проблеми регіональної спеціалізації національної економіки України Савчук, О.А. Вольвач, І.Ю. У статті розглянуто особливості регіональної спеціалізації економіки України, підкреслюється переважний вплив розвитку аграрного сектора на формування валового регіонального продукту, висвітлюються проблеми розвитку АПК в Україні та шляхи їх подолання. The article discusses the features of regional economy specialization of Ukraine, emphasizes the dominant influence of the agricultural sector in the formation of gross regional product, highlights problems of Ukrainian agriculture and ways of its overcoming. 2013 Article Проблеми регіональної спеціалізації національної економіки України / О.А. Савчук, І.Ю. Вольвач // Економічні інновації: Зб. наук. пр. — Одеса: ІПРЕЕД НАН України, 2013. — Вип. 53. — С. 221-229. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. XXXX-0066 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/71887 332.122 (477) uk Економічні інновації Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
description	У статті розглянуто особливості регіональної спеціалізації економіки України, підкреслюється переважний вплив розвитку аграрного сектора на формування валового регіонального продукту, висвітлюються проблеми розвитку АПК в Україні та шляхи їх подолання.
format	Article
author	Савчук, О.А. Вольвач, І.Ю.
spellingShingle	Савчук, О.А. Вольвач, І.Ю. Проблеми регіональної спеціалізації національної економіки України Економічні інновації
author_facet	Савчук, О.А. Вольвач, І.Ю.
author_sort	Савчук, О.А.
title	Проблеми регіональної спеціалізації національної економіки України
title_short	Проблеми регіональної спеціалізації національної економіки України
title_full	Проблеми регіональної спеціалізації національної економіки України
title_fullStr	Проблеми регіональної спеціалізації національної економіки України
title_full_unstemmed	Проблеми регіональної спеціалізації національної економіки України
title_sort	проблеми регіональної спеціалізації національної економіки україни
publisher	Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України
publishDate	2013
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/71887
citation_txt	Проблеми регіональної спеціалізації національної економіки України / О.А. Савчук, І.Ю. Вольвач // Економічні інновації: Зб. наук. пр. — Одеса: ІПРЕЕД НАН України, 2013. — Вип. 53. — С. 221-229. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
series	Економічні інновації
work_keys_str_mv	AT savčukoa problemiregíonalʹnoíspecíalízacíínacíonalʹnoíekonomíkiukraíni AT volʹvačíû problemiregíonalʹnoíspecíalízacíínacíonalʹnoíekonomíkiukraíni
first_indexed	2025-07-05T20:48:07Z
last_indexed	2025-07-05T20:48:07Z
_version_	1836841422758608896
fulltext	2013 Економічні інновації Випуск №53 221 УДК 332.122 (477) ПРОБЛЕМИ РЕГІОНАЛЬНОЇ СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ Савчук О.А., Вольвач І.Ю. У статті розглянуто особливості регіональної спеціалізації економіки України, підкреслюється переважний вплив розвитку аграрного сектора на формування валового регіонального продукту, висвітлюються проблеми розвитку АПК в Україні та шляхи їх подолання. Постановка проблеми. Макроекономічна стабілізація як частина ліберальної політики України повинна була встановити бюджетні обмеження для уряду і центрального банку щодо збільшення грошової маси. Бюджетні обмеження та вільні ринкові ціни мали сприяти зміні поведінки приватних фірм відносно структури своїх інвестицій у виробництво споживчих товарів насамперед, а ті, в свою чергу, сприяли б ефективному розподілу обмежених ресурсів. Але, навпаки, в українській економіці відбулися колосальні структурні перекоси. Сьогодні у розвитку національної економіки спостерігається низка негативних явищ: посилення монополізму; непристованність переважної частини вітчизняних виробників до міжнародної конкуренції; падіння конкурентоспроможності вітчизняної промисловості; не відповідність структури національної економіки потребам внутрішнього ринку; невеликі міста і сільські населені пункти позбавлені економічної бази – містоутворюючих підприємств; низька (близько 13%) частка аграрно- промислового комплексу у валовій доданій вартості країни, при тому, що соціальне значення сільськогосподарської галузі полягає в забезпеченні життєдіяльності третини населення країни та як незамінного виробника продуктів харчування і сировини для переробної промисловості. Економічне зростання в Україні відбувається на тлі поглиблення структурних та регіональних