Дієслова, що визначають глибину опрацювання предмета дослідження, та їх статистичні характеристики у науково-технічних текстах
The list of key verbs denoting the stage of scientific research is suggested and their frequency analysis when used in scientific texts is viewed as means of determining of the depth of the subject of research cognition.
Збережено в:
| Дата: | 2006 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української мови НАН України
2006
|
| Назва видання: | Лексикографічний бюлетень |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/72886 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Дієслова, що визначають глибину опрацювання предмета дослідження, та їх статистичні характеристики у науково-технічних текстах / Н. Андрейчук, І. Волошиновська // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2006. — Вип. 13. — С. 170-173. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-72886 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-728862015-01-01T03:02:08Z Дієслова, що визначають глибину опрацювання предмета дослідження, та їх статистичні характеристики у науково-технічних текстах Андрейчук, Н. Волошиновська, І. Комп’ютерна лексикографія The list of key verbs denoting the stage of scientific research is suggested and their frequency analysis when used in scientific texts is viewed as means of determining of the depth of the subject of research cognition. 2006 Article Дієслова, що визначають глибину опрацювання предмета дослідження, та їх статистичні характеристики у науково-технічних текстах / Н. Андрейчук, І. Волошиновська // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2006. — Вип. 13. — С. 170-173. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. XXXX-0118 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/72886 81‘373.322.324 uk Лексикографічний бюлетень Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Комп’ютерна лексикографія Комп’ютерна лексикографія |
| spellingShingle |
Комп’ютерна лексикографія Комп’ютерна лексикографія Андрейчук, Н. Волошиновська, І. Дієслова, що визначають глибину опрацювання предмета дослідження, та їх статистичні характеристики у науково-технічних текстах Лексикографічний бюлетень |
| description |
The list of key verbs denoting the stage of scientific research is suggested and their
frequency analysis when used in scientific texts is viewed as means of determining of the depth of the subject of research cognition. |
| format |
Article |
| author |
Андрейчук, Н. Волошиновська, І. |
| author_facet |
Андрейчук, Н. Волошиновська, І. |
| author_sort |
Андрейчук, Н. |
| title |
Дієслова, що визначають глибину опрацювання предмета дослідження, та їх статистичні характеристики у науково-технічних текстах |
| title_short |
Дієслова, що визначають глибину опрацювання предмета дослідження, та їх статистичні характеристики у науково-технічних текстах |
| title_full |
Дієслова, що визначають глибину опрацювання предмета дослідження, та їх статистичні характеристики у науково-технічних текстах |
| title_fullStr |
Дієслова, що визначають глибину опрацювання предмета дослідження, та їх статистичні характеристики у науково-технічних текстах |
| title_full_unstemmed |
Дієслова, що визначають глибину опрацювання предмета дослідження, та їх статистичні характеристики у науково-технічних текстах |
| title_sort |
дієслова, що визначають глибину опрацювання предмета дослідження, та їх статистичні характеристики у науково-технічних текстах |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2006 |
| topic_facet |
Комп’ютерна лексикографія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/72886 |
| citation_txt |
Дієслова, що визначають глибину опрацювання предмета дослідження, та їх статистичні характеристики у науково-технічних текстах / Н. Андрейчук, І. Волошиновська // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2006. — Вип. 13. — С. 170-173. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
| series |
Лексикографічний бюлетень |
| work_keys_str_mv |
AT andrejčukn díêslovaŝoviznačaûtʹglibinuopracûvannâpredmetadoslídžennâtaíhstatističníharakteristikiunaukovotehníčnihtekstah AT vološinovsʹkaí díêslovaŝoviznačaûtʹglibinuopracûvannâpredmetadoslídžennâtaíhstatističníharakteristikiunaukovotehníčnihtekstah |
| first_indexed |
2025-07-05T21:34:40Z |
| last_indexed |
2025-07-05T21:34:40Z |
| _version_ |
1836844350882971648 |
| fulltext |
170 Лексикографічний бюлетень
5. Бук С. Частотний словник офіційно-ділового стилю сучасної української мови //
Лінгвістичні студії: Зб. наук. праць.— 2006.— Випуск 14.— С. 184–188.
