Особливості фіксації логічного пізнання фразеологічними варіантами
The article discusses the features of idiom’s variants, components of which vary only in derivational means, connotative nuances of semantics or general denotative meanings. These units become interchangeable synonyms in a particular idiomatic context; depending on the degree of stability compone...
Збережено в:
| Дата: | 2011 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української мови НАН України
2011
|
| Назва видання: | Лексикографічний бюлетень |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73194 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Особливості фіксації логічного пізнання фразеологічними варіантами / Г. Артеменко // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2011. — Вип. 20. — С. 39-45. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-73194 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-731942015-01-06T03:02:09Z Особливості фіксації логічного пізнання фразеологічними варіантами Артеменко, Г. Матеріали міжнародної наукової конференції The article discusses the features of idiom’s variants, components of which vary only in derivational means, connotative nuances of semantics or general denotative meanings. These units become interchangeable synonyms in a particular idiomatic context; depending on the degree of stability components are logically / illogically interchangeable in an idiom. Selecting specific phraseological units among a number of variants is caused by objective conditions of communication, linguistic competence of the speaker, his territorial or social group. 2011 Article Особливості фіксації логічного пізнання фразеологічними варіантами / Г. Артеменко // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2011. — Вип. 20. — С. 39-45. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. XXXX-0118 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73194 8.161.2’373.7 uk Лексикографічний бюлетень Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Матеріали міжнародної наукової конференції Матеріали міжнародної наукової конференції |
| spellingShingle |
Матеріали міжнародної наукової конференції Матеріали міжнародної наукової конференції Артеменко, Г. Особливості фіксації логічного пізнання фразеологічними варіантами Лексикографічний бюлетень |
| description |
The article discusses the features of idiom’s variants, components of which vary
only in derivational means, connotative nuances of semantics or general denotative
meanings. These units become interchangeable synonyms in a particular idiomatic
context; depending on the degree of stability components are logically / illogically
interchangeable in an idiom. Selecting specific phraseological units among a number
of variants is caused by objective conditions of communication, linguistic competence
of the speaker, his territorial or social group. |
| format |
Article |
| author |
Артеменко, Г. |
| author_facet |
Артеменко, Г. |
| author_sort |
Артеменко, Г. |
| title |
Особливості фіксації логічного пізнання фразеологічними варіантами |
| title_short |
Особливості фіксації логічного пізнання фразеологічними варіантами |
| title_full |
Особливості фіксації логічного пізнання фразеологічними варіантами |
| title_fullStr |
Особливості фіксації логічного пізнання фразеологічними варіантами |
| title_full_unstemmed |
Особливості фіксації логічного пізнання фразеологічними варіантами |
| title_sort |
особливості фіксації логічного пізнання фразеологічними варіантами |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Матеріали міжнародної наукової конференції |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73194 |
| citation_txt |
Особливості фіксації логічного пізнання фразеологічними варіантами / Г. Артеменко // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2011. — Вип. 20. — С. 39-45. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| series |
Лексикографічний бюлетень |
| work_keys_str_mv |
AT artemenkog osoblivostífíksacíílogíčnogopíznannâfrazeologíčnimivaríantami |
| first_indexed |
2025-07-05T21:50:41Z |
| last_indexed |
2025-07-05T21:50:41Z |
| _version_ |
1836845359025881088 |
| fulltext |
39
Особливості фіксації логічного пізнання фразеологічними варіантами
Галина Артеменко
Особливості фіксації логічного пізнання
фразеологічними варіантами
Проблема співвідношення мови й мислення, лінгвістичних та екстралінг-
вістичних факторів у процесі пізнання залишається актуальною та остаточно
не з’ясованою. Кожному вжитому слову та реченню передує мисленнєва ді-
яльність, яка уможливлює порозуміння між мовцями завдяки впорядковано
дібраним та використаним мовним засобам; за реченням постає насамперед
судження. Така впорядкованість є підґрунтям для логічного аналізу мови.
Однак, з іншого боку, мова як система вміщує величезну кількість художніх
засобів та переносних значень, які роблять мовлення образним та багатим, а
не лише зведеним до логічних формул.
