Специфіка релігійного життя південноукраїнських міських поселень другої половини ХІХ – початку ХХ ст.: статистичний аспект
В статті на основі статистичних джерел простежено представництво конфесій у міському населенні Південної України. Визначені цифрові характеристики специфіки конфесійного складу городян у порівнянні з населенням повітів. При цьому простежено, яких змін зазнали зазначені вище параметри впродовж др...
Gespeichert in:
| Datum: | 2010 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2010
|
| Schriftenreihe: | Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/71892 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Специфіка релігійного життя південноукраїнських міських поселень другої половини ХІХ – початку ХХ ст.: статистичний аспект / В. Константінова // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. — Т. 21. — К., 2010. — С. 240-248. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-71892 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-718922014-12-12T03:02:20Z Специфіка релігійного життя південноукраїнських міських поселень другої половини ХІХ – початку ХХ ст.: статистичний аспект Константінова, В. В статті на основі статистичних джерел простежено представництво конфесій у міському населенні Південної України. Визначені цифрові характеристики специфіки конфесійного складу городян у порівнянні з населенням повітів. При цьому простежено, яких змін зазнали зазначені вище параметри впродовж другої половини ХІХ – початку ХХ ст. В статье на основе статистических источников прослежено представительство конфессий в городском населении Южной Украины. Определены цифровые характеристики специфики конфессионального состава горожан в сравнении с населением уездов. При этом прослежено, какие изменения произошли в определенных ранее параметрах втечении второй половины ХІХ – начале ХХ в. In the article on the basis of statistical sources the representation of faiths in urban population of Southern Ukraine is tracked. Digital characteristics of specificity confessional structure of townspeople are defined in comparison with the population of districts. In this case it is tracked, what changes have occurred in previously determined parametres during the second half of ХІХ – at the beginning of ХХ century. 2010 Article Специфіка релігійного життя південноукраїнських міських поселень другої половини ХІХ – початку ХХ ст.: статистичний аспект / В. Константінова // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. — Т. 21. — К., 2010. — С. 240-248. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. XXXX-0076 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/71892 94(477)“18–19” uk Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
В статті на основі статистичних джерел простежено представництво
конфесій у міському населенні Південної України. Визначені цифрові
характеристики специфіки конфесійного складу городян у порівнянні з
населенням повітів. При цьому простежено, яких змін зазнали зазначені
вище параметри впродовж другої половини ХІХ – початку ХХ ст. |
| format |
Article |
| author |
Константінова, В. |
| spellingShingle |
Константінова, В. Специфіка релігійного життя південноукраїнських міських поселень другої половини ХІХ – початку ХХ ст.: статистичний аспект Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв |
| author_facet |
Константінова, В. |
| author_sort |
Константінова, В. |
| title |
Специфіка релігійного життя південноукраїнських міських поселень другої половини ХІХ – початку ХХ ст.: статистичний аспект |
| title_short |
Специфіка релігійного життя південноукраїнських міських поселень другої половини ХІХ – початку ХХ ст.: статистичний аспект |
| title_full |
Специфіка релігійного життя південноукраїнських міських поселень другої половини ХІХ – початку ХХ ст.: статистичний аспект |
| title_fullStr |
Специфіка релігійного життя південноукраїнських міських поселень другої половини ХІХ – початку ХХ ст.: статистичний аспект |
| title_full_unstemmed |
Специфіка релігійного життя південноукраїнських міських поселень другої половини ХІХ – початку ХХ ст.: статистичний аспект |
| title_sort |
специфіка релігійного життя південноукраїнських міських поселень другої половини хіх – початку хх ст.: статистичний аспект |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| publishDate |
2010 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/71892 |
| citation_txt |
Специфіка релігійного життя південноукраїнських міських поселень другої половини ХІХ – початку ХХ ст.: статистичний аспект / В. Константінова // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. — Т. 21. — К., 2010. — С. 240-248. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| series |
Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв |
| work_keys_str_mv |
AT konstantínovav specifíkarelígíjnogožittâpívdennoukraínsʹkihmísʹkihposelenʹdrugoípolovinihíhpočatkuhhststatističnijaspekt |
| first_indexed |
2025-07-05T20:48:21Z |
| last_indexed |
2025-07-05T20:48:21Z |
| _version_ |
1836841437037068288 |
| fulltext |
240
Однією з визначальних характеристик і Південної України в ці-
лому, і її міських поселень, що міцно закріпилась в історіографічній
традиції, є багатоконфесійність із меншим, ніж в цілому по Російській
імперії, відсотком представників “панівної віри”, тобто православ’я
[1–5; 7; 8]. При цьому автори абсолютної більшості досліджень об-
межуються або самою констатацією цієї специфіки, або наводять лише
кілька цифр для її ілюстрації.
