Функціонування стійких висловів у літературознавчих працях Михайла Грушевського
In the article proof utterances as a separate type of lexical units in modern Ukrainian is described.The problem of transformation of phraseological units is also widely examined. There are two types of transformation: semantic and structural-semantic – are in the modern Ukrainian. The classific...
Gespeichert in:
| Datum: | 2011 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української мови НАН України
2011
|
| Schriftenreihe: | Лексикографічний бюлетень |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73215 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Функціонування стійких висловів у літературознавчих працях Михайла Грушевського / Ю. Каленчук // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2011. — Вип. 20. — С. 96-102. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-73215 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-732152015-01-07T03:01:52Z Функціонування стійких висловів у літературознавчих працях Михайла Грушевського Каленчук, Ю. Матеріали міжнародної наукової конференції In the article proof utterances as a separate type of lexical units in modern Ukrainian is described.The problem of transformation of phraseological units is also widely examined. There are two types of transformation: semantic and structural-semantic – are in the modern Ukrainian. The classification of proof utterances in the Hrushevskyj’s “History Of Ukrainian Literature” is сonsidered. The author distinguishes three types of proof utterances in the “History Of Ukrainian Literature”: with and without transformation; and proof utterances, which in modern Ukrainian function in other registration. In the article the consequences of transformation of separate proof utterances are shown and their accordances over are brought in modern Ukrainian. 2011 Article Функціонування стійких висловів у літературознавчих працях Михайла Грушевського / Ю. Каленчук // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2011. — Вип. 20. — С. 96-102. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. XXXX-0118 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73215 811.161.2'374 uk Лексикографічний бюлетень Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Матеріали міжнародної наукової конференції Матеріали міжнародної наукової конференції |
| spellingShingle |
Матеріали міжнародної наукової конференції Матеріали міжнародної наукової конференції Каленчук, Ю. Функціонування стійких висловів у літературознавчих працях Михайла Грушевського Лексикографічний бюлетень |
| description |
In the article proof utterances as a separate type of lexical units in modern Ukrainian
is described.The problem of transformation of phraseological units is also widely
examined. There are two types of transformation: semantic and structural-semantic –
are in the modern Ukrainian.
The classification of proof utterances in the Hrushevskyj’s “History Of Ukrainian
Literature” is сonsidered. The author distinguishes three types of proof utterances in
the “History Of Ukrainian Literature”: with and without transformation; and proof
utterances, which in modern Ukrainian function in other registration. In the article
the consequences of transformation of separate proof utterances are shown and their
accordances over are brought in modern Ukrainian. |
| format |
Article |
| author |
Каленчук, Ю. |
| author_facet |
Каленчук, Ю. |
| author_sort |
Каленчук, Ю. |
| title |
Функціонування стійких висловів у літературознавчих працях Михайла Грушевського |
| title_short |
Функціонування стійких висловів у літературознавчих працях Михайла Грушевського |
| title_full |
Функціонування стійких висловів у літературознавчих працях Михайла Грушевського |
| title_fullStr |
Функціонування стійких висловів у літературознавчих працях Михайла Грушевського |
| title_full_unstemmed |
Функціонування стійких висловів у літературознавчих працях Михайла Грушевського |
| title_sort |
функціонування стійких висловів у літературознавчих працях михайла грушевського |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Матеріали міжнародної наукової конференції |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73215 |
| citation_txt |
Функціонування стійких висловів у літературознавчих працях Михайла Грушевського / Ю. Каленчук // Лексикографічний бюлетень: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т української мови НАН України, 2011. — Вип. 20. — С. 96-102. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| series |
Лексикографічний бюлетень |
| work_keys_str_mv |
AT kalenčukû funkcíonuvannâstíjkihvislovívulíteraturoznavčihpracâhmihajlagruševsʹkogo |
| first_indexed |
2025-07-05T21:54:01Z |
| last_indexed |
2025-07-05T21:54:01Z |
| _version_ |
1836845570105278464 |
| fulltext |
96
Каленчук Ю.
Конопленко Е. Г. Адвербиальные фразеологические единицы современного 19.
украинского языка: Автореф. дис .. канд. филол. наук. – К., 1985. – 20 с.
Джерела
Словник фразеологізмів української мови / Укл.: В. М. Білоноженко, І. С. Гнатюк
та ін. – К.: Наук. думка, 2003. – 1104 с.