Поєднання логічного та алогічного в мові зумовлено накладанням власне
мовних засобів на логічні схеми та способи отримання й вираження інфор-
мації. Усебічне пізнання світу, безперечно, неможливе без мови, однак відбу-
вається за посередництвом як мовних, так і позамовних чинників. Інтерпре-
тований мовцями зв’язок між явищами дійсності втілений у особливостях
мови; він може перебувати на поверхні й бути очевидним, логічно вмотиво-
ваним, або ж алогічним, недостатньо вмотивованим.
Фразеологізмами називають стійкі мовні одиниці, що означає усталене,
фіксоване співвідношення змісту та форми вислову. На противагу цьому
загальноприйнятому твердженню у фразеологічній системі мови побутує
думка, що існують такі одиниці, що за збереження цілісного значення все ж
допускають зміну форми. Таким чином, у фразеології існують дві протилеж-
ні тенденції: збереження цілісності та творення варіантів одного чи кількох
компонентів вислову. З погляду логіки цікавою є специфіка варіативності в
одному фразеологізмі кількох лексем.
Варіантність притаманна практично всім одиницям мови. Особливістю її
у фразеологізмах є те, що варіативні компоненти можуть відрізнятися лише
словотвірними засобами, конотативними відтінками семантики або ж за-
гальним денотативним значенням. Такі взаємозамінні одиниці виступають
синонімами в конкретному фразеологізованому контексті; залежно від міри
усталеності / контекстуальності компоненти є логічно / алогічно взаємоза-
мінними в одному фразеологізмі.
УДК 8.161.2’373.7
40
Артеменко Г.
Фразеологічні варіанти – феномен, що в реальному мовленнєвому про-
цесі не існує, оскільки в кожній конкретній ситуації ми використовуємо саме
такий, а не інакший фразеологізм й залишаємо без уваги всі інші можливі
тотожні за значенням конструкції. Вибір конкретної фразеологічної одиниці
з-поміж ряду варіантних зумовлений метою, умовами спілкування, мовною
компетенцією того, хто говорить, його територіальною чи соціальною при-
належністю. «У природному комунікативному процесі фраза має одну ін-
терпретацію (яку задумав той, хто говорить), а в логічному представленні
природного комунікативного факту – вона має безліч інтерпретацій» [3: 441–
442]. Отже, у процесі мовлення фразеологізм існує лише в одному вияві та
з одним значенням, і тільки словник може фіксувати одразу всі можливі ви-
дозміни фразеологічної одиниці. Усі інші не використані з певних причин
мовцем у конкретній ситуації варіантні конструкції існують у мовній системі
й відображені у фразеологічному словнику української мови.
Про специфіку співвідношення варіантності та синонімії у фразеології
А. Матвієнко пише: «Між фразеологічними синонімами і варіантами не-
має чіткої межі. Фразеологічну варіантність можна вважати крайнім виявом
синонімії, де різниця між синонімами зведена до мінімуму» [4: 16]. Однак,
фразеологічні синоніми називають те саме явище різними мовними засоба-
ми, тобто по-різному називають одне пізнане явище, а фразеологічні варіан-
ти – це та сама назва, однак з можливими видозмінами компонентів.
Таким чином, унаслідок зіставлення варіантів однієї фразеологічної оди-
ниці виявляють ряд взаємозамінних у певному контексті лексем, які познача-
ють те саме явище дійсності та вступають у синонімічні відношення різного
ступеня контекстуальності / абсолютності (алогічності / логічності). «Сино-
німічний ряд у широкому розумінні цього слова являє собою мікросистему в
синонімічній системі і в загальній системі мови, яка виникла завдяки можли-
вості по-різному називати ті самі явища дійсності. І як своєрідна підсистема
в системі мови синонімічний ряд завжди перебуває в русі, активно реагуючи
на закономірності розвитку мови, – з’являються нові синоніми, а то й цілі
синонімічні ряди. Слова-компоненти фразеологізму допускають синоніміч-
ну взаємозаміну без втрати загального цілісного значення, утворюючи таким
чином своєрідний варіант, наприклад: скрутити в баранячий ріг (дугу), за-
рубати (собі) на носі (на лобі), дойняти (допекти) до живого (до печінок),
дати ляпаса (запотиличника), палець (пальця) у рот не клади, прикидатися
дурнем (дурником), бити байдики (баглаї) й т. ін.» [4: 32].
