Національна специфіка персонажної системи українських народних казок: образ богатиря-добровольця
Gespeichert in:
Datum: | 2009 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Інститут народознавства НАН України
2009
|
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/7221 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Національна специфіка персонажної системи українських народних казок: образ богатиря-добровольця / М. Демедюк // Народознавчі Зошити. — 2009. — № 1-2. — С. 167-173. — Бібліогр.: 66 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-7221 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-72212010-03-26T12:01:42Z Національна специфіка персонажної системи українських народних казок: образ богатиря-добровольця Демедюк, М. Статті 2009 Article Національна специфіка персонажної системи українських народних казок: образ богатиря-добровольця / М. Демедюк // Народознавчі Зошити. — 2009. — № 1-2. — С. 167-173. — Бібліогр.: 66 назв. — укp. 1028-5091 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/7221 uk Інститут народознавства НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Статті Статті |
spellingShingle |
Статті Статті Демедюк, М. Національна специфіка персонажної системи українських народних казок: образ богатиря-добровольця |
format |
Article |
author |
Демедюк, М. |
author_facet |
Демедюк, М. |
author_sort |
Демедюк, М. |
title |
Національна специфіка персонажної системи українських народних казок: образ богатиря-добровольця |
title_short |
Національна специфіка персонажної системи українських народних казок: образ богатиря-добровольця |
title_full |
Національна специфіка персонажної системи українських народних казок: образ богатиря-добровольця |
title_fullStr |
Національна специфіка персонажної системи українських народних казок: образ богатиря-добровольця |
title_full_unstemmed |
Національна специфіка персонажної системи українських народних казок: образ богатиря-добровольця |
title_sort |
національна специфіка персонажної системи українських народних казок: образ богатиря-добровольця |
publisher |
Інститут народознавства НАН України |
publishDate |
2009 |
topic_facet |
Статті |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/7221 |
citation_txt |
Національна специфіка персонажної системи українських народних казок: образ богатиря-добровольця / М. Демедюк // Народознавчі Зошити. — 2009. — № 1-2. — С. 167-173. — Бібліогр.: 66 назв. — укp. |
work_keys_str_mv |
AT demedûkm nacíonalʹnaspecifíkapersonažnoísistemiukraínsʹkihnarodnihkazokobrazbogatirâdobrovolʹcâ |
first_indexed |
2025-07-02T10:05:58Z |
last_indexed |
2025-07-02T10:05:58Z |
_version_ |
1836529230979006464 |
fulltext |
МАРИНА ДЕМЕДЮК. Нацiональна специфiка персонажної системи... 167
Статтi
Марина ДЕМЕДЮК
НАЦIОНАЛЬНА СПЕЦИФIКА
ПЕРСОНАЖНОЇ СИСТЕМИ
УКРАЇНСЬКИХ НАРОДНИХ КАЗОК:
ОБРАЗ БОГАТИРЯ-ДОБРОТВОРЦЯ
Maryna DEMEDYUK. On National Specific
Featuring of Personage System at Ukrainian Folk Tales:
an Image of Good Valiant.
Українська народна казка – яскравий та бага-
тогранний фольклорний жанр. Тривалий час на-
голошувалося на спiльностi сюжетно-мотивної та
образної системи українських, росiйських та бi-
лоруських народних казок. I справдi подiбнiсть та
можливiсть запозичення окремих казкових еле-
ментiв не можна заперечити, адже “абсолютної
вiдокремленостi духовної культури, у тому чис-
лi словесної, одного народу вiд культури iнших
народiв немає”1. Але варто зважати, що у каз-
ковому наративi закодованi елементи нацiональ-
ного свiтовiдчуття та свiтобачення. Дослiджуючи
взаємозв’язки мотивiв та сюжетних схем казко-
вого епосу українцiв, росiян та бiлорусiв, Л.Бараг
вiдзначав, що на сьогоднi немає праць, якi б до-
слiджували нацiональну специфiку казкової опо-
вiдi2. Маємо, щоправда, цiкавi спроби аналiзу ет-
нiчних прикмет української народної казки, здiй-
сненi культурологами3 та лiнгвiстами4.
1Денисюк I. Нацiональна специфiка українського фоль-
клору (Матерiали до лекцiї) // Вiсник Львiвського унiве-
рситету. Серiя фiлологiчна.– Львiв, 2003.– Вип. 31.– С. 4.
2Бараг Л. О межнациональном в сказках восточнос-
лавянских народов // Фольклор народов РСФСР.– Уфа,
1974.– Вып. 1.– С. 69-80.
3Годзь Н. Культурнi стереотипи в українськiй народ-
нiй казцi: Дис... канд. фiлос. наук: 09.00.04 / Харкiвський
нацiональний ун-т iм. В.Н.Каразiна.– Х., 2004.
