Матеріали до “Словника фразеологічних синонімів Миколи Лукаша”

У статті проаналізовано традиції передавання фразеологічної синонімії в словниках різних слов’янських мов. Основну увагу зосереджено на перспективі укладання “Словника фразеологічних синонімів Миколи Лукаша”. Ключові слова: фразеологічна одиниця, фразеологічна синонімія, мова перекладу, словник...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2010
Автори:	Скопненко, О., Цимбалюк-Скопненко, Т.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут української мови НАН України 2010
Назва видання:	Лексикографічний бюлетень
Теми:	Словникові матеріали
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73117
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Матеріали до “Словника фразеологічних синонімів Миколи Лукаша” / О. Скопненко, Т. Цимбалюк-Скопненко // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2010. — Вип. 19. — С. 168-183. — Бібліогр.: 2 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-73117
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-731172015-01-05T03:01:47Z Матеріали до “Словника фразеологічних синонімів Миколи Лукаша” Скопненко, О. Цимбалюк-Скопненко, Т. Словникові матеріали У статті проаналізовано традиції передавання фразеологічної синонімії в словниках різних слов’янських мов. Основну увагу зосереджено на перспективі укладання “Словника фразеологічних синонімів Миколи Лукаша”. Ключові слова: фразеологічна одиниця, фразеологічна синонімія, мова перекладу, словник фразеологічних синонімів. Traditions of expressing phraseological synonymy in various Slavic languages dictionaries are analyzed in the article. Special attention is given to perspectives of composing of the “Phraseological synonyms dictionary of Mykola Lukash”. Keywords: phraseological unit, phraseological synonymy, language of translation, dictionary of phraseological synonyms. 2010 Article Матеріали до “Словника фразеологічних синонімів Миколи Лукаша” / О. Скопненко, Т. Цимбалюк-Скопненко // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2010. — Вип. 19. — С. 168-183. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. XXXX-0118 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73117 811.161.2.373 uk Лексикографічний бюлетень Інститут української мови НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Словникові матеріали Словникові матеріали
spellingShingle	Словникові матеріали Словникові матеріали Скопненко, О. Цимбалюк-Скопненко, Т. Матеріали до “Словника фразеологічних синонімів Миколи Лукаша” Лексикографічний бюлетень
description	У статті проаналізовано традиції передавання фразеологічної синонімії в словниках різних слов’янських мов. Основну увагу зосереджено на перспективі укладання “Словника фразеологічних синонімів Миколи Лукаша”. Ключові слова: фразеологічна одиниця, фразеологічна синонімія, мова перекладу, словник фразеологічних синонімів.
format	Article
author	Скопненко, О. Цимбалюк-Скопненко, Т.
author_facet	Скопненко, О. Цимбалюк-Скопненко, Т.
author_sort	Скопненко, О.
title	Матеріали до “Словника фразеологічних синонімів Миколи Лукаша”
title_short	Матеріали до “Словника фразеологічних синонімів Миколи Лукаша”
title_full	Матеріали до “Словника фразеологічних синонімів Миколи Лукаша”
title_fullStr	Матеріали до “Словника фразеологічних синонімів Миколи Лукаша”
title_full_unstemmed	Матеріали до “Словника фразеологічних синонімів Миколи Лукаша”
title_sort	матеріали до “словника фразеологічних синонімів миколи лукаша”
publisher	Інститут української мови НАН України
publishDate	2010
topic_facet	Словникові матеріали
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73117
citation_txt	Матеріали до “Словника фразеологічних синонімів Миколи Лукаша” / О. Скопненко, Т. Цимбалюк-Скопненко // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2010. — Вип. 19. — С. 168-183. — Бібліогр.: 2 назв. — укр.
