Конкурентоспроможність міських агломерацій: світові тренди та перспективи формування в Україні

The article deals with the global experience of formation and functioning of metropolitan areas. Considered the index of metropolitan areas international competitiveness. Also, considered the problems and prospects of Ukraine urban agglomerations and in particular Odessa metropolitan area.

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2014
Автори:	Осипов, В.М., Кукош, М.С.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України 2014
Назва видання:	Економічні інновації
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/72535
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Конкурентоспроможність міських агломерацій: світові тренди та перспективи формування в Україні / В.М. Осипов, М.С .Кукош // Економічні інновації: Зб. наук. пр. — Одеса: ІПРЕЕД НАН України, 2014. — Вип. 57. — С. 283-296. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-72535
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-725352014-12-25T03:02:16Z Конкурентоспроможність міських агломерацій: світові тренди та перспективи формування в Україні Осипов, В.М. Кукош, М.С. The article deals with the global experience of formation and functioning of metropolitan areas. Considered the index of metropolitan areas international competitiveness. Also, considered the problems and prospects of Ukraine urban agglomerations and in particular Odessa metropolitan area. У статті розглянуто світовий досвід формування та функціонування міських агломерацій та їх рейтинги міжнародної конкурентоспроможності. Також досліджено проблеми та перспективи розвитку міських агломерацій України та зокрема Одеської агломерації. 2014 Article Конкурентоспроможність міських агломерацій: світові тренди та перспективи формування в Україні / В.М. Осипов, М.С .Кукош // Економічні інновації: Зб. наук. пр. — Одеса: ІПРЕЕД НАН України, 2014. — Вип. 57. — С. 283-296. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. XXXX-0066 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/72535 911.372.32(.009.12+.009.2)(477) uk Економічні інновації Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
description	The article deals with the global experience of formation and functioning of metropolitan areas. Considered the index of metropolitan areas international competitiveness. Also, considered the problems and prospects of Ukraine urban agglomerations and in particular Odessa metropolitan area.
format	Article
author	Осипов, В.М. Кукош, М.С.
spellingShingle	Осипов, В.М. Кукош, М.С. Конкурентоспроможність міських агломерацій: світові тренди та перспективи формування в Україні Економічні інновації
author_facet	Осипов, В.М. Кукош, М.С.
author_sort	Осипов, В.М.
title	Конкурентоспроможність міських агломерацій: світові тренди та перспективи формування в Україні
title_short	Конкурентоспроможність міських агломерацій: світові тренди та перспективи формування в Україні
title_full	Конкурентоспроможність міських агломерацій: світові тренди та перспективи формування в Україні
title_fullStr	Конкурентоспроможність міських агломерацій: світові тренди та перспективи формування в Україні
title_full_unstemmed	Конкурентоспроможність міських агломерацій: світові тренди та перспективи формування в Україні
title_sort	конкурентоспроможність міських агломерацій: світові тренди та перспективи формування в україні
publisher	Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України
publishDate	2014
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/72535
citation_txt	Конкурентоспроможність міських агломерацій: світові тренди та перспективи формування в Україні / В.М. Осипов, М.С .Кукош // Економічні інновації: Зб. наук. пр. — Одеса: ІПРЕЕД НАН України, 2014. — Вип. 57. — С. 283-296. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.
series	Економічні інновації
work_keys_str_mv	AT osipovvm konkurentospromožnístʹmísʹkihaglomeracíjsvítovítrenditaperspektiviformuvannâvukraíní AT kukošms konkurentospromožnístʹmísʹkihaglomeracíjsvítovítrenditaperspektiviformuvannâvukraíní
first_indexed	2025-07-05T21:19:09Z
last_indexed	2025-07-05T21:19:09Z
_version_	1836843374305345536
