Національна специфіка персонажної системи українських народних казок: образ богатиря-добровольця

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2009
1. Verfasser:	Демедюк, М.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут народознавства НАН України 2009
Schlagworte:	Статті
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/7221
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Національна специфіка персонажної системи українських народних казок: образ богатиря-добровольця / М. Демедюк // Народознавчі Зошити. — 2009. — № 1-2. — С. 167-173. — Бібліогр.: 66 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-7221
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-72212010-03-26T12:01:42Z Національна специфіка персонажної системи українських народних казок: образ богатиря-добровольця Демедюк, М. Статті 2009 Article Національна специфіка персонажної системи українських народних казок: образ богатиря-добровольця / М. Демедюк // Народознавчі Зошити. — 2009. — № 1-2. — С. 167-173. — Бібліогр.: 66 назв. — укp. 1028-5091 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/7221 uk Інститут народознавства НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Статті Статті
spellingShingle	Статті Статті Демедюк, М. Національна специфіка персонажної системи українських народних казок: образ богатиря-добровольця
format	Article
author	Демедюк, М.
author_facet	Демедюк, М.
author_sort	Демедюк, М.
title	Національна специфіка персонажної системи українських народних казок: образ богатиря-добровольця
title_short	Національна специфіка персонажної системи українських народних казок: образ богатиря-добровольця
title_full	Національна специфіка персонажної системи українських народних казок: образ богатиря-добровольця
title_fullStr	Національна специфіка персонажної системи українських народних казок: образ богатиря-добровольця
title_full_unstemmed	Національна специфіка персонажної системи українських народних казок: образ богатиря-добровольця
title_sort	національна специфіка персонажної системи українських народних казок: образ богатиря-добровольця
publisher	Інститут народознавства НАН України
publishDate	2009
topic_facet	Статті
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/7221
citation_txt	Національна специфіка персонажної системи українських народних казок: образ богатиря-добровольця / М. Демедюк // Народознавчі Зошити. — 2009. — № 1-2. — С. 167-173. — Бібліогр.: 66 назв. — укp.
work_keys_str_mv	AT demedûkm nacíonalʹnaspecifíkapersonažnoísistemiukraínsʹkihnarodnihkazokobrazbogatirâdobrovolʹcâ
first_indexed	2025-07-02T10:05:58Z
last_indexed	2025-07-02T10:05:58Z
_version_	1836529230979006464
fulltext	МАРИНА ДЕМЕДЮК. Нацiональна специфiка персонажної системи... 167 Статтi Марина ДЕМЕДЮК НАЦIОНАЛЬНА СПЕЦИФIКА ПЕРСОНАЖНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНСЬКИХ НАРОДНИХ КАЗОК: ОБРАЗ БОГАТИРЯ-ДОБРОТВОРЦЯ Maryna DEMEDYUK. On National Specific Featuring of Personage System at Ukrainian Folk Tales: an Image of Good Valiant. Українська народна казка – яскравий та бага- тогранний фольклорний жанр. Тривалий час на- голошувалося на спiльностi сюжетно-мотивної та образної системи українських, росiйських та бi- лоруських народних казок. I справдi подiбнiсть та можливiсть запозичення окремих казкових еле- ментiв не можна заперечити, адже “абсолютної вiдокремленостi духовної культури, у тому чис- лi словесної, одного народу вiд культури iнших народiв немає”1. Але варто зважати, що у каз- ковому наративi закодованi елементи нацiональ- ного свiтовiдчуття та свiтобачення. Дослiджуючи взаємозв’язки мотивiв та сюжетних схем казко- вого епосу українцiв, росiян та бiлорусiв, Л.Бараг вiдзначав, що на сьогоднi немає праць, якi б до- слiджували нацiональну специфiку казкової опо- вiдi2. Маємо, щоправда, цiкавi спроби аналiзу ет- нiчних прикмет української народної казки, здiй- сненi культурологами3 та лiнгвiстами4. 1Денисюк I. Нацiональна специфiка українського фоль- клору (Матерiали до лекцiї) // Вiсник Львiвського унiве- рситету. Серiя фiлологiчна.– Львiв, 2003.– Вип. 31.– С. 4. 2Бараг Л. О межнациональном в сказках восточнос- лавянских народов // Фольклор народов РСФСР.