Втім, для дослідження з історичної урбаністики цього замало; є
по треба звернути увагу на характер представництва конфесій у місько-
му населенні кожної губернії Південної України (причому зробити це і
щодо конкретних міст); визначити цифрові характеристики специ фіки
конфесійного складу городян у порівнянні з населенням повітів тощо.
При цьому вкрай важливо простежити, яких змін зазнали зазна чені
вище параметри впродовж другої половини ХІХ – початку ХХ ст.
Згідно з нашими підрахунками, зробленими на основі даних
“Пам’ятної книжки Катеринославської губернії за 1864 рік”, населення
міст і сільської місцевості цієї складової Південної України за конфе-
сійною належністю розподілялося так: православні в містах становили
84,3 %, у повітах і Маріупольському окрузі – 94,9 %; іудеї – відповідно
14,1 % і 1,4 %; протестанти – 0,4 % і 2,3 %; католики – 0,5 % і 0,7 %;
“розкольники різних сект” – 0,3 % і 0,6 %; послідовники ісламу –
0,005 % і 0,003 %; єдиновірці – 0,02 % і 0 %; вірмено-григоріани –
0,1 % і 0 %; караїми – 0,2 % і 0 % [11, с. 73–77].
Зі “Статистичних таблиць Російської імперії” за 1858 р. випливає,
що у Таврійській губернії православні у містах становили 55,59 %, у
повітах – 46,71 %; мусульмани – відповідно 29,86 % і 44,90 %; іудеї
Вікторія КОНСТАНТІНОВА
(Бердянськ, Україна)
Специфіка релігійного життя
південноукраїнських міських
поселень другої половини ХІХ –
початку ХХ ст.: статистичний аспект
УДК: 94(477)“18–19”
241
та караїми – 8,25 % і 0,25 %; протестанти – 1,08 % і 6,49 %; католи-
ки – 2,42 % і 0,97 %; вірмено-григоріани – 2,38 % і 0,03 %; “розколь-
ники” – 0,43 % і 0,65 % [11, с. 214–229].
Згідно з підрахунками, зробленими на підставі даних “Матеріалів
для географії і статистики Херсонської губернії”, у 1861 р. православ-
ні в містах губернії становили 77,2 %, у повітах – 91,7 %; іудеї – 19,6 %
і 2,9 % відповідно; протестанти – 0,3 % і 2,3 %; католики – 0,9 % і
2,9 %; розкольники – 0,6 % і 0,04 %; послідовники ісламу – 0,05 % і
0,001 %; єдиновірці – 1,1 % і 0,2 %; вірмено-григоріани – 0,01 % і
0 %; караїми – 0,3 % і 0 % [9, с. 12–17].
Конфесійну картину міст і повітів трьох південноукраїнських
губерній кінця ХІХ ст. маємо можливість побачити на матеріалах
Перепису 1897 р.
Варто звернути увагу, якими були позиції південноукраїнських
губерній, серед міського населення яких чисельно домінуючими гру-
пами виступали православні та іудеї, на фоні інших губерній імперії (за
цими ж показниками). Згідно з нашими підрахунками серед 50 “губер-
ній Європейської Росії” за відсотком православних Катеринославська
губернія посідала 26-е місце, Херсонська – 34-е (Одеса, підрахунки по
якій наводились окремо, мала відсоток православних менший, ніж у
42 губерніях), Таврійська – 37-е. Натомість за відсотком іудеїв Херсон-
ська губернія займала 6-е місце, Катеринославська – 13-е, Таврійська –
14-е. Безпосередньо Одеса мала відсоток іудейського населення біль-
ший, ніж будь-яка з губерній “Європейської Росії” [10, с. 72, 80].
Важливо підрахувати і співвіднести відсоток представників кож-
ної конфесії в населенні міст з відповідним відсотком у сільському
населенні губернії.