series	Лексикографічний бюлетень
work_keys_str_mv	AT skopnenkoo materíalidoslovnikafrazeologíčnihsinonímívmikolilukaša AT cimbalûkskopnenkot materíalidoslovnikafrazeologíčnihsinonímívmikolilukaša
first_indexed	2025-07-05T21:47:35Z
last_indexed	2025-07-05T21:47:35Z
_version_	1836845164111331328
fulltext	168 Лексикографічний бюлетень 2010’19 МАТЕРІАЛИ ДО “СЛОВНИКА ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ СИНОНІМІВ МИКОЛИ ЛУКАША” © Олександр Скопненко, 2010 к. філол. н., Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України (Київ) © Тетяна Цимбалюк-Скопненко, 2010 к. філол. н., Інститут української мови НАН України (Київ) УДК 811.161.2.373 У статті проаналізовано традиції передавання фразеологічної синонімії в словниках різних слов’янських мов. Основну увагу зосереджено на перспективі укладання “Словника фразеологічних синонімів Миколи Лукаша”. Ключові слова: фразеологічна одиниця, фразеологічна синонімія, мова перекладу, словник фразеологічних синонімів. Traditions of expressing phraseological synonymy in various Slavic languages dictionaries are analyzed in the article. Special attention is given to perspectives of composing of the “Phraseological synonyms dictionary of Mykola Lukash”. Keywords: phraseological unit, phraseological synonymy, language of translation, dictionary of phraseological synonyms. Навряд чи викличе заперечення думка, що “дослідження синонімічних відношень важливе передусім з огляду на потреби лексикографії, оскільки сучасні фразеологічні словники не можуть продемонструвати єдиного підходу до подачі синонімів-фразеологізмів або й просто уникають цієї проблематики” [1: 64]. Скажімо, у “Фразеологічному словнику української мови” (ФСУМ) наведено обмежені синонімічні ряди, а в структурі “Словника фразеологізмів української мови” (СФУМ) взагалі не відображено синонімічних зв’язків між фразеологізмами. У зв’язку з цим особливої актуальності набуває проблема створення словників фразеологічних синонімів, що репрезентували б ідіостиль окремих авторів. Певна річ, тільки належний опис фразеологічної синонімії на матеріалі мови видатних письменників зможе наблизити національну Тамара Шульга 169 Позасловникова лексика у прозі Євгена Дударя лексикографію до створення великого словника фразеологічних синонімів. Серед спадщини майстрів слова, що істотно вплинули на сучасний образ української літературної мови, передусім її художнього різновиду, особливе місце належить доробкові Миколи Лукаша. Його творчість, багатогранна за стилістично-виражальним наповненням, має досліджуватися не тільки в аспекті перекладознавства, а й з погляду конструювання українського тексту. Тому створення “Словника фразеологічних синонімів Миколи Лукаша” належить до кола актуальних завдань вітчизняної філології. У слов’янському мовознавстві нагромаджено чималий досвід укладання словників фразеологічних синонімів. Понад те, у багатьох загальних синонімічних словниках слов’янських мов відбита фразеологічна синонімія, щоправда, не однаковим чином. Так, “Български синонимен речник” Л. Нанова та А. Нанової подає лексичні та фразеологічні синоніми (БСР), а, скажімо, “Синонимен речник на съвременния български книжовен език” (СРСБКЕ) узагалі наводить тільки лексичні синоніми. А. Домбрувка, Е. Геллер, Р. Турчин у найповнішому на цей час польському “Słowniku synonimów” (SS) умістили й лексичні, і власне фразеологічні синоніми з відповідними стилістичними позначками. В академічному “Словаре синонимов русского языка” за редакцією А. П. Євгеньєвої (ССРЯ), крім власне лексичного матеріалу, наведено й досить розлогі фразеологічні синонімічні ряди. Російські лексикографи створили низку словників фразеологічних синонімів, що істотно різняться способом подання матеріалу. У “Словаре фразеологических синонимов русского языка” В. П. Жукова, М. І. Сидоренка, В. Т. Шклярова (СФСРЯ1) подано 730 синонімічних рядів, матеріал описаний без