Системність лінгвістичного аналізу при проведенні ідентифікаційних експертиз
The modern linguistic criminalistic examination refers to the classical multilevel language model. Methodology based on the discourse model has been suggested for efficiency increase.
Gespeichert in:
| Datum: | 2006 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української мови НАН України
2006
|
| Schriftenreihe: | Лексикографічний бюлетень |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/72871 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Системність лінгвістичного аналізу при проведенні ідентифікаційних експертиз / Н. Бардіна, І. Каташинська // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2006. — Вип. 13. — С. 112-115. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-72871 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-728712015-01-01T03:01:47Z Системність лінгвістичного аналізу при проведенні ідентифікаційних експертиз Бардіна, Н. Каташинська, І. Комп’ютерне розпізнавання й синтез усної мови The modern linguistic criminalistic examination refers to the classical multilevel language model. Methodology based on the discourse model has been suggested for efficiency increase. 2006 Article Системність лінгвістичного аналізу при проведенні ідентифікаційних експертиз / Н. Бардіна, І. Каташинська // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2006. — Вип. 13. — С. 112-115. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. XXXX-0118 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/72871 81‘322.5 uk Лексикографічний бюлетень Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Комп’ютерне розпізнавання й синтез усної мови Комп’ютерне розпізнавання й синтез усної мови |
| spellingShingle |
Комп’ютерне розпізнавання й синтез усної мови Комп’ютерне розпізнавання й синтез усної мови Бардіна, Н. Каташинська, І. Системність лінгвістичного аналізу при проведенні ідентифікаційних експертиз Лексикографічний бюлетень |
| description |
The modern linguistic criminalistic examination refers to the classical multilevel language
model. Methodology based on the discourse model has been suggested for efficiency increase. |
| format |
Article |
| author |
Бардіна, Н. Каташинська, І. |
| author_facet |
Бардіна, Н. Каташинська, І. |
| author_sort |
Бардіна, Н. |
| title |
Системність лінгвістичного аналізу при проведенні ідентифікаційних експертиз |
| title_short |
Системність лінгвістичного аналізу при проведенні ідентифікаційних експертиз |
| title_full |
Системність лінгвістичного аналізу при проведенні ідентифікаційних експертиз |
| title_fullStr |
Системність лінгвістичного аналізу при проведенні ідентифікаційних експертиз |
| title_full_unstemmed |
Системність лінгвістичного аналізу при проведенні ідентифікаційних експертиз |
| title_sort |
системність лінгвістичного аналізу при проведенні ідентифікаційних експертиз |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2006 |
| topic_facet |
Комп’ютерне розпізнавання й синтез усної мови |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/72871 |
| citation_txt |
Системність лінгвістичного аналізу при проведенні ідентифікаційних експертиз / Н. Бардіна, І. Каташинська // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2006. — Вип. 13. — С. 112-115. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
| series |
Лексикографічний бюлетень |
| work_keys_str_mv |
AT bardínan sistemnístʹlíngvístičnogoanalízupriprovedenníídentifíkacíjnihekspertiz AT katašinsʹkaí sistemnístʹlíngvístičnogoanalízupriprovedenníídentifíkacíjnihekspertiz |
| first_indexed |
2025-07-05T21:34:05Z |
| last_indexed |
2025-07-05T21:34:05Z |
| _version_ |
1836844314199588864 |
| fulltext |
112 Лексикографічний бюлетень
Література
1. Апресян Ю. Д. О толковом словаре управления и сочетаемости русского глагола//
Словарь. Грамматика. Текст. – М., 1996
2. Апресян Ю. Д. Формальная модель языка и представление лексикографических знаний
//Вопросы языкознания. – 1990. – №6
3. Вихованець І. Р. Прийменникова система української мови. – К., 1980
4. Грязнухина Т. А., Дарчук Н. П. Синтаксический анализ в системе автоматической
обработки научных текстов// Актуал. пробл. компьютер. лингв./ Тез. докл. Всес. конф./
Тарту, 29–31 мая 1990 г. – Тарту – 1990.
5. Москвин В. П. Семантика и синтаксис русского глагола. Автореферат диссертации на
соискание ученой степени доктора филологических наук. – Краснодар, 1993
6. Перебийніс B. C. Теоретичні та прикладні проблеми структурної лінгвістики //
Мовознавство. – 1981. – № 4.