fulltext	УДК 911.372.32(.009.12+.009.2)(477) КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ МІСЬКИХ АГЛОМЕРАЦІЙ: СВІТОВІ ТРЕНДИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ФОРМУВАННЯ В УКРАЇНІ Осипов В.М., Кукош М.С. У статті розглянуто світовий досвід формування та функціону- вання міських агломерацій та їх рейтинги міжнародної конкурентоспро- можності. Також досліджено проблеми та перспективи розвитку міських агломерацій України та зокрема Одеської агломерації. Постановка проблеми. На сьогоднішній день створення агломера- цій стає ключовим інструментом розвитку країни та її територій, забезпе- чує високу якість життя населення, створює комфортне середовище для розвитку бізнесу і підвищує конкурентоспроможність країни як єдиного цілого. В ситуації, коли міські агломерації країн Європи та США вже до- сить добре досліджені, особливу увагу, на нашу думку, слід приділити до- слідженню міських агломерацій країн, що розвиваються та країн з перехі- дною економікою. Формування та розвиток міських агломерацій в країнах СНД дозволить значно підвищити їх міжнародну конкурентоспромож- ність за рахунок ефективного використання всіх видів капіталу. На нашу думку особливу увагу необхідно приділити розвитку соціального капіталу міської агломерації, оскільки саме він має особливе значення для підви- щення якості життя населення. Дана стаття підготовлена в рамках проведених досліджень «Форму- вання конкурентоспроможної економіки регіону Українського Причорно- мор’я із урахуванням екзогенних та ендогенних факторів інноваційного розвитку» (№ ДР 0109U005904) та «Капіталізація економіки регіонів Українського Причорномор’я» (№ ДР 0112U000333). Аналіз досліджень і публікацій. Дослідження питання формування та розвитку агломерацій приділялось багато уваги з боку вітчизняних та зарубіжних вчених. Зокрема, Г. Лаппо, Ю. Пітюренка, Ю. Пивоварова, А. Степаненка, Ю. Білоконя, Д. Богорада, М. Габреля, М. Дьоміна, Ю. Дехтя- ренка, О. Топчієва, Г. Фільварова. Серед міжнародних організацій та компаній дослідженням даної про- блематики займаються ОЧЕС, Mckinsey та The Economist Intelligence Unit. Метою статті є дослідження досвіду формування та функціонування найбільших світових агломерацій та його використання для підвищення міжнародної конкурентоспроможності Одеської агломерації та міських агломерацій України в цілому. Виклад основного матеріалу дослідження. Аналіз світового досві- ду підтверджує, що міські агломерації приходять на зміну місту як точко- вій формі розселення. Виробничі, трудові, культурні та науково-освітні 2014 Економічні інновації Випуск № 57 283 зв'язки міських агломерацій забезпечують досить високий рівень розвитку продуктивних сил і сприяють формуванню якісно нових умов розвитку інноваційної економіки, а головне більш високі темпи накопичення всіх видів капіталу, зосереджених в агломераціях [1]. При цьому агломерація – це стратегічний інструмент комплексного розвитку території, від якого виграє і міський центр (рішення міських проблем: винесення частини виробництва, створення об'єктів транспорт- ної та комунально-господарської інфраструктури, розвиток рекреацій- них баз і т.п.) і оточення (більш високий рівень інженерно-технічного, соціально-культурного обслуговування та якості життя). Цілеспрямова- ний розвиток агломерації – важлива складова в регулюванні росту вели- ких центрів, в управлінні розвитком систем розселення [2]. На сучасному етапі в світі помітно посилюються процеси урбаніза- ції, більше половини населення світу живе в агломераціях, створюючи більш 80% світового ВВП і цей процес в майбутньому буде тільки поси- люватись. За даними ООН в 2050 році 70% світового населення буде про- живати в агломераціях. В рамках дослідження міських агломерацій (Demographia World Urban Areas) [3] в 2013 році була проведена оцінка чисельності населення, оцінка площі міст і щільності міського населення майже 850 міських агломе- рацій світу з населенням в 500 і більше тисяч чоловік, на які припадає близь- ко 48% міського населення у світі. В цілому, розглянуті дані близько 1500 міст, які населяють приблизно 1,9 млрд. чоловік, або 52% загальносві- тового населення міст, з яких 15 міських агломерацій були кваліфіковані як мегаполіси з населенням більше 15 млн чоловік (табл. 1). Сучасне місто з його потужною соціально-економічною та інженерно- технічною інфраструктурою стає одним з головних винуватців деградації навколишнього середовища. Міста дають 80% всіх викидів в атмосферу і 3/4 глобального обсягу забруднень. Всі міста світу щорічно виробляють до 3 млрд. т твердих відходів. При цьому забруднюючий вплив великих міських агломерацій простежується на відстані 50 кілометрів від них. Від- повідно, вони змінюють природне середовище формуючи антропогенний ландшафт великих територій. Основними джерелами забруднення місько- го середовища є автотранспорт та промислові підприємства [4]. Слід зазначити, що міські агломерації з густотою населення більше ніж 10 тис. чол./км2 (такі як Дакка, Мумбаї, Карачі, Маніла, Лагос та ін.), які розташовані переважно в країнах, що розвиваються, внаслідок того, що на обмеженій території проживає занадто велика кількість населення, стикаються з низкою проблем, таких як погіршення санітарних умов, пе- ренаселення, забруднення повітря, транспортні проблеми та ін. Як правило, найкращі для життя міста світу