Проблеми історії української периферії: соціальний і локальний дискурси
Збережено в:
| Дата: | 2008 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2008
|
| Назва видання: | Регіональна історія України |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/72622 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Проблеми історії української периферії: соціальний і локальний дискурси / М. Кирчанів // Регіональна історія України: Зб. наук. ст. — К.: Інститут історії України НАН України, 2008. — Вип. 2. — С. 113-124. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-72622 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-726222014-12-28T03:01:41Z Проблеми історії української периферії: соціальний і локальний дискурси Кирчанів, М. Проблеми регіоналізму та локалізму в науковому дискурсі 2008 Article Проблеми історії української периферії: соціальний і локальний дискурси / М. Кирчанів // Регіональна історія України: Зб. наук. ст. — К.: Інститут історії України НАН України, 2008. — Вип. 2. — С. 113-124. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. XXXX-0087 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/72622 uk Регіональна історія України Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Проблеми регіоналізму та локалізму в науковому дискурсі Проблеми регіоналізму та локалізму в науковому дискурсі |
| spellingShingle |
Проблеми регіоналізму та локалізму в науковому дискурсі Проблеми регіоналізму та локалізму в науковому дискурсі Кирчанів, М. Проблеми історії української периферії: соціальний і локальний дискурси Регіональна історія України |
| format |
Article |
| author |
Кирчанів, М. |
| author_facet |
Кирчанів, М. |
| author_sort |
Кирчанів, М. |
| title |
Проблеми історії української периферії: соціальний і локальний дискурси |
| title_short |
Проблеми історії української периферії: соціальний і локальний дискурси |
| title_full |
Проблеми історії української периферії: соціальний і локальний дискурси |
| title_fullStr |
Проблеми історії української периферії: соціальний і локальний дискурси |
| title_full_unstemmed |
Проблеми історії української периферії: соціальний і локальний дискурси |
| title_sort |
проблеми історії української периферії: соціальний і локальний дискурси |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2008 |
| topic_facet |
Проблеми регіоналізму та локалізму в науковому дискурсі |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/72622 |
| citation_txt |
Проблеми історії української периферії: соціальний і локальний дискурси / М. Кирчанів // Регіональна історія України: Зб. наук. ст. — К.: Інститут історії України НАН України, 2008. — Вип. 2. — С. 113-124. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. |
| series |
Регіональна історія України |
| work_keys_str_mv |
AT kirčanívm problemiístorííukraínsʹkoíperiferíísocíalʹnijílokalʹnijdiskursi |
| first_indexed |
2025-07-05T21:22:52Z |
| last_indexed |
2025-07-05T21:22:52Z |
| _version_ |
1836843609341558784 |
| fulltext |
Ìàêñèì Êèð÷àíiâ
ÏÐÎÁËÅÌÈ ²ÑÒÎв¯
ÓÊÐÀ¯ÍÑÜÊί ÏÅÐÈÔÅв¯:
ÑÎÖ²ÀËÜÍÈÉ ² ËÎÊÀËÜÍÈÉ
ÄÈÑÊÓÐÑÈ*
Îäíiºþ ç âiäìiòíèõ ðèñ ñó÷àñíî¿ óêðà¿íñüêî¿ ãóìàíiòàðíî¿
òðàäèöi¿ ó ñôåði iñòîðè÷íèõ äîñëiäæåíü º òå, ùî â äîñëiäíèöüêî-
ìó äèñêóðñi äîìiíóº iñòîðiÿ, êîòðà áóëà îïèñàíà i íàïèñàíà â
ñîöiàëüíî-åêîíîìi÷íèõ ÷è ïîëiòè÷íèõ êàòåãîðiÿõ. Öå — iñòîðiÿ
êðà¿íè, äåðæàâè, iíîäi ðåãiîíàëüíà iñòîðiÿ, àëå i â öüîìó ñâîºìó
ðåãiîíàëüíîìó âèìiði óêðà¿íñüêà iñòîðiÿ íåñå â ñîái âñi îçíàêè
ñîöiàëüíî-åêîíîìi÷íî¿ òðàâìè, ÿêó âîíà ïî íåîáåðåæíîñòi
áàòüêiâ îäåðæàëà ïðè ñâîìó íàðîäæåííi — ïiä ÷àñ çàíåïàäó i
çíèêíåííÿ ðàäÿíñüêî¿ ãóìàíiòàðíî¿ òðàäèöi¿. ßê áè óêðà¿íñüêi
iíòåëåêòóàëè íå ïðàãíóëè ïîäîëàòè öi íàñëiäêè, õî÷ ÿêèì áè
âàæëèâèì i öiííèì áóâ äîñâiä iñòîðè÷íî¿ òðàäèöi¿ óêðà¿íñüêî¿
äiàñïîðè — ÿê íîñiÿ ïðèíöèïîâî i ÿêiñíî iíøî¿ òðàäèöi¿ iñòîðè÷-
íîãî ñïðèéíÿòòÿ i iñòîðè÷íî¿ óÿâè — â ñó÷àñíîìó äîñëiäíèöüêî-
ìó ïîëi Óêðà¿íè ïðîäîâæóº äîìiíóâàòè iñòîðiÿ, âèòðèìàíà ¿¿
òâîðöÿìè â ñîöiàëüíî-åêîíîìi÷íèõ êàòåãîðiÿõ, óâåäåíèõ â êàíâó
ïîëiòè÷íèõ ïîäié. Àêàäåìi÷íèé «Óêðà¿íñüêèé iñòîðè÷íèé æóð-
íàë» — ñôåðà ïîâíîãî äîìiíóâàííÿ ñàìå òàêî¿ êîíöåïöi¿ óêðà-
¿íñüêî¿ iñòîði¿.
 ïåðiîä íåçàëåæíîñòi â Óêðà¿íi ç’ÿâèëèñÿ íîâi ïåðiîäè÷íi âè-
äàííÿ, ÿêi íàìàãàþòüñÿ ðîçõèòàòè çàñàäè ïàðàäèãìè ñîöiàëüíî-
åêîíîìi÷íîãî ñïðèéíÿòòÿ iñòîði¿, àëå i ñó÷àñíå ñïðèéíÿòòÿ
óêðà¿íñüêîãî ìèíóëîãî íåðiäêî çâîäèòüñÿ äî ïîëiòè÷íî¿ iñòîði¿,
iñòîði¿ íàöiîíàëüíîãî ðóõó i îïîðó. Öå — âåëèêà i çàãàëüíà iñòî-
ðiÿ, ñâîºðiäíà ãåíåðàëüíà ëiíiÿ ðîçâèòêó ñïðèéíÿòòÿ ìèíóëîãî.
Àâòîð öiº¿ ñòàòòi íå çàïåðå÷óº íåîáõiäíiñòü òàêîãî âåëèêîãî iñòî-
ðè÷íîãî íàðàòèâó. Ç äðóãîãî áîêó, î÷åâèäíî, ùî óêðà¿íñüêà
iñòîðiÿ — öå íå òiëüêè iñòîðiÿ âåëèêèõ iñòîðè÷íèõ åïîõ, âåëèêèõ
iñòîðè÷íèõ äiÿ÷iâ i ðóõiâ. ²ñòîðiÿ Óêðà¿íè — öå iñòîðiÿ ïðîñòîðó,
êîëîíiçàöi¿ i îñâîºííÿ ïðîñòîðó (ÿêèé â ÕÕ ñòîëiòòi ñòàâ Óêðà-
¿íîþ) óêðà¿íñüêèìè ñåëÿíàìè. Êðiì ñåëÿíñüêî¿ ïåðñïåêòèâè â
óêðà¿íñüêié iñòîði¿ iñíóº i ìiñüêèé, íå ëîêàëüíèé i íå ðåãiîíàëüíèé,
* Я хотiв би подякувати своїм колегам — д�ру Андрiю Макуху (Канадський
iнститут українських студiй — Унiверситет Торонто, Канада), д�ру Стефену
Величенку (Унiверситет Торонто, Канада), д�ру Аскольду Мельничуку (ЗСА),
д�ру Агнес Поланюк (Інститут української культури — Державний Унiверситет
Дiккiнсон, Пiвнiчна Дакота, ЗСА) за поради, якi виявилися дуже корисними при
написаннi цього тексту.
© Регіональна історія України. Збірник наукових статей. Випуск 2. — С. 113–126 © Максим Кирчанів, 2008
à ìiêðîiñòîðè÷íèé äèñêóðñ. Óêðà¿íñüêà iñòîðiÿ, ÿê i iñòîði¿ ºâðî-
ïåéñüêèõ êðà¿í2, ïîâèííà çíàéòè ñâîþ ìiêðîiñòîðè÷íó ïåðñïåê-
òèâó.