Згідно з нашими підрахунками у всіх трьох губерніях представ-
ництво православних і єдиновірців серед міського населення було
меншим, аніж серед населення повітів. При цьому найбільший відсо-
ток православних і єдиновірців був і серед городян (69,21 % чоловіків
і 69,61 % жінок), і серед мешканців повітів (92,74 % чоловіків і 92,66 %
жінок) Катеринославської губернії, тоді як у містах Таврійської губер-
нії відповідні показники становили лише 61,97 % і 62,71%, а у пові-
тах – 76, 40 % і 77,16 %.
Натомість ситуація із представництвом іудеїв у губерніях суттєво
різнилася, хоча тенденція їхнього більшого відсотку в містах у по-
рівнянні із повітами зберігалася на всій території Півдня. За чисель-
242
ністю ця конфесія була другою в містах Херсонської (28,73 % чоло-
віків і 32,56 % жінок) і Катеринославської (25,74 % чоловіків і 27,48 %
жінок) губерній, тоді як у Таврійській губернії вони трохи поступа-
лися мусульманам, становлячи 12,91 % чоловіків і 14,49 % жінок.
Іслам, будучи в містах Таврійської губернії другою за представ-
ництвом конфесією (14,82 % чоловіків і 14,32 % жінок), у містах
Катеринославщини був представлений лише 0,78 % чоловіків і 0,05 %
жінок, а Херсонщини – 0,44 % чоловіків і 0,08 % жінок. При цьому у
всіх трьох губерніях відсоток представників цієї конфесії у містах був
вищим, аніж у повітах.
Великі розбіжності між складовими Півдня спостерігались і щодо
представництва караїмів, які у містах Таврійської губернії становили
1,67 % чоловіків і 2,47 % жінок, тоді як у містах Херсонської губер-
нії – лише 0, 22 % і 0,28 %, а Катеринославської – 0,11 % і 0,14 %.
Спільним для трьох губерній було те, що в містах відсоток караїмів
на кілька порядків перевищував відповідний показник по повітах.
У порівнянні з повітами дещо більшим було представництво в
містах усіх трьох губерній католиків, причому переважно – за рахунок
чоловічого населення (5,16 % чоловіків і 3,05 % жінок по Херсонській;
4,35 % і 1,86 % – Таврійській; 2,82 % і 1,58 % – Катеринославській
губерніях).
Натомість лютерани у містах усіх трьох губерній становили мен-
ший відсоток, ніж у повітах, будучи найменше представленими у
Катеринославській (0,91 % чоловіків і 0,82 % жінок) і найбільше – в
Херсонській губернії (1,58 % і 1,28 %).
У всіх трьох губерніях у містах, у порівнянні з повітами, були
менше представлені старообрядці та ті, хто відхилився від православ’я.
Найбільш представницькою ця група була в містах Херсонської гу-
бернії (0,78 % і 0,80 %), найменш – у містах Катеринославської гу-
бернії (0,20 % і 0,15 %).
По всій Південній Україні абсолютно домінували в містах у по-
рівнянні з повітами вірмено-григоріани, вірмено-католики, англіканці.
Натомість по всьому Півдню мало місце зосередження у повітах аб-
солютної більшості баптистів і менонітів.
Важливо визначити динаміку змін представництва різних конфе-
сій в окремих містах регіону.
Згідно з “Пам’ятною книжкою Катеринославської губернії за 1867
рік”, серед населення Катеринослава у 1865 р. православних було
243
72 %, іудеїв – 23,8 %, католиків – 1,3 %, протестантів – 1,2 % [5,
с. 168]. За даними ж “Пам’ятної книжки Катеринославської губернії
за 1864 рік”, у губернському місті нараховувалось 77,8 % православ-
них; 19,2 % іудеїв; 0,9 % “розкольників різних сект”; 0,9 % протес-
тантів; 0,6 % католиків; 0,5 % караїмів. Отже, Катеринослав мав
найменший відсоток православних. Адже загалом серед південноукра-
їнських міст губернії найбільший відсоток православних налічувався
в Слов’яносербську (93,7 %), далі йшли Олександрівськ (91,9 %),
Маріуполь (91,4 %), Новомосковськ (91,3 %), Бахмут (86,7 %), Верх-
ньодніпровськ (79,3 %), Павлоград (78 %), Відзначимо, що Луганський
завод статус міста ще не мав, а тому в наведений вище перелік нами
не включений, хоча там православні становили аж 96 %. Містечко
Нікополь мало в своєму населенні 85,4 % православних.