співвіднесення з лексикою, за домінанту визначена фразеологічна одиниця. “Словарь фразеологических синонимов русского языка” О. К. Біріха, В. М. Мокієнка, Л. І. Степанової (СФСРЯ2) фіксує 7 тис. фразеологізмів і зорієнтований на лексичну змістову домінанту. Академічний “Словник синонімів української мови” (ССУМ) подає тільки синонімічні лексичні ряди, отже, його засади ідентичні принципам добору матеріалу лексикографічних праць, що зорієнтовані тільки на лексичну синонімію (як-от СРСБКЕ та ін.). Найповніше фразеологічну синоніміку української мови відбито в 170 Лексикографічний бюлетень 2010’19 “Словнику фразеологічних синонімів” М. П. Коломійця та Є. С. Регушевського. Ця лексикографічна праця містить понад 300 синонімічних рядів, що охоплюють 2 тис. фразеологічних одиниць (СФС). Досі це найповніший кодекс, що подає українські фразеологічні синоніми. Установлення синонімії передусім має спиратися на аналіз широкого контекстуального оточення фразеологічних одиниць. Саме завдяки такому підходу можна уникнути закидів про невмотивовану побудову синонімічних рядів, бо “маніпуляція зі значенням безвідносно до реальної інформації, яку несуть ідіоми, призводить до постулювання синонімії там, де можна говорити тільки про к в а з і с и н о н і м і ю (тобто близькість значення – і не більше того) і то – за сигніфікатом, тобто на рівні перетину значень, а не реального функціонування ідіом у мовленні (тексті)” [2: 88]. Для того щоб побудувати “Словник фразеологічних синонімів Миколи Лукаша” треба окреслити, крім засадничих принципів залучення матеріалу та розуміння власне природи фразеологізму й синонімії, структуру словникової статті. На нашу думку, словникову статтю треба побудувати таким чином: лексична змістова домінанта фразеологічного ряду, тлумачення синонімічного ряду, у разі потреби тлумачення треба повторювати біля деяких наступних членів синонімічного ряду із зазначенням семантичних відтінків з абзацу, фразеологічна одиниця (далі – ФО), дібрана з перекладних та оригінальних творів, стилістичні ремарки, ілюстративні цитати та паспортизація прикладів. У ролі домінанти доцільно використовувати саме лексему, оскільки обрати ФО для функції опорної одиниці в дібраному матеріалі практично неможливо. Стаття міститиме також і недиференційовані варіанти ФО 1 . Далі подано матеріали до кількох словникових статей (зі збереженням орфографічних особливостей цитат-ілюстрацій). 1 Визначити функціонально головний варіант серед залученого до аналізу матеріалу просто неможливо. Про причини свідомого оминання проблеми варіантності ФО під час дослідження синонімії у фраземіці перекладних творів М. Лукаша див.: [1: 65]. Тамара Шульга 171 Позасловникова лексика у прозі Євгена Дударя БАГАТІТИ/РОЗБАГАТІТИ СТАТИ ЗАМОЖНІШИМ; НЕ БІДУВАТИ. 1. В БИТИСЯ ІЗ ЗЛ ДНІВ кому. Як нам із злиднів виби- тися?.. [Стіль: 73]. 2. ДОСК Маю на думці ту [приповідку], що то каже: “Чи в церкву, чи на корабля, чи на службу до короля”, себто – як хочеш у люди вийти і багатства доскочити, то або духовне звання добудь, або по морю торгом плавай, або королю служити йди, чи до двора, чи до війська, бо сказано: “Краще од короля лата, як од магната шата” [Сервантес: 251]. 3. ДОСК ЧИТИ . Через кілька днів їду вже на губернаторство: маю велику охоту доскочити грошви, бо чув од людей, що всі нові губернатори до того вельми ласі [Сервантес: 508]. 4. За теє вміння і талан, будь ти хоч витязь і провитязь, грошиків не доскочиш; от як ти таляровитий, а зверху ще й талановитий – такий талан дай Боже й мені [Сервантес: 429]. 5. Але то вже був перекинчик лютий та жорстокий, другого такого чи ще де й знайдеш. Звався Гассан-Ага, доскочив уже незліченного скарбу і став нарешті алжірським деєм [Сервантес: 257]. 