представляють собою середні міські агломерації в економічно розвинених країнах з низькою щільністю населення, таких як Австралія, Канада, Нова Зеландія. Порів- няно низькі показники великих мегаполісів типу Лондона, Нью-Йорка, Парижа і Токіо обумовлені високими ризиками в області безпеки, пов'яза- 284 Економічні інновації Випуск № 57 2014 ними з підвищеним рівнем злочинності та іншими загрозами, а також ви- соким навантаженням на інфраструктуру. Втім, ці недоліки частково ком- пенсує більш високий рівень заробітної плати, широкі економічні можли- вості, насичене культурне життя і вигідне розташування [5]. Таблиця 1 Рейтинг міських агломерацій за кількістю населення По- зи- ція Міська агломерація Країна Населення, осіб Пло- ща, км2 Густота насе- лення, осіб/км2 1 Токіо – Йокогама Японія 37 239 000 8 547 4 400 2 Джакарта Індонезія 26 746 000 2 784 9 600 3 Сеул – Інчхон Південна Корея 22 868 000 2 163 10 600 4 Делі Індія 22 826 000 1 943 11 800 5 Шанхай Китай 21 766 000 3 497 6 200 6 Маніла Філіппіни 21 241 000 1 437 14 800 7 Карачі Пакистан 20 877 000 803 26 000 8 Нью-Йорк США 20 673 000 11 642 1 800 9 Сан-Паулу Бразилія 20 568 000 3 173 6 500 10 Мехіко Мексика 20 032 000 2 046 9 800 11 Пекін Китай 18 241 000 3 497 5 200 12 Гуанчжоу – Фошань Китай 16 827 000 3 173 5 600 13 Мумбаї Індія 17 307 000 546 31 700 14 Осака – Кобе – Кіото Японія 17 175 000 3 212 5 300 15 Москва Росія 15 788 000 4 403 3 600 Сьогодні в агломераціях виробляється основна частка ВВП розвине- них країн світу. Так, Нью-Йоркська агломерація, яка займає всього 0,2% території США, дає 11% їхнього ВВП, а 85% ВВП США створюється саме в межах агломерацій [6]. На 275 агломерацій у країнах ОЕСР припадало 48% населення, 56% від загального обсягу ВВП і 49% зайнятості в 2010 році [7]. Концентрація населення і ВВП коливається від 70% в Японії до менш ніж 30% в Сло- ваччині (рис. 1). Загалом 275 агломерацій ОЕСР сприяли більше ніж половині загаль- ного приросту економіки країн-членів ОЕСР за період з 2000-2010 роки. Роль агломерацій для національного зростання ВВП може бути аб- солютно різною по країнах ОЕСР. На агломерації Греції, Японії, Франції 2014 Економічні інновації Випуск № 57 285 та Угорщини припадало понад 70% від національного зростання в період 2000-2010 роки. Глобальний бізнес вже починає планувати стратегію розвитку з міс- та, а не з країни. Враховуючи швидке зростання і розвиток багатьох агло- мерацій, особливо на ринках, що розвиваються, таких як Китай і Індія, конкуренція між ними для бізнесу, інвестицій і людського капіталу буде тільки запеклішою. Рис. 1. Концентрація населення, ВВП та зайнятості в агломераціях ОЕСР в 2010 р., % Розмір територіального утворення сам по собі ще не визначає потен- ціал зростання агломерації. У той час як деякі мегаполіси, такі як Нью- Йорк і Токіо, є надзвичайно конкурентоспроможними, є більш молоді утворення, такі як Гонконг і Сінгапур, які зарекомендували себе як глоба- льно конкурентоспроможні центри в останні роки. Тим часом, агломерації країн, що розвиваються, такі як Ахмедабад і Тяньцзінь показують двозна- чні темпи економічного росту і мають ще більший потенціал економічно- го зростання. Конкурентоспроможність, однак, є інтегральним показником. В той час як економічний розмір і зростання є важливими і необхідними показ- никами, існує кілька інших факторів, які визначають загальну конкурен- тоспроможність агломерації, у тому числі її бізнес- та нормативно-правове середовище, якість людського капіталу і якість життя. Ці фактори не тіль- ки допомагають агломерації тримати високі темпи економічного зростан- ня, а й створити стабільне і гармонійне бізнес- та соціальне середовище. 286 Економічні інновації Випуск № 57 2014 Згідно з дослідженням The Economist Intelligence Unit [8], в якому було проаналізовано конкурентоспроможність 120 основних світових аг- ломерацій, до факторів, що визначають конкурентоспроможність агломе- рації можна віднести: економічний розвиток, людський капітал, інститу- ційна ефективність, фінансова зрілість, міжнародна привабливість, рівень розвитку транспортної інфраструктури, небезпеки навколишнього середо- вища, соціальні та культурні фактори (табл. 2). Таблиця 2 Рейтинг конкурентоспроможності провідних світових агломерацій За га ль ни й ін де кс Ек он ом іч ни й ро зв ит ок Рі ве нь р оз ви тк у ін ф ра - ст ру кт ур и Ф ін ан со ва зр іл іс ть Ін ст ит уц ій на еф ек ти вн іс ть С оц іа ль ні т а ку ль ту рн і ф ак то ри Л ю дс ьк ий к ап іт ал Н еб ез пе ки на вк ол иш нь ог о се ре до ви щ а М іж на ро дн а пр ив аб ли ві ст ь 1 Нью-Йорк 71,4 54,0 92,0 100,0 85,8 95,0 76,5 66,7 35,7 2 Лондон 70,4 41,9 90,2 100,0 83,8 92,5 75,6 75,0 65,1 3 Сінгапур 70,0 46,0 100,0 100,0 87,8 77,5 69,8 87,5 43,2 4 Гонконг 69,3 43,8 100,0 