6. Дарчук Н. П. (ред.) Частотний словник сучасної поетичної української мови //
Лінгвістичний портал MOVA.info.— 2003–2006.— [Цит. 11 березня 2006].— Доступно з
<http://www.mova.info/Page2.aspx?l1=89>; Дарчук Н. П. (ред.) Частотний словник сучасної
поетичної української мови.— [Цит. 01 грудня 2001].— Доступно з
<http://www.philolog.univ.kiev.ua/WINS/chast/chast.htm>.
7. Дарчук Н. П. (ред.) Частотний словник сучасної української публіцистики // Лінгвістичний
портал MOVA.info.— 2003–2006.— [Цит. 11 березня 2006].— Доступно з
<http://www.mova.info/Page2.aspx?l1=91>.
8. Критська В. І., Колєнов Г. В., Недозим Т. І. та ін. Частотний словник наукового стилю //
Лінгвістичний портал MOVA.info.— 2003–2006.— [Цит. 11 березня 2006].— Дocтyпний з:
<http://www.mova.info/article.aspx?11=176&DID=1700>.
9. Морковкин В. В. Сравнительный список наиболее употребительных русских слов (на
материале шести словарей) // Лексические минимумы русского языка / Под ред.
П. Н. Денисова.— М.: МГУ, 1972.— С. 16–74.
10. Муравицька М. П., Олексієнко Л. А. (відп ред.) Структура мови і статистика мовлення.—
К.: Наукова думка, 1974.— 176 с.
11. Перебийніс В. С. (ред.) Статистичні параметри стилів.–– К.: Наук. думка, 1967.— 260 с.
12. Перебийніс В. C. (ред.) Частотний словник сучасної української художньої прози.— К.:
Наук. думка, 1981.— Т. 1.— 863 с.; Т. 2.— 855 с.
13. Перебейнос В. С. Методы и уровни моделирования нулевого стиля // Вопросы
статистической стилистики.— К.: Наука, 1974.—331 с.— С. 16–35.
14. Тулдава Ю. П. Проблемы и методы квантитативно-системного исследования лексики.—
Таллин: Валгус, 1987.— 204 с.
15. Якубайтис Т. А. О статистических пластах лексики // Вопросы статистической
стилистики.— К.: Наукова думка, 1974.— С. 299–314.
16. Buk, S. N., Rovenchak, A. A. Rank–Frequency Analysis for Functional Style Corpora of
Ukrainian // Journal of Quantitative Linguistics.— 2004.— V. 11, No. 3.— P. 161–171.
17. Juilland A., Brodin D., Davidovitch C. Frequency Dictionary of French Words.— The Hague;
Paris, 1970.
18. Kornai A. How many words are there? // Glottometrics.— 2002.— V. 4.— P. 61–86.
Н. Андрейчук, І. Волошиновська*
Національний університет „Львівська політехніка‖ (Львів)
УДК 81‘373.322.324
ДІЄСЛОВА, ЩО ВИЗНАЧАЮТЬ ГЛИБИНУ ОПРАЦЮВАННЯ ПРЕДМЕТА
ДОСЛІДЖЕННЯ, ТА ЇХ СТАТИСТИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ У НАУКОВО-
ТЕХНІЧНИХ ТЕКСТАХ
The list of key verbs denoting the stage of scientific research is suggested and their
frequency analysis when used in scientific texts is viewed as means of determining of the depth
of the subject of research cognition.