Ó ñõåìi óêðà¿íñüêî¿ iñòîði¿, ÿêó çàïðîïîíóâàâ Ìèõàéëî Ãðó-
øåâñüêèé, ôiãóðóþòü îáèäâi öi ñôåðè, i íå òàê ïðîñòî çðîçóìiòè,
ÿêà ç íèõ äîìiíóº. Ðàäÿíñüêi iñòîðèêè åêñïëóàòóâàëè íàðàòèâ
Ãðóøåâñüêîãî, çìiñòèâøè àêöåíòè ç íàöiîíàëüíîãî êîìïîíåíòó
íà åêîíîìiêó i ñîöiàëüíi âiäíîñèíè: ìiíÿëèñÿ iíòåðïðåòàöi¿, àëå
ôàêòè i ïðîñòið, äå öi iñòîðè÷íi ïîäi¿ âiäáóâàëèñÿ, çàëèøàëèñÿ
êîëèøíiìè. Òàêà ñèòóàöiÿ âïëèíóëà i íà ðîçâèòîê âèùî¿ iñòî-
ðè÷íî¿ îñâiòè.
Ñòóäåíò-iñòîðèê (÷è àñïiðàíò-iñòîðèê) ìîæå ïîÿñíèòè, ÿê
ïðîòiêàëà óêðà¿íñüêà ðåâîëþöiÿ, íàïðèêëàä, â êîëèøíié Õàðêiâ-
ñüêié ãóáåðíi¿. Ñåðåäíüîñòàòèñòè÷íà iíòåðïðåòàöiÿ öiº¿ ïîäi¿ çâå-
äåòüñÿ ¿ì äî êàòåãîðié, ñåðåä ÿêèõ: äàòè — ìiñöå — äiÿ÷/äiÿ÷i —
ïðîöåñ/ïðîöåñè. Ôàêòè÷íó ñòîðîíó ïðè âèâ÷åííi i âèêëàäàííi
iñòîði¿ íiõòî íå âiäìiíÿâ. Àëå íåðiäêî öi ôàêòè îáìåæóþòüñÿ iñòî-
ðè÷íèì öåíòðîì i íàéáiëüøèìè ìiñòàìè3. Ó òàêié ñèòóàöi¿ âèíè-
êຠïèòàííÿ: à ùî áóëî ïîçà Êèºâîì i Õàðêîâîì, ÿê ðîçâèâàëèñÿ
Ì
à
ê
ñè
ì
Ê
è
ð
÷
à
í
iâ
114
1 Див., наприклад, працi європейських iсторикiв у галузi мiкроiсторичних
студiй: Ginzburg C. Il formaggio e i vermi. — Torino, 1976; Le Roy Ladurie
E. Montaillou, le village Occitan de 1294 a 1324. — Paris, 1976; Levi G. L’eredita
immateriale. Carriera di un esorcista nel Piemonte del Seicento. — Torino, 1985.
У 2003 роцi Європейський Унiверситет (Санкт�Петербург, Росiя) видав збiрник
перекладiв по мiкроiсторiї. Див. анотовану бiблiографiю публiкацiй (28 позицiй)
присвячених мiкроiсторiї, яку склав популяризатор мiкроiсторичних методiв в
Росiї проф. М. М. Кром — Аннотированная библиография работ по микроисто-
рии / сост. М. М. Кром // Прошлое — крупным планом: современные исследо-
вания по микроистории / ред. М. Кром, Т. Зоколл, Ю. Шлюмбом. — СПб., 2003. —
С. 260–265
2 Для росiйської iсторичної науки ця проблема здається важливiшою, нiж для
української iсторiографiї. Автор статтi одержав iсторичну освiту у Воронезькому
державному унiверситетi. В перiод мого навчання (1998–2003) у викладаннi
росiйської iсторiї (отечественной истории) домiнував (смiю припустити, що за-
раз ситуацiя майже не змiнилася) своєрiдний iсторичний центризм «iсторичних
столиць» — спочатку всi подiї розвивалися навколо Києва, потiм — Москви,
потiм — Санкт�Петербурга, потiм — знову Москви. Регiональний дискурс майже
повнiстю був вiдсутнiм i iгнорувався… але росiйська iсторiя знає могутню
регiональну традицiю полiтичного, культурного i iнтелектуального життя. При-
гадаємо, наприклад, Новгородську i Псковську феодальнi республiки, Велике
Тверське Князiвство, Вятку… Про численнi локальнi дискурси, пов’язанi з
iсторiєю неросiйських народiв, я скромно промовчу (у росiйських обласних
унiверситетах ця проблематика майже не вивчається — тому маса потенцiйно
цiкавих сюжетiв взагалi не дослiджується). Студенти, якi спецiалiзувалися по
кафедрi вiтчизняної (росiйської) iсторiї (автор статтi спецiалiзувався по кафедрi
iсторiї нового i новiтнього часу зарубiжних країн) проходили ряд курсiв, пов’яза-
них з краєзнавством — iсторiєю Воронезького краю, але i тодi у викладаннi
краєвої iсторiї домiнувало те, що переважало при викладаннi iсторiї Росiї —
полiтичний i подiєвий аспекти. Таким чином, проблема регiоналiзацiї i ло-
калiзацiї iсторiї є актуальною не тiльки для України, але i для Росiї.
iñòîðè÷íi ïðîöåñè íà ëîêàëüíîìó i ïåðèôåðiéíîìó ðiâíi? ²íøè-
ìè ñëîâàìè, ÿêó ðîëü âiäiãðàâàëè ëîêàëüíi, iíîäi — òðàäèöiéíi
àáî ìàéæå òðàäèöiéíi, iíñòèòóöi¿ â óêðà¿íñüêié iñòîði¿.
×îìó «ãåðîÿìè» óêðà¿íñüêî¿ iñòîði¿ ìîæóòü áóòè ëåãåíäàðíî-
ëiòîïèñíi êíÿçi, àáñòðàêòíi êîçàêè, ìåíø àáñòðàêòíi íàöiîíàëiñ-
òè, àëå ÷îìó â íié íå ôiãóðóþòü íàðîäíi äîìè, øèíêè i òðàêòèðè,
öåðêâè i êîñòüîëè? ² äå â òàêié ñèòóàöi¿ óêðà¿íñüêà ïåðèôåðiÿ,
ÿêà âèíèêëà â ðåçóëüòàòi óêðà¿íñüêî¿ êîëîíiçàöi¿ i åìiãðàöi¿? ×è
íå ïðèéøîâ ÷àñ «îïóñòèòè» óêðà¿íñüêó iñòîðiþ âiä iñòîði¿
ïîëiòè÷íî¿ äî iñòîði¿ ìiñöåâî¿, ëîêàëüíî¿ i ïîâñÿêäåííî¿? Öi ïè-
òàííÿ àâòîìàòè÷íî âèíèêàþòü ç ñèòóàöi¿, êîëè â íàöiîíàëüíèõ
iñòîðiîãðàôiÿõ íà ïîñòðàäÿíñüêîìó ïðîñòîði ñïiâiñíóþòü ðiçíi
ìåòîäè íàóêîâîãî àíàëiçó ìèíóëîãî — ìàêðîiñòîðè÷íi i
ìiêðîiñòîðè÷íi êîíöåïöi¿, íà äóìêó äåÿêèõ äîñëiäíèêiâ3, íîð-
ìàëüíî ñïiâiñíóþòü, ïåðåáóâàþ÷è â ñòàíi âçàºìíîãî iãíîðóâàííÿ
i / ÷è êîíôðîíòàöi¿. Ó öié ïåðñïåêòèâi ìåòîäè ìiêðîiñòîði¿ ñòà-
þòü ïåðñïåêòèâíèìè i öiêàâèìè òîìó, ùî iíòåðåñ äîñëiäíèêà
íàïðàâëåíèé íå äî òðàäèöiéíèõ äëÿ iñòîðè÷íîãî àíàëiçó ïðîá-
ëåì, à, çà ñëîâàìè iòàëiéñüêîãî iñòîðèêà Êàðëî ¥iíçáóðґà4, äî
«íèçîâèõ ñîöiàëüíèõ ñòðàò» — äî íîñi¿â íàðîäíî¿ êóëüòóðè.
Àâòîð ñòàòòi ïåðåäáà÷ຠïåðøå ïèòàííÿ: à ÿê æå áóòè ç äæå-
ðåëàìè? Çãîäåí, ùî â óêðà¿íñüêié (ÿê i â ðîñiéñüêié) iñòîði¿ iñíóº
ìàñà ïðîáëåì ç êîíñòðóþâàííÿì ïîâñÿêäåííîãî iñòîðè÷íîãî íà-
ðàòèâó íà ëîêàëüíîìó i ïîâñÿêäåííîìó ðiâíi. Ç äðóãîãî áîêó, ìè
ìîæåìî çâåðíóòèñÿ äî iñòîði¿ óêðà¿íñüêî¿ ïåðèôåði¿, iñòîði¿
óêðà¿íñüêèõ êîëîíié â Êàíàäi i Ç’ºäíàíèõ Øòàòàõ. ²ñíóâàííÿ
áàãàòüîõ óêðà¿íñüêèõ öåíòðiâ â Àìåðèöi âæå ñòàëî iñòîðiºþ. Àëå
â ïðîöåñi ¿õíüîãî iñíóâàííÿ ñåðåä óêðà¿íñüêèõ iíòåëåêòóàëiâ
äiàñïîðè âèíèê íàðàòèâ ïðî óêðà¿íñüêèé äîñâiä ïiäêîðåííÿ àìå-
ðèêàíñüêèõ i êàíàäñüêèõ ïðåðié. Ó òàêié ñèòóàöi¿ äîñëiäíèöüêèé
íàðàòèâ ìîæå ðîçâèâàòèñÿ â ðóñëi ëîêàëüíî¿ i iíòåëåêòóàëüíî¿
iñòîðié.