Lilia DIDUN
Phraseologisms Semantics of Intensity as the Object of Scientific Research
Article focuses on the semantics of phraseological units of intensity in modern
Ukrainian literary language. The attention is drawn to semantic aspects of studying
phraseology. We consider the expressiveness as a special component of the seman-
tic structure of phraseology. The measure expression of the expressive phraseology in
speaking intensity. Linguists consider the intensity as a semantic category. Category
of intensity is based on the consideration of the semantics of phraseology as complete
units. Phraseologisms semantics of intensity designed to make the expression more
convincing for the perception of the recipient.
Юрій Каленчук
Функціонування стійких висловів у
літературознавчих працях Михайла Грушевського
Місце М. Грушевського в мовно-літературному процесі кінця ХІХ – по-
чатку ХХ строліття ще не достатньо досліджене. Це зумовлено передусім
тим, що через політичну діяльність ученого з ідеологічних міркувань його
наукову спадщину не вивчали. Лише з 90-х років ХХ ст. до неї починають
звертатись учені-мовознавці та літературознавці. Чільне місце в науковому
доробку вченого займає його «Історія української літератури» (далі – «Істо-
рія...» у шести томах дев’яти книгах). Вона цікава перш за все для досліджен-
ня історії української мови кінця ХІХ – початку ХХ століття, адже наукова
мова М. Грушевського має свою специфіку та індивідуальні особливості.
УДК 811.161.2'374
97
Функціонування стійких висловів у літературознавчих працях Михайла Грушевського
Саме в зазначений період починає активно розвиватися науковий стиль укра-
їнської мови, формується термінологія різних наук. Упродовж зазначеного пе-
ріоду мають місце і серйозні спроби нормалізації української мови. У процесі
добору та групування мовних одиниць лінгвісти зосереджували увагу на трьох
основ них тенденціях: відмежуванні від системи російської мови, використан-
ні власних народних ресурсів для називання понять та заміні іншомовних слів
власне українськими лексемами. Тож із початку ХХ століття розпочинається
активна робота з укладання різноманітних словників, формування картотеки
української мови на основі відомих на той час творів різних стилів.
Слід зазначити, що значна частина лексики, яку вживає вчений в «Істо-
рії...», не увійшла до відомих словників ХХ століття, зокрема й до тлумач-
ного «Словника української мови» в 11-ти томах. З-поміж мовних одиниць,
не охоплених лексикографічним описом, можна виділити групу стійких ви-
словів, які функціонують у текстах «Історії...» М. Грушевського.
Часто стійкі вислови не виділяють у мові як окремий вид лексичних оди-
ниць, а залучають їх до складу фразеологізмів, які в ширшому сенсі є не про-
сто ідіомами, а стійкими сполученнями слів. Як окрему групу фразеологіч-
них одиниць стійкі або фразеологічні вислови виокремив Н. М. Шанський.
Він у генетичній класифікації фразеологізмів виділяє клас фразеологічних
висловів, до яких належать «такі стійкі в своєму складі та вживанні фразео-
логічні звороти, які не тільки є семантично неподільними, але й складаються
цілком зі слів із вільним значенням» [5: 62].
Л. Г. Скрипник також виділяє в окремий розряд фразеологічних одиниць
стійкі вислови. Дослідниця називає їх стійкими фразами. Л Г. Скрипник вио-
кремлює фразеологічні одиниці, структурно співвідносні з реченням. Також
виділено в окрему групу фразеологічні звороти, співвідносні зі словоспо-
лученням, які мають назву «фраземи». До розряду фразеологічних одиниць
типу речень, на думку Л. Г. Скрипник, належать здебільшого прислів’я, при-
казки, примовки та деякі різновиди крилатих висловів [4: 80].
Потрапляючи у те чи те мовне оточення, фразеологічна одиниця може змі-
нювати своє значення. Це явище отримало назву трансформації фразеологізму.
Трансформація фразеологічної одиниці – це стилістичний засіб, який полягає
у цілеспрямовану оновленні семантики, модифікації структури традиційних
фразеологічних одиниць [1: 8]. Трансформації є свідомим відтворенням вну-
трішньообразної основи фразеологізму, його розвитком, збагаченням. Транс-
форм (результат трансформації фразеологічної одиниці) завжди неповторний і
вважаєься своєрідним індивідуально-авторським неологізмом.
Трансформація фразеологічних одиниць – явище, характерне найчастіше
для художніх творів. Проте трансформації зазнають також фразеологізми,
98
Каленчук Ю.
