Фразеологізми з семантикою інтенсивності як об’єкт наукового дослідження
Article focuses on the semantics of phraseological units of intensity in modern Ukrainian literary language. The attention is drawn to semantic aspects of studying phraseology. We consider the expressiveness as a special component of the semantic structure of phraseology. The measure expression o...
Збережено в:
| Дата: | 2011 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української мови НАН України
2011
|
| Назва видання: | Лексикографічний бюлетень |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73214 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Фразеологізми з семантикою інтенсивності як об’єкт наукового дослідження / Л. Дідун // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2011. — Вип. 20. — С. 89-96. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-73214 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-732142015-01-07T03:01:47Z Фразеологізми з семантикою інтенсивності як об’єкт наукового дослідження Дідун, Л. Матеріали міжнародної наукової конференції Article focuses on the semantics of phraseological units of intensity in modern Ukrainian literary language. The attention is drawn to semantic aspects of studying phraseology. We consider the expressiveness as a special component of the semantic structure of phraseology. The measure expression of the expressive phraseology in speaking intensity. Linguists consider the intensity as a semantic category. Category of intensity is based on the consideration of the semantics of phraseology as complete units. Phraseologisms semantics of intensity designed to make the expression more convincing for the perception of the recipient. 2011 Article Фразеологізми з семантикою інтенсивності як об’єкт наукового дослідження / Л. Дідун // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2011. — Вип. 20. — С. 89-96. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. XXXX-0118 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73214 811.161.2’373.72’37 uk Лексикографічний бюлетень Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Матеріали міжнародної наукової конференції Матеріали міжнародної наукової конференції |
| spellingShingle |
Матеріали міжнародної наукової конференції Матеріали міжнародної наукової конференції Дідун, Л. Фразеологізми з семантикою інтенсивності як об’єкт наукового дослідження Лексикографічний бюлетень |
| description |
Article focuses on the semantics of phraseological units of intensity in modern
Ukrainian literary language. The attention is drawn to semantic aspects of studying
phraseology. We consider the expressiveness as a special component of the semantic
structure of phraseology. The measure expression of the expressive phraseology in
speaking intensity. Linguists consider the intensity as a semantic category. Category
of intensity is based on the consideration of the semantics of phraseology as complete
units. Phraseologisms semantics of intensity designed to make the expression more
convincing for the perception of the recipient. |
| format |
Article |
| author |
Дідун, Л. |
| author_facet |
Дідун, Л. |
| author_sort |
Дідун, Л. |
| title |
Фразеологізми з семантикою інтенсивності як об’єкт наукового дослідження |
| title_short |
Фразеологізми з семантикою інтенсивності як об’єкт наукового дослідження |
| title_full |
Фразеологізми з семантикою інтенсивності як об’єкт наукового дослідження |
| title_fullStr |
Фразеологізми з семантикою інтенсивності як об’єкт наукового дослідження |
| title_full_unstemmed |
Фразеологізми з семантикою інтенсивності як об’єкт наукового дослідження |
| title_sort |
фразеологізми з семантикою інтенсивності як об’єкт наукового дослідження |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Матеріали міжнародної наукової конференції |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73214 |
| citation_txt |
Фразеологізми з семантикою інтенсивності як об’єкт наукового дослідження / Л. Дідун // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2011. — Вип. 20. — С. 89-96. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
| series |
Лексикографічний бюлетень |
| work_keys_str_mv |
AT dídunl frazeologízmizsemantikoûíntensivnostíâkobêktnaukovogodoslídžennâ |
| first_indexed |
2025-07-05T21:53:58Z |
| last_indexed |
2025-07-05T21:53:58Z |
| _version_ |
1836845567360106496 |
| fulltext |
89
Прийоми емоційно-експресивного використання діалектних фразеологічних одиниць...
Olena DEKHTYAREVA
Emotional and Expressive Ways of Dialect Phraseological Unit’s Usage in Ar-
tistic texts.
The article considers the usage of dialect phraseological units in artistic texts as
means of increasing text expressiveness. Scientists are much interested in studying
phraseological fund taken from the artistic texts of the authors as bearers of dialectal
speech at the end of XX – beginning of XXI centuries.
Basic emotional and expressive ways of dialect phraseological unit’s usage in artis-
tic texts are determined. Dialectal phraseological units proved to be means of intensifi-
cation of expressiveness in description of characters, making the autor’s language more
lively and reflecting ethnic peculiarity.