Ó öié ñòàòòi àâòîð çðîáèòü ñïðîáó íàêðåñëèòè ìîæëèâi íà-
ïðÿìêè äîñëiäæåííÿ òàêèõ òðàäèöiéíèõ i çâè÷íèõ iíñòèòóöié íà
ïðèêëàäi «íàðîäíèõ äîìiâ» â êîíòåêñòi óêðà¿íñüêî¿ ëîêàëüíî¿ (êî-
ëîíiàëüíî¿) ïåðñïåêòèâè. Öå áóäå ñóìíà iñòîðiÿ, iñòîðiÿ ïîñòóïîâî¿
àñèìiëÿöi¿ i âiäìèðàííÿ óêðà¿íñüêèõ iíñòèòóöié, àëå, ç äðóãîãî áî-
êó, öå — i óíiêàëüíèé ëîêàëüíèé äèñêóðñ óêðà¿íñüêî¿ iñòîði¿. Õî÷à
â àìåðèêàíñüêié óêðà¿íñüêié òðàäèöi¿ áóëè ñïðîáè iíòåðïðåòóâà-
òè iñòîðiþ àìåðèêàíñüêèõ óêðà¿íöiâ íà àìåðèêàíñüêié ïåðèôåði¿
115
Ï
ð
îáë
åì
è
iñò
îð
i¿
óê
ð
à
¿í
ñü
ê
î¿
ï
åð
è
ô
åð
i¿:
ñîö
ià
ë
ü
í
è
é
i
ë
îê
à
ë
ü
í
è
é
ä
è
ñê
óð
ñè
3 Див., наприклад: Knorr�Cetina K. D. The Micro�Sociological Challenge of
micro�sociology: towards a reconstruction of social theory and methodology //
Advances in Social Theory and Methodology / eds. K. D. Knorr�Cetina, A. V.
Cicourel. — Boston, 1981; The micro�macro link / eds. J. A. Alexander and others. —
Berkley, 1987.
4 Ginzburg C., Poni C. La micro�historie //Le debat. — 1981.— No 117. —P. 133–136.
(íàïðèêëàä, â Ïiâíi÷íié Äàêîòi) â êàòåãîðiÿõ ñóòî àìåðèêàíñüêî¿
òðàäèöi¿ ñïðèéíÿòòÿ iñòîði¿ — ÿê iñòîði¿ «àäàïòàöi¿, àñèìiëÿöi¿ i
óñïiõó»5. Àâòîð ñòàòòi ðîçóìiº, ùî iíñòèòóòè, ÿêi âií ìຠíàìið
ïðîàíàëiçóâàòè, íàëåæàòü â áiëüøié ìiði äî ñîöiîëîãi¿, à íå äî
iñòîði¿. Àëå â òàêié ñèòóàöi¿ ìè ìîæåìî çâåðíóòèñÿ äî äîñâiäó
Ôºðíàíà Áðîäåëÿ6, ó ÿêîãî ìiêðîiñòîðiÿ ïåðåáóâàëà â ñóñiäñòâi ç
ìiêðîñîöiîëîãiºþ.
«Íàðîäíi äîìè» (narodni domy) — öiêàâà ñîöiàëüíà iíñòèòóöiÿ,
ÿêà iñíóâàëà â Óêðà¿íi íà ïî÷àòêó ÕÕ ñòîëiòòÿ7 òà â óêðà¿íñüêî-
ìó åêçèëi ìiæ äâîìà ñâiòîâèìè âiéíàìè8. Ïåðøi «íàðîäíi äîìè»
âèíèêëè â Àëáåðòi — â ñåëèùàõ Âåðäæåâiëë (Vergeville), Ëåíüþê
(Lanuke), Ìàíäå(ð)å (Mundare) i â Åäìîíòîí (Edmonton). Ó àìåðè-
êàíî-êàíàäñüêié óêðà¿íiñòèöi «íàðîäíi äîìè» íåðiäêî iíòåðïðå-
òóþòüñÿ â êîíòåêñòi iñòîði¿ iíñòiòóöiîíàëèçàöi¿ óêðà¿íñüêî¿
ãðîìàäè (community9) ó Àìåðèöi. «Íàðîäíi äîìè» â Êàíàäi áóëè
îá’ºäíàíi â «Ñîþç óêðà¿íñüêèõ íàðîäíèõ äîìiâ»10. «Íàðîäíi äîìè»
áóëè ñâîºðiäíèìè öåíòðàìè, ïîêëèêàíèìè çáåðåãòè ñåðåä
àìåðèêàíñüêèõ óêðà¿íöiâ ïàì’ÿòü ïðî «staryi krai»11. Îñòàííi
Ì
à
ê
ñè
ì
Ê
è
ð
÷
à
í
iâ
116
5 Pedeliski Th. Ukrainians on the Prairies: Old World Cultural Values and the
Demands of a New Land // North Dakota Ukrainians / eds. A. Palanuk, L. Remele. —
Dickinson, 2002. — Р. 19.
6 Braudel F. Histoire de sociologie // Braudel F. Ecrits sur l’historie. — Paris,
1969. — P. 97–122.
7 Див., наприклад: Мармазова О. И. Земские народные дома и музеи в Екате-
ринославской губернии // Богдан Хмельницкий: жизнь, деятельность, история
и современность. Доклады научной конференции, Донецк, 14–15 декабря 1995. —
Донецк, 1995. — С. 29–31.
8 Про «народнi доми» майже не iснує спецiальних ґрунтовних дослiджень.
Див. статтю канадського соцiолога українського походження Андрiя Макуха,
яка вийшла в 1988 роцi. Див.: Makuch A. Narodni Domy in East Central Alberta //
Continuity in Change. The Cultural Life of Alberta’s First Ukrainians / ed. M. Lupul. —
Edmonton, 1988. — P. 202–211. Згадаємо i одну з розвiдок 1970�х рокiв. Див.:
Prokop D., Kostash W. National Homes or Narodni Domy // Ukrainians in Alberta. —
Edmonton, 1975.
9 Про своєрiдний community�чинник в iсторiх американських українцiв див.:
Pedeliski Th. The Ukrainian Ethos in the Life of Ukrainian Settlements in North
Dakota // North Dakota Ukrainians / eds. A. Palanuk, L. Remele. — Dickinson,
2002.— Р. 28.
10 Батицький В. Союз Українських Народних Домiв // Пропам’ятна книга
українського народного дому у Вiннiпегу. — Вiннiпег, 1949.
11 Поняття «Staryi Krai» стало стiйким виразом в англiйськiй мовi американ-
ських i канадських українцiв, воно широке використовується для пiдкреслення
зв’язку мiж українською дiаспорою i Україною. Використовування українських
слiв в уснiй мовi i в письмовiй мовi (Mike Kulish: I was born in Ukraine. I was 14
years when I came to America. I never traveled much in Staryi Krai, but I remember
some things... Див.: «Who Are We’» A North Dakota Ukrainian Oral History / col-
lected by Agnes Palanuk // North Dakota Ukrainians / eds. A. Palanuk, L. Remele. —
Dickinson, 2002. — Р. 36.) через транслiтерацiю свiдчить про формування особли-
вого українського американського локального iдентичнісного дискурсу.
«íàðîäíi äîìè» â Êàíàäi ïðèïèíèëè ñâîº iñíóâàííÿ, ïîñòóïèâ-
øèñÿ ìiñöåì ñó÷àñíèì ôîðìàì îðãàíiçàöi¿ äîçâiëëÿ — ñïîðòèâ-
íèì òîâàðèñòâàì i êëóáàì. Êðèçà i çíèêíåííÿ íàðîäíèõ äîìiâ
ñòàëè ðåçóëüòàòîì ïîñëiäîâíî¿ iíòåãðàöi¿ óêðà¿íñüêî¿ ãðîìàäè â
êàíàäñüêå ñóñïiëüñòâî. Îêðiì öüîãî, ïiñëÿ äðóãî¿ ñâiòîâî¿ âiéíè
íà çìiíó iíòåãðàöi¿ ïðèéøëà àñèìiëÿöiÿ. «Íàðîäíi äîìè» â
Óêðà¿íi áóëè òèì iíñòèòóòîì, â åâîëþöi¿ ÿêîãî ïðîñòåæóþòüñÿ
òåíäåíöi¿, õàðàêòåðíi äëÿ ãåíåðàëüíî¿ ëiíi¿ óêðà¿íñüêî¿ iñòîði¿,
ùî ïåðåòâîðþº ¿õíº âèâ÷åííÿ íà ïåðñïåêòèâíèé íàïðÿì ðîç-
âèòêó iñòîðè÷íèõ ñòóäié â Óêðà¿íi. Ç äðóãîãî áîêó, àâòîð öiº¿
ñòàòòi íå ïðåòåíäóº i íàâiòü íå íàìàãàºòüñÿ îñïîðþâàòè ó íîñi¿â
òàê çâàíî¿ ìàêðîiñòîði¿ «ìîíîïîëiþ íà çàãàëüíèé iñòîðè÷íèé
äèñêóðñ»12. ß òiëüêè ââàæàþ, ùî àíàëiç ëîêàëüíèõ i ðåãiîíàëü-
íèõ, ìiêðîiñòîðè÷íèõ, ïðîÿâiâ âåëèêîãî iñòîðè÷íîãî äèñêóðñó
äîïîìîæå ç’ÿñóâàòè, ÿê ðîçâèâàëèñÿ íèçîâi ñîöiàëüíi iíñòèòóòè
â óêðà¿íñüêié iñòîði¿.
