Конкурентні переваги рекреаційної системи регіону

У статті вивчено основні підходи до визначення сутності конкурентних переваг різних об’єктів, що дало можливість сформулювати авторське трактування та уточнити зміст конкурентних переваг рекреаційної системи регіону як сукупності елементів зовнішнього та внутрішнього середовища рекреаційної системи...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Date:2014
Main Author: Мостенець, О.В.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України 2014
Series:Економічні інновації
Online Access:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/72539
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Конкурентні переваги рекреаційної системи регіону / О.В. Мостенець // Економічні інновації: Зб. наук. пр. — Одеса: ІПРЕЕД НАН України, 2014. — Вип. 57. — С. 243-254. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-72539
record_format dspace
spelling irk-123456789-725392014-12-25T03:02:17Z Конкурентні переваги рекреаційної системи регіону Мостенець, О.В. У статті вивчено основні підходи до визначення сутності конкурентних переваг різних об’єктів, що дало можливість сформулювати авторське трактування та уточнити зміст конкурентних переваг рекреаційної системи регіону як сукупності елементів зовнішнього та внутрішнього середовища рекреаційної системи регіону, які дозволяють реалізувати її стратегічний потенціал та отримати переваги над аналогічними системами-конкурентами і отримати кращі результати. На основі узагальнення наукових напрацювань щодо класифікації конкурентних переваг визначено ознаки та види конкурентних переваг рекреаційної системи регіону, прокоментовано їх змістовне наповнення. The article studied the main approaches to the interpretation of the essence of the competitive advantages of different facilities, which made it possible to formulate and clarify the interpretation of copyright essence of competitive advantage recreation of the region as a combination of elements of the external and internal environment of the region's recreational system that can realize its strategic potential and take advantage of similar systems competing and getting better results. Based on the generalization of scientific developments regarding the classification of competitive advantage identified characteristics and types of recreational competitive advantages of the region, commented on their nature. 2014 Article Конкурентні переваги рекреаційної системи регіону / О.В. Мостенець // Економічні інновації: Зб. наук. пр. — Одеса: ІПРЕЕД НАН України, 2014. — Вип. 57. — С. 243-254. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. XXXX-0066 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/72539 711.455:339.137.2 uk Економічні інновації Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
description У статті вивчено основні підходи до визначення сутності конкурентних переваг різних об’єктів, що дало можливість сформулювати авторське трактування та уточнити зміст конкурентних переваг рекреаційної системи регіону як сукупності елементів зовнішнього та внутрішнього середовища рекреаційної системи регіону, які дозволяють реалізувати її стратегічний потенціал та отримати переваги над аналогічними системами-конкурентами і отримати кращі результати. На основі узагальнення наукових напрацювань щодо класифікації конкурентних переваг визначено ознаки та види конкурентних переваг рекреаційної системи регіону, прокоментовано їх змістовне наповнення.
format Article
author Мостенець, О.В.
spellingShingle Мостенець, О.В.
Конкурентні переваги рекреаційної системи регіону
Економічні інновації
author_facet Мостенець, О.В.
author_sort Мостенець, О.В.
title Конкурентні переваги рекреаційної системи регіону
title_short Конкурентні переваги рекреаційної системи регіону
title_full Конкурентні переваги рекреаційної системи регіону
title_fullStr Конкурентні переваги рекреаційної системи регіону
title_full_unstemmed Конкурентні переваги рекреаційної системи регіону
title_sort конкурентні переваги рекреаційної системи регіону
publisher Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України
publishDate 2014
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/72539
citation_txt Конкурентні переваги рекреаційної системи регіону / О.В. Мостенець // Економічні інновації: Зб. наук. пр. — Одеса: ІПРЕЕД НАН України, 2014. — Вип. 57. — С. 243-254. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.