Лілія Дідун
Фразеологізми з семантикою інтенсивності
як об’єкт наукового дослідження
Фразеологічна система української мови становить незмінний інтерес для
вивчення багатьма науковцями. Під фразеологізмом ми розуміємо «нарізно
оформлений, але семантично цілісний і синтаксично неподільний мовний
знак, який своїм виникненням і функціонуванням зобов’язаний фраземотвор-
чій взаємодії одиниць лексичного, морфологічного та синтаксичного рівнів»
[16: 770]. Фразеологічні одинці виступають своєрідними інформаційними кон-
денсаторами у мові суспільно-історичного, культурного досвіду нації.
Теоретичні основи фразеології як окремої лінгвістичної дисципліни викла-
дено в працях В. В. Виноградова, Б. О. Ларіна, Л. Г. Скрипник, Ф. П. Мед-
ведєва, М. Г. Демського. Важливі напрацювання з теорії фразеології містять
праці В. П. Жукова, В. М. Телії. Питання фразеології є об’єктом наукових сту-
дій українських мовознавців М. Ф. Алефіренка, Л. Г. Авксентьєва, В. М. Біло-
ноженко, І. С. Гнатюк, Л. І. Коломієць, Н. М. Неровні, В. Д. Ужченка, Д. В. Уж-
ченка, Л. А. Юрчук та ін.
УДК 811.161.2’373.72’37
90
Дідун Л.
У процесі вивчення фразеологічних одиниць одне з чільних місць займає
семантичний аспект розгляду фразеології. «Фразеологізми мають єдине ці-
лісне значення, яке відповідає єдиному поняттю» [4: 20]. Семантичну ціліс-
ність як одну з ознак фразеологізмів виділяли В. В. Виноградов, В. П. Жуков,
Л. Г. Скрипник, Г. М. Удовиченко та ін.
«Семантична монолітність», як зазначає В. Д. Ужченко, формується вна-
слідок переосмислення вільного словосполучення-прототипу, яке виступає
з певної реальної ситуації як мотивуючий чинник. Внаслідок такого пере-
осмислення компоненти фразеологізму втрачають свою предметну віднесе-
ність і перестають розрізнятися як одиниці вільного вживання. В. П. Жуков
пояснює семантичну цілісність як внутрішню смислову єдність, зумовле-
ну деактуалізацією компонентів, або складових частин, фразеологічних
одиниць. Науковець влучно зазначив, що «фразеологізм починається там,
де закінчується семантична реалізація його компонентів» [7: 6]. Академік
В. В. Виноградов із цього приводу наводив вдалу паралель, говорячи про
фразеологізми як про «хімічні сполуки в мові».
За структурою фразеологізм – багатокомпонентна одиниця, якій притаман-
не цілісне за номінативною функцією найменування. «Фразеологічні одини-
ці становлять собою специфічний вид номінації, а саме – непряму, вторинну
номінацію» [4: 16]. Однією з особливостей цих вторинних номінацій є мож-
ливість реалізації вербальних знаків експресивного характеру задля передачі
широкого спектру людських емоцій.
Експресивність фразеологічних одиниць, зазначають науковці В. Д. Ужчен-
ко та Д. В. Ужченко, постає з їхнього призначення – передавати через почуття
наше ставлення до фактів навколишньої дійсності. «Експресія – це особливий
і невід’ємний компонент семантичної структури, який виявляє її здатність ви-
ражати поняття яскравіше, наочніше, передавати інтенсивність її змісту – най-
вищого ступеня ознаки, напруженості, підсилення дії, створювати її особливе
сприйняття» [4: 15]. Отже, «атрибутом» експресивності фразеологічних оди-
ниць виступає інтенсивність як характеристика вияву цієї ознаки.
Науковці розглядають інтенсивність як категорію, що дає можливість
виявити міру вираження експресивності у фразеологізмах. Інтенсивність,
або посилення, в кількісному плані передає «показник» експресивності.
Для дослідження вияву інтенсивності ознаки будемо добирати фразеологіз-
ми у вузькому їх розумінні, а саме ті, які характеризуються відтворюваніс-
тю, цілісністю значення, стійкістю структури і виступають членом речення.