7. Рубашкин В. Ш. Представление и анализ смысла в интеллектуальных
информационных системах. http://www.lingmar.narod.ru/library/rubashkin.html.
КОМП’ЮТЕРНЕ РОЗПІЗНАВАННЯ Й СИНТЕЗ УСНОЇ МОВИ
Н. Бардіна, д. філол. н., І. Каташинська*
Одеський національний університет ім. І. І. Мєчнікова (Одеса)
УДК 81‘322.5
СИСТЕМНІСТЬ ЛІНГВІСТИЧНОГО АНАЛІЗУ ПРИ ПРОВЕДЕННІ
ІДЕНТИФІКАЦІЙНИХ ЕКСПЕРТИЗ
The modern linguistic criminalistic examination refers to the classical multilevel language
model. Methodology based on the discourse model has been suggested for efficiency increase.
Поняття лінгвістичної експертизи лише нещодавно було запроваджено до мовознавчої
практики [див. 1; 2; 4]. Це новітній напрям прикладної лінгвістики, який знаходиться на
межі досліджень лінгвістики, криміналістики, акустики, авторознавства, дискурсології,
когнітології тощо.
Сучасні проблеми розбудови держави, з одного боку, та проблеми формування шляхів
міждисциплінарних розроблянь, експансія лінгвістичного знання, з іншого, обумовлюють
актуальність пошуків адекватних методів встановлення ідентифікації особистості на
підставі відносно невеличкої кількості ознак.
Взагалі, коли говорять про експертизу, мають на увазі дослідження, у центрі якого
знаходиться певна проблема, що для свого вирішення потребує особливих (наукових,
професійних) знань. Її сутність полягає в аналізі матеріальних об‘єктів, а також
різноманітних документів з метою встановлення фактичних даних, що мають значення для
вірного з‘ясування справи. [16: 5]
Залежність експертизи від технічного прогресу робить постійними зміни її змісту,
сприяє розширенню її можливостей, переліку завдань та проблем, які вона спроможна
вирішити. В результаті і сама система експертної діяльності стає динамічною: з‘являються
нові експертні методики, а, отже, і нові типи самої експертизи.
Так, довідник ―Судово-експертна діяльність‖, виданий Міністерством Юстиції України
у 2001 році, подає наступну класифікацію криміналістичних експертиз з точки зору
предмета експертизи:
1.почеркознавча, авторознавча;
2. технічна експертиза документів;
3. фототехнічна;
4. технічна експертиза матеріалів і засобів звукозапису;
5. портретна;
6. трасологічна;
7. балістична;
8. вибухових пристроїв, матеріалів і речовин.
Окремим різновидом, який не відноситься до класу „криміналістична‖, подається
„психологічна‖ експертиза. [14: 91].
* © Н. Бардіна, І. Каташинська, 2006
Лексикографічний бюлетень 113
Треба зазначити, що в недавньому минулому дослідження мовлення обмежувалось
почеркознавчою, авторознавчою та фоноскопічною експертизами. Кожна з них торкається
лише одного параметру вивчення відповідно письмового чи усного мовлення.
Почеркознавча здатна встановити певні риси особистості, але її об‘єктом може бути лише
письмовий текст і тільки в рукописному варіанті. [13: 496]. Таким чином, в ситуації
поширення використання електронних засобів зв‘язку звернення до почеркознавчої
експертизи втрачає свою актуальність.
Авторознавча експертиза також досліджує переважно письмове мовлення, хоч в
останнє десятиріччя у криміналістиці з‘являються спроби дослідження в її межах і усного
мовлення також. Але, згідно з традицією проведення цього типу експертиз, у фокусі
свідомості дослідника перебувають лише дискретні параметри мовлення.
Особливості побудування мовленнєвого потоку, що притаманні конкретній людині,
залишаються поза увагою експертів, і таким чином, авторознавча експертиза може
вирішити тільки питання авторства і встановити деякі ознаки певної особистості:
походження, статеву приналежність, ступінь освіти; але не торкається, наприклад, проблем
стану свідомості в момент створення тексту.
