Праця на благо української культури. Слово про визначного історика і фольклориста Григорія Дем'яна

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2009
Автор:	Кассараба, М.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут народознавства НАН України 2009
Теми:	Ювілеї
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/7212
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Праця на благо української культури. Слово про визначного історика і фольклориста Григорія Дем'яна / М. Кассараба // Народознавчі Зошити. — 2009. — № 1-2. — С. 19-26. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-7212
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-72122010-03-26T12:01:55Z Праця на благо української культури. Слово про визначного історика і фольклориста Григорія Дем'яна Кассараба, М. Ювілеї 2009 Article Праця на благо української культури. Слово про визначного історика і фольклориста Григорія Дем'яна / М. Кассараба // Народознавчі Зошити. — 2009. — № 1-2. — С. 19-26. — укp. 1028-5091 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/7212 uk Інститут народознавства НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Ювілеї Ювілеї
spellingShingle	Ювілеї Ювілеї Кассараба, М. Праця на благо української культури. Слово про визначного історика і фольклориста Григорія Дем'яна
format	Article
author	Кассараба, М.
author_facet	Кассараба, М.
author_sort	Кассараба, М.
title	Праця на благо української культури. Слово про визначного історика і фольклориста Григорія Дем'яна
title_short	Праця на благо української культури. Слово про визначного історика і фольклориста Григорія Дем'яна
title_full	Праця на благо української культури. Слово про визначного історика і фольклориста Григорія Дем'яна
title_fullStr	Праця на благо української культури. Слово про визначного історика і фольклориста Григорія Дем'яна
title_full_unstemmed	Праця на благо української культури. Слово про визначного історика і фольклориста Григорія Дем'яна
title_sort	праця на благо української культури. слово про визначного історика і фольклориста григорія дем'яна
publisher	Інститут народознавства НАН України
publishDate	2009
topic_facet	Ювілеї
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/7212
citation_txt	Праця на благо української культури. Слово про визначного історика і фольклориста Григорія Дем'яна / М. Кассараба // Народознавчі Зошити. — 2009. — № 1-2. — С. 19-26. — укp.
work_keys_str_mv	AT kassarabam pracânablagoukraínsʹkoíkulʹturislovoproviznačnogoístorikaífolʹkloristagrigoríâdemâna
first_indexed	2025-07-02T10:05:35Z
last_indexed	2025-07-02T10:05:35Z
_version_	1836529207156408320
fulltext	МИРОН КАССАРАБА. Праця на благо української культури... 19 Ювiлеї Мирон КАССАРАБА ПРАЦЯ НА БЛАГО УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ Слово про визначного iсторика i фольклориста Григорiя Дем’яна Myron KASSARABA. Work for Wellfare of Ukrai- nian Culture (Notes on Outstanding Historian and Folklore Scholar Hryhorii Demyan). Спостерiгаючи, як у 70-80-их рр. ХХ ст. вiд- бувається руйнування села, а разом з тим i за- гибель питомої народної культури, я вважав, що особисто для її збереження повинен зробити та- кож свiй скромний внесок. Тому вирiшив їхати в села i записувати фольклор. Цим необхiдно бу- ло зайнятися негайно, оскiльки знавцi народної творчостi – люди старшого поколiння вiдходять у вiчнiсть, а молодь пiд впливом iндустрiялiза- цiї i глобалiзацiї значно слабше стала засвоюва- ти традицiї предкiв. У цiй справi допомiг менi художник Дмитро Парута, вiддавши свiй порта- тивний магнiтофон у необмежене користування, а iсторик Ярослав Iсаєвич пообiцяв познайомити з досвiдченим фольклористом Григорiєм Дем’я- ном, який працював тодi вчителем iсторiї в однiй iз сiльських шкiл Чернiвецької областi. Зустрiч з паном Дем’яном незабаром вiдбулась на однiй iз конференцiй, присвяченiй народнiй творчостi, у львiвському Товариствi охорони пам’яток iсторiї i культури, якi органiзовував керiвник Товариства Iгор Кудин. Григорiй Васильович зi щирою радiс- тю сприйняв моє нове захоплення. Цей рудуватий коренастий з енергiйним i вольовим обличчям чо- ловiк був радий моїй iнiцiативi й ще бiльше заохо- тив мене до здiйснення суспiльно корисної працi. З перших слiв виявився доброзичливим, щирим i по-дитячому добрим. Пообiцяв постачати мене iнструктивними вказiвками з методики збирання фольклору. А я дав