100,0 85,3 79,2 82,4 66,7 37,7 4 Париж 69,3 43,6 93,8 83,3 72,7 90,0 80,1 91,7 64,8 6 Токіо 68,0 50,5 100,0 100,0 76,3 84,2 64,1 62,5 44,4 7 Цюріх 66,8 30,1 98,2 100,0 96,0 97,5 77,9 87,5 26,1 8 Вашингтон 66,1 43,4 93,8 83,3 85,8 85,0 77,6 66,7 32,7 9 Чикаго 65,9 40,6 90,2 100,0 85,8 92,5 76,7 70,8 22,1 10 Бостон 64,5 37,9 94,6 83,3 85,8 80,0 77,3 83,3 27,2 … … … … … … … … … … … 58 Москва 49,4 41,7 77,7 66,7 34,2 61,7 59,5 75,0 16,2 100 Алмати 39,3 40,8 65,2 33,3 29,2 24,2 53,3 70,8 0,8 100 Санкт- Петербург 39,3 29,0 75,0 33,3 34,2 61,7 56,1 54,2 4,4 108 Київ 36,8 30,5 50,0 16,7 39,0 49,2 58,6 70,8 3,9 Показник «економічний розвиток» є найбільш вагомим при підраху- нку зведеного індексу (30%). На долю показника «людський капітал» припадає 15% зведеного ін- дексу. Найбільший вплив цей показник має для агломерацій країн, що ро- звиваються, які як правило добре забезпечені людськими ресурсами. Показник «інституційна ефективність», частка якого в зведеному ін- дексі складає 15%, дозволяє визначити ступінь автономності та ефектив- ності державних інституцій агломерації при прийнятті рішень, що має ве- лике значення для розвитку агломерації та регіону в цілому. Провідні по- 2014 Економічні інновації Випуск № 57 287 зиції за цим показником займають саме розвинені країни, в яких автоном- ність прийняття рішень місцевими органами самоврядування дозволяє більш ефективно використовувати наявні фінансові ресурси для розвитку міських агломерацій. Наступним показником інтегрального індексу конкурентоспромож- ності світових агломерацій, запропонованим The Economist Intelligence Unit є «фінансова зрілість» (складає 10% зведеного індексу). Основною складовою даного показника є наявність та рівень розвитку фінансового кла- стеру на території агломерації, що забезпечує підприємницький сектор необ- хідними кредитно-фінансовими інструментами, консультаційними та страхо- вими послугами. Показник «міжнародна привабливість» (10% зведеного індексу) ха- рактеризує готовність міжнародних компаній відкривати штаб-квартири або філії на території агломерації, наявність всесвітньо відомих освітніх та наукових інститутів, що створює великий потенціал для формування ви- сококваліфікованої робочої сили та підвищення міжнародної конкуренто- спроможності агломерації. Для розвитку агломерації особливого значення набуває показник «рівень розвитку інфраструктури» (його доля в зведеному індексі скла- дає 10%). Також при оцінці конкурентоспроможності агломерації слід врахо- вувати показник «небезпеки навколишнього середовища», оскільки це створює несприятливі умови для ведення бізнесу, проживання населення на території агломерації та здійснює негативний вплив для туристичної привабливості. Але при підрахунку зведеного індексу він немає значного впливу, його частка складає 5%. «Соціальні та культурні фактори» (5% зведеного індексу) значно впливають на якість життя на території агломерації, що в свою чергу має вплив при підрахунку індексу міжнародної конкурентоспроможності аг- ломерації. З огляду на світовий досвід формування та розвитку агломерацій, доцільним є аналіз тенденцій розвитку найбільших агломерацій України. Процес формування міських агломерацій на території України почався в 60-х рр. минулого століття. Згідно даних Всесоюзного пере- пису 1970 р., на території УРСР нараховувалося вісім міст із населен- ням понад 500 тис. осіб, у яких проживало понад 28% міських жителів України. На сьогоднішній день на території України налічується більше 30 агломерацій, що знаходяться на стадії формування. Зараз виділяють наступні 16 найбільших агломерацій в Україні: Київська, Харківська, До- нецько-Макіївська, Дніпропетровська, Одеська, Криворізька, Львівська, Горлівсько-Єнакіївська, Центрально-Луганська (Алчевсько-Стаханівська), Краматорська, Південно-Луганська, Херсонська, Кременчуцька, Лисичан- ська, Шахтарська, Нікопольська, у яких проживає близько 17 млн. осіб, що становить приблизно 36% населення країни [9]. 288 Економічні інновації Випуск № 57 2014 На даний момент 5 агломерацій на території України мають насе- лення більше 1,5 млн. чол. – це Київська, Харківська, Донецько- Макіївська, Дніпровська та Одеська агломерації (табл. 3). Аналіз даних представлених в таблиці показує, що в найбільших п’яти міських агломераціях України проживає 28% загального насе- лення країни, на них припадає більше 80% всіх залучених прямих іно- земних інвестицій і їх внесок в сукупний ВВП країни складає понад 51%. Це дає всі підстави стверджувати, що саме ці агломерації визна- чають темпи та перспективи розвитку всієї національної економіки, її конкурентоспроможність в умовах посилення дії глобалізаційних чин- ників. Таблиця 3 Показники розвитку найбільших агломерацій України, 2012 р. [10] Н ай м ен ув ан ня аг ло м