series Економічні інновації
work_keys_str_mv AT mostenecʹov konkurentníperevagirekreacíjnoísistemiregíonu
first_indexed 2025-07-05T21:19:18Z
last_indexed 2025-07-05T21:19:18Z
_version_ 1836843384430395392
fulltext УДК 711.455:339.137.2 КОНКУРЕНТНІ ПЕРЕВАГИ РЕКРЕАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ РЕГІОНУ Мостенець О.В. У статті вивчено основні підходи до визначення сутності конку- рентних переваг різних об’єктів, що дало можливість сформулювати ав- торське трактування та уточнити зміст конкурентних переваг рекреа- ційної системи регіону як сукупності елементів зовнішнього та внутріш- нього середовища рекреаційної системи регіону, які дозволяють реалізу- вати її стратегічний потенціал та отримати переваги над аналогічними системами-конкурентами і отримати кращі результати. На основі уза- гальнення наукових напрацювань щодо класифікації конкурентних переваг визначено ознаки та види конкурентних переваг рекреаційної системи ре- гіону, прокоментовано їх змістовне наповнення. Постановка проблеми у загальному вигляді і її зв’язок з важ- ливими науковими та практичними завданнями. Специфіка рекреа- ційної діяльності полягає в тому, що для надання рекреаційних послуг безпосередньо здійснюється в межах території з певними рекреаційними ресурсами та умовами, які формують її атракції, обумовлюють територіа- льну локалізацію попиту та рекреаційного підприємництва. Проте, в умо- вах глобалізації, зростає рівень міжнародної конкуренції у туристично- рекреаційній сфері, що вимагає пошуку шляхів підвищення ефективності функціонування рекреаційних підприємств, продуктивності використання рекреаційних ресурсів, формування позитивного іміджу рекреаційних те- риторій. Саме тому виникає необхідність обґрунтування сутності конку- рентоспроможності рекреаційної системи регіону (РСР) та визначення її конкурентних переваг. Аналіз останніх досліджень, у яких започатковано вирішення проблеми. Часто конкурентоспроможність об’єкта трактується як резуль- тат реалізації конкурентних переваг. Це основоположна теза теорії конку- рентних переваг, розробленої М. Портером [1]. Зокрема, для конкурентос- проможної економіки потрібне конкурентоспроможне суспільство, наді- лене беззаперечними перевагами в різноманітних сферах людської життє- діяльності; конкурентоспроможність галузі досягається за рахунок конку- рентних переваг її компаній і системи їх взаємодії; конкурентоспромож- ність регіону є здатністю регіональної системи до управління своїми кон- курентними перевагами [2] або здатність регіону використовувати тради- ційні та формувати нові, адекватні сучасному рівню розвитку джерела конкурентних переваг [3, с. 115]; конкурентоспроможність регіону визна- чають як властивість активізовувати його потенційні можливості нарощу- вати та ефективно використовувати конкурентні переваги для забезпечен- 2014 Економічні інновації Випуск № 57 243 ня сталого розвитку, впровадження нових досягнень науково-технічного прогресу у виробництво, довкілля та соціальну сферу [4]. Теоретико-методичні та прикладні аспекти конкурентоспроможності туристичних та рекреаційних закладів досліджували І. Бережна, А. Бутен- ко, В. Василенко, В. Євдокименко, В. Захарченко, В. Кифяк, В. Кравців, О. Любіцева, В. Павлова, В. Семенов, Т. Уманець. Проблеми забезпечення конкурентоспроможності туристично-рекреаційних, курортно-рекреаційних комплексів регіонів вивчали Г. Алейнікова, Г. Андрєєва, Н. Головченко, П. Гудзь, В. Данильчук, Н. Калькова, Н. Коленда, А. Мокляк, С. Нездой- мінов, Н. Страчкова, Л. Черчик, І. Школа. Теоретичним доробком цих вчених є розвиток понятійного апарату теорії конкуренції, розробка мето- дологічного інструментарію дослідження чинників формування та управ- ління конкурентоспроможністю національної економіки, регіону, певних сфер діяльності та підприємств. Практичні результати полягають у розро- бці механізмів управління конкурентоспроможністю, які сприяли б фор- муванню стійких конкурентних переваг, що, в свою чергу, забезпечило б реалізацію поставлених цілей розвитку. Проте, незважаючи на вагомі на- працювання, залишаються неоднозначними трактування та дискусійними певні аспекти щодо класифікації конкурентних переваг, їх ідентифікації, що потребує подальших досліджень. Цілями статті є вивчення існуючих підходів до трактування сутнос- ті та класифікації конкурентних переваг різних об’єктів, обґрунтування авторського тлумачення конкурентних переваг рекреаційної системи регі- ону, підходів до їх класифікації. Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуван- ням отриманих наукових результатів. На рівні підприємства пошире- ним є визначення конкурентних переваг як характеристик, споживчих властивостей товару, які створюють для фірми певну перевагу над її без- посередніми конкурентами. Така перевага досягається або за рахунок реа- лізації дешевшої або якіснішої, ніж у конкурента продукції [5]. В. Марко- ва і С. Кузнєцова називають конкурентною перевагою положення фірми на ринку, яке дозволяє їй переборювати сили конкуренції та приваблюва- ти покупців [6]. В. Павлова під стійкими конкурентними перевагами ро- зуміє здатність до більш швидкого, порівняно з конкурентами, стратегіч- ного пристосування та стратегічної еластичності до змін конкурентного середовища [7]. Узагальнюючим є підхід до визначення конкурентних переваг як концентрованого прояву переваги над конкурентами в різних сферах (ви- дах) діяльності підприємства, які полягають у випереджені конкурентів за рахунок реалізації ринкових факторів успіху або ключових компетенцій [8, с. 130]. М. Портер визначає конкурентні переваги як концентрований про- яв переваги над конкурентами в економічній, технічній, організаційній сферах діяльності підприємства, яку можна вимірити економічними пока- зниками [1]. При цьому він наголошує, що конкурентну перевагу не мож- 244 Економічні інновації Випуск № 57 2014 на ототожнювати з потенційними можливостями, оскільки конкурентні переваги, на відміну від можливостей, це факт, що фіксується в результаті реальних і очевидних переваг покупців. Тому в практиці конкурентні пе- реваги є і метою, і результатом господарської діяльності: можна мати пе- реваги, але не отримувати високих (бажаних, кращих, ніж у конкурента) результатів. Такі переваги не є конкурентними, вони лише створюють по- тенційні умови для розвитку конкурентних переваг і, на нашу думку, ста- новлять конкурентний потенціал об’єкта, який не вдалось реалізувати, а отже, не вдалось сформувати конкурентних переваг [1]. Класичними за- лишаються розроблені М. Портером теоретико-методичні основи галузе- вої конкуренції, конкурентних сил національної економіки, де визначені детермінанти конкурентної переваги країни – «національний ромб» [9]. Конкурентним перевагам характерна відносність, прив’язаності до конкретних умов і причин, порівняльний, а не абсолютний характер, оскіль- ки мало досягти внутрішніх переваг над конкурентом, потрібно, щоб вони були узгоджені з зовнішніми, неконтрольованими факторами, які можуть як підсилювати, так і послаблювати конкурентну перевагу [8, с. 130-131]. В теорії конкурент-менеджменту (методологія IMD-Lausanne) ос- новними характеристиками конкурентоспроможності країн і регіонів є продуктивність економіки, ефективність управління, ефективність бізнесу та забезпеченість інфраструктурою. Вони забезпечуються завдяки такому процесу: формування факторів конкурентоспроможності – інфраструкту- ра; трансформаційного процесу – формування конкурентних переваг, що визначають ефективність бізнесу; реалізації конкурентних переваг, які за- безпечують продуктивність економіки; управління конкурентоспроможні- стю, що визначає ефективність управління [10, с. 6]. Р. Фатхутдінов розробив теорію конкурентної переваги на основі цінності, яку він трактує як щось особливе, чим володіє, прагне зберегти або мати в майбутньому система, зокрема це здоров'я, талант, професіона- лізм, організованість, інновації, відома торговельна марка тощо. І тому конкурентна перевага – це ексклюзивна цінність, яку має система, що дає їй перевагу перед конкурентами [11]. В. Калюжнова джерелами конкурентних переваг визначає наявні та створювані конкурентні ресурси, критеріями конкурентоспроможності регіону є економічне зростання, випуск конкурентоспроможних товарів та зростання рівня життя населення [3, с. 110-118]. В. Андерсон конкуренто- спроможність регіону визначає наявністю конкурентоспроможних галузей економіки та здатністю регіональних органів влади створювати умови для підприємств регіону для досягнення та утримання конкурентних переваг у визначених галузях [12]. А. Мокій та Т. Васильців вводять поняття просторово-структурної конкурентоспроможності регіональної соціально-економічної системи як композицію просторових, секторальних, галузевих, факторно-ресурсних та структурних характеристик конкурентоспроможності [13, с. 35-36]. Власне, йдеться про групи джерел формування конкурентних переваг. 