Вступ
У процесі пізнання людиною довкілля одним з основних моментів є збереження
набутої інформації та її передача наступним поколінням. Для забезпечення поступу у
певній науковій галузі корисним, а в більшості випадків навіть необхідним, є аналіз робіт
попередників у напрямку запланованих та споріднених досліджень. Систематизація
напрацьованого матеріалу, встановлення критеріїв та розробка методів пошуку і відбору
базової інформації сприяють ефективній передачі знань, що є особливо важливим в
умовах високого темпу розвитку сучасних технологій. Передові розробки передбачають
діяльність науковців у міжждисціплінарних сферах, що, разом з неналежним
опрацюванням базової інформації, доволі часто зумовлює невідповідність хронології
робіт їх науковій новизні. Такі обставини ускладнюють пошук джерел з інформацією про
новітні досягнення у заданому напрямку. З іншого боку, новизна не завжди виступає
критерієм відбору інформації, необхідної для успішного вирішення завдань, тому
потрібно прослідкувати також початкові та проміжні етапи розвитку досліджень. Таким
чином, вартою уваги є проблема визначення стадії досліджень, описаних в роботі, що
піддається аналізу.
*
© Н. Андрейчук, І. Волошиновська, 2006
Лексикографічний бюлетень 171
1. Формування набору ключових дієслів
В даній роботі розглянута можливість встановлення етапу наукового дослідлження на
основі аналізу дієслів ―дослідницької‖ групи. Так умовно можна назвати групу дієслів,
що вживаються в текстах, зокрема, науково-технічного спрямування для відображення
різноманітних станів дослідженості предмета, виражаючи: припущення, очікування,
наміри, прогнозування, досягнення, виявлення, підтвердження, створення, завершення.
Відбір таких дієслів здійснено на основі статистичного аналізу наукових праць з журналу
―Physical Review В‖ (тематика: Конденсовані системи та фізика матеріалів)
Американського фізичного товариства (APS) [1; 2]. Вибір даного журналу пояснюється
наявністю в галузі конденсованих систем та матеріалознавства фундаментальних доробок
поряд із новітніми розробками, значна частина яких перебуває на початкових стадіях.
Таким чином було забезпечено широкий діапазон стадії досліджень (описаних у роботах,
що піддавались статистичному аналізу) з метою вибору повного набору дієслів, які
можуть характеризувати глибину розробки тематики робіт. Синонімічні множини
вибраних дієслів були враховані для розширення числа елементів дослідницької групи, а
її остаточне формування та виділення підгруп проводились на основі аналізу семантики
кожного елементу. В результаті, виділено дві підгрупи дієслів, які характеризують
початковий та кінцевий етапи досліджження (табл. 1). В процесі узагальнення
статистичних характеристик відповідних підгруп виділені ключові дієслова, що
найчстіше вживаються науковцями: 1) assume, estimate, expect, suggest; 2) achieve,
determine, develop, find.
2. Визначення глибини досліджень
Запропонована група дієслів застосовувалась для аналізу дисертаційних та дипломних
робіт наукофо-технічного спрямування на предмет глибини проведених досліджень. До
розгляду були взяті праці, захищені протягом 2003-2004 рр. за результатами
дослідницьких робіт [3; 4] наукового центру DESY (Deutsches Elektronen- Synchrotron,
Німеччина).
Графічне відображення результатів проведеного аналізу представлене на рис. 1.
Аналізуючи розподіл праць відповідно до вкладів дієслів, що характеризують початковий
та завершальний етапи дослідження, можна виділити три множини робіт, в яких
представлені результати досліджень на різних стадіях розробки.
Таблиця 1. Дієслова ―дослідницької‖ групи.
Підгрупа І
(початковий етап)
Підгрупа ІІ
(завершальний етап)
assume
estimate
expect
intend
plan
predict
presume
presuppose
propose
suggest
suppose
surmise
suspect
think
accomplish
achieve
assign
claim
classify
confirm
determine
develop
discover
elaborate
establish
find
implement
prove
172 Лексикографічний бюлетень
Отриманий розподіл праць на вище згадані множини можна пояснити на основі
наступних міркувань. Науково-дослідницька праця являє собою представлення трьох
основних складових (див. рис. 2):
1) предмету досліджень та базового доробку у заданій та спорідненій тематиках;
2) можливих або вже наявних методів досліджень;
3) результатів.
Рисунок 2. Узагальнена схема науково-дослідницької праці.