4Порпулiт О. Ономастичний простiр українських ча-
рiвних казок (у зiставленнi з росiйськими казками):
Дис... канд. фiлол. наук: 10.02.01 / Одеський держ. ун-т
iм. I.I.Мечникова.– Одеса, 2000; Вавринюк Т. Конструк-
Розглядаючи нацiональну специфiку образної
системи казкового епосу українцiв, а вужче сис-
тему персонажiв, передовсiм варто наголосити,
що казка – доволi замкнена фольклорна струк-
тура. Казковий персонаж втiлює у собi стiйкi
народнi уявлення та особливу фольклорну пози-
цiю, що репрезентує властиву для окремих жан-
рових рiзновидiв специфiку сприйняття i вiдобра-
ження дiйсностi5. Аналiз персонажiв української
народної казки, характеру варiантних замiн, що
їй властивi, дасть можливiсть не лише просте-
жити закономiрностi творення фольклорного ти-
пу, але й виокремити низку ознак, що втiлюють
нацiональний характер казкового героя, а також
“глибше осягнути особливостi народного свiтос-
прийняття, вiдображеного у казцi”6. При вiдшу-
куваннi нацiональної своєрiдностi казкових ге-
роїв важливо простежити український етнiчний
колорит загальнослов’янських образiв, а також
трансформацiю традицiйних фольклорних персо-
нажiв (козак, дiвчина, чорт та iн.) у казково-
му контекстi. Варто, на нашу думку, розглядати
казковi персонажi у межах iснуючої класифiка-
цiї, зокрема трикатегорiальної схеми, що охоп-
лює весь масив казкового наративу, запропоно-
ваної Л.Дунаєвською7, та систематизацiї персо-
нажiв власне чарiвних народних казок росiйсько-
го дослiдника М.Новiкова8. Казковий персонаж у
силу жанрової специфiки строго формалiзований
та типiзований. Зважаючи на це, можемо розгля-
дати окремих казкових героїв як вiддзеркалення
соцiально-iсторичних типiв.
Добротворцi як категорiя казкових персонажiв
присутнi у всiх трьох жанрових пiдтипах. Але у
чарiвнiй казцi зустрiчаємо два види цих персона-
цiї з прямою мовою в структурi української народної казки:
Автореф. дис... канд. фiлол. наук: 10.02.01; 10.01.07 / Днi-
пропетровський державний унiверситет.– Днiпропетровськ,
1997.– 18 с.
5Брiцина О. Українська народна соцiально-побутова ка-
зка: (Специфiка та функцiонування) / АН УРСР. Iн-т
мистецтвознавства, фольклору та етнографiї.– К: Наук. Ду-
мка, 1989.– С. 36.
6Там само.– С. 36
7Дунаєвська Л. Українська народна казка.– К: Вища
Школа, 1989.
8Новиков Н. Образы восточнославянской волшебной
сказки.– Ленинград, 1974.
168 1-2’2009 Народознавчi Зошити
жiв – добротворцi-помiчники (Вернигора, Крути-
вус, святий Миколай, помiчники-тварини та iн.)
та власне казковi богатирi-добротворцi. У пропо-
нованiй статтi здiйснюється спроба простежити
нацiональну своєрiднiсть героя-богатиря україн-
ської народної чарiвної казки.
Насамперед окреслимо основнi мотиви, що су-
проводжують персонажа. Невiд’ємними елемен-
тами, що формує образ богатиря, виступає мо-
тив здобуття незвичайної сили (завдяки наро-
дженню чи з допомогою помiчника) та випро-
бування богатирської сили. Герой-богатир укра-
їнської народної казки рiзниться i з огляду на
сам стиль казкової оповiдi. Якщо росiйська та
бiлоруська богатирська казка тяжiють до би-
линного стилiстики та образностi, то українська
не має такого епiчного пафосу. Звiдси i рiзни-
ця в образах казкових персонажiв. Аналiзуючи
персонажiв-богатирiв народної казки, не можемо
не вiдзначити певну спорiдненiсть цих образiв з
персонажами українського героїчного епосу та ле-
гендарної традицiї. У характерi, вчинках та навiть
зовнiшностi казкового героя яскраво простежую-
ться риси українського козака – оборонця слаб-
ких та скривджених.
Доцiльно, на нашу думку, виокремити кiлька
типових характерiв богатирiв. Серед них видiля-
ємо насамперед чудесно народжених персонажiв
(Сученко, Медведюк, Котигорошко, Бух Копи-
тович, Кам’янка Головка) та богатирiв, сила яких,
на думку казкарiв, природне явище (Кирило Ко-
жум’яка, безногий та безрукий богатир, попович
Ясат). Якщо говорити про другу групу героїв, то
їх присутнiсть можна пояснити вiрою українцiв
у можливiсть iснування людей з надзвичайною
силою, що втiлилася у сюжетах iсторичних пе-
реказiв про богатирiв (Михайлик, Сiрко, Олек-
са Довбуш та iн.). Вказаних чудесно-народжених
богатирiв доцiльно порiвняти iз такими героями
росiйських казок, як Єруслан Лазарович, Iлля
Муромець та бiлоруських осилкiв (велетнiв).