2014 Економічні інновації Випуск № 57 245 Таким чином, узагальнивши існуючі напрацювання, запропонуємо власне визначення конкурентних переваг загалом: конкурентні переваги – це сукупність певних елементів зовнішнього або внутрішнього середови- ща конкретного об’єкта, які дозволяють отримати переваги над об’єктами- конкурентами і забезпечують очікувані, кращі, ніж у конкурентів, резуль- тати. Для уточнення змістовного наповнення конкурентних переваг розглянемо підходи до їх класифікації. На мікрорівні більшість дослід- ників, як і М. Портер, базовими конкурентними перевагами вважають більш низькі витрати, які дозволяють встановлювати більш низькі ціни й отримувати більш високі прибутки, і диференціацію (унікальність) товару, яка б забезпечувала найвищу споживчу цінність. Т. Коупленд, Т. Коллер і Д. Муррін додають до них більш продуктивне у порівнянні з конкурентами використання капіталу [14]. К. Хессіг і Г. Азоєв виді- ляють часовий фактор як швидкість реагування на потреби ринку [15; 16]. Г. Азоєв виділив такі критерії класифікації конкурентних переваг: можливість імітації (унікальні / такі, що піддаються імітації); характер динаміки (стійкі / нестабільні) [15]. Р. Фатхутдіновим запропоновано такі критерії класифікації конку- рентних переваг: сфера виникнення переваги (природнокліматичні; полі- тичні; технологічні; культурні; економічні; зміст фактора переваги (якість товару (послуги); ціна товару; витрати споживача; якість сервісу товару); метод або засіб отримання переваги (у спадщину; навчання; впровадження нововведень; пересування) [11]. Проте більш доречним в контексті нашо- го дослідження є використання теорії цінності у формуванні конкурент- них переваг. Цінності можуть формувати базисні або другорядні, страте- гічні або тактичні, внутрішні або зовнішні, глобальні, локальні або індиві- дуальні конкурентні переваги. Так Ж. Ж. Ламбен виділяє зовнішні та вну- трішні переваги. Зовнішня конкурентна перевага збільшує ринкову силу фірми завдяки, в основному, стратегії диференціації, її перевага у вияв- ленні й задоволенні очікувань покупців. Внутрішня конкурентна перевага виникає внаслідок вищої продуктивності використовуваних ресурсів, що забезпечує більшу рентабельність і стабільність до зниження цін [17]. Автори посібника [8, с. 144] пропонують класифікацію конкурент- них переваг фірми за шістьма критеріями: відношенням до системи (підп- риємства); сферою прояву; джерелами створення та можливістю імітації; тривалістю дії; місцем формування; видом ефекту, який отримує підпри- ємство від реалізації переваги. Конкурентні переваги можуть мати різний рівень ієрархії і відноситися до товару, підприємства, галузі, економіки в цілому, ґрунтуватися на цінових і нецінових факторах, бути довгостроко- вими, середньостроковими і короткостроковими, стійкими і нестабільни- ми, унікальними та імітованими тощо [18, с. 148]. Л. Ковальська узагальнила підходи до визначення видів конкурен- тних переваг регіону. У її інтерпретації конкурентні переваги регіону по- діляються на внутрішні або статичні (природні ресурси та антропогенне 246 Економічні інновації Випуск № 57 2014 навантаження) та набуті або умовно статичні (інфраструктура регіону, ін- новаційні, людські, фінансові ресурси) [19, с. 65]. Заслуговує на увагу групування конкурентних переваг Б. Кваснюка: історична обумовленість геоекономічної ролі, які відіграє регіон у суспільному поділі праці; харак- тер і територіальне розміщення ресурсів; рівень розвитку виробничої та соціальної інфраструктури; принципи регулювання економічної діяльнос- ті владними регіональними структурами [20, с. 253-256]. Узагальнивши існуючі напрацювання, пропонуємо такі ознаки для класифікації конкурентних переваг рекреаційної системи регіону: - за джерелами конкурентної переваги (сфера виникнення) – еко- номічного, інституційного, структурного, адміністративного, інфраструкту- рного, технологічного, інформаційного, географічного, демографічного, екологічного характеру; - за характером динаміки (з позиції можливості управління та змінності) – статичні, умовно статичні, динамічні; - по відношенню до РСР – зовнішні, внутрішні; - за можливістю імітації – унікальні, піддаються імітації; - за змістом переваги – якість товару (послуги), ціна, витрати споживача, якість сервісу та обслуговування, якість довкілля РСР, цінність рекреаційного ресурсу; - за походженням – біологічні, соціальні, виробничі, технічні, грошові, культурні, духовні, природно-кліматичні, політичні; - за формою існування – реальні, віртуальні; - за значимістю – основні, другорядні; - за тривалістю дії – стратегічні, тактичні; - за масштабом поширення – глобальні, локальні, індивідуальні; - за сферою прояву та видом ефекту, який отримує РСР від реалі- зації переваги – економічні, соціальні, екологічні, фінансові, бюджетні, культурні, психо-емоційні, фізіологічні. Враховуючи специфіку рекреаційної системи регіону та авторське визначення її конкурентоспроможності, розглянемо особливості форму- вання конкурентних переваг цього об’єкта. Для цього використаємо відо- му схему видів конкурентних переваг Г. Азоєва та О. Челенкова за крите- рієм класифікації – базова умова, що визначає характер джерела конкуре- нтної переваги [18, с. 49-55]. На нашу думку, вона є основною. 