Адже, як зазначає Л. Г. Скрипник, «являючи собою єдине значеннєве ціле,
фразеологічні одиниці не є однаковими з погляду з’єднаності компонентів
91
Фразеологізми з семантикою інтенсивності як об’єкт наукового дослідження
і співвіднесеності семантики усього вислову з семантикою його окремих
складників – компонентів» [9: 13].
Спробуємо простежити механізм формування семантики інтенсивності
як компонента значення фразеологічних одиниць сучасної української мови,
виявити спеціалізовані виразники інтенсивності в значеннях фразеологізмів.
Аналіз ФО буде ґрунтуватися на цілісності їхніх значень. Адже «показником і
носієм значення посилення слугує не який-небудь окремий компонент фразео-
логізму, а фразеологізм у повному обсязі» [7: 29].
Засобам інтенсифікації висловлення приділяють значну увагу В. Д. Уж-
ченко, Л. В. Самойлович, В. М. Телія, М. В. Гамзюк, І. І. Убін, І. І. Туранський,
М. З. Гурко, Л. В. Воробйова, І. І. Сущинський, С. О. Швачко, К. Р. Рсалді-
нова, О. І. Шейгал, Є. Г. Конопленко та ін. Але незважаючи на те, що багато
науковців розглядають питання категорії інтенсивності, слід зазначити, що
механізми створення та функціонування такої категорії розроблено в україн-
ській фразеології недостатньо.
Актуальність дослідження фразеологічних одиниць зі значенням інтен-
сивності зумовлена вищеокресленими чинниками та визначається незмін-
ним інтересом лінгвістів до семантики фразеологізмів. Розв’язання подібних
питань сприятиме більш глибокому усвідомленню процесу формування
українськомовної картини світу. Наявність фразеологізмів із семантикою ін-
тенсивності у мовленні – одна з характеристик рівня розвитку мовної осо-
бистості, її компетенції в плані добору лексичних одиниць з усього багатства
української мови. «Використання засобів інтенсифікації слугує автохаракте-
ристикою мовця» [12: 37]. А носії мови якнайкраще характеризують рівень
розвитку, багатство її лексичного фонду.
Інтенсивність кваліфікується лінгвістами як категорія, що являє собою
кількісно-якісне явище, в якому, на думку І. І. Туранського, кількісною сто-
роною мовлення можемо вважати інтенсивність, а якісною – експресив-
ність [12; 13].
М. З. Гурко зазначає, що зміст категорій якості та кількості, що беруть
участь у творенні категорії інтенсивності, формувався протягом всієї історії
розвитку науки. «Формування визначення категорії якості, так як і кількості,
нараховує століття» [1: 8]. С. А. Швачко дослідження категорії кількості від-
носить до початків філософської науки.
Процес становлення в мові категорії інтенсивності «об’єктивується завдя-
ки використанню основних логічних операцій, що відбуваються в мисленні
(порівняння, аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, конкретизація), та їх
наслідків (судження, умовивід, дефініція)» [6: 6].
92
Дідун Л.
Більшість науковців одностайні в тому, що інтенсивність є вираженням по-
силення, вона є одним із видів кількісної характеристики ознаки. Інтенсив-
ність трактується як ознака ознаки, кількісна характеристика експресивності,
її міра. Найбільш чітко це сформульовано в узагальненні М. З. Гурко, яка на-
голошує, що категорія інтенсивності є «семантичною категорією та становить
собою кількісну характеристику певної якості…» [6: 14]. Л. В. Воробйова роз-
глядає проблему інтенсивності якісної ознаки та лінгвістичних засобів її ви-
раження як одну з проблем загальнолінгвістичного плану. К. Т. Рсалдінов під
поняттям кількості ознаки розуміє ступінь інтенсивності ознаки.
Оскільки інтенсивність виступає як збільшення рівня експресивності мов-
ної одиниці, то можна говорити про її градацію як спробу своєрідного виміру.
«І. І. Туранський та І. І. Убін уперше зробили спробу виміряти інтенсивність
вияву ознаки за допомогою шкали» [6: 5]. Отже, можемо говорити про певну
шкалу виміру інтенсивності, де відправною точкою за визначенням багатьох на-
уковців виступає норма, певне нейтральне поняття щодо підсилення ознаки.
