Про історію слів з основою конфіденц-
У розвідці простежено історію виникнення групи слів з основою конфіденц- і підтверджено думку про те, що утворене раніше в мові є постійним джерелом виникнення нових мовних одиниць....
Збережено в:
| Дата: | 2006 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української мови НАН України
2006
|
| Назва видання: | Лексикографічний бюлетень |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/72897 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Про історію слів з основою конфіденц- / Т. Федоренко // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2006. — Вип. 14. — С. 48-50. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-72897 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-728972015-01-01T03:02:15Z Про історію слів з основою конфіденц- Федоренко, Т. Лексикографія, лексикологія, фразеологія: теорія та практика У розвідці простежено історію виникнення групи слів з основою конфіденц- і підтверджено думку про те, що утворене раніше в мові є постійним джерелом виникнення нових мовних одиниць. 2006 Article Про історію слів з основою конфіденц- / Т. Федоренко // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2006. — Вип. 14. — С. 48-50. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. XXXX-0118 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/72897 161.2.81‘373.374 uk Лексикографічний бюлетень Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Лексикографія, лексикологія, фразеологія: теорія та практика Лексикографія, лексикологія, фразеологія: теорія та практика |
| spellingShingle |
Лексикографія, лексикологія, фразеологія: теорія та практика Лексикографія, лексикологія, фразеологія: теорія та практика Федоренко, Т. Про історію слів з основою конфіденц- Лексикографічний бюлетень |
| description |
У розвідці простежено історію виникнення групи слів з основою конфіденц- і
підтверджено думку про те, що утворене раніше в мові є постійним джерелом
виникнення нових мовних одиниць. |
| format |
Article |
| author |
Федоренко, Т. |
| author_facet |
Федоренко, Т. |
| author_sort |
Федоренко, Т. |
| title |
Про історію слів з основою конфіденц- |
| title_short |
Про історію слів з основою конфіденц- |
| title_full |
Про історію слів з основою конфіденц- |
| title_fullStr |
Про історію слів з основою конфіденц- |
| title_full_unstemmed |
Про історію слів з основою конфіденц- |
| title_sort |
про історію слів з основою конфіденц- |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2006 |
| topic_facet |
Лексикографія, лексикологія, фразеологія: теорія та практика |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/72897 |
| citation_txt |
Про історію слів з основою конфіденц- / Т. Федоренко // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2006. — Вип. 14. — С. 48-50. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
| series |
Лексикографічний бюлетень |
| work_keys_str_mv |
AT fedorenkot proístoríûslívzosnovoûkonfídenc |
| first_indexed |
2025-07-05T21:35:06Z |
| last_indexed |
2025-07-05T21:35:06Z |
| _version_ |
1836844378061012992 |
| fulltext |
48 Лексикографічний бюлетень, 2006, вип. 14
[ся] / …; на кого-, що
на кого-, что;
…; нку)
…; к. землі
[ся]…;
У службових словах наводяться типові речення-формули:
спол. но, розм. да; ….; ,
але (а) втім
ось част. вот; ось так вот так; (при вираженні подиву) вот, розм. -ка; ось
розм.. -ка вот, что
д
Ілюстрації подаються в кінці значення (або відтінку значення) в алфавітному
порядку. Іноді форма реєстрової одиниці або її словотвірного компонента повторюється
в ілюстрації, тоді вона подається усіченою до першої літери -к.; - к.;
- к.; Крім того, в ілюстрації може подаватися форма, відмінна від заголовної,
тоді після тильди (~) подається лише відмінна усічена частина реєстрового слова, напр.:
круглый…; ~ая сума круглая сума; за ~им столом за круглым столом; ~і
дужки круглые скобки.
Не до всіх лексичних розрядів подаються ілюстрації.
Не подаються:
1. Ілюстрації у термінологічній і номенклатурній лексиці, ілюстрації для назв
приладів, знарядь виробництва, деталей механізмів тощо.
спец
спец
7
буд., техн
2. Ілюстрації для ботанічної та зоологічної номенклатури (особливо екзотичної для
України).
бот
кр біол
орн. кроншт п.
3. Ілюстрації осіб за національністю та місцем проживання. Виняток складають ті,
що набули конотаційних нашарувань, напр.: , .