«Фразеологічні варіанти – це різновиди фразеологічних одиниць, тотож-
них за значенням і граматичними функціями при частковій відмінності в
41
Особливості фіксації логічного пізнання фразеологічними варіантами
компонентному складі, у словоформах компонентів або в їх порядку чи кіль-
кості» [8: 92]. Залишається відкритим питання про те, чи можна словотвірну
та граматичну варіативність компонентів фразеологізму вважати достатньою
підставою для йменування структури фразеологічним варіантом.
«Словник фразеологізмів української мови» часто фіксує різні граматич-
ні та словотвірні форми одного слова як варіантні у складі однієї фразеоло-
гічної одиниці, наприклад:
граматичні форми: – лоб (лобом) у лоб [7: 350], каменем лягти на дно (на
дні) [7: 360], наводити / навести очі (око, оком) [7: 417], мати мухи (муху) в
носі [7: 370], мати гостре око (гострі очі) [7: 372], ґав (ґави) ловити [7: 350],
вправляти / вправити мозок (мізки) [7: 128], на стіну (на стіни, на стінку)
лізти / полізти [7: 347], литися / политися річкою (річками, рікою) [7: 337],
вітер у кишенях (у кишені) свистить (гуляє, виє) [7: 112], не мати собі рівно-
го (рівних, подібних) [7: 381]. Такі варіантні компоненти фразеологізму вка-
зують на денотат різними способами вираження повнозначного компонента
(найчастіше це заміна однини множиною).
словотвірні форми: – міняти як (мов, наче) рукавички (рукавиці) [7: 392],
тільки пальчики (пальці) оближеш [7: 452], під віник (під віничок) [7: 110], як у
віночку (як у вінку) [7: 110], мати слабість (слабинку, слабкість) [7: 320], ли-
тися / политися річкою (річками, рікою) [7: 337], лизати губи (губки) [7: 333],
ні (ані, і) крихти (кришки) [7: 314], на стіну (на стінку) лізти / полізти [7: 347],
мати за дурня (дурника) [7: 373]. У таких фразеологічних висловах здебільшо-
го поряд із емоційно нейтральним словом подано його зменшувано-пестливу
форму, яка хоч і має додаткову конотацію, але не є носієм окремого лексичного
значення, тобто є новою назвою позначуваної реалії.
Слідом за Т. Свердан ми не погоджуємося з твердженням деяких мо-
вознавців про те, що будь-яка заміна таких граматичних форм компонентів
фразеологічних одиниць, як-от роду, числа, відмінка, особи, є одним із спо-
собів трансформації фразеологізмів, бо вважаємо такі зміни синтагматични-
ми особливостями поєднання мовних одиниць в синтаксичне ціле. І лише
зумисне порушення норм словозміни чи формотворення, котре передбачає
певний комічний, сатиричний, згрубілий та ін. ефект, може трактуватися як
спосіб стилістичної видозміни фразеологічної одиниці [5: 36], тобто йдеться
про таке варіювання компонентного складу фразеологізму, яке виникло вна-
слідок цілеспрямованої пізнавальної чи комунікативної діяльності мовця.
Особливістю фіксації фразеологічних варіантів у словнику, за словами
Н. Бабич, є те, що «у реєстрі словника фразеологізм подано зі словами постій-
ного фразеологічного оточення або з факультативними компонентами, які не
42
Артеменко Г.
лише варіюються, а й випускаються у мовленні, а в покажчиках до словників
ці ж фразеологізми представлені в скороченому варіанті, так, як вони функці-
онують у мовній практиці» [2: 10], тобто у словниковому реєстрі зафіксовано
всі мовні засоби, які служать формою для певного фразеологічного значення,
а в словниковому покажчику фразеологічні варіанти продемонстровані так, як
вони використовуються в мовленні, – кожен вислів засвідчений окремо.