1. Конкурентні переваги, що базуються на економічних факторах, визначаються: - кращим загальноекономічним станом ринків. У нашому випад- ку матимемо на увазі високу середньогалузеву норму прибутку туристич- но-рекреаційної сфери регіону та супутніх сфер діяльності. Для рекреа- ційної сфери характерні невеликі терміни окупності інвестицій, сприятли- ва динаміка цін. Позитивними моментами є високі доходи населення, від- сутності неплатежів та заборгованості по заробітній платі, інфляційних процесів що суттєво підвищує платоспроможність населення і попит на рекреаційні послуги; 2014 Економічні інновації Випуск № 57 247 - стимулюючою інвестиційною, кредитною, податковою держав- ною політикою, що забезпечує активний розвиток підприємництва, фор- мування привабливого інвестиційного клімату в регіоні, інвестиційної привабливості рекреаційної сфери; - об'єктивними чинниками, які стимулюють попит: велика і зрос- таюча місткість ринку, невисока чутливість споживачів до підвищення цін, слабка циклічність і сезонність попиту, здатність створювати нові се- гменти ринку рекреаційних послуг; - ефектом масштабу, що проявляється у здатності більш продук- тивно використовувати поліфункціональність більшості рекреаційних си- стем, а отже – знижувати витрати на рекреаційні послуги, пропонуючи замість одиничної послуги – пакет послуг. В цьому випадку важливою пе- редумовою є доступність до якісних, унікальних рекреаційних ресурсів, які лежать в основі послуги. Додатковий ефект даватиме перевага 2; - ефектом досвіду, що виражається в більшій ефективності праці, продуктивності використання рекреаційних ресурсів, спеціалізації та коо- перації праці, використанням інноваційних методів роботи, технологій, впровадження нових послуг, формування нових ринкових сегментів; - стратегічним потенціалом рекреаційної системи регіону; - можливістю залучення та ефективного використання джерел фінансування. 2. Конкурентні переваги інституційного характеру: – преференції, надані регіону або певній сфері діяльності як пріо- ритетної чи сфери спеціалізації, органами влади і управління (укази Пре- зидента, постанови уряду і місцевих органів влади; створення спеціальних економічних зон); – активна регіональна політика розвитку туристично-рекреаційної сфери; – виключні права на надання рекреаційних послуг особливим кате- горіям населення в межах державного замовлення. 3. Конкурентні переваги структурного характеру: – високий рівень інтеграції виробників рекреаційних та супутніх послуг завдяки створенню та функціонуванню мережевих структур (рек- реаційні кластери, корпорації, парки, застосування франчайзингу, аутсор- сингу), що дозволяє реалізувати переваги у вигляді трансферних внутріш- ніх цін, доступу до спільних інвестиційних, сировинних, виробничих, ін- новаційних й інформаційних ресурсів, загальної системи маркетингу; – раціональна галузева структура, наявність висококонкурентних фірм-лідерів, які підтягують інші підприємства галузі до свого рівня; – можливості швидкої експансії в нові сегменти ринку, що відтіс- няє реальних і потенційних конкурентів. 4. Конкурентні переваги, викликані адміністративними заходами, пов'язані з обмеженнями з боку органів державної і муніципальної влади у видачі патентів і ліцензій, квотування, ускладнений порядок реєстрації 248 Економічні інновації Випуск № 57 2014 підприємств, перешкоди при наданні земельних ділянок, виробничих і службових приміщень тощо. 5. Переваги, обумовлені рівнем розвитку інфраструктури ринку: – розвинута транспортна система регіону, зв'язку, банківська сис- тема, страхування; – організованість та відкритість ринків праці, капіталу, інвестицій, технологій; – розвинута дослідно-конструкторська, консалтингова, інформа- ційна, виробничо-технічна база і галузева інфраструктура, гнучка система науково-технічного, виробничого, матеріально-технічного і комерційного співробітництва всередині галузі та з іншими галузями; – розвинута міжфірмова кооперація. 6. Технологічні конкурентні переваги визначаються високим рів- нем розвитку прикладної науки і техніки в галузі; рівнем впровадження нових рекреаційних, санаторно-лікувальних технологій, побутового серві- су, їх якісні характеристики. 7. Конкурентні переваги інформаційного характеру: – використання ефективних засобів просування рекреаційних послуг; – доступність та ефективність розміщення інформації про специфі- ку рекреаційної системи регіону; – рекламна діяльність; – формування позитивного іміджу регіону, рекреаційної системи регіону, рекреаційних закладів. 