Специфіка побудови формулярів актових документів XVIII ст. (на прикладі джерел з історії запорозького козацтва)

У статті, на основі аналізу представницької кількості документальних джерел із архівних і бібліотечних зібрань України, Росії, Польщі та інших країн було розглянуто характерні риси структури актових документів. Було здійснено компаративний аналіз формулярів документів різних груп – законодавчих,...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2011
1. Verfasser:	Мільчев, В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2011
Schriftenreihe:	Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/72261
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Специфіка побудови формулярів актових документів XVIII ст. (на прикладі джерел з історії запорозького козацтва) / В. Мільчев // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. — Т. 22. — К., 2011. — С. 107-120. — Бібліогр.: 28 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-72261
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-722612014-12-21T03:01:55Z Специфіка побудови формулярів актових документів XVIII ст. (на прикладі джерел з історії запорозького козацтва) Мільчев, В. У статті, на основі аналізу представницької кількості документальних джерел із архівних і бібліотечних зібрань України, Росії, Польщі та інших країн було розглянуто характерні риси структури актових документів. Було здійснено компаративний аналіз формулярів документів різних груп – законодавчих, розпорядчо-звітних, обліково-статистичних, які функціонували у зносинах запорозьких громад із різними контрагентами впродовж XVIII ст. Запропоновано висновок щодо рівня інформативності отриманих даних для проведення історичних реконструкцій. В статье, на основе анализа репрезентативного количества документальных источников из архивных и библиотечных собраний Украины, России, Польши и других стран были рассмотрены характерные особенности структуры актовых документов. Был осуществлен компаративный анализ формуляров документов различных групп – законодательных, распорядительно-отчетных, учетно-статистических, которые функционировали в отношениях запорожских общин с различными контрагентами на протяжении XVIII в. Предложен вывод относительно уровня информативности полученных данных для проведения исторических реконструкций. Characteristic features of the structure of the documentsassembly were considered in this paper, based on the analysis of a representative number of documentary sources from archival and library collections in Ukraine, Russia, Poland and other countries. A comparative analysis of different groups forms of documents - the legislative, regulatory reporting, accounting and statistics, which functioned in the relations of Zaporozhzhia communities with different contractors during the XVIII century was carried out. We propose a conclusion regarding the level of informativeness of the data for historical reconstruction. 2011 Article Специфіка побудови формулярів актових документів XVIII ст. (на прикладі джерел з історії запорозького козацтва) / В. Мільчев // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. — Т. 22. — К., 2011. — С. 107-120. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. XXXX-0076 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/72261 930.2:94-058.229 (477.64) «17» uk Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
description	У статті, на основі аналізу представницької кількості документальних джерел із архівних і бібліотечних зібрань України, Росії, Польщі та інших країн було розглянуто характерні риси структури актових документів. Було здійснено компаративний аналіз формулярів документів різних груп – законодавчих, розпорядчо-звітних, обліково-статистичних, які функціонували у зносинах запорозьких громад із різними контрагентами впродовж XVIII ст. Запропоновано висновок щодо рівня інформативності отриманих даних для проведення історичних реконструкцій.
format	Article
author	Мільчев, В.
spellingShingle	Мільчев, В. Специфіка побудови формулярів актових документів XVIII ст. (на прикладі джерел з історії запорозького козацтва) Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв
author_facet	Мільчев, В.
author_sort	Мільчев, В.
title	Специфіка побудови формулярів актових документів XVIII ст. (на прикладі джерел з історії запорозького козацтва)
title_short	Специфіка побудови формулярів актових документів XVIII ст. (на прикладі джерел з історії запорозького козацтва)
title_full	Специфіка побудови формулярів актових документів XVIII ст. (на прикладі джерел з історії запорозького козацтва)
title_fullStr	Специфіка побудови формулярів актових документів XVIII ст. (на прикладі джерел з історії запорозького козацтва)
title_full_unstemmed	Специфіка побудови формулярів актових документів XVIII ст. (на прикладі джерел з історії запорозького козацтва)
title_sort	специфіка побудови формулярів актових документів xviii ст. (на прикладі джерел з історії запорозького козацтва)
publisher	Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
publishDate	2011
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/72261
citation_txt	Специфіка побудови формулярів актових документів XVIII ст. (на прикладі джерел з історії запорозького козацтва) / В. Мільчев // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. — Т. 22. — К., 2011. — С. 107-120. — Бібліогр.: 28 назв. — укр.