Варіантними пропонуємо називати такі фразеологічні одиниці, у яких за-
фіксована лексична взаємозаміна компонентів. Лексична варіантність фразе-
ологічних одиниць ґрунтується на багатозначності слів-компонентів фразе-
ологізму, на їхньому переносному значенні та вживанні, співвідносності чи
ототожненні певних понять у свідомості мовця.
Найчастіше варіюються такі компоненти фразеологічних висловів, які
належать до однієї частини мови. Однак іноді взаємозамінними є лексеми,
що мають різну частиномовну приналежність, але позначають співвідносні
поняття, тобто мають спільні семи у своїх лексичних значеннях. Наприклад:
не мати коли й угору (на небо, на стелю і т. ін.) глянути [7: 380], лаври не
дають спати (спокою, покою і т. ін.) [7: 322], доходити / дійти до живого
(до самих (живих) печінок) [7: 210], пробувати свої сили (себе) [7: 57], тягти
тягар на своїх плечах (на собі) [7: 434], гнути свою лінію (своє) [7: 151]. Ін-
шою причиною взаємозамінності таких лексем в одному вислові є творення
слів однієї частини мови від іншої: манна небесна (з неба, з небес) [7: 367],
сльозами (слізьми, слізно) молити [7: 402].
Зазвичай варіантними компонентами у складі фразеологічних одиниць
виступають дієслова (унаслідок їхньої полісемії та багатовалентності). Те
саме дієслово у складі різних фразеологічних одиниць може мати різні ва-
ріантні відповідники (значення дієслова обмежене фразеологічним контек-
стом, який і визначає коло допустимих синонімів): ламати (порушувати) /
зламати (поламати, порушити) [своє] слово [7: 326], ламати / поламати
(зламати, розбивати і т. ін.) пута [7: 326], ламати (проламувати, розбива-
ти і т. ін.) / зламати (проламати, розбити і т. ін.) лід (кригу) [7: 326], лама-
ти / зламати (переламати, поламати і т. ін.) хребет [7: 326], ламати / зла-
мати (поламати, обламати і т. ін.) зуби [7: 326]; наставляти (розкидати,
розставляти, плести і т. ін.) / наставити (розкинути, розставити і т. ін.)
[свої] тенета (сіті, пастки, сильця і т. ін.) [7: 426], наставляти (нащулю-
вати, нащурювати) / наставити (нащулити, нащурити) вуха (вухо) [7: 426],
наставляти (направляти, напучувати і т. ін.) / наставити (направити, на-
путити і т. ін.) на [добру (праведну)] путь (дорогу, стежку) [7: 426], на-
ставляти (направити) на [добрий] розум [7: 426].
43
Особливості фіксації логічного пізнання фразеологічними варіантами
Серед взаємозамінних дієслів-компонентів лексичних фразеологічних
варіантів часто трапляються звичайні, усталені синоніми чи спільнокореневі
слова: відкрити (відчинити) / відкривати (відчиняти) двері [7: 103], скіль-
ки душа забажає (запрагне, захоче і т. ін.) [7: 229], душа болить (щемить,
ятриться і т. ін.) / заболіла (защеміла, заятрилася і т. ін.) [7: 225], дух під-
німається (підноситься) / піднявся (піднісся) [7: 224], хоч живцем гинути
(помирати) [7: 148], втрачати (губити, тратити) / втратити (згубити,
стратити) голову [7: 138], воювати (боротися) з вітряками [7: 125]. Така
ланцюжкова варіантність лексем у межах фразеологічної одиниці є логічною,
оскільки близькість семантики дієслів дозволяє їм замінювати одне одного
в певному контексті. Рідше трапляються фразеологічні варіанти, де дієслово
має лише один замінник: відчути (почути) нюхом [7: 108], відтанути (віді-
йти) душею (серцем) [7: 107], носити (міряти) воду решетом [7: 440], свічки
в очах засвічуються (стають) / засвітилися (стали) [7: 637], запеклося (за-
черствіло) серце [7: 640], убити (піймати) грінку [7: 731]. Так, у поданих
фразеологізмах контекстуальними синонімами виступають слова відчути –
почути, носити – міряти, перетворювати – обертати, пустити – розвіяти,
засвічувати – ставати, запекти – зачерствіти, заговорити – прокинутися,
убити – піймати, в’янути – свербіти. Така дієслівна варіантність є алогіч-
ною, оскільки варіантні компоненти постають синонімами лише у фразеоло-
гічному контексті, а поза ним не взаємозамінюються.