6. Бідному не доблести бракує, а добра. Не раз королі і князі славетні бідними бували, не раз хлібороби й козопаси в велике ба- гатство вбивалися [Боккаччо: 461]. Другий мій брат поїхав у Перу і вбився там у велике багатство: гроші, що він нам звідти присилав, не тільки повернули з наддатком частину майна, що на нього при поділі припала, а й дала можливість батькові знову стати щедрим, а мені – гідно й поважно скінчити студії і доступитись уряду, який я тепер обіймаю [Сервантес: 278]. 7. Прокинулась сими нашими ча- сами... межи посполитим людом пошесть така, що хто на неї заслабне, то аби тільки награбував та нашахрував де- 172 Лексикографічний бюлетень 2010’19 щицю, що і в калитці сяка-така шеляжина бряжчить, і на хребті блазенська новомодня одежина з шовковими бинда- ми на тисячу ладів теліпається, бо хто іншим яким щас- ливим припадком у достаток та в славу уб’ється, то вже притьмом виставляють себе за лицарювату шляхту та за високородне предковічне панство... [Гріммельсгаузен: 16]. БАГАТО ПРО ВЕЛИКУ КІЛЬКІСТЬ, МІРУ, ОБСЯГ ЧОГО-НЕБУДЬ. 1. чого. [Фауст:] // Таким я й був, поки тих чар не знав, // Поки себе і світу не прокляв. // Тепер тих чар в повітрі аж кишить, // Не знаю вже, де дітись од привидь [Гете: 480]. Крім того, на кораблі до припливу можна крабів наловити. Там їх аж кишить... [Стіль: 395]. 2. чого. [Форкіада (до Хору):] // Правда, правда, неймовірні! // Там [в альтані] глибини не- зглибимі, // Залів, ходів, коридорів там без ліку, // без чис- ла... [Гете: 408]. Без ліку злота я надбав // І самоцвітів назбирав. // Бери що хоч – ось чудо з чуд, // Великий ярий ізумруд [Гете: 396]. 3. кого, чого. Та й сам надалі [, Санчо,] будь обачен і не дуже розпускай язика, як зо мною говориш, бо скільки я не читав рицарських ро- манів (а прочитав я їх безлічeнну безліч), ніде джура так із своїм паном не розпатякував, як оце ти... [Сервантес: 115 – 116]. Через те чоловікам і жінкам, котрі захворювали (а було їх безліченна безліч), не лишалося иншої ради, як сподіватись на милосерде друзів, яких було не густо, або на корисливість слуг, що надились на велику аж надто платню... [Боккаччо: 221]. 4. [Фауст (до Цісаря):] // У білий день химерна мла // Там [на узбережжі] коливається // в повітрі, // Виводить візерунки хитрі, // Снує видіння без числа... [Гете: 447]. Тамара Шульга 173 Позасловникова лексика у прозі Євгена Дударя 5. - чого. На деревах зайців білованих та курей обпатраних висіло неміряно й нелічено, і все ж то в казани мало втрапити, та ще дичини й дробини всілякої видимо-невидимо на вітті освіжалось [Сервантес: 429]. 6. Задня кімната “Су- хої горлянки” маленька, народу набилося стільки, що гол- ці ніде впасти – не розбереш, хто крикнув, мабуть, із тих, що стояли ззаду [Стіль: 303]. 7. кого, чого. А найкраще [, Санчо,] ось що зроби: стинай віття тернове (тут скрізь того терну до гибелі росте) та й кидай по дорозі на признaку... [Сервантес: 154]. 8. ДО С МОГО Н СХОЧУ. Набралася Марі- торна тих товчеників до самого несхочу, то забула вже й про страх, і про сором... [Сервантес: 90]. 9. чого. – Як стану губер- натором, – одказав Санчо, – то випишу його [сина] по- штою, а тобі грошей пришлю, їх у мене буде до стилої мами, бо як у губернаторя й забракне часом побрязкачів, то всяке йому з радої душі позичить [Сервантес: 363]. 10. що. То вже мені, мать, так Бог дав, – сказав Санчо. – Знаю я тих приказок до гибелі, ні в яку книгу не влізе; як починаю говорити, так вони і в губи не потовпляться, котрій перше вискочити – от і вигорта язик, котру попаде, хоч вона, може, й не до прикладу [Сервантес: 531]. 11. що. ...тоді його [Лере] бідні грошики, відгодувавшись у лікаря, як на доброму курорті, через якийсь час повернуться до нього такими кругленькими й повненькими, що і в мішок не по- товпляться [Флобер: 196]. 12. – Не гнівай- тесь, мадонно! – одказав Діоней. – Скажіть лишень, яка вам [пісня] до вподоби, а я їх стілько знаю, що і в тисячу не вбереш [Боккаччо: 573]. 174 Лексикографічний бюлетень 2010’19 13. кого. [ескімос:] // Авжеж багато [нас], я й на пальцях їх // Не порахую. Правда, всіх сусідів // Уже я повбивав, та що із того, // Коли нові надходять... [Мадач: 222]. 