series	Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв
work_keys_str_mv	AT mílʹčevv specifíkapobudoviformulârívaktovihdokumentívxviiistnaprikladídžerelzístoríízaporozʹkogokozactva
first_indexed	2025-07-05T21:05:46Z
last_indexed	2025-07-05T21:05:46Z
_version_	1836842532571447296
fulltext	Володимир МІЛЬЧЕВ (Запоріжжя, Україна) УДК: 930.2:94-058.229 (477.64) «17» Специфіка побудови формулярів актових документів XVIII ст. (на прикладі джерел з історії запорозького козацтва) Формулярний аналіз документальних джерел з історії запорозького козацтва XVIII ст. дає можливість визначити особливості: 1) видів документальних джерел; 2) позицію управлінських органів і можновладців держав-сюзеренів стосовно документальних зносин із запорожцями; 3) особисте ставлення козацької маси та старшин до практик ведення окремих видів документації; 4) соціального статусу представників певних верств запорозького козацтва. Під формуляром тут і далі розуміємо структуру тексту документу, побудовану зі стандартних зворотів, розташованих згідно з визначеною ієрархією. Згідно із таксономічними ознаками, за принципом сходження від загального до конкретного, розрізняється чотири рівні організації клаузул у формулярах документів: умовний; абстрактний; конкретний; індивідуальний. Умовний формуляр абсолютної більшості актових і справочинних документів за темою дослідження, що продукувалися запорозькими канцеляріями та канцеляріями державних установ Російської імперії, Речі Посполитої та Австрійської імперії впродовж XVIII ст., є достатньо універсальним і включає в себе такі блоки клаузул, як: «початковий протокол»: intitulatio (позначення особи, від якої виходить документ); inscriptio (позначення адресата); salutatio (вітання); «основна частина»: nominatio (вказівка на видову належність документу); preambula (пролог); narratio (викладення обставин справи); dispositio (розпорядження по суті справи); sanctio (заборона порушення документу); corroboratio (відомості стосовно посвідчувальних ознак документу); «кінцевий протокол»: apprecatio (заключне побажання), subscriptio (вказівка на продуцента), datum (місце та дата видачі); засвідчувальна частина: signature (підпис) [1, с. 257–258]. Поясненням подібного універсалізму формулярів документальних джерел, які походять із зазначених країн, є сукупність факторів культурних взаємовпливів, що мали місце в Центрально-Східній Європі з кінця XVII-го та впродовж усього XVIII ст. у зв’язку з процесами модернізації систем управління та впровадженням, відповідно до цього, уніфікованих документальних систем. Турецько-кримська система документування мала свої, притаманні тільки їй, риси, що неминуче позначилося на відмінності видового складу документації, яка продукувалася в процесі прийнятті відповідних управлінських рішень стосовно запорожців, які перебували в підданстві Османської імперії, від основного масиву документальних джерел українського, російського, польського та австрійського походження. Втім, окремі види документальних джерел, перш за все, законодавчі акти, демонструють достатньо великий рівень тотожності в побудові формуляру з аналогічними «європейськими» актами, що дозволяє включити їх до процесу здійснення компаративного аналізу формулярів. 107 107 З метою з’ясування територіальних особливостей формуляру певних видів документальних джерел, які співіснували синхронно – наприклад, законодавчих актів, структурні елементи їх формулярів, виявлені при аналізі актів споріднених за видовою належністю, однак таких, що мають різні генетичні витоки, було піддано компаративному аналізу. Для цього окремі клаузули, з яких складаються абстрактні формуляри того чи іншого різновиду документальних джерел, було зведено в таблиці. Основним рубрикатором, при цьому, слугувало зазначення походження документу, його належність до сфери документального обігу тих чи інших козацьких військових канцелярій і держав-сюзеренів. Окрім порівняльного аналізу формулярів, споріднених за типологічними ознаками, але відмінних за походженням, різновидів синхронно створених і функціонуючих документальних джерел, доцільним є проведення подібного ж аналізу по відношенню до конкретних різновидів актових джерел, які продукувалися впродовж достатньо тривалого відрізку часу з метою з’ясування основних тенденцій розвитку їх формулярів, що були прямим слідством еволюціонування соціального устрою запорозького козацтва, урізноманітнення форм їх відносин із соціальними структурами держав-сюзеренів. Для цього, у зведених таблицях було подано, в хронологічній послідовності, дані стосовно кожного індивідуального акту, із зазначенням наявності або відсутності клаузул абстрактного формуляру. Поява, або навпаки, зникнення одних із них, наочно відображає зміни, що відбувалися у внутрішній структурі даного різновиду документальних джерел упродовж досліджуваного періоду часу. Подібний порівняльний аналіз текстів документів дозволить виявити спільні риси у