Варіантні іменники та прикметники у складі фразеологізмів теж непоодино-
кі (завдяки здатності людини мислити не лише конкретними образами та понят-
тями, а узагальнювати, типізувати, означувати метафорично осмислювати піз-
нане). Порівняно великі й відкриті контекстуально-синонімічні ряди іменників
у межах фразеологічного вислову виникають тоді, коли варіативна лексема має
багато усталених синонімічних відповідників: як (мов, ніби і т. ін.) з ланцюга (з
цепу, з налигача і т. ін.) зірвався [7: 265], іти ( бути, ходити) на поводку (на по-
воді, на припоні, на прив’язі і т. ін.) [7: 277], казанок (баняк) не варить [7: 285],
хоч до рани (до болячки, до зубів і т. ін.) прикладай [7: 299], крик (лемент) душі
[7: 313], у перших лавах (рядах) [7: 322], іти в далеку дорогу (путь) [7: 277], ла-
мати (проламувати, розбивати і т. ін.) / зламати (проламати, розбити і т. ін.)
лід (кригу) [7: 326], лантух (мішок) з кістками [7: 314], щербатої (зламаної, ла-
маної і т. ін.) копійки не мати [7: 308], в очах замигтіли (замиготіли) білі (веселі,
грайливі і т. ін.) метелики [7: 386], невеселим (сумовитим. сумним і т. ін.) оком
[7: 466], у великій (значній, більшій і т. ін.) мірі [7: 392].
Взаємозамінність таких лексем у межах одного фразеологізму є логіч-
но вмотивованою, оскільки ці іменники виступають синонімами не лише
44
Артеменко Г.
в усталеному вислові, а й поза фразеологічним оточенням, незалежно від
контексту. Однак зв’язки між змінними лексемами можуть мати різний сту-
пінь логічної вмотивованості. Алогічними, тобто такими, що не взаємозамі-
нюються синонімічно поза фразеологічним контекстом, синонімами поста-
ють такі компоненти фразеологічних варіантів: зганяти (згонити) / зігнати
злість (зло, досаду, серце і т. ін.) [7: 260], злість – серце; заварити кашу
(пиво, халепу і т. ін.) [7: 239], каша – пиво, каша – халепа; хоч до рани (до
болячки, до зубів і т. ін.) клади (прикладай, притуляй і т. ін.) [7: 299], рана –
зуби; мити сльозами лице (обличчя. бороду і т. ін.) [7: 389], лице – борода.
Рідше трапляються варіантні прислівники та числівники, бо вони мають
меншу здатність до утворення переносних значень, формування синонімічних
рядів, натомість переважають прикметники, дієслова: Наприклад: щербатої
(зламаної, ламаної і т. ін.) копійки не мати [7: 308], в очах замигтіли (зами-
готіли) білі (веселі, грайливі і т. ін.) метелики [7: 386], невеселим (сумовитим.
сумним і т. ін.) оком [7: 466], як три дні (тиждень) хліба не їв [7: 281], відсува-
ти (відтісняти) / відсунути (відтіснити) на задній (другий) план [7: 107].