Для виокремлення характерних рис українсь-
ких богатирiв вважаємо за доцiльне порiвняти
казковi персонажiв трьох, без сумнiву, спорiд-
нених оповiдальних традицiй (росiян, українцiв
та бiлорусiв). На вiдмiнностi богатиря українсь-
кої казки вiд аналогiчного персонажа росiйської
та бiлоруської казки наголошували ще дослiдники
ХIХ ст. (П.Кулiш, М.Драгоманов), вiдзначаючи
вплив героїчного епосу українцiв на формуван-
ня образу героя-богатиря. На думку П.Кулiша, в
українськiй фольклорнiй казцi богатирство набу-
ває особливого характеру: “Часто воно виявляє-
ться не в герої казки, а в його слузi, що задово-
льняється своїм смиренним становищем i творить
чудеснi речi тихо”9. Українська богатирська казка
втiлює у собi i легендарнi уявлення про героїв-
силачiв. На закорiненостi в українцiв iдеї бога-
тирства наголошував М.Грушевський: “Iдея бога-
тирства, як посвiдчують знавцi народного життя,
тримається чи, краще сказати, трималася дуже
живо i органiчно в народнiй уявi: образи бога-
тирiв – сторожiв християнської або руської землi,
змiєборцiв, оборонцiв вiд усякої злої сили, що ви-
являють свою присутнiсть рiзними, дивними, на-
длюдськими вчинками”10. Л.Бараг, вказуючи на
своєрiднiсть української казкової героїки, наголо-
шував насамперед на тiсному зв’язку у фольклорi
українцiв казкової та неказкової прози, на вiдмi-
ну вiд усної традицiї сусiднiх бiлорусiв та росi-
ян11. Для iлюстрацiї можемо навести казку “Ча-
банець” iз збiрника I.Манжури, де в образi голов-
ного героя-богатиря поєдналися народнi уявлення
про силачiв з мотивом змiєборства12. Гiперболi-
зацiя сили богатиря у казках спорiднюється iз
зображенням козакiв-характерникiв – героїв iсто-
ричних переказiв13.
Попри загальноприйняту думку про надзви-
чайну сюжетну та образну близькiсть казкових
9Кулиш П. Сказки и сказочники // Записки о Южной
Руси. Издалъ П.Кулишь.– Санкт-Петербургъ: Въ типогра-
фии А.Якобсона, 1857.– Т. II.– С. 13.
10Грушевський M. Iсторiя української лiтератури: В 6 т.,
9 кн. / Упоряд. В.В.Яременко.– К.: Либiдь, 1993.– Т. 1.–
C. 328.
11Бараг Л. Об особенностях украинской сказочной ге-
роики сравнительно с белорусской и русской // Русский
фольклор.– Ленинград, 1968.– T. XI.– С. 163.
12Чабанець // Казки, прислiв’я i т. п., записанi в Ка-
теринославськiй i Харкiвськiй губернiях I.I.Манжурою.–
Художнє оформлення А.П. Дерев’янка.– Днiпропетровськ:
Сiч, 2003.– С. 11-12.
13Богатирi // Iсторичнi перекази українцiв / Зiбр. та оп-
рацював В.Сокiл.– Львiв: Вид-во М-Коць, 2003.– С. 114.
МАРИНА ДЕМЕДЮК. Нацiональна специфiка персонажної системи... 169
традицiй трьох схiднослов’янських етносiв, може-
мо не цiлком погодитися з висловом М.Новiкова
про “спiльний тип героя схiднослов’янської каз-
ки”14. Варто наголосити на вiдсутностi строго епi-
чного характеру персонажа в українськiй народнiй
казцi. Навпаки, невiд’ємною рисою українського
богатиря стає поєднання у характерi персонажа
епiчних та гумористичних характеристик (знову
ж елемент, що спорiднює казку з легендарною
традицiєю). Навiть боротьба зi злотворцем на-
повнюється комiчними елементами: герой здiймає
останню голову Змiя власною шапкою, тримає
“дiдуся на ногiть, борода на локiть” за чуба, що
той “тiльки ногами меле” та iн.15, про Сученка16.
Прикметно, що у текстах українських народних
чарiвних казок вже не лише епiчний герой знат-
ного походження (Iван-царевич, князенко), але й
козацький чи попiвський син (Попович Ясат, со-
лдатськi сини-богатирi, козак Мамарига та iн).
Для української казкової традицiї властивий, за
висловом Л.Барага, образ “незвичайно озброєно-
го i екiпiрованого демократичного героя, байст-
рюка”17. До такої чудесної зброї, що виражає не
лише фiзичну мiць героя, але мiстить елемен-
ти комiзму, можна зарахувати палицю Чабанця
з каменем на кiнцi, булаву з голок Котигорош-
ка, кулаки Буха Копитовича та Медведюка, чобiт
Сученка.
Котигорошко належить до категорiї чудесно
народжених богатирiв. Персонаж iз вказаним
iм’ям вiдомий казковiй традицiї не лише укра-
їнцiв, як дещо неточно вважав М.Сумцов, на-
зиваючи його “українським Геркулесом”18, хоча
кiлькiсть українських сюжетiв якiсно вирiзняєть-
ся. Особливiстю Котигорошка української народ-
ної казки можна вважати його малолiтнiсть та
14Новиков Н. Образы восточнославянской волшебной
сказки...– С. 248.