8. Конкурентні переваги, що базуються на географічних факторах: – вигідне географічне розташування; – унікальність рекреаційних ресурсів; – вигідне поєднання та розміщення рекреаційних ресурсів, їх лока- лізація на невеликій території. 9. Конкурентні переваги, які ґрунтуються на демографічних факторах: – демографічні зміни у цільових сегментах ринку та їх позитивний вплив на обсяг і структуру попиту на рекреаційні послуги; – збільшення рекреаційних потоків з інших регіонів; – зміна статевовікового складу населення; – міграція населення; – зростання освітнього і професійного рівня. 10. Конкурентні переваги екологічного характеру: – комфортність кліматичних умов; – низький рівень забруднення вод і грунтів, атмосферного повітря; – відсутність шкідливих виробництв; – прийнятний радіаційний фон; – різноманітність та атрактивність екосистем. Традиційно до внутрішніх конкурентних переваг відносять: вироб- ничі (продуктивність, економність витрат, раціональність експлуатації ос- новних засобів, забезпеченість матеріально-технічними ресурсами); тех- нологічні (сучасність, досконалість, інноваційність технологічних проце- 2014 Економічні інновації Випуск № 57 249 сів); кваліфікаційні (професійність, активність, творчість персоналу, схи- льність до нововведень); організаційні (прогресивність, гнучкість органі- заційних схем діяльності); управлінські (ефективність системи регіональ- ного управління, дієвість регіональної політики розвитку РСР); інновацій- ні (інноваційна активність); спадкові (ринкова культура в регіоні, рекреа- ційній сфері, традиції, історія розвитку); економічні (наявність та ефекти- вність використання джерел фінансування, платоспроможність, прибутко- вість, рекреаційної сфери регіону); географічні (переваги розміщення, близькість до джерел матеріальних і людських ресурсів, транспортна дос- тупність). До зовнішніх конкурентних переваг відносимо: інформаційні (сту- пінь поінформованості про тенденції розвитку ринку рекреаційних послуг, дію сил та умов бізнес-середовища, поведінку споживачів); якісні (рівень якості рекреаційних послуг за оцінками споживачів); поведінкові (націле- ність діяльності на задоволення потреб споживачів певних цільових рин- ків); кон'юнктурні (ринкові умови діяльності, конкурентне середовище); сервісні (рівень та якість рекреаційних та супутніх послуг); іміджеві (зага- льні уявлення про рекреаційну систему регіону, популярність видів діяль- ності, які там розвиваються); цінові (можливість впливу на зміну цін); збутові (рівень розвитку та впливу реклами, пропаганди привабливості рекреаційних ресурсів і РСР загалом); комунікаційні (дієвість каналів і способів розповсюдження інформації про РСР, наявність і використання зворотного зв'язку на рівні рекреаційних закладів та регіональних органів влади). До статичних конкурентних переваг рекреаційної системи регіону відносимо: зручне географічне та геополітичне розташування; наявність цінних рекреаційних ресурсів та умов (комфортність клімату (медико- біологічна характеристика клімату), пейзажна різноманітність ландшаф- тів, різноманітність рекреаційних ресурсів, запаси бальнеологічних, грязе- вих, мінеральних ресурсів, кількість історико-культурних об'єктів, їх про- пускна спроможність тощо); досконалість, стабільність, передбачуваність законодавства та нормативно-правової бази функціонування суб'єктів рек- реаційної сфери. До умовно статичних конкурентних переваг рекреаційної системи регіону відносимо: рівень соціально-економічного розвитку території; рі- вень розвитку рекреаційної інфраструктури і МТБ (кількість та місткість закладів, комфортність, транспортна доступність, низький рівень сезонно- сті (можливості цілорічного відпочинку та оздоровлення), види і категорії засобів розміщення, статус; високий рівень організаційного та ресурсного забезпечення надання рекреаційних послуг; висока активність підприєм- ницької діяльності у рекреаційній сфері; формування державних соціаль- них стандартів, в тому числі і в рекреаційній сфері, розробка та апробація інноваційних моделей надання рекреаційних послуг широким верствам населення; достатній рівень забезпечення економічної самодостатності територіальних громад пропорційно їх відповідальності та фінансово- 250 Економічні інновації Випуск № 57 2014 економічним можливостям; рівень впровадження новітніх рекреаційних технологій; професійність обслуговуючого персоналу, позитивність його особистісних компетенцій; рівень транспортної доступності рекреаційної території); забезпеченість рекреаційної та супутніх сфер висококваліфіко- ваним обслуговуючим персоналом; політична стабільність; сприятлива екологічна ситуація або високий рівень екологічної безпеки (низький рі- вень забруднення довкілля, наявність непорушених природних екосистем, позитивний санітарний