уживані і в інших стилях, адже це допомагає письменникові зробити мову
більш влучною, дотепною; поєднати ту чи ту фразеологічну одиницю з кон-
кретним дискурсом. У художньому творі – це ще й один із засобів образнос-
ті. Спостерігаємо трансформації стійких висловів і в «Історії...» М. Грушев-
ського, яка належить до науково-популярного підстилю наукового стилю.
Говорячи про трансформацію фразеологічних одиниць, маємо на увазі,
перш за все, семантичну трансформацію, суть якої полягає в тому, що фра-
зеологізм змінює традиційне значення, не порушуючи при цьому лексико-
граматичного складу стійкого словосполучення. Ступінь відхилення від тра-
диційного значення може бути різним: від збільшення абстрактного елемента
в семантиці, появи нових додаткових смислових і стилістичних відтінків аж
до розвитку нового значення і перетворення фразеологізму в полісемічний.
Однією з головних причин появи нових елементів у традиційному значенні
фразеологічної одиниці є розвиток сфери оточення фразеологізму.
Фразеологічне оточення – це найближчий контекст, із яким фразеологізм
вступає в безпосередній граматичний та смисловий зв’язок. Саме фразеоло-
гічне оточення формує те чи інше значення фразеологізму [1: 34].
Серед найпоширеніших способів власне семантичних трансформацій
слід відзначити порушення традиційної лексичної сполучуваності фразео-
логізму з оточенням, тобто із елементами контексту фразеологічної одиниці,
які обов’язково її супроводжують.
Власне семантичні трансформації здійснюються внаслідок різних при-
чин. Насамперед, такими причинами є розширення можливостей сполучу-
вання фразеологічної одиниці та включення її до синонімічних рядів [2: 5].
Загалом, змінюючись, фразеологічне значення в своєму розвитку прохо-
дить такі етапи: втрата фразеологізмом мотивованості та посилення абстрак-
тного елемента в значенні; набуття нових смислових відтінків; розвиток но-
вого значення і перетворення фразеологізму в багатозначний [1: 37].
І. С. Гнатюк, окрім власне семантичної актуалізації, виділяє як різновид по-
двійну актуалізацію. Суть її в тому, що разом із традиційним значенням фра-
зеологічної одиниці відбувається актуалізація потенційних лексичних значень
усіх або окремих його компонентів внаслідок уживання фразеологічної одиниці
у специфічних контекстуальних умовах [2: 7]. Можливість подвійної актуаліза-
ції закладена в самій природі фразеологізмів, особливістю яких є їх семантична
двоплановість. Компоненти більшості стійких фразеологізмів первісно вжива-
лися як вільні словосполучення (в прямому значенні), потім вони метафоризува-
лися і почали використовуватися з переносним (фразеологічним) значенням. Ця
особливість фразеологізмів і дозволяє письменникам із певною метою зводити
й поєднувати як пряме, так і переносне його значення [3: 75].
99
Функціонування стійких висловів у літературознавчих працях Михайла Грушевського
Фразеологічні одиниці, зокрема фразеологічні вислови, зазнають пере-
творень не лише у семантиці, а й у структурі, змінюючи її відповідно до
ситуації мовлення. З цього погляду, стійкі вислови поділяють на замкнені
й незамкнені. Замкнені вирази (фрази) не здатні до словесного поширення,
на відміну від незамкнених, які можуть змінювати власну структуру. Від-
повідно до цього, можна виділити два типи трансформацій – семантичні та
структурно-семантичні. В останньому випадку змін зазнає не лише семанти-
ка фразеологічної одиниці, а також її граматичний склад.
Трансформація фразеологізмів є одним із способів творення індивідуально-
авторських або оказіональних фразеологізмів. Крім цього, для досягнення
стилістичного ефекту автори у тексті той чи інший компонент фразеологіч-
ної одиниці можуть замінювати іншим словом або словосполученням. Також
в одному звороті може поєднуватися кілька фразеологізмів на основі семан-
тичної спільності, хоча у такому випадку іноді поєднуються і фразеологічні
одиниці з різною семантикою.
В «Історії...» М. Грушевського серед лексики поза межами лексикогра-
фічного охоплення можна виділити такі групи стійких висловів.