– Уфа, 1974.– Вып. 1.– С. 69-80. 3Годзь Н. Культурнi стереотипи в українськiй народ- нiй казцi: Дис... канд. фiлос. наук: 09.00.04 / Харкiвський нацiональний ун-т iм. В.Н.Каразiна.– Х., 2004. 4Порпулiт О. Ономастичний простiр українських ча- рiвних казок (у зiставленнi з росiйськими казками): Дис... канд. фiлол. наук: 10.02.01 / Одеський держ. ун-т iм. I.I.Мечникова.– Одеса, 2000; Вавринюк Т. Конструк- Розглядаючи нацiональну специфiку образної системи казкового епосу українцiв, а вужче сис- тему персонажiв, передовсiм варто наголосити, що казка – доволi замкнена фольклорна струк- тура. Казковий персонаж втiлює у собi стiйкi народнi уявлення та особливу фольклорну пози- цiю, що репрезентує властиву для окремих жан- рових рiзновидiв специфiку сприйняття i вiдобра- ження дiйсностi5. Аналiз персонажiв української народної казки, характеру варiантних замiн, що їй властивi, дасть можливiсть не лише просте- жити закономiрностi творення фольклорного ти- пу, але й виокремити низку ознак, що втiлюють нацiональний характер казкового героя, а також “глибше осягнути особливостi народного свiтос- прийняття, вiдображеного у казцi”6. При вiдшу- куваннi нацiональної своєрiдностi казкових ге- роїв важливо простежити український етнiчний колорит загальнослов’янських образiв, а також трансформацiю традицiйних фольклорних персо- нажiв (козак, дiвчина, чорт та iн.) у казково- му контекстi. Варто, на нашу думку, розглядати казковi персонажi у межах iснуючої класифiка- цiї, зокрема трикатегорiальної схеми, що охоп- лює весь масив казкового наративу, запропоно- ваної Л.Дунаєвською7, та систематизацiї персо- нажiв власне чарiвних народних казок росiйсько- го дослiдника М.Новiкова8. Казковий персонаж у силу жанрової специфiки строго формалiзований та типiзований. Зважаючи на це, можемо розгля- дати окремих казкових героїв як вiддзеркалення соцiально-iсторичних типiв. Добротворцi як категорiя казкових персонажiв присутнi у всiх трьох жанрових пiдтипах. Але у чарiвнiй казцi зустрiчаємо два види цих персона- цiї з прямою мовою в структурi української народної казки: Автореф. дис... канд. фiлол. наук: 10.02.01; 10.01.07 / Днi- пропетровський державний унiверситет.– Днiпропетровськ, 1997.– 18 с. 5Брiцина О. Українська народна соцiально-побутова ка- зка: (Специфiка та функцiонування) / АН УРСР. Iн-т мистецтвознавства, фольклору та етнографiї.– К: Наук. Ду- мка, 1989.– С. 36. 6Там само.– С. 36 7Дунаєвська Л. Українська народна казка.– К: Вища Школа, 1989. 8Новиков Н. Образы восточнославянской волшебной сказки.– Ленинград, 1974. 168 1-2’2009 Народознавчi Зошити жiв – добротворцi-помiчники (Вернигора, Крути- вус, святий Миколай, помiчники-тварини та iн.) та власне казковi богатирi-добротворцi. У пропо- нованiй статтi здiйснюється спроба простежити нацiональну своєрiднiсть героя-богатиря україн- ської народної чарiвної казки. Насамперед окреслимо основнi мотиви, що су- проводжують персонажа. Невiд’ємними елемен- тами, що формує образ богатиря, виступає мо- тив здобуття незвичайної сили (завдяки наро- дженню чи з допомогою помiчника) та випро- бування богатирської сили. Герой-богатир укра- їнської народної казки рiзниться i з огляду на сам стиль казкової оповiдi. Якщо росiйська та бiлоруська богатирська казка тяжiють до би- линного стилiстики та образностi, то українська не має такого епiчного пафосу. Звiдси i рiзни- ця в образах казкових персонажiв. Аналiзуючи персонажiв-богатирiв народної казки, не можемо не вiдзначити певну спорiдненiсть цих образiв з персонажами українського героїчного епосу та ле- гендарної традицiї. У характерi, вчинках та навiть зовнiшностi казкового героя яскраво простежую- ться риси українського козака – оборонця слаб- ких та скривджених. Доцiльно, на нашу думку, виокремити кiлька типових характерiв богатирiв. Серед них видiля- ємо насамперед чудесно народжених персонажiв (Сученко, Медведюк, Котигорошко, Бух Копи- тович, Кам’янка Головка) та богатирiв, сила яких, на думку казкарiв, природне явище (Кирило Ко- жум’яка, безногий та безрукий богатир, попович Ясат). Якщо говорити про другу групу героїв, то