Крім того, що взаємозамінні лексеми у фразеологічних варіантах можуть
відрізнятися відтінками лексичного значення, вони можуть мати й різну
стилістичну характеристику, що зумовлено широким діапазоном функціо-
нальних «запитів» мовцем відповідних варіантів фразеологізму до різних
ситуацій, умов, сфер спілкування (зневажити чи возвеличити, образити чи
похвалити). Такі стилістичні варіанти нечисленні. У словнику вони мають,
як правило, відповідне маркування. Наприклад: маг і чародій (заст. чудодій)
[7: 362], ділитися останнім (діал. посліднім) шматком хліба [7: 204], зали-
вати / залити очі (вульг. сліпи) горілкою [7: 246], відкинути / відкидати ноги
(вульг. копита, ратиці) [7: 156], діло маленьке (зневажл. теляче) [7: 204],
накладати / накласти (наложити) руку (грубо лапу) [7: 421], дух вийшов
(грубо випер) [7: 223], аж із горла лізе (грубо преться) [7: 343].
Вивчення лексичних варіантів фразеологізму є надійним джерелом для
дослідження шляхів і способів фразеологізації вільних словосполучень, уточ-
нення їхньої внутрішньої форми, а отже, може слугувати для характеристики
мовної картини світу як діалектного, так і загальнонаціонального мовлення.
Розмежовуючи лексичні та граматичні варіанти фразеологізмів, урахову-
ючи відкритість / закритість контекстуально-синонімічного ряду структури,
семантичні особливості варіативного компонента, можна системно описати
специфіку функціонування фразеологічних варіантів як особливого мовного
явища зі складною структурою та різноманітними асоціативними семантико-
стилістичними видозмінами. Вибір варіанта зумовлюється особливостями
45
Особливості фіксації логічного пізнання фразеологічними варіантами
психіки людини (здатністю до ототожнення чи асоціативного співвіднесення
явищ дійсності, абстрагування від конкретного до уявного, метафоризації,
аналізу та синтезу), етнографічним оточенням та ментальними характерис-
тиками. Відмінності історії, побуту представників різних народів творять
особливості кожної мовної картини світу, а отже, відмінність у використанні
мовних ресурсів та ставленні до них. А в основі – глибинна будова та філо-
софська сутність самої мови як явища динамічного.
Література
Алефіренко М. Ф. Теоретичні питання фразеології. – Харків: Вища школа, 1.
1987. – 133 с.
Бабич Н. Д. Проблема фразеологічності конструкцій «службове слово 2.
+ повнозначне» у слов’янських мовах // Уч. зап. Таврического нац. ун-та им.
В. И. Вернадского. Серия: «Филология». – Том 20 (59), № 6. – 2007. – С. 10–14.
Вдовиченко А. В. Расставание с «языком». Критическая ретроспектива 3.
лингвистического знания. Монография. – М.: Издательство Православного Свято-
Тихоновского Гуманитарного университета, 2008. – 512 с.
Матвієнко А. М. Фразеологічні синоніми і варіанти // Українська мова і 4.
література в школі. – 1965. – № 8. – С. 16–20.
Свердан Т. П. Явище усічення фразеологізмів на тлі розрізнення процесів 5.
варіювання і трансформації // Уч. зап. Таврического нац. ун-та им. В. И. Вернадского.
Серия: «Филология». – Том 20 (59), № 6. – 2007. – С. 35–41.
Селіванова О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – Полтава: 6.
Довкілля–К., 2006. – 716 с.
Словник фразеологізмів української мови. – К.: Наук. думка, 2003. – 1104 с.7.
Ужченко В. Д., Ужченко Д. В. Фразеологія сучасної української мови: Посібник 8.
для студентів філологічних факультетів вищих навчальних закладів. – Луганськ:
Альма-матер, 2005. – 400 с.
Halyna ARTEMENKO
Features of Fixing Logical Cognition by Idiom’s Variants
The article discusses the features of idiom’s variants, components of which vary
only in derivational means, connotative nuances of semantics or general denotative
meanings. These units become interchangeable synonyms in a particular idiomatic
context; depending on the degree of stability components are logically / illogically
interchangeable in an idiom. Selecting specific phraseological units among a number
of variants is caused by objective conditions of communication, linguistic competence
of the speaker, his territorial or social group.
|