14. чого. ...а було їх [реліквій] там стілько, що й на воловій шкурі всіх не спишеш і до вечора словами не змалюєш [Боккаччо: 604]. 15. В Ходімо, глянемо па сього святого; тілько бо-зна, як нам туди достатися, бо чув я, що на плацу повно німців та иншо- го збройного люду, а в церкві, кажуть, такого народу, що й яблуку нігде впасти [Боккаччо: 275]. 16. -В – Оце воно, оце по-моєму! – вигукнув Санчо. – Мене тільки добре по- годуйте, а тоді всі оті казуси-мазуси хай хоть цеб- ром-відром іллються, я їх у три мига впораю! [Сервантес: 571]. 17. – То правда, – сказав і паж. – Пан губернатор Санчо сипле їх [приказки], мов з рука- ва, хоч і не завжди до ладу, і те втішає пані мою дукиню і самого дука, вони їх вельми похваляють [Сервантес: 568 – 569]. 18. Зеленоокі і лапасті, // Обпали трупи, мов орда, – // Пласкі лоби, широкі пащі, // І шерсть гогошиться руда [Верлен: 126]. 19. чого. Виходить, що в Троїла того рум’янцю над міру; той, каже, рум’яний, а цей рум’яні- ший. Над міру вона [Єлена] ж його й перехвалила [Шек- спір: 340]. 20. кого, чого. Зазнала на віку земля стара // Багато лиха всякого й добра – // У неї згадок незчисленна сила... [Сервантес: 256]. 21. кому. [Садівниці:] // Люди ринули юрбою; // Зразу й сад тут уродився, // Крам, на- певне, полюбився – // Крамаркам нема відбою [Гете: 227 – 228]. Тамара Шульга 175 Позасловникова лексика у прозі Євгена Дударя 22. кому, у чому. Немає числа тим, що, в низькому стані народившись, сягнули найвищих гідностей світських чи церковних; я міг би на потвердження навести тобі безліч прикладів, що всіх і не переслухаєш [Сервантес: 528]. 23. НЕМ РЯНО Й НЕЛ ЧЕНО чого. На деревах зайців білованих та курей обпатраних висіло неміряно й нелічено, і все ж то в казани мало втрапити, та ще дичини й дробини всілякої видимо-невидимо на вітті одсвіжалось [Сервантес: 429]. 24. Незабаром на Ліпарі пройшла поголоска – і то не один хтось казав, а од багатьох людей чули, – що Мартуччо з усім своїм товариством на морі загинув [Боккаччо: 525]. 25. чого. Якби ти [, Анрі,] чув, як Клебер виступав! От виступ, так виступ! І справ- ді, у нас можливостей непочатий край! [Стіль:84]. 26. НІ В КУ КН ГУ НЕ ВЛ ЗЕ. – То вже мені, мать, так Бог дав, – сказав Санчо. – Знаю я тих приказок до гибелі, ні в яку книгу не влізе; як починаю говорити, так вони і в губи не потовпляться, котрій перше вискочити – от і вигорта язик, котру попаде, хоч вона, може, й не до прикладу [Сервантес: 531]. 27. чого. [Худий (до жінок):] // Добра набгав я повні скрині, // Та це за ваду мають нині! // Що все б із хати рознесли... [Гете: 247]. 28. [Терсіт:] // От уже паливо- да з цього Діомеда, от уже пройдисвіт! Його лестощам стільки я повірю, скільки гадові шипучому... Все з губи ха- ляву робить: наобіцяє повну торбу, а слова тоді хіба до- тримає, як звіздарі виворожать... [Шекспір: 415–416]. 29. чого. Тут і без цього справ по горло: мобілізувати народ на захист приміщення, висту- пати на аеродромі... [Стіль:207]. 30. С - чого. Баштовий поміст розпікся, мов черінь у печі, – ні ногою стати, ні рукою торкнутись; бідна вдова, плачучи, перескакувала з 176 Лексикографічний бюлетень 2010’19 каменя на камінь. Як на те, вітру не було ані сліду, і туди позліталася сила-силенна мух та ґедзів... [Бок- каччо: 712]. 31. Як ото рибалка в річці у свої мережі чим більше риби загорнути поривається, так вони [монахи], розпустивши свої широкі поли, намагаю- ться обплутати ними скілько влізе святих та божих удовиць і всяких простаків та простачок, дбаючи про те більше, ніж про будь-які инші справи [Боккаччо: 413]. 32. . А як тільки зародить, наваримо варення, і я його сховаю в шафу не для кого, як для внучечки – нехай приїжджає і їсть, скільки душа забажає [Флобер: 160]. Як будеш розумним, то купатимешся в таких розкошах, що й не снилось товаришам твоїм; як оддаси їй свою любов, то матимеш зброї і коней, вбрання і грошей, скілько твоя душа забажає [Боккаччо: 656]. 