Так, В. В. Акуленко наголошує, що «висока інтенсивність якісної ознаки
може розглядатися як перевищення певної еталонної кількості якісної ознаки»
[2: 9]. Тобто інтенсивність ознаки, за тлумаченням науковця, виступає як кіль-
кісне відхилення від певного «еталону», але відхилення в таких рамках, яке не
несе за собою зміни якості. М. З. Гурко зазначає, що «інтенсивність є градуйо-
ваною семантичною категорією та становить собою кількісну характеристику
певної якості у вигляді шкали (відносно визначеної норми якості)…» [6: 14].
Є. І. Шейгал наголошує, що «під категорією інтенсивності в лінгвістиці розу-
міють таку мовну поняттєву категорію, яка слугує для відображення градацій
в ступені прояву ознаки і виражається засобами різних мовних рівнів» [18: 4].
Адже «одна й та ж кількість може бути по-різному виражена не тільки в різних
мовних системах, але також всередині окремо взятої системи» [17: 10].
На думку Є. І. Шейгал, інтенсивність є градуйована семантична ознака, що
є характеристикою будь-якої якості у вигляді шкали, що має два полюси. Це,
відповідно, «плюс» і «мінус», що дає можливість говорити про збільшення
інтенсивності якості та ослаблення цієї ознаки.
Але потрібно говорити про суб’єктивність характеру даної шкали, «бо в її
основі – сприйняття та оцінка індивіда (чи групи індивідів)» [13: 17]. В цьо-
му разі слід наголосити на категорії оцінності, яка виступає однією з вагомих
чинників у розумінні категорії інтенсивності загалом. М. З. Гурко наголошує,
що «інтенсивність вияву ознаки у фразеологізмах пов’язана з оцінністю – по-
зитивним чи негативним ставленням суб’єкта мовлення до предмета» [6: 11].
Тож йдеться про існування шкали саме в свідомості мовця та реципієнта.
93
Фразеологізми з семантикою інтенсивності як об’єкт наукового дослідження
Так, науковці В. М. Білоноженко та І. С. Гнатюк зазначають, що фразео-
логізми як знаки вторинного утворення виникають у зв’язку з необхідністю
виразити ставлення мовця до предмета повідомлення. В. В. Акуленко зазна-
чає, що переважна розробка в мові засобів вираження інтенсивності ознаки
пояснюється притаманною людині схильністю до можливого перебільшення,
спрямованого на те, щоб зробити висловлення більш переконливим для ре-
ципієнта. Використання в мовленні фразеологічних одиниць із семантикою
інтенсивності І. І. Туранський пояснює прагненням мовців зробити вислов-
лення більш переконливим для сприйняття, яскравіше охарактеризувати зміст
сказаного, глибше, повніше передати спектр емоцій.
Значення посилення об’єднує фразеологізми в одну семантичну парадигму.
«В складі такої парадигми фразеологізми (або слова) співвідносні одне з одним за
ступенем семантичної близькості завдяки змістооб’єднувальній ознаці «дуже»,
«сильно», «у великій мірі» [7: 26]. Інтенсивність ознаки у фразеологізмах ви-
являється завдяки наявності таких слів, як «дуже», «сильно», «абсолютно», «зо-
всім». Іноді до тлумачення фразеологізму входить саме слово «інтенсивність»,
наприклад: бити ключем (виявлятися на всю силу; дуже енергійно, інтенсивно),
як з гармати (дуже голосно), як іржа залізо (дуже сильно, весь час), як бобер у
салі (дуже добре, заможно, безтурботно), голий, босий і простоволосий (дуже
вбогий, бідний), на весь голос (дуже голосно, з усієї сили), не іграшки (нелегко,
дуже складно, тяжко), видимо і невидимо (дуже багато), гра з вогнем (дуже не-
безпечні дії без урахування можливих наслідків; великий ризик), через вулицю
бондар (дуже далекий або зовсім не родич), ні аза (зовсім нічого), хоч око виколи
(зовсім нічого не видно), на копійку (зовсім мало, трохи), без копійки (не маю-
чи зовсім грошей), до кола (абсолютно все, повністю), аж іскри летять (дуже
енергійно, завзято, запально, докладаючи всіх зусиль).