п. Дем’яну свою львiвсь- ку адресу, i ми домовилися, що коли тiльки буде у Львовi, зупинятиметься у мене. Таким чином появилася можливiсть перiодично спiлкуватися з цiєю непересiчною особистiстю. При наших кон- тактах Григорiй Васильович заряджав мене но- вими порцiями енергiї i завзятiстю до працi на користь рiдного народу. Завжди щось привозив: або питальник для збирачiв фольклору, або нову свою статтю, надруковану у пресi, або збiрку на- родних балад, пiдготовлених до друку. Довiдав- шись, що я почав колекцiонувати художнi карти- ни, дарував менi роботи своїх знайомих митцiв: Ольги Плешкан, Остапа Оброци, Мар’яна Ма- ловського. Пан Дем’ян також замовив для мене у косiвського гравера I.Пантелюка екслiбрис, яким незабаром я уже мiг користуватися. Заворожувала його невтомна працьовитiсть. Цiлеспрямований i докладний у роботi. Був лю- диною слова, мав почуття обов’язку i високої дис- циплiни. Нiколи не згаяв даремно нi однiєї хви- лини. Приїхавши вранцi до Львова i цiлий день пропрацювавши у бiблiотеках чи архiвах, увече- рi приходив до мене i зразу починав переглядати книжки домашньої бiблiотеки i робити рiзнi бiб- лiографiчнi нотатки. Я мимоволi якоюсь мiрою порiвнював його з нашим титаном працi Iваном Франком. Зi мною поводився щиро i доброзичливо. На- зивав мене, як це було прийнято в ОУН – “дру- же Мироне”. Я був гордим з такого ставлення до мене Григорiя Васильовича. Не тiльки фор- ма звертання, але й усе життя пана Дем’яна бу- ло взiрцем справжнього українця-патрiота. На- цiональний гарт дiстав ще з дитинства, всмок- тавши його з молоком матерi. Адже народився у селi Грабiвцi бiля гори Макiвки, де Українсь- кi Сiчовi Стрiлцi прославили себе вiдчайдушною перемогою над московським окупантом ще 1915- го року. Там же активно дiяли українськi пов- станськi загони i у 40-50-их рр. ХХ ст. Його юнацькi роки проходили у центрi тих буремних подiй. Рвався добровольцем до лiсу. Але райо- новий провiдник сказав, що свiдомi українцi нам потрiбнi i на майбутнє, тому своє життя пови- нен берегти. I Григорiй Васильович став борцем на захист i збереження української культури. Все, що вiн робив, було спрямоване для збагачення i прославлення українського народу. Завжди пово- див себе як український нацiоналiст, а це: спа- ртанський спосiб його життя, був надзвичайно скромним, не курив, не вживав алкоголю. Остан- нього вчив молодь. Казав, що справжнiй патрiот не має права руйнувати свiй органiзм нiкотином i алкоголем, оскiльки кожен українець повинен бу- 20 1-2’2009 Народознавчi Зошити ти не тiльки духовно, але й фiзично здоровим, щоби повноцiнно працювати для користi i добра свого народу. I вiн постiйно втiлював у життя цi заповi- ти. Працюючи вчителем, органiзував у школi iсторико-краєзнавче товариство, в якому особли- во активно дiяв вiддiл фольклористики. Пiд час канiкул возив своїх учнiв iсторичними мiсцями України. При цьому виховував у дiтей любов до українського народу i рiдної культури. А у вi- льний вiд шкiльних занять час брав у наплеч- ник магнiтофон (колись вiн був великим i важ- ким) з бобiнами i мандрував по селах, запису- ючи рiзнi зразки фольклору. Потiм розшифрову- вав записане. А також, де тiльки було можливо, збирав спогади про українських культурних i по- лiтичних дiячiв. Його патрiотично-просвiтницька робота не уникла пильного ока КГБ. Протягом трьох днiв у нього проводився обшук, який здiй- снювали десять кагебiстiв зi Сколього, Стрия i Львова, але, на щастя, у цей момент компроме- туючої самвидавної лiтератури не знайшли. Все ж “нєугодного” вчителя звiльнили з роботи у Славську, де вiн до 1974-го року викладав iс- торiю школярам. У Львiвськiй областi йому не дозволили працювати. Змiг влаштуватись тiльки у школi села Веренчанки Заставнiвського райо- ну Чернiвецької обл. Так покарали нацiонально свiдомого українця, вiдлучивши його вiд рiдних i близьких. Але “впертий бойко”, як називав себе завжди Григорiй Васильович, i тут робив свою роботу. Знову органiзував у школi таке ж това- риство. Дiти записали багато рiзних зразкiв фо- льклору вiд своїх рiдних i знайомих. Пан Дем’ян далi займався фольклорною дiяльнiстю, знову їз- див зi школярами визначними мiсцями України. Разом з дiтьми створив музей iсторiї Веренчанки. Здiбним своїм учням допомагав вступати на iсто- ричний факультет i фiлологiю – українську мову та лiтературу Львiвського та Чернiвецького унi- верситетiв. Багато з них тепер працюють iстори- ками i фiлологами. Навiть партiйнi функцiонери не могли не вiдзначити багатьох позитивних рис Григорiя Васильовича. У характеристицi, виданiй дирекцiєю i партiйною органiзацiєю Веренчансь- кої школи читаємо таке: “...