У цій роботі встановлено, що етап наукового дослідження може бути визначений на
основі аналізу дієслів запропонованої дослідницької групи, які домінують в описі другої
(методу) та третьої (результату) складових дослідницької праці. В описі першої
складової завжди домінують дієслова другої підгрупи, відображаючи наявність предмету,
а, можливо, і базового доробку на певному етапі дослідницької роботи.
3. Аналіз отриманих результатів
У випадку початкового етапу досліджень друга підгрупа дієслів задіяна для опису
лише предмету опрацювання, а опис методів та результатів проводиться з
використанням дієслів першої підгрупи, відображаючи відсутність реальних результатів і
наявність лише їх оцінок, а також припущень щодо можливих методів та засобів їх
досягнення. При цьому відсутні, або ж ігноруються розроблені методи, що
0.1 0.2 0.3 0.4 0.5 0.6
0.4
0.5
0.6
0.7
0.8
0.9
1.0
проміжний
етап
завершальний
етап
пі
дг
ру
па
I
I
підгрупа I
початковий
етап
Рисунок 1. Розподіл праць відповідно до вкладів дієслів, що характеризують
початковий (підгрупа І) та завершальний (підгрупа ІI) етапи дослідження.
пр е д м е т т а
доробок
метод
результат
Лексикографічний бюлетень 173
застосовувались попередниками до предметів дослідження. Випадок дослідження на
початковому етапі відображений на рис. 3а, де пунктиром позначені складові науково-
дослідницької праці (метод, результат), в описі котрих домінують дієслова першої
підгрупи. Відносний вклад дієслів першої підгрупи сягає свого максимуму в околі
значення 0.5 (див. рис. 1), де зосереджені праці відповідають початковим етапам
дослідження. Близькі значення відносного вкладу дієслів першої та другої підгруп
обумовлені необхідністю розробки індивідуального методу для кожної з ознак предмету
опрацювання у випадку початкового етапу досліджень, та прояваляються без
перерахунку завдяки одинаковій кількості дієслів у підгрупах.
Якщо дослідження перебування на проміжному етапі, то друга підгрупа дієслів
вживається для опису предмету опрацювання, а також частини наявних методів та
отриманих результатів. Складові науково-дослідницької праці, в описі яких домінують
дієслова другої групи, зображені на рис. 3б суцільною лінією. В описі дослідницьких
робіт на цьому етапі присутня все ще значна кількість припущень щодо допустимих
методів та оцінок можливих результатів, що відображається на рис. 3б пунктиром.
Максимальне значення відносного вкладу дієслів першої підгрупи в описі робіт
проміжного етапу складає 0.38 (див. рис. 1), що дозволяє нам оцінити характерне
значення вкладу наявних методів (від 20%).
На завершальному етапі досліджень методи є детально розробленими і результати
подаються, в основному, у явному вигляді. Тому для опису переважаючої більшості
складових науково-дослідницьких робіт цього етапу вживаються дієслова другої підгрупи.
Дієслова першої підгрупи вживаються з метою опису, наприклад, подальших перспектив
роботи. Значення максимального вкладу дієслів першої підгрупи на цьому етапі становить
0.13 (див. рис. 1), діапазон характерних значень вкладу наявних методів – від 70%.
Висновки
Запропонований метод аналізу глибини опрацювання предмета дослідженнь можна
використовувати для пошуку інформації, керуючись її науковою цінністю та новизною,
які часто не відповідають її хронологічним характеристикам. Сформований набір дієслів
можна застосовувати для аналізу наукових праць природничого спрямування. Подальшу
роботу в даному напрямку варто спрямувати на розширення набору ключових дієслів,
вдосконалення методики їхнього поділу на підгрупи.
Список посилань
1. http://prb.aps.org/info/authors.html
2. Phys. Rev. B 69 (2004).
3. http://www.physnet.uni-hamburg.de/services/fachinfo/dissfb12.htm
4. http://msk.desy.de/Publikationen/
( 0% (від 20% наявних (від 70%
методів) наявних методів) наявних методів)
(а) (б) (в)
Рисунок 3. Схематичне зображення складових науково-дослідницької праці на
початковому (а), проміжному (б) та завершальному (в) етапах та відповідний
процентний вклад наявних методів.
|