Ñàìi «íàðîäíi äîìè» ñêëàäíî âïèñàòè i ìåíòàëüíî iíòåãðóâà-
òè â òîé ëàíäøàôò, â ÿêîìó iñíóâàëè ïåðøi óêðà¿íöi â Êàíàäi i
ÇÑÀ. Çåìëi, äå âîíè ñåëèëèñÿ, íàïðèêëàä — íà òåðèòîði¿ Ïiâíi÷-
íî¿ Äàêîòè, áóëè âiäêðèòèìè âiòðàì ïðîñòîðàìè ç ìàéæå ïîâ-
íîþ âiäñóòíiñòþ äåðåâ. Òàêèì ÷èíîì, íîâèé ëàíäøàôò äóæå
âiäðiçíÿâñÿ âiä òîãî, äî ÿêîãî âîíè çâèêëè â Óêðà¿íi. Öå ïiäêðåñ-
ëþâàëè i ñàìi óêðà¿íöi, ÿêi îïèñóâàëè Ïiâíi÷íó Äàêîòó äóæå
ëàêîíi÷íî: «... this was nothing, but prairie, rocks, hills, and
snakes ...»13. Éìîâiðíî, ïåðøi àìåðèêàíñüêi óêðà¿íöi âèðiøèëè,
ùî âîíè ïîòðàïèëè â ïóñòåëþ. Ó äðóãié ïîëîâèíi ÕÕ ñòîëiòòÿ
¿õíi íàùàäêè â Ïiâíi÷íié Äàêîòi çiáðàëè öiêàâó êîëåêöiþ óñíèõ
i ïèñüìîâèõ ñâiäîöòâ ïðî ïåðøi êðîêè äàêîòñüêèõ óêðà¿íöiâ.
Ïðîàíàëiçóâàâøè öi äæåðåëà, ìè ìîæåìî ïðèïóñòèòè, ùî
Ïiâíi÷íà Äàêîòà áóëà íå ïðîñòî êðàéíüîþ i íàéâiääàëåíiøîþ
óêðà¿íñüêîþ ïåðèôåðiºþ, îêîëè÷íîþ çîíîþ ñïîðàäè÷íî¿ êî-
ëîíiçàöi¿ — Ïiâíi÷íà Äàêîòà áóëà i àìåðèêàíñüêîþ ïåðèôåðiºþ
òîãî ÷àñó. Ñåðåä çiáðàíèõ ñâiäîöòâ º ïåðåêàç (ÿêèé ïiäêðåñëþº
içîëüîâàíiñòü óêðà¿íñüêèõ öåíòðiâ â Äàêîòi14) ñiì’¿ Êëèì, ïî ðîç-
ïîâiäÿõ ÷ëåíiâ ÿêî¿, ìåøêàíöi íåâåëèêèõ óêðà¿íñüêèõ ïîñåëåíü
áà÷èëè ïàðîâîçíèé äèì çà ï’ÿòíàäöÿòü ìèëü15. Ó òàêié ñèòóàöi¿
ïîâíî¿ ïåðèôåðiéíîñòi i içîëüîâàíîñòi, ç îäíîãî áîêó, i ïîâíîãî
117
Ï
ð
îáë
åì
è
iñò
îð
i¿
óê
ð
à
¿í
ñü
ê
î¿
ï
åð
è
ô
åð
i¿:
ñîö
ià
ë
ü
í
è
é
i
ë
îê
à
ë
ü
í
è
é
ä
è
ñê
óð
ñè
12 Див.: Meier C. Notizen zum Verhдltnis von Makro� und Mikrogeschichte //
Teil und Ganzes. Zum Verhдltnis von Einzel� und Gesamtanalyse / hrsg. K. Acham,
W. Schulze. — Mьnchen, 1990. — S. 111.
13 «Who Are We’» A North Dakota Ukrainian Oral History / collected by Agnes
Palanuk // North Dakota Ukrainians / eds. A. Palanuk, L. Remele. — Dickinson,
2002. — Р. 37.
14 Про українцiв в Дакотi див.: Dubovy A. Pilgrims of the Prairies: Ukrainian
Pioneers in North Dakota. — Dickinson, 1983.
15 Pedeliski Th. Ukrainians on the Prairies. — Р. 20.
äîìiíóâàííÿ òðàäèöiéíî¿ êóëüòóðè ñîöiàëüíèõ íèçiâ16, ç äðó-
ãîãî áîêó, âèíèêíåííÿ ìiñöåâèõ ëîêàëüíèõ iíñòèòóöié áóëî
íåìèíó÷å.
Òðióìôó «íàðîäíèõ äîìiâ» ïåðåäóâàëà ìîíîïîëiÿ öåðêâè íà
çäiéñíåííÿ ôóíêöié ñîöiàëiçàöi¿ i ôîðìóâàííÿ iäåíòè÷íîñòi. Íà
ðàííüîìó åòàïi iñíóâàííÿ óêðà¿íñüêèõ ïîñåëåíü â Ïiâíi÷íié
Àìåðèöi ñàìå êàòîëèöüêi àáî ïðàâîñëàâíi öåðêâè áóëè îñíîâíè-
ìè ÷èííèêàìè ñîöiàëiçàöi¿ i òðàíñëÿöi¿ òèõ öiííîñòåé i òðàäèöié,
ÿêi ïðèíåñëè ç ñîáîþ óêðà¿íñüêi ñåëÿíè-ïåðåñåëåíöi ç Ãàëè÷èíè
i Áóêîâèíè. «Íàðîäíèé äiì» — ïðîäóêò ðîçâèòêó âèñîêî¿ êóëüòó-
ðè çàõiäíîºâðîïåéñüêèõ iíòåëåêòóàëiâ, áiëüø òîãî — öå áóëà
ìiñüêà êóëüòóðà. Ïåðøèé «íàðîäíèé äiì» âèíèê â 1887 ðîöi â
Ëîíäîíi, ÿê ðåçóëüòàò ñâiäîìî¿ ñïðîáè «îïóñòèòè» âèñîêó êóëüòó-
ðó, íàáëèçèâøè ¿¿ äî íàðîäíèõ òðàäèöié. Íàðîäíèé äiì â Àíãëi¿
áóâ iíòåëåêòóàëüíèì ëiòåðàòóðíèì ïðîåêòîì — éîãî iíiöiàòîðîì
ñòàâ íèíi ìàéæå çàáóòèé ïèñüìåííèê Óîëòåð Áåçåíò17. Ó àíãëié-
ñüêîìó âàðiàíòi íàðîäíi äîìè áóëè òiºþ iíñòèòóöiºþ, ÿêà áóëà
ïîêëèêàíà ñïðèÿòè ïîñòóïîâié ìîäåðíiçàöi¿ òðàäèöiéíî¿ êóëüòóðè
ìiñüêèõ íèçiâ, ïðîñòèõ ìiñüêèõ îáèâàòåëiâ, ÿêi ìîãëè çáåðiãàòè
ñîöiàëüíi i êóëüòóðíi çâ’ÿçêè ç ñiëüñüêîþ ïåðèôåðiºþ ÷åðåç iäåí-
òè÷íiñòü i ñâiòîãëÿä.
Óêðà¿íñüêi «íàðîäíi äîìè» iñíóâàëè ÿê íà óêðà¿íñüêèõ òåðè-
òîðiÿõ â ºâðîïåéñüêèõ iìïåðiÿõ, òàê i â óêðà¿íñüêèõ êîëîíiÿõ â
Àìåðèöi. Ôåíîìåí «íàðîäíèõ äîìiâ» áóâ õàðàêòåðíèé i äëÿ äåÿ-
êèõ ðîñiéñüêèõ ãóáåðíié18. Éìîâiðíî, ñòðóêòóðíî i ôóíêöiîíàëü-
íî ðîñiéñüêi i óêðà¿íñüêi íàðîäíi äîìè áóëè áëèçüêi. Îäèí ç òåî-
ðåòèêiâ i iíiöiàòîðiâ «íàðîäíèõ äîìiâ» â ïiâäåííèõ ðîñiéñüêèõ
ãóáåðíiÿõ Å. Í. Ìåäèíñüêèé ïèñàâ, ùî «ïiä iì’ÿì íàðîäíîãî äîìó
òðåáà ðîçóìiòè òàêó óñòàíîâó», â ÿêié ðåàëiçóþòüñÿ êóëüòóðíi
i ïðîñâiòíèöüêi çàõîäè — «áiáëiîòåêà-÷èòàëüíÿ, àóäèòîðiÿ äëÿ
Ì
à
ê
ñè
ì
Ê
è
ð
÷
à
í
iâ
118
16 Наприклад, П. Кулiш (Pauline Kulish) у серединi 1980�х рокiв згадувала,
що першi українцi в Пiвнiчнiй Дакотi були вихiдцями з бiдного селянства:
«…when we arrived here, there was poverty…». Див.: «Who Are We’» A North
Dakota Ukrainian Oral History.... — Р. 37.