вiн показав себе дос- вiдченим й iнiцiативним педагогом, умiлим орга- нiзатором дитячого колективу... Особливо добре пiд керiвництвом Г.В.Дєм’яна проводиться ро- бота шкiльного iсторико-краєзнавчого товарис- тва. Учням успiшно прищеплюються... несклад- нi навички дослiдної роботи... Тов. Дем’ян Г.В. часто виступає зi статтями i повiдомлення- ми науково-дослiдного змiсту в республiканськiй i мiсцевiй пресi. Сумлiнний у роботi, скромний у поведiнцi, вiн заслуговує на повагу громадсь- костi”. Як бачимо, правда завжди залишається правдою. Дiйсно Григорiй Васильович був надзвичайно скромним i в побутi, i в громадському життi. Нехтував особливими вигодами. I в спеку, i в негоду подорожував по селах. Одного разу при- їхав до нас, маючи високу температуру. Наступ- ного дня хотiв податися у якесь село записува- ти фольклор, але я повiв його до доктора Ней, що була досвiдченим ендокринологом. Встанови- ла, що пiдскоки гарячки пов’язанi iз порушеною функцiєю щитовидної залози. Призначене лiку- вання дало позитивний ефект. Повинен був да- лi постiйно перебувати на диспансерному облiку. Але не мав часу при вiдносно задовiльному са- мопочуттi ходити до лiкарiв. Був для мене прикладом, як треба спiлкува- тися з людьми. Приїхавши у зовсiм чуже село, бездоганно умiв наводити контакти з селянами. Легко знаходив з ними спiльну мову чи то на вулицi, чи бiля церкви. Швидко ставав для них своїм i близьким. До нього горнулися i старшi, i молодь. Одного лiта ми поїхали з п. Дем’яном до Вигоди бiля Болехова. Зупинилися у санаторiї “Лiсник”, у якому нам забезпечив мiсце голов- ний лiкар п. Василь Гаджун, прекрасна людина i свiдомий українець. Iз санaторiю ми їздили авто- бусами до навколишнiх сiл записувати фольклор. Я вийшов у Витвицi, Григорiй Васильович поїхав далi в Лужки. Увечерi ми повернули на нашу ба- зу. Пан Дем’ян у гарному настрої розказував, як вiн органiзував молодь i спочатку вiд неї, а зго- дом вiд старших людей записав багато пiсень. Я зробив значно менше, тому заздрив його щастю на “добрий улов”. Але Григорiй Васильович зав- жди хвалив мене i у своїх статтях, якi публiкува- лися у пресi, згадував моє прiзвище, називаючи активним фольклористом. Думаю, що його пох- вали були перебiльшенi. Але вiн щиро тiшився, якщо хтось робив хоч невелику роботу для укра- їнської культури i вiрив, що похвалою заохотить до бiльшої працi. Завдяки пановi Дем’яну у лис- топадi 1987-го року я брав участь у Всеукраїнсь- кому з’їздi фольклористiв. Там Григорiй Васильо- МИРОН КАССАРАБА. Праця на благо української культури... 21 вич познайомив мене з поетом Борисом Олiйни- ком i етнографом Василем Скуратiвським. Остан- нiй подарував тодi менi свою прекрасну книгу “Берегиня”. Коли настала незалежна Україна, Григорiй Ва- сильович переїхав до Львова. Почав працювати в Iнститутi народознавства НАН України. Тепер усi свої сили вiддавав творенню мартирологу во- їнiв УПА. Далi їздив по селах i збирав данi про повстанцiв кожного села, про мiсце i обставини їхньої загибелi. Казав, що цю роботу необхiдно проводити першочергово, поки ще живуть свiдки буремних повстанських подiй. Жив у спартансь- ких умовах. Ночував у кiмнатцi Iнституту, яка вдень була робочим примiщенням. Одного разу я зустрiв п. Дем’яна, i вiн ска- зав, що п. Слава Стецько наказала йому балоту- ватися до Верховної Ради вiд Конгресу Україн- ських Нацiоналiстiв. Iшов депутатом вiд Сколi- вського, Туркiвського i Старосамбiрського р-нiв. Там для виборцiв вiн був своїм рiдним ще з ча- сiв радянського режиму, коли у кожному селi за- писував фольклор. Тому виборчу кампанiю легко виграв. При нечастих зустрiчах у Львовi скар- жився, що депутатська робота значно обмежила його науково-дослiдницьку дiяльнiсть. На насту- пний термiн уже не балотувався. Повернувшися до Львова, весь час i всi сили вiддавав улюбленiй справi. Окрiм записаних десяткiв тисяч зразкiв фольклору i понад тисячi статей, опублiкованих у перiодичнiй пресi, вчений склав бiблiографiю творiв письменникiв, яких замовчувала радянська влада, видав цiлу низку книг про дiячiв україн- ської культури, серед них такi солiднi працi, як “Таланти Бойкiвщини” на 323 