диспропорцій реалізації ресурсного потенціалу країни. Одним із головних проявів зазначених диспропорцій є суттєві відмінності в рівнях соціально-економічного розвитку між регіонами, що відображаються насамперед через показники валового регіонального продукту (ВРП). Аналіз досягнень і публікацій по темі. ВРП як основний макроекономічний показник, який слугує індикатором 222 Економічні інновації Випуск № 53 2013 конкурентоспроможності та економічного розвитку окремих регіонів України, було впроваджено з 90-х років з початком дії міжнародного стандарту СНР-93. Зараз в Україні регіональні розрахунки діють на першому рівні адміністративно-територіального розподілу за 27 територіями, серед яких виділяють Автономну Республіку Крим (АРК), 25 областей та 2 міста (Київ та Севастополь). За своїм економічним значенням і способами розрахунку показник „валовий регіональний продукт” подібний „валовому внутрішньому продукту” [1]: - ВВП та ВРП використовують як показники ефективності економічної системи, відповідно на національному та регіональному рівнях; - показники розраховують виробничим, розподільним методом та методом кінцевого використання; - компоненти показників виражають сукупну вартість кінцевої продукції галузей реального сектора економіки та нематеріальних послуг. Однак сума ВРП не дорівнює ВВП країни, оскільки не включає неринкові послуги, які держава надає суспільству у цілому. Значна частина ВВП, а отже і ВРП не враховується офіційною статистикою через існування тіньового сектору економіки, за оцінкою спеціалістів відхилення складають приблизно 15-20% [2]. Ціль статті полягає у визначенні впливу регіональної спеціалізації на формування ВРП. Виклад основного матеріалу. Рейтинг регіонів за рівнем подушового ВРП показує нерівномірність розвитку окремих територій України (рис.1). З рис.1 видно, що тільки в п΄ятьох регіонах України ВРП на душу населення перевищує середній рівень по Україні. Розрив між максимальним (м.Київ) і мінімальним (Чернівецька область) значенням подушового ВРП складає майже вісім разів. До лідерів відноситься м.Київ, промислові регіони – Дніпропетровська та Донецька області, а також Полтавська та Київська області. Майже у половині областей України показник на третину нижчий за середньоукраїнське значення. Сучасні дослідження показників ВРП зосереджені на виявлені пропорцій, які впливають на його формування. За визначенням Р. І. Шніпера до таких пропорцій можна віднести: загальноекономічні, структурні, соціально-економічні, економіко-демографічні, економіко- екологічні, фінансово-економічні [1]. 2013 Економічні інновації Випуск №53 223 0 10000 20000 30000 40000 50000 60000 70000 80000 90000 м. К иїв Дніпр оп ет ро вс ьк а Доне ць ка Пол та вс ьк а Київ сь ка Харк івс ька Зап ор ізь ка Одес ьк а Луга нс ьк а м. С ев ас то по ль Мик ол аїв сь ка Чер ка сь ка Льв івс ьк а Кір ов ог ра дс ька Сум сь ка АРК Іва но -Ф ран ків сь ка Черн ігів сь ка Вінн иц ьк а Хмель ни ць ка Ж ит ом ир сь ка Вол ин сь ка Хер со нс ька Рівн ен сь ка Тер но піл ьс ьк а Зак ар па тс ьк а Чер нів ец ьк а гр н/ 1 ос об у Рис.1. Рейтинг регіонів України за показником ВРП, 2011 р. [3] Регіональні диспропорції значною мірою є наслідком структурних диспропорцій економіки України. Галузева структура виробленого ВРП та динаміка її зміни дозволяють оцінити місце регіону в територіальному поділі праці, охарактеризувати спрямованість структурно-інституціональних змін у регіональному господарстві, визначити тенденції зростання виробничої сфери або сфери послуг. Для оцінки рівня спеціалізації території як питомої ваги галузі на певній території до питомої ваги цієї галузі в країні, можна використати відповідний коефіцієнт: Кс = ВПВГТ / ВПВГК, де К с – коефіцієнт рівня спеціалізації території; ВПВГТ – питома вага галузі території у виробництві продукції; ВПВГК – питома вага галузі країни у виробництві цієї ж продукції. Розрахунки коефіцієнтів регіональної спеціалізації наведені у табл.1. 