ер ац ії П ло щ а, т ис . к в. к м . Н ас ел ен ня , т ис . о сі б Ч ис ел ьн іс ть е ко но - м іч но а кт ив но го на се ле нн я, т ис . о сі б В ар ті ст ь ос но вн их ви ро бн ич их ф он ді в, м лн . г рн . О бс яг В РП , м лн . гр н. Ін ве ст иц ії в ос но в- ни й ка пі та л, м лн . гр н. П ря м і і но зе м ні ін ве си ти ці ї Київська 13,5 5 206,0 2 113,5 810 870,0 282 928,0 83 927,8 28 519,8 Харківська 11,8 2 157,5 1 286,9 73 960,0 76 900,0 13 516,1 2 170,4 Донецько- Макіївська 8,1 2 009,7 2 033,0 301 171,0 161 020,0 30 068,8 2 981,6 Дніпровська 12,9 1 859,5 1 553,8 263 677,0 140 020,0 20 456,2 8 351,8 Одеська 9,8 1 546,6 1 045,4 123 955,0 53 880,0 13 230,0 1 629,5 Разом 56,1 12 779,3 8 032,6 1 573 633,0 714 748,0 16 1198,9 43 653,1 Україна загалом 603,6 45 560,3 20 393,5 3 149 627,0 1 400 000,0 26 3727,7 54 462,4 Частка агломерацій, % 9,3 28,0 39,4 50,0 51,1 61,1 80,2 На додаток до наведених у таблиці даних, що характеризують ма- сштаби і рівень розвитку найбільших п’яти міських агломерацій Украї- ни, зазначимо, що за сукупною площею та чисельністю населення вони перевищують аналогічні показники таких європейських країн, як Бель- гія, Данія, Естонія, Словаччина, Швейцарія, і цілком порівнянні із Лат- вією, Литвою, Нідерландами, Хорватією, Чехією. За умови збереження темпів розвитку вітчизняних агломерацій за декілька років кожна із них за територією та чисельністю населення не відрізнятиметься від неве- ликої європейської країни. 2014 Економічні інновації Випуск № 57 289 В територіальному відношенні, в межах міських агломерацій про- стежуються центральні та периферійні елементи. На основі їх поєднання в конкретних природних та соціально-економічних умовах формуються різ- ні типи функціонально-територіальної структури міських агломерацій: моноцентричні та поліцентричні (конурбації). В Україні, прикладами мо- ноцентричних агломерацій є Київська, Харківська, Одеська, Львівська, а до конурбацій належать Донецько-Макіївська та Дніпропетровсько- Дніпродзержинська (Дніпровська) агломерації [11]. Моноцентричні полюси зростання розвиваються на базі багатога- лузевої обробної промисловості, інноваційних технологій машинобуду- вання і хімії та комерційно спрямованих високоприбуткових галузей споживчої орієнтації (легкої і харчової промисловості, лісопромислово- го комплексу, виробництва будматеріалів та ін.), а поліцентричні – на основі видобутку мінеральної сировини і енергоносіїв, розвитку мета- лургії, низькоінноваційної хімії, машинобудування [12]. При цьому ядро агломерації виступає основним генератором ін- новацій, соціальних трансформацій, інформаційних, комунікативних, кредитно-фінансових ресурсів, ринкових та підприємницьких сил, пе- редового прогресивного досвіду управління тощо. Отримуючи розши- рений доступ до цих видів матеріальних і соціальних благ, промислові підприємства периферійної зони забезпечують високу ефективність свого функціонування при мінімізації затрат на землю, працю, інфра- структуру [13]. Не зважаючи на всі позитивні наслідки для економічного зростан- ня країни від створення агломерацій, на сьогоднішній день їх форму- вання в Україні пов’язано з багатьма складнощами. У вітчизняному законодавстві досі немає чіткого визначення по- няття «агломерація» та чітких критеріїв, які б допомогли встановити межі агломерацій. Наслідком цього є стихійне розростання територій міських агломерацій, а відсутність узгодженого механізму виділення земельних ділянок перешкоджає подальшому промисловому розвитку агломерації, будівництву транспортних магістралей та розвитку інших об’єктів інфраструктури. Відсутність налагодженої системи регулювання соціально- економічного розвитку агломерації спричиняє неузгодженість плану- вання розвитку міста і приміської зони, створює ризик дублювання фу- нкцій у системі органів виконавчої влади. Для вирішення цих проблем необхідне створення відповідної нормативно-правової бази для забезпечення сталого соціально- економічного розвитку агломерацій, необхідне законодавче закріплення поняття «міська агломерація» та принципів її створення та функціону- вання. Також необхідне створення планів стратегічного розвитку агломе- рацій, і прийняття та затвердження їх на рівні обласних, міських та ра- йонних рад. 290 Економічні інновації Випуск № 57 2014 На даний момент ряд агломерацій України вже сформували та за- твердили плани стратегічного розвитку, зокрема Центрально-Волинська, Одеська та ін [14]. Центрально-Волинська агломерація є чітко вираженою конурбацією двох обласних центрів – Рівного та Луцька. До неї також входять Ківер- цівський і Луцький райони Волинської області та Здолбунівський і Рів- ненський райони Рівненської області. Розроблений спільними зусиллям Стратегічний план економічно- го розвитку та підвищення