та епідеміологічний стан); сприятлива соціальна ситуація або високий рівень соціальної безпеки (традиції толерантності та гостинності, високий рівень розвитку культури, низький рівень злочинно- сті, високий рівень життєзабезпечення, відсутність комунікативних пере- шкод); висока інвестиційна привабливість рекреаційної сфери та інвести- ційний клімат регіону; достатня пасажиромісткість транспортних засобів і щільність транспортної мережі; достатня місткість ринку рекреаційних послуг, гнучкість попиту і пропозиції; низький рівень сезонних коливань у функціонуванні рекреаційного ринку. До динамічних конкурентних переваг рекреаційної системи регіону відносимо: рівень менеджменту та належна економічна підготовка керів- ників; рівень туристично-рекреаційного маркетингу; застосування марке- тингових інструментів для вивчення кон'юнктури ринку, визначення по- питу на певні рекреаційні послуги, оцінки їх якості та споживчої вартості; постійна модернізація і диверсифікація послуг, формування та дотриман- ня якісно нових соціальних стандартів; імідж рекреаційної території (у побутовому, соціально-економічному, діловому, фінансовому аспектах); високі характеристики рекреаційних послуг; нижчі, ніж у конкурентів ці- ни на рекреаційні та супутні послуги; комплексність та різноманітність послуг; гнучкість в організації та наданні послуг, врахування реальних по- треб і переваг споживачів; дієвість системи управління туристично- рекреаційними закладами; активна регіональна політика розвитку рекреа- ційної сфери та регіону загалом; рівень інтеграційних процесів та коопе- рації в рекреаційній сфері. На сучасному етапі розвитку для формування конкурентних пере- ваг рекреаційної системи регіону важливо забезпечити високий ступінь гнучкості динамічної їх частини, що передбачає постійний перегляд суку- пності рекреаційних послуг, які можна надавати, виходячи з наявного ту- ристично-рекреаційного потенціалу; техніко-технологічну, організаційну, ринкову гнучкість; і що найбільш важливо – управлінську гнучкість з ме- тою негайного реагування на зміни потреб ринку, а в окремих випадках – ініціювання виникнення цих потреб. Статичні та частина конкурентних переваг рекреаційної системи регіону є унікальними, які не піддаються імітації. На п’ятому етапі ево- люції конкурентних переваг стратегічний акцент робиться на інноваціях. Нині споживачі висувають дуже персоніфіковані вимоги до рекреаційних послуг: високий рівень сервісу, оригінальність, індивідуальність. Конку- рувати стає все важче, тому потрібно змінювали стратегії, щоб бути в чо- 2014 Економічні інновації Випуск № 57 251 мусь унікальними, неповторними для конкурентів, закладати в основу ді- яльності конкурентні переваги «вищого порядку», тобто ті, які важко ско- піювати. До таких переваг відносять знання (інформація) та час. Проте, на відміну від традиційного тлумачення, ми розуміємо їх використання в контексті формування нових рекреаційних послуг, нового туристичного продукту, на основі знань – економія часу на їх розробку та просування. Динамічні конкурентні переваги рекреаційної системи регіону та частина статичних визначають зміст переваги. Походження конкурентних переваг рекреаційної системи регіону забезпечує відповідні результати, зокрема: соціальні формують рекреаційні потоки (внутрішні і зовнішні), ступінь задоволення або незадоволення якістю рекреаційного продукту; культурні, психо-емоційні, фізіологічні чинники визначають вимоги до рекреаційних послуг, формують їх структуру; виробничі, технічні, грошо- ві визначають обсяги реалізації санаторно-курортних і оздоровчих послуг, обсяги реалізації туристсько-екскурсійних послуг; економічні переваги відображаються ефективністю рекреаційної діяльності, часткою рекреа- ційних послуг у ВРП; фінансові та бюджетні – інвестиції, частка валют- них надходжень від туризму в експорті товарів і послуг; частка валютних витрат на туризм в імпорті товарів і послуг; частка інвестицій в розвиток рекреації загалом їх рентабельність. Інші види конкурентних переваг (за формою існування, за тривалі- стю дії, за масштабом поширення) стають такими залежно від конкретної ситуації, яка склалась у рекреаційній системі регіону та особливостей та інструментів системи управління, від рівня якої залежать поточна й перс- пективна достатність конкурентних переваг. Висновки. Отже, в процесі дослідження вивчено основні підходи до трактування сутності конкурентних переваг різних об’єктів, що дало можливість сформулювати авторське трактування та уточнити сутність конкурентних переваг рекреаційної системи регіону як сукупності елеме- нтів зовнішнього та внутрішнього середовища рекреаційної системи регі- ону, які дозволяють реалізувати