Відсоток іудеїв найбільшим був у Павлограді (22 %), наймен-
шим – у Слов’яносербську (5,3 %). На Луганському заводі іудеї ста-
новили лише 2,4 %.
Найбільшим представництво протестантів було в Олександрівську
(1,6 %), тоді як наявність їх у Верхньодніпровську, Павлограді, Слов’я-
но сербську, на Луганському заводі не зазначена.
Католиків найбільше було в Маріуполі (1,6 %), тоді як у тих самих
Верхньодніпровську, Павлограді, Слов’яносербську відзначена їх від-
сутність.
“Розкольників різних сект” найбільше було в Катеринославі; при
цьому відсутні дані про їх присутність у населенні Верхньодніпров-
ська, Новомосковська, Павлограда, Бахмута, Маріуполя.
Якщо вірити зазначеному джерелу, прибічники ісламу були при-
сутні лише в Олександрівську (0,1 %), єдиновірці – в Бахмуті (0,1 %),
вірмено-григоріани – на Луганському заводі (1,3 %), Слов’яносербську
(0,4 %), Бахмуті (0,3 %), Маріуполі (0,04 %), караїми, крім Катери-
нослава, тільки в Олександрівську (0,4 %) [12, с. 73–77].
За даними “Пам’ятної книжки Таврійської губернії” 1867 р., серед
міст Таврійської губернії найбільший відсоток православних у своєму
населенні мала Балаклава (97,28 %), найменший – Бахчисарай
(11,80 %). Натомість послідовників ісламу найбільше було в Бахчиса-
раї (82,32 %), тоді як у Ногайську та Оріхові їхня присутність не за-
фіксована. Найбільший відсоток іудеїв був у Карасубазарі (20,01 %),
тоді як у Балаклаві та Старому Криму вони не значаться. Найбільше
протестантів було серед городян Ногайська (6,42 %), тоді як у Балак-
244
лаві їхня присутність не відмічена. Найбільше католиків було серед
мешканців Бердянська (10,32 %), найменше – Бахчисарая (0,14 %).
Вірмено-григоріани найбільш широко були представлені в Старому
Криму (36,61 %) при їх відсутності у Балаклаві, Олешках, Бердянську,
Оріхові [13, с. 247–341].
Згідно з підрахунками, зробленими на підставі опублікованих
Херсонським губернським статистичним комітетом “Матеріалів для
географії і статистики Херсонської губернії”, у 1861 р. православні
найбільш широко були представлені в посаді Новій Празі (96,8 %),
містах Овідіополі (96,2 %), Ольвіополі (94,8 %), Очакові (90 %), а
найменше – у Єлисаветграді (62 %), Олександрії (68,8 %) і Херсоні
(69,2 %).
Натомість іудеїв було найбільше серед мешканців Єлисаветграда
(32,2 %), Олександрії (29,6 %), Херсона (25 %), найменше – Нової
Праги (3,2 %), Овідіополя (3,4 %), Ольвіополя (5,1 %).
Єдиновірців було найбільше в Єлисаветграді (3,1 %) і Херсоні
(1,7 %), тоді як у Бериславі, Овідіополі, Очакові, Бобринці, Новомир-
городі, Вознесенську, Ольвіополі, Олександрії, Новій Празі їх наяв-
ність не зафіксована.
Католиків було найбільше у Херсоні (2,4 %) і Новомиргороді
(2,3 %), найменше – у Овідіополі (0,03 %) і Ольвіополі (0,03 %).
Протестанти найширше представлені серед городян Новомирго-
рода (0,9 %) і Єлисаветграда (0,5 %), тоді як немає відомостей про їх
наявність у Бериславі, Очакові та Новій Празі.
Наявність караїмів зафіксована тільки в Херсоні (0,8 %), Возне-
сенську (0,03 %), Єлисаветграді (0,2 %); мусульман і вірмено-григо-
ріан – лише в Херсоні (відповідно 0,2 % і 0,04%) [9, с. 12–17].
Підрахунок відсоткового представництва кожної конфесії в окре-
мих містах Південної України, представлених у матеріалах Перепису
1897 р., дає можливість встановити, що православні та єдиновірці в
Катеринославській губернії становили найбільший відсоток у Слов’я-
носербську (94,55 %), а найменший – у Катеринославі (57,78 %); у
Таврійській – відповідно у Балаклаві (94,16 %) і Бахчисараї (11,85 %);
Херсонській – Овідіополі (92,19 %) і Одеському градоначальстві
(56,15 %).