їх присутнiсть можна пояснити вiрою українцiв у можливiсть iснування людей з надзвичайною силою, що втiлилася у сюжетах iсторичних пе- реказiв про богатирiв (Михайлик, Сiрко, Олек- са Довбуш та iн.). Вказаних чудесно-народжених богатирiв доцiльно порiвняти iз такими героями росiйських казок, як Єруслан Лазарович, Iлля Муромець та бiлоруських осилкiв (велетнiв). Для виокремлення характерних рис українсь- ких богатирiв вважаємо за доцiльне порiвняти казковi персонажiв трьох, без сумнiву, спорiд- нених оповiдальних традицiй (росiян, українцiв та бiлорусiв). На вiдмiнностi богатиря українсь- кої казки вiд аналогiчного персонажа росiйської та бiлоруської казки наголошували ще дослiдники ХIХ ст. (П.Кулiш, М.Драгоманов), вiдзначаючи вплив героїчного епосу українцiв на формуван- ня образу героя-богатиря. На думку П.Кулiша, в українськiй фольклорнiй казцi богатирство набу- ває особливого характеру: “Часто воно виявляє- ться не в герої казки, а в його слузi, що задово- льняється своїм смиренним становищем i творить чудеснi речi тихо”9. Українська богатирська казка втiлює у собi i легендарнi уявлення про героїв- силачiв. На закорiненостi в українцiв iдеї бога- тирства наголошував М.Грушевський: “Iдея бога- тирства, як посвiдчують знавцi народного життя, тримається чи, краще сказати, трималася дуже живо i органiчно в народнiй уявi: образи бога- тирiв – сторожiв християнської або руської землi, змiєборцiв, оборонцiв вiд усякої злої сили, що ви- являють свою присутнiсть рiзними, дивними, на- длюдськими вчинками”10. Л.Бараг, вказуючи на своєрiднiсть української казкової героїки, наголо- шував насамперед на тiсному зв’язку у фольклорi українцiв казкової та неказкової прози, на вiдмi- ну вiд усної традицiї сусiднiх бiлорусiв та росi- ян11. Для iлюстрацiї можемо навести казку “Ча- банець” iз збiрника I.Манжури, де в образi голов- ного героя-богатиря поєдналися народнi уявлення про силачiв з мотивом змiєборства12. Гiперболi- зацiя сили богатиря у казках спорiднюється iз зображенням козакiв-характерникiв – героїв iсто- ричних переказiв13. Попри загальноприйняту думку про надзви- чайну сюжетну та образну близькiсть казкових 9Кулиш П. Сказки и сказочники // Записки о Южной Руси. Издалъ П.Кулишь.– Санкт-Петербургъ: Въ типогра- фии А.Якобсона, 1857.– Т. II.– С. 13. 10Грушевський M. Iсторiя української лiтератури: В 6 т., 9 кн. / Упоряд. В.В.Яременко.– К.: Либiдь, 1993.– Т. 1.– C. 328. 11Бараг Л. Об особенностях украинской сказочной ге- роики сравнительно с белорусской и русской // Русский фольклор.– Ленинград, 1968.– T. XI.– С. 163. 12Чабанець // Казки, прислiв’я i т. п., записанi в Ка- теринославськiй i Харкiвськiй губернiях I.I.Манжурою.– Художнє оформлення А.П. Дерев’янка.– Днiпропетровськ: Сiч, 2003.– С. 11-12. 13Богатирi // Iсторичнi перекази українцiв / Зiбр. та оп- рацював В.Сокiл.– Львiв: Вид-во М-Коць, 2003.– С. 114. МАРИНА ДЕМЕДЮК. Нацiональна специфiка персонажної системи... 169 традицiй трьох схiднослов’янських етносiв, може- мо не цiлком погодитися з висловом М.Новiкова про “спiльний тип героя схiднослов’янської каз- ки”14. Варто наголосити на вiдсутностi строго епi- чного характеру персонажа в українськiй народнiй казцi. Навпаки, невiд’ємною рисою українського богатиря стає поєднання у характерi персонажа епiчних та гумористичних характеристик (знову ж елемент, що спорiднює казку з легендарною традицiєю). Навiть боротьба зi злотворцем на- повнюється комiчними елементами: герой здiймає останню голову Змiя власною шапкою, тримає “дiдуся на ногiть, борода на локiть” за чуба, що той “тiльки ногами меле” та iн.15, про Сученка16. Прикметно, що у текстах українських народних чарiвних казок вже не лише епiчний герой знат- ного походження (Iван-царевич, князенко), але й козацький чи попiвський син (Попович Ясат, со- лдатськi сини-богатирi, козак Мамарига та iн). Для української казкової традицiї властивий, за висловом Л.