4. Ілюстрації до назв грошей, напр.: , круз йро.
Джерельною базою для поповнення ілюстративної частини
Словника можуть бути передусім академічні загальномовні словники
російської мови, Російсько-український словник (Київ, Абрис, 2003)
словники російсько-іншомовні – Русско-английский словарь (М.: Рус.
яз., 1992), «Русско-немецкий словарь» (М.: Рус. яз., 1992) та ін.
Тетяна Федоренко, к. філол. н.
*
Інститут української мови НАН України (Київ)
УДК 161.2.81‘373.374
ПРО ІСТОРІЮ СЛІВ З ОСНОВОЮ КОНФІДЕНЦ-
У розвідці простежено історію виникнення групи слів з основою конфіденц- і
підтверджено думку про те, що утворене раніше в мові є постійним джерелом
виникнення нових мовних одиниць.
* © Т. Федоренко, 2006
Лексикографія, лексикологія: теорія та практика 49
У невеликій групі слів з основою конфіденц-, яку подають сучасні українські
тлумачні словники див., напр., 2 — / / рідше
рідше /
рідше конфіденці льно –
(з лат. confidentia «довір‘я»), від якого утворилися вищенаведені слова.
А це слово відоме приблизно ще з 1700 року [1: 68]. Є свідчення, що його вживав у
своїй мові Іван Мазепа. Ілько Борщак, за словами С. Плачинди, «один з найретельніших
біографів славетного гетьмана» [4: 110], пише, що «після довгих і довгих студій над
Орликом» Мазепа вирішив відкритися перед генеральним писарем і викласти ідейний
зміст таємного задуму, але при цьому гетьман зауважував: «Не для того, чтобъ я о твоєй
врности имл якое подозрніє… но розсуждая, что ты хотя человкъ разумный и
совсти не подозрнной, однакъ еще молодый… опасаемся, дабы ты и съ
великоросійскими и съ нашими всякого чина людми конверсуючи [тобто спілкуючися,
входячи в ділові стосунки], или съ конфиденціи или съ неосторожности не вимовился
предъ кимъ съ тм секретом…», де слово, конфід ція, вжите Мазепою, означає
«довірочна, таємна справа». З історичних джерел і спогадів сучасників нам відомо, що
Іван Мазепа був дуже освіченою людиною. Він знав багато іноземних мов — польську,
італійську, німецьку, французьку, а той же Орлик свідчить, що також «досить міцно»
володів і татарською. Він блискуче знав латинь, писав нею трактати, читав в оригіналі
твори античних авторів, багато з них знав напам‘ять.
Французький дипломат Жан Балюз згадує, що Іван Мазепа часто «оздоблював»свої
промови цитатами з латині, а в її знанні, як зауважує дипломат, «міг би суперничати з
найкращими нашими отцями єзуїтами» [3: 76]. Тому не дивує, що Іван Мазепа
послуговується словом конфід ція латинського походження. Для нього як освіченої
людини воно було звичайним словом, а ті, хто з ним спілкувався, теж добре розуміли
його значення.
На початку XVIII ст. від франц. confident у військову справу входить слово
як термін розвідувального лексикону. М. Алексеєв пише, що «особи які
перебували при нашій армії і займалися таємним збиранням відомостей про противника
називалися конфідентами». Тобто в сучасному розумінні вони були «довіреними
особами» або агентами. Слово конфід т почало вживатися в різних посланнях,
реляціях того часу. Так 16 квітня 1708 р. Є. І. Українцев, посланник у Польщі, пише «…и
гетьман бы Мазепа войска казацкого часть на страх конфидентам шведцким, яко то
Любомирским і Потоцким… конечно ж прислал». У реляції П. С. Салтикова
імператриці Єлизаветі про пересування австрійських і пруських військ від 22 серпня
1739 року знову зустрічається це слово «… ибо по известиям из Познани гласится, что
генерал Цитен от армії принца Генриха с 10–12 тысячами… будто к Познани
маршировать имеет место, куда я для разведания нарочного конфидента послал и
ожидать имею известия» [1: 69]. Але поступово слово
детермінологізується, застаріває і втрачає «розвідувальний» відтінок. Згодом воно
заміняється синонімом «довірена особа», а в літературну мову входить із значенням
«той, кому можна довірити свої таємниці, секрети; взагалі кому можна довіряти». З
часом у розвідувальній термінології довірена особа теж замінюється іноземним словом
«агент». Цілий відрізок життя відходить у минуле з появою нового слова, яке входить у
мову замість застарілого. І в цьому вбачається знак соціального змісту, бо і сучасні
агенти – «бонди» дуже відрізняються від тих, які колись були конфід тами.