Натомість за представництвом іудеїв на першому місці серед міст
Катеринославщини був Катеринослав (36,55 %), на останньому –
Слов’яносербськ (4,58 %); Таврійської губернії – Мелітополь (42,37 %)
245
і Старий Крим (0,42 %); Херсонщини – Єлисаветград (38,99 %) і
Овідіополь (7,60 %).
Найбільший відсоток мусульман на Катеринославщині мешкав у
Павлограді (1,37 %), найменший – у Верхньодніпровську (0,04 %); у
Таврійській губернії – в Бахчисараї (83,00 %) і Ногайську (0,0 %); у
Херсонській – в Очакові (0,52 %) і Бобринці, Ольвіополі, Маяках,
Овідіополі (по 0,0 %).
Згідно ж з даними на кінець досліджуваного нами періоду, що
містяться у виданні “Міста Росії в 1904 році”, в цілому існуюче на
1897 р. співвідношення зберігалось.
Зокрема, містами з найбільшим і найменшим відсотком право-
славних і старообрядців у Катеринославській губернії залишались все
ті ж Слов’яносербськ (98 %) і Катеринослав (51,9 %), натомість у
Таврійській губернії Балаклаву (94,2 %) випередили Олешки (98,5 %),
найменший же відсоток православних залишався у Бахчисараї, хоча і
зріс до 24,8 %.
Найбільше іудеїв серед міст Катеринославської губернії залишалось
у Катеринославі (40,3 %), найменше – у Слов’яносербську (2,0 %);
Таврійської губернії – Мелітополі (30,0 %) і Старому Криму (10 %).
У Катеринославській губернії змінилася розстановка міст за чи-
сельністю мусульман, але великою мірою – через відносну мізерність
представників цієї конфесії в кожному місті. Тепер найбільше послі-
довників ісламу було в Маріуполі і Новомосковську (по 1,0 %), тоді
як напроти Верхньодніпровська, Луганська, Павлограда та Слов’яно-
сербська стоять прочерки.
Важливо, що у цьому ж виданні містяться дані щодо конфесій-
ного складу низки населених пунктів, що не мали статусу міст.
Зокрема в Юзівці було 80,2 % православних, 18 % іудеїв, 0,8 %
протестантів, 0,7 % католиків, 0,3 % мусульман.
У містечку Нікополь нараховувалось 88,0 % православних, 11,5 %
іудеїв і 0,5 % протестантів. Православні абсолютно домінували і у
всіх зазначених у виданні населених пунктах Таврійської губернії, що
не мали офіційного статусу міста (Андріївка – 99,0 %, Берестове –
99,0 %, Велика Білозерка – 96,7 %, Велика Знам’янка – 99,0 %, Вели-
ка Лепетиха – 94,0 %, Великий Токмак – 95,0 %, Верхній Рогачик –
96,0 %, Верхня (Мала) Білозерка – 98,5 %, Михайлівка – 97,0 %,
Миколаївка – 99,0 %, Попівка – 99,0 %, Рубанівка – 97,0 %, Чернигів-
ка – 98,0 %) [6, с. 210–211].
246
Таким чином, конфесійна строкатість впродовж другої половини
ХІХ – початку ХХ ст. залишалась однією з визначальних характерис-
тик південноукраїнських міських поселень. Проаналізована статисти-
ка свідчить, що впродовж цікавого нам періоду спостерігалося змен-
шення серед городян відсотку православних і відповідно збільшення
відсотку іудеїв і представників інших конфесій. Пояснення такої ди-
наміці слід шукати не тільки в більшому природному прирості відпо-
відних конфесій, але і в переміщенні їхніх представників у міста і з
інших регіонів, і з сільської місцевості та містечок самої Південної
України. Виключенням була ситуація в Таврійській губернії.
Джерела і література:
1. Безносова О. В. Пізнє протестантське сектантство Півдня України
(1850–1905): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук: спец.
07.00.01 “Історія України” – Дніпропетровськ, 1998.
2. Бєльський О. В. Старообрядництво в Південній Україні: форму-
вання та розвиток у другій половині XVIII – на початку ХХ ст.: автореф.
дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук: спец. 07.00.01 “Історія
України” – Запоріжжя, 2007.
3. Бойков О. Ю. Церковно-релігійні структури в духовному і соціо-
культурному житті Півдня України кінця ХІХ – початку ХХ ст. – дис. на
здобуття наук. ступеня канд. іст. наук: 07.00.01 “Історія України.” – Хер-
сон, 2009.