Барага, образ “незвичайно озброєно- го i екiпiрованого демократичного героя, байст- рюка”17. До такої чудесної зброї, що виражає не лише фiзичну мiць героя, але мiстить елемен- ти комiзму, можна зарахувати палицю Чабанця з каменем на кiнцi, булаву з голок Котигорош- ка, кулаки Буха Копитовича та Медведюка, чобiт Сученка. Котигорошко належить до категорiї чудесно народжених богатирiв. Персонаж iз вказаним iм’ям вiдомий казковiй традицiї не лише укра- їнцiв, як дещо неточно вважав М.Сумцов, на- зиваючи його “українським Геркулесом”18, хоча кiлькiсть українських сюжетiв якiсно вирiзняєть- ся. Особливiстю Котигорошка української народ- ної казки можна вважати його малолiтнiсть та 14Новиков Н. Образы восточнославянской волшебной сказки...– С. 248. 15Покотигорошко // Труды этнографически- статистической экспедиции в Зап.-Руск. край. М-лы и исл-ия, собранные Чубинским.– Т. 2. Малорусская сказка.– СПб., 1878.– С. 231-233. 16Там само.– С. 254. 17Бараг Л. Об особенностях украинской сказочной геро- ики сравнительно с белорусской и русской...– С. 164. 18Сумцов Н. Малорусские сказки по сборникам Кольбе- рга и Машинской // Этнографическое Oбозрение.– 1894.– № 3.– С. 123. поєднання фiзичної сили iз розумом (герой зоб- ражається як надзвичайно здiбний учень19), що вiдрiзняє цього богатиря вiд Медведюка та Ча- банця, якi часто не здатнi розрахувати руйнiвної дiї своєї сили. З нацiональною специфiкою стикаємося уже в самому iменi богатиря. В українськiй казцi герой завжди отримує здрiбнiло-пестливе iм’я – Коти- горошко, Покотигорошок, чого у текстах росiйсь- ких казок не зустрiчаємо (Iван Горох). Пестлива форма iменi головного героя надзвичайно продук- тивний елемент у нашiй фольклорнiй традицiї, що репрезентує експресивнiсть української мови20, а також вказує на юнiсть казкового героя. Вважаємо за доцiльне зупинитися на кiлькох текстах, в яких маємо дещо видозмiнений тип Котигорошка. У двох текстах iз збiрника Чубин- ського не знаходимо епiзоду чудесного народже- ння героя, а констатується тiльки його фiзична сила: копаючи з батьком колодязь, герой знахо- дить i пiднiмає величезний камiнь21. Надiляти чудесною силою Котирогошка здатен i надприро- днiй помiчник: “Надходiт чоловiк чорний, тот, шо сонцем завiдував, тот вже чоловiк благочестивий бив”22. В iншому текстi поряд iз традицiйним епiзо- дом зустрiчi героя з чудесними-помiчниками зу- стрiчаємо зовсiм нетиповий мотив, у якому Ко- тигорошко виступає у ролi культурного героя: на- вчає чоловiка правильно годувати худобу, позба- вляє вiд мишей та допомагає людям розпiзнати рiзницю мiж днем i нiччю23. Присутнiсть вказа- ного етiологiчного мотиву стає можливою завдя- 19Покотигорош // Малорусские народные предания и рассказы..– С. 261; Котигорошок, Розвернигора i Завер- нивода // Галицькi народнi казки / В Берлинi пов. Брод- ського iз уст народа списав О.Роздольський. Впорядкував i порiвняння додав I.Франко // Етнографiчний збiрник.– Львiв, 1899.– Т. VII.– С. 33. 20Денисюк I. Нацiональна специфiка українського фольклору.– С. 11. 21Покотигорошко // Труды этнографически- статистической экспедиции в Зап.-Русcк. край...– С. 231. 22Покотигорош // Малорусские народные предания и рассказы..– С. 261. 23Котигорошок, Вернигора i Щавидуб // Труды этнографически-статистической экспедиции в Зап.-Русcк. край...– С. 230. 170 1-2’2009 Народознавчi Зошити ки тiснiй спорiдненостi в українському фолькло- рi казкової та неказкової прози. Також цiкавий сюжетний елемент знаходимо i текстi iз збiрни- ка О.Роздольського. Щоб надати чарiвнiй пали- цi сили, здатної побороти злотворця (у даному варiантi замiнником традицiйного Змiя виступає “дiявол” – злий дух), герой просить матерi пос- вятити зброю у церквi дванадцять раз24. Отже, образ Котигорошка виявився надзви- чайно стiйким в українськiй казковiй тради- цiї. Досить влучно з цього приводу вiдзначив М.Сумцов: “Сама назва “Котигорошок” якимось чином закрiпилася в Малоросiї, i значна части- на малоруських казок на тему чудесного зачаття вiдзначена пiд таким заголовком”25. I справдi в українськiй чарiвнiй казцi Котигорошко поряд iз типовим мотивом врятування молодшим братом сестри вiд Змiя (АТ 312 I) дiє також у низцi iнших (АТ 301, АТ 560А, АТ 303). У казцi iз збiрки П.