33. кого. Якби я тілько моргнула, то мала б тих коханців скільки хоч, та не така моя кра- са, щоб я дозволила її милувати якомусь стиду-бриду [Боккаччо: 466]. 34. СЛОВ МИ НЕ ЗМАЛЮВ ТИ що. ...а було їх [реліквій] там стілько, що й на воловій шкурі всіх не спишеш і до вечора словами не змалюєш [Боккаччо: 604]. 35. чого. Премудрості не знайдеш тут скарбон, // Зате сміха – сто двадцять торб із міхом, // А сміх одвіку бореться із лихом; // Отож очей слізьми не притуманюй... // Жени журбу цілющим добрим сміхом, // Бо сміх самій людині притаманний! [Шпигачки: 6]. 36. ТЬМА-Т МРЯВА чого. Амброджуола ж іще того самого дня було прив’язано до стовпа й вимазано медом; він сконав у великих муках, бо оси, мухи й ґедзі (а їх у тому краї тьма-темрява) скусали й сточили його до самої кости [Боккаччо: 357]. Тамара Шульга 177 Позасловникова лексика у прозі Євгена Дударя 37. А хортів добуду, їх у нашому селі хоть греблю гати; до того ж, кажуть, чу- жим коштом завжди краще полюється [Сервантес: 394]. 38. чого. Я мала череду корів, // Гай-гай, зелений гай! // У мене масла й молока // Було хоч відбавляй [Бернс: 175]. 39. – Отут, брате Санчо, – обізвався Дон Кіхот, – буде нам з тобою тих пригод, хоч купайся. Тільки гляди: хоч до якого великого скруту мені дійде, не поривайся до меча, аби мене оборонити; хіба що нападуть на мене якісь лайдаки, посполиті люди, тоді можеш мені пособляти [Сервантес: 53]. 40. ’Є. [Підчаший:] // А наше пан- ство п’є та й п’є. // Вже й ратуша льохи відкрила, // Та що ті кухви та барила? // На них питц в як хмара б’є! [Гете: 218]. БАЖАТИ, ПРАГНУТИ, ХОТІТИ МАТИ БАЖАННЯ ДО ЧОГО-НЕБУДЬ, ВІДЧУВАТИ ПОТРЕБУ В КОМУСЬ, ЧОМУСЬ. 1. РВ ТИСЯ ДУШ Ю до кого. Отак рвалися вони душами одне до одного, а час не стояв: надумався царь туніський дочку свою за еміра ґранадського оддати [Боккаччо: 478]. 2. ПОРИВ до чого. ...якби до- ма вирішила зостатись, то все одно нічого б не помог- ло – так пориваюсь я душею до того великого блага, що тобі, панотче мій коханий, таким великим видається злом... [Сервантес: 271]. ХТО-НЕБУДЬ МАЄ ЯКЕСЬ ПОСТІЙНЕ БАЖАННЯ. 1. [Мефістофель (до ан- гелів):] // Не вадило б вам дещо оголитись, // Нема пуття з цнотливих тих хламид. // Ось одвернулись... Ззаду поди- витись – // Ще дужче розбирає апетит [Гете: 495]. 178 Лексикографічний бюлетень 2010’19 2. кому. Дукині, як той казав, душа горіла швидше б того листа прочитати... [Серван- тес: 576]. 3. чий до чого. [Фауст:] // Чи то любов, чи гнів – не зрозуміти, // Такі палкі і радощі і горе, // Що до землі твій погляд знову рветься, // Схова- тись в запинало непрозоре [Гете: 213]. 4. Т ЛЬКО Й Д МАТИ. Побачивши, що Куррадо ще не пересердився і треба якось буде перед ним вибріхуватися, Кікібіо страшенно перелякався; їдучи за паном, він тілько й думав, як би йому втекти, та ба! [Бок- каччо: 589]. 5. Т ЛЬКО Й Д МКИ. Лізетта сказала, що так і зробить, і чернець пійшов. Вона ж так розпишалась і розприндилась, що вже й сорочка їй на гепі розлазилась; коли б уже та ніч – тілько й думки [Боккаччо: 468]. 6. Т ЛЬКО Й ЖАД ТИ кого. ...адже й вони [огудники] бачуть постійно вдачу вашу любу, вроду вашу пишну, принаду вашу милу ще й цноту вашу жіночу, – що ж тут дивного, кажу, коли навіть недолюдок, у пустельних горах вирослий, у тісній келії згодований, нікого, крім батька, несвідомий, скоро вас побачив, то вас тілько й жадав, про вас тілько й гадав, за вами тілько й упадав? [Бок- каччо: 453]. БАЙДИКУВАТИ НЕ МАТИ БАЖАННЯ ДІЯТИ, ПРАЦЮВАТИ. 1. СТИ в кого. Гей, ти, Жюль Мок! Годі тобі хропака затинати! Де б за нами дивити- ся, а ти спиш, дурно в начальства хліб їси [Стіль:56]. 2. ШКИ. А ще дехто, про сла- ву мою ревне дбаючи, волів би, щоб я витав із музами на Парнасі, замість із вами теревені-вені правити. Є й такі, котрі кажуть (уже не з розуму, а з пихи великої), що кра- ще б я подумав, як на хліб собі заробити, аніж усякі Тамара Шульга 179 Позасловникова лексика у прозі Євгена Дударя фрашки вигадувати та витрішки ловити [Боккач- чо: 451]. 