Проблемі фоноскопічної експертизи – експертизи, яка встановлює тотожність мовця на
основі його усного мовлення, – присвячено достатню кількість досліджень (див.,
наприклад, роботи О. Ф. Дьяченко, О. І. Галяшиної, Л. В. Златоустової,
М. В. Китайгородської, Н. М. Розанової, Р. К. Потапової, О. Р. Шляхова та ін.).
Фоноскопічна експертиза враховує, перш за все, акустичні характеристики мовного
сигналу, фонетичне втілювання вислову. Традиційно фоноскопічні експертизи проводили
фізики-акустики, інженери-радіотехніки: довгий час вважали, що ідентифікацію мовця
можна провести, спираючись саме на акустичні ознаки – спектральні характеристики,
частоту основного тону, швидкість вимови тощо. Але дуже швидко стало ясно, що ці
ознаки мовленнєвого сигналу найчастіше незіставні: оригінальна суперечлива фонограма і
зразки голосу підозрюваного отримували в різних умовах, з використанням різних засобів
магнітофонного запису.
Але ж лінгвістами вже давно доведено, що емоційний стан, соціальне оточення,
відносини між комунікантами, сам тип мовлення (спонтанне або підготовлене, читання
готового тексту) значно впливають на тембральні, інтонаційні характеристики, на вимову
окремих звуків [див., наприклад, 9].
Виникла нагальна потреба використати власне лінгвістичні знання, і експерти-
фоноскопісти звернулись до підручників з мовознавства. Але при цьому зовсім не
враховувалося те, що традиційні посібники і підручники було зорієнтовано на ієрархічну
модель мови, мовлення переважно оцінювали як реалізацію мовної системи, з точки зору
відповідності літературним нормам. [докладніше див. 4].
Таким чином, повз уваги залишались особливості розгортання саме дискурсу,
різноманітні хезитації (мовленнєві коливання), які вже з 70 років ХХ століття описували як
маркери кодування інформації, а не як ―слова-паразити‖ з точки зору моделі літературної
мови.
Експерти з фоноскопії і зараз не аналізують особливості синтаксичної, семантичної,
когнітивної організації дискурсу як комплексної ситуації породження мовлення; не
враховують новітньої антропоцентричної парадигми сучасної науки, що значне обмежує
інформативність досліджуваного матеріалу.
Нерідко експерт не спроможний взагалі винести експертний висновок, посилаючись на
―недостатність фактичного матеріалу‖.
Наприклад, матеріали одної з експертиз показали, що в суперечливих фонограмах всі
мовці (мешканці одного міста Півдня України, всі з вищою освітою) в неофіційній
обстановці вживали в російському мовленні [Г] фрикативне, [W] білабіальне, велику
кількість інвектив, а при відборі зразків голосу певно дотримувалися літературної норми,
тому, спираючись на традиційну методику аналізу, на ті параметри, які пропонували
комп‘ютерні програми Sound Forge або ―Діалект‖, неможливо було визначити, кому власне
належить голос, записаний на плівку з телефону.
Настала потреба ввести новий тип експертизи, яку б виконували фахівці з лінгвістики,
обізнані в новітніх тенденціях моделювання мовних явищ. Про це йшла мова на великій
кількості наукових конференцій [див., наприклад, 8].
Тому цілком закономірним стало офіційне введення в 2002 році нової спеціальності в
експертній практиці – лінгвіст-експерт [11]. Ситуація, на наш погляд, при проведенні
114 Лексикографічний бюлетень
індифікаційних та класифікаційних (пошукових) експертизах значно покращилась.
Однак і досі немає єдиної думки, закріпленого пояснення, який саме аспект лінгвістики
доцільно впроваджувати до процесу криміналістичної практики і як новий тип лінгвістичної
експертизи пов‘язати зі вже відомими комп‘ютерними ідентифікаційними програмами Cool
Edit і Sound Forge, що традиційно були вживані під час проведення фоноскопічних
експертиз.
Тому ми і звернулись до створення нової, оригінальної методики проведення
системних лінгвістичних експертиз у криміналістиці, яка вже пройшла випробування на
практиці протягом трьох років.
Уперше такого роду експертизи було проведено на матеріалі російської мови у
полілінгвальному середовищі (Південь України) на базі Одеського науково-дослідного
інституту судових експертиз, співробітником якого є один з авторів даної статті.