Чубинського зустрiчає- мо надзвичайно цiкавий образ героя-добротворця (Iван Богодавець), який функцiонально тотожний Котигорошку. Насамперед потрiбно вказати, що богатир з цим iменем невiдомий нi росiйськiй, нi бiлоруськiй традицiї. Ймовiрно, що у вказаному образi поєдналися риси казкової прози з елемен- тами переказiв про Богдана Хмельницького26. На це вказує спорiдненiсть мотиву чудесного наро- дження героя у казцi та iсторичнiй прозi: “Поча- ли Бога молить – i дав їм Бог сина”27. Етнокуль- турнi прикмети знаходимо у характерi та вчинках героя: богатиря не задовольняє аргумент батька про зневагу до рiдного брата через його бiднiсть: “Над нами, – говорит, – один Бог багатий”28. Окремим типом чудесно народженого героя, спорiдненим iз образом Котигорошка, виступає Медведюк. Герой вирiзняється насамперед чудес- ним походженням – син чоловiка i ведмедицi. Це, 24Котигорошок, Розвернигора i Завернивода // Галицькi народнi казки...– С. 33. 25Сумцов Н. Малорусские сказки по сборникам Кольбе- рга и Машинской...– С. 123. 26Сокiл В. Українськi iсторико-героїчнi перекази: структурно-семантичний та поетичний аспекти.– Львiв, 2003.– С. 128-129. 27Iван Богодавець // Труды этнографическо- статистической экспедиции в Зап.-Русc. край...– С. 239. 28Там само.– С. 239. без сумнiву, свiдчить про архаїчний характер об- разу. Щоправда, у вiдомих нам записах україн- ських чарiвних казок29 на перший план виходить не героїчна сила героя, а сатирично-гумористичнi риси. Казкарi нерiдко роблять наголос на руйнiв- нiй дiї богатирської сили, яку Медведюк часто не здатен рацiонально оцiнити, що призводить до фатальних наслiдкiв для тих, хто поруч: “Як ух- вате за руку – руки нема, за голову – голови нема, за ногу – ноги нема”30. У казцi iз Га- личини зустрiчаємо героя Кобилячого сина, що функцiонально тотожний синовi чоловiка та вед- медя. Спорiднений навiть епiзод випробовуван- ня чудесної сили: “Той як потрис тим дубом, аж гиллi пооблiтало, ни так листи”31. Подiбний об- раз добротворця (Ивашко Медведко, Медвежье ухо) широко вiдомий казковому епосовi росiян та бiлорусiв, але у них богатирська сила героя тлу- мачиться виключно позитивно, i розвиток дiї по- в’язаний передусiм з сюжетом “Три царства”32. Треба вiдзначити, що у росiйськiй традицiї чу- десно народжений герой отримує iм’я Медведюк не лише внаслiдок народження вiд ведмедя, але також з огляду на сам факт його чудесного на- родження (iз трiски чи рiпки)33. Це пояснюється розвиненим культом ведмедя у росiйськiй фольк- лорнiй традицiї34. Сученко (Сукевич) – репрезентує третiй тип чудесно народжених казкових добротворцiв. Вар- то пiдкреслити, що риси нацiональної приналеж- ностi цього богатиря ховаються уже в самому йо- 29Як ведмедиця вiд попа сина мала // Казки та оповiдання з Подiлля в записах 1850-1860 рр. / Упо- ряд. М.Левченко.– К.: Вид-во АН УРСР, 1928.– Вип. 1- 2.– С. 311-314; Ведмеже вухо, Вернигора i Крутивус // Малорусские народные предания и рассказы..– С. 255-256. 30Ведмеже вухо, Вернигора i Крутивус // Малорусские народные предания и рассказы..– С. 255. 31Кобилячий син // Галицькi народнi казки...– С. 146. 32Новиков Н. Образы восточнославянской волшебной сказки...– С. 51. 33Медведко, Усыня, Гориня и Добрыня – богатири // Народные русские сказки А.Н.Афанасьева: В 3 т. / Под- гот. Л.Г.Бараг, Н.В.Новиков; Отв. ред. Э.В.Померанцева, К.В.Чистов.– Москва: Наука, 1984.– Т. 1.– С. 244-250. 34Россомахин А., Хрусталев Д. Россия как медведь: ис- токи визуализации (XVI-XVIII века) // Режим доступу: http://www.ivanovo.ac.ru/win1251/struct/cens2004 /almanach/rossomahin-khrustalev-2008.htm. МАРИНА ДЕМЕДЮК. Нацiональна специфiка персонажної системи... 