3. – Чого це ти тут витрішки продаєш, злодіяко! Ану вимітайся зараз же звідси! Не люблю я, щоб усяке ледащо стояло коло моєї бондарні! [Єлин Пелин: 7]. 4. / А були деякі члени бюро, які й за хо- лодну воду не бралися [Стіль:128]. – Так чому, питаю, во- ни [інші черниці] й за холодну воду не візьмуться, щоб нам пособити, а все тільки казань читають, обіцяючи нам то рай, то пекло? [Стіль:171]. 5. ...уявлялось йому [Дон Кіхотові], що се він великий гріх робить, сиднем сидячи і нічого не роблячи серед нескінченних бенкетів та втіх, якими пришановувало його се панство як мандрованого рицаря [Сервантес: 594]. БАЙДУЖЕ НІЩО НЕ БЕНТЕЖИТЬ, НЕ ТУРБУЄ КОГОСЬ. 1. – Ну, чи так, то й так, – погодився Санчо. – Аби тільки дав Бог, щоб усе добре було, та щоб швидше того острова добути, який мені так дорого коштує, а там хоч і вмерти [Серван- тес: 61]. 2. А ТО ВСЕ ТРАВ . – Мине рік чи два, і набе- реться вона [Марісанча] благородних звичаїв, помажеть- ся панією, якось-то воно буде; аби вельможества доско- чити, а то все трава [Сервантес: 360]. 3. ...а грамоти я не дуже, – признався Санчо, – азбуки не втну: ну а щоб гаразд управляти, досить із мене того хреста, що над граматкою. А зброю яку дадуть, тею і орудуватиму до впаду, а там дійся Божа воля [Сервантес: 528]. 180 Лексикографічний бюлетень 2010’19 4. – На себе руки наложи- ти ще маєш право. Це діло хазяйське... А таке діло [ін- шим смерть готувати] – просто злочин [Стіль:63]. 5. кому. Правда з роками приходить турбота, але любов не зникає, тільки перемі- няється. У двадцять років одно добре – молодому, як п’яному, море по коліна [Стіль:258]. 6. . Про мене, хай собі буде [Крессі- да], як арапка, мені байдужісінько [Шекспір: 336]. 7. – Ви [, Лізетто,] говорите, як у дзвони дзвоните, – промовив тоді отець Альберт. – Усе те я з ним [архангелом Гавриїлом] уладнаю як слід. Та зробіть мені одну велику ласку, вам же все одно: попрохайте його явитися вам у моїй подобі [Боккаччо: 467]. 8. – Чи в лоб чи по ло- бі? – зауважив слуга. – Не в тому сила, тут ось що важ- ливо: чи то сідло, чи не сідло, як ви, панове, кажете [Сервантес: 294]. НЕ ЦІКАВИТЬ, НЕ ОБХОДИТЬ КОГО-НЕБУДЬ ЩОСЬ. БЕЗ ІН кому що. Все наше село страх як радіє, що ваша вельможність вивели на губернаторя сопруга мого Санча, – хоть тому ніхто й не віре, а найпаче парох, майстер Ніколас, цилюрник та ще бакаляр Самсон Карраско, – та воно мені без інтересу: коли вже так сталось, то нехай кожне каже, що кому хотя [Серван- тес: 576]. ХТО-НЕБУДЬ НЕ МАЄ ІНТЕРЕСУ, БАЙДУЖИЙ ДО ЧОГОСЬ, КОГОСЬ. 1. ЦЯ. [Троїл (до Пандара):] // Слова, самі слова – і все без серця. // Ні, годі, це на мене вже не діє. // (Дере листа) // Слова на вітер, то й летіть за віт- ром... // Вона [Крессіда] мене голубить тут словами, // А іншого втішає десь ділами [Шекспір: 426]. Тамара Шульга 181 Позасловникова лексика у прозі Євгена Дударя 2. кому. [Фавни:] // Що фавн кир- патий, то це дарма, // До того діла жінкам нема. // Кив- не недбало, де гурт жінок, – // Найкраща радо іде в танок [Гете: 253]. 3. в кого. [Адам:] // Коли ду- ша у мене // Схолола – лиш мені від того шкода. // В душі ж дівочій світиться хай віра // Поезією, музикою, цві- том... [Мадач: 143]. 4. кому що. Ба- чить П’єтро, що вона й до ночи всього не перебалакає, а йому те й за вухом не свербить, та й каже жінці: – Годі вже про те, жінко, якось воно влаштується! [Боккач- чо: 571]. 5. кому. Дульсінея гине, я помираю од жаги, а тобі [, Санчо,] й горя мало – отож розв’язуй очкура по своїй волі, а по моїй я всиплю тобі зараз на сьому безлюдді яких дві тисячі ударів [Серван- тес: 610]. 6. Санчика мереживо мере- жить, за день цілих вісім мараведі замережує та в скар- бонку знай складає, на придане б то: да вже тепер, як гу- бернаторівною стала, то матиме од тебе віно, і робити не треба. На майдані криниця висохла, а в шибеницю грім ударив, та вже лихо з нею [Сервантес: 577]. 