С. А. Швачко зазначає, що «семантичне поле утворюється великою кіль-
кістю значень, які мають хоча б один спільний семантичний компонент, на-
приклад, величина, вага, зміщуваність, висота, глибина, довжина, інтенсив-
ність…» [17: 10]. Отже, семантика інтенсивності також слугує об’єднувальним
чинником для різних груп мовних одиниць. «Формуючи» групу фразеологізмів
з семантикою інтенсивності, можна виділити компаративні фразеологізми. Їх
науковці відносять до поширених засобів інтенсифікації висловлення і спосо-
бів репрезентації категорії інтенсивності загалом.
«Особливо вагоме місце в семантичній структурі компаративних фразе-
ологізмів займає емоційно – експресивний компонент» [3: 8]. В. Д. Ужченко
наголошує, що компаративність є «домінантною ознакою створення експре-
сивності», характеристикою якої виступає інтенсивність. І. І. Туранський,
94
Дідун Л.
І. І. Сущинський, К. Т. Рсалдінов компаративні фразеологізми відносять до по-
силювальних, адже «їх використовують достатньо інтенсивно для вираження
високого ступеня ознаки» [8: 24].
Розглядаючи фразеологізми з семантикою інтенсивності, слід приділити
увагу дослідженню адвербіальних фразеологізмів. Є. Г. Конопленко, розгля-
даючи адвербіальні фразеологічні одиниці за фразеосемантичними групами,
виявила їх співвіднесення зі значенням різних поняттєвих рубрик. До однієї
з таких рубрик науковець відносить «фразеологічні одиниці, що передають
інтенсивність фізичної дії, стану, емоційного відношення: на чім світ – дуже
сильно, інтенсивно; на всіх парах – дуже швидко; на космічній швидкості –
надзвичайно швидко» [19: 9]. Отже, ця група фразеологізмів передає інтенсив-
ність також в емоційному відношенні, даючи змогу розкрити широкий експре-
сивний план цих мовних одиниць, і може бути зарахована до фразеологізмів із
семантикою інтенсивності.
Так, семантичний аспект вивчення фразеології дає широкі можливості для
глибшого дослідження різних груп фразеологізмів і в тому числі з семантикою
інтенсивності. Категорія інтенсивності базується на розгляді семантики фра-
зеологізмів як цілісних одиниць і не передбачає членування їх компонентного
складу. Вона виступає як характеристика вияву експресивності, репрезентую-
чи таким чином міру зазначеної ознаки. Ця категорія може піддаватись града-
ції, зважаючи на свою суб’єктивність у сприйнятті реципієнта.
Зміст категорій якості та кількості, що беруть участь у творенні категорії
інтенсивності, формувався протягом тривалого часу.
Багато науковців зробили свій внесок у розуміння змісту категорії інтен-
сивності, досліджуючи її вияв на різних мовних рівнях. Проектуючи категорію
інтенсивності на фразеологічну систему української мови, можемо говорити
про неї як про кількісний показник експресивності фразеологічних одиниць,
кількісний вияв якісної ознаки. Визначником категорії інтенсивності фразе-
ологізмів можемо вважати наявність у тлумаченні їх значень таких слів, як
«дуже», «сильно», «у великій мірі» тощо.
Вдавання до посилення ознаки при передачі інформаційного спектру з
більшою інтенсивністю викликане прагненням мовців більш точно, з усіма
відтінками значень, донести інформацію до реципієнта.
Отже, дослідження фразеологічних одиниць зі значенням інтенсивності
є актуальним, адже випливає з незмінного інтересу лінгвістів до семантики
фразеологізмів та розкриває кількісну характеристику якісної ознаки експре-
сивності фразеологічних одиниць.
95
Фразеологізми з семантикою інтенсивності як об’єкт наукового дослідження
Література
Агудов В. В. Место и роль структуры и структурных изменений в законе 1.
перехода количественных изменений в качественные: Автореф. дис .. канд. филос.
наук. – Горький, 1967.
Акуленко В. В. Лексические средства выражения интенсивности качествен-2.
ного признака в современном русском языке: Автореф. дис .. канд. филол. наук. – К.,
1987. – 25 с.
Алефиренко Н. Ф. Структурно – семантический анализ компаративных фра-3.
зеологизмов современного украинского языка: Автореф. дис .. канд. филол. наук. –
К., 1978. – 29 с.
Білоноженко В. М., Гнатюк І. С. Функціонування та лексикографічна роз-4.