конкурентоспроможності Центрально- Волинської агломерації зосереджується на наступних головних на- прямках: • пріоритетні галузі спільної діяльності (АПК, транспортна сис- тема та інфраструктура); • розвиток малого і середнього підприємництва та інфраструкту- ри бізнесу; • залучення інвестицій; • інновації та розвиток людського потенціалу. Волинська обласна рада, Луцька міська рада, Ківерцівська район- на рада та Луцька районна рада прийняли спільно розроблену стратегію протягом липня – вересня 2011 року. Затвердження на регіональному рівні стратегії поліцентричної аг- ломерації, коли її центри розташовані в різних областях, сталося в Україні вперше. Одеська агломерація – субрегіон Одещини, який ще називають «Велика Одеса», окреслений адміністративними межами міст обласного значення Одеса, Іллічівськ, Теплодар і Южне та трьох районів Оде- ської області: Біляївський, Комінтернівський та Овідіопольський. Згідно стратегії економічного розвитку Одеської агломерації го- ловними напрямками розвитку є: • агропромисловий комплекс; • транспорт і логістика; • туризм і рекреація; • залучення інвестицій; • розвиток людського та інноваційного потенціалу. Одеська обласна рада прийняла Стратегічний план підвищення конкурентоспроможності та економічного розвитку Одеської агломера- ції на сесійному засіданні 28 серпня 2011 року. В історії розвитку укра- їнських агломерацій це перший випадок, коли обласна рада ухвалює стратегію розвитку моноцентричної агломерації. Каталізатором формування Одеської агломерації є інноваційний та науковий потенціал, представлений розгалуженою мережею вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації різного профілю, 90% з яких розташовані в м. Одеса. 2014 Економічні інновації Випуск № 57 291 Вищі навчальні заклади здійснюють підготовку фахівців відповід- но з основними пріоритетами Стратегії економічного та соціального розвитку Одеської області до 2020 р. (табл. 4): • побудова сучасної індустрії; • розвиток високопродуктивного агропромислового виробництва; • побудова та модернізація транспортної інфраструктури; • якісний розвиток туристично-рекреаційної сфери; • побудова інфраструктури соціальної сфери та забезпечення нової якості життя. Таблиця 4 Підготовка кадрів за пріоритетними напрямками стратегічного розвитку регіону, 2011 р. Пріоритети Назва ВНЗ Прийнято (спеціалісти і магістри) Випущено (спеціалісти і магістри) 1. Розбудова сучасної індустрії Одеський національний політехнічний університет 2 566 2 723 Одеська державна академія холоду 2. Розвиток високопродуктивного агропромислового виробництва Одеський державний аграрний університет 2 048 2 033 Одеська національна академія харчових технологій 3. Розбудова та модернізація транспортної інфраструктури Одеський національний морський університет 1 159 1 132 Одеська національна морська академія Одеський національний політехнічний університет 4. Якісний розвиток туристично- рекреаційної сфери Одеський національний економічний університет 705 422 Одеський національний медичний університет 5. Розбудова інфраструктури соціальної сфери та забезпечення нової якості життя населення Одеський національний медичний університет 3 303 2 788 Одеський державний екологічний університет ОНУ ім. Мечникова Південноукраїнський національний педагогічний університет ім. Ушинського Одеська державна академія будівництва і архітектури Всього 9 781 9 098 292 Економічні інновації Випуск № 57 2014 За даними Південного наукового центру, на фоні наукових уста- нов регіону ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації достатньо активно займають- ся науковими розробками (табл. 5) і, таким чином, відіграють суттєву роль у розвитку регіональної науки. Як свідчать дослідження компанії “Battelle”, світові валові витра- ти на наукові дослідження і розробки протягом 2012-2013 рр. зросли на 2,7% з 1517 до 1558 млрд. дол., а в 2014 році передбачається їх зрос- тання, в порівнянні з 2013 ще на 3,9% (до 1618 млрд. дол.). Світовими лідерами за обсягами витрат на наукові дослідження та розробки є США, Китай та Японія, їх сукупні витрати на наукові дослі- дження склали 55,3% загальносвітових витрат. Таблиця 5 Розподіл наукових розробок серед установ та ВНЗ в Одеській агломерації Установи Кількість установ/ Кількість робіт 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 Установи НАН України 8/ 10 5/ 25 6/ 34 5/ 44 9/ 80 7/ 62 8/ 52 5/ 52 8/ 34 ВНЗ ІІІ-ІV рівня акредитації 13/ 86 11/ 112 15/ 104 14/ 87 20/ 212 16/ 195 16/ 175 17/ 128 19/ 131 Галузеві установи 7/ 8 3/ 3 11/ 58 10/ 34 16/ 121 15/ 198 12/ 54 16/ 59 17/ 57 Всього 28/ 104 19/ 140 32/ 196 29/ 165 45/ 413 38/ 455 36/ 281 38/ 239 44/ 222 На фоні цих країн українські валові інвестиції в інноваційну сфе- ру економіки є досить скромними – близько 3 млрд. дол. За