ст., “Грабовець” – 383 ст., “Повстанський мартиролог Сколiвщини” – 424 ст., “Степан Бандера та його родина...” – 566 ст., “Українськi повстанськi пiснi 1940- 2000 рокiв” – 581 ст., “Генерал УПА Олекса Гасин – “Лицар” – 645 ст. i багато iнших. У Львовi отримав двокiмнатне помешкання на сьомому поверсi у панельному будинку, збудова- ному на окраїнi мiста. Бiльша кiмната – повнiстю у стелажах, на яких тiсно поскладано тисячi книг i папок з рiзними матерiалами. У маленькiй теж одна стiна заставлена книгами, пiд другою диван, а напроти стiл з комп’ютером. Знову надзвичай- на скромнiсть i такi ж, як завжди, спартанськi умови життя. Хоча ми тепер мешкали в одному мiстi, але бачилися набагато менше порiвняно з попереднiми десятилiттями. Григорiй Васильович був занурений у свою роботу, а я також працю- вав над медичним пiдручником, яких українською мовою у нас майже не було. Сталося так, що останнi два роки я зовсiм не зустрiчався з п. Дем’яном. I ось наприкiнцi ми- нулого року зателефонувала менi п. М.Сваричев- ська, повiдомила, що Григорiй Васильович серйо- зно хворий i попросила вiдвiдати його. Я зразу поїхав до свого давнього i доброго приятеля. Пан Дем’ян вiдчинив менi дверi. Порiвняно з тим, як я його бачив останнiй раз, схуд, був менш ак- тивним i виглядав ослабленим. Сказав, що знач- но понизився у нього зiр. Проте на здоров’я не скаржився, а наявнi змiни вважав вiковими. Да- льше займається науковими дослiдженнями. На моє зауваження, що йому необхiдно зробити до- кладне медичне обстеження i проводити постiйне лiкування, вiдповiв, що кiлька мiсяцiв тому лежав у лiкарнi, що йому поставлено дiагноз цукрової хвороби, вiд якої вiн кожного дня заживає лiки. I все ж на моє прохання через кiлька днiв, хоч було йому важко, ми все-таки поїхали в ендокриноло- гiчний диспансер, де було зроблено багато обсте- жень органiзму. На щастя, виявилося, що майже всi їхнi результати були нормальними. Це мене у певнiй мiрi заспокоїло. I все ж такi хворi повиннi бути пiд постiйним лiкарським наглядом. Окрiм того, необхiдно зупинити падiння зору, а також приймати ще лiки, якi би полiпшували обмiннi процеси i кровопостачання головного мозку, яке суттєво при дiабетi погiршується. Проте, за сло- вами хворого, з моменту виписки з лiкарнi, нiхто з дiльничних медикiв його не вiдвiдав i йому не робилися нiякi обстеження. Мушу зазначити, що стiльки уваги надаю ме- дичним справам лише тому, що п. Дем’ян, мiг би ще багато зробити для української культури i науки. I при налагодженiй охоронi здоров’я йо- го самопочуття навiть при наявнiй недузi повин- но бути значно кращим. Українська держава, для якої Григорiй Васильович працював усе життя, має таких людей, як вiн, узяти пiд особливу охо- рону, дбати про них i берегти їх, бо це справжнiй скарб нацiї. Оскiльки був час, коли ми з п. Дем’яном до- сить iнтенсивно листувалися, не можу не навести декiлька його листiв, або витягiв з них, у яких видно невгамовний потяг ученого до суспiльно- корисної працi, широкий обсяг його наукових за- 22 1-2’2009 Народознавчi Зошити цiкавлень, його доброзичливу i щиру натуру. Iн- формацiя подана у багатьох листах може бути по- сiбником для фольклористiв i краєзнавцiв. Дорогий Мироне Мар’яновичу! Ви чудово задумали. Справдi за фольклор населен- ня мiстечок майже нiхто зараз не береться, а скiльки унiкального можна записати вiд українського робiт- ництва, особливо в Прикарпаттi. Я сам з тою дум- кою носився, але все якось бiльше манило село, до якого звик, прирiс вiд самого початку свого iснування. Отже щиро Вам бажаю удач. При записi пiсень значна частина виконавцiв ста- рається перед мiкрофоном приспiшувати темп спiву, упускати повторення тощо. Тому за цим доводить- ся стежити i тактовно просити спiвати так, як це робиться у звичайнiй побутовiй ситуацiї. Початок липня у мене пiде ще на передрук ми- нулорiчних матерiалiв, а там вирушу на Схiдну Бойкiвщину... Щиро бажаю Вам захоплюючих знахiдок! Ваш Дем’ян 27/VI. 80 р. Веренчанка * * * Веренчанка, 19 березня 1981 р. Дорогий Приятелю! Прошу вибачення, що я ранiше не вiдгукнувся. То грип мучив, то перевiрки школи, а там готував мате- рiал до друку про перебування Iвана Франка на Бой- кiвщинi, до того ж, термiново... Не встиг ще навiть шостого тому фольклорно-етнографiчних матерiалiв “Бойкiвщина” додрукувати. Але в цьому мiсяцi мушу з нею впоратись хоч би не спав... ...