робка українських фразеологізмів. – К.: Наук. думка, 1989. – 156 с.
Воробйова Л. В. Средства выражения интенсивности признака, обозначен-5.
ного именем прилагательным, в современном французском языке: Автореф. дис ..
канд. филол. наук. – К., 1968. – 16 с.
Гурко М. З. Категорія інтенсивності в сучасній німецькій фразеології (на ма-6.
теріалі фразеологічних одиниць групи «інтелектуальні здібності людини»): Авто-
реф. дис .. канд. філол. наук. – Запоріжжя, 2003. – 17 с.
Жуков В. П. Семантика фразеологических оборотов. – М., 1978. – 183 с.7.
Рсалдинов К. Т. Категория интенсивности признака в современном немец-8.
ком языке: Автореф. дис .. канд. филол. наук. – М., 1980. – 27 с.
Скрипник Л. Г. Фразеологія української мови. – К., 1973. – 280 с.9.
Сущинский И. И. Система средств выражения высокой степени признака 10.
(на материале современного немецкого языка): Автореф. дис .. канд. филол. наук. –
М., 1977. – 16 с.
Телия В. Н. Типы языковых значений. – М., 1981. – 269 с.11.
Туранский И. И. Семантическая категория интенсивности в английском 12.
языке. – М., 1990. – 173 с.
Туранский И. И. Содержание и выражение интенсивности в английском 13.
языке: Автореф. дис .. д-ра филол. наук. – Львов, 1999. – 41 с.
Убин И. И. Лексические средства выражения категории интенсивности (на 14.
материале русского и английского языка): Автореф. дис .. канд. филол. наук. – М.,
1974. – 34 с.
Ужченко В. Д., Ужченко Д. В. Фразеологія сучасної української мови: Навч. 15.
посіб. – К., 2007. – 494 с.
Українсьва мова: Енциклопедія / Редкол.: Русанівський В. М. (співголова), 16.
Тараненко О. О. (співголова), М. Л. Зяблюк та ін. – 2-ге вид., випр. і доп. – К.: Вид-во
«Укр. енцикл.» ім. М. П. Бажана, 2004. – 824 с.
Швачко С. А. Языковые средства выражения количества в современном ан-17.
глийском, русском и украинском языках. – К., 1981. – 144 с.
Шейгал Е. И. Интенсивность как компонент семантики слова в современ-18.
ном английском языке: Автореф. дис .. канд. филол. наук. – М., 1981. – 26 с.
96
Каленчук Ю.
Конопленко Е. Г. Адвербиальные фразеологические единицы современного 19.
украинского языка: Автореф. дис .. канд. филол. наук. – К., 1985. – 20 с.
Джерела
Словник фразеологізмів української мови / Укл.: В. М. Білоноженко, І. С. Гнатюк
та ін. – К.: Наук. думка, 2003. – 1104 с.
Lilia DIDUN
Phraseologisms Semantics of Intensity as the Object of Scientific Research
Article focuses on the semantics of phraseological units of intensity in modern
Ukrainian literary language. The attention is drawn to semantic aspects of studying
phraseology. We consider the expressiveness as a special component of the seman-
tic structure of phraseology. The measure expression of the expressive phraseology in
speaking intensity. Linguists consider the intensity as a semantic category. Category
of intensity is based on the consideration of the semantics of phraseology as complete
units. Phraseologisms semantics of intensity designed to make the expression more
convincing for the perception of the recipient.
Юрій Каленчук
Функціонування стійких висловів у
літературознавчих працях Михайла Грушевського
Місце М. Грушевського в мовно-літературному процесі кінця ХІХ – по-
чатку ХХ строліття ще не достатньо досліджене. Це зумовлено передусім
тим, що через політичну діяльність ученого з ідеологічних міркувань його
наукову спадщину не вивчали. Лише з 90-х років ХХ ст. до неї починають
звертатись учені-мовознавці та літературознавці. Чільне місце в науковому
доробку вченого займає його «Історія української літератури» (далі – «Істо-
рія...» у шести томах дев’яти книгах). Вона цікава перш за все для досліджен-
ня історії української мови кінця ХІХ – початку ХХ століття, адже наукова
мова М. Грушевського має свою специфіку та індивідуальні особливості.
УДК 811.161.2'374
|