17 Bezant W. All Sorts and Cоnditions of Man. — L., 1885.
18 Див.: Ашихминова А. В. Народные дома — центры культурно�просвети-
тельской работы южнороссийского села // Новая локальная история. — Ставро-
поль, 2004. — Вып. 2. Новая локальная история: пограничные реки и культура
берегов: Материалы второй Международной научной Интернет�конференции,
Ставрополь, 20 мая 2004 г. — Ставрополь, 2004. — С. 25–32. Стаття А. В. Ашiх-
мiнової є цiкавою спробою проаналiзувати «народнi доми» в росiйському кон-
текстi, але її текст страждає зайвим етноцентризмом. «Народнi доми» аналiзу-
ються як росiйськi iнституцiї, хоча вiдомо, що населення пiвденних губернiй
Росiї було змiшаним — українським i росiйським. Крiм цього, авторка стверд-
жує, що «народнi доми» були проявом мiської культури. А. В. Ашiхмiнова вва-
жає, що сiльськi «народнi доми» iснували тiльки в Данiї. Український аспект в
iсторiї «народних домiв» в її статтi не фiгурує.
íàðîäíèõ ÷èòàíü i ëåêöié, íàðîäíèé òåàòð, øêîëà äëÿ äîðîñëèõ,
ìóçåé»19. Áiëüøiñòü ç ïåðåðàõîâàíèõ àòðèáóòiâ õàðàêòåðíà i äëÿ
«íàðîäíèõ äîìiâ» â Óêðà¿íi.
«Íàðîäíi äîìè» â óêðà¿íñüêèõ êîìïàêòíèõ ïîñåëåííÿõ â
Êàíàäi i ÇÄÀ ç’ÿâëÿþòüñÿ ïiñëÿ çàâåðøåííÿ ïåðøî¿ ñâiòîâî¿
âiéíè. Êðiì «íàðîäíèõ äîìiâ» óêðà¿íöi â Ïiâíi÷íié Äàêîòi, çà
ñëîâàìè Ò. Ϻäºëiñêi20, ìàëè íåçíà÷íå ÷èñëî ïðèâîäiâ äëÿ
ñóìiñíîãî ïðîâåäåííÿ ÷àñó, äëÿ âæèâàííÿ ñàìå óêðà¿íñüêî¿
ìîâè. Òàêèìè ìîòèâàìè ìîãëè áóòè ðåëiãiéíi ñâÿòà, âåñiëëÿ, äíi
íàðîäæåííÿ i ïîõîðîíè. Ó òàêié ñèòóàöi¿ iíñòèòóöiÿ, â ÿêié àêó-
ìóëþâàëàñÿ á åíåðãiÿ óêðà¿íöiâ, áóëà ïðîñòî íåîáõiäíà. Òàêèì
iíñòèòóòîì i ñòàëè «íàðîäíi äîìè». ßê ïðàâèëî, öå áóëè ñêðîìíi
áóäiâëi, ÿêi áóäóâàëèñÿ íåäàëåêî âiä öåðêîâ àáî óêðà¿íñüêèõ
øêië. Íà äåÿêèé ÷àñ «íàðîäíi äîìè» ñòàëè ìiñöåâèìè öåíòðàìè
óêðà¿íñüêèõ òðàäèöié, óêðà¿íñüêîãî ïîëiòè÷íîãî i êóëüòóðíîãî
æèòòÿ. Éìîâiðíî, ¿õ ïîÿâà â Êàíàäi áóëà ñâîºðiäíîþ ðåàêöiºþ
óêðà¿íñüêèõ ñåëÿí íà íîâó, äîñêîíàëî ÷óæó i íåçðîçóìiëó äëÿ
íèõ äiéñíiñòü. «Íàðîäíi äîìè» ÿê íèçîâi ñîöiàëüíi iíñòèòóöi¿
íàìàãàëèñÿ ëîêàëiçóâàòè òðàäèöiéíó êóëüòóðó, çâè÷à¿, ïðèíå-
ñåíi ç Óêðà¿íè, íà êàíàäñüêîìó ãðóíòi. Íåðiäêî «íàðîäíi äîìè»
ïiäòðèìóâàëè çâ’ÿçêè i êîíòàêòè ç öåðêâîþ (20 âiäñîòêiâ)
àáî ñâiòñüêèìè ïîëiòè÷íèìè êîëàìè, íàïðèêëàä, ïðîêîìó-
íiñòè÷íîþ Óêðà¿íñüêîþ Ðîáî÷îþ Ôåðìåðñüêîþ Àñîöiàöiºþ
(35 âiäñîòêiâ).
Ó öié ñèòóàöi¿ ñêëàäíî ðåàëiçóâàòè çàêëèê íiìåöüêèõ ïðè-
õèëüíèêiâ ìiêðîiñòîði¿, ÿêi óêàçóâàëè íà ïåðñïåêòèâíiñòü
ïîñëiäîâíîãî âiääiëåííÿ â ðàìêàõ ìiêðîiñòîðè÷íîãî àíàëiçó
(çà ñëîâàìè Â. Øóëüöå «ìiêðîôåíîìåíiâ») âëàñíå iñòîðè÷íî¿, ïîâ-
ñÿêäåííî¿ iñòîði¿ («áóäåííîãî æèòòÿ»21) âiä ïîëiòè÷íî¿ iñòîði¿.
Òîìó, âèâ÷àþ÷è i àíàëiçóþ÷è iñíóâàííÿ i ôóíêöiîíóâàííÿ «íà-
ðîäíèõ äîìiâ», òðåáà áðàòè äî óâàãè i òå, ùî çà ñàìèì ôàêòîì
íàÿâíîñòi â óêðà¿íñüêèõ ñåëèùàõ öèõ iíñòèòóöié ñòîÿâ ïåâíèé
ïîëiòè÷íèé áåêґðàóíä (background). Ç äðóãîãî áîêó, òå, ùî
«íàðîäíi äîìè» áóëè ïîâ’ÿçàíi ç ðiçíèìè, äiàìåòðàëüíî ïðîòè-
ëåæíèìè, ïîëiòè÷íèìè ïàðòiÿìè i ðóõàìè, äîçâîëÿº äîñëiäíè-
êó ïðîàíàëiçóâàòè ðiçíi äèñêóðñè iñòîðè÷íî¿ ðåàëüíîñòi â
119
Ï
ð
îáë
åì
è
iñò
îð
i¿
óê
ð
à
¿í
ñü
ê
î¿
ï
åð
è
ô
åð
i¿:
ñîö
ià
ë
ü
í
è
é
i
ë
îê
à
ë
ü
í
è
é
ä
è
ñê
óð
ñè
19 Про «народнi доми» в Росiї див.: Медынский Е. Н. Внешкольное образова-
ние, его значение, организация и техника. — СПб., 1913; Дьяков Ф. Я. Народныя
дома — очаги духовной и материальной культуры. — М., 1915; Александров А.
Земство и народныя дома // Новый журнал для всех. — 1915. — № 6; Данилев-
скiй В. Я. Задачи и общественное значение народных домов // Народныя дома
как культурно�просветительныя центры. — Харьков, 1918.
20 Pedeliski Th. Ukrainians on the Prairies. — Р. 23.
21 Schulze W. Mikrohistorie versus Makrohistorie? Anmerkungen zu einem
aktuellen Thema // Historische Methode / hrsg. Ch. Meier, J. Rüsen. — München,
1988. — S. 319–341.
ìiêðîiñòîðè÷íîìó i ëîêàëüíîìó êîíòåêñòàõ. Öå, çà ñëîâàìè êëà-
ñèêà ìiêðîiñòîðè÷íèõ ñòóäié Æàêà кâºëÿ, äຠìîæëèâiñòü «ðå-
êîíñòðóþâàòè áåçëi÷ êîíòåêñòiâ... íåîáõiäíèõ äëÿ âèâ÷åííÿ ïî-
âåäiíêîâèõ òèïiâ»22.