171 го iменi. Адже особовi назви “мають ту влас- тивiсть, що функцiонування сукупностi їх рiз- новидiв i варiантiв тiсно пов’язане з iсторичною епохою та нацiональнiстю35. Наголосимо, що для українських казок властивi два варiанти: Сучен- ко та Сукевич. Обидва репрезентують найпроду- ктивнiшi типи особових найменувань українцiв. Патронiмiчний суфiкс -енко на схiдноукраїнсько- му ґрунтi вважається домiнуючим i є найхарак- тернiшим українським антропонiмiйним форман- том36. Форма особового афiксу -евич (Сукевич, Коневич) вказує на приналежнiсть його носiя до княжого стану, тобто, на лицарське походження. Росiйськi та бiлоруськi форми iменi добротворця (Сучич та Сучин син) пояснюються переважан- ням цих варiантiв iменних форм у нацiональних ономастичних традицiях. Богатир Сученко на вiдмiну вiд Котигорош- ка та Медведюка не вирiзняється з-помiж братiв. Чудесна сила героя виявляється лише згодом, ко- ли богатир мiряється силами з братами та бореть- ся зi змiєм. В образi Сученка виразно поєдналися характернi для українського воїна риси: вiйськова доблесть та вигадливий розум. Навiть незначнi замальовки зовнiшностi героя це пiдтверджують: “Сукевич взяв шапку на голову шаблю на пле- чi”37. Коли не вдається отримати перемогу фi- зичною силою, герой пiдключає хитрiсть: кидає шапку (чобiт), говорячи, що брати на допомо- гу поспiшають, випрошує у злотворця перепочи- нок. Якраз поєднання фiзичної сили i хитростi вирiзняє українського героя-богатиря. Звернемо- ся тепер до мотиву кидання богатирем чобота чи шапки, щоб вiдволiкти увагу злотворця. Тут ма- ємо яскраве поєднання епiчних та гумористич- них елементiв: чоботом герой зносить дах з хати (“...чобiт як гримнув, аж кришу збив з тiєї ха- ти”38). Цiкавий варiант зустрiчаємо у збiрнику казок iз Подiлля: герой не кидає чобiт, а вiд- бивається ним вiд Змiя. Доцiльно говорити про спорiдненiсть Сученка з образом богатиря Чобi- 35Худаш М. З iсторiї української антропонiмiї.– К.: На- ук. Думка, 1971.– С. 18. 36Там само.– С. 122. 37Казки та оповiдання з Подiлля...– С. 318. 38Про Сученка // Труды этнографическо-статистической экспедиции в Зап.-Рус. край...– С. 254. тька, що чоботом вiд цiлого вiйська вiдбився, про якого згадує Е.Лясота39. У текстах росiйських казок Сученко дiє вик- лючно як епiчний герой. У казках, в яких при- сутнiй богатир аналiзованого типу, зустрiчаємо образ поля як мiсця зустрiчi богатиря зi злот- ворцем, у чому можна вiднайти елемент козаць- кої вiйськової традицiї: “Ходiм у поле, у полi – Божа воля”40, – говорить Сученко Змiєвi. Спо- рiднює добротворця iз козаками-характерниками його здатнiсть перекидатися у котика чи собач- ку для того, щоб повернути втрачений чудесний покажчик та запобiгти небезпецi41. У варiантi iз збiрника казок Р.Чмихала присут- нiй образ чудесно народженого богатиря-силача, який дещо вирiзняється з-помiж попереднiх пер- сонажiв, – Бух Копитович. Народжений вiд ца- рiвни i кучера герой отримує богатирську невра- зливiсть: “I на йому нема шкури, а усе тiло як копито”42. Подiбно до українських запорожцiв, що нападали на турецькi фортецi, герой розбиває величезний стовп i звiльняє невiльникiв. На на- явнiсть в образi богатиря нацiональних прикмет вказує i мотив необхiдностi поховання загиблих побратимiв: “Треба їх так не кидать, треба їх у сиру землю загорнуть”43. Кирило (Микита) Кожум’яка – один з най- яскравiших казкових типiв героя-богатиря, що сягає давньої билинної традицiї та легендарних оповiдей про змiєборцiв. Своєрiднiсть поєдна- ння казкових та епiчних елементiв у характе- рi героя дозволяє частково зараховувати сюжет про Кожум’яку до iсторичних переказiв княжої епохи44. Образ Кожум’яки присутнiй не лише в українськiй казковiй прозi. Зустрiчаємо подiбного 39Русина О. Україна пiд татарами i Литвою [Электронный ресурс] / Iн-т iсторiї України НАН України.– К.: Альтернативи, 1998 // Режим доступу: http://www.haidamaka.org.ua/0176.html. 40Про Сученка // Труды этнографическо-статистической экспедиции в Зап.-Рус. край...– С. 253. 41Iсторичнi перекази українцiв...– C. 135. 42Сто сiмдесят i одиiн богатир // Оповiданя Р.Ф.Чмихала / Зiбрав Володимир Лесевич // Етногра- фiчний збiрник.– Львiв, 1904.– Т. IV.– С. 40. 43Сто сiмдесят i одиiн богатир // Оповiданя Р.Ф.Чмихала...– С. 40. 44Iсторичнi перекази українцiв...– С. 34-37. 172 1-2’2009 Народознавчi Зошити богатиря-змiєборця (Никита Кожемяка) i у ро- сiйськiй казцi, яку записав О.Афанасьєв. Що- правда, характери персонажiв якiсно вiдрiзняю- ться. Кожум’яка української казки зображений героєм-вiдлюдником знатного походження: “Ко- лись був у Києвi якийсь князь, лицар”45. Ге- рой виступає виразником однiєї з визначальних рис українця – невизнання авторитетiв, адже до- помогти царiвнi згоджується лише на прохання дiтей, а не з огляду на царських наказ. Ана- логiчний персонаж росiйської казки iз збiрника О.