1. Вислови, зафіксовані у фразеологічних словниках, які не зазнають лек-
сичних та синтаксичних трансформацій. Наприклад:
а) Мертва буква – те, що не використовується, залишається без застосу-
вання (переважно про закон, постанову і т. ін.) [СФУМ: 47]: І ці листи й універ-
сали не зіставалися мертвою буквою, принаймні на півночі... [ІУЛ, VІ(1): 50];
б) Здати собі справу – усвідомити що-небудь, здогадатися про щось, розі-
братися в чомусь [СФУМ: 261] … треба наперед здати собі справу, які відміни
одержала певна інтернаціональна тема в процесі свого домашнення на якімсь
народнім, в данім разі — українському національному ґрунті [ІУЛ, ІV(2): 28];
в) Виливати жовч – виявляти чим-небудь недоброзичливість, неприязнь,
злобу (переважно у розмові) [СФУМ: 75]: Тільки ж цього не треба думати,
що дійсно Сакович підлив своєї жовчі до польського видання, яке одно тепер
маємо перед очима [ІУЛ, VІ(2): 41].
2. Стійкі вирази, які зазнали лексичної чи синтаксичної трансформації.
Здебільшого значення виразу не змінюється, вчений лише замінює той
чи той елемент його структури або вводить до складу фразеологічної оди-
ниці додатковий, незвичний для неї елемент. Тобто йдеться про синтаксичні
трансформації, наприклад:
а) Для офіціальних і офіціозних представників російської науки стара
українська доба була тільки вступним розділом історії російської словес-
ності, і те, що вилазило з тих рамок, між іншим, через свої занадто живі
100
Каленчук Ю.
зв’язки з стихією народною, місцевою, українською, зіставалось поза крає-
видом їх уваги, а часом до певної міри й свідомо ігнорувалось і ретушувалось
[ІУЛ, ІІ: 11] (пор.: випадати з уваги, [СФУМ: 79]; пропускати мимо уваги)
[ФСУМ: 710];
б) Але тим же часом, поки велась аналітична робота над літописанням,
дальше продовжувалась тенденція трактувати його як якоїсь органічної ці-
лісті і «літописця» – як щось єдине і суцільне, що мало свою ясно означену
фізіономію, незмінну на протязі століть сеї літописної роботи [ІУЛ,ІІ: 103]
(пор. у сучасній укр. мові: мати своє обличчя, лице) [СФУМ: 377]. Як бачи-
мо, автор надає особливого стилістичного забарвлення відомій фразеологіч-
ній одиниці, робить її близькою до просторічної. Це допомагає зробити мову
максимально наближеною до тодішнього читача;
в) Ся тема, в противності до попередньої, не будить ніякого сумніву щодо
своєї народності... [ІУЛ, IV (1): 111] (пор. у сучасній укр. мові: не викликати
сумніву). Так само автор трансформує традиційний фразеологізм, поширюючи
його додатковим структурним елементом. Це допомагає авторові зробити ло-
гічний наголос на важливій для нього думці, виділити її у тексті.
Семантичні трансформації в чистому вигляді у праці майже не зафіксо-
вані. Мова йде, перш за все, про семантично-синтаксичні трансформації. У
такому разі стійкий вираз розширює чи, навпаки, обмежує сферу свого вико-
ристання. Наприклад: а) …в данім моменті вона [уніатська сторона] зіста-
валася паном ситуації [ІУЛ, VІ(1): 209]. У зазначеному прикладі М. Гру-
шевський відходить від традиційних господар становища, пан становища
[СФУМ: 163], обмежуючи вживання виразу лише стосовно якоїсь певної си-
туації. б) На другу сторону, героїчні та романтичні епізоди і дивні пригоди,
які стрічалися в біблійних і хронографічних компіляціях, так само як такі ж
епізоди агіографічні, служили переходом до повістевої, романтичної літера-
тури... [ІУЛ, ІІ: 43]. Фразеологізм на сторону традиційно має два значення:
1. перев. зі сл. відда́ти. У чужий двір, в інше село (про заміжжя дочки); 2. зі
сл. продава́ти, збува́ти і т. ін. за межі власного господарства, виробництва;
іншим споживачам, комусь[СФУМ: 695]. У зазначеному прикладі вислів у
сполученні зі словом другу стає співвідносним із сучасним з іншого боку. Як
бачимо, у даному випадку маємо також справу із неусталеністю виразу у су-
часній мові. в) ... богословська і класова премудрість б’є таким фонтаном з
цієї книги, що це викликало підозріння про участь у написанні фахових пер...
[ІУЛ, VІ(1): 181]. У наведеному реченні М. Грушевський трансформує тра-
диційний фразеологізм бити фонтаном [СФУМ: 28], робить його емоційно
забарвленим, виділяє з речення за допомогою займенника такий. Це допо-
магає підсилити ступінь вияву зазначеної у фразеологічній одиниці дії.