Для Вас пересилаю книгу “Фольклорна практика”... ...Очевидно пiдготую з часом дещо для їх рубрики “Пошук” [для журналу “Жовтень”. – М.Кассараба]. Взагалi призбиралось чимало. Бракує часу обробити то як слiд. Як би вони могли опублiкувати... мiг би за кiлька днiв вислати їм кiлька пiсень про Iвана Фран- ка з вiдповiдною вступною статтею. А ще бiльше є народних пiсень на його слова... Щиро дякую Вам за всi турботи. Сердечний уклiн Вам, Дружинi, дiтям! Ваш Дем’ян * * * Веренчанка 13 червня 1981 р. Дорогий Приятелю! Ви так багато робите для мене, для моїх фольклорно-етнографiчних занять, що я довiку, оче- видно, не зможу Вам належним чином вiддячитись. Сердечно дякую за магнiтофоннi стрiчки, за котуш- ки, за Стрий! Зараз кожну хвилину, вiльну вiд роботи в школi, стараюсь використати для впорядкування i передруку збiрника матерiалiв про життя i творчiсть обдарова- ного художника Остапа Оброци, який помер у 48-рiч- ному вiцi. 22 червня йому б виповнилося 50 рокiв. До збiрника ввiйдуть список творiв, щоденник, листу- вання, спогади про художника, бiблiографiчнi покаж- чики публiкацiй його творiв та матерiалiв про нього, участь у виставках тощо. Це до вiдпустки, яка в мене починається 26 червня. А тодi – фольклор. У Львовi буду, мабуть, десь наприкiнцi червня. Доброго Вам, Родинi здоров’я, щасливого лiта! Щиро Ваш Дем’ян * * * Лiсковець, 7 липня 1981 р. Дорогий п. Мироне! Вчора пiшки через гору Близницю перейшов з села Ялинкуватого до с. Лiсковець на Закарпаттi. Влаш- тувався у селянина Дiдика Василя i почав роботу над записами фольклору. Сьогоднi збирається кiлька свашок i буду пробувати записати вiд них закарпат- ський варiант бойкiвського весiлля... ...Мiсця тут дуже гарнi, люди доброзичливi. Вiд усiєї душi вiтаю Вас i родину, а також сердеч- но дякую за притулок, за допомогу з лiкуванням! Щиро Ваш Дем’ян * * * Веренчанка 10 грудня 1981 р. Дорогий Друже! ...Тепер маю багато роботи до кiнця року у зв’язку з пiдготовкою “Словника Лесi Українки”. До речi, чи не траплялося Вам щось записувати на слова цiєї по- етеси або про неї? Може, Вам вiдомо щось про дерева, посадженi на її честь? Я би включив цi вiдомостi до тих довiдкових статей, якi готую. Сердечно кланяюсь Вам, Дружинi, дочкам. Будьте здоровенькi. Щиро Ваш Дем’ян * * * Веренчанка, 28 сiчня 1982 р. Дорогий Друже! З великою приємнiстю повiдомляю Вам, що Iвано- Франкiвська обласна молодiжна газета надрукувала в номерi за 9 сiчня 1982 р. статтю: “Новi записи МИРОН КАССАРАБА. Праця на благо української культури... 23 фольклору”, тобто про Вашу справдi самовiддану i невтомну працю над пошуками та записами духовних скарбiв нашого народу. Щиро вiтаю Вас з цiєї нагоди i бажаю Вам нових чудових знахiдок! Чи не доводилось Вам записувати чогось такого, де мова йде про подiї, назви, елементи побуту ще з княжих часiв (мечi, бояри, князi тощо; може, де згадується давнiй Київ чи Галич?). Я б це включив до виступу на науковiй конференцiї, яка планується в Iвано-Франкiвську... З найкращими побажаннями Щиро Ваш Дем’ян * * * Веренчанка, 22 лютого 1982 р. Дорогий Друже! ...М.Мишаничевi я десь тиждень чи пiвтора тому вислав i пiсню, яку Ви записали вiд мами, разом з iншими подiбними матерiалами для нотацiї мелодiй. Свою залозу лiкую. Стало набагато краще. Весь вiльний час працюю над фольклорними та етнографiчними матерiалами, то над лiтературно- краєзнавчими, а то доводиться дещо робити й суто лiнгвiстичне, як наприклад, добiрка “Веселка в народ- них назвах та повiр’ях”. Щиро бажаю Вам, усiм Вашим рiдним всякого добра та здоров’я! Ваш Дем’ян * * * Веренчанка, 16 травня 1982 р. Дорогий Краяне! Вiдкладав з вiдповiддю на Вашого листа, бо хо- тiв разом з ним надiслати ґрунтовний матерiал, про який Ви вже не раз говорили, а воно не вийшло: то школа з’їдає надто багато сил i часу (не учнi, а шко- ла), то здоров’я вибиває з колiї. Взагалi за цей рiк я зробив так мало (маю на увазi щось солiдне), що аж страшно... До речi, Б.Луканюк веде облiк зафiксованих на Бой- кiвщинi народних пiсень по селах (хто, коли, де i скiльки записав). Варто б туди й Вашi вiдомостi подати... Щиро кланяюсь Вам, Дружинi, дiвчаткам! Ваш Дем’ян * * * Чернiвцi, 20 червня 1982 р. Дорогий Друже! Добре, що Петро Арсенич погодився на Вашу про- позицiю. Може, якраз щось вдасться зробити. Вiн пише, що десь там, у Щ.Сельського бував I.