Афанасьєва: “как увидал, что к нему пришол царь, задрожал со страху, руки у него затряслись – и разорвал он те двенадцать кож”46. Суттєво вирiзняється з-помiж казкових бога- тирiв тип героя-добротворця, що почасти висту- пає i як казковий помiчник, – Iван Голик та Iван Iванович. По-перше, це герой знатного походже- ння: князенко чи царевич. По-друге, рушiєм ка- зкової дiї у текстах, у яких присутнiй цей герой, виступає не потреба перевiрки богатирської сили, а намагання допомогти iншому персонажевi (най- частiше рiдному братовi) здобути наречену. Сю- жет казки нерiдко поєднує два мотиви (пошук нареченої та перемога змiя-iнкуба перелесника), в першому з яких богатир виступає помiчником царевича, у другому ж – головним героєм. Цiка- во, що богатирська сила персонажа найяскравiше проявляється при отриманнi ним фiзичного калi- цтва. Прояв богатирства Безногого та Безрукого героя супроводжується виразними гумористични- ми замальовками: “Безрукий лiг та як кинув но- гами, так за три версти дуб упав”47, “Идуть ско- рiше як птиця летить”48. Добротворець-помiчник не вихваляється чудесною силою. Казкар часто наголошує на його моральних якостях: пожалiв голодних тварин, вiддавши останнi три хлiбини, 45Кирило Кожум’яка // Записки о Южной Руси...– С. 72. 46Микита Кожемяка // Народные русские сказ- ки А.Н.Афанасьева: В 3 т. / Подгот. Л.Г.Бараг, Н.В.Новиков; Отв. ред. Э.В.Померанцева, К.В.Чистов.– Москва: Наука, 1984.– Т. 1.– С. 327. 47Сказка об Иване Голике и его брате // Записки о Южной Руси...– С. 60. 48Про двох царевичiв Iван Iвановичiв // Труды этнографически-статистической экспедиции в Зап.-Русcк. Край...– С. 131. чи нагодував власною кров’ю комарине вiйсь- ко49. Ймовiрно, що такий богатир-добротворець виник внаслiдок переосмислення у свiдомостi на- роду природи i призначення богатирства, яке по- винно служити на благо людям, а не бути засобом самоствердження героя. Багатьом сюжетам української чарiвної каз- ки властивий мотив перевтiлення головного ге- роя, що репрезентує єднiсть богатирської сили та глибоку мудрiсть персонажа. Богатир-перевертень виступає у казках на рiзнi сюжети. Найтиповiшi для казкової традицiї українцiв, щоправда, мо- тив перетворення Сученка у котика з метою по- вернення забутих рукавичок, представлений знач- ною кiлькiстю варiантiв. У котика також перетво- рюється при потребi Коршбури Попелюх50. По- пович Ясат перекидається червоненьким пiвни- ком51. Богатир з бочки спочатку перевтiлюєть- ся в муху, а згодом стає орлом i виносить на спинi вiсьмох братiв52. Образ героя-перевертня в українськiй фольклорнiй традицiї досить продук- тивний. Варто згадати про охоронну функцiю пе- ретворень козакiв в iсторичних переказах53. Для сюжетiв росiйських та бiлоруських казок пере- втiлення головного героя в тварину зустрiчається лише на сюжет бою на Калиновому мостi. В iн- ших ситуацiях “перевертнем постає зазвичай тi- льки демонiчний супротивник героя (найчастiше Кощiй)”54. Казковий богатир української традицiї спорiд- нений з образами чудесних помiчникiв, якi втi- люють величнiсть стихiй та явищ природи (Вер- нидуб, Вернигора, Крутивус, Розимнижелiзо). В 49Сказка об Иване Голике и его брате // Записки о Южной Руси...– С. 59-61; Про двох царевичiв Iван Iвано- вичiв // Труды этнографически-статистической экспедиции в Зап.-Русcк. Край...– С. 130-131. 50Коршбури попелюх // Малорусские предания и расс- казы. Свод М.Драгоманова.– К., 1876.– С. 264. 51Попович Ясат // Народныe южнорусские сказки.– Вып. II...– С. 74. 52Богатир з бочки // Народныe южнорусские сказки.– Вып. II...– С. 92-93. 53Сокiл В. Українськi iсторико-героїчнi перекази: структурно-семантичний та поетичний аспект.– Львiв, 2003.– С. 127. 54Бараг Л. Об особенностях украинской сказочной геро- ики сравнительно с белорусской и русской...– С. 167. МАРИНА ДЕМЕДЮК. Нацiональна специфiка персонажної системи... 