Âèòîêè «íàðîäíèõ äîìiâ» ìè ìîæåìî øóêàòè â «÷èòàëüíÿõ»
(chytalni)23, ÿêi ìîãëè áóòè ôiëiÿìè «Ïðîñâiòè»24÷è iíøèìè óêðà-
¿íñüêèìè îðãàíiçàöiÿìè, ñòâîðåíèìè äëÿ íàðîäó, äëÿ âèâ÷åííÿ
íàðîäíî¿ êóëüòóðè i òðàäèöié. Òàêèì ÷èíîì, ïåðøèìè ñïîæèâà-
÷àìè òîãî êóëüòóðíîãî ïðîäóêòó àáî ïðîåêòó, ÿêèé ïðîïîíóâàâ-
ñÿ â ðàìêàõ ÷èòàëåíü, áóëè ñåëÿíè — íîñi¿ íàðîäíî¿ êóëüòóðè,
ÿêà ðiäêî ïîòðàïëÿëà íà ñòîðiíêè iñòîðè÷íèõ äæåðåë. Ïðèìiòíå
òå, ùî iíiöiàòîðàìè ñòâîðåííÿ «÷èòàëåíü» — óñòàíîâ äëÿ íàðîäó —
áóëè íîñi¿ íå íàðîäíî¿, à «âèñîêî¿» êóëüòóðè. Ó öüîìó êîíòåêñòi
²âàí Ôðàíêî, Ìèõàéëî Ïàâëèê25, Êîñòü Ëåâèöüêèé, Êèðèëî Òðè-
ëüîâñüêèé, Ìèõàéëî Ãðóøåâñüêèé ÷èíèëè òàê, ÿê â XVIII ñòî-
ði÷÷i ôðàíöóçüêi àðèñòîêðàòè, ÿêi íàìàãàëèñÿ çìiíèòè äèñêóðñ
i âåêòîð ðîçâèòêó íàðîäíî¿ êóëüòóðè ÷åðåç çàëó÷åííÿ ñåëÿí äî
ïèñüìåííîñòi i ÷èòàííÿ. Ñàìà iäåÿ ñòâîðåííÿ «íàðîäíèõ äîìiâ»
â Êàíàäi îðãàíi÷íî âèòiêàëà ç òiº¿ iäåíòè÷íîñòi, íîñiÿìè ÿêî¿ áó-
ëè êàíàäñüêi óêðà¿íöi â ïåðøié ïîëîâèíi ÕÕ ñòîëiòòÿ. Àíàëîãi÷íi
iíñòèòóöi¿ ç òàêèìè æ íàçâàìè iñíóâàëè i â Óêðà¿íi. Òàêèì ÷è-
íîì, ïîÿâà «íàðîäíèõ äîìiâ» ñåðåä óêðà¿íñüêèõ åìiãðàíòiâ áóëà
ñâîºðiäíîþ ñïðîáîþ òðàíñïëàíòàöi¿ óêðà¿íñüêî¿ íàðîäíî¿ êóëü-
òóðè íà êàíàäñüêèé ãðóíò.
Ç äðóãîãî áîêó, íå çàáóâàòèìåìî, ùî ñåðåä òâîðöiâ i iíiöiàòîðiâ
ïîÿâè íàðîäíèõ äîìiâ áóëè óêðà¿íñüêi iíòåëiãåíòè, ÿêi ïðàãíóëè
ïðèùåïèòè óêðà¿íñüêèì ñåëÿíàì òó êóëüòóðó, ÿêà ïðèíöèïîâî
âiäðiçíÿëîñÿ âiä òiº¿, â ÿêié âîíè iñíóâàëè i ÿêà íåïîäiëüíî
äîìiíóâàëà â ñiëüñüêîìó óêðà¿íñüêîìó ñåðåäîâèùi i íà óêðà-
¿íñüêié ïåðèôåði¿ — â Êàíàäi i ÇÄÀ. Ìîäåðíiçàöiéíèé åôåêò âiä
«íàðîäíèõ äîìiâ» áóâ, éìîâiðíî, äóæå íåçíà÷íèì. Ïðî öå, íàï-
ðèêëàä, ñâiä÷àòü ñïîãàäè óêðà¿íöiâ (ÿêi ïàì’ÿòàëè íå òiëüêè
ïåðøi ðîêè â Àìåðèöi, àëå i îñòàííi â Óêðà¿íi), çàïèñàíi ó ñåðå-
äèíi 1980-õ ðîêiâ. Ïüîðë Áàñàðàáà26, íàïðèêëàä, áóâ ñõèëüíèé
Ì
à
ê
ñè
ì
Ê
è
ð
÷
à
í
iâ
120
22 Ревель Ж. Микроанализ и конструирование социального // Современные
методы преподавания новейшей истории. — М., 1996. — С. 247.
23 Про читальнi див.: Himka J. P. The Background to Emigration: Ukrainians in
Galicia and Bukovyna, 1848–1914 // A Heritage in Transition: Essays in the History
of Ukrainians in Canada / ed. M. Lupul. — Toronto, 1982.
24 Нарис iсторiї матiрного товариства Просвiти. — Вiннiпег, 1968.
25 Див., наприклад, один з творiв М. Павлика.: Павлик М. Про русь-
ко�українськi читальнi // Павлик М. Твори. — Київ, 1959. — С. 416–549.
26 Див.: Pearl Basaraba: God opened up America and the people come here. I don’t
know what have been had it not been for America. As en example look at us. Eight in
our family and for more were born here. Think of the acreage they left. God lead, as
Moses led out of Egypt — nothing else. — «Who Are We’» A North Dakota Ukrainian
Oral History... — Р. 37.
ãîâîðèòè, ïîñòiéíî ïîñèëàþ÷èñü íà òåêñò Áiáëi¿, óïîäiáíþþ÷è
óêðà¿íöiâ ïåðøîïðîõîäöÿì-ïóðèòàíàì, ñàìîòíiì âiäëþäíèêàì i
ïóñòèííèêàì.
Ñåðåä ïåðøèõ óêðà¿íöiâ â Êàíàäi i Ïiâíi÷íié Äàêîòi ïàíóâàâ
êîëåêòèâiçì i ïðàãíåííÿ çáåðåãòè çâ’ÿçêè, ÿêi îá’ºäíóâàëè ¿õ â
Óêðà¿íi. Åìiãðàíòè íåðiäêî ïðèíîñèëè ç ñîáîþ çâ’ÿçêè íà ðiâíi
îäíîãî ñåëà, â íàéïåðøèõ äàêîòñüêèõ óêðà¿íñüêèõ ïîñåëåííÿõ,
ïî ñïîãàäàõ Âiëëüÿìà Àíãåëóêà, äîìiíóâàâ êîëåêòèâiçì i ñóìiñíå
ìåøêàííÿ äåêiëüêîõ ñiìåé â îäíié õàòi27. Ïîÿâà òàêî¿ iíñòèòóöi¿
ÿê «íàðîäíi äîìè» ñåðåä óêðà¿íñüêèõ ïåðåñåëåíöiâ ïiäêðåñëþº
òå, ùî âæå íà ïî÷àòêó ÕÕ ñòîëiòòÿ (÷åðåç äâà äåñÿòèëiòòÿ ïiñëÿ
ïåðåñåëåííÿ äî Àìåðèêè) âîíè âîëîäiëè ðîçâèíåíîþ êîëåêòèâ-
íîþ iäåíòè÷íiñòþ.
Ç ñàìîãî ïî÷àòêó ñâîãî iñíóâàíÿ «íàðîäíi äîìè» áóëè, éìîâið-
íî, ïîêëèêàíi âèâ÷àòè i çáåðiãàòè óêðà¿íñüêó íàðîäíó êóëüòóðó,
àëå ïîñòóïîâî êóëüòóðíèé äèñêóðñ, ÿêèé ñïîñòåðiãàëè âiäâiäóâà-
÷i «íàðîäíèõ äîìiâ», ìiíÿºòüñÿ. «Íàðîäíi äîìè» ïåðåòâîðþþòüñÿ
íà ïåðåâàæíî ñâiòñüêó iíñòèòóöiþ, â ðàìêàõ ÿêî¿ ïðîòiêàâ ïðî-
öåñ ôîðìóâàííÿ íîâî¿ óêðà¿íñüêî¿ êàíàäñüêî¿ êóëüòóðè i iäåí-
òè÷íîñòi. Òðàäèöiéíà àðõà¿êà ïîñòóïîâî âòðà÷àëà ñâî¿ ïîçèöi¿ i
âèòiñíÿëàñÿ íà ïåðèôåðiþ êóëüòóðíîãî æèòòÿ. «Íàðîäíi äîìè»
ñòàëè ïðîïîíóâàòè íîâó êóëüòóðó, îíîâëåíó, ñïîëó÷åíó ç ìiñöå-
âèìè (çàõiäíèìè) êóëüòóðíèìè íàðàòèâàìè. Òàêèì ÷èíîì, íà-
ðîäíà êóëüòóðà óêðà¿íñüêèõ ñåëÿí ïîñòóïîâî òðàíñôîðìóâàëàñÿ
â ìîäåðíó, ìàéæå êàíàäñüêó, àëå ç óêðà¿íñüêèì êîëîðèòîì i
àíòóðàæåì «ñòàðî¿ áàòüêiâùèíè», ÿêà òðàäèöiéíî áóëà ïðåäñòàâ-
ëåíà «kraiovyd’îì» ó âèãëÿäi äåêîðàöié íà ñöåíi â «íàðîäíîìó
äîìi».
Óêðà¿íñüêi «íàðîäíi äîìè», ÿêi iñíóâàëè â êîìïàêòíèõ ïîñå-
ëåííÿõ (Ukrainian bloc settlements), íå âèòðèìàëè íàïðóæåíî¿
êîíêóðåíöi¿ ç ìiñòîì i â ðåçóëüòàòi, ïiñëÿ ñiëüñüêî¿ äåïîïóëÿöi¿
äðóãî¿ ïîëîâèíè 1940-õ — ïî÷àòêó 1950-õ ðîêiâ, çíèêëè i îñòàí-
íi «íàðîäíi äîìè». Òîäi êàíàäñüêi óêðà¿íöi âæå íå ìàëè îñîáëè-
âî¿ i æèòòºâî âàæëèâî¿ ïîòðåáè â çáåðåæåííi íàðîäíèõ äîìiâ.