15Покотигорошко // Труды этнографически-
статистической экспедиции в Зап.-Руск. край. М-лы
и исл-ия, собранные Чубинским.– Т. 2. Малорусская
сказка.– СПб., 1878.– С. 231-233.
16Там само.– С. 254.
17Бараг Л. Об особенностях украинской сказочной геро-
ики сравнительно с белорусской и русской...– С. 164.
18Сумцов Н. Малорусские сказки по сборникам Кольбе-
рга и Машинской // Этнографическое Oбозрение.– 1894.–
№ 3.– С. 123.
поєднання фiзичної сили iз розумом (герой зоб-
ражається як надзвичайно здiбний учень19), що
вiдрiзняє цього богатиря вiд Медведюка та Ча-
банця, якi часто не здатнi розрахувати руйнiвної
дiї своєї сили.
З нацiональною специфiкою стикаємося уже в
самому iменi богатиря. В українськiй казцi герой
завжди отримує здрiбнiло-пестливе iм’я – Коти-
горошко, Покотигорошок, чого у текстах росiйсь-
ких казок не зустрiчаємо (Iван Горох). Пестлива
форма iменi головного героя надзвичайно продук-
тивний елемент у нашiй фольклорнiй традицiї, що
репрезентує експресивнiсть української мови20, а
також вказує на юнiсть казкового героя.
Вважаємо за доцiльне зупинитися на кiлькох
текстах, в яких маємо дещо видозмiнений тип
Котигорошка. У двох текстах iз збiрника Чубин-
ського не знаходимо епiзоду чудесного народже-
ння героя, а констатується тiльки його фiзична
сила: копаючи з батьком колодязь, герой знахо-
дить i пiднiмає величезний камiнь21. Надiляти
чудесною силою Котирогошка здатен i надприро-
днiй помiчник: “Надходiт чоловiк чорний, тот, шо
сонцем завiдував, тот вже чоловiк благочестивий
бив”22.
В iншому текстi поряд iз традицiйним епiзо-
дом зустрiчi героя з чудесними-помiчниками зу-
стрiчаємо зовсiм нетиповий мотив, у якому Ко-
тигорошко виступає у ролi культурного героя: на-
вчає чоловiка правильно годувати худобу, позба-
вляє вiд мишей та допомагає людям розпiзнати
рiзницю мiж днем i нiччю23. Присутнiсть вказа-
ного етiологiчного мотиву стає можливою завдя-
19Покотигорош // Малорусские народные предания и
рассказы..– С. 261; Котигорошок, Розвернигора i Завер-
нивода // Галицькi народнi казки / В Берлинi пов. Брод-
ського iз уст народа списав О.Роздольський. Впорядкував
i порiвняння додав I.Франко // Етнографiчний збiрник.–
Львiв, 1899.– Т. VII.– С. 33.
20Денисюк I. Нацiональна специфiка українського
фольклору.– С. 11.
21Покотигорошко // Труды этнографически-
статистической экспедиции в Зап.-Русcк. край...–
С. 231.
22Покотигорош // Малорусские народные предания и
рассказы..– С. 261.
23Котигорошок, Вернигора i Щавидуб // Труды
этнографически-статистической экспедиции в Зап.-Русcк.
край...– С. 230.
170 1-2’2009 Народознавчi Зошити
ки тiснiй спорiдненостi в українському фолькло-
рi казкової та неказкової прози. Також цiкавий
сюжетний елемент знаходимо i текстi iз збiрни-
ка О.Роздольського. Щоб надати чарiвнiй пали-
цi сили, здатної побороти злотворця (у даному
варiантi замiнником традицiйного Змiя виступає
“дiявол” – злий дух), герой просить матерi пос-
вятити зброю у церквi дванадцять раз24.
Отже, образ Котигорошка виявився надзви-
чайно стiйким в українськiй казковiй тради-
цiї. Досить влучно з цього приводу вiдзначив
М.Сумцов: “Сама назва “Котигорошок” якимось
чином закрiпилася в Малоросiї, i значна части-
на малоруських казок на тему чудесного зачаття
вiдзначена пiд таким заголовком”25. I справдi в
українськiй чарiвнiй казцi Котигорошко поряд iз
типовим мотивом врятування молодшим братом
сестри вiд Змiя (АТ 312 I) дiє також у низцi
iнших (АТ 301, АТ 560А, АТ 303).
У казцi iз збiрки П.Чубинського зустрiчає-
мо надзвичайно цiкавий образ героя-добротворця
(Iван Богодавець), який функцiонально тотожний
Котигорошку. Насамперед потрiбно вказати, що
богатир з цим iменем невiдомий нi росiйськiй, нi
бiлоруськiй традицiї. Ймовiрно, що у вказаному
образi поєдналися риси казкової прози з елемен-
тами переказiв про Богдана Хмельницького26. На
це вказує спорiдненiсть мотиву чудесного наро-
дження героя у казцi та iсторичнiй прозi: “Поча-
ли Бога молить – i дав їм Бог сина”27. Етнокуль-
турнi прикмети знаходимо у характерi та вчинках
героя: богатиря не задовольняє аргумент батька
про зневагу до рiдного брата через його бiднiсть:
“Над нами, – говорит, – один Бог багатий”28.