показником 2013 р., це в 150 разів менше, ніж у США. За міжнародними оцінками, одне робоче місце в секторі наукових досліджень та розробок забезпечує функціонування більш ніж двох ро- бочих місць в інших секторах економіки. Висновки. Аналіз світових трендів міських агломерацій та певних тенденцій формування їх в Україні дозволяє зробити наступні висновки: 1) Американські та європейські агломерації сьогодні є найбільш конкурентоспроможними у світі, незважаючи на старіння інфраструктури і великий дефіцит бюджету. У той час як на Заході існує стурбованість про вплив фінансової кризи, що сповільнила плани розвитку агломерацій, це не знижує здатність агломерацій США та Європи по залученню капіта- лу, бізнесу, людських ресурсів і туристів. Нью-Йорк (1-ше місце рейтин- гу) і Лондон (2-ге місце) оцінюються як дві найбільш конкурентоспромо- жні агломерації світу, водночас на США та Західну Європу припадає 24 з 30 найбільших агломерацій рейтингу. Всі ці міста мають досить високі 2014 Економічні інновації Випуск № 57 293 результати по всім восьми показникам конкурентоспроможності, що ви- користовуються для визначення індексу, що вказує на їх всебічний розви- ток та високий рівень конкурентоспроможності, яка є каталізатором про- цесів капіталізації в даних агломераціях. 2) Провідні позиції за показником «економічний розвиток», що є одним з основних показників індексу (на його долю припадає 30% зведе- ного індексу) займають азійські агломерації. Всі, окрім п'яти з топ-20 аг- ломерацій за цим показником є азійськими. Тяньцзінь, Шеньчжень і Да- лянь очолюють список, в топ-20 також знаходяться дев'ять інших китай- ських агломерацій. Згідно прогнозу темпи розвитку двадцяти найбільших азійських агломерацій складатимуть 5% на рік до 2016 року. Дванадцять з них будуть мати темпи росту принаймні 10% щорічно. Це різко контрас- тує з низькими темпами росту найбільш розвинених агломерацій Європи та Сполучених Штатів. 3) Більшість розвинених компаній в своїй діяльності орієнтуються на країни з розвиненою економікою та найбільші агломерації країн, що розвиваються, дослідження показує, що найвищі темпи зростання прита- манні агломераціям середнього рівня з населенням 2-5 млн. осіб. Напри- клад тільки дев'ять з 28 найбільших агломерацій (з населенням, щонайме- нше 10 млн. осіб) входять до топ-30 агломерацій за показником економіч- ного розвитку, даного індексу. Дійсно, агломерації середнього рівня від Ханоя до Х'юстона переважають в рейтингах економічного зростання. Згідно з прогнозами, темпи їх росту будуть складати близько 8,7% на рік протягом наступних п'яти років, випереджаючи найбільш розвинені агло- мерації, на які орієнтується велика кількість компаній. 4) Серед країн СНД в рейтингу конкурентоспроможності 120 агло- мерацій представлені Москва (58-е місце), Алмати та Санкт-Петербург (знаходяться на 100-му місці) і Київ (108-е місце). Найбільш конкурентос- проможною агломерацією серед країн СНД є Москва, яка займає за показ- ником «економічний потенціал» – 32-ге місце. За обсягом ВРП Москва входить в список 15 найбільших агломерацій світу. Москва – центр тя- жіння фінансових потоків і кваліфікованої робочої сили не тільки з Росії, але і з інших країн СНД. На частку Москви припадає більше 1/5 ВВП Ро- сії, понад 4/5 фінансових потоків країни і більше половини банківських активів, 23% усіх прямих іноземних інвестицій в Росії припадає на Моск- ву [15]. Серед слабких сторін Московської агломерації можна виділити: «інституційна ефективність» – 112-те місце рейтингу, що пов'язано з над- мірною централізацією та низькою ефективністю влади, а також «людсь- кий капітал» – 81-ше місце рейтингу. Також, в майбутньому можливе створення мегаполіса Москва – Санкт-Петербург. Передумовами для цьо- го можуть стати, зокрема, відкриття швидкісного автомобільного та заліз- ничного сполучення між Москвою і Санкт-Петербургом, що призведе до розвитку міських агломерацій в межах даного транспортного коридору. Але на даний момент, Тверська і Новгородська області, що знаходяться між даними агломераціями характеризуються малочисельністю населення 294 Економічні інновації Випуск № 57 2014 і відсутністю достатньої кількості міських поселень для формування єди- ної агломераційної структури. 5) Найважливішою перевагою, агломерацій розвинених країн є їх здатність розвивати та приваблювати висококваліфіковані людські ресур- си. Європейські та американські агломерації займають провідні місця в цьому рейтингу в категорії «людський капітал». Це пов'язано, перш за все, з якістю їх системи освіти та підприємницького мислення їх громадян. Але інші фактори, такі як культурний розвиток та висока якість життя, та- кож зміцнюють їх позиції. 