Çà ñëîâàìè Àíäðiÿ Ìàêóõà, «...in short, Ukrainians in Canada had
finally arrived...»28. Çàêðèòòÿ i çàâåðøåííÿ ôóíêöiîíóâàííÿ
«íàðîäíèõ äîìiâ» íå îçíà÷àëî ïîâíîãî çíèêíåííÿ öüîãî iñòî-
ðè÷íîãî ôåíîìåíà. «Íàðîäíi äîìè», ÿêi âæå âñòèãëè ïåðåòâîðè-
òèñÿ â «narodni domy», iñíóâàëè â Êàíàäi i â 1980-i ðîêè. Àëå öå
121
Ï
ð
îáë
åì
è
iñò
îð
i¿
óê
ð
à
¿í
ñü
ê
î¿
ï
åð
è
ô
åð
i¿:
ñîö
ià
ë
ü
í
è
é
i
ë
îê
à
ë
ü
í
è
é
ä
è
ñê
óð
ñè
27 Див.: William Anheluk: Lots of people got together to build the house. Four of
five families were living together for months and months. First they built one house
and then they go and build for someone else. — «Who Are We’» A North Dakota
Ukrainian Oral History… — Р. 37.
28 Andrij Makuch, Ukrainian�Canadian Life in the 1960s and the 1970s: an
Examination of Key Aspects. Unpublished paper presented in Nizhyn, 2005.
áóëè âæå íå íàðîäíi äîìè â òîìó çíà÷åííi, ÿêå ¿ì íàäàâàëîñÿ
¿õíèìè âiäâiäóâà÷àìè ìiæ äâîìà ñâiòîâèìè âiéíàìè. Âîíè ñòà-
ëè ìóçåéíèìè ïðîåêòàìè, äå äåìîíñòðóºòüñÿ çàêîíñåðâîâàíèé
çðiç óêðà¿íñüêî¿ ëîêàëüíî¿ êóëüòóðè, îäèí ç ¿¿ ïåðèôåðiéíèõ
äèñêóðñiâ.
Àëå i ïiñëÿ òîãî, ÿê «íàðîäíèé äiì» âòðàòèâ ñâî¿ ñîöiàëüíi
ôóíêöi¿, âií ïðîäîâæóâàâ õâèëþâàòè i öiêàâèòè óêðà¿íñüêèõ
iíòåëåêòóàëiâ â äiàñïîði, õî÷à ñàì îáðàç «íàðîäíîãî äîìó»
â ëiòåðàòóðíîìó äèñêóðñi Óêðà¿íè ç’ÿâèâñÿ ùå ìiæ äâîìà
ñâiòîâèìè âiéíàìè. Ïðèãàäàºìî, íàïðèêëàä, Áîãäàíà Êðàâöiâà
(«² çíîâ âåñíà... âæå íàðiê äâàäöÿòü ëiò ìèíåòüñÿ ç ÷àñó, ÿê
âåñíÿíèì øóìîì, íåâòèøíèì ãóëîì ó ñåðöÿ õëîï’ÿ÷i i â âiêíà
øêiëüíèõ çàëü â Íàðîäíiì Äîìi ïðîðâàâñÿ òàê íàãàäàíî,
íåæäàíî ñâiò áåðåçíÿ ñiìíàäöÿòîãî ðîêó»)29, äëÿ ÿêîãî ñàì
ôåíîìåí «íàðîäíèõ äîìiâ» ÷iòêî àñîöiþâàâñÿ ç ïðîöåñàìè
íàöiîíàëüíîãî âiäðîäæåííÿ, ç íàäiÿìè óêðà¿íñüêèõ iíòåëåêòó-
àëiâ íà ñòâîðåííÿ íåçàëåæíî¿ óêðà¿íñüêî¿ äåðæàâè. Àëå i äëÿ
Áîãäàíà Êðàâöiâà «íàðîäíèé äiì» º íèçîâîþ, òî÷íiøå —
ëîêàëüíîþ àáî ëîêàëiçîâàíîþ, ñîöiàëüíîþ óñòàíîâîþ. Ó åìi-
ãðàöi¿ áàãàòüîì óêðà¿íñüêèì ïîåòàì ñàì iíñòèòóò íàðîäíèõ
äîìiâ çäàâàâñÿ àðõà¿÷íîþ iíñòèòóöiºþ, õî÷à äåÿêi i áà÷èëè â
éîãî äiÿëüíîñòi ÷èìàëî ïîçèòèâíîãî. Àëå i â òàêié ñèòóàöi¿
óêðà¿íñüêi iíòåëåêòóàëè â åêçèëi çäiéñíèëè ñâîºðiäíó äåìiôî-
ëîãiçàöiþ íàðîäíîãî äîìó. Éìîâiðíî, ó âiðøi Áîãäàíà Áîé÷óêà
«Äåñü ñóòü áóëà», ÿêèé âæå ñòàâ õðåñòîìàòiéíèì, âiä÷óâàºòüñÿ i
áiëü óêðà¿íñüêîãî åìiãðàíòà ïî âòðà÷åíèõ «íàðîäíèõ äîìàõ»:
«Äåñü ñóòü áóëà, îñòàëèñÿ îäãàäêè, äåñü äiì ñòîÿâ, òà ÿê éîãî
çíàéòè?»30. Õî÷à ç Áîé÷óêîì â öüîìó êîíòåêñòi ñêëàäíiøå, íiæ
ç Êðàâöiâèì.
²íøèé àìåðèêàíñüêèé óêðà¿íñüêèé ïèñüìåííèê Àñêîëüä
Ìåëüíè÷óê ñàì, êîëè áóâ ïiäëiòêîì, âiäâiäóâàâ ìiñöåâèé «íàðîä-
íèé äiì» â Åëiçàáåòïîðòi (øòàò Íüþ-Äæåðñi). Çà ñëîâàìè
Àñêîëüäà Ìåëüíè÷óêà, â öié áóäiâëi çíàõîäèëèñÿ êàôå i äåêiëü-
êà âåëèêèõ êiìíàò. Ó äîìi çáèðàëèñÿ ó÷àñíèêè ðiçíèõ óêðà¿í-
ñüêèõ îðãàíiçàöié, äiÿëà óêðà¿íñüêà ñóáîòíÿ øêîëà, ÿêó âiäâiäó-
âàâ Ìåëüíè÷óê i äå âèêëàäàëà éîãî ìàòið. Ïî íåäiëÿõ «íàðîäíèé
äiì» âèêîðèñòîâóâàâñÿ äëÿ ïðîâåäåííÿ ðiçíèõ ñóñïiëüíèõ i
ïðîñâiòíèöüêèõ çàõîäiâ, ïðèóðî÷åíèõ, íàïðèêëàä, äî ði÷íèöü ç
äíÿ íàðîäæåííÿ àáî ñìåðòi Òàðàñà Øåâ÷åíêà. Îêðiì öüîãî, â
«íàðîäíîìó äîìi» ìîãëè ïðàöþâàòè àìåðèêàíñüêi ñòóäåíòè
óêðà¿íñüêîãî ïîõîäæåííÿ. Àñêîëüä Ìåëüíè÷óê çãàäóº, ùî
«äåêiëüêà äåñÿòèëiòü íàðîäíèé äiì âèêîíóâàâ öåíòðàëüíó ðîëü
Ì
à
ê
ñè
ì
Ê
è
ð
÷
à
í
iâ
122
29 Кравцiв Б. Сiмнадцятого року // Над рiкою часу. Захiдноукраїнська поезiя
20 — 30�х рокiв / Упоряд. М. Ільницький. — Харкiв, 1999. — С. 428.
30 Бойчук Б. Десь суть була // Поети «Нью�Йоркської групи». Антологiя /
Упоряд. О. Г. Астаф’єв, А. О. Днiстровий. — Харкiв, 2003. — С. 67.
â æèòòi óêðà¿íñüêî¿ ãðîìàäè»31, ïîêè íå ïîñòóïèâñÿ ñâî¿ìè
ïîçèöiÿìè Óêðà¿íñüêié Êàòîëèöüêié Öåðêâi, ÿêà âiäêðèëà ñâî¿
øêîëè i ñóñïiëüíi óñòàíîâè.
Àñêîëüä Ìåëüíè÷óê äîâîäèòü äåêîíñòðóêöiþ ìiôó ïðî «íàðîä-
íèé äiì» äî ìàêñèìàëüíî ìîæëèâîãî ðiâíÿ. Ó éîãî àíãëîìîâíî-
ìó ðîìàíi «Ïîñîë ìåðòâèõ» íàðîäíèé äiì ïåðåòâîðþºòüñÿ íà
ìiñöå ãiðêîãî ðîç÷àðóâàííÿ óêðà¿íöiâ. Íàðîäíèé äèì, ÿêèé äëÿ
áàãàòüîõ óêðà¿íöiâ áóâ öåíòðîì óêðà¿íñüêî¿ êóëüòóðè, çäàâàâñÿ
àáñîëþòíî ÷óæèì ïiñëÿ òîãî, ÿê âîíè âiäâiäàëè ëiòåðàòóðíèé
âå÷ið, äå âèñòóïàâ «âiäîìèé óêðà¿íñüêèé ïîåò Àíòîí». Ðîç÷àðó-
âàííþ óêðà¿íöiâ, ÿêå íàçäîãíàëî ¿õ â ¿õíüîìó æå âëàñíîìó
«íàðîäíîìó äîìi», íå áóëî ìåæi: Àíòîí âèñòóïàâ àíãëiéñüêîþ
ìîâîþ32. Ó òàêié ñèòóàöi¿ íàðîäíèé äiì íå âèêîíàâ ñâ ïî÷àò-
êîâî¿ ôóíêöi¿ — çáåðåæåííÿ ñòiéêîãî çâ’ÿçêó ìiæ àìåðèêàíñüêè-
ìè óêðà¿íöÿìè i óêðà¿íñüêîþ êóëüòóðîþ i ìîâîþ.