А слова , , які теж походять від слова конфід ція і
функціонують у мові з початку XVIII століття, в сучасній мові подаються з ремаркою
книжн. і означають «секретний, довірчий» (конфіденційна розмова), «секретно,
довірочно» (поговорити з кимсь конфіденційно) і вживаються як синоніми до слів
таємний, довірчий. З відповідними нюансами вони сполучаються переважно із словами
50 Лексикографічний бюлетень, 2006, вип. 14
розмова, зустріч, аудієнція тощо. У сучасного письменника Юрія Андруховича
зустрічаємо — «Йшлося майже прямим текстом під час тієї конфіденційної зустрічі
сіроокого ідеаліста з високим достойником; або «Безконечні засідання вчених рад,
полум’яні доповіді .. і насамкінець конфіденційна авдієнція [аудієнція] в надзвичайно
високопосадового державного мужа».
Отже, повсякчасно підтверджується в мові теза про те, що «руйнування старого є
разом з тим і створення нового», що раніше утворене в мові двічі служить підґрунтям
новому — частково воно перебудовується заново, а частково змінює форму і значення в
цілому. Не збіднюється і словотворчість на основі застарілих слів.
Література
1. Алексеев М. Лексика русской разведки. – М., 1996. – С. 68–69.
2. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Під ред. В. Т. Бусела.
– К.: Перун; Ірпінь,– 2005.
3. Іван Мазепа. – К., Веселка. – 1992.
4. Плачинда С. Козак – душа правдивая. – К.: Велес., 2006.
Тетяна Цимбалюк-Скопненко, к. філол. н.
*
Інститут української мови НАН України (Київ)
УДК 161.2.81. ‘ 374
АЛЮЗІЯ ТА ЕЛІПСИС ЯК СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ
ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ У МОВІ ПЕРЕКЛАДІВ М. ЛУКАША
У статті проаналізовано специфіку алюзії та еліпсиса фразеологічних одиниць у
творчій спадщині відомого вітчизняного перекладача Миколи Лукаша, установлено
типи цих структурно-семантичних перетворень.
В основу структурно-семантичних перетворень фразеологізмів, як і кожної
оказіональної трансформації фразеологічних одиниць (далі – ФО), покладено
стилістичну мотивацію. Задум і зміст оригінального твору, співмірність і довершеність
художнього перекладу, а також мовні смаки автора (перекладача) визначають частоту
застосування цих перетворень. Проте всі вони спрямовані на посилення експресії.
Відомо, що внаслідок згаданих трансформацій відбувається значний відхід від
початкової моделі ФО, усталені традиційні асоціативні зв‘язки фразеологізму втрачають
частину свого наповнення. Суперечність між нормативно вживаною та несподівано
новим оформленням ФО викликає в читача ефект невиправданого очікування та нові
емоції від фразеологічного матеріалу.
До структурно-семантичних перетворень належать фразеологічна контамінація,
фразеологічна алюзія та фразеологічний еліпсис. Фразеологічна контамінація на
матеріалі перекладних творів М. Лукаша вже була об‘єктом розгляду
1
. Цей вид
трансформацій найчастіше трапляється в досліджуваних текстах. Вивчати специфіку
двох інших різновидів найважче, оскільки для її встановлення потрібно враховувати
якнайширший контекст. Передусім це стосується алюзії, бо внаслідок застосування
цього способу оказіональних перетворень виникає найбільша амплітуда віддаленості
модифікованої ФО від традиційно вживаного фразеологізму.
Алюзія (від лат. allusio – жарт, натяк) – це вживання лексеми, фрази, цитати як натяку
на загальновідомий факт. Л.І. Ройзензон називав цей вид перетворень фразеологічним
* © Т. Цимбалюк-Скопненко, 2006
1 Див.: [4].
|