6) Однією з найбільш гострих проблем для агломерацій країн, що розвиваються у найближчі десятиліття буде питання, чи зможуть вони зо- середити свій розвиток не тільки на будівництві інфраструктурних об’єктів, а й на більш важливих факторах, які будуть мати вирішальне значення для їх здатності приваблювати і розвивати висококваліфіковані людські ресурси – розвиток системи освіти, підвищення якості життя і пі- дтримання особистих свобод. Іншим, більш основним фактором стане здатність, особливо це стосується агломерацій Китаю, боротися з пробле- мами забруднення навколишнього середовища, що створюють загрозу для здоров'я їх громадян. 7) Формування агломерацій є об’єктивною необхідністю розвитку міських територій, як точок випереджального економічного розвитку та підвищення міжнародної конкурентоспроможності регіону та країни в ці- лому. З кожним роком зростає не лише кількість нових агломерацій, а й територія та чисельність населення вже існуючих. В наступні роки найбі- льшими темпами зростання будуть характеризуватися середні за розміром агломерації країн що розвиваються. Аналогічні тенденції спостерігаються і в Україні. Однак формування та розвиток міських агломерацій у нашій країні відбувається за відсутності дієвих важелів державного впливу, що значно знижує «агломераційний ефект», призводить до нераціонального використання ресурсного потенціалу і поглиблює нерівномірність регіо- нального розвитку. Література: 1. Зінченко Т.Є. Концептуальні основи формування міських агломе- рацій [Електронний ресурс] / Т.Є. Зінченко. – Режим доступу : http://www.economy.nayka.com.ua/ index.php?operation=1&iid=1204. 2. Управління землекористуванням міських агломерацій / Т.Є. Зінченко // Інноваційна економіка. – 2012. – № 6(32). 3. Demographia World Urban Areas (World Agglomerations). 9th Annual Edition. March, 2013. 4. Экологические проблемы городов и роль общественных органи- заций в их решении [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.riss.ru/analitika/2592#.Ux8Ays7y_To. 5. Global Liveability Ranking and Report August 2013 [Електронний ресурс] – Режим доступу : https://www.eiu.com/public/topical_report.aspx? campaignid=Liveability2013. 2014 Економічні інновації Випуск № 57 295 https://www.eiu.com/public/topical_report.aspx 6. Urban world: Mapping the economic power of cities [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.mckinsey.com/insights/urbanization/ urban_world. 7. OECD Regions at a Glance 2013: OECD Publishing [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.oecd-ilibrary.org/urban-rural-and- regional-development/oecd-regions-at-a-glance-2013_reg_glance-2013-en. 8. Hot spots: Benchmarking global city competitiveness : analytic report [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.citigroup.com/citi/citiforcities/pdfs/eiu_hotspots_2012.pdf. 9. Гирич Я.М. Міські агломерації України: минуле і сучасність [Елект- ронний ресурс] / Я.М. Гирич. – Режим доступу : http://www.rusnauka.com/ 4_SND_2009/Istoria/40494.doc.htm. 10. Офіційний сайт Державної служби статистики України [Елект- ронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua/. 11. Агломерації в Україні та економічне зростання [Електронний ре- сурс] / Ю.Ю. Верланов. – Режим доступу : http://lib.chdu.edu.ua/pdf/naukpraci/ economy/2010/133-120-18.pdf. 12. Тищенко О.П. Ресурсний потенціал та господарство міських аг- ломерацій: проблеми ефективного управління / О.П. Тищенко // Економіч- ний часопис-ХХІ. – 2013. – № 9-10(2). 13. Гладкий О.В. Промислові агломерації України: суспільно- географічне дослідження господарської ефективності формування та роз- витку [Електронний ресурс] / О.В. Гладкий. – Режим доступу : http://www.kdpu-nt.gov.ua/work/promislovі-aglomeratsії-ukraїni-suspіlno- geografіchne-doslіdzhennya-gospodarskoї-efektivnostі-f. 14. Територіальний розвиток в Україні: розвиток агломерацій та суб- регіонів / Проект "Локальні інвестиції та національна конкурентоспромо- жність" (USAID ЛІНК). – К., 2012. – 183 с. 15. Инвестиционная стратегия Москвы на период до 2025 года [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://mosinvest.mos.ru/upload/iblock/ 00b/invest_strategy_20140214.pdf. Abstracts Osipov V.N., Kukosh M.S. Metropolitan areas competitiveness: global trends and prospects of formation in Ukraine The article deals with the global experience of formation and functioning of metropolitan areas. Considered the index of metropolitan areas international competitiveness. Also, considered the problems and prospects of Ukraine urban agglomerations and in particular Odessa metropolitan area. 296 Економічні інновації Випуск № 57 2014 http://www.mckinsey.com/insights/urbanization/ http://lib.chdu.edu.ua/pdf/naukpraci/

Конкурентоспроможність міських агломерацій: світові тренди та перспективи формування в Україні

Репозитарії

Схожі ресурси