На нашу думку, сучасний стан наукового знання вимагає рішення будь-якої проблеми
не в межах конкретної дисципліни, а у міждисциплінарному просторі, який охоплює цю
проблему. Проведення ідентифікаційних і класифікаційних лінгвістичних експертиз має
бути комплексним
Взагалі комплексною експертизою називається дослідження, при проведення якого
поставлена проблема вирішується за допомогою спеціальних знань з декількох суміжних
наук і стосується до компетенції двох чи більше видів експертизи. Саме таким типом може
стати лінгвістична експертиза, практика якої об‘єднує досягнення загального мовознавства,
когнітивної і психолінгвістики, дискурсології, психології і ряду інших дисциплін, –
експертиза, яка аналізує всі сторони мовленнєвої поведінки людини: виявлення
особливостей не лише фонетичного, але й семантичного, когнітивного, синтаксичного
ритму, фокусування свідомості на певних категоріях, що віддзеркалюється в змінах тону,
інтенсивності, темпу, тембру, синтагматичному членуванні, наявності хезитацій,
стилістичних і комунікативних особливостях акта спілкування.
На нашу думку, порівняльний лінгвістичний аналіз має спиратися на дві схеми:
антропоцентричну і текстоцентричну.
Системним центром антропоцентричної схеми порівняння є мовна особистість. В цьому
випадку ми повинні уявити мовця як біосоціокогнітивну систему, тобто систему, що
породжує мовлення і має біологічні, соціальні і когнітивні параметри.
Біологічні параметри зазвичай обумовлюють тембр голосу, наявність або відсутність
дефектів вимови (артикуляції і інтонування), темп мовлення, ритм мовлення, дистрибуцію
фізіологічних пауз, нейролінгвістичну (право- або лівопівкулеву) акцентуацію,
психіатричну акцентуацію дискурсу [див.: 5; 10], зміни мовлення під впливом
неприродного положення тіла, емоційного напруження, захворювання тощо.
Якщо тембр голосу, наявність дефектів практично незмінні за умов змінення
психофізіологічних параметрів комунікації, то темп, ритм варіюються в залежності від
ситуації і може слугувати підставою для визначення психіатричної акцентуації, психічної
лабільності.
Соціальні параметри визначають володіння орфоепічними, просодичними, лексичними,
словотвірними, морфологічними та синтаксичними нормами, словниковий запас, вміння
вибрати відповідний соціальний регістр та стиль спілкування.
Когнітивні параметри виявляють себе в зміні тем, чергуванні інформаційно
навантажених і формальних (хезитаційних, контактних, потокотворчих) елементів,
специфіці вибору дискурсних слів, парадигматичного вибору квазисинонимів, особливості
фокусування свідомості на якій-небудь онтологічній категорії (речі, властивості,
відношення, час тощо), у глибині фраз, уподобанні вибору активних або пасивних
конструкцій, дрібності синтагматичного членування, у своєрідній зміні інтонації в
передтакті та шкалі фрази тощо.
Текстоцентрична схема експертизи передбачає використання традиційного зразку
аналізу, який спирається на рівневу модель мови та її реалізації в дискурсі. При цьому ми
розглядаємо сегментні та суперсегментні фонетичні особливості, особливості лексичної
організації, слововживання, фразової та надфразової граматики, діалогічну структуру (у
випадку діалогічного мовлення).
Антропоцентричний аналіз вбачається більш перспективним з погляду ідентифікації та
діагностики особистості, однак з метою підвищення достовірності висновків доцільно
використовувати обидві схеми як такі, що доповнюють одна одну. Якщо більшість
параметрів з аналізованих фонограм збігається можна твердити про приналежність їх однієї
Лексикографічний бюлетень 115
особі [докладніше див. 1–3].
Практика проведення експертиз за означеною схемою підтвердила її ефективність.
Проблема виникає в її трудомісткості, що обумовлює продовження встановленого законом
терміну проведення експертиз. Тому головна подальша мета – створення комп‘ютерної
програми аналізу тексту на запропонованих теоретичних засадах.
