Виступ учасника зборів
Gespeichert in:
Datum: | 2001 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2001
|
Schriftenreihe: | Вісник НАН України |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/72581 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Виступ учасника зборів / А. Широков // Вісн. НАН України. — 2001. — № 6. — С. 55-57. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-72581 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-725812014-12-26T03:01:49Z Виступ учасника зборів Широков, А. Виступи учасників зборів 2001 Article Виступ учасника зборів / А. Широков // Вісн. НАН України. — 2001. — № 6. — С. 55-57. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/72581 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Виступи учасників зборів Виступи учасників зборів |
spellingShingle |
Виступи учасників зборів Виступи учасників зборів Широков, А. Виступ учасника зборів Вісник НАН України |
format |
Article |
author |
Широков, А. |
author_facet |
Широков, А. |
author_sort |
Широков, А. |
title |
Виступ учасника зборів |
title_short |
Виступ учасника зборів |
title_full |
Виступ учасника зборів |
title_fullStr |
Виступ учасника зборів |
title_full_unstemmed |
Виступ учасника зборів |
title_sort |
виступ учасника зборів |
publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
publishDate |
2001 |
topic_facet |
Виступи учасників зборів |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/72581 |
citation_txt |
Виступ учасника зборів / А. Широков // Вісн. НАН України. — 2001. — № 6. — С. 55-57. — укр. |
series |
Вісник НАН України |
work_keys_str_mv |
AT širokova vistupučasnikazborív |
first_indexed |
2025-07-05T21:21:03Z |
last_indexed |
2025-07-05T21:21:03Z |
_version_ |
1836843494875856896 |
fulltext |
Вісник НАН України. N6 2001
А. ШИРОКОВ,
кандидат філософських наук,
голова ЦК профспілки НАН України
Якщо брати соціальний аспект діяльності нашої Академії за звітний рік (що не менш
важливо, ніж її наукові досягнення), то тут теж відбулися певні позитивні зміни. По-
перше, навесні 2000 року нам вдалося погасити заборгованість по зарплаті за минулі роки.
По-друге, була налагоджена виплата поточної заробітної плати. По-третє, завдяки цим
двом факторам ми вже у другому півріччі відійшли від такої ганебної практики, як режим
неповного робочого часу, що принижувало наших людей. По-четверте, вперше
(підкреслюю — вперше) з 1996 року Академія була профінансована відповідно до того,
що затверджено у Державному бюджеті.
Отже, як голова профспілки я можу констатувати, що нинішньому складу уряду вдалося
досягти того, чого не змогли зробити три його попередники. За це центральний комітет,
який представляє трудовий колектив Академії, може подякувати Кабінету Міністрів і
особисто Прем'єр-міністру.
Надзвичайно важливим напрямом роботи Академії, і передусім її Президії, була, я б
сказав, боротьба за бюджет 2001 р. Академія правильно визначила стратегію: перше —
збільшити фонд оплати праці; друге — установи обов'язково повинні мати кошти на
комунальні послуги; третє — мати певні кошти на здійснення власних наукових
досліджень.
Не стояла осторонь цієї роботи і профспілка, використовуючи свої форми і методи
переконання і уряду, і парламенту. Б. Є. Патон називав конкретні цифри: в 1,65 раза
збільшився бюджет Академії, настільки ж зріс і фонд заробітної плати. Не думайте, що це
далося просто. У бюджетному процесі стикаються різновекторні інтереси міністерств,
відомств, різних лоббі. І кожен «тягне» не себе цей бюджет. Поважаючи Президію нашої
Академії, але водночас принципово відстоюючи інтереси членів профспілки, я змушений
інколи з цієї трибуни висловлювати критичні зауваження на адресу нашої Президії. Але
треба бути об'єктивними: відчутний приріст бюджетних асигнувань, у тому числі й фонду
зарплати, стався завдяки енергійним зусиллям нашої Академії, насамперед Б. Є. Патона,
який, спілкуючись з керівниками держави, наполегливо ставив ці питання. Я сам не раз
був свідком того, як незаперечний авторитет нашого президента допомагав успішному
розв'язанню таких проблем.
На певному етапі, вже після затвердження бюджету, склалася якась абсурдна ситуація:
ніби і фонд зарплати затверджено, і Указ Президента є, але все зависло, щось гальмувало
появу нової постанови Кабінету Міністрів щодо оплати праці. Ми спілкувалися з різними
структурами, від яких залежало прийняття рішення, зокрема з Мінпраці. Всі казали: «так».
Але питання не вирішувалося. І лише після зустрічі президента і першого віце-президента
Академії, а також членів Комітету з питань науки Верховної Ради з Прем'єром колесо
закрутилося. В. А. Ющенко дав доручення терміново вирішити питання.
Тут я хочу відзначити кваліфіковані й оперативні кроки науково-організаційного і
фінансово-економічного відділів Президії, які підготували і узгодили всі документи, що
забезпечило їх оперативний розгляд урядовим комітетом, очолюваним М. Г. Жулинським.
І 31 січня була ухвалена та постанова, про яку ви вже всі знаєте. Користуючись нагодою, я
поіменно хочу назвати тих, хто своїми зусиллями сприяв прийняттю такого важливого для
нас рішення. Це наші вчені — народні депутати України: І. Р. Юхновський, К. М. Ситник,
П. П. Толочко, С. І. Дорогунцов. Завдяки їхній допомозі ми отримали більш-менш
нормальний бюджет, у тому числі й заробітну плату.