формулярах груп документальних джерел, з яких складаються їх конкретні різновиди, що є основним завданням дипломатичного аналізу внутрішньої форми актів. Крім цього, це дасть можливість простежити напрямки еволюції формулярів конкретних видів документальних джерел – актових, справочинних і облікових. Оскільки історія розвитку документальних джерел є прямим наслідком розвитку договірних стосунків між різними соціальними групами в суспільстві, вона відображає становлення та еволюцію соціальних прав козацьких громад (як запорозької, так і пост-січових), їх стосунки із різноманітними соціальними контрагентами, зокрема із владними структурами, державою. Абсолютна більшість подібних соціальних компромісів, або ж навпаки – конфронтацій, якими супроводжувалася історична екзистенція запорозької громади впродовж досліджуваного періоду, знайшли своє відображення в актових джерелах (перш за все – законодавчих), різноманітного походження – російських, польських, турецьких та ін. Таблиця № 1 Порівняльний аналіз абстрактного формуляру законодавчих актів XVIII ст. [2, арк. 5–6 зв; 3, арк. 22–22 зв; 4, арк. 23–25;5, к. 26–27; 6, к. 7; 7, к. 17; 8, к. 14–16; 9, s. 23; 10, s. 3; 11, s. 1, 18; 12, s. 1–2, 4] Частина формуляру Структурний елемент Походження intitulatio inscriptio salutatio Українське + + + 108 108 Російське + + – Польське + + – Австрійське + + Турецьке/ Кримське Початковий протокол + + + Продовження Таблиці № 1 Частина формуляру Структурний елемент Походження no m in ati o pr ea m bu la na rra tio di sp os iti o sa nc tio co rro bo ra tio Українське – + + + – + Російське + + + + + + Польське + + + + – + Австрійське + – + + + + Турецьке/ Кримське Основна частина – + + + + + 109 109 Продовження Таблиці № 1 Частина формуляру Структурний елемент Походження apprecatio subscriptio datum signature Українське + + + + Російське – + + + Польське – + + + Австрійське – + + + Турецьке/ Кримське Кінцевий протокол – + + + Констатуючи високий рівень типологічної подібності абстрактних формулярів законодавчих актів, які було створено впродовж досліджуваного періоду та які прямо стосувалися запорозького козацтва, не в залежності від їх походження, ми можемо констатувати, що конкретні (окремих груп всередині різновиду) та індивідуальні (окремих документів) формуляри були більш диференційованими. При цьому простежується взаємозв’язок між специфікою формуляру та походженням кожної конкретної групи актових джерел. Так, якщо вести розмову стосовно формулярів законодавчих актів російського походження, випродукованих упродовж усього XVIII ст., то можна стверджувати, що їм притаманний ряд індивідуальних рис. Зокрема, вказівка на адресата – inscriptio, та на видову належність документу були обов’язковими клаузулами початкового протоколу всіх без виключення актових законодавчих документів – маніфестів, грамот наказів, наприклад: «Нашего царского величества подданным Малыя России городовым, и охотницким, и полковым, и запорожским, куренным атаманам, и ясаулом, и рядовым казаком, и всему посполству грамота» [13, арк. 1 зв, 2]. У більшості випадків присутня й вказівка на адресанта (intitulatio). Особливо це характерно для актів монархів і вищих органів влади: «От великого государя царя и великого князя Петра Алексеевича, Всея Великия и Малыя, и Белыя России Самодержца» [13, арк. 1 зв, 2]. Основна частина формулярів законодавчих актів складається з таких стандартних клаузул як narratio – виклад обставин справи, та dispositio – розпорядження стосовно необхідності виконання. Як приклад можна навести narratio цієї ж грамоти: «Известно нам великому Государю, нашему Царскому Величеству учинилось что ваше посполство, своих нам Великому Гсдрю, Нашему Царскому Величеству, и [раде…] службах, которые по нашему Царского Величества изволению, и по своему […дному] радению имели над неприятели нашими над свейскими войски с полководцы своими под Печерами, и под Ригою немалое время, и получа Нашего Царского Величества указ, о возвращении своем в домы, презрев тою свою службу, и радение, и нашу государскую к себе милость, от региментарев своих отлучились, и отечество 110 110 свое оставили, и в домы свои не пошли, а пристали к другой стороне, неведомо для чего, И Нам Великому Государю, Нашему Царскому Величеству слышать о том прискорбно». У його ж розпорядчій частині – dispositio, наказувалося, що вчинити по тій чи іншій справі: «Мы Великий Государь, Наше Царское Величество вас атаманов и казаков и все посполство Милостию нашею Государскою, и сею грамотою увещеваем, дабы вы припомня Бога, и крестное свое Целованье, и службы предков своих и свои верные труды, и отечество свое, возвратились по прежнему в домы свои безо всякого сумнения; А Наше Великого Государя, Нашего Царского Величества милость к вам никогда отемлема не будет, А будете в Нашей Государской Милости по прежнему, И за службы свои, и за военные труды восприимите наше Царского Величества щедрое жалованье, и того ради сею нашею Царского Величества грамотою всех призываем, и нашею Государскою милостию обнадеживаем, и обещаем» [13, арк. 2–2 зв]. Кінцевий протокол наказів включає в себе такі клаузули як дата, місце (datum) та підпис (subscriptio). Як правило, для subscriptio існували стандартні формули для підпису: «Государь Царь и великий князь Петр Алексеевич всея Великия и Малыя и Белыя России самодержец». Вказівка дати та місця завершували собою формуляр документа. Datum представлений наступним чином: «Писан Государствия Нашего во дворе, в Царствующем Велицем граде Москве лета 1702, генваря в 9.