224 Економічні інновації Випуск № 53 2013 Таблиця 1 Коефіцієнти регіональної спеціалізації Області Сільське господар- ство Промис- ловість Послуги 1 АРК 1,390 0,768 1,064 2 Вінницька 2,568 0,734 0,860 3 Волинська 2,022 0,593 1,048 4 Дніпропетровська 0,519 1,681 0,685 5 Донецька 0,414 1,609 0,749 6 Житомирська 1,956 0,825 0,922 7 Закарпатська 1,658 0,749 1,025 8 Запорізька 1,020 1,414 0,749 9 Івано-Франківська 1,484 0,902 0,967 10 Київська 1,635 0,704 1,056 11 Кіровоградська 2,271 0,835 0,856 12 Луганська 0,560 1,813 0,599 13 Львівська 1,218 0,708 1,133 14 Миколаївська 1,847 0,846 0,931 15 Одеська 0,970 0,597 1,246 16 Полтавська 1,397 1,462 0,649 17 Рівненська 1,842 0,975 0,855 18 Сумська 1,579 1,200 0,771 19 Тернопільська 2,330 0,550 1,016 20 Харківська 0,774 0,823 1,149 21 Херсонська 2,824 0,629 0,874 22 Хмельницька 2,208 0,741 0,925 23 Черкаська 2,270 0,960 0,782 24 Чернівецька 2,313 0,469 1,067 25 Чернігівська 2,252 0,846 0,854 26 м. Київ 0,002 0,276 1,621 27 м. Севастополь 0,011 0,693 1,371 Середній рівень по Україні 1,531 1,436 0,956 Кластеризація за коефіцієнтами регіональної спеціалізації, дозволила виявити три групи регіонів: 2013 Економічні інновації Випуск №53 225 1) аграрні (до них увішли: Херсонська, Вінницька, Кіровоградська, Черкаська, Тернопільська, Чернівецька, Хмельницька, Чернігівська, Волинська, Житомирська, Рівненська, Миколаївська, Київська, Сумська та Закарпатська області); 2) промислові (Луганська, Дніпропетровська, Донецька та Полтавська області); 3) регіони, що спеціалізуються на послугах (м.Київ, м.Севастополь, АРК та Одеська, Харківська, Львівська, Чернівецька, Київська, Волинська, Закарпатська, Тернопільська, Івано-Франківська області). Згідно із середнім коефіцієнтом регіональної спеціалізації (табл.1) економіку України можна вважати переважно сільськогосподарською (1,531), а у якості головного ресурсу національної економіки виступає земельний ресурс (44,4%), який розподіляється переважно між Поділлям (76%), Причорномор’ям (69,1%), Київським Придніпрів’єм (61,9%) та Лівобережним Придніпрів’єм (61,9%). Мінеральні та водні ресурси національної економіки складають відповідно 28,3 і 27,3 відсотки [4, с.10]. В Україні державне розуміння належної підтримки відтворення сільського господарства і сільських територій утверджується дуже повільно. Ресурсний потенціал АПК, в основі якого високопродуктивні землі та сприятливі агрокліматичні умови, далеко не вичерпаний [5]. Досі не вдалося розробити ефективний економічний механізм ринкового господарювання, тому державна підтримка була забезпечена в частині стимулюючої фінансово-податкової політики, яку було відтворено через фіксований податок тільки по податку на додану вартість та компенсацію частки відсотка за кредитами. Але через фінансову кризу та зобов’язання України перед СОТ щодо обмеження обсягів державної підтримки сільськогосподарських виробників, ці здобутки перебувають під загрозою. Економічна теорія та світова практика використовує як основний регулятор економічних відносин норму прибутку. Саме він сьогодні робить вигідним, з точки зору економічного господарювання, вкладати інвестиції у розвиток, насамперед, банківської системи України, мобільного зв’язку і тільки потім – промисловості. Сільське господарство має у середньому норму прибутку на рівні 1,3% [6, с.5]. У регіонах державне регулювання розвитку АПК повинно зводитися до прогнозів його розвитку і розробки механізму регулювання 226 Економічні інновації Випуск № 53 2013 територіально-галузевих пропорцій. В умовах переходу до формування ринкових відносин виділяють три основні напрями загальної стратегії державного регулювання регіональних АПК: а) територіальний розподіл вигідних для виробників державних контрактів на поставку продукції; б) дії, спрямовані на прискорення розвитку сільськогосподарських регіонів; в) виділення спеціалізованих регіонів експортної орієнтації [4, с.5]. В аграрній галузі України спостерігаються неконтрольовані процеси надконцентрації земельного капіталу. За різними оцінками зараз створено і функціонує понад 106 високоінтегрованих формувань – агрохолдингів [6, с.10], які виробляють конкурентоспроможну сільськогосподарську продукцію за рахунок використання ефекту масштабу. Але такий шлях організації агропромислового виробництва веде до посилення соціального напруження на селі оскільки спричиняє вивільнення зайвих працівників і зростання рівня безробіття. Більш соціально спрямованими і рівнозначними з агрохолдингами за конкурентоспроможністю є кластерні організаційно-управлінські формування [6, с.11]. Висока ефективність кластерів забезпечується за рахунок використання конкурентних переваг територій та завдяки прямим зв’язкам між учасниками формувань. Досягти конкурентних переваг у сучасних умовах можуть лише ті агропідприємства, що дотримуються курсу на всебічну інноваційну модернізацію на всіх етапах господарської діяльності. Впровадження високих технологій в галузі сільського господарства і переробної промисловості, відноситься до стратегічних пріоретитних напрямів інноваційної діяльності в Україні [6, с.11]. Виділення поряд із сільськогосподарським виробництвом переробної промисловості є відзеркаленням державної підтримки щодо стимулювання переробки сільськогосподарської сировини у готову до споживання продукцію. Протягом останніх років революційні зміни відбулися у технології виробництва сільськогосподарської продукції, особливо в рослинництві, що значно вплинуло на рентабельність продукції та її конкурентоспроможність на світових ринках [7, с.20] (рис.2). 