Франко. Якщо то так, то це бiльше додасть аргументiв для реставрацiї будiвлi. Дуже гарна Ваша стаття для газети, а журнальний варiант, напевно, ще кращий, бо Ви за що беретеся, бачу не перший раз, робите солiдно, справдi по-науковому... ...Ношуся з думкою про записи в Стрийському, Самбiрському, Великоберезнянському, ще в Сколiвсь- кому i Воловецькому районах, не дає спокою Туркiвсь- кий. А що встигну – не знаю... Тут, у лiкарнi мав досить добрi можливостi для розшифровування минулорiчних записiв... Щиро кланяюсь Вам Ваш Дем’ян Я запропонував тодi робити клопотання про реста- врацiю вiлли нашого вченого д-ра Щасного Сельсь- кого, дiйсного члена НТШ, у якiй вiн мешкав на поч. ХХ ст. у Вигодi за Болеховим. Пан Дем’ян цього листа написав з Чернiвецької лiкарнi, де перебував на лiкуваннi. * * * Тухля 23 липня 1982 р. ...Як Ви вважаєте, чи не доцiльно було б для iн- ститутської газети “Медичнi кадри” у зв’язку з сторiччям написання “Захара Беркута” пiдготувати статтю: “Захар Беркут” в образотворчому мистец- твi” або “Захар Беркут” в театрi i кiно”? Матерiал маю досить багатий... * * * Веренчанка 3 вересня 1982 р. ...Наприкiнцi своїх мандрiв натрапив на дуже цiкавi матерiали про композитора Остапа Нижанкiвського, громадську дiячку i збирачку народних вишивок Ольгу Бачинську iз Стрия, письменника Олексу Бобикевича тощо. Хотiв вiдразу попрацювати над ними (части- ну перефотографував), та брак часу зараз... * * * Веренчанка 30 листопада 1982 р. Дорогий Друже! Недавно одержав 33-й том творiв Iвана Франка, прочитав його працю про Остапа Терлецького, в якiй згадується й Щасного Сельського. Здивувала мене оцiнка дiяльностi цiєї людини, яку дали автори до стор. 495 (а Франко його згадує на 306 с.). Во- ни назвали його буржуазним лiбералом. Це неприємне трактування. Наскiльки пригадую, у Вас вiн фiгурує по сутi як революцiйний демократ. Зараз я продовжую розшифровувати записи пi- сень, зробленi в 1981 роцi, а ще чекають матерiали 24 1-2’2009 Народознавчi Зошити 1982 року. Боюся, що втону в цьому всьому. Велика маса прози, спогадiв про письменникiв, композиторiв та iнших дiячiв культури... Щиро кланяюсь Вам, Дружинi, дiвчаткам. Ваш Дем’ян * * * Веренчанка 13 грудня 1982 р. ...Був я вчора в Ольги Плешкан. При тiй нагодi записав на магнiтофонну стрiчку її автобiографiч- ну розповiдь з цiкавими згадками про Iвана Франка, Олену Кульчицьку, Василя Стефаника, Олексу Нова- кiвського та iн. Вона живе з дочкою добре вiдомого Вам дiяча радикальної партiї Северина Даниловича Євгенiєю. То ж i вiд неї дещо занотував... * * * Веренчанка, 23 сiчня 1983 р. Дорогий Друже! Зворушила мене Ваша посилка. Чудовий папiр (я досi друкував машинописнi збiрники фольклору на ду- же поганому) i якраз до речi стрiчки. Тепер все дуже знадобиться, бо треба багато друкувати. Зараз вертаю з подорожi в Сторожинецький ра- йон, де записав 8 переказiв про походження населених пунктiв та дещо з етнографiчного матерiалу. Вашi ономатологiчнi легенди i перекази, що сто- суються карпатських населених пунктiв, прошу надiслати... Сердечно дякую Вам за все-все, що Ви зробили для мене! Ваш Дем’ян * * * Веренчанка, 30 березня 1983 р. Мiй добрий i дорогий Друже! ...Завтра, правдоподiбно, поїду з дiтьми на екскур- сiю по лiтературно-мистецькому Покуттю, поста- раюся провести невелику зустрiч своїх школярикiв з Ольгою Плешкан... Ще раз у письмовiй формi щиро дякую Вам за гос- тиннiсть, за неоцiненну допомогу для моєї роботи над фольклорними та етнографiчними матерiалами. Сердечний уклiн Вам, Дружинi, дiвчаткам. Ваш Дем’ян * * * Веренчанка, 14 квiтня 1983 р. Дорогий Друже! Ще раз вiдвiдав Ольгу Плешкан i можу тепер на- дiслати Вам два її твори... Знаючи Ваше виняткове ставлення до творiв мис- тецтва, передаю також авторський естамп лiногра- вюри передчасно померлого Остапа Михайловича Об- роци iз його серiї портретiв “Видатнi дiячi Бойкiв- щини” – “Художник Григорiй Смольський”... Продовжую роботу над фольклором. I в Товарист- во треба би до лiта пiдготувати хоча б два черго- вi томи “Бойкiвщини”. Отже, треба вiдстукати на машинцi понад 1000 аркушiв. Це 30 днiв по десять годин роботи. Чи нашкребу стiльки часу попри школу – не знаю. Щиро кланяюсь Вам, Дружинi, дiвчаткам! Ваш Дем’ян * * * Веренчанка, 17 жовтня 1983 р. ...