д.» [13,арк. 2 зв]. Продовжуючи атрибуцію документальних джерел із історії запорозького козацтва, можна дійти висновку про те, що формулярний аналіз справочинної розпорядчої документації – наказів, ордерів та інструкцій, дає змогу встановити, що конкретний формуляр цього різновиду справочинної документації також був уніфікованим та, в переважній більшості випадків, об’єднував стандартний набір клаузул. Слід зазначити, що той факт, що основні її різновиди, які поширилися упродовж другої третини XVIII ст. у діловодній практиці Запорожжя та Гетьманщини під російським впливом, мали прямі аналоги та являли собою запозичення форм, вже функціонуючих у документаційній сфері інших європейських країн і, перш за все – в Австрійській імперії. Це підтверджується й формулярним аналізом відповідних різновидів документів, насамперед, наказів і ордерів, випродукованих військовими канцеляріями зазначених держав: Таблиця № 2 Порівняльний аналіз конкретного формуляру розпорядчої документації канцелярій військових установ XVIII ст. [14, арк. 5–7; 15, арк. 10–10 зв, 11– 13; 16, арк. 27–27 зв;17, арк. 12–12 зв., 15–16; 18, арк. 146–146 зв., 184-185, 201, 278; 10, s. 7; 19, s. 3;20, s.4–5] Частина формуляру Структурний елемент Походження intitulatio inscriptio salutatio 111 111 Українське/ Російське + + – Австрійське Початковий протокол + + – Продовження Таблиці № 2 Частина формуляру Структурний елемент Походження no m in ati o pr ea m bu la na rra tio di sp os iti o sa nc tio co rro bo ra tio Українське/ Російське + + + + – + – Австрійське Основна частина + + + + – + – Продовження Таблиці № 2 Частина формуляру Структурний елемент Походження subscriptio datum signature Українське/ Російське + + + Австрійське Кінцевий протокол + + + Аналіз індивідуального формуляру типових зразків розпорядчої документації, випродукованої в процесі документальних зносин запорозького козацтва із зовнішніми контрагентами, і навпаки, дає змогу стверджувати, що дані порівняльного аналізу абстрактного формуляру, у більшості випадків, можуть бути поширені й на них. Так, обов’язковими клаузулами в початковому протоколі наказів були вказівка на адресата/адресанта (intitulatio та inscriptio) та на належність документу до певного виду (подекуди переносилася з основної частини): «Правителствующий Сенат по доношению генерал маиора Глебова от .28. прошедшаго февраля... Указ обявляет...» [21, арк. 891]. Основна частина формуляру наказів, подібно до інших різновидів справочинної документації, складається з narratio та dispositio. У основній оповідній частині – narratio, висвітлювалася суть справи: «Тамо до получения оного указу и кроме других обстоятелств по одной пограничности предосторожность от соседственных а паче от турецкой стороны чинитца, и разъезды по близости границы иметь определено и ныне о том же 112 112 подтверждено, а понеже де весма безопасно чтоб от тамошних закрывателных команд и поселян что могло соседъственным а паче турецкой стороне важная притчина к неудоволствиям и жалобам дойти, чрез которую б к несогласию и ссорам повод подать могло как паче от гайдамак которые из отбылых из Запорожского войска болшею частию бывают» [21, арк. 891–891 зв]. У розпорядчій частині – dispositio, вказувалося, що саме треба чинити для вирішення тієї чи іншої справи: «ПРИКАЗАЛИ по вышеписанному генерал маиора Глебова представлению каким образом ему в случае иногда будущих с турецкой стороны от тех гайдамацких злодейств претензей и в поиске оных и в ответствии к турецким командирам поступать, исключая токмо требования о дозволении вступлением в их границу здешних команд чего чинить не разсуждается, дабы по тому примеру и с их стороны такого ж требования быть не могло» [21, 892]. Кінцевий протокол наказів включав в себе такі клаузули як дата та місце (datum) та підпис (subscriptio). Кінцевий протокол – datum, у розпорядчих документів є стандартним і представлений наступним чином: «Апреля 5 дня 1755 году» [21, арк. 892 зв.]