Окремим типом чудесно народженого героя,
спорiдненим iз образом Котигорошка, виступає
Медведюк. Герой вирiзняється насамперед чудес-
ним походженням – син чоловiка i ведмедицi. Це,
24Котигорошок, Розвернигора i Завернивода // Галицькi
народнi казки...– С. 33.
25Сумцов Н. Малорусские сказки по сборникам Кольбе-
рга и Машинской...– С. 123.
26Сокiл В. Українськi iсторико-героїчнi перекази:
структурно-семантичний та поетичний аспекти.– Львiв,
2003.– С. 128-129.
27Iван Богодавець // Труды этнографическо-
статистической экспедиции в Зап.-Русc. край...– С. 239.
28Там само.– С. 239.
без сумнiву, свiдчить про архаїчний характер об-
разу. Щоправда, у вiдомих нам записах україн-
ських чарiвних казок29 на перший план виходить
не героїчна сила героя, а сатирично-гумористичнi
риси. Казкарi нерiдко роблять наголос на руйнiв-
нiй дiї богатирської сили, яку Медведюк часто
не здатен рацiонально оцiнити, що призводить до
фатальних наслiдкiв для тих, хто поруч: “Як ух-
вате за руку – руки нема, за голову – голови
нема, за ногу – ноги нема”30. У казцi iз Га-
личини зустрiчаємо героя Кобилячого сина, що
функцiонально тотожний синовi чоловiка та вед-
медя. Спорiднений навiть епiзод випробовуван-
ня чудесної сили: “Той як потрис тим дубом, аж
гиллi пооблiтало, ни так листи”31. Подiбний об-
раз добротворця (Ивашко Медведко, Медвежье
ухо) широко вiдомий казковому епосовi росiян та
бiлорусiв, але у них богатирська сила героя тлу-
мачиться виключно позитивно, i розвиток дiї по-
в’язаний передусiм з сюжетом “Три царства”32.
Треба вiдзначити, що у росiйськiй традицiї чу-
десно народжений герой отримує iм’я Медведюк
не лише внаслiдок народження вiд ведмедя, але
також з огляду на сам факт його чудесного на-
родження (iз трiски чи рiпки)33. Це пояснюється
розвиненим культом ведмедя у росiйськiй фольк-
лорнiй традицiї34.
Сученко (Сукевич) – репрезентує третiй тип
чудесно народжених казкових добротворцiв. Вар-
то пiдкреслити, що риси нацiональної приналеж-
ностi цього богатиря ховаються уже в самому йо-
29Як ведмедиця вiд попа сина мала // Казки та
оповiдання з Подiлля в записах 1850-1860 рр. / Упо-
ряд. М.Левченко.– К.: Вид-во АН УРСР, 1928.– Вип. 1-
2.– С. 311-314; Ведмеже вухо, Вернигора i Крутивус //
Малорусские народные предания и рассказы..– С. 255-256.
30Ведмеже вухо, Вернигора i Крутивус // Малорусские
народные предания и рассказы..– С. 255.
31Кобилячий син // Галицькi народнi казки...– С. 146.
32Новиков Н. Образы восточнославянской волшебной
сказки...– С. 51.
33Медведко, Усыня, Гориня и Добрыня – богатири //
Народные русские сказки А.Н.Афанасьева: В 3 т. / Под-
гот. Л.Г.Бараг, Н.В.Новиков; Отв. ред. Э.В.Померанцева,
К.В.Чистов.– Москва: Наука, 1984.– Т. 1.– С. 244-250.
34Россомахин А., Хрусталев Д. Россия как медведь: ис-
токи визуализации (XVI-XVIII века) // Режим доступу:
http://www.ivanovo.ac.ru/win1251/struct/cens2004
/almanach/rossomahin-khrustalev-2008.htm.
МАРИНА ДЕМЕДЮК. Нацiональна специфiка персонажної системи... 171
го iменi. Адже особовi назви “мають ту влас-
тивiсть, що функцiонування сукупностi їх рiз-
новидiв i варiантiв тiсно пов’язане з iсторичною
епохою та нацiональнiстю35. Наголосимо, що для
українських казок властивi два варiанти: Сучен-
ко та Сукевич. Обидва репрезентують найпроду-
ктивнiшi типи особових найменувань українцiв.
Патронiмiчний суфiкс -енко на схiдноукраїнсько-
му ґрунтi вважається домiнуючим i є найхарак-
тернiшим українським антропонiмiйним форман-
том36. Форма особового афiксу -евич (Сукевич,
Коневич) вказує на приналежнiсть його носiя до
княжого стану, тобто, на лицарське походження.
Росiйськi та бiлоруськi форми iменi добротворця
(Сучич та Сучин син) пояснюються переважан-
ням цих варiантiв iменних форм у нацiональних
ономастичних традицiях.