Готується до друку збiрник народних голосiнь та похоронних пiсень. Вiн ввiйде до багатотомної серiї “Українська народна творчiсть” – своєрiдної класики нашого фольклору. Я б дуже хотiв, щоб там i Вашi матерiали були. Голосiння важкувато записувати, але ж Ви – Кассараба. * * * Веренчанка, 7 листопада 1983 р. У цi днi, очевидно, посиджу над рецензiєю на збiр- ник пiсень у записах Iвана Вагилевича, а якщо встиг- ну, то попрацюю ще над статтею. До речi, чи не буде у Вас щось iз пiсень на слова Юрiя Федьковича? Якщо є, то при бажаннi надiшлiть текст i ноти. Звичайно, в тому випадку, коли б Ви погоджувались, щоб десь дати журнальну добiрку до ювiлею... * * * Веренчанка, 14 листопада 1983 р. ...Архип Данилюк опрацьовує “Словник дослiдникiв матерiальної i духовної культури укр. народу”. Як- що у Вас досi таких вiдомостей нiхто не брав, то дуже прошу надiслати менi, зокрема... [паспортнi да- нi, вiдомостi про обсяг, зiбраних матерiалiв i т. д. – М.Кассараба]... * * * Веренчанка, 7 лютого 1984 р. ...Товариством i музеєм “Бойкiвщина” в Самборi я трохи займався. В журналi “Архiви України” (1970, № 5) є моя стаття про його дiяльнiсть з обшир- ними посиланнями. Є в мене деякi джерела й архiвнi (Щоденник роботи музею i т-ва, спогади Михайла Скорика тощо)... МИРОН КАССАРАБА. Праця на благо української культури... 25 В Самборi зберiгався у мiському архiвi чималий фонд т-ва “Бойкiвщина”, але його, правдоподiбно, пе- редали у Львiв... Я в себе маю лише 1, 5, та 11- й випуск. Повний комплект має бути в бiблiотецi Етнографiчного музею, якщо його не запхали в спец- фонд. Жаль, що вже нема Михайла Скорика: вiн мiг ба- гато чого сказати. То була дуже доброзичлива i еру- дована людина. До того ж, мав навiть на схилi лiт дуже добру пам’ять. Чимало я позаписував вiд нього, але то лише краплина з того, що знала ця людина. Про нього у “Нашiй культурi” № 11 за 1979 рiк була надрукована моя невеличка стаття. Її назва “Етно- графiчна дiяльнiсть Михайла Скорика”... * * * Веренчанка, 4 квiтня 1984 р. ...Був я кiлька днiв у Києвi. Головно шукав мате- рiялiв для музею в Заставнi... Мав я там щасливу нагоду оглянути велику ви- ставку “Шевченко-художник”, на якiй експонується значна кiлькiсть оригiналiв нашого генiального пое- та... То така краса, що можна годинами стояти i милуватись кожним твором. Навiть найкраща репро- дукцiя не здатна повнiстю передати того, що є на оригiналах. ...у Львовi ...до середини квiтня... ще дi- ятиме виставка в музеї українського мистецтва..., присвячена Т.Шевченковi. Її теж варто подивитися. Дуже варто... * * * Веренчанка, 21 червня 1984 р. ...Щойно закiнчив розшифровувати нар. пiснi з Бойкiвщини, якi записав Р.Ф.Кирчiв (всього 336 пi- сень та коломийкових циклiв)... * * * Калуш 30 липня 1984 р. Дорогий Краяне! Щойно одержав з Києва листа, у якому Гали- на Василiвна Довженок просить записати i надiсла- ти їй для майбутньої книги такi зразки дитячого фольклору: Рiзнi пiсеньки i вiршики..., дражнили, скоромовки, лiчилки i т. д... Записи найкраще робити вiд самих дiтей у будь- якiй мiсцевостi України, можна i вiд старших лю- дей..., але перевагу надаються власне маленьким вико- навцям. Доцiльно фiксувати i вiршованi прозивалки. Наступного року у вид-вi “Вища школа” вийде книга Г.Гуць “Ю.Федькович i захiдноєвропейська лi- тература”. ...Книга гарна i змiстом i оформленням. Якби Ви могли через книгарню, а ще краще книготор- говельне управлiння якогось району м. Львова вплину- ти, щоб замовили їх бiльше... книга варта уваги... Добра i здоров’я Вам, Дружинi, дiточкам! Щиро Ваш Дем’ян * * * Веренчанка, 9 березня 1984 р. Вашого листа i фотографiї менi переслали з Ка- луша. Вони дуже цiннi, бо там бачу i Р.Iваничука, i Р.Братуня, i П.Головатого i, здається, Г.Нудьгу... Коло цеї могили я вже був i фотографував, щоб мати на своїй плiвцi... Щиро дякую за добре слово про публiкацiю в “Жовтнi”... * * * Гусятин, 22 вересня 1984 р. Дорогий Друже! Сюди завели мене фольклорнi дороги: хочу в цих околицях дещо позаписувати з пiсенного фольклору. А Вам спiшу повiдомити, що десь незабаром IМФЕ АН УРСР спiльно з Правлiнням Укр... т-ва охорони пам’яток iсторiї та культури готуються провести в Києвi нараду збирачiв фольклору захiдних областей України. Запитували мене, кого ще варто запросити i, певна рiч, я запропонував Вас... Цього року в школi завантажений дуже незручно. Мало часу лишається для моїх улюблених занять. Щиро кланяюсь Вам, Дружинi, дiтям! Ваш Дем’ян * * * Київ, 30 березня 1985 р. ...Тепер приїхав на пару днiв до Києва, що- би призбирати дещо про творчiсть письменникiв Є.Бохенської, Д.