. Аналогічні наказам клаузули початкового протоколу присутні, також, і в ордерах. Як і у випадку з наказами, вони представлені вказівками адресата- адресанта (inscriptio) – «Из генералной войсковой канцелярии Войска Низового Запорожского гспдну атаману кошевому, старшин- войсковой, курінним атаманам и всему товариству», та зазначенням форми документу: «Ордер». Тотожною є й основна частина формуляру ордерів, яка представлена викладом обставин (narratio) «Чрез присланное в Генералную войсковую канцелярию от пограничних учрежденной коммисии з Брацлавским воєводством комисаров писмо требуется о предложении к вам, чтоб оговоренние ворами и разбойниками бившими при коммисии запорожские козаки без всякого укривателства чрез нарочнопосланние команди совсем при них грабежем сискани и до востребования пограничной коммисии в войске Запорожском под крепким караулом, а пограбленние вещи, також скот и лошади под. смотрением содержани били и чтоб запорожские козаки от самоволних поступков и чинимагоими в полше безпереривнаго воровства воздержани били», та dispositio – розпорядженням по суті справи: «по определению Генералной войсковой канцелярии предлагается вам о сиску чрез нарочние команди оговорених ворами и разбойниками бившими при коммиссии запорожских козаков и о содержании их совсем грабежем подкрепким караулом до востребования коммисии и о воздержании запорожских козаков от самоволних поступков чинити исполнение как оная коммисия требует непременно». Кінцевий протокол ордерів також дублює клаузули цієї частини наказів: як і у попередньому випадку, він включає в себе datum – місце та дату складання документа – «1758-го года. Генваря 29 д. Глухов», та subscriptio – «Семен Кочубей. Андрей Безбородко. Николай Ханенко» [15, арк. 61]. Формуляри звітно-виконавчої документації – донесень, рапортів, чолобитних і т. п., також є стандартизованими. Клаузули початкового протоколу їх формулярів складаються з inscriptio, та вказівки на видову належність документу: «Ясне Велможному Пану Разумовскому репорт». При цьому, на чернетках та відпусках документів, вказівка отримувача часта мала спрощений варіант, аж до абревіатури включно: «Я. В. п. р.». Основну частину формуляру традиційно формують narratio та dispositi. Подібно до директивно- розпорядчої документації, перше представлено викладом справи: «По 113 113 високоповелителному 5 д. сего генваря полученному вашей ясновелможности ордеру по оговору разбойником Котлярем грабителем неженского каравана греческого гардовие полковник Швец он же Белий да ас аул Мандро с места их правления будут перемененнии в генералний В.Суд кои зследованию пошлются...». Dispositio ж репрезентовано проханням вирішити справу: «Об ономделу и как с оною отправкою поступить високого повеления прошу». У кінцевому протоколі традиційно присутні subscriptio і datum залежно від адресанта відображений в різних варіантах: «Из Коша. Генваря 15 д. 758» [15, арк. 60]. Засвідчувальні документи за темою дослідження, як вже йшлося вище, переважно, представлені такими різновидами приватних актів, як атестати, паспорти та свідоцтва. Якщо проаналізувати формуляр найбільш інформативних із них – атестатів, то можна помітити, що на відміну від законодавчих актів (як розпорядчих, так і процесуальних), у початковому протоколі атестатів не фігурує intitulatio (для монарших грамот і наказів характерне її поєднання з inscriptio). Поодинокі випадки, коли ми їх зустрічаємо, пов’язані зі створенням атестатів, адресованих конкретним особам, таким які виконували функції рекомендаційного листа. Наприклад тоді, коли адресатом виступала персона впливова й наділена широкими повноваженнями, така, від якої багато в чому залежало вирішення долі рекомендованої особи – «Высокосиятелнейший граф Петр Александрович / Мылостивый Государь и Патрон» (з атестату козака Коренівського куреня Георгія Велінова, виданого у зв’язку з виходом зі служби у ВЗН, виданому кошовим отаманом П.Калнишевським 2 березня 1775 р.) [22, арк. 191]. У абсолютній же більшості випадків присутня лише nominatio – вказівка на видову належність документу. У нашому випадку – «атестат», хоча можуть бути й варіантні номінативи, наприклад – «салвогвардия» або «свидетелство». Основна частина формуляру засвідчувальних атестатів, свідоцтв, салвогвардій і т.п. представлена викладом обставин (narratio) та розпорядчою/прохальною формулою – dispositio. Як приклад наведемо narratio одного з атестатів: «Сего подносытель войска Запорожского нызового куреня Кореневского козак Георгий Павлов сын Велинов нации болгар ской родился ж в городе болгарском Софии, остуду пошедши пришел в військо запорожское нызовое в 1765 году, с коего до нене находис пры курене Кореневском с козаками отправлял службу бывши в присяге Ея императорскому величеству, как донедавно кончившейся с турками войны, так и в ту войну»[22, арк. 191]. Dispositio даного атестату, відповідно, представлена наступним чином: «...