її стратегічний потенціал та отримати пе- реваги над аналогічними системами-конкурентами і отримати кращі ре- зультати. На основі узагальнення наукових напрацювань щодо класифікації конкурентних переваг визначено ознаки та види конкурентних переваг рекреаційної системи регіону, прокоментовано їх сутність. Отримані результати стануть основою для розробки методики оцінки конкурентоспроможності та механізму нарощення конкурентних переваг рекреаційної системи регіону. Література: 1. Портер М. Конкуренция / М. Портер. – Пер с англ. – М. : Изда- тельский дом «Вильямс», 2000. – 495 с. 2. Безугла В. О. Основи формування конкурентоспроможності регіо- нів України (на прикладі Полтавського регіону) : автореф. дис. канд. екон. 252 Економічні інновації Випуск № 57 2014 наук : 08.10.01 «Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка» / В. О. Безугла ; Харк. нац. акад. міськ. г-ва. – X., 2006. – 20 с. 3. Калюжнова Н. Я. Конкурентоспособность регионов: теория и ме- тодология анализа в контексте современного экономического развития : автореф. дис. д-ра экон. наук : 08.00.01, 08.00.05 / МОИ РФ. Иркутск, гос. ун-т. – Иркутск, 2004. – 40 с. 4. Василенко В. Н. Конкурентоспособность регионов: истоки, оцен- ки и перспективы : монография / В. Н. Василенко, О. Ю. Агафоненко, В. Е. Будяков. – Донецк : ООО «Юго-Восток, Лтд», 2008. – 363 с. 5. Должанський І. З. Конкурентоспроможність підприємства : навча- льний посібник / І. З. Должанський, Т. О. Загорна. – К. : Центр навчальної літератури, 2006. – 384 с. 6. Маркова В. Д. Стратегический менеджмент : Курс лекцій / В. Д. Маркова, С. А. Кузнецова. – М. : ИНФГА-М: Новосибирск: Сибирское со- глашение, 2000. – 288 с. 7. Павлова В. А. Конкурентоспроможність підприємства: оцінка та стратегія забезпечення / В. А. Павлова. – Д. : Вид-во ДУЕП, 2006. – 276 с. 8. Управління конкурентоспроможністю підприємства : Навчальний посібник / С. М. Клименко та інші. – К. : КНЕУ, 2006. – 527 с. 9. Портер М. Международная конкуренция: конкурентные преиму- щества стран / Майкл Э. Портер ; пер. с англ. – М. : Междунар. отноше- ния, 1993. – 896 с. 10. Алімов А. Н. Конкурентоспроможність національної економіки / А. Н. Алімов, В. Н. Ємченко. – К. : Ін-т економіки НАН України, 2001. – 59 с. 11. Фатхутдинов Р. А. Управление конкурентоспособностью органи- зации : Учебное пособие / Р. А. Фатхутдинов. – М. : Изд-во Эксмо, 2004. – 544 с. 12. Андерсон В. Регіональна конкуренція як фактор соціально- економічного розвитку України в умовах глобалізації / Володимир Андер- сон // Агора. Подолання розбіжностей – розвиток особливостей. Вип. 4. – К. : Стилос, 2006. –С. 66-72. 13. Стратегія та механізми зміцнення просторово-структурної кон- курентоспроможності регіону : Монографія / За ред. А. І. Мокія, Т. Г. Ва- сильціва. – Львів : Ліга Прес, 2010. – 488 с. 14. Коупленд Т. Стоимость компаний: оценка и управление / Т. Коу- пленд, Т. Коллер, Дж. Муррин. – 2-е изд. / Пер. с англ. – М. : ЗАО «Олимп-Бизнес», 2000. – 576 с. 15. Хэссиг К. Время как фактор стратегии конкуренции / К. Хессиг // Проблемы теории и практики управления. – 1995. – № 3. – С. 104–109. 16. Азоев Г. Л. Конкуренция: анализ, стратегия и практика / Г. Л. Азоев. – М. : Центр экономики и маркетинга, 1996. – 208 с. 17. Фатхутдинов Р. А. Стратегический менеджмент : учебн. для вузов / Р. А. Фатхутдинов. – М. : ЗАО Бизнес-школа «Интел-синтез», 1998. – 359 с. 2014 Економічні інновації Випуск № 57 253 18. Азоев Г.Л. Конкурентные преимущества фирмы / Г. Л. Азоев, А. П. Челенков. – М. : ОАО «Типография «Новости», 2000. – 255 с. 19. Ковальська Л. Л. Оцінка конкурентоспроможності регіону та ме- ханізми її підвищення : монографія / Л. Л. Ковальська. – Луцьк : Надсти- р'я, 2007. – 419 с. 20. Конкурентоспроможність національної економіки / за ред. д-ра економ. наук Б. Є. Кваснюка. – К. : Фенікс, 2005. – 582 с. Abstracts Mostenets O. Competitive advantages of the recreational system in the region The article studied the main approaches to the interpretation of the es- sence of the competitive advantages of different facilities, which made it possi- ble to formulate and clarify the interpretation of copyright essence of competi- tive advantage recreation of the region as a combination of elements of the ex- ternal and internal environment of the region's recreational system that can real- ize its strategic potential and take advantage of similar systems competing and getting better results. Based on the generalization of scientific developments regarding the classification of competitive advantage identified characteristics and types of recreational competitive advantages of the region, commented on their nature. 254 Економічні інновації Випуск № 57 2014