4. Буланова Н. М. Християнські конфесії Катеринославщини останньої
чверті XVIII – початку ХХ ст.: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд.
іст. наук: спец. 07.00.01 “Історія України.” – Дніпропетровськ, 2007.
5. Ващинский И. Об однодневном считании жителей г. Екатерино слава
// Памятная книжка Екатеринославской губернии на 1867 год. Часть II. –
Екатеринослав: Тип. Губернского правления, 1867. – С. 154–170.
6. Города России в 1904 году / Центральный статистический комитет
М.В.Д. / Под ред. Н. А. Тройницкого. – СПб.: ЦСК МВД, 1906.
7. Катунин Ю. А. Из истории христианства в Крыму: Таврическая
епархия (вторая половина ХІХ – начало ХХ века). – Симферополь: Таврия,
1995. – С. 29–41; Лиман І.І. Російська православна церква на півдні Укра-
їни останньої чверті XVIII – середини ХІХ століття. – Запоріжжя: РА
“Тандем–У”, 2004.
8. Лиман І.І. Російська православна церква на півдні України остан-
ньої чверті XVIII – середини ХІХ століття. – Запоріжжя: РА “Тандем–У”,
2004.
247
9. Материалы для статистики народонаселения // Труды Херсонско-
го губернского статистического комитета. Книга первая. Часть I-я. Мате-
риалы для географии и статистики Херсонской губернии. – Херсон:
Херсонская губернская типография, 1863. – С. 1–91.
10. Общий свод по империи результатов разработки данных Первой
всеобщей переписи населения, произведенной 28 января 1897 года. – Т. І. –
СПб.: Типо-литография Н.Л. Ныркина, 1905. – ХХІ+268+89 с.
11. Статистические таблицы Российской империи, издаваемые по
рас поряжению Министерства внутренних дел Центральным Статистичес-
ким Комитетом. Наличное население империи за 1858 год / Под. ред.
А. Бушена. – Вып. 2. – СПб., 1863. – ХІ + 330 с.
12. Число жителей по вероисповеданиям // Памятная книжка Екате-
ринославской губернии на 1864 год. – Екатеринослав: Тип. Я. Чаусского,
1864. – С. 73–77.
13. Элерс, Хаецкий К. В. Историко-статистическое описание городов
Таврической губернии // Памятная книга Таврической губернии, изданная
Таврическим губернским статистическим комитетом / Под. ред. К. В. Ха-
наецкого. – Вып. 1. – Симферополь: Тип. Таврического губернского
правления, 1867. – С. 247–341.
Вікторія Константінова (Бердянськ, Україна.) Специфіка релігійно-
го життя південноукраїнських міських поселень другої половини
ХІХ – початку ХХ ст.: статистичний аспект
В статті на основі статистичних джерел простежено представництво
конфесій у міському населенні Південної України. Визначені цифрові
характеристики специфіки конфесійного складу городян у порівнянні з
на селенням повітів. При цьому простежено, яких змін зазнали зазначені
вище параметри впродовж другої половини ХІХ – початку ХХ ст.
Ключові слова: урбанізація, місто, Південна Україна.
Виктория Константинова (Бердянск, Украина.) Специфика религи-
озной жизни южноукраинских городских поселений второй половины
ХІХ – начала ХХ в.: статистический аспект
В статье на основе статистических источников прослежено пред-
ставительство конфессий в городском населении Южной Украины. Опре-
делены цифровые характеристики специфики конфессионального состава
горожан в сравнении с населением уездов. При этом прослежено, какие
изменения произошли в определенных ранее параметрах втечении второй
половины ХІХ – начале ХХ в.
Ключевые слова: урбанизация, город, Южная Украина
248
Victoriya Konstantinova (Berdyansk, Ukraine) Specificity of a Religious
Life of the Southern Ukrainian City Settlements of the Second Half
of ХІХ – at the Beginning of ХХ Century: Statistical Aspect
In the article on the basis of statistical sources the representation of faiths
in urban population of Southern Ukraine is tracked. Digital characteristics of
specificity confessional structure of townspeople are defined in comparison
with the population of districts. In this case it is tracked, what changes have
occurred in previously determined parametres during the second half of ХІХ –
at the beginning of ХХ century.
Key words: urbanization, city, Southern Ukraine.
|