на что иcписать ему атестат, и уволыть из Войска Запорожского Низового внутр. Российской империи к женитьбе и всегдашнему жителству...» [22, арк. 191]. У ряді випадків, основна частина формуляру атестатів представлена лише narratio. Зазвичай, подібне зустрічаємо тоді, коли засвідчувальний акт видавався особам зі сталим соціальним статусом, які по виходу із ВЗН не потребували особливої протекції для подальшого влаштування свого життя. Характерним у цьому відношенні є атестат «польського шляхтича» М. Лозовського (не виключено, що православного сповідання), який був козаком Кущівського куреня: «Он, Михайло Лозовский, в битностего в Сечи Запорожской по его доброму постоянству и честному обходителству и желанию к службе в Войско Запорожское в число куреня Кущевского товариства принят и в реєстр куренной вписан» [23, с. 530]. 114 114 Кінцевий протокол (subscriptio), разом із вказівкою на місце й дату створення засвідчувальних документів, варіюються у залежності від канцелярського різновиду. Так, оригіналам і відпускам притаманний розгорнутий, деталізований варіант subscriptio, який має наступний вигляд: «Высокомилостиво вас пребывающих с высокопочтителной преданостью нижайшие слуги атаман войсковый Петр Калнышевский войсковая старшина и товаричество»[22, арк. 191], або «Ея императорскаго величества Войска Запорожского Низового» [23, с. 514]. У чернетках навпаки здебільшого представлений скорочений варіант, часто навіть з тенденцією до створення абревіатурних форм – «Е. И. В.-ваВойска З.Н. атаман к. Г.Ф. с...» [23, с. 508, 523]. Datum в атестатах (як у відпусках, так і в чернетках) є стандартизованими та мають універсальну формулу: «Видан з Коша сентябра 12 д. 1761 году» [23, с. 509], «Марта 2 д. 1775 году. З Коша» [22, арк. 191] й т.п. Прикметною рисою формулярів облікової (обліково-статистичної) документації, яка виникла в процесі фіскального, поліційного та церковного обліку – списків, переписів, реєстрів (регістрів) описів і журналів – є те, що клаузули всередині формуляру, зазвичай, є рубрикованими у вигляді таблиць. Прикладом цього можуть слугувати як відомості стосовно складу ВЗН, укладені впродовж 1756 – 1757 рр., так і переписи посполитого населення Вольностей, здійснені під час російсько-турецької війни 1768 – 1774 рр. Разом із цим, у ряді випадків рубрикація в облікових документах могла й бути відсутньою, як-от у реєстрах козаків по січових куренях 1756 р., де єдиним елементом рубрикації можна вважати виокремлення курінного отамана з-поміж решти козаків. При цьому основна частина списку теж не завжди була репрезентована належною вказівкою на форму облікового документу на кшталт – «Реестр куреня Корсунского», обмежуючись виключно зазначенням його тематики – «Куреня... Кальниболотского, ...Вишестеблеевского...» [24, с. 45, 51, 66]. Слід відзначити, що найбільш рубрикованими є ті види облікової документації часів Нової Січі, які мали виконувати функцію фіскального обліку населення Вольностей ВЗН. Наприклад, у відомості податкового обліку населення Самарської паланки за 1759 р. присутні чотири рубрикатори:вказівка на населений пункт (під рубрикою «Значится»); зазначення кількості козацького населення; вказівка кількості посполитого населення; зазначення суми податку, який має бути сплачений (в карбованцях): Посполитие Рублей Значится Козаков з сего ведомства Тяглих Пеших Того тяглих и пеших дворов При цьому, у рубриці, що стосувалася посполитого населення, маємо три підрубрики, чия присутність пов’язана з необхідністю градації посполитих на дві категорії – піших і тяглих (ті, в чиїх господарствах є воли та коні), у залежності від їх спроможності сплачувати грошовий податок [25, арк. 7–7 зв]. Можна стверджувати, що загальною тенденцією розвитку формулярів облікової документації було ускладнення їх основної частини – narratio, шляхом його розростання за рахунок появи нових рубрик. Особливо добре це можна прослідкувати за статистичними матеріалами, випродукованими паланковими 115 115 канцеляріями за часів Нової Січі. Прикладом можуть слугувати відомості обліку посполитого населення Кодацької паланки за 1756, 1762 і 1770 роки: Таблиця № 3 Порівняльний аналіз рубрикаторівnarratio обліково-статистичної документації паланкових канцелярій за Нової Січі № Рік Назви документу та рубрикаторів у narratio Ведомость, подданстваВойскаЗапорожского Низового людей 1 1756 Коликое число Кто по имени и прозван иям З якого полку, сотне, села илидеревне Нине в яких селах живут Продовження Таблиці № 3 Ведомостьпосполитым, жительствоимеющим в паланке 2 1762 В какомме стцу От коли зашедш и Ктоимян но Числом домочад цов Податку положено Продовження Таблиці № 3 Ведомость посполитого званиялюдем Посполитых 3 1770 Селени я паланк и Тяг лих Пеших Подсу седков их На Кош положен о И того При цьому, досить часто облікові документи подібного роду не мали ані початкового, ані кінцевого протоколу: в основній частині присутня була вказівка на видову належність документу, оповідна частина та datum. Після цих структурних елементів формуляру наступною із клаузул виступала власне таблиця, у вигляді якої групувалася облікова інформація. Наприклад: «Опись села Самарчика, також и приписными к оному Самарчику протчими селами: сколко имеется на лице захожих з разних полков, и над какими урочищами сидят, и какого звания, и кто именно – о