7. кого що. А я собі яко наг, яко благ, родився без сорочки, помру без штанів, мене воно не студить і не гріє [Сервантес: 145]. 8. кого. Того ворога, що я нібито поконав, прибийте, про мене, хоть і до лоба [Сервантес: 580]. 9. Кричиш, допитуєшся, а вони [люди] хоч би тобі що – і вухом не ведуть [продов- жують міряти землю й забивати кілочки] [Стіль:119]. 10. Станьте вже раз царем чи королем, а мене маркізом ізробіть або й губернаторем, а там, про мене, хоч і весь світ пропадай! [Сервантес: 191]. 182 Лексикографічний бюлетень 2010’19 11. ЧИ Р ПКА, ЧИ КУР ПКА. ...стаю знов на службу до пана мого Дон Кіхота: тут хоть часом і дри- жаків наїсись, так зате з хлібом доїжно, а про мене аби хліб, а там уже байдуже, чи ріпка, чи куріпка [Серван- тес: 591]. 12. ЯК ХОЧ. Отак же і я зроблю – не буду сам тим ділом морочитись, пущу все в оренду і житиму з тієї ренти паном на всю губу, а люди собі як хоч [Серван- тес: 320]. Література 1. Скопненко О., Цимбалюк Т. Фразеологічні синоніми в мові художніх перекладів Миколи Лукаша // Лексикографічний бюлетень. – Вип. 10. – 2004. – С. 63–71. 2. Телия В. Русская фразеология. – М., 1996. Словники БСР Нанов Л., Нанова А. Български синонимен речник. – София, 1987. – 264 с. СРСБКЕ Димитрова М., Спасова А. Синонимен речник на съвременния български книжовен език. – София, 1980. –736 с. ССРЯ Словарь синонимов русского языка / Под ред. А.П. Евгеньевой. – М., 2002. – 656 с. ССУМ Словник синонімів української мови: У 2-х т. – К. – Т. 1, 1999. – 1040 с. – Т. 2, 2000. – 960 с. СФС Коломієць М., Регушевський Є. Словник фразеологічних синонімів. – К., 1988. – 200 с. СФСРЯ1 Жуков В.П., Сидоренко М.И., Шкляров В.Т. Словарь фразеологических синонимов русского языка. – М., 1987. – 442 с. СФСРЯ2 Бирих А. К., Мокиенко В. М., Степанова Л. И. Словарь фразеологических синонимов русского языка. – Ростов-на-Дону, 1997. – 350 с. СФУМ Словник фразеологізмів української мови / Уклад.: В. Білоноженко, І. Гнатюк та ін. – К., 2003. – 1104 с. ФСУМ Фразеологічний словник української мови / Уклад.: В. Білоноженко, В. Винник та ін. – К., 1993. – Кн. 1. – 2. – 980 с. Тамара Шульга 183 Позасловникова лексика у прозі Євгена Дударя SS Słownik synonimów / A. Dąbrówka, E. Geller, R. Turczyn. – Warszawa, 2005. – 490 s. Джерела Бернс Бернс Роберт / Пер. з англ. М. Лукаш і В. Мисик. – К., 1959. – 255 с. Боккаччо Боккаччо Джованні. Декамерон / Пер. з італ. М. Лукаш. – К., 1985. – 661 с. Верлен Верлен Поль. Лірика / Пер. з франц. М. Рильський, М. Лукаш, Г. Кочур. – К.: Дніпро, 1968. – 174 с. Гете Гете Йоганн Вольфганг. Фауст: Трагедія / Пер. з нім. М. Лукаш. – К., 1981. – 540 с. Гріммельсгаузен Гріммельсгаузен Ганс Якоб Крістоффель фон. Пригоди Простака Простаковича [Уривки] / Пер. з нім. М. Лукаш // Україна. – 1988. – № 50. – С. 16– 17. Єлин Пелин Єлін Пелін. Ян Бібіян: Повість-казка / Пер. з болг. М. Лукаш. – К.: Дитвидав УРСР, 1961. – 195 с. Лопе де Вега Вега Карпіо Лопе Фелікс де. Овеча криниця. Собака на сіні / Пер. з ісп. М. Лукаш. – К., 1962. – 359 с. Мадач Мадач Імре. Трагедія людини: Драматична поема / Пер. з угор. М. Лукаш. – К.: Дніпро,1967. – 252 с. Сервантес Сервантес Сааведра Мігель де. Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі / Пер. з ісп. М. Лукаш, А. Перепадя. – К., 1995. – 703 с. Стіль Стіль Андре. Перший удар / Пер. з франц. М. Лукаш. – К., 1953. – 412 с. Флобер Флобер Гюстав. Мадам Боварі. Побут провінції / Пер. з франц. М. Лукаш. – К., 1961. – 237 с. Шекспір Шекспір Вільям. Троїл і Крессіда: Драма / Пер. з англ. М. Лукаш // Шекспір Вільям. Твори: В 6-ти т. – Т. 4. – К., 1986 . – С. 331 – 435. Шпигачки Лукаш М. О. Шпигачки [післямова Л. Череватенка]. – К.: Ярославів Вал, 2003. – 240 с.

Матеріали до “Словника фразеологічних синонімів Миколи Лукаша”

Репозитарії

Схожі ресурси