Богатир Сученко на вiдмiну вiд Котигорош-
ка та Медведюка не вирiзняється з-помiж братiв.
Чудесна сила героя виявляється лише згодом, ко-
ли богатир мiряється силами з братами та бореть-
ся зi змiєм. В образi Сученка виразно поєдналися
характернi для українського воїна риси: вiйськова
доблесть та вигадливий розум. Навiть незначнi
замальовки зовнiшностi героя це пiдтверджують:
“Сукевич взяв шапку на голову шаблю на пле-
чi”37. Коли не вдається отримати перемогу фi-
зичною силою, герой пiдключає хитрiсть: кидає
шапку (чобiт), говорячи, що брати на допомо-
гу поспiшають, випрошує у злотворця перепочи-
нок. Якраз поєднання фiзичної сили i хитростi
вирiзняє українського героя-богатиря. Звернемо-
ся тепер до мотиву кидання богатирем чобота чи
шапки, щоб вiдволiкти увагу злотворця. Тут ма-
ємо яскраве поєднання епiчних та гумористич-
них елементiв: чоботом герой зносить дах з хати
(“...чобiт як гримнув, аж кришу збив з тiєї ха-
ти”38). Цiкавий варiант зустрiчаємо у збiрнику
казок iз Подiлля: герой не кидає чобiт, а вiд-
бивається ним вiд Змiя. Доцiльно говорити про
спорiдненiсть Сученка з образом богатиря Чобi-
35Худаш М. З iсторiї української антропонiмiї.– К.: На-
ук. Думка, 1971.– С. 18.
36Там само.– С. 122.
37Казки та оповiдання з Подiлля...– С. 318.
38Про Сученка // Труды этнографическо-статистической
экспедиции в Зап.-Рус. край...– С. 254.
тька, що чоботом вiд цiлого вiйська вiдбився, про
якого згадує Е.Лясота39.
У текстах росiйських казок Сученко дiє вик-
лючно як епiчний герой. У казках, в яких при-
сутнiй богатир аналiзованого типу, зустрiчаємо
образ поля як мiсця зустрiчi богатиря зi злот-
ворцем, у чому можна вiднайти елемент козаць-
кої вiйськової традицiї: “Ходiм у поле, у полi –
Божа воля”40, – говорить Сученко Змiєвi. Спо-
рiднює добротворця iз козаками-характерниками
його здатнiсть перекидатися у котика чи собач-
ку для того, щоб повернути втрачений чудесний
покажчик та запобiгти небезпецi41.
У варiантi iз збiрника казок Р.Чмихала присут-
нiй образ чудесно народженого богатиря-силача,
який дещо вирiзняється з-помiж попереднiх пер-
сонажiв, – Бух Копитович. Народжений вiд ца-
рiвни i кучера герой отримує богатирську невра-
зливiсть: “I на йому нема шкури, а усе тiло як
копито”42. Подiбно до українських запорожцiв,
що нападали на турецькi фортецi, герой розбиває
величезний стовп i звiльняє невiльникiв. На на-
явнiсть в образi богатиря нацiональних прикмет
вказує i мотив необхiдностi поховання загиблих
побратимiв: “Треба їх так не кидать, треба їх у
сиру землю загорнуть”43.
Кирило (Микита) Кожум’яка – один з най-
яскравiших казкових типiв героя-богатиря, що
сягає давньої билинної традицiї та легендарних
оповiдей про змiєборцiв. Своєрiднiсть поєдна-
ння казкових та епiчних елементiв у характе-
рi героя дозволяє частково зараховувати сюжет
про Кожум’яку до iсторичних переказiв княжої
епохи44. Образ Кожум’яки присутнiй не лише в
українськiй казковiй прозi. Зустрiчаємо подiбного
39Русина О. Україна пiд татарами i Литвою
[Электронный ресурс] / Iн-т iсторiї України НАН
України.– К.: Альтернативи, 1998 // Режим доступу:
http://www.haidamaka.org.ua/0176.html.
40Про Сученка // Труды этнографическо-статистической
экспедиции в Зап.-Рус. край...– С. 253.
41Iсторичнi перекази українцiв...– C. 135.
42Сто сiмдесят i одиiн богатир // Оповiданя
Р.Ф.Чмихала / Зiбрав Володимир Лесевич // Етногра-
фiчний збiрник.– Львiв, 1904.– Т. IV.– С. 40.
43Сто сiмдесят i одиiн богатир // Оповiданя
Р.Ф.Чмихала...– С. 40.
44Iсторичнi перекази українцiв...– С. 34-37.
172 1-2’2009 Народознавчi Зошити
богатиря-змiєборця (Никита Кожемяка) i у ро-
сiйськiй казцi, яку записав О.Афанасьєв. Що-
правда, характери персонажiв якiсно вiдрiзняю-
ться. Кожум’яка української казки зображений
героєм-вiдлюдником знатного походження: “Ко-
лись був у Києвi якийсь князь, лицар”45. Ге-
рой виступає виразником однiєї з визначальних
рис українця – невизнання авторитетiв, адже до-
помогти царiвнi згоджується лише на прохання
дiтей, а не з огляду на царських наказ. Ана-
логiчний персонаж росiйської казки iз збiрника
О.Афанасьєва: “как увидал, что к нему пришол
царь, задрожал со страху, руки у него затряслись
– и разорвал он те двенадцать кож”46.