Література
1. Бардина Н. В. Системный антропоцентрический подход к проведению лингвистических
экспертиз // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. – Вип..2. Збірник
матеріалів міжнародної науково-практичної конференції. Харків, 19–20 червня 2002 р. –
Харків: Право, 2002. – С.217 – 221.
2. Бардина Н. В. Проблема системности дискурсивного анализа в лингвистических
идентификационных экспертизах устной речи // «Роль и значение деятельности
профессора р.С. Белкина в становлении и развитии современной криминалистики»:
Материалы международной научной конференции. – М., 2002. – С.411 – 416.
3. Бардина Н. В. Этнокультурный фактор в фоноскопических лингвистических экспертизах //
Мова. – Вип.8. – Одеса:Астропринт, 2003. – С.20 – 27.
4. Бардіна Н. В. Лінгвістична фоноскопія як новий напрямок прикладної лінгвістики //
Українське мовознавство. Міжвідомчий науковий збірник. Вип. 32–33. – К., 2004. –
С.22–26.
5. Белянин В. П. Основы психолингвистической диагностики. – М.: Тривола, 2000. – 248 с.
6. Галяшина Е. И. Основы судебного речеведения. – М.:Станси, 2003. – 232 с.
7. Дьяченко О. Ф. Системи ідентифікації особи за ознаками усного мовлення // Теорія та
практика судової експертизи і криміналістики: Зб. науково-практ матеріалів. – Х., 2001.
8. Златоустова Л. В. Универсальное, групповое и индивидуальное в речи
(лингвокриминалистический аспект) // Русский язык: исторические судьбы и
современность: Международный конгресс исследователей русского языка: Труды и
материалы. – М., 2001. – С.405 – 406.
9. Китайгородская М. В., Розанова Н. Н. Языковая личность в аспекте проблем судебной
экспертизы устной речи // Язык и личность. – М.: Наука, 1989. – С.130 – 143
10. Леонгард К. Акцентуированные личности. – Р/на-Дону: Фенікс, 2000. – 544 с.
11. Наказ Міністерства юстиції України від 17.01.02 р. №4/5 ―Про внесення змін до наказу
Міністра юстиції України від 15.07.97 р. №285/7– А ―Про експертно-кваліфікаційні комісії
та атестацію судових експертів//Document HTML. – http://www.lawukraine.com.ua
12. Потапова р.К. Речь: коммуникация, информатика, кибернетика. – М.: Эдиториал УРСС,
2001. – 568 с.
13. Справочная книга криминалиста. – М.:Норма, 2000. – 712 с.
14. Судово-експертна діяльність. – К.:ІнЮре, 2002. – 343 с.
15. Теория и практика судебной экспертизы. – СПб.: Питер, 2003. – 704 с.
16. Шляхов А. Р. Судебная экспертиза, организация и проведение. – М.: Юридическая
литература, 1979. – 165 с.
Н. Глізнуца*
Одеський національний університет ім. І. І. Мєчнікова(Одеса)
УДК 81‘322.5
ВИМОВА ДОВГИХ ТА КОРОТКИХ ПРИГОЛОСНИХ ЯК ІДЕНТИФІКАЦІЙНА
ОЗНАКА
У статті розглянуто питання вимови довгих та коротких приголосних сучасної
української мови як ідентифікаційна ознака мовця.
Ключові слова: ідентифікація, довгі та короткі приголосні, сучасна українська мова,
антропоцентризм, фоноскопія.
Сучасне мовознавство, орієнтоване на антропоцентричну парадигму, все більше уваги
концентрує, по-перше, на зв‘язок мовних і психологічних особливостей мовця і, по-друге,
на прикладному аспекті характерологічних ознаках усного мовлення.
Таким чином, поєднання класичних теоретичних досліджень з новітніми
експериментами є актуальним.
Проблема вимови довгих та коротких приголосних в українському мовленні багато
років була проблемою суто фонологічною (М. А. Жовтобрюх, Ф. Т. Жилко, І. І. Ковалик,
П. П. Коструба, Г. М. Міжевська, А. А. Москаленко, М. Ф. Наконечний, В. С. Перебийніс,
Л. І. Прокопова, І. П. Сунцова, Г. Ф. Шило), але з початком XXI століття, вона набула
* © Н. Глізнуца, 2006
http://www.lawukraine.com.ua/
|