2013 Економічні інновації Випуск №53 227 соняшникова олія насіння соняшникове ячмінь насіння ріпаку кукурудза пшениця 1 2 2 6 9 10 Рис. 2. Прогноз рейтингу місця України у виробництві основних сільськогосподарських культур у світі в 2011 р. [7, с. 20] Продаж зерна комерсантам під майбутній врожай не завжди вигідно господарствам, але вибору немає. Часто ціна, яку пропонують комерсанти, значно нижче тієї, яку зможуть заплатити державні заготівельні організації або яка буде на біржевих аукціонах (табл. 2). Таблиця 2 Рівень середньозважених цін на біржових аукціонах на основні види сільськогосподарської продукції станом на 09.04.12 р. Вид продукції Закупівельні ціни, грн/т. Поточ- на дата Зміна у відсотках до минуло-го року минуло-го місяця минуло-го тижня поперед- нього дня Пшениця 3 кл. 1767 87 101 100 100 Пшениця 4 кл. 1678 87 101 100 100 Пшениця 6 кл. 1632 86 101 100 100 Жито гр.А 1629 56 100 100 100 Кукурудза 1748 90 102 100 100 Ячмінь 3 кл. 1684 86 101 100 100 Соняшник 3873 84 102 100 100 Соя 3715 96 107 101 101 Гречка 4932 - 101 100 100 228 Економічні інновації Випуск № 53 2013 Щорічно аграрники перед посівною кампанією вимагають у Кабінета Міністрів повного кредитування на пільгових умовах. Однак практика свідчить, що державне кредитування посівної кампанії з року в рік запізнюється. У формуванні ринку зерна і цін, як і раніше, важливу роль відіграють заготівельні організації. Державне замовлення є гарантованою і стабільною часткою суспільного попиту, тому підтримувати його на оптимальному рівні вигідно і для зерновиробників, і для держави. Багаторічні контракти з державними структурами більш вигідні, ніж щорічні. Вони дозволяють прогнозувати обсяг робіт і засоби для реалізації продукції. Світова і вітчизняна практика показує, що зерно, як ринковий продукт, постійно зберігає і навіть нарощує своє валютне наповнення. Насамперед, Україна повинна орієнтуватися на дефіцитність зернових ринків країн СНД та інших країн, для наповнення яких необхідно подолати кризовий стан у зерновиробництві, гарантувати щорічний валовий збір не менше, ніж 40-45 млн.т.на рік. Висновки. Розвиток аграрного сектору України за рахунок створення кластерних організаційно-управлінських формувань, всебічної інноваційної модернізації усіх етапів господарської діяльності сільськогосподарських підприємств та державної підтримки галузі буде сприяти підвищенню соціально-економічного розвитку переважної кількості регіонів України та зростанню їх валового регіонального продукту. Література 1. Ляшевська О.Формування пропорцій сталого економічного розвитку регіону // Держава і ринок. -2011 - С.162-166 2. Кухта П. ВРП регионов Украины в соотношении к ВВП Украины. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://econoblog.com.ua 3. Статистичний збірник „Регіони України” 2012. Державна служба статистики України. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua 4. Зебель М.В.Наукові засади розвитку агропромислового виробництва в сучасних умовах//Економіка АПК.–2011.-№1.–С.3-11. 5. Доповідь Президента Національної академії аграрних наук академіка НААН М.В.Зубця [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.uaan.gov.ua/news.php?id=703 http://econoblog.com.ua http://www.ukrstat.gov.ua http://www.uaan.gov.ua/news.php?id=703 2013 Економічні інновації Випуск №53 229 6. Присяжнюк М., Саблук П., Кропивко М. Про необхідність і напрями поглиблення аграрної реформи // Економіка України. – 2011. - № 4. – С.4-16. 7. Яців І.Б. Конкурентні відносини в системі аграрного землекористування // Економіка АПК. – 2011. - №4. – С.15-21. Abstract Savchuk O. A., Volvach I.Y. Problems of regional specialization of national Ukrainian economy The article discusses the features of regional economy specialization of Ukraine, emphasizes the dominant influence of the agricultural sector in the formation of gross regional product, highlights problems of Ukrainian agriculture and ways of its overcoming.

Проблеми регіональної спеціалізації національної економіки України

Institution

Ähnliche Einträge