Суттєво вирiзняється з-помiж казкових бога-
тирiв тип героя-добротворця, що почасти висту-
пає i як казковий помiчник, – Iван Голик та Iван
Iванович. По-перше, це герой знатного походже-
ння: князенко чи царевич. По-друге, рушiєм ка-
зкової дiї у текстах, у яких присутнiй цей герой,
виступає не потреба перевiрки богатирської сили,
а намагання допомогти iншому персонажевi (най-
частiше рiдному братовi) здобути наречену. Сю-
жет казки нерiдко поєднує два мотиви (пошук
нареченої та перемога змiя-iнкуба перелесника),
в першому з яких богатир виступає помiчником
царевича, у другому ж – головним героєм. Цiка-
во, що богатирська сила персонажа найяскравiше
проявляється при отриманнi ним фiзичного калi-
цтва. Прояв богатирства Безногого та Безрукого
героя супроводжується виразними гумористични-
ми замальовками: “Безрукий лiг та як кинув но-
гами, так за три версти дуб упав”47, “Идуть ско-
рiше як птиця летить”48. Добротворець-помiчник
не вихваляється чудесною силою. Казкар часто
наголошує на його моральних якостях: пожалiв
голодних тварин, вiддавши останнi три хлiбини,
45Кирило Кожум’яка // Записки о Южной Руси...–
С. 72.
46Микита Кожемяка // Народные русские сказ-
ки А.Н.Афанасьева: В 3 т. / Подгот. Л.Г.Бараг,
Н.В.Новиков; Отв. ред. Э.В.Померанцева, К.В.Чистов.–
Москва: Наука, 1984.– Т. 1.– С. 327.
47Сказка об Иване Голике и его брате // Записки о
Южной Руси...– С. 60.
48Про двох царевичiв Iван Iвановичiв // Труды
этнографически-статистической экспедиции в Зап.-Русcк.
Край...– С. 131.
чи нагодував власною кров’ю комарине вiйсь-
ко49. Ймовiрно, що такий богатир-добротворець
виник внаслiдок переосмислення у свiдомостi на-
роду природи i призначення богатирства, яке по-
винно служити на благо людям, а не бути засобом
самоствердження героя.
Багатьом сюжетам української чарiвної каз-
ки властивий мотив перевтiлення головного ге-
роя, що репрезентує єднiсть богатирської сили та
глибоку мудрiсть персонажа. Богатир-перевертень
виступає у казках на рiзнi сюжети. Найтиповiшi
для казкової традицiї українцiв, щоправда, мо-
тив перетворення Сученка у котика з метою по-
вернення забутих рукавичок, представлений знач-
ною кiлькiстю варiантiв. У котика також перетво-
рюється при потребi Коршбури Попелюх50. По-
пович Ясат перекидається червоненьким пiвни-
ком51. Богатир з бочки спочатку перевтiлюєть-
ся в муху, а згодом стає орлом i виносить на
спинi вiсьмох братiв52. Образ героя-перевертня в
українськiй фольклорнiй традицiї досить продук-
тивний. Варто згадати про охоронну функцiю пе-
ретворень козакiв в iсторичних переказах53. Для
сюжетiв росiйських та бiлоруських казок пере-
втiлення головного героя в тварину зустрiчається
лише на сюжет бою на Калиновому мостi. В iн-
ших ситуацiях “перевертнем постає зазвичай тi-
льки демонiчний супротивник героя (найчастiше
Кощiй)”54.
Казковий богатир української традицiї спорiд-
нений з образами чудесних помiчникiв, якi втi-
люють величнiсть стихiй та явищ природи (Вер-
нидуб, Вернигора, Крутивус, Розимнижелiзо). В
49Сказка об Иване Голике и его брате // Записки о
Южной Руси...– С. 59-61; Про двох царевичiв Iван Iвано-
вичiв // Труды этнографически-статистической экспедиции
в Зап.-Русcк. Край...– С. 130-131.
50Коршбури попелюх // Малорусские предания и расс-
казы. Свод М.Драгоманова.– К., 1876.– С. 264.
51Попович Ясат // Народныe южнорусские сказки.–
Вып. II...– С. 74.
52Богатир з бочки // Народныe южнорусские сказки.–
Вып. II...– С. 92-93.
53Сокiл В. Українськi iсторико-героїчнi перекази:
структурно-семантичний та поетичний аспект.– Львiв,
2003.– С. 127.
54Бараг Л. Об особенностях украинской сказочной геро-
ики сравнительно с белорусской и русской...– С. 167.