Йосифовича, Ф.Заревича, лiтерату- рознавця Т.Реваковича тощо... Знайшов чималу збiр- ку фольклорних записiв Є.Бохенської, якi числилися в IМФЕ АН УРСР пiд позначкою “Збирач невiдомий”, виявив також цiкавий рукопис етнографiчної працi про циганiв Михайла Зубрицького тощо... * * * Веренчанка, 6 травня 1985 р. ...Сердечно дякую Вам за М.Семенка. У Чернiвцях його... я не змiг придбати. Отже, дуже тiшуся, що завдяки Вам матиму його. Вашому знайомому молодому фольклористовi радо допоможу, чим зумiю... 26 1-2’2009 Народознавчi Зошити * * * Веренчанка, 28 грудня 1986 р. Дорогий Друже! Сердечно вiтаю Вас, усю Вашу добру i милу роди- ну з Новорiчними святами! Щиро бажаю всiм Вам доброго здоров’я i сил для дальшої працi над усiма дiлянками медицини i культури, яким Ви присвячує- те свою невтомну вдачу, свiтлий розум i найкращi, невичерпнi поривання душi! Пише менi С.Мишанич з Києва, що готуватиме академiчний збiрник опришкiвського фольклору. Доро- гий Мироне, там мусять бути i Вашi записи (пiс- нi, коломийки, легенди, перекази). Дещо у Вас уже є, щось ще можна буде записати. Також прошу вiд- правити кращi свої матерiали для збiрника “Сучаснi записи фольклору”. Наша мiсцева газетка надрукувала моє повiдомлен- ня “Свято в Пiдлiссi”, де є згадка i про зустрiч дiтей з Вами... Ваш Дем’ян * * * Самбiр, Без дати Дорогий Мироне! Доземний уклiн Вам i родинi за все-все, що Ви зро- били i робите в царинi нашої культури! Щиро ба- жаю Вам добра, здоров’я, радостi i щастя в Новому 1988 роцi ! Завжди Ваш Дем’ян * * * Київ, 27.VI.88 р. Дорогий Друже! Щойно вкинув у скриньку листа до Вас, а тодi згадав, що забув ще одну цiкаву рiч повiдомити. У видавництвi “Молодь” десь у четвертому кварталi вийде нова чудова книга Василя Скуратiвського “По- свiт”. Оформлення теж гарне. Кажуть, що краще, як у “Берегинi”... З фольклористики появився другий том “Балади” i “Чарiвна торба” (казки, легенди, перекази i пiснi од- ної людини Топляка-Козака з Закарпаття, упор. Iван Сенько). Ваш Дем’ян * * * Київ, 27 червня 1988 р. Дорогий Мироне! Щойно (ото тепер) вияснив справу про можли- вiсть зняття копiї магнiтофонних записiв, на яких зафiксовано виступи учасникiв останньої республi- канської наради збирачiв фольклору (- Я просив такi копiї, оскiльки хотiв перенести їх на папiр.). На мого листа, що я написав вiдразу пiсля Вашого звернення, Михайло Пазяк не вiдповiдав. Каже, що не одержав. Коли ж я запитав уже усно, вiн: – А навiщо цього? – Там є чимало цiкавого з досвiду роботи тощо. Потiм передрукується цей матерiал i у Вас буде, i нам пригодиться, – кажу. – Знаєте, краще не треба. Ми мали всякi клопоти пiсля тої наради... Ось таке. Але через якийсь час, думаю, зробимо копiю без нього. Iншi дадуть. Отже, найголовнiше, що хотiв Вам написати. Лiтом думаю десь трохи поїхати ще за фолькло- ром. Але з тиждень посиджу в хатi, бо мушу напи- сати пару статей для друку i двi рецензiї, скласти перелiк занедбаних пам’яток iсторiї та культури на Львiвщинi, якi треба взяти пiд охорону i впорядку- вати, в тому числi могили письменникiв Євгенiї Бо- хенської в Голешовi бiля Жидачева, Дм.Йосифовича i Федора Царевича в Скольому, славного будiвничого Луки Снiгура в Погарi на Сколiвщинi та iнше. А ще кiлька статей треба термiново зробити для Укр. лiт. енциклопедiї та Енциклопедiї укр. мистецтва... Сердечний уклiн Вам, Дружинi, дiтям! Завжди Ваш Дем’ян * * * Дорогий Мироне, Друже мiй добрий! Колядками i щедрiвками сердечно вiтаю Вас з ро- диною в Новому, 1989 роцi! Хай вiн несе Вам i всiм Вашим рiдним такi ж життєвi удачi, якими ко- ристуються герої цих наших величальних народних пiсень! Тужу за зустрiччю з Вами, та вiрю, що десь скоро нам удасться це зробити i поговорити про спiльнi фольклорнi справи. Цього лiта я працював трохи на Кубанi. Готується до друку збiрник мiфологiчних легенд. С.Мишанич просить надсилати йому такi матерiали про походження неба, зiр, гiр, рiк, озер, землi, демонiв, великанiв i т. д. Завжди Ваш Дем’ян 29 грудня 1988 р., с. Веренчанка Це останнiй лист Григорiя Васильовича до мене. Далi почалися буремнi подiї, пов’язанi з вiдновленням Української державностi, у яких ми брали участь на рiзних дiлянках полiтич- ної боротьби i тому, мабуть, особисто менше спiлкувалися. м. Львiв, 15 березня 2009 р.

Праця на благо української культури. Слово про визначного історика і фольклориста Григорія Дем'яна

Репозитарії

Схожі ресурси