173 українському казковому епосi помiчники-богатирi отримують найчастiше iмена, пов’язанi iз родом їх заняття: Завернивода, Вернигора, Вернидуб, Крутивус та iн. Цiкавим елементом, що безпо- середньо вказує на нацiональне наповнення обра- зiв, виступає уже саме iм’я чудесного помiчника, утворене словоскладанням. Такий тип утворення особових назв, властивий козацькiй антропонiмiї XVII ст., “надбання i багатство тiльки українсь- кої мови, невiдоме iншим слов’янським мовам”55. Пожвавленню казкової оповiдi сприяють описи чудесних умiнь богатирiв-помiчникiв, що вiдзна- чаються гумористичним характером: “Хилька, як ступну, то й милька, а як поправлюся, то й двi”56, “Як обiпрусь об гору, то хоць би вона яка велика була, з мiста зверну”57. Дiї казкових помiчникiв- велетнiв в українськiй казцi виразно мотивованi i спрямованi на полегшення людського iснування, що дає можливiсть частково вiднести їх до роз- ряду культурних героїв. Крутивус стоїть посеред дороги i “всi млини тримає на своїм вусi”58 “на однiм вусi шiсть вiтрякiв, i на другiм шiсть”59, Вернигора пересуває гори також не без причини: “де долина, то вiн гору туди насуваєть”60. Однак попри надзвичайнi вмiння чудеснi помiчники не лише поступаються богатиревi фiзичною силою, але й моральними якостями. У казцi iз збiрника П.Чубинського казковi велетнi навiть опиняють- ся пiдневiльними пановi: “То я боюся, бо мене мiй пан як дожене, то де дожене, там мине i вб’є”61. Герой-богатир української чарiвної казки нерiд- ко поєднує у собi риси добротворцiв-помiчникiв. Тут варто вказати на мотив випробування сили Котигорошка: з’їдає отару овець, стадо волiв, вiз хлiбiв та iн., а також на чудеснi властивостi окре- мих богатирiв: “Той як ступить раз, дак може пув 55Худаш М. Складнi особовi назви середини XVII ст. // Питання iсторiї української мови.– К.: Наук. Думка, 1970.– С. 174. 56Про Сученка богатира // Труды этнографически- статистической экспедиции в Зап.-Русcк. край...– С. 264. 57Покотигорошко // Там само.– С. 232. 58Як Покотигорошок Змiя перемiг // Казки та оповiда- ння з Подiлля...– С. 404. 59Iван Богодавець // Там само.– С. 242. 60Iван Богодавець // Там само.– С. 243. 61Iван Богодавець // Там само.– С. 243. версти – звiсно богатир”62. А.Малинка, аналiзу- ючи характер персонажа, вiдзначив, що “в образi Котигорошка поєдналися риси Об’їдали, Вирви- дуба та велетнiв iнших казок”63. При зустрiчi бо- гатиря з чудесним помiчником наголошується на його перевазi. Помiчники, визнаючи зверхнiсть сили героя, стають його побратимами: “Ну я бу- ду меншiм братом, Вернигор середнiм, а Покоти- горошко нехай буде старшiм”64. Вiдзначимо, що мотив побратимства, хоча й вiдомий билинному епосовi, властивий лише для сюжетiв українсь- ких народних казок. У росiйських та бiлоруських присутня лише вказiвка, що герої продовжують разом подорожувати. Присутнiсть мотиву поб- ратимста казкових героїв пояснюється глибокою закорiненiстю цього старовинного слов’янського звичаю чоловiчої дружби, що мiцно закрiпився в українському суспiльствi завдяки козацтву65. Таким чином, ми розглянули основнi обра- зи богатирiв-добротворцiв в українськiй народнiй казцi з огляду на питання їх нацiональної специ- фiки. Поряд iз культом сили як головною особ- ливiстю, що вирiзняє казкових богатирiв66, для героїв українського казкового наративу властиве поєднання прикмет епiчного характеру з елемен- тами гумору та гротеску. В образах богатирiв- добротворцiв втiлилися моральнi якостi захисни- ка слабких i скривджених: доброта, милосердя, самопожертва, характернi також для персонажiв героїчного епосу та неказкової прози. 62Про двох царевичiв Iван Iвановичiв // Труды этнографически-статистической экспедиции в Зап.-Русcк. край...– С. 131. 63Малинка А. Сбор материалов по малоруському фольклору.– Чернигов, 1902.– № 24.– С. 300. 64Покотигорошко // Труды этнографически- статистической экспедиции в Зап.-Русcк. край...– С. 232. 65Пономарьов А. Етнiчнiсть та етнiчна iсторiя Украї- ни: курс лекцiй: Навчальний посiбник для студ. вищ. навч. закл. / А.П.Пономарьов.– К.: Либiдь, 1996 // Режим до- ступу: http://etno.us.org.ua/book1/lecture09.html. 66Новиков Н. Образы восточнославянской волшебной сказки...– С. 75.

Національна специфіка персонажної системи українських народних казок: образ богатиря-добровольця

Institution

Ähnliche Einträge