МАРИНА ДЕМЕДЮК. Нацiональна специфiка персонажної системи... 173
українському казковому епосi помiчники-богатирi
отримують найчастiше iмена, пов’язанi iз родом
їх заняття: Завернивода, Вернигора, Вернидуб,
Крутивус та iн. Цiкавим елементом, що безпо-
середньо вказує на нацiональне наповнення обра-
зiв, виступає уже саме iм’я чудесного помiчника,
утворене словоскладанням. Такий тип утворення
особових назв, властивий козацькiй антропонiмiї
XVII ст., “надбання i багатство тiльки українсь-
кої мови, невiдоме iншим слов’янським мовам”55.
Пожвавленню казкової оповiдi сприяють описи
чудесних умiнь богатирiв-помiчникiв, що вiдзна-
чаються гумористичним характером: “Хилька, як
ступну, то й милька, а як поправлюся, то й двi”56,
“Як обiпрусь об гору, то хоць би вона яка велика
була, з мiста зверну”57. Дiї казкових помiчникiв-
велетнiв в українськiй казцi виразно мотивованi
i спрямованi на полегшення людського iснування,
що дає можливiсть частково вiднести їх до роз-
ряду культурних героїв. Крутивус стоїть посеред
дороги i “всi млини тримає на своїм вусi”58 “на
однiм вусi шiсть вiтрякiв, i на другiм шiсть”59,
Вернигора пересуває гори також не без причини:
“де долина, то вiн гору туди насуваєть”60. Однак
попри надзвичайнi вмiння чудеснi помiчники не
лише поступаються богатиревi фiзичною силою,
але й моральними якостями. У казцi iз збiрника
П.Чубинського казковi велетнi навiть опиняють-
ся пiдневiльними пановi: “То я боюся, бо мене
мiй пан як дожене, то де дожене, там мине i
вб’є”61.
Герой-богатир української чарiвної казки нерiд-
ко поєднує у собi риси добротворцiв-помiчникiв.
Тут варто вказати на мотив випробування сили
Котигорошка: з’їдає отару овець, стадо волiв, вiз
хлiбiв та iн., а також на чудеснi властивостi окре-
мих богатирiв: “Той як ступить раз, дак може пув
55Худаш М. Складнi особовi назви середини XVII ст.
// Питання iсторiї української мови.– К.: Наук. Думка,
1970.– С. 174.
56Про Сученка богатира // Труды этнографически-
статистической экспедиции в Зап.-Русcк. край...– С. 264.
57Покотигорошко // Там само.– С. 232.
58Як Покотигорошок Змiя перемiг // Казки та оповiда-
ння з Подiлля...– С. 404.
59Iван Богодавець // Там само.– С. 242.
60Iван Богодавець // Там само.– С. 243.
61Iван Богодавець // Там само.– С. 243.
версти – звiсно богатир”62. А.Малинка, аналiзу-
ючи характер персонажа, вiдзначив, що “в образi
Котигорошка поєдналися риси Об’їдали, Вирви-
дуба та велетнiв iнших казок”63. При зустрiчi бо-
гатиря з чудесним помiчником наголошується на
його перевазi. Помiчники, визнаючи зверхнiсть
сили героя, стають його побратимами: “Ну я бу-
ду меншiм братом, Вернигор середнiм, а Покоти-
горошко нехай буде старшiм”64. Вiдзначимо, що
мотив побратимства, хоча й вiдомий билинному
епосовi, властивий лише для сюжетiв українсь-
ких народних казок. У росiйських та бiлоруських
присутня лише вказiвка, що герої продовжують
разом подорожувати. Присутнiсть мотиву поб-
ратимста казкових героїв пояснюється глибокою
закорiненiстю цього старовинного слов’янського
звичаю чоловiчої дружби, що мiцно закрiпився в
українському суспiльствi завдяки козацтву65.
Таким чином, ми розглянули основнi обра-
зи богатирiв-добротворцiв в українськiй народнiй
казцi з огляду на питання їх нацiональної специ-
фiки. Поряд iз культом сили як головною особ-
ливiстю, що вирiзняє казкових богатирiв66, для
героїв українського казкового наративу властиве
поєднання прикмет епiчного характеру з елемен-
тами гумору та гротеску. В образах богатирiв-
добротворцiв втiлилися моральнi якостi захисни-
ка слабких i скривджених: доброта, милосердя,
самопожертва, характернi також для персонажiв
героїчного епосу та неказкової прози.
62Про двох царевичiв Iван Iвановичiв // Труды
этнографически-статистической экспедиции в Зап.-Русcк.
край...– С. 131.
63Малинка А. Сбор материалов по малоруському
фольклору.– Чернигов, 1902.– № 24.– С. 300.
64Покотигорошко // Труды этнографически-
статистической экспедиции в Зап.-Русcк. край...–
С. 232.
65Пономарьов А. Етнiчнiсть та етнiчна iсторiя Украї-
ни: курс лекцiй: Навчальний посiбник для студ. вищ. навч.
закл. / А.П.Пономарьов.– К.: Либiдь, 1996 // Режим до-
ступу: http://etno.us.org.ua/book1/lecture09.html.
66Новиков Н. Образы восточнославянской волшебной
сказки...– С. 75.
|