101
Функціонування стійких висловів у літературознавчих працях Михайла Грушевського
Оскільки для індивідуального стилю характерне незвичне, оригінальне
поєднання слів із вільним значенням у стійкі у своєму вживанні вислови, ми
вважаємо за доцільне виділити ще одну групу стійких висловів.
3. Стійкі вислови, які в сучасній українській мові функціонують в іншому
оформленні.
Функціонування подібних висловів у «Історії...» М. Грушевського пов’я-
зане насамперед із намаганням автора знайти українські відповідники до
слів, запозичених із російської та інших мов.
Сюди можна віднести, наприклад, такі стійкі вислови:
а) Важно вислідити, оскільки Котляревський тут підляг впливові сих
чужих письменств і що він взяв з своєнародної культури [Т 50, 11: 7] (пор. у
сучасній укр. мові: зазнавати впливу);
б) Першим мотивом діяльності чоловіка служить змагання до щастя
[ІУЛ, V (1): 153] (пор. у сучасній укр. мові: прагнення до щастя);
в) Відданий до гімназії, хлопець учився немудро... [ІУЛ, V (1): 163] (пор. у
сучасній укр. мові: учився погано);
г) Деякі з них заховали імена своїх авторів (не завсіди докладно), інші роз-
плилися в морі анонімного письменства [ІУЛ, ІІ: 51] (пор. у сучасній укр.
мові: розчинитися в морі).
Отже, однією з ознак індивідуального стилю М. Грушевського є широке
використання традиційних стійких висловів та їх семантична й структурно-
семантична трансформація, що допомагає чіткіше окреслити межі викорис-
тання або семантику кожного з них. Стійкі вислови у текстах літературознав-
чих праць функціонують як традиційні фразеологічні одиниці. Їх наявність
також дає змогу стверджувати, що зазначені праці є зразком саме науково-
популярного підстилю наукового стилю.
Література
Білоноженко В. М., Гнатюк І. С. Функціонування та лексикографічна розробка 1.
українських фразеологізмів. – К.: Наук. думка, 1989. – 155 с.
Гнатюк И. С. Трансформация традиционных фразеологизмов в языке 2.
современной украинской художественной прозы: автореф. дисс. .. канд. филол.
наук. – К., 1982. – 24 с.
Гнатюк І. С. Явище подвійної актуалізації фразеологізму // Мовознавство. – 3.
1981. – №1 – С. 75–78.
Скрипник Л. Г. Фразеологія української мови. – К.: Наук. думка, 1973. – 280 с.4.
Шанский Н. М. Фразеология современного русского языка. – М.: Высшая 5.
школа, 1985. – 160 с.
102
Лебедєва Т.
Джерела
ІУЛ Грушевський М. С. Історія української літератури в 6-ти томах, 9-ти
книгах. – К.: Либідь, 1993–1995.
СфУМ Словник фразеологізмів української мови. – К.: Наук. думка, 2003. – 1098 с.
Т 50 Грушевський М. С. Твори: в 50-ти томах. Т. 11: Серія: літературно-критичні
та художні твори. Літературно-критичні праці. – Л.: Світ, 2002. – 980 с.
фСУМ Фразеологічний словник української мови: у 2-х книгах. – К.: Наук. думка,
1999. – 980 с.
Jurij kaLENCHUK
Functioning of Proof Utterances in Study of Literature Works of Mykhajlo
Hrushevskyi
In the article proof utterances as a separate type of lexical units in modern Ukrai-
nian is described.The problem of transformation of phraseological units is also widely
examined. There are two types of transformation: semantic and structural-semantic –
are in the modern Ukrainian.
The classification of proof utterances in the Hrushevskyj’s “History Of Ukrainian
Literature” is сonsidered. The author distinguishes three types of proof utterances in
the “History Of Ukrainian Literature”: with and without transformation; and proof
utterances, which in modern Ukrainian function in other registration. In the article
the consequences of transformation of separate proof utterances are shown and their
accordances over are brought in modern Ukrainian.
Тетяна Лебедєва
Міфолого-релігійні джерела фразеологічних одиниць
із компонентом темрява
Одним із перспективних напрямків фразеологічних студій уважають
етнокультурне висвітлення фразеологічних одиниць (ФО), структурно-
семантичну основу яких становлять компоненти-символи. Такий етнолінг-
вістичний аспект передбачає вивчення зв’язку мови й міфології, фольклору,
звичаїв, вірувань, обрядів, релігійної культури, психології, побуту народу.
УДК 811.161.2'374
|