Ïiäáèâàþ÷è ïiäñóìêè öiº¿ íåâåëèêî¿ ñòàòòi, òðåáà áðàòè äî
óâàãè äåêiëüêà ÷èííèêiâ. Öÿ ñòàòòÿ — ëèøå îäíà iç ñïðîá ìiêðî-
iñòîðèçóâàòè óêðà¿íñüêó ñîöiàëüíó iñòîðiþ. Âèâ÷åííÿ óêðà¿í-
ñüêî¿ iñòîði¿ ïîâèííå çàçíàòè ñâ ðåãiîíàëiçàöi¿. Íå éäåòüñÿ
ïðî ôîðìóâàííÿ ðåãiîíàëüíèõ øêië (ó äåÿêèõ ðåãiîíàõ âîíè âæå
âèíèêëè). Éäåòüñÿ ïðî òå, ùî â ñàìîìó ïðîöåñi âèâ÷åííÿ i íàïè-
ñàííÿ óêðà¿íñüêî¿ iñòîði¿ ïîâèíåí çíàéòè ñâî¿ ìiñöå ðåãiîíàëü-
íèé äèñêóðñ. Òàêà ðåãiîíàëiçàöiÿ ïîâèííà â iäåàëi ïðèâåñòè äî
ëîêàëiçàöi¿ iñòîðè÷íîãî àíàëiçó.
Éìîâiðíî, òðåáà ïåðåãëÿíóòè iºðàðõiþ äîñëiäíèöüêèõ ïðiîðè-
òåòiâ, i äî êîëà ïðîáëåì, ÿêi âèâ÷àþòüñÿ, ïîâèííi óâiéòè íå ïðîñ-
òî ïðîáëåìè ïîëiòè÷íî¿ iñòîði¿ â äåðæàâíîìó ìàñøòàái, àëå i ëî-
êàëüíi ïðîÿâè iñòîðè÷íèõ ïðîöåñiâ. ²íøèìè ñëîâàìè, óêðà¿íñü-
êà iñòîðiÿ ïîâèííà çíàéòè ñâié ëîêàëüíèé, ìiêðîiñòîðè÷íèé,
äèñêóðñ.  ðàìêàõ öüîãî íîâîãî äèñêóðñó ìîæëèâå âèâ÷åííÿ ëî-
êàëüíèõ i íèçîâèõ ñîöiàëüíèõ iíñòèòóöié, íàïðèêëàä — íàðîä-
íèõ äîìiâ i ïîâ’ÿçàíèõ ç íèìè óñòàíîâ. Êîëè ìè ïðèñòóïàºìî äî
àíàëiçó ïîäiáíèõ iíñòèòóöié, íàì ìîæå çäàâàòèñÿ, ùî âîíè áóëè
123
Ï
ð
îáë
åì
è
iñò
îð
i¿
óê
ð
à
¿í
ñü
ê
î¿
ï
åð
è
ô
åð
i¿:
ñîö
ià
ë
ü
í
è
é
i
ë
îê
à
ë
ü
í
è
é
ä
è
ñê
óð
ñè
31 Аскольд Мельничук пише: «...don’t have much to tell you except that there
was a Ukrainian National Home in Elizabethport, New Jersey. It had a tavern in the
basement, and several large rooms, including an auditorium aboe. And it was in con-
stant use throughout my youth — as a gathering place for Plast, for Ukrainian
Saturday School classes (both of which I attended, and in which my mother and
grandfather taught). On Sundays the auditorium was used regularly for cultural
events such as celebrations of Shevchenko’s birthday, and so on. Later, while I was in
college I worked one or two evenings a week tending bar in the basement tavern. Yes,
for several decades the Home played a central role in the life of the community. Later,
as the Ukrainian Catholic Church grew, and opened its own school, with its own halls
and facilities, people began using those and the home fell into disuse and was eventu-
ally sold…». Лист Аскольда Мельничука Максиму Кирчанову, 27 червня, 2007 р.
(архiв автора).
32 Мельничук А. Посол мертвых // Дружба народов. — 2004. — № 5.
íåçíà÷íi, à ðîëü, ÿêó âîíè çiãðàëè â ïåðiîä ñâîãî iñíóâàííÿ, áóëà
ìiíiìàëüíîþ. Ç äðóãîãî áîêó, â öèõ «íàðîäíèõ äîìàõ» ñòàâèëèñÿ
âåëèêi ïèòàííÿ â ìàëîìó ìàñøòàái — íàðîäíi áóäèíêè âèÿâèëè-
ñÿ çàëó÷åíi â ðiçíi ïðîöåñè — ôîðìóâàííÿ óêðà¿íñüêî¿ iíòåëi-
ãåíöi¿, ðîçïîâñþäæåííÿ ïèñüìåííîñòi, çàëó÷åííÿ óêðà¿íñüêèõ
ñåëÿí äî äîñÿãíåíü âèñîêî¿ óêðà¿íñüêî¿ êóëüòóðè.
Õî÷ ÿêîþ âàæëèâîþ áóëà iñòîðiÿ äiàñïîðè, îñîáëèâî — äëÿ ñà-
ìî¿ äiàñïîðè, íàì, éìîâiðíî, òðåáà âiäìîâèòèñÿ âiä ñâîºðiäíîãî
äiàñïîðîöåíòðiçìó i ïåðåíåñòè àêöåíòè íà óêðà¿íñüêèé ґðóíò.
Óêðà¿íñüêà iñòîðiÿ, ëîêàëüíà óêðà¿íñüêà iñòîðiÿ, ðîçãîðòàëàñÿ i
ðîçâèâàëàñÿ â ïðîñòîðîâèõ ìåæàõ Óêðà¿íè i ïîçà íèìè. «Íà-
ðîäíi äîìè» — òiëüêè îäèí ç öiêàâèõ ëîêàëüíèõ ñîöiàëüíèõ
iíñòèòóòiâ â óêðà¿íñüêié iñòîði¿. Àëå â óêðà¿íñüêîìó iñòîðè÷íîìó
ëàíäøàôòi ìîãëè äîìiíóâàòè i iíøi ñîöiàëüíi iíñòèòóöi¿ — øè-
íîê, çàâîä, öåðêâà. Ó ðàäÿíñüêèé ïåðiîä íàáið òàêèõ iíñòèòóòiâ,
ÿêi âèáóäîâóâàëè iñòîðè÷íèé ëàíäøàôò, âèçíà÷àþ÷è ïîëiòè÷íå
i iíòåëåêòóàëüíå æèòòÿ åïîõè, áóâ àáñîëþòíî iíøèì. Ñïîäiâàþ-
ñÿ, ùî «íàðîäíi äîìè» ñòàíóòü òiëüêè ïåðøèì êðîêîì íà øëÿõó
äî íàïèñàííÿ íèçîâî¿ ðåãiîíàëüíî¿ ñîöiàëüíî-iäåíòè÷íiñíî¿,
÷àñòêîâî — iíòåëåêòóàëüíî¿, iñòîði¿ Óêðà¿íè. Ãîòîâíiñòü ïðåäñ-
òàâíèêiâ iñòîðè÷íîãî ïðîôåñiéíîãî ñïiâòîâàðèñòâà ïî÷àòè çëàì
íàðàòèâíî¿ iñòîðiîãðàôi¿ — öå âæå iíøå ïèòàííÿ. Àëå i â òàêié
ñèòóàöi¿, ïîçà ñóìíiâîì, ïîäàëüøèé àíàëiç ïîäiáíî¿ ïðîáëåìàòè-
êè ìîæå ïîçèòèâíî âïëèíóòè íà ðîçâèòîê iñòîðè÷íèõ
äîñëiäæåíü â Óêðà¿íi.
Éìîâiðíî, âèâ÷åííÿ «íàðîäíèõ äîìiâ» ïðèâåäå äî òîãî, ùî ìè
áóäåìî âèìóøåíi ðàäèêàëüíî ïåðåãëÿíóòè ñâîº âiäíîøåííÿ äî
óêðà¿íñüêî¿ iñòîði¿, çðîçóìiâøè, ùî âñi âàæëèâi ÿâèùà â óêðà¿í-
ñüêié iñòîði¿ áóëè ìàêðîiñòîðè÷íèìè, àëå âñi îñíîâíi — ìiêðî-
iñòîðè÷íèìè (ëîêàëüíèìè ÷è ðåãiîíàëüíèìè) ïðîÿâàìè iñòîðè÷-
íîãî ïðîöåñó.
Ì
à
ê
ñè
ì
Ê
è
ð
÷
à
í
iâ
124
|