Позитивні зрушення — незаперечний факт. Але радіти рано. Посадові оклади наукових
працівників, навіть збільшені вдвічі, — це у доларовому еквіваленті менше, ніж ми мали у
1997 р. До того ж не треба забувати про нинішній індекс інфляції. Ціни зросли не лише у
гривнях, а й у доларах. Ми знаємо, що уряд має намір і наступного року підвищувати
оплату праці у бюджетній сфері. Але оскільки щодо нас є окрема постанова, то необхідно,
щоб і надалі підвищення окладів в Академії наук відбувалося з тим же індексом.
Нові умови оплати праці дали змогу також у півтора раза підвищити посадові оклади
інженерно-технічним працівникам і спеціалістам основних підрозділів. А от інженери,
спеціалісти у так званих допоміжних підрозділах ніякої надбавки порівняно з тим, що
мають сьогодні, не отримали. А це тисячі і тисячі людей. Йдеться про планово-економічні
відділи, бухгалтерії, відділи кадрів, канцелярії, бібліотеки. Все це підрозділи, без яких
роботу бюджетної установи уявити собі неможливо. Вже зараз їхнє становище створює
досить гостру соціальну напруженість у наукових установах, і з цим безпосередньо
стикаються і директори інститутів, і голови профкомів. Не можна допустити поділу
працівників нашої Академії на людей, так би мовити, першого і другого сорту. Водночас
ми обмежені фондом зарплати. Який же вихід? ЦК профспілки вважає ( і розраховує в
цьому на підтримку Президії), що саме для вказаних категорій працівників необхідно
передбачати за будь-яких умов, у межах фонду оплати праці кожної бюджетної установи,
якісь доплати чи надбавки. Для цього варто використовувати і певні видатки за рахунок
так званого спеціального фонду.
Цей рік перехідний: навіть наукові працівники отримають не все, що передбачено
постановою Кабінету Міністрів і відповідним розпорядженням Президії Академії.
Для того, щоб ми все-таки нормально підійшли до початку бюджетного процесу (а він
починається у червні), ми маємо (можливо, разом — керівництво Академії і профспілка)
зробити такий запит: скільки кожній бюджетній установі потрібно на фонд оплати праці
за окладами, скільки для доплати надбавок. Адже ми не можемо допустити, щоб в одній
установі люди отримували надбавки за стаж наукової роботи, а в іншій — ні.
Проблема з проблем — оновлення кадрів. Профспілка до цього має безпосереднє
відношення. Що ж зробити, щоб талановиті випускники вузів ішли в аспірантуру, а потім,
після успішного захисту дисертації, не залишали Академію у пошуках кращої долі? Є дві
причини відпливу кадрів з науки. Перша — це оплата праці. Тепер дещо зроблено. Оклади
підвищені всім, починаючи з молодшого наукового співробітника. А що ж з аспірантами,
який розмір їхніх стипендій? Сьогодні це 172 гривні і ні копійки більше. А для викладача-
стажиста згідно з новою постановою Кабміну встановлена ставка аж 220 гривень —
приріст на 27 %. Однак Академія та її профспілка вважають, що необхідно встановити
стипендію для аспірантів хоча б десь 300—350 гривень. Тоді це був би справді стимул.
Ще одне могло б допомогти — можливість забезпечувати молодим науковцям дах над
головою. Не всі таланти народжуються в Києві або у великих містах. Закінчують вони
аспірантуру, захищають кандидатську, а потім і докторську дисертацію. А житла немає. Є
тільки черга на нього. І перспектива — довічно залишатися молодим спеціалістом у тій
черзі.
Тут сьогодні йшлося про те, що в країні започатковано державну програму молодіжного
будівництва, пільг тощо. Але вона щось дуже довго розкручується. Єдиний вихід —
переконати уряд у тому, що для Національної академії наук необхідно будувати службове
житло без права приватизації. Воно надаватиметься кращим з кращих терміном, скажімо,
на 10 років. А там, дивись, запрацює і ота програма. А Академія матиме своєрідний фонд
відселення. За 10 років люди якось вирішуватимуть свої квартирні питання і передавати
муть службове житло, як естафету, іншим.
Значно поліпшити ситуацію в Академії могло б розв'язання ще однієї проблеми. Держава
сьогодні, як ми бачимо, не в змозі фінансувати науку в обсязі, передбаченому законом, —
1,7 % від ВВП. У цій ситуації для Академії надзвичайно важливо, щоб був реалізований
пункт 4-й Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо державної підтримки
НАН України». Кабінету Міністрів дано доручення внести на розгляд у Верховну Раду
зміни до законів про оподаткування, щоб звільнити Академію від податків на всі види
господарської і комерційної діяльності за умови, що прибуток спрямовується на власну
статутну діяльність. Сьогодні це не зроблено, рік уже втрачено. Можемо втратити і 2002
рік, оскільки згідно із щойно прийнятим бюджетним кодексом будь-які зміни у систему
оподаткування можна вносити не пізніше, як за 6 місяців до початку нового бюджетного
року. Якщо держава сьогодні не може забезпечити достатнє фінансування науки з
бюджету, то принаймні не повинна забирати те, що ми можемо заробити самі. Це
стосується і оренди приміщень, там, де вони є.
На закінчення скажу, що, справді, у соціальній сфері у нас є зрушення. Але це тільки
перші кроки. Вони стали успішними значною мірою завдяки тому, що нинішній уряд
багато зробив для нормалізації економічної і соціальної обстановки в країні. У нас є всі
підстави подякувати цьому урядові.
|