том явствует под сим. 1756 году» [26, с. 281–292]: Число козаков В селе Самарчику – захожих з полку Полтавского козаков Андрий Заика, села Лучок, жил при дядку своему Ивану Носаню, отбувал должность козацкую Кирило Рубак, з Новосанджарова, отбувал козакую повинность [26, с. 281] 1 1 116 116 У випадку з ще одним різновидом обліково-статистичної документації – з реєстрами (регістрами) формуляр також може бути представлений як у вигляді таблиці, так і без неї. Початковий протокол при цьому, як у першому, так і в другому випадках, зазвичай містив у собі зазначення різновиду документу (nominatio) та datum: «Реестр взятим воисковим гспдном асаулом с командою в ниже писаних воров при поемки вещам значит под сим 1757 году ноябра 17 дня» [15. арк. 25]. Основну частину narratio при цьому подано як таблицю [15. арк. 25 зв]: Число вещам В курінного Калниболотского Коваленка лошад одна. В Мишастовского Артема Тупице денег три рубле; Сорочка одна; Полотна несколко локот; Каптан один; Салник один. 1 1 1 1 Наприкінці поданого у вигляді таблиці narratio облікового документу, зазвичай ставився підпис (signature), однак лише на оригіналах – на чернетках та відпусках вони відсутні. У комплексі з signature, у деяких випадках, подано й notes з приводу копійності чи оригінальності документу, наприклад – «З сего реестра послана точная копия и к ясневелможному при репорте ноябра 20 д. 1757 году» [15, арк. 25]. У вигляді таблиць подано й narratio такого різновиду облікових документів, як журнали, в яких фіксувалося прийняття тих чи інших управлінських рішень січової та паланкової адміністрацій ВЗН і видача відповідних документів. Характерною прикметою їх є не тільки рубрикований характер narratio, але й відсутність, у багатьох випадках, не тільки кінцевого, але й початкового протоколів: переважно маємо лише початковий протокол зі стандартним зазначенням «Журнал» [27, арк. 2]. Числа № Месяц декабрь 4 ...36 ...41 Ордер до кодацкого полковника Свитого з старшиною уволнителный кодацкой жительки Анны Липанки з мужем ее на год. Ордер господыну полковнику кодацкому Свитому з старшиною. Старокодацкую жителку Олену Дыку в разсуждение ее старости, убожества, одыначества и то, что она имеет в себе единственно малолетного толко сына, от всех повинностей уволняем на два года от нинешнего дня. О чем кои звестию и исполнению сым предлагаем [28, арк. 5 зв]. Крім того, трапляються журнали без таблиць. Один з таких журналів в початковому протоколі має вказівку на різновид документу та datum: «Журнал [поездки] Его велможност атаман кошевый Петр Иванович Калнышевский, пан судя войсковый Николай Тимофиевич, пан писар войсковый Иван Яковлевич Глоба, 23 числа февраля в четверток до сходу сонца1772 г.». При цьому, 117 117 основна частина narratio фактично являє собою опис обставин інспекційної поїздки кошового теренами Кодацької паланки для врегулювання різноманітних аспектів життя громад козацької і посполитої людності: «И от 27 числа февраля за пощение принялис и в суботу сообщалис все пани, а от суботи до волторка в Кодакижия, всякие порядки обществу тамошнему полезние учреждали, и по учреждени у волторник 6 числа марта о полдни взялис за обратны марш пан кошевый, пан судя и отец началник, кои скоро с квартиры виехали» [27, арк. 10 зв.]. Підсумовуючи викладений матеріал, треба зазначити, що абстрактний формуляр документальних джерел – актових, справочинних і облікових та ін., упродовж XVIII ст., незалежно від їх походження, зазнав великого ступеню уніфікації та набув універсальних рис, що підтверджується результатами проведеного порівняльного аналізу їх клаузул. Загальною тенденцією розвитку конкретного формуляру окремих різновидів документальних джерел (особливо обліково-статистичних) було ускладнення структури narratio за рахунок введення додаткових рубрик. Для індивідуальних формулярів документів характерним було збереження автентичних рис, притаманних їм у залежності від установ-продуцентів: найбільша індивідуалізація спостерігалася в формулярах документів, випродукованих козацькими військовими канцеляріями. Клаузульний аналіз формуляру документальних джерел різної видової належності шляхом вичленування структурних елементів, дозволив дійти висновку про високий ступінь раціоналізму у побудові конкретних документів, що стосуються соціальної історії запорозького козацтва XVIII ст.: основну частину документів формують inscriptio, narratio, dispositio, datum i signature. Наявність же таких елементів, як salutatio, sanctio, apprecatio напряму залежала від характеру відносин ВЗН чи конкретної козацької громади із монархами, державними установами та окремими можновладцями держав-сюзеренів, рівня їх підконтрольності центральній владі. У цілому ж, уніфікація формулярів службової документації відбилася й на змісті документів, який стає більш лаконічним, регламентованим та насиченим службовою термінологією. Компаративний аналіз клаузул формулярів актових джерел українського (запорозького та гетьманського), російського, польського, австрійського та османського (турецького й кримського) походження дозволив встановити факт поширення уніфікованого зразку абстрактного формуляру законодавчих актів у діловодній канцелярській практиці державних установ монархій Центрально- Східної Європи та запорозьких військових канцелярій. Окрім актових джерел, найбільшої формалізації зазнала розпорядча документація Російської та Австрійської імперій, адресована запорозьким громадам, що було з’ясовано шляхом співставлення конкретних формулярів ордерів, наказів, пропозицій. Джерела та література: 1. Источниковедение: Теория. История. Метод. Источники российской истории: Учеб. Пособие / [И. Н. Данилевский, В. В. Кабанов, О. М. Медушевская, М. Ф. Румянцева]. – М. : РГГУ, 1998. – 701 с. 2. Центральний державний історичний архів України (ЦДІАУК), ф. 269, оп. 1, спр. 715. 3. ЦДІАУК, ф. 269, оп. 1, спр. 805. 4. ЦДІАУК, ф. 269, оп. 1, спр. 1096. 5. Biblioteka Czartoryskich w Krakowie, Działrękopisów (BCz). Rkps. 3843. 6. BCz, rkps. 2766. 7. BCz, rkps. 3871. 118 118 8. Biblioteka PAN w Krakowie, Dział Rękopisów (BPAN Kraków), rkps. 1679. 9. Başbakanlik Osmanli Arşivi (BOA), Hatt-ı Hümayûn Tasnifi, göm. 54729, dos. 1383. 10. Hrvatski drźavni arhiv (HDA), f. 430,fasc. 66, № 8. 11. HDA, f. 430,fasc. 66, № 147. 12. HDA, f. 430,fasc. 66, № 165. 13. Российский государственный архив древних актов (РГАДА), ф. 124, оп. 4, д. 50. 14. ЦДІАУК, ф. 229, оп. 1, спр. 37. 15. ЦДІАУК, ф. 229, оп. 1, спр. 43. 16. ЦДІАУК, ф. 229, оп. 1, спр. 51. 17. ЦДІАУК, ф. 229, оп. 1, спр. 77. 18. РГАДА, ф. 16, оп. 1, д. 797, ч. 6. 19. HDA, f. 430,fasc. 66, № 213. 20. HDA, f. 430,fasc. 66, № 217. 21. РГАДА, ф. 248, оп. 113, д. 1574. 22. ЦДІАУК, ф. 229, оп. 1, спр. 147. 23. Архів Коша Нової Запорозької Січі: корпус документів. – К. – Т. 1. – 1998. – 696 с. 24. Архів Коша Нової Запорозької Січі: корпус документів 1734-1775. – К., 2008. – Т. 5. – 528 с. 25. ЦДІАУК, ф. 229, оп. 1, спр. 52. 26. Архів Коша Нової Запорозької Січі: корпус документів 1734-1775. – К. – Т. 3. – 2003. – 952 с. 27. ЦДІАУК, ф. 229, оп. 1, спр. 323. 28. ЦДІАУК, ф. 229, оп. 1, спр. 357. Володимир Мільчев (Запоріжжя, Україна). Специфіка побудови формулярів актових документів XVIII ст. (на прикладі джерел з історії запорозького козацтва) У статті, на основі аналізу представницької кількості документальних джерел із архівних і бібліотечних зібрань України, Росії, Польщі та інших країн було розглянуто характерні риси структури актових документів. Було здійснено компаративний аналіз формулярів документів різних груп – законодавчих, розпорядчо-звітних, обліково- статистичних, які функціонували у зносинах запорозьких громад із різними контрагентами впродовж XVIII ст. Запропоновано висновок щодо рівня інформативності отриманих даних для проведення історичних реконструкцій. Ключові слова: історичні джерела, актові документи, запорозьке козацтво, формулярно-клаузульний аналіз. Владимир Мильчев (Запорожье, Украина). Специфика построения формуляров актовых документов XVIII в. (на примере источников по истории запорожского казачества) В статье, на основе анализа репрезентативного количества документальных источников из архивных и библиотечных собраний Украины, России, Польши и других стран были рассмотрены характерные особенности структуры актовых документов. Был осуществлен компаративный анализ формуляров документов различных групп – законодательных, распорядительно-отчетных, учетно-статистических, которые функционировали в отношениях запорожских общин с различными контрагентами на протяжении XVIII в. Предложен вывод относительно уровня информативности полученных данных для проведения исторических реконструкций. Ключевые слова: исторические источники, актовые документы, запорожское казачество, формулярно-клаузульный анализ. Volodymyr Mil’chev (Zaporizhzhia, Ukraine). Specifics of the assembly of documents forms the XVIII century. (for example, the sources for the history of Zaporоzhzhia Cossacks) Characteristic features of the structure of the documentsassembly were considered in this paper, based on the analysis of a representative number of documentary sources from archival and library collections in Ukraine, Russia, Poland and other countries. A comparative analysis of different groups forms of documents - the legislative, regulatory reporting, accounting and 119 119 statistics, which functioned in the relations of Zaporozhzhia communities with different contractors during the XVIII century was carried out. We propose a conclusion regarding the level of informativeness of the data for historical reconstruction. Keywords: historical sources, act’s documentation, Zaporozhian Cossacks, formular- clausules analysis, structure of document. 120 120

Специфіка побудови